Ефект сусідства на місцевих виборах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефект сусідства на місцевих виборах

Зубченко О.С., кандидат соціологічних наук, доцент кафедри філософії та соціології Маріупольського державного університету

Статтю присвячено дослідженню впливу соціального оточення на електоральний вибір. Із цією метою автор уводить поняття «ефект сусідства» - вплив повсякденного життя й щоденного спілкування людини на її голосування. Констатується, що найбільше значення ефект сусідства має на місцевих виборах, а за умов децентралізації його вивчення стає нагальним науковим і практичним завданням.

З використанням електоральної статистики показано, що ефект сусідства проявляється через персоналістськи орієнтоване голосування за представників місцевого нобілітету. Їхня партійність має вторинне значення. Зрозуміти значимість голосування окремих спільнот для претендентів на депутатські мандати допомагає коефіцієнт локалізації. Чим вищий він, тим більш точковою є підтримка певного електорального актора. Водночас автором доведено, що реформа виборчої системи змушує по-новому дивитися на явище електоральної локалізації. Якщо у 2015 році розподіл у цій сфері пролягав по лінії «велике місто - село», то за п'ять років до просторового додався партійний чинник.

Дослідник доводить, що ефект сусідства є невід'ємною характеристикою місцевої спільноти й виникає як результат розподілу світу політичного на «своє» та «чуже». У публікації відзначаються його позитивні риси - формування місцевої політичної ідентичності й у середньостроковій перспективі - стабільної прихильності до певної партії та разом із тим наголошується, що високі показники локалізації свідчать про фрагментованість місцевої політичної культури, відсутність реальної конкуренції політичних ідей і фактичну «приватизацію» партійних франшиз. Це становить серйозну загрозу розвитку місцевої демократії та потребує ретельної уваги з боку держави через регулювання виборчих правил.

Ключові слова: електоральна поведінка, ефект сусідства, коефіцієнт локалізації, глибина локалізації.

The neighborhood effect on local elections

Zubchenko O.

With the use of electoral statistics, it is shown that the effect of the neighborhood manifests itself through the personalist oriented vote for representatives of local nobility. Their parties have a secondary value. Understanding the significance of voting individual communities for contenders for deputy mandates helps the coefficient of localization. The higher it, the more point is the support of a certain electoral actor. At the same time, the author proved that the reform of the electoral system forces a new look at the phenomenon of electoral localization. If in 2015, the distribution in this area laced along the “Great City - Village” line, then a party factor was added to the spatial factor.

The researcher proves that the effect of the neighborhood is an integral characteristic of the local community and arises as a result of the distribution of the world of political to “its” and “alien”. The publication marks its positive features - the formation of local political identity and in the medium term - a stable commitment to a certain party and, at the same time, it is noted that high levels of localization indicate the fragmentation of local political culture, the lack of real competition of political ideas and actual “privatization” of party franchises. This is a serious threat to the development of local democracy and requires careful attention from the state through the regulation of electoral rules.

Key words: Electoral Behavior, Neighborhood Effect, Localization Coefficient, Depth of Localization.

Постановка проблеми

Демократизація українського суспільства та значне зростання ролі місцевого самоврядування в житті держави сприяють швидкому збільшенню політичної ваги місцевих виборів. Значення цього інституту зростає з кількох причин. По-перше, у місцевих громадах з'явилася реальна влада та її фінансове підкріплення. По-друге, суцільна партизація перетворила місцеві ради на поле жорсткої політичної боротьби. По-третє, незважаючи на різні партійні прапори, де-факто регіональна влада залишається вотчиною локальних кланів зі значним домінуванням родинно-територіальних зв'язків і відносин.

На тлі цього варто пам'ятати, що однією з основних декларованих причин запровадження системи партійних списків від обласної до сільської ради було прагнення послабити вплив місцевих еліт, змусити їх визначатися зі своєю партійною належністю й бути лояльними до центру. Проте досвід голосування у 2015 та 2020 роках засвідчив, що нові виборчі правила так і не змогли змінити логіку функціонування місцевого політикуму, а децентралізація не тільки не сприяла зростанню громадянської свідомості й політичної електоральної конкуренції, а навіть призвела до формування електоральних «вотчин». Значну роль у цьому, зокрема, у сільській місцевості відіграє ефект сусідства.

