Міжнародне співробітництво як інструмент управління міграцією

*Володимир Нікіфоренко², **Ан Нгуєн³

*Адміністрація Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, Україна, 01601)

**Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні (вул. Михайлівська, 8, Київ, Україна, 01001)

Одним із основних факторів світової міграції є глобалізація, яка посилюється з року в рік. Диспропорції демографічного розвитку, соціально-економічні труднощі, війни та конфлікти, територіальні суперечки та катаклізми - це все є «факторами виштовхування», які впливають на процеси міграції та мобільність.

Як зазначає Інститут міграційної політики, незалежно від того, чи є міграція бажаною або не бажаною, транскордонне переміщення людей буде зростати. Враховуючи чинники збільшення людської популяції з 7,7 млрд до 9,7 млрд протягом наступних трьох десятиліть, а також витіснення населення у багатьох країнах з низьким і серед- ім рівнем доходу у зв'язку із змінами погоди, водними та іншими природними ресурсними конфліктами, що пов'язані зі зміною кліма-

Частина цих міграційних потоків включатиме біженців, шукачів притулку, постраждалих від торгівлі людьми та внутрішньо переміщених осіб (через громадянські конфлікти, розпад держав і стихійні лиха, що посилюються під впливом факторів навколишнього середовища та зміни клімату).

Інша частина включатиме регулярні або нерегулярні потоки мігрантів, обумовлені економічними, соціальними чи сімейними обставинами.

Ще одна, менша частина включатиме злочинних суб'єктів - зокрема терористів та членів інших «недержавних» транснаціональних організацій. Виклики для сталого управління кордонами відповідно збільшаться. На сьогодні держави недостатньо підготовлені для того, щоб розрізняти та управляти різними формами міграції у таких масштабах, з якими вони стикаються Bersin D. Alan (2021). Migration Management and Border Security: Lessons Learned. URL: https:// www.migrationpolicy.org/sites/default/files/publications/tcm_bersin-migration-reflection2021_ final.pdf.

Україна має ті ж самі виклики з управління міграцією, як і багато інших країн. Вона залишається країною походження мігрантів, які шукають кращої роботи та можливостей життя за кордоном, також Україна є транзитною державою на шляху неврегульованих мігрантів до країн ЄС. Разом із тим, слід зауважити, що Україна останнім часом розглядається мігрантами і як місце осідання.

Результати опитування, проведеного у 2019-2020 роках Міжнародною організацією з міграції (далі - МОМ), Агентством ООН з питань міграції, засвідчило, що однією з найпоширеніших причин, які спонукають мігрантів укорінитися в Україні, є шлюб з українськими громадянами або іноземцями, які постійно проживають на території країни. Водночас обставини макрорівня також впливають на вибір варіантів у дихотомії «залишитися або переїхати». Один з опитаних лідерів громад мігрантів зауважив, що частка його співвітчизників, які бажають виїхати з України у західному напрямку, зменшилася майже удвічі після введення безвізового режиму з ЄС. По-перше, це стало потужним сигналом щодо позитивних зрушень в Україні і, по-друге, забезпечило можливість іммігрантам, які набули українське громадянство, вільно відвідувати родичів і друзів, що оселилися у країнах - членах ЄС.

Кожна спроба з управління регулярними чи нерегулярними міграційними потоками починається зі збору даних і свідчень. Збір даних та аналіз нерегулярної міграції в Україні (зокрема стосовно тих, хто в'їжджає регулярно, а потім порушує термін перебування) залишається викликом. МОМ спільно з Міністерством внутрішніх справ і Державною міграційною службою намагалися зробити це в рамках вищезгаданого опитування, використовуючи поєднання кількох методів. Орієнтовна кількість нерегулярних мігрантів в Україні є такою, на яку потрібно зважати: від 37,7 тисяч до 60,9 тисяч осіб. Крім того, статистичні дані Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) свідчать про те, що протягом перших восьми місяців 2021 року за спробу перетинання кордону у спосіб, не передбачений законодавством України, було затримано 795 нерегулярних мігрантів, тоді як у цей же період за порушення правил перебування були затримані 3473 особи.

Важливо відзначити, що цього року певна стабілізація ситуації з розповсюдженням вірусу COVID-19 і скасуванням карантинних обмежень, запроваджених через пандемію, спричинили зростання виявлення фактів нерегулярної міграції.

Кількість випадків перетинання зовнішніх кордонів Європейського Союзу в не передбачений законодавством спосіб у перші вісім місяців 2021 року досягла понад 103 600, що на 64% більше ніж торік, коли мали місце обмеження у зв'язку з пандемією FRONTEX (2021). Migratory Situation at EU's Borders. URL: https://frontex.europa.eu/media-centre/ news/news-release/migratory-situation-at-eu-s-borders-in-august-detections-on-the-rise-INlG3B.

В Україні також спостерігається зростання кількості мігрантів, які намагаються перетнути державний кордон у спосіб, не передбачений законодавством України, або залишитися в Україні. За даними Держприкордонслужби, у липні 2021 року, тобто ще до остаточної зміни влади в Афганістані, за перетинання державного кордону, у спосіб, не передбачений законодавством України, затримано 46 громадян цієї країни, що в 11,5 разів більше, ніж за аналогічний період 2020 року (4 затриманих).

Окремо слід зазначити про зростання загрози регіональній безпеці через збільшення потоків мігрантів, які намагались у не передбачений законодавством спосіб потрапити до Литви з Білорусі, оскільки, у порівнянні з приблизно 70 такими випадками, реєстрованими щорічно за попередні роки, цього року литовсько-білоруський кордон перетнули понад 4 тисячі нерегулярних мігрантів.

На початку липня 2021 року Уряд Литви у зв'язку з напливом мігрантів, насамперед громадян Іраку, оголосив в країні на кордоні з Білоруссю режим надзвичайного стану. Для посилення охорони литовсько-білоруської ділянки кордону Агентством FRONTEX, Польщею і Естонією спрямовано до Литви додаткові сили та засоби.

У зв'язку з вжиттям Литвою посилених заходів щодо мінімізації міграційного тиску на її кордони відбулась переорієнтація невре- гульованих мігрантів на польсько-білоруський кордон, через що у вересні цього року влада Польщі була вимушена ввести режим надзвичайного стану.

Зміна влади в Афганістані спричинила збільшення кількості місцевих жителів, які намагаються виїжджати з цієї країни всіма способами з метою пошуку притулку та кращого життя в інших державах.

Це призводить до зростання ризику транзитної нерегулярної міграції громадян Афганістану через територію Росії, Білорусі та України до країн ЄС, включно з незаконним переправленням мігрантів і торгівлею людьми.

З огляду на поширення в Україні та у світі випадків інфікування та підозр на наявність нових, більш агресивних, штамів COVID-19, цілком імовірними можуть бути кілька сценаріїв впливу на майбутнє мобільності людей. Два з них передбачають, що кордони будуть залишатися повністю відкритими (в повній координації між державами-членами), або, скоріш за все, вибірково (на розсуд окремих держав). Хоча економічні наслідки за цими сценаріями будуть менш серйозними, однак це все одно матиме довгострокові наслідки для характеру, динаміки та характеристик міжнародної та транскордонної мобільності, а також для вже існуючих візових та інших імміграційних угод. Третій сценарій, коли обмеження на міжнародні поїздки залишатимуться в силі незалежно від актуальних потреб охорони здоров'я, вважається найменш вірогідним і пропонує державам відкрити пріоритетні кордони, включаючи міжнародні аеропорти, порти та обрані сухопутні пункти пропуску, крізь які проходить значний рух товарів та вантажів, не відкриваючи кордонів для переміщення людей IOM (2020). Cross-border human mobility amid and after COVID-19. URL: https://www.iom.int/ sites/g/ffles/tmzbdl486/ffles/defaul/pp_cross-border_human_mobility_amid_and_after_covid-19_ policy.pdf.

