Щодо сутності та засад діяльності тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України
Аналіз розвитку правових засад тимчасових слідчих комісій Верховної Ради з огляду на оновлення реального змісту їх правового статусу. Оцінка організаційної та функціональної приналежності тимчасових слідчих комісій до єдиного органу законодавчої влади.
Рубрика | Политология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.07.2022 |
Размер файла | 16,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЩОДО СУТНОСТІ ТА ЗАСАД ДІЯЛЬНОСТІ ТИМЧАСОВИХ СЛІДЧИХ КОМІСІЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Зозуля О.І.
доктор юридичних наук, доцент, завідувач наукового сектору порівняльного конституційного та муніципального права
Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України м. Харків, Україна
З огляду на істотні відмінності в організації роботи парламенту у різних країнах на сьогодні відсутній єдиний усталений підхід до розуміння правової природи та сутності його слідчих (контрольних) комісій/комітетів. При цьому, нами раніше вже були охарактеризовані ключові ознаки тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України [1], що дозволило розглядати останні як тимчасові, колегіальні, виборні робочі органи, які утворюються парламентом та забезпечують реалізацію його функцій шляхом розслідування питань, що становлять суспільних інтерес. Основи вищенаведеного підходу до розуміння значною мірою були відображені у профільному Законі України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ [2]. Водночас наразі актуалізується подальший розвиток правових засад тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України з огляду на оновлення даним Законом України реального змісту їх правового статусу.
Сутність тимчасових слідчих комісій визначається сукупністю їх визначальних ознак, деякі з яких відображені у закріпленій Законом України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ дефініції тимчасових слідчих комісій парламенту. Насамперед слід розглядати тимчасові слідчі комісії як окремі відособлені органи парламенту. Попри законодавчу відсутність визначення змісту статусу парламентського органу загальнотеоретичне розуміння дозволяє говорити про організаційну та функціональну приналежність тимчасових слідчих комісій до єдиного органу законодавчої влади, що зумовлює й їх місце у державному механізмі. Адже тимчасові слідчі комісії не лише утворюються парламентом з числа народних депутатів України, діють у складі парламенту та на визначеній ним правовій підставі, але й наділяються та реалізують повноваження, які похідні від парламенту та направлені на реалізацію його функцій.
Також варто зауважити відносно самостійний характер повноважень тимчасових слідчих комісій та власні форми їх реалізації, які не можуть делегуватись чи перебиратись Верховною Радою України чи іншими її робочими органами. Зокрема, як вказує В.С. Журавський, тимчасові слідчі комісії наділяються повноваженнями примусового характеру, що є природним з огляду на здійснення ними парламентського розслідування [3, с. 18]. А надане парламентом виключне право здійснювати таке розслідування фактично перетворює слідчі комісії у квазісудові органи [4, с. 189].
Згідно ч.3 ст.89 Конституції України від 28.06.1996 р. [5] тимчасові слідчі комісії утворюються Верховною Радою України «для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес». Водночас у ч. 1 ст. 1 Закон України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ як завдання тимчасової слідчої комісії визначено «здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес». Вважаємо, що останнє формулювання більшою мірою відображає не завдання, а мету їх діяльності. Зазначимо, що Ю.Г. Барабаш прямо визначає тимчасові слідчі комісії як суб'єктів, що здійснюють спеціалізований парламентський контроль і опосередковано контрольну функцію парламенту [6, с. 32-69]. Тому, на нашу думку, в контексті тимчасових слідчих комісій, які здійснюють розслідування від імені Верховної Ради України, має йтися саме про здійснення парламентського контролю як мету їх діяльності. Натомість розслідування питань, що становлять суспільний інтерес, може бути визначено як основний напрямок діяльності тимчасових слідчих комісій, що втілюється в їх законодавчо закріпленій компетенції.
Уточнення на конституційному рівні мети та завдань тимчасових слідчих комісій у сфері парламентського контролю сприятиме цілісності їх конституційно-правового статусу та відповідній інституалізації.
Конституційна визначеність тимчасових слідчих комісій підкреслює їх вагому роль в організації діяльності парламенту й становить основу та гарантію їх правового статусу. Разом із тим, тривала відсутність профільного закону, низька інтенсивність утворення тимчасових слідчих комісій та суперечлива ефективність їх діяльності виявляють недостатність конституційних засад інституту тимчасових слідчих комісій, які пріоритетно могли би визначати й основні принципи та гарантії їх функціонування.
Так чи інакше, загалом слід позитивно оцінити ухвалення Закону України від 19.12.2019 р. № 400-К, який заповнив існуючу тривалий час прогалину законодавчого регулювання статусу тимчасових слідчих комісій. Адже і чинний, і попередні регламенти парламенту залишали неврегульованими засоби діяльності тимчасових слідчих комісій, порядок проведення їх засідань, повноваження керівництва та членів тимчасової слідчої комісії тощо. Хоча належне врегулювання статусу тимчасових слідчих комісій є першочерговою умовою ефективності здійснення ними парламентського розслідування.
З негативного ж боку маємо вказати недостатнє врегулювання Законом України від 19.12.2019 р. № 400-К порядку та гарантій діяльності тимчасових слідчих комісій (наприклад, стадій парламентського розслідування та їх процедурних аспектів), а також часткове дублювання положень Регламенту Верховної Ради України від 10.02.2010 р. № 1861-У[ [7] щодо створення тимчасових слідчих комісій та висновків їх роботи. При цьому, Закон України від 19.12.2019 р. і Регламент Верховної Ради України від 10.02.2010 р. містять й певні розбіжності (наприклад, в частині підстав, за яких депутат не може входити до складу тимчасової слідчої комісії), що не сприяє сформованості, узгодженості та структурованості статусу тимчасових слідчих комісій. Саме тому комплексне врегулювання організації діяльності тимчасових слідчих комісій окремим законодавчим актом пріоритетно потребує приведення у відповідність із ним Регламенту Верховної Ради України, а також врахування сучасної парламентської практики України та досвіду демократичних країн.
Досить неоднозначним вбачається закріплений у ст.2 Закону України від 19.12.2019 р. № 400-К перелік принципів діяльності тимчасових слідчих комісій. З одного боку, вони раніше взагалі не передбачались регламентом парламенту, а Закон України від 15.01.2009 р. № 890-УТ містив вужчий перелік таких принципів. правовий слідчий комісія рада
З іншого ж боку, так і не віднайшли визнання, наприклад, принципи гласності, науковості, плановості та взаємодії. Іншими принципами діяльності тимчасових слідчих комісій, вважаємо, має бути беззаперечне визнання ними фактів, встановлених рішенням суду, а також заборона дослідження питань, які виходять за межі предмету розслідування. До того ж попри законодавче декларування принципів діяльності тимчасових слідчих комісій нагальним залишається розкриття їх змісту та реальне впровадження даних принципів в організацію та функціонування тимчасових слідчих комісій.
Слід вказати й деяку дискусійність закріплення принципу не тільки об'єктивності та обґрунтованості, але й неупередженості прийнятих рішень тимчасових слідчих комісій. Адже неупередженість має бути безумовним наслідком зазначених об'єктивності та обґрунтованості прийняття відповідних рішень виключно на основі належно встановлених і доведених фактів. Хоча забезпечення неупередженості в роботі тимчасових слідчих комісій суттєво ускладнено політичним, а не професійним характером формування їх складу з представників різних фракцій і груп, що фактично не виключає їх політичну умотивованість під час роботи у тимчасових слідчих комісіях.
