Системна модель гібридної війни

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДП «ЕС ЕНД ТІ УКРАЇНА»

Анотація

Ключові слова: гібридна війна, модель, структура, складові, системний підхід, життєвий цикл, інструмент, технології.

Annotation

Lysetsyi Yu.M. System model of hybrid warfare

New ways of hybrid warfare are being actively developed now, including those considering such its elements as uncertainty and falsity. One of ways to decrease uncertainty during forecasting, resource assessment, development of strategy and tactical plans is to utilize modelling and modern decision support tools. Modelling enables to reflect the impact of spatial and temporal dimensions of the conflict, get quality analysis of military and political situations for the national and international security, prevent the impact of spontaneity and justify measures taken to withstand the opponent.

Key words: hybrid warfare, model, structure, components, system approach, lifecycle, tool, technology.

Постановка проблеми

Нині дуже швидко змінюються та розвиваються нові способи ведення гібридної війни. Це потребує перегляду класичних воєнних методів прогнозування і планування як наступальних, так і оборонних стратегій [1]. Як і будь-яка інша війна, гібридна війна містить елементи недостовірності та невизначеності [2]. Так, недостовірність розвідувальної інформації та постійне втручання випадковостей призводять до того, що сторони конфлікту в дійсності зіштовхуються із цілковито протилежним станом речей, ніж очікували, і це не може не позначатися на плануванні або принаймні на тих уявленнях про стан речей, які лягли в основу планів [1].

Одним із способів зменшення невизначеності при прогнозуванні, оцінці ресурсів, розробленні стратегії та плану оперативних дій є застосування моделювання і сучасних інструментальних засобів підтримки прийняття рішень.

Для побудови моделі гібридної війни необхідно сформулювати її призначення та вимоги до неї. Модель гібридної війни повинна відображати багатовимірний характер гібридної війни, операції якої охоплюють адміністративно-політичну, фінансово-економічну і культурно-світоглядну сфери держави-жертви і проводяться в інформаційному та кіберпросторах.

Розглянуті процеси та етапи створення моделі гібридної війни як складної системи повинні базуватися на таких методологічних елементах, як: системний підхід, системний аналіз, модель супроводу її на етапах життєвого циклу (ЖЦ), математичне та імітаційне моделювання.

Системний підхід, як відомо, - це універсальна методологія, яка має три такі складові частини: ціле - орієнтацію, систематизацію і формалізацію. Будь-яка складна система орієнтована на задоволення певних потреб людини, а метою процесу побудови є створення такої системи. Глобальна мета декомпозується на цілі нижчих рівнів, які досягаються шляхом вирішення сукупності завдань [16].

Загалом модель - це абстрактне уявлення реальності в будь-якій формі - математичній, фізичній, символічній, графічній або дескриптивній, що дозволяє отримати відповіді на поставлені питання. У цьому дослідженні модель гібридної війни являє собою графічно-математичний опис, який визначає її цілі, завдання, методи і засоби.

Під час дослідження моделі гібридної війни її представляють як об'єкт, що має просторові та часові обмеження. На першому етапі з дотриманням системного аналізу як прикладної наукової методології [17; 18] необхідно виділити модель гібридної війни за певними ознаками із зовнішнього середовища, установивши водночас саме ті відносини, які її з нею пов'язують. Далі, виходячи з мети створення моделі гібридної війни, необхідно сформувати її елементарний базис, структуру, а також визначити функції. Будь-який аналіз базується на декомпозиції, тому необхідно звертати увагу на явище емерджентності і вплив зовнішнього середовища. У результаті виконання системного аналізу отримуємо системну модель гібридної війни [19] (рис. 1).

Рис. 1. Системна модель гібридної війни

графічний математичний модель гібридний війна

Сукупність цілей визначається у вигляді певної системи E_z. Тоді будь-який елемент e є E_z, що можна представити у вигляді:

(1)

де R_e - результат, досягнення якого необхідне відповідно до заданої цілі;

Q_e - вектор параметрів, що характеризують необхідну кількість R_e;

P_e - вектор параметрів вимог, що висуваються до процесу отримання результату R_e;

V_e - вектор параметрів, що характеризують витрати ресурсів на отримання R_e;

T_e - час отримання результату R_e.

Безліч задач, вирішення яких необхідне для досягнення цілі e₀, позначається E_s. Для множин E_z і E_s справедливим є співвідношення, про яке ітиметься далі [20]. Задача s є E_s стає ціллю s є E_z, якщо задані величини Q, V, T, де Q - вектор якості результатів вирішення задачі s, V - вектор, що характеризує витрати ресурсів на розв'язання задачі, T - час завершення рішення. Метод визначається як система (E_a SJ, де Е_а - безліч операцій (кінцеве), S_a - структура на множині операцій.

Система E_c, що реалізує рівень засобів, являє собою сімку таких елементів із заданою структурою S_c:

(2)

де складові елементи - види забезпечень: M_e - методичне, M_a - математичне, L - лінгвістичне, O - організаційне, I - інформаційне, P - програмне, T - технічне.

Особливість процесу системного дослідження - його ітеграційний характер, що реалізується через ланцюг відображень:

(3)

де E_z - непорожня множина цілей,

E_s - кінцева множина задач,

E_a - кінцева множина методів,

E_c - непорожня множина засобів.

Для трансформації <цілі> - <засоби> основним атрибутом служить категорія ймовірного, для зворотної трансформації <засоби> - <цілі> - категорія бажаного (рис. 2).

