Діяльність керуючих структур ЄС з реалізації стратегії розвитку політики згуртування 2014–2020 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діяльність керуючих структур ЄС з реалізації стратегії розвитку політики згуртування 2014-2020 рр.

О.І. Грінько

Анотація

європейський політика субсідіарність

Ключові слова: регіональна політика, політика згуртування, Європейська комісія, Генеральна дирекція, Комітет регіонів, Євро - 2020, структурні фонди ЄС.

Abstract

O. Grynko

Activity of European Union governing agencies on carrying out the development strategy of solidarity policy 2014-2020

The article is devoted to the aspect of EU regional policy that is not researched well enough. And this is the activity of EU governing structures in the person of European Commission of General Secretariats on regional policy and consultative agency of Committee of Regions. As the analysis shows the Committee of Regions being a consultative agency plays an important role in the process of formation of EY regional policy concepts which is called the policy of solidarity since 1988, and its realization as well.

The subject of research is the activity of these governing agencies on carrying out the Strategy of development of Solidarity policy that is determined by 7-year plan 2014-2020. The basic direction of governing agencies activity on its realization became correction of the conceptual basis of the solidarity policy connected with further improvement of its financial system, governing, deepening and expanding the principle of subsidarization. Creative conditions under which national regional policies could be connected with supranational solidarity policy and the basic objective of which would be solution to the problems in context of EU development strategy - Europe 2020, also in terms of realization of thematic priorities described in the plan of development of solidarity politics in 2014-2020. By carrying out these directions EU governing agencies used a broad range of forms and mechanisms. The brandnew mechanism became signing of partnership contracts between European Commission and national states, using Yunkers's fund for financing the projects in terms solidarity policy, working out new rules that gave an access to their financing and reformimg Solidarity Fund. All these aspects helped regions to accumulate means from different sources for carrying out large-scale projects. New mechanisms of providing less developed regions with assistance have been launched, reforming solidarity in the form of special programs.

New forms have been used in terms of introducing innovation technologies in terms of Solidarity. Such a form as special expert groups have been organized for solution to the problems that occurred in terms of Solidarity politics carrying out. The most interesting form that was used in all directions of governing agencies activity was creating a platform on experience exchange. To help regions special brochures, leaflets, manuals concerning Solidarity policy projects carrying out have been issued.

The analysis of these agencies functioning emphasizes their tight cooperation and interdependence, striving for openness, transparency of decision-making process that was proved by debates, consultations, online public opinion polls. Experience of their activity matters much for Ukraine that is carrying out ite new regional policy.

Key words: regional policy, Solidarity policy, European Commission, General Directorate, Committee of Regions, Euro - 2020, EU structural funds.

Основна частина

Сучасна Україна, долучившись до Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, вступили у період масштабної модернізації, яка охопила всі сторони життя суспільства та держави. Кардинальна трансформація торкнулася, зокрема, і регіональної політики. Для України регіональна політика завжди, а особливо після анексії Криму та подій на Південному-Сході України, має надзвичайно актуальне значення.

Регіональна політика, що проводиться з початку набуття незалежності Україною, на наш погляд, не у повній мірі враховує специфіку територіально-адміністративного устрою країни та не змогла адекватно адаптуватися до умов динамічного політичного життя. Формування української державності об'єктивно вимагає наповнення регіональної політики новим змістом, інструментами та механізмами її реалізації, що враховували б досвід Європейського Союзу.

В цьому контексті, особливу цікавість представляє досвід керівних структур ЄС з реалізації Політики згуртування в умовах системної та масштабної кризи в якій сьогодні перебуває Європейський Союз.