Це може призвести як до зменшення інтенсивності пасажиро- потоку, так і до виникнення нестандартних, конфліктних ситуацій на кордоні України з суміжними країнами, а також збільшення кількості спроб неврегульованих мігрантів перетнути державний кордон поза пунктами пропуску, насамперед на кордоні з Білоруссю та Російською Федерацією.

Основною турботою для Уряду України, а також інших залучених партнерів (наприклад, відомств ООН) залишається захист мігрантів, особливо тих, які перебувають у найбільш уразливій ситуації.

З метою подолання зазначених викликів в межах своїх повноважень, Держприкордонслужба як правоохоронний орган спеціального призначення протидіє загрозам у сфері національної безпеки, а саме забезпечує недоторканність державного кордону й охорону суверенних прав України у виключній морській (економічній) та прилеглій зонах.

Одними із пріоритетів прикордонного відомства є боротьба з нерегулярною міграцією, торгівлею людьми, забезпечення роботи механізму реадмісії, дотримання прав і свобод людини, боротьба з корупцією та контрабандою.

Під час виконання завдань за призначенням головним принципом для прикордонного відомства України залишається підтримка балансу між забезпеченням належного рівня прикордонної безпеки і збереженням відкритості державного кордону для законного транскордонного співробітництва, а також для осіб, які подорожують.

З метою формування відповідних спроможностей і стійкості прикордонного менеджменту в Україні, які будуть відповідати викликам сьогодення, налагоджено та постійно розвивається міжнародне прикордонне співробітництво з обміну досвідом, підготовки персоналу, реалізації спільних проєктів міжнародної технічної допомоги, спільної протидії транскордонній злочинності.

Для консолідованого вирішення поставлених завдань, одним з надійних ключових партнерів для Держприкордонслужби залишається

Міжнародна організація з міграції (МОМ), яка вже 25 років сприяє усвідомленню можливостей і вирішенню проблем міграції в українському контексті. міграційний законодавство співробітництво європейський союз

Як провідна міжурядова організація у сфері міграції, МОМ, Агентство ООН з питань міграції, здійснює забезпечення впорядкованого та гуманного управління міграцією, сприяє міжнародному співробітництву з міграційних питань і допомагає в пошуку практичних рішень міграційних проблем. Надаючи політичні консультації та підтримку Уряду для покращення управління міграцією в Україні, МОМ продовжує надавати прямі послуги та допомогу мігрантам, переміщеному населенню та громадам.

Основними сферами спільного міжнародного співробітництва між Держприкордонслужбою і МОМ у прикордонній сфері є інтегроване управління кордонами, розвиток системи прикордонного контролю, протидія транскордонній злочинності та корупції, розбудова прикордонної інфраструктури, удосконалення управління персоналом і системи навчання, запровадження сучасних ІТ-рішень для оптимізації роботи Держприкордонслужби, зокрема для забезпечення належної ідентифікації та онлайн обміну даними з іншими державними органами.

Для підвищення інституційної спроможності Держприкордон- служба і МОМ, разом з іншими державними органами та міжнародними донорами, реалізовують спільні багатокомпонентні проєкти міжнародної технічної допомоги на загальну суму близько 14 млн євро.

Держприкордонслужба впровадила спільно з МОМ передові технічні рішення, які дають змогу органам з питань міграції та управління кордонами обмінюватися даними в режимі реального часу та швидко ідентифікувати іноземців та осіб без громадянства за їхніми біометричними даними.

У рамках одного з таких спільних проєктів було модернізовано міжвідомчу інформаційну систему «Аркан», що дало змогу державним установам, які займаються питаннями міграції та управлінням кордонами, миттєво обмінюватися операційною інформацією. Це значно підвищує рівень безпеки в Україні, оскільки дозволяє належним чином здійснювати контроль над особами, які в'їжджають в Україну, залишають територію або планують залишатися тут, та вживати негайних заходів, у разі потреби.

