Проблема нелегальної міграції у відносинах Сполучених Штатів Америки з країнами Латинської Америки за президентства Дональда Трампа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема нелегальної міграції у відносинах Сполучених Штатів Америки з країнами Латинської Америки за президентства Дональда Трампа

Ю.В. Константинова

М.В. Клименченко

Розглянуто основні наслідки нелегальної міграції для країн світу. Визначено основні заходи для боротьби з незаконною міграцією що використовуються у різних країнах. Визначено місце проблеми у відносинах між США та країнами Латинської Америки. Проаналізовано політику Дональда Трампа з цього питання.

Ключові слова: міграція, нелегальна міграція, США, Мексика, Латинська Америка, внутрішня безпека, регіональна безпека.

Yu.V. Konstantynova

M.V. Klymenchenko

THE ILLEGAL MIGRATION PROBLEM IN US RELATIONS WITH LATIN AMERICAN COUNTRIES UNDER THE PRESIDENCY OF DONALD TRUMP

In the present article, the authors analyze illegal migration in the context of United States' relations with Latin America under the presidency of Trump. The problem of illegal migration is highly significant nowadays primarily because one of the major trends in the development of global migration processes is a steady increase in the extent of illegal migration that began in the middle of the 20th century.

Currently, illegal migration has become a sustainable and large-scale phenomenon that affects socio-economic and political processes in many countries all around the globe. This problem is also becoming extremely significant in the context of relations between the United States and Latin American countries.

The US southern neighbor is the main “donor” of migrants for the United States, and the US-Mexican border, as is known, is the most "active” one in the world and serves as the “beginning of a new life ” for illegal migrants.

More than 50% of illegal immigrants living in the United States came from Mexico. Therefore, control overseas is the main objective of US policy over the past decade.

This article also analyzes a change in the discourse of US foreign policy under various political leaders.

Barack Obama planned to solve the problem through the liberalization of immigration policy. Donald Trump, the current president of the United States, has set the task to build a wall on the border with Mexico. Back in 2015, Donald Trump promised to deport all illegal immigrants from the United States. It is worth mentioning that the number of illegal migrants from Mexico who crossed the border in the first month of Donald Trump's rule fell by 40%.

The construction of the wall on the border with Mexico is one of the primary tasks of the Trump administration, which takes a lot of time in building the line of the president's foreign policy. The famous wall has become the subject of numerous discussions, disputes and conflicts.

The key argument in Trump's controversy over the йmigrй threat was the “caravans of migrants,” which began to organize in Latin America and move towards the American border since 2018. In April 2019, he tweeted that “it's better to stop them before they reach their final destination.”

According to the head of state, a critical situation has developed on the southern borders of the United States and lawlessness reigns, "incompatible with the standards of life, security and sovereignty" of the American people.

Thus, illegal migration is one of the key places on the agenda of the world community. The problem of illegal migration for the United States is extremely acute, which significantly affects its relations with Latin America, since the latter are the main suppliers of migrants. Unlike the policies of the predecessor, President Trump's policy is based on tough measures, such as: strengthening the border by increasing the number of border guards and attracting the National Guard, building a wall on the border with Mexico, strengthening migration laws and so on.

Keywords: migration, illegal migration, USA, Mexico, Latin America, internal security, regional security.

В умовах глобалізації міжнародна міграція, та проблеми, що вона викликає, вийшли на перший план світового порядку денного. Неможливо проводити ефективну політику на національному, регіональному та міжнародному рівнях без урахування всіх -- політичних, соціально-економічних і культурних аспектів цього феномена, що має як позитивні, так і негативні сторони. В основі міграційних процесів сучасності лежать глобалізація світової економіки, розвиток комунікаційних зав'язків, транспорту, торгівлі і, як наслідок, взаємопроникнення культур. Міждержавні кордони поступово втрачають своє значення, що призводить до появи нових та загострення старих негативних процесів, одним з яких є незаконний обіг наркотиків.

Америка з самого початку свого існування є країною мігрантів і саме тому в сучасних США виникає безліч питань з проблеми сьогоденної міграції. З одного боку, мігранти сформували цю країну, тому перестати пускати їх означало б похитнути один з наріжних принципів організації життя Сполучених Штатів. З іншого ж боку, нелегальні мігранти порушили закон, що природним чином викликає обурення у кожного американця. Проблема ускладняється тим, що в останню чверть століття число мігрантів, як легальних, так і нелегальних зросла в декілька разів.