Актуальність теми даної статті обумовлена також тим, що вона практично не є предметом аналізу у чисельних роботах, що досліджують регіональну політику ЄС. Проблеми регіональною політикою широко представлені дослідженнями представників економічної науки, серед них інтерес представляють праці О. Гончарова, А. Гальперіна, В. Дергачова, М. Іжи, Е. Калашнікова, В. Олійник, Б. Лавровського тощо. В контексті політичного аналізу регіональна політика ЄС представлена у роботах А. Білого, Ю. Борко, І. Бусигіної, В. Копійки, С. Маковського, М. Долішніго, Ю. Шишкова, Г. Ярової тощо. Регіональна політика ЄС активно вивчається західними дослідниками, це роботи М. Кітінга, К. Гарві, Т. Майера, Д. Пубнера, А. Кендел, А. Тизіар, Д. Дейна, А. Норе, Н. Булла, Л. Трофі, І. Моргас тощо. Ці дослідження вивчають як в цілому концептуальні основи регіональної політики та історію її становлення, так і окремі аспекти пов'язані з системою управління регіональною політикою, її принципами, діяльністю структурних фондів членів ЄС. Аналіз конкретних форм діяльності Єврокомісії та інших керівних структур відображений лише у роботах Н. Кондратьєвої.

Метою даної статті є дослідити напрямки та форми діяльності Єврокомісії та інших керівних структур ЄС з реалізації плану Політики згуртування на 2014-2020 рр. в контексті досягнення цілей та завдань Стратегії «Європа - 2020», яка була прийнята у 2010 році та визначила розвиток ЄС на цей період [4].

Даний етап розвитку ЄС є одним з самих драматичних періодів у його історії, що пов'язаний з глибокою системною кризою, міграційною кризою пік якої прийшовся на 2014-2015 рр., і Брекзітом [1]. Їхні наслідки поставили перед керівництвом ЄС цілий ряд проблем, вимагали коректування стратегії розвитку ЄС за різними напрямами, в тому числі і в Політиці згуртування, роль якої як показує зроблений нами аналіз, різко зростає. В цих умовах Політика згуртування стала розглядатися як найважливіший інструмент виходу з кризи, тому різко актуалізується проблема підвищення її ефективності. З цією метою ЄС приступив до реалізації нової концепції розвитку, що відображена в стратегії її семирічного плану на 2014-2020 рр. Керівництво ЄС на рівні Генерального директорату з регіональної політики з залученням Комітету регіонів детально проаналізувало підсумки реалізації семирічного плану 2007-2013 рр. Цьому було присвячено низку доповідей, заслуханих Європейською комісією, а також низка аналітичних досліджень за окремими регіонами [8].

Проведений аналіз показав наявність цілого комплексу проблем, які охоплюють всі напрямки регіональної політики, головною з яких є недостатній рівень участі місцевих та регіональних урядів в плануванні та реалізації проектів. З метою подолання існуючих проблем Єврокомісія, спільно з комітетом регіонів, приймає рішення про проведення саміту за участю всіх акторів регіональної політики із подальшою розробкою проектів і програм регіонального розвитку і створенням загальних підходів щодо вирішення існуючих проблем. Саміт мав скорегувати та уточнити концептуальні основи Політики згуртування, з метою адаптації до нових умов. В результаті було внесено низку принципових змін практично у всі елементи що складають Політику згуртування. Ці зміни відображені у прийнятті низки документів. Таких, як Афінська декларація [18], цей документ, на наш погляд, доповнює Стратегію Політики згуртування на 2014-2020 роки та чітко визначає орієнтири та параметри регіональної політики до 2020 року, а також в ньому актуалізовано найбільш важливі теми, пов'язані з підвищенням ефективності регіональної політики. Прийняття даної декларації стало важливим кроком як у процесі подальшого розвитку концептуальних основ Політики згуртування, так і на шляху її реалізації.

Діяльність керівних структур ЄС з модернізації концептуальних основ Політики згуртування, проявились у прийнятті Документів, які були спрямовані на поглиблення та розширення фундаментального принципу регіональної політики ЄС - субсидіарності. Це Хартія місцевого самоврядування, та документи про створення цільових груп з субсидіарності та пропорційності. Також було внесено зміни до системи фінансування

Політики згуртування. Так, було проведено реформу Фонду солідарності, який було створено ще у 1993 році. Структурні реформи торкнулись зміни правил отримання допомоги, які набули чинності у червні 2014 року. Скоротилися бюрократичні процедури прийняття рішень з надання фінансової допомоги, а також були більш чітко сформульовані критерії ситуацій, за яких можливе отримання допомоги. Було введено нові правила фінансування для структурних фондів. Для спрощення оформлення процесу фінансування в єдиний Урядовий документ були об'єднані законодавчі акти, що регламентують роботу всіх структурних фондів, які реалізують Політику згуртування. Окрім цього у єдиний документ було включено фінансування та регулювання діяльності Європейських угрупувань територіального співробітництва (European grouping of territorial cooperation), Програм щодо соціальних змін та інновацій (Programs for social change and innovation), Європейського фонду глобалізації (European Globalization Ajustment Fund), Ініціатив в сфері зайнятості молоді (Youth Employment Initiative) [15].