Ми розуміємо ефект сусідства як вплив повсякденного життя та щоденного спілкування людини на її електоральний вибір, що зумовлюється локальними нормами й цінностями політичної поведінки. На думку Ю. Брайчевського, це раціональність виборця, що має сенс лише в конкретних суспільно-географічних умовах [2, с. 72]. Одними із таких умов є відносна замкненість і відособленість певної територіальної спільноти, обмежена електоральна комунікація та значний вплив місцевих лідерів громадської думки. Очевидно, що всі перераховані ознаки характеризують насамперед електоральну поведінку жителів сільських поселень і деякою мірою малих міст.

Ефект сусідства можна розглядати в кількох вимірах. По-перше, як прояв лояльності до норм і правил поселенської групи. По-друге, як розподіл учасників політичного процесу на «своїх» - знайомих, відомих і прогнозованих, і «чужих». По-третє, як результат патрон-клієнтних зв'язків, підкорення людини силі традицій, волі формальних чи неформальних лідерів певної спільноти.

Філософське-світоглядне обґрунтування сусідства як особливої форми соціальних відносин бере початок у роботах Ф. Тьоніса [9] та В. Зомбарта [4]. З позицій електоральної географії про це вперше писав шведський дослідник Г Тінгстен, який увів поняття «ефект контексту». Його ідеї розвивав Р. Арон, що розглядав електорат як сукупність гетерогенних груп населення, кожна з яких має своїх визнаних політичних авторитетів [6, с. 100]. Новим етапом у розумінні впливу локальних соціальних взаємин на підсумки виборів стала робота П. Тейлора та Р Джонстона «Географія виборів» [15]. Оригінальний погляд на зв'язок електоральної поведінки й соціальної структури локальних співтовариств запропонував Р Херберле [8, с. 27].

Серед сучасних західних дослідників у цій царині активно працюють К. Ацаймер і Дж. Еванс (аналіз відстаней між місцями проживання виборців і кандидатів-переможців) [10; 12], Р Джонстон і Ч. Патті (взаємозв'язок соціально-економічного розвитку територій та електорального вибору) [13] і Т Ван Дійк (особливості сприйняття ситуації виборів у малих поселенських спільнотах) [16]. Чималий інтерес становить «концепція місця» британо-американського політичного географа Дж. Егню, який уводить поняття «місцевий соціальний контекст», що складається з ефекту сусідства, регіонального поділу праці, регулювання інформаційних і комунікаційних потоків, державно-правового впливу, наявних соціальних протиріч і регіональних політичних акторів [10]. Саме ці чинники мають визначати проблемне поле виборчих кампаній у певному місті чи районі й, відповідно, стратегії мобілізації виборців. Однак в українських реаліях більшість політичних суб'єктів фактично не переобтяжують себе вивченням місцевої специфіки, а продовжують говорити з нашими співвітчизниками мовою біг-бордів і телевізійних ток-шоу.

На пострадянському просторі питання «сусідського» голосування є набагато менш вивченими. До цієї проблематики зверталися Ю. Брайчевський [2], М. Добиш [3], К. Аксьонов [1], І. Окунєв [7], Д. Локтіонова [5] та інші автори. Разом із тим без відповіді залишаються запитання: чи зберігся та як трансформувався після переходу від мажоритарної до пропорційної виборчої системи на місцевому рівні ефект сусідства?

Мета статті - з використанням даних електоральної статистики з відкритих джерел провести емпіричний аналіз «сусідського» голосування на виборах до Запорізької обласної ради у 2015 та 2020 роках.

Виклад основного матеріалу

Ефект сусідства є складним феноменом, адже існує та розвивається в контексті наявних соціально-політичних розколів, місцевих політико-культурних традицій, активності місцевих фінансово-промислових груп і лідерів громадської думки тощо.

Варто розрізняти «сусідське» голосування від ідеологічного, соціотропного або мобілізованого в межах поселенської чи соціальної спільноти. Його головна відмінність - першочергова підтримка з року в рік свого земляка, колеги, знайомого, яскраво виражена персоналістська спрямованість вибору, незалежно від кольору партійних прапорів.

Таблиця 1. Підтримка кандидатів у депутати обласної ради у 2015 та 2020 роках