Тема нелегальної міграції отримала широке вивчення у науковій літературі зокрема у працях О. Д. Воробйової, В. Н. Харламової, а також В. А. Іонцева та І. А. Алешковського. Відносини США та країн Латинської Америки знайшли відображення у роботах Н. А. Кареліної, зокрема в їх контексті проблема нелегальної міграції у праці «Нелегальна міграція в США: до та після НАФТА».

Метою статті є дослідити вплив проблеми нелегальної міграції на відносини США з країнами Латинської Америки за президентства Дональда Трампа.

З середини XX ст. однією з характерних тенденцій розвитку світових міграційних процесів є неухильне зростання масштабів нелегальної міграції. При цьому, незважаючи на реалізацію численних заходів, спрямованих на запобігання та протидію нелегальній міграції, за минулі десятиліття її масштаби в світі не тільки не зменшилися, але навпаки, значно зросли [7].

В даний час нелегальна міграція стала стійким і масштабним явищем, що впливає на соціально-економічні та політичні процеси в багатьох країнах сучасного світу. Найбільш явними наслідками нелегальної міграції є:

• доходи, що одержують нелегальні мігранти, не обкладаються податками (за винятком податку на придбані ними товари). Це означає упущений фінансовий прибуток;

• нелегальні мігранти надають несправедливі конкурентні переваги фірмам, які їх наймають, в порівнянні з фірмами, які не використовують працю мігрантів;

• на незаконних мігрантів не поширюється положення про мінімальну заробітну плату або національні або галузеві угоди про заробітну плату, тому використання їх праці, може підривати рівень оплати низькокваліфікованих місцевих працівників;

• законність чи незаконність в'їзду може впливати на рівень підготовленості приїжджих робітників, навіть якщо схема легального допуску не передбачає відбору за ступенем кваліфікації. Кваліфіковані робітники або фахівці набагато більш схильні прибувати в країну по законним каналах, навіть в тому випадку, якщо їх кваліфікація не є причиною в'їзду в країну;

• роботодавці можуть не дотримуватися норм забезпечення здоров'я та безпеки праці мігрантів, що загрожує травматизмом або смертельними випадками. Для порятунку або лікування постраждалих, розслідування причин смерті або організації похорону загиблих може знадобитися участь поліції і медичних служб;

• незаконні мігранти з прибуття не обстежуються на наявність хвороб і вірусів і в період свого перебування в країні не мають достатнього доступу до медичного обслуговування. Поряд з цим вони піддаються ризику різних захворювань під час переїзду, особливо якщо їх перевезення здійснюється за контрабандним каналам. Потенційно це може створити серйозну загрозу громадській охороні здоров'я, оскільки хвороби можуть поширитися серед корінного населення. Особливо небезпечні туберкульоз, випадки якого, схоже, знову виникають в деяких частинах Європи, і ВІЛ-інфекції, оскільки багато нелегально перевезених жінок використовуються в секс-індустрії;

• маючи малий доступ до легальної зайнятості, мігранти частіше підпадають під вплив кримінального світу;

• засудження нелегальних мігрантів може завдати шкоди соціальній згуртованості суспільства, якщо воно поширюється і на тих, хто прибув в країну законним шляхом;

• нелегальні мігранти інколи вимушені залишатися в країні довше, ніж самі того хотіли б, навіть часто не маючи роботи, оскільки побоюються виявлення і додаткових витрат при в'їзді та виїзді;

• порушення житлового кодексу, іншими словами перенаселення займаних житлових площ, так як нелегали або їх підрядники намагаються заощадити на оренді;

• руйнування сімей, так як мігранти-робітники змушені дуже довго перебувати далеко від своїх родин;

• економічний тягар для платників податків, так як мігрантам доводиться користуватися медичними послугами в громадських медичних установах, їхні діти відвідують громадські школи, збільшуються витрати муніципалітетів на підтримку правопорядку, тощо.

Заходи, спрямовані на боротьбу з незаконною міграцією, являють собою поєднання ефективного міграційного законодавства, профілактичних і правозастосовних заходів. Дані заходи здійснюються як в окремих державах, так і на загальносвітовому рівні [7].

Міжнародно-правовою основою боротьби з незаконною міграцією є Конвенція проти транснаціональної організованої злочинності та Протокол проти незаконного ввезення мігрантів по суші, морю і повітрю. В протидію незаконній міграції держави ставлять дві мети: обмежити число незаконних мігрантів і припинити діяльність злочинних структур, що займаються їх незаконним ввезенням [11].

Для протидії незаконній міграції застосовуються різні заходи, основними з яких є:

• посилення заходів відповідальності за організацію незаконного ввезення мігрантів;

• вдосконалення роботи прикордонних служб;

• обмеження випадків незаконного працевлаштування шляхом здійснення контролю за ринком праці, застосування адміністративних, кримінальних та цивільно-правових санкцій проти роботодавців;

• застосування санкцій до перевізників, тобто транспортним компаніям, які ввезли нелегального мігранта по суші, по воді або повітрям;

• посилення відповідальності іноземних громадян за незаконне перебування в країні;

• контролювання чисельності осіб з незаконним статусом за допомогою висилки або міграційних амністій;

• більш широке використання каналів законної міграції;

• посилення міжнародної взаємодії;

• надання фінансово-економічної допомоги країнам походження незаконних мігрантів.

Отже, проблема нелегальної міграції залишається актуальною для багатьох країн світу. І набуває особливої актуальності в контексті відносин США та країн Латинської Америки. Південний сусід є головним «донором» мігрантів для Сполучених Штатів, а американсько-мексиканській кордон, як відомо, є «найактивнішим» у світі та виступає місцем «початку нового життя» нелегальних мігрантів [11].

Відносини між Сполученими Штатами Америки та Латинською Америкою завжди були досить непостійними та часом «натягнутими». Особливо це стосувалося сумнозвісного кордону, що бере свій початок біля узбережжя Мексиканської затоки і простягається по фарватеру річки Ріо-Гранде на дві тисячі дев'ятнадцять кілометрів. Проте зараз основною проблемою є не фактична межа, а кількість емігрантів, які незаконно перетинають кордон в пошуках роботи і кращого життя [12].

Більше 50% з 11 млн. нелегальних іммігрантів, які проживають на території США, прибули з Мексики. Тому контроль за кордоном є основним завданням політики США останні десятеляття. За даними Міністерства внутрішньої безпеки країни, кількість успішних незаконних проникнень через кордон скоротилося з 1,7 мільйонів в 2005 році до 170 тисяч в 2015-му. Частка затриманих прикордонною службою за той же період зросла з 36% до 54% в рік [11]. нелегальний міграція америка трамп

Починаючи з 1990 року, США і країни Латинської Америки намагалися згладити наявні суперечності на основі підписаних угод про співпрацю в різних областях. Так, наприклад, згідно із законом про імміграцію в країну 1990 року були введені квоти на кількість імміграційних віз, які видаються щороку. В країну допускалося не більше 675 тисяч осіб. При цьому було передбачено збільшення числа патрульних нарядів, для чого були найняті 1000 прикордонників [2].

Після терористичних атак 11 вересня 2001 року увага суспільства переключилася з нелегальних іммігрантів на іммігрантів, що залишилися в країні після закінчення дії візи.

Міграційне питання було знято з порядку денного і фактично не обговорювалося кілька років аж до приходу нового президента Барака Обами [5].

Імміграційна концепція Обами включала в себе як жорсткі обмежувальні елементи (за перші три роки перебування при владі з країни було вислано рекордну кількість нелегалів), так і ліберальні (виведення нелегальних іммігрантів «з тіні» за рахунок надання їм права на довготривале перебування в країні -- передбачалося, що бажаючі залишитися в США будуть зобов'язані пройти курси англійської мови і виплатити грошовий штраф за нелегальне перебування в країні).

У листопаді 2014 році Барак Обама підписав указ про підтримку нелегальних мігрантів. Згідно з яким, захист від можливої депортації отримали близько п'яти мільйонів іноземців, які проживали в США без дозвільних документів.

Барак Обама планував вирішувати проблему за допомогою лібералізації імміграційної політики. Дональд Трамп, нинішній президент США, поставив завдання побудувати стіну на кордоні з Мексикою, причому за рахунок свого південного сусіда. Ще у 2015 році Дональд Трамп пообіцяв вислати всіх нелегалів з США [3].

