Українські "мозкові центри" та культурна дипломатія

Розгляд культурного брендингу як елементу державної політики. Опис українських "мозкових центрів" як інституції, яка впевнено інтегрується у міжнародну політику та є промоутером інтересів та ідей. Дослідження впливу таких центрів на імідж країни.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.12.2022
Размер файла 22,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКІ «МОЗКОВІ ЦЕНТРИ» ТА КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ

Д.А. Рибак, І. Г. Паніна

Анотація

У статті автор приділяє увагу культурному брендингу як елементу державної політики, адже у кожні державі важливо бути впливовою на міжнародній арені. Міжнародний імідж є одним із основних способів реалізації зовнішньополітичних цілей, тому держави використовують різні механізми для підвищення свого авторитету серед інших гравців. Автор розглядає українські «мозкові центри» як інституції, які впевнено інтегруються у міжнародну політику та є промоутерами інтересів та ідей. Проводячи аналітичні дослідження та відповідну наукову діяльність, вони також формують міжнародну думку про Україну за кордоном. Автор у статті досліджує як саме «мозкові центри» впливають на імідж країни. Для вирішення поставлених завдань автор керується системного підходу та використовує метод кейс-стаді.

Ключові слова: «мозковий центр», культурна дипломатія, Україна, культурний брендинг, імідж.

політика мозковий центр імідж

Аннотация

В статье внимание автора сосредоточено на культурном брендинге как элементе государственной политики, так как в современном мире каждое государство стремится сохранить собственное влияние на международной арене. Международный имидж является одним из основных способов реализации внешнеполитических целей, поэтому государства используют различные механизмы для повышения своего авторитета среди других игроков. Автор рассматривает украинские «мозговые центры» как институции, которые уверенно интегрируются в международную политику и являются промоутерами интересов и идей. Проводя аналитические исследования и занимаясь научной деятельностью, они также формируют международное мнение об Украине за рубежом. Автор статьи исследует, как именно «мозговые центры» влияют на имидж государства. Для разрешения поставленных задач автор руководствуется системным подходом и методов кейсов.

Ключевые слова: «мозговой центр», культурная дипломатия, Украина, культурный брендинг, имидж.

Abstract

The author provides information about a cultural branding as an element of state policy. Every modern state seeks to gain authority among other countries. International image has become one of the instruments for the pursuit of state policy and the national interest in foreign affairs that is why states use different tools for improving image in world politics. The author analyzes Ukrainian think tanks as promotors of ideas and values as well as institutions which is integrating into world politics. Not only are they engaged in analytical and scientific activities, but they can also contribute to the positive branding of Ukraine abroad. Particular attention was paid to the stages of Ukraine's cultural diplomacy and the importance of analytical structures in its implementation. Solving the objectives of the study was made possible by using a systematic approach and case study method.

Key words: think tanks, cultural diplomacy, Ukraine, cