Дискурс вакцинації в українській політичній комунікації (за матеріалами дописів українських політиків у Telegram)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дискурс вакцинації в українській політичній комунікації (за матеріалами дописів українських політиків у Telegram)

Ю.О. Лучицька

Анотація

У статті було проаналізовано Telegram-канали провідних політичних діячів України, а саме публікації, що висвітлюють питання пандемії Covid-19, визначено рівень негативізму у дискурсі вакцинації. У результаті виявлено, що найвищий рівень негативізму(43%) у публікаціях Петра Порошенка, також у політика найбільше негативізму сильної інтенсивності; найнижчий рівень негативізму у публікаціях Дениса Шмигаля, (7%), в його дописах - найменше негативізму сильної інтенсивності.

Ключові слова: Telegram, політична комунікація, вакцинація, аналіз тональності, дискурс.

Аннотация

В статье были проанализированы Telegram каналы ведущих политических деятелей Украины, а именно публикации, освещающие вопросы пандемии COVID-19, определен уровень негативизма в дискурсе вакцинации. В результате обнаружено, что высокий уровень негативизма (43%) в публикациях Петра Порошенка, также у политика больше негативизма сильной интенсивности; низкий уровень негативизма в публикациях Дениса Шмыгаля (7%), в его публикациях меньше негативизма сильной интенсивности.

Ключевые слова: Telegram, политическая коммуникация, вакцинация, анализ тональности, дискурс.

Abstract

In this article are analyzed Telegram channels of leading Ukrainian politicians, their publications concerning the COVID-19 pandemic, and the level of negativity in the vaccination discourse. As a result, it was found that the highest level of negativism (4.3%) in Petro Poroshenko's publications, as well as the greatest negativism of strong intensity; the lowest level of negativism in the publications of Denis Shmygal (7%), in his posts - the least negativism of strong intensity.

Key words: Telegram, political communication, vaccination, tonality analysis, discourse.

В умовах диджіталізації та збільшення потоку інформації щодня все більше користувачів надають перевагу лаконічній інформації, яку можна швидко прочитати. Дані можливості та формат нам надають соціальні мережі. Тому ЗМІ змушені опановувати нові платформи та адаптуватись до нових затребуваних форматів. Про це у своїх дослідженнях розповіли Рябчун М. А. [1] та Тонкіх І. Ю. [2]. Та це стосується не тільки новинних мереж, а й політиків. Соціальні мережі є найвпливовішим каналом комунікації, платформою для розвитку свого іміджу. Завдяки мережам політики можуть розширити сфери впливу. Наразі популярність месенджера Telegram стрімко зростає. На січень 2021 року налічується близько 500 млн осіб. Хоча спочатку він був створений для комунікації в особистих чатах, проте інтерес до каналів різних жанрів стрімко зростає, а отже і зростає рівень використання маніпулятивних прийомів у дописах. У своїй роботі Дмитро Плахта порівнює український та закордонний Telegram-ринки з акцентом на методи, що використовують політики під час виборчого процесу [3].

Говорячи про пандемію, політики не тільки інформують, а й вдаються до маніпуляцій задля досягнення власної мети та інтересів. Також активно використовується тема вакцинації. Таким чином, політики формують дискурс вакцинації - впливаючи на те, як проблема пандемії та її можливого вирішення (вакцинація) сприйматиметься громадянами.

Насьогодні дослідженням Телеграму займаються здебільшого громадські організації, журналістські аналітичні центри/інститути, як Інститут масової інформації [4]. Детектор медіа [5], Інститут Демократії Імені Пилипа Орлика [6], У науковому середовищі політична комунікація в Телеграмі, а також те, яким чином там формується дискурс вакцинації, висвітлені побіжно. Вищезазначене формує актуальність даної теми статі.

Метою даної статі є розробити методику аналізу дискурсу вакцинації у Telegram каналах, виміряти рівень негативізму публікацій та визначити провідні теми маніпуляцій темою.

Для дослідження було обрано Telegram канали чотирьох провідних українських політиків - президент України Володимир Зеленський (51 308 підписників)[7], прем'єр-міністр України Денис Шмигаль (11 070 підписників) [8], п'ятий президент України очільник партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко (38 279 підписників) [9] та Голова Політичної Партії «Українська Стратегія Гройсмана» Володимир Гройсман (6 933 підписників) [10]. Шляхом аналізу контенту політиків за період з 1 січня 2021 по 27 вересня 2021 було виділено публікації із згадуваннями слів «пандемія», «вакцинація», «COVID-19», «коронавірус» (див. табл. 1), що стали базою для дослідження. Через малу кількість публікацій присвячених даній темі у В. Зеленського, було вирішено не аналізувати їх далі. Хоча це демонструє, що для Президента тема пандемії є не першочерговою на сьогодні, що може бути потрактоване, як небажання говорити про дійсний стан речей. telegram політичний негативізм вакцинація

Таблиця 1

Розглянувши детальніше відсоткове співвідношення результатів за слабкою інтенсивністю (див. табл. 2), можемо спостерігати, що у досліджуваних публікаціях найчастіше зустрічаються тема боротьби. Більшість зі згадувань присвячені боротьбі проти СОУГО-19 (Д. Шмигаль: «Згідно з планом, затвердженим МОЗ, першу партію вакцин отримають лікарі, що працюють на передовій боротьби з СО'УШ-Ш» [11], ) та щодо війни на Донбасі (В. Гройсман: «Маємо одночасно два фронти. Один - зовнішній - окупація та війна, Росія постійно бравує на східних кордонах.»[12]). Таким чином представникам влади вдавалося наголосити на тому, що вони здатні вирішити проблему пандемії або ж ефективно працюють над цим. А от представники опозиції могли наголошувати на своєму внеску у боротьбу (наприклад, зазначали про постачання необхідного обладнання лікарням).

Зустрічались і випадки використання теми для критики чинної влади (П. Порошенко: «На 10 серпня 2021 року 330 мільйонів гривень влада заборгувала лікарям, які мають виходити на передову боротьби з ковідом, для того, щоб боронити українців і їх життя.» [13], В. Гройсман: «Боротись потрібно не один з одним, а з ворогом. Сьогодні найголовніша проблема не у вакцинах. Проблема в (не)адекватності влади.» [14]). А також маніпуляції, просування власних інтересів (П. Порошенко: «Крім благодійності, ми ще у березні пропонували Зеленському створити спільний штаб по боротьбі з коронавірусом... У нас, у «Європейської Солідарності», є план, абсолютно конкретна програма дій [15]).

Таблиця 2 Відсоткове співвідношення слабкої інтенсивності негативізму

Проаналізувавши результати дослідження за сильною інтенсивністю бачимо, що найчастіше такі публікації зустрічаються в опозиційних політиків. Вони наголошують на «некомпетентності, незнанні, непрофесійності». Це говорить про те, що для критики чинної влади П. Порошенко та В. Гройсман використовують головну тему, що цікавить людей - пандемію (П. Порошенко: «Хочу наголосити, що саме ця цифра і є оцінкою безпорадності і бездіяльності влади» [16]. В. Гройсман: «Ми можемо говорити сьогодні про те, що Уряд провалив підготовку країни для проходження пандемії.» [17], «Якщо ж йдеться про ефективність боротьби з хворобою, то в аутсайдерах. Це показник непрофесійності та некомпетентності українського Уряду» [18]). У Д. Шмигаля відсутні згадування, що належать до цієї категорії, але спостерігається однакова кількість згадувань у інших категоріях, при чому публікації носять інформативний характер (Д. Шмигаль: «Доручив МОЗ та МВС перевірити інформацію, оприлюднену в ЗМІ, щодо можливої підпільної вакцинації препаратами невідомого походження.» [19], «Сьогодні в більшості регіонів України ми маємо загрозливу ситуацію з розповсюдженням COVID-19. В більшості, але не в усіх.» [20]).

Таблиця 3 Відсоткове співвідношення сильної інтенсивності негативізму