Вже влітку 2016 року, в розпал передвиборної кампанії, Трамп особисто попередив президента Мексики Енріке Пенья Ньєто про плани звести загородження і таким образом стримати наплив нелегалів до США. При цьому Трамп підкреслив, що мова йде саме o стіні, а не про «паркан». На думку Дональда Трампа, Сполучені Штати Америки -- єдина держава в світі, чия імміграційна система ставить потреби інших держав вище своїх власних. Щоб змінити ситуацію і слідувати насамперед національним інтересам, він у своєму імміграційному плані акцентував увагу на трьох основних принципах імміграційної реформи:

• будівництво стіни уздовж південного кордону країни, оскільки «нація без кордонів - це не нація»;

• необхідність дотримання і захисту законів;

• збільшення числа робочих місць, оплати праці та безпеки всіх американців під гаслом «спочатку -- американські робітники».

Звертаючись до співробітників міністерства внутрішньої безпеки, президент заявив, що стіна запобіжить проникненню в США нелегальних іммігрантів і наркокартелів з усієї Південної Америки. Крім того він розпорядився про припинення фінансування міст, які ховають у себе нелегальних мігрантів. Указ передбачає серед іншого створення 10 тисяч нових робочих місць в області контролю за кордоном [3].

Число нелегальних мігрантів з Мексики, які перейшли кордон з США, за перший місяць правління Дональда Трампа скоротилося на 40%. Про це повідомила американська Прикордонно-митна служба, зазначивши, що в січні на кордоні були затримані 31 578 осіб, а в лютому -- вже 18 762.

У червні 2018 року в США вступило в силу нове міграційне законодавство, яке передбачає жорстку політику протидії нелегальній міграції на кордоні країни. Адміністрація президента Дональда Трампа назвала акцію «політикою нульової терпимості», та спрямована вона на повний захист Штатів від напливу нелегальних мігрантів, зокрема з Мексики та Гондурасу [3].

Через те, що мігранти досить часто незаконно перетинають кордон зі своїми дітьми, нова міграційна політика передбачала тимчасове утримання дітей нелегалів у спеціальних таборах, під час суду над їх батьками за порушення правил перетину кордону або іншого законодавства. Всього в США було створено близько сотні притулків в 17 штатах. Вони розташовані переважно на кордоні з Мексикою в штатах Техас, Каліфорнія, трохи менше в Арізоні. Також подібні місця для утримання дітей розташовані в штатах Флорида, Орегон, Вашингтон, Нью-Йорк, Канзас, Іллінойс, Мічиган, Пенсільванія, Південна Кароліна, Вірджинія.

Однак незабаром під тиском громадськості, політиків і дружини президент США підписав указ, який забороняє забирати дітей у мігрантів на кордоні, тепер вони повинні знаходитись у таборах разом [3].

21 грудня 2018 року Конгрес не затвердив проект бюджету на наступний фінансовий рік через суперечку з Трампом щодо виділення 5,7 млрд доларів, які вимагав останній, на зведення стіни вздовж кордону з Мексикою. Конгрес на ці цілі погодився надати лише 1,3 млрд. Суперечки навколо стіни стали причиною «шатдаун» - часткової блокування роботи державних установ США, яке тривав 35 днів, ставши найтривалішим в історії країни.

Після провалу переговорів з демократами 15 лютого 2019 року Дональд Трамп підписав указ про введення в країні надзвичайного стану. За допомогою режиму НС президент США розраховував знайти в обхід Конгресу відсутні державні кошти, необхідні для швидкого будівництва стіни. Вже у другій половині 2019 року міністерство оборони США виділило 3,6 млрд доларів (у перерахунку - близько 3,3 млрд євро) на будівництво захисної стіни на кордоні з Мексикою, отже Трампу вдалося досягнути бажаного результату [5].

Ключовим аргументом в полеміці Трампа щодо емігрантської загрози стали «каравани мігрантів», які починаючи з 2018 року почали організовуватися у країнах Латинської Америки і рушати до американського кордону. У квітні 2019 року він писав у «Твіттері» що їх «краще зупинити до того, як вони дістануться до кінцевої цілі».

«Караван людей», про який говорив Трамп, -- це щорічний протестний марш центральноамериканських мігрантів, учасники якого намагаються привернути увагу до ситуації, коли десятки тисяч вихідців з цих країн біжать до Мексики або США, рятуючись від сутичок злочинних угруповань або політичної нестабільності у своїх країнах. Більшість учасників маршу -- жителі Гондурасу [3].

