Щодо сутності та засад діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЩОДО СУТНОСТІ ТА ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ ТИМЧАСОВИХ СЛІДЧИХ КОМІСІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Зозуля О.І.

доктор юридичних наук, доцент, завідувач наукового сектору порівняльного конституційного та муніципального права

Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України м. Харків, Україна

З огляду на істотні відмінності в організації роботи парламенту у різних країнах на сьогодні відсутній єдиний усталений підхід до розуміння правової природи та сутності його слідчих (контрольних) комісій/комітетів. При цьому, нами раніше вже були охарактеризовані ключові ознаки тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України [1], що дозволило розглядати останні як тимчасові, колегіальні, виборні робочі органи, які утворюються парламентом та забезпечують реалізацію його функцій шляхом розслідування питань, що становлять суспільних інтерес. Основи вищенаведеного підходу до розуміння значною мірою були відображені у профільному Законі України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ [2]. Водночас наразі актуалізується подальший розвиток правових засад тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України з огляду на оновлення даним Законом України реального змісту їх правового статусу.

Сутність тимчасових слідчих комісій визначається сукупністю їх визначальних ознак, деякі з яких відображені у закріпленій Законом України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ дефініції тимчасових слідчих комісій парламенту. Насамперед слід розглядати тимчасові слідчі комісії як окремі відособлені органи парламенту. Попри законодавчу відсутність визначення змісту статусу парламентського органу загальнотеоретичне розуміння дозволяє говорити про організаційну та функціональну приналежність тимчасових слідчих комісій до єдиного органу законодавчої влади, що зумовлює й їх місце у державному механізмі. Адже тимчасові слідчі комісії не лише утворюються парламентом з числа народних депутатів України, діють у складі парламенту та на визначеній ним правовій підставі, але й наділяються та реалізують повноваження, які похідні від парламенту та направлені на реалізацію його функцій.

Також варто зауважити відносно самостійний характер повноважень тимчасових слідчих комісій та власні форми їх реалізації, які не можуть делегуватись чи перебиратись Верховною Радою України чи іншими її робочими органами. Зокрема, як вказує В.С. Журавський, тимчасові слідчі комісії наділяються повноваженнями примусового характеру, що є природним з огляду на здійснення ними парламентського розслідування [3, с. 18]. А надане парламентом виключне право здійснювати таке розслідування фактично перетворює слідчі комісії у квазісудові органи [4, с. 189].

Згідно ч.3 ст.89 Конституції України від 28.06.1996 р. [5] тимчасові слідчі комісії утворюються Верховною Радою України «для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес». Водночас у ч. 1 ст. 1 Закон України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ як завдання тимчасової слідчої комісії визначено «здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес». Вважаємо, що останнє формулювання більшою мірою відображає не завдання, а мету їх діяльності. Зазначимо, що Ю.Г. Барабаш прямо визначає тимчасові слідчі комісії як суб'єктів, що здійснюють спеціалізований парламентський контроль і опосередковано контрольну функцію парламенту [6, с. 32-69]. Тому, на нашу думку, в контексті тимчасових слідчих комісій, які здійснюють розслідування від імені Верховної Ради України, має йтися саме про здійснення парламентського контролю як мету їх діяльності. Натомість розслідування питань, що становлять суспільний інтерес, може бути визначено як основний напрямок діяльності тимчасових слідчих комісій, що втілюється в їх законодавчо закріпленій компетенції.

Уточнення на конституційному рівні мети та завдань тимчасових слідчих комісій у сфері парламентського контролю сприятиме цілісності їх конституційно-правового статусу та відповідній інституалізації.

Конституційна визначеність тимчасових слідчих комісій підкреслює їх вагому роль в організації діяльності парламенту й становить основу та гарантію їх правового статусу. Разом із тим, тривала відсутність профільного закону, низька інтенсивність утворення тимчасових слідчих комісій та суперечлива ефективність їх діяльності виявляють недостатність конституційних засад інституту тимчасових слідчих комісій, які пріоритетно могли би визначати й основні принципи та гарантії їх функціонування.

Так чи інакше, загалом слід позитивно оцінити ухвалення Закону України від 19.12.2019 р. № 400-К, який заповнив існуючу тривалий час прогалину законодавчого регулювання статусу тимчасових слідчих комісій. Адже і чинний, і попередні регламенти парламенту залишали неврегульованими засоби діяльності тимчасових слідчих комісій, порядок проведення їх засідань, повноваження керівництва та членів тимчасової слідчої комісії тощо. Хоча належне врегулювання статусу тимчасових слідчих комісій є першочерговою умовою ефективності здійснення ними парламентського розслідування.