Важливим принципом діяльності тимчасових слідчих комісій виступає гарантована ст.3, п.5 ч.1 ст.13 Закону України від 19.12.2019 р. № 400-ІХ їх підзвітність виключно парламенту, що запобігає впливу на їх роботу з боку інших державних органів, керівництва парламенту, комітетів і фракцій тощо. При цьому, як наголошує М.П. Рачинська, повинен зберігатись баланс між підзвітністю тимчасової слідчої комісії та її політичною незалежністю [8, с.78]. До речі, за законопроектом від 20.11.1998 р. реєстр. № 2254 комісії мали бути не тільки підзвітні, але й відповідальні перед парламентом, що співвідноситься з нинішньою відповідальністю комітетів перед Верховною Радою України.
Таким чином, тимчасові слідчі комісії Верховної Ради України є тимчасовими, колегіальними, відособленими робочими органами парламенту, які утворюються ним з числа народних депутатів України та забезпечують здійснення парламентського контролю шляхом розслідування питань, що становлять суспільних інтерес, законодавчо наділяючись для цього самостійними повноваженнями та формами діяльності. Правові засади тимчасових слідчих комісій характеризуються конституційною невизначеністю їх принципів і завдань, недостатнім законодавчим врегулюванням порядку та гарантій діяльності тимчасових слідчих комісій, деякою декларативністю принципів їх діяльності, частковим дублюванням і неузгодженістю норм щодо створення тимчасових слідчих комісій та їх висновків.
Література
1. Зозуля О. І. Конституційно-правовий статус парламентських комітетів в Україні: монографія. Харків: Майдан, 2019. 620 с.
2. Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України: Закон України від 19.12.2019 № 400-ІХ. Офіційний вісник України. 2020. № 6. Ст. 262.
3. Журавський В. С. Парламентський контроль в Україні: проблеми нормативно-правового регулювання. Вісник Запорізького юридичного інституту. 2001. № 1 (14). С. 11-20.
4. Парламенты: сравнительное исследование структуры и деятельности представительных учреждений 55 стран мира / под ред. Мишеля Амеллера; пер. с англ. ред. З. И. Луковниковой. Москва: Прогресс, 1967. 512 с.
5. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96- ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
6. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. Харків, 2004. 205 арк.
7. Про Регламент Верховної Ради України: Закон України від 10.02.2010 № 1861-УІ. Офіційний вісник України. 2010. № 12. Ст. 565.
8. Рачинська М. П. Парламентський контроль у формі діяльності тимчасових слідчих комісій: забезпечення ефективності. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2014. № 4. С. 77-84.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Законодавча влада в Україні. Верховна Рада України в системі державних органів. Порядок формування Верховної Ради України. Народний депутат України. Організація роботи Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради України. Законодавчий процес.
реферат [15,2 K], добавлен 07.10.2004Законодавча влада в системі розподілу державної влади в Україні та суть вдосконалення її організації і діяльності. Шляхи оптимізації взаємодії інститутів президента України та Верховної Ради України у рамках парламентсько-президентської форми правління.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 02.06.2010Поняття державної влади і конституційне визначення її меж. Співвідношення законодавчої і виконавчої гілок державної влади в аспекті політичного режиму. Політична реформа - засіб подолання протистояння між інститутами влади і зміцнення демократичних засад.
дипломная работа [106,2 K], добавлен 18.11.2010Особливості Закону України "Про вибори народних депутатів". Участь громадян у виборах. Порядок і право висування кандидатів у депутати Верховної Ради. Етапи виборчого процесу. Форми та засоби передвиборчої агітації, передбачені Конституцією України.
реферат [54,3 K], добавлен 25.02.2015Влада як одна з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Формування владних структур на основі правових та політичних норм. Сутність влади та механізм її здійснення. Суб'єкти та об'єкти політичної влади. Класифікація ресурсів влади.
реферат [17,5 K], добавлен 29.11.2010Сутність інституту омбудсмана - захист прав громадян, послаблення відчуття беззахисності перед системою державних органів і установ; основні моделі. Історія виникнення поняття омбудсмана в світі та уповноваженого з прав людини Верховної Ради України.