Рис. 2. Ітеграційний процес формування системної моделі гібридної війни

Етапи створення і використання моделей

Наступною складовою частиною процесу створення моделі гібридної війни є її прогнозуючий супровід на всіх етапах ЖЦ [21]. Модель гібридної війни у процесі ЖЦ є динамічною на етапах функціонування та модернізації. Функціонування разом із модернізацією є певним логіко- динамічним процесом. Моделюючи гібридну війну, здійснюємо тим самим прогнозування за рахунок вирішення завдань ідентифікації невідомих залежностей та їх оптимізації на основі статистичної та експертної інформації (рис. 3).

Рис. 3. Моделювання гібридної війни

Ураховуючи вищенаведені складові, зазначимо, що побудова моделі гібридної війни супроводжується необхідністю вибору оптимальних варіантів з альтернативних. Для вирішення цього завдання необхідно використовувати сценарний аналіз, прогнозування, теорію і методи прийняття рішень. Ефективні технології підтримки прийняття рішень при побудові моделі гібридної війни не можуть бути реалізовані без системи підтримки прийняття рішень (СІ IIІР). у якій базовими елементами є завдання ідентифікації, класифікації, оптимізації, експертного оцінювання та вибору, які можуть бути вирішені за допомогою технологій, наведених на рис. 4.

Рис. 4. Технології підтримки прийняття рішень при побудові моделі гібридної війни

Отже, модель гібридної війни допоможе оцінювати характер і небезпеку ситуацій, що виникають, визначати ступінь політичного ризику, напрямок політичного процесу, засоби розв'язання кризи, погоджувати застосовуваний комплекс гібридних загроз у рамках єдиного задуму, відображати процеси прогнозування, використання ресурсів і стратегічного планування [1]. Вона являє собою інструмент для відображення і управління процесами підготовки та ведення (або організації відсічі) гібридної війни.

Висновки

У зв'язку зі зростаючими труднощами здобуття нових знань моделювання набуває все більшої значущості в дослідженні проблем гібридних війн. При цьому моделі виступають як ефективний інструмент вивчення конфліктів ХХІ ст. і використовуються для вирішення завдань управління, створюючи основу для трансформації об'єкта вивчення в інтересах забезпечення національної безпеки. Застосування запропонованої моделі гібридної війни дозволить досліджувати та аналізувати ідеї, концепції, принципи, методи та інструментальні засоби, які мають практичне застосування при протидії гібридній агресії.

Список літератури

1. Бартош А.А. Модель гибридной войны. Военная мысль. 2019. №5. С. 6-23.

2. Бартош А.А. Туман гибридной войны. Неопределенности и риски конфликтов современности. Москва: Горячая линия-Телеком, 2019. 324 с.

3. Huber T.M. Compound Warfare. That Fatal Knot / T.M. Huber (ed.); US Army Command and General Staff College Press. Fort Leavenworth, KS, 2002. P. 2.

4. Nemeth W.K. USMC, Future War and Chechnya: A Case for Hybrid Warfare. Monterey, California: Naval Postgraduate School, 2002.

5. Hoffman F.G. Conflict in the 21st Century: The Rise of Hybrid Wars. Arlington, VA: Potomac Institute for Policy Studies, 2007. P. 14.

6. Michael W. Isherwood. Airpower for Hybrid Warfare. P. 33. A New Challenge. 2009.

7. Walker R.G. SPEC FI: the United States Marine Corps and Special Operations. Monterey, California: Naval Postgraduate School, 1998.

8. Манойло А.В. Цветные революции и гибридные войны. Стратегия России. 2015. №7. С. 19.

9. Тиханычев О.В. Гибридные войны: новое слово в военном искусстве или хорошо забытое старое? Вопросы безопасности. 2020. №1. С. 30-43.

10. Бартош А.А. Конфликты XXI века. Гибридная война и цветная революция. Москва, 2018. 284 с.

11. Карякин В.В. Геополитика постмодерна: восприятие гибридных войн и цветных революций в общественном сознании. Гражданин. Выборы. Власть. 2019. №3 (13). C. 68-78.

12. Гостев А.Н. Гибридная война: практика, проблемы безопасности. Инноватика и экспертиза. 2019. Вып. №1 (26). С. 237-257.

13. Світова гібридна війна: український фронт: монографія / за заг. ред. В.П. Горбуліна. Київ: НІСД, 2017. 496 с.

14. Слюсаренко А.В. Новітні форми міждержавного протистояння як предмет дослідження сучасної воєнно-наукової думки. Військово-науковий вісник. 2015. Вип. 24. С. 173-186.

15. Магда Є.В. Гибридная война: выжить и победить. Харьков: Виват, 2015. 320 с.

16. Лисецкий Ю.М. Корпоративные интегрированные информационные системы. Концепция, технологии разработки и внедрения: монография. Киев: ЛАТ&К, 2019. 204 с.

17. Згуровский М.З., Доброногов А.В., Померанцева Т.Н. Исследование социальных процессов на основе методологии системного анализа. Киев: Наукова думка, 1997. 221 с.

18. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. Москва: Высшая школа, 1989. 367 с.

19. Снитюк В.Е. Эволюционные технологии принятия решений в условиях неопределенности: монография. Киев: МП «Леся», 2015. 347 с.

20. Тимченко А.А. Основы системного проектирования и системного анализа сложных объектов. Киев: Лыбидь, 2000. 272 с.

21. Карпунин М.Г., Любинецкий Я.Г., Майданчик Б.И. Жизненный цикл и эффективность машин. Москва: Машиностроение, 1989. 312 с.

Размещено на allbest.ru