З негативного ж боку маємо вказати недостатнє врегулювання Законом України від 19.12.2019 р. № 400-К порядку та гарантій діяльності тимчасових слідчих комісій (наприклад, стадій парламентського розслідування та їх процедурних аспектів), а також часткове дублювання положень Регламенту Верховної Ради України від 10.02.2010 р. № 1861-У[ [7] щодо створення тимчасових слідчих комісій та висновків їх роботи. При цьому, Закон України від 19.12.2019 р. і Регламент Верховної Ради України від 10.02.2010 р. містять й певні розбіжності (наприклад, в частині підстав, за яких депутат не може входити до складу тимчасової слідчої комісії), що не сприяє сформованості, узгодженості та структурованості статусу тимчасових слідчих комісій. Саме тому комплексне врегулювання організації діяльності тимчасових слідчих комісій окремим законодавчим актом пріоритетно потребує приведення у відповідність із ним Регламенту Верховної Ради України, а також врахування сучасної парламентської практики України та досвіду демократичних країн.

Досить неоднозначним вбачається закріплений у ст.2 Закону України від 19.12.2019 р. № 400-К перелік принципів діяльності тимчасових слідчих комісій. З одного боку, вони раніше взагалі не передбачались регламентом парламенту, а Закон України від 15.01.2009 р. № 890-УТ містив вужчий перелік таких принципів. правовий слідчий комісія рада

З іншого ж боку, так і не віднайшли визнання, наприклад, принципи гласності, науковості, плановості та взаємодії. Іншими принципами діяльності тимчасових слідчих комісій, вважаємо, має бути беззаперечне визнання ними фактів, встановлених рішенням суду, а також заборона дослідження питань, які виходять за межі предмету розслідування. До того ж попри законодавче декларування принципів діяльності тимчасових слідчих комісій нагальним залишається розкриття їх змісту та реальне впровадження даних принципів в організацію та функціонування тимчасових слідчих комісій.

Слід вказати й деяку дискусійність закріплення принципу не тільки об'єктивності та обґрунтованості, але й неупередженості прийнятих рішень тимчасових слідчих комісій. Адже неупередженість має бути безумовним наслідком зазначених об'єктивності та обґрунтованості прийняття відповідних рішень виключно на основі належно встановлених і доведених фактів. Хоча забезпечення неупередженості в роботі тимчасових слідчих комісій суттєво ускладнено політичним, а не професійним характером формування їх складу з представників різних фракцій і груп, що фактично не виключає їх політичну умотивованість під час роботи у тимчасових слідчих комісіях.

Важливим принципом діяльності тимчасових слідчих комісій виступає гарантована ст.3, п.5 ч.1 ст.13 Закону України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ їх підзвітність виключно парламенту, що запобігає впливу на їх роботу з боку інших державних органів, керівництва парламенту, комітетів і фракцій тощо. При цьому, як наголошує М.П. Рачинська, повинен зберігатись баланс між підзвітністю тимчасової слідчої комісії та її політичною незалежністю [8, с.78]. До речі, за законопроектом від 20.11.1998 р. реєстр. № 2254 комісії мали бути не тільки підзвітні, але й відповідальні перед парламентом, що співвідноситься з нинішньою відповідальністю комітетів перед Верховною Радою України.

Таким чином, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України є тимчасовими, колегіальними, відособленими робочими органами парламенту, які утворюються ним з числа народних депутатів України та забезпечують здійснення парламентського контролю шляхом розслідування питань, що становлять суспільних інтерес, законодавчо наділяючись для цього самостійними повноваженнями та формами діяльності. Правові засади тимчасових слідчих комісій характеризуються конституційною невизначеністю їх принципів і завдань, недостатнім законодавчим врегулюванням порядку та гарантій діяльності тимчасових слідчих комісій, деякою декларативністю принципів їх діяльності, частковим дублюванням і неузгодженістю норм щодо створення тимчасових слідчих комісій та їх висновків.

Література

1. Зозуля О. І. Конституційно-правовий статус парламентських комітетів в Україні: монографія. Харків: Майдан, 2019. 620 с.

2. Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України: Закон України від 19.12.2019 № 400-ІХ. Офіційний вісник України. 2020. № 6. Ст. 262.

3. Журавський В. С. Парламентський контроль в Україні: проблеми нормативно-правового регулювання. Вісник Запорізького юридичного інституту. 2001. № 1 (14). С. 11-20.

4. Парламенты: сравнительное исследование структуры и деятельности представительных учреждений 55 стран мира / под ред. Мишеля Амеллера; пер. с англ. ред. З. И. Луковниковой. Москва: Прогресс, 1967. 512 с.

5. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96- ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

6. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків, 2004. 205 арк.

7. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10.02.2010 № 1861-УІ. Офіційний вісник України. 2010. № 12. Ст. 565.

8. Рачинська М. П. Парламентський контроль у формі діяльності тимчасових слідчих комісій: забезпечення ефективності. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2014. № 4. С. 77-84.

Размещено на Allbest.ru