статья [64,6 K], добавлен 03.03.2011Створення чіткого механізму стримувань і противаг між гілками влади, а головне неухильне дотримання владними структурами Конституції України – неодмінна умова поглиблення демократичних засад в управлінні державою.
реферат [22,3 K], добавлен 24.07.2006Поняття виборчого процесу. Складання списків виборців. Утворення виборчих округів та комісій. Реєстрація кандидатів у депутати. Проведення передвиборної агітації. Підрахунок голосів виборців, встановлення підсумків голосування. Їх офіційне оприлюднення.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 06.09.2016Загальна характеристика та завдання виконавчих органів Луганської міської ради. Характеристика Прес-служби Луганської міської ради. Завдання та опис роботи, яку виконують студенти під час проходження виробничої практики в державних установах.
отчет по практике [23,8 K], добавлен 17.10.2007Виборча система України. Вибори - спосіб формування органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Формування політичної еліти суспільства. Формування партійної системи держави. Вибори народних депутатів України. Виборча квота.
реферат [13,9 K], добавлен 08.03.2007Особливості формування органів влади на основі демократичних принципів та ідеалів. Закономірності побудови законодавчої, виконавчої та судової гілок влади в Ірані, специфіка їх діяльності та функції, правові засади, що відображені в Конституції.
реферат [16,2 K], добавлен 27.06.2010Дослідження сутності, головних завдань, напрямків, принципів та шляхів реалізації державної молодіжної політики. Аналіз нормативно-правових актів, що її регулюють. Проблеми працевлаштування молоді в Україні. Причини безробіття. Забезпечення молоді житлом.
реферат [39,5 K], добавлен 15.04.2013Структуризація українського політичного руху. Утворення Української національно-демократичної партії (УНДП) та основні етапи її розвитку. Особливості програмних засад партії. Кристалізація ідеї політичної самостійності України в програмових документах.
реферат [21,5 K], добавлен 30.04.2013Роль національних еліт у розвитку суспільства. Закономірності трансформація політичної системи в Україні. Тенденції регіонального і місцевого процесу демократичної розбудови держави. Аналіз небезпек та ризиків у діяльності представницьких органів влади.
курсовая работа [27,8 K], добавлен 20.10.2015Сутність Закону "Про засади державної мовної політики", аналіз його змісту та функцій. Висновки щодо закону деяких державних інституцій України та закордонних організацій. Результати прийняття даного закону та його вплив на українське суспільство.
реферат [54,5 K], добавлен 23.12.2012Дослідження історії формування політичної системи Сполучених Штатів Америки в різні періоди її функціонування. Визначення її правових засад та їх вплив на сучасне функціонування. Виконавча, законодавча та судова влада США. Роль політичних партій.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 14.04.2015Причини занепаду лівого руху сучасної України. Розгляд аспектів діяльності політичних партій лівого руху, які потребують модернізації. Запропоновано модель оновлення і відродження лівого руху України в умовах олігархії та деідеологізації суспільства.
статья [31,4 K], добавлен 31.08.2017Вивчення політичного популізму як форми відношення суспільства і влади, при якій законотворчість аргументується голосом народу. Популістські методи і аналіз соціальних чинників формування популізму. Демагогія і оцінка заходів щодо протидії популізму.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 02.06.2011Форма державного правління в Україні - президентсько-парламентська республіка. Принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина. Верховна Рада України (однопалатний парламент) як єдиний орган законодавчої влади. Модель парламентської автономії Криму.
реферат [17,8 K], добавлен 19.11.2009Визначення поняття влади, з'ясування його сутності й характеру. Основні концепції влади, класифікація та основні функції. Легальність політичної влади як ознака її законності і легітимність як соціокультурна характеристика. Типологія політичних режимів.
контрольная работа [17,0 K], добавлен 13.01.2011