Завдяки оптимізації системи попередньої інформації про пасажирів (APIS), за підтримки МОМ, Держприкордонслужбі вдалося покращити ідентифікацію пасажирів у власних базах даних, а також у базах даних Інтерполу. Після того, як особа в іншій країні реєструється на рейс до України, українські прикордонники отримують інформацію про ім'я пасажира, паспортні дані та аеропорт призначення.

В аеропорту «Бориспіль» реалізовано пілотний проєкт із розпізнавання обличчя. Система дає змогу прикордонникам зробити «живий» знімок іноземця і миттєво автоматично порівняти його з фотографією у паспорті та, за наявності біометричного паспорта, з фотографією на електронному чипі. Це позбавляє людину можливості використовувати паспорт іншої особи, схожої на неї, або підроблений паспорт для в'їзду в Україну. Система розпізнає навіть ідентичних близнюків. Проєкт показав хороші результати. Є плани подальшого його впровадження по всьому українському кордону.

Іншим важливим досягненням спільних проєктів стала оптимі- зація обробки даних стосовно іноземців. Це стало можливим завдяки автоматизованому обліку неврегульованих мігрантів і біженців, осіб, які набули чи втратили громадянство України (до речі, із використанням їх біометричних даних), а також автоматизації обліку дозволів на проживання, скоєних іноземцями адміністративних правопорушень та прийнятих рішень щодо заборони в'їзду.

Технічні можливості Держприкордонслужби щодо збору й обробки біометричних даних іноземців та осіб без громадянства значно розширилися, що унеможливлює фактичне використання фізичними особами підроблених документів. За підтримки МОМ було оптимі- зовано системи зберігання даних Держприкордонслужби, Державної міграційної служби і Міністерства закордонних справ.

У рамках процесу трансформації, Держприкордонслужба спільно з МОМ реалізує проєкт «Нове обличчя кордону». Під час цієї ініціативи, що фінансується США, вперше в Україні запроваджено новаторський підхід до кадрового відбору, що привело до заміни персоналу в 15 пунктах пропуску через державний кордон, включно з основними пунктами пропуску на західному кордоні України та міжнародними аеропортами. Отримавши високу оцінку від стратегічних партнерів, реалізація цієї ініціативи продовжена в рамках етапу «Нове обличчя керівного складу», що дозволило здійснювати конкурсний відбір персоналу на керівні посади в органи охорони державного кордону.

За останні роки спільна діяльність Держприкордонслужби і МОМ дала змогу внести помітні зміни в управлінні кордонами в Україні, створивши передумови для безпечної та впорядкованої міграції. Підвищення безпеки кордону і забезпечення комфортних умов для подорожуючих залишаються пріоритетними для подальшої співпраці Держприкордонслужби і МОМ, оскільки обидві організації прагнуть до інноваційних рішень, щоб відповісти на давно існуючі та нові виклики у сфері міграції.

Минулі міграційні кризи продемонстрували, що жоден уряд не може ефективно протистояти масовим міграційним подіям без багатосторонньої підтримки. Створення двосторонніх, регіональних і транснаціональних мереж - не лише за участі урядів, а й приватного сектору - залишається ключовим інструментом управління та передбачення майбутніх міграційних криз.

Оскільки поняття «кордону» як «пункту в'їзду» продовжує розчинятися, це диктує суб'єктам інтегрованого управлінням кордонами прийняти новий спосіб роботи та переорієнтувати увагу на збір й аналіз інформації про людей і товари, які рухаються у напрямку суверенних кордонів, а не просто взаємодіяти з ними на межах, що розділяють нації. Таким чином, для регулювання транскордонного переміщення осіб, як регулярного, так і нерегулярного, потребуватиме ще більш тісної міжнародної співпраці.

Размещено на Allbest.ru