Трамп також пообіцяв посилити тиск на Мексику через біженців з Центральної Америки. Він в черговий раз розкритикував міграційну політику країни, вказавши на мінуси законодавства. На це міністр закордонних справ Мексики відповів, що «караван мігрантів» розходиться за рішенням учасників. «Міграційна політика є частиною мексиканського суверенітету, і ми проводимо її відповідно до закону, а не через тиск з боку або погроз», - підкреслив він [4].

На початку квітня 2019 року глава Білого дому закликав знову закликав побудувати стіну на кордоні з Мексикою, яку повинні охороняти бійці Нацгвардії.

Заяви Трампа про охорону кордону військовими також не залишилися на словах. Бійці американської Нацгвардії прибувають на кордон США і Мексики. Про це повідомили в Пентагоні. В оборонному відомстві уточнили, що в квітні наказ про передислокацію армійських підрозділів віддав міністр оборони США Джеймс Меттіс. Розпорядження про притягнення Нацгвардії до прикордонного патрулювання було підписано Дональдом Трампом 5 квітня. У 2020 році міністерство оборони США збирається задіяти до 5500 вояків на кордоні з Мексикою для забезпечення безпеки кордонів країни. Міністр оборони США Марк Еспер 11 вересня 2019 року схвалив відповідну заявку міністерства внутрішньої безпеки, повідомив офіційний представник міністерства [2].

На думку глави держави, в даний час на південних рубежах США склалася критична ситуація і панує беззаконня, «несумісне з нормами життя, безпекою та суверенітетом» американського народу.

14 липня 2019 року Дональд Трамп анонсував початок масових депортацій нелегальних мігрантів. Співробітники федеральної Служби імміграційного і митного контролю планують затримати на початковому етапі щонайменше 2 тис. осіб. Рейди проводитимуться в основному в 10 найбільших містах країни [3].

Також незабаром Дональд Трамп у своєму «Твітері» заявив, що припинить будь-яку допомогу Гватемалі, Гондурасу і Сальвадору, тому що їх уряди нічого не роблять для того, щоб зупинити потоки нелегальних мігрантів. Як відомо, саме ці країні є найбільшими «донорами» нелегальних мігрантів для США.

Проте Сальвадор і США досягли угоди в галузі безпеки і міграції. Договір ратифікує підписаний 28 серпня 2019 року лист про наміри і покликаний гарантувати фізичний захист тим, хто його потребує, обмеживши при цьому нелегальну міграцію. Угода є частиною стратегії двох країн по боротьбі з організованою злочинністю, посилення прикордонної безпеки і зниження контрабандної торгівлі, експлуатації людей і вимушеної міграції [4].

США також має намір підписати з Гондурасом і Сальвадором угоди про співпрацю з міграційних питань, згідно з якими останні стали б «безпечними третіми країнами» для осіб, які мають намір потрапити до Сполучених Штатів. Це означає, що мігранти з інших держав, які перетинають Гондурас і Сальвадор на шляху до США у пошуках притулку, повинні будуть спочатку запитати його в цих центральноамериканських країнах [11].

Що стосується Мексики, то Президент США має намір змусити Мексику до співпраці в боротьбі з нелегальними мігрантами. Як інструмент тиску він буде використовувати мита: до жовтня 2019 року ці цифри можуть досягти 25%. Необхідно зазначити, що у червні 2019 року Сполучені Штати ввели 5-відсотковий тариф на товари з Мексики. Мита підвищуватимуться до тих пір, поки потік нелегальних мігрантів з цієї країни не припиниться.

Таким чином, проблема нелегальної міграції займає одне з ключових місце на порядку денному світового співтовариства. Сьогодні явище нелегальної міграція стало вкрай стійким і масштабним, воно в значній мірі впливають на соціально-економічні та політичні процеси в багатьох країнах сучасного світу.

Проблема нелегальної міграції для Сполучених Штатів постає вкрай гостро, що суттєво впливає на її відносини з країнами Латинської Америки, оскільки останні є основними постачальниками мігрантів. Адміністрація Білого дому за часів Барака Обами намагалась вирішити цю проблему двома способами, через депортацію та через легалізацію нелегальних мігрантів. Але, політика президента Трампа базується на жорстких заходах, таких як: укріплення кордону за рахунок збільшення чисельності прикордонників і залучення Нацгвардії, побудова стіни на кордоні з Мексикою, посилення міграційного законодавства, тиск на основні країни постачальники мігрантів і укладення з ними угод про спільну протидію незаконній міграції.

Список використаної літератури

1. Алешковский И. А. Нелегальная миграция в общественно-политическом дискурсе / И.А. Алешковский, В. А. Ионцев // Международная миграция населения: Россия и современный мир. - Москва: ТЕИС, 2006. - Вип. 18: Международная миграция: экономика и политика. - С. 28-51; Aleshkovskiy I. A. Nelegalnaya migratsiya v obshchestvenno-politicheskom diskurse / I. A. Aleshkovskiy, V. A. Iontsev // Mezhdunarodnaya migratsiya naseleniya: Rossiya i sovremennyy mir. - Moskva: TYeIS, 2006. - Vip. 18: Mezhdunarodnaya migratsiya: ekonomika i politika. - S. 28-51.

2. Бальерос Г. Мексика через призму геополитических интересов США [Электронный ресурс] / Г. Бальерос // Geoполитика.ru. - 2014. - 29. Октября. - Режим доступа: https://www.geopolitica.ru/artide/meksika-cherez-prizmu-geopoliticheskih-interesov- ssha; Baleros G. Meksika cherez prizmu geopoliticheskikh interesov SShA [Elektronnyy resurs] / G. Baleros // Geopolitika.ru. - 2014. - 29. Oktyabrya. - Rezhim dostupa: https://www.geopolitica.ru/article/meksika-cherez-prizmu-geopoliticheskih-interesov-ssha (дата звернення: 29.09.2019)

3. Богуславская А. Стена Трампа: главное о самом амбициозном проекте президента США [Электронный ресурс] / А. Богуславская // Deutsche Welle. - 2019. - 15 марта. - Режим доступа: https://www.dw.com/m/стена-трампа-главное-о-самом-амбициозном-проекте-президента-сша/a-47867422; Boguslavskaya A. Stena Trampa: glavnoe o samom ambitsioznom proekte prezidenta SShA [Elektronnyy resurs] / A. Boguslavskaya // Deutsche Welle. - 2019. - 15 marta. - Rezhim dostupa: https://www.dw.com/ru/stena-trampa-glavnoe-o- samom-ambitsioznom-proekte-prezidenta-ssha/a-47867422 (дата звернення: 02.10.2019)

4. Васильев С. В. Стратегическое партнерство США и Мексики как фактор региональной безопасности Мезоамерики [Электронный ресурс] / С. В. Васильев // Глобальная и региональная безопасность в XXI веке: матер. науч. конф., г. Екатеринбург, 25 мая 2013 - 30 апреля 2014 г. - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2014. -- С. 46-52. - Режим доступа: http://elar.urfu.rU/bitstream/10995/29184/1/girb_2014_09.pdf; Vasilev S. V. Strategicheskoe partnerstvo SShA i Meksiki kak faktor regionalnoy bezopasnosti Mezoameriki [Elektronnyy resurs] / S. V. Vasilev // Globalnaya i regionalnaya bezopasnost v XXI veke: mater. nauch. konf., g. Yekaterinburg, 25 maya 2013 - 30 aprelya 2014 g. - Yekaterinburg: Izd- vo Ural. un-ta, 2014. -- S. 46-52. - Rezhim dostupa: http://elar.urfu.rU/bitstream/10995/29184/1/girb_2014_09.pdf (дата звернення: 05.10.2019)

5. Еремина А. Нужно жестче: зачем Трамп разгоняет команду [Электронный ресурс] / А. Еремина // Газета.Ру. - 2019. - 8 апреля. - Режим доступа: https://www.gazeta.ru/politics/2019/04/08_a_12290983.shtml7updated; Yeremina A. Nuzhno zhestche: zachem Tramp razgonyaet komandu [Elektronnyy resurs] / A. Yeremina // Gazeta.Ru. - 2019. - 8 aprelya. - Rezhim dostupa: https://www.gazeta.ru/politics/2019/04/08_a_12290983.shtmUupdated (дата звернення: 04.10.2019)

6. Карелина Н. А. Нелегальная миграция мексиканцев в США: до и после НАФТА / Н. А. Карелина // Международная миграция населения: Россия и современный мир. - Москва: МАКС Пресс, 2002. - Вып. 9: Нелегальная иммиграция. - С. 94-105; Karelina N.A. Nelegalnaya migratsiya meksikantsev v SShA: do i posle NAFTA / N. A. Karelina // Mezhdunarodnaya migratsiya naseleniya: Rossiya i sovremennyy mir. - Moskva: MAKS Press, 2002. - Vyp. 9: Nelegalnaya immigratsiya. - S. 94-105 (дата звернення: 29.09.2019)

7. Миграция населения: теория и политика: учеб. пособ. / под ред. О. Д. Воробьевой, А. В. Топилина. - Москва: Экономическое образование, 2012. - 364 с.; Migratsiya naseleniya: teoriya i politika: ucheb. posob. / pod red. O. D. Vorobevoy, A. V. Topilina. - Moskva: Ekonomicheskoe obrazovanie, 2012. - 364 s.

8. Радванская Н. В. Особенности нелегальной миграции в условиях глобализации / Н.В. Радванская, О. В. Фомина // Економічні інновації: зб. наук. пр. -- 2015. -- Вип. 60, Т. II. -- С. 121-126; Radvanskaia N. V. Osobennosty nelehalnoi myhratsyy v uslovyiakh hlobalyzatsyy / N. V. Radvanskaia, O. V. Fomyna // Ekonomichni innovatsii: zb. nauk. pr. -- 2015. -- Vyp. 60, T. II. -- S. 121-126.

9. Справочник по терминологии в области миграции (русско-английский) [Электронный ресурс] / сост. О. Поздоровкина. - Режим доступа: http://publications.iom.int/system/files/pdf/handbook_on_migration_terminology.pdf; Spravochnik po terminologii v oblasti migratsii (russko-angliyskiy) [Elektronnyy resurs] / sost. O. Pozdorovkina. - Rezhim dostupa: http://publications.iom.int/system/files/pdf/handbook_on_migration_terminology.pdf (дата звернення: 25.05.2019)

10. Трухачев В. Мексика - главный союзник США в Западном полушарии [Электронный ресурс] / В. Трухачев // Правда.Ру. - 2008. - 27 сентября. - Режим доступа: https://www.pravda.ru/world/northamerica/mexico/27-09-2008/285116-mexico-0/; Trukhachev V. Meksika - glavnyy soyuznik SShA v Zapadnom polusharii [Elektronnyy resurs] / V. Trukhachev // Pravda.Ru. - 2008. - 27 sentyabrya. - Rezhim dostupa: https://www.pravda.ru/world/northamerica/mexico/27-09-2008/285116-mexico-0/ (дата звернення: 29.12.2018)

11. Харламова В. Н. Международная экономическая интеграция: учеб. пособ. / В.Н. Харламова. - Москва: Анкил, 2002. - 173 с.; Kharlamova V. N. Mezhdunarodnaya ekonomicheskaya integratsiya: ucheb. posob. / V. N. Kharlamova. - Moskva: Ankil, 2002. - 173 s.

12. Чепеленко А. М. США -- Мексика: природа конфликту міграційних інтересів [Електроннй ресурс] / А. М. Чепеленко, Д. С. Чепеленко // Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. - 2014. - Т. 19, Вип. 2(1). - С. 188-192 Режим доступу: http://visnyk-onu.od.ua/journal/2014_19_2_1/44.pdf; Chepelenko A. M. SShA Meksyka: pryroda konflyktu mihratsiinykh interesiv [Elektronni resurs] / A. M. Chepelenko, S. Chepelenko // Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Ekonomika. - 2014. - T. 19, Vyp. 2(1). - S. 188-192 Rezhym dostupu: http://visnyk-onu.od.ua/journal/2014_19_2_1/44.pdf (дата звернення: 29.09.2019)

13. Шишков А. С. Политика администрации Б. Обамы в Латинской Америке [Электронный ресурс] / А. С. Шишков // Проблемы национальной стратегии. - 2015. - № 4. С. 44-65. - Режим доступа: https://riss.ru/images/pdf/journal/2015/4/05_.pdf; Shishkov A. S. Politika administratsii B. Obamy v Latinskoy Amerike [Elektronnyy resurs] / A. S. Shishkov // Problemy natsionalnoy strategii. - 2015. - № 4. - S. 44-65. - Rezhim dostupa: https://riss.ru/images/pdf/journal/2015/4/05_.pdf (дата звернення: 29.09.2018)

14. U.S. Relations With Mexico [Electronic resource]: bilateral relations fact sheet. - Mode of access: https://www.state.gov/rZpa/ei/bgn/35749.htm (дата звернення: 29.09.2019)

Размещено на Allbest.ru