Наведені матеріали переконливо свідчать про те, що важливим пріоритетом у діяльності Єврокомісії та інших керівних структур ЄС став подальший розвиток концептуальних основ Політики згуртування, з метою підвищення її ефективності, здатності адекватно реагувати на ті виклики з якими стикається ЄС у цей період. Нова концепція, що лягла у основу семирічного плану Стратегії розвитку Політики згуртування, передбачала впровадження нового елементу - укладення Партнерських контрактів Єврокомісії з країнами-членами і лише на їх основі вже могли розроблятися Операційні програми що містять конкретні проекти для фінансування. Це положення викликало широку дискусію і спонукало Єврокомісію до розробки процедури підписання цих документів і вимогами до них. Цей процес зайняв декілька місяців і завершився лише у травні 2014 року до роботи були залучені Генеральний директорат регіональної комісії, Комітет регіонів та представники національних структур управління.

Аналіз характеру підписаних Угод про Партнерство, процес підписання яких було завершено у грудні 2014 року, свідчить про те, що з одного боку, вони визначалися цілями стратегії «Європа - 2020» та пріоритетами Стратегії розвитку Політики згуртування на період 2014-2020 роки, з іншого, майже всі документи виражали специфіку завдань та проблем, які характеризували особливості окремих держав та регіонів. З підписання Угод про Партнерство завершився перший етап, який визначив концептуальні основі, пріоритети розвитку регіональної політик та джерела їх співфінансування.

Другий етап реалізації плану Політики згуртування передбачав детальну конкретизацію її концептуальних основ, принципів, які повинні бути виражені в конкретних проектах, програмах, ініціативах. Ця конкретизація дій з реалізації Угоди про Партнерство визначалась у так званих Операційних програмах, які надавалися державами - членами ЄС для затвердження Єврокомісією. До березня 2015 року було схвалено 263 Операційні програми з загальним обсягом інвестицій 256 млрд. євро [16].

Всього за досліджуваний період було прийнято більш ніж 5 тис. Операційних програм. Успіх цієї організаційної складової Політики згуртування в багато чому полягав в успішному вирішенні цілей та завдань регіональної політики ЄС, яка чітко була націлена на реалізацію Стратегії «Європа - 2020».

В рамках Стратегії Політики згуртування 2014-2020 років був використаний широкий круг інструментів від проведення семінарів і конференції з метою узагальнення досвіду і пошуку найбільш ефективних методів їх впровадження, до реалізації спеціальних проектів, програм, ініціатив, мета яких - розширення сфери інноваційних технологій і

розвиток інноваційної економіки. Так, велика увага приділяється проектам, пов'язаним зі створенням технопарків. Важливість цього напрямку підтверджується створенням спеціальної системи, яка дозволяла контролювати його реалізацію в системі он-лайн, її головними елементами стали: європейське інноваційне табло [7], регіональне інноваційне табло [17] іннобарометр [10].

Принципово новим напрямом у регіональній політиці було включення до неї, в контексті Стратегії розвитку 2014-2020 років, заходів з підтримки працевлаштування молоді. Реалізуючи цей напрямок в Політиці згуртування, Єврокомісія спільно з Комітетів регіонів і Директоратом, а також зі структурами національних і регіональних влад, здійснює спільні проекти. Так, в рамках Дунайської макростратегії йде реалізація спеціального проекту, спрямованого на розвиток підприємництва серед молоді [6]. Так само новою формою реалізації зайнятості молоді стало створення «Інноваційної лабораторії», яка націлена на надання молоді даного регіону оволодіти ключовими навичками і кваліфікацією, що стане основою для їх майбутньої кар'єри [6].

Розширення ЄС 2004-2008 рр. та світова економічна криза 2008 року різко актуалізували проблему диспропорційного розвитку регіонів, як за соціально-економічним рівнем, так і за ступенем участі у інтеграційних процесах. В контексті вирішення даної проблеми, поряд з тими діями, які реалізуються в рамках Операційних програм, Єврокомісія використовує спеціально розроблену ініціативу, коли йде фінансування і надання допомоги найбільш відсталим регіонам в окремих країнах. Така ініціатива в січні 2018 року почали діяти в Провінції Премів, яка є найбільш відсталим регіоном в Словаччині. Подібні ініціативи були запущені в двох регіонах Польщі та в двох регіонах Румунії. Дана ініціатива передбачає реалізацію плану дій по трансформації економіки регіонів, проведення структурних реформ з метою підвищення інвестиційної привабливості регіонів. Ця ініціатива у Польщі привела до зростання регіонального ВВП, а у Румунії - до більш ефективного використання коштів з фондів ЄС.

Розробляючи конкретні форми, спрямовані на вирішення завдання диспропорційного розвитку, Єврокомісія виходить із специфіки регіону, його потенційних можливостей, особливостей економічного, історичного розвитку. Так, для Фландрії, регіону Бельгії, Єврокомісія реалізувала проект, спрямований на підтримку експортно-орієнтованих підприємств Фландрії [14]. Крім цього у 2017 році було почато експеримент для нового типу регіонів «перехідні» сутність якого полягала у тому, що їм надавались кошти для запрошення експертів з надання допомоги у розробці програм та проектів розвитку регіонів, крім того для надання допомоги для переходу регіонів на нові технології було створено спеціальні «страхові експериментальні групи» [2]. Крім цього Єврокомісія прийняла рішення продовжити дію програми Jaspers, а також у найменш розвинених регіонах почали втілювати модель розвитку «потрійна спіраль» (TripleHelixmodel) на місцевому рівні. Дана модель передбачає розвиток нових форм співпраці та взаємодії між владними структурами і представниками бізнесу та науки з метою стимулювання інноваційного розвитку, що реалізується через організацію спеціалізованих зон для малого і середнього бізнесу, таких як бізнес-інкубатори і науково-технічні парки [12].

Таким чином, приймаються додаткові заходи з розвитку однієї з головних цілей регіональної політики - скорочення диспропорції. За рекомендаціями Комітету регіонів та Директорату з регіональної політики були скореговані національні та регіональні політики у низці європейських країн - це Бельгія, Швеція, Греція та Хорватія. Які отримали додаткове фінансування. А також була розроблена комплексна стратегія відносно мігрантів.

Одним з напрямків регіональної політики ЄС починаючи з 1990-х рр. було формування нових територіальних структур, створення єврорегіонів різного типу через транскордонне співробітництво [3, с. 43]. Головним інструментом реалізації цього напрямку є програма INTERREG. В період що розглядається її фінансування склало 10 млрд. євро [11]. Її особливістю було те, що в цей період вона була спрямована на досягнення чотирьох тематичних цілей. Це стимулювання технологічного розвитку, розвиток наукових досліджень та зростання інновацій в економіці, підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств, реалізуючи цю програму в принципово нових для ЄС напрямках транснаціонального співробітництва, Єврокомісія створює ряд нових структур. Так, для більш ефективної реалізації Середземноморського напрямку в рамках програми INTERREG-5 в січні 2015 року була створена нова структура Євро-Середземноморська Асамблея представників регіональної та місцевої адміністрації (ARLEM). Її створення було обумовлене необхідністю співробітництва між ЄС та іншими державами регіону стосовно проблем біженців [11]. Особливу увагу в рамках реалізації цієї програми Директорат і Комітет регіонів надавав прикордонному співробітництву. В контексті підвищення ефективності цього напрямку Політики згуртування Єврокомісія приймає документ «Підвищення зростання і згуртування в прикордонних регіонах ЄС» (Boosting Growth and Cohesion in EU Border Regions).

Важливим напрямком у діяльності керівних структур було підвищення якості і ефективності роботи управлінських структур регіональної політики всіх рівнів. Велика увага приділялась навчанню кадрів, підвищенню їх професіоналізму та компетентності. Це завдання вирішувалося з використанням різноманітних форм, серед яких широко використовувалося проведення он-лайн лекції, семінарів, що присвячувались пріоритетам Політики згуртування, створення спеціальної платформи з обміну досвідом. Керівними структурами ЄС публікувалися спеціальних брошур, методичних рекомендацій, підручників, де розкриваються механізми вирішенні проблемних ситуацій. Прикладом може бути посібник, виданий Комітетом регіонів з проблеми міграції [13]. В цілому було видано більше 20 брошур-рекомендацій, мета яких надати допомогу в розробці якісних проектів регіонального розвитку. Особливу цікавість представляє розроблена в цей період і запроваджена Методика оцінки професіоналізму кадрів.

Підвищенню ефективності регіональної політики сприяла і система моніторингу Політики згуртування. Вона представляла систему, яка включала регулярні звіти, як в цілому з реалізації стратегії її розвитку, так і за окремими напрямками і проектами. Цю ж функцію виконували дослідження, до підготовки яких залучалися незалежні експерти і науковці.

З метою моніторингу, а також надання допомоги регіонам в розробці ними програм регіонального розвитку Єврокоміся спільно з Комітетом регіонів активно використовує таку форму як створення Груп високого рівня, що складаються з відомих експертів, функції яких визначаються поставленими перед ними завданнями. Це могло бути, як надання допомоги регіональним структурам у розробці конкретних програм і проектів, так і у визначенні негативних моментів в процесі реалізації Політики згуртування, що пов'язані з бюрократичними чи адміністративними бар'єрами, недостатнім рівнем участі місцевої влади у плануванні та реалізації проектів [5]. Так, така група була створена з метою розроблення рекомендацій зі зниження адміністративних утримань при виділенні коштів у рамках європейських структурних фондів [9].

В умовах зростання кризових явищ керівництво ЄС усвідомлювало необхідність підвищення результативності й ефективності регіональної політики. Потрібно було виробити нові оціночні параметри її ефективності, а також ефективні заходи контролю які б дозволили створити оперативно-ефективну систему моніторингу регіональної політики ЄС. З цією метою була розроблена просторова модель Rhomolo, метою якої була оцінка політичних інструментів таких, як Політика згуртування, яка дозволяла проводити моніторинг її реалізації, а також оцінювати процес регіоналізації [19].

Як свідчить аналіз, керівні структури ЄС вважали ключовим пріоритетом - формування широкої інформаційної мережі, яка дозволяла би громадянам ЄС отримувати об'єктивну інформацію про Політику згуртування, про її проекти та програми, що реалізуються у рамках регіонів. У цьому задіяні усі види Медіа які розповсюджують матеріали присвячені Політиці згуртування. Для популяризування Політики згуртування у це період широко використовувалися святкування ювілейних дат, що були пов'язані з нею. Це - 25-річний ювілей програми INTERACT в рамках якого пройшла ціла низка заходів, був підготований спеціальний фільм, що розкривав результати реалізації цієї програми у окремих регіонах. В контексті святкування 30-річчя Асоціації європейських регіонів було запущено проект 30 років - 30 історій. В рамках святкування 30-ти річчя Політики згуртування була створена ціла серія передач на каналі Euronews «Smart Regions», а також проведені різноманітні конкурси: Кращій регіон, Кращій регіональний проект, Кращій інноваційний проект.

Проведений нами аналіз діяльності структур ЄС у вигляді Єврокомісії, Генерального Директорату з регіональної політики і Комітету регіонів, як консультативного органу свідчить про те, що вони працюють в тісній взаємодії у рамках тих компетенцій, які визначаються правовими нормами для кожного з них. Визначальна роль для формування регіональної політики та її реалізації належить Єврокомісії. В досліджуваний період вона збільшилась у зв'язку з необхідністю підтримувати на національному рівні партнерські контакти, які стали відповідно до нової концепції Політики згуртування поряд зі структурними фондами основою її реалізації. В цей час зростає роль Комітету регіонів, про що переконливо свідчить факт запрошення його представників до складу Директорату регіональної політики.

Характеризуючи діяльність керівних структур, необхідно відзначити їх прагнення до максимальної відкритості і прозорості. На це націлена інформаційна політика, пов'язана з прагненням давати об'єктивну, повну інформацію про свою діяльність, прийняті рішення та їх результати. З цією метою широко застосовується весь спектр медіа: Інтернет, телебачення, друкована продукція. Особливе значення, всі структури надавали налагодженню зворотного зв'язку. З цією метою систематично проводилися публічні консультації, дискусії, опитування. З одного боку, це дозволяло виявити настрої та думки населення ЄС, його окремих регіонів з окремих питань, з іншого - оцінки, отримані в ході цих заходів, дозволяли приймати більш оптимальні рішення.

Список використаної літератури

1. Горобець І. Європейський Союз і «велике переселення народів» / І. Горобець, А. Мартинов // Зовнішні справи. - 2015. - №11. - С. 16-20; Horobets I. Yevropeiskyi Soiuz i «velyke pereselennia narodiv» / I. Horobets, A. Martynov // Zovnishni spravy. - 2015. - №11. - S. 16-20.

2. Європейська регіональна політика: натхнення для країн, що не входять до ЄС? Застосування принципів та обмін досвідом [Електронний ресурс] // European Commission. - Режим доступу: https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/presenta/international/external_uk.pdf; Yevropeiska rehionalna polityka: natkhnennia dlia krain, shcho ne vkhodiat do YeS? Zastosuvannia pryntsypiv ta obmin dosvidom [Elektronnyi resurs] // European Commission. - Rezhym dostupu: https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/presenta/international/external_uk.pdf

3. Мікула Н. Єврорегіони: досвід та перспективи / Н. Мікула. - Львів: ІРД НАН України, 2003. - 222 с.; Mikula N. Yevrorehiony: dosvid ta perspektyvy / N. Mikula. - Lviv: IRD NAN Ukrainy, 2003. - 222 s.

4. Cohesion Policy 2014-2020. Investing in growth and jobs [Electronic resource] / European Union. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docoffic/official/regulation/pdf/2014/proposals/regul ation2014_leaflet.pdf

5. Commission acts to simplify access to European Structural and Investment Funds [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/en/newsroom/news/2015/06/commission-acts-to - simplify-access-to-european-structural-and-investment-funds

6. Encouraging entrepreneurship among young Central and Eastern Europeans [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/en/newsroom/news/2018/01/01-09-2018-encouraging - entrepreneurship-among-young-central-and-eastern-europeans

7. European Innovation Scorboard [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/facts-figures/scoreboards_en

8. Factsheets [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/en/information/publications

9. High Level Group monitoring simplification for beneficiaries of ESI Funds [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/fr/policy/how/improving-investment/high-level-group - simplification/

10. Innobarometer [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: http://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/facts-figures/innobarometer_en

11. INTERREG IVC [Electronic resource]. - Mode of Access: http://www.interreg4c.eu/

12. JASPERS: Joint Assistance to Support Projects in European Regions [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/EN/funding/special-support-instruments/jaspers/

13. Managing the refugee crisis. EU Financial Support to Greece [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/home-affairs/sites/homeaffairs/files/what-we-do/policies/european-agenda-migration/20170726_factsheet_managing_refugee_crisis_eu_financial_support_greece_en.pdf

14. Operational Programme 'Flanders' [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/en/atlas/programmes/2007-2013/belgium/operati onal - programme-flanders

15. Proposal for a decision of the european parliament and of the council on the mobilisation of the EU Solidarity Fund [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: http://ec.europa.eu/transparency/regdoc/? fuseaction=list&coteId=1&year=2015&number=370&language=EN

16. Regional and Urban Policy. This Commission department is responsible for EU policy on regions and cities [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/info/departments/regional-and-urban-policy_en

17. Rigional Innovation Scorboard [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/growth/industry/innovation/facts-figures/regional_en

18. XVI Council of the Adriatic Ionian Council: Athens Declaration [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/regional_policy/en/information/publications/decisions/2014/xvi-council-of - the-adriatic-ionian-council-athens-declaration

19. The Rhomolo model [Electronic resource] // European Commission. - Mode of Access: https://ec.europa.eu/jrc/en/rhomolo

Размещено на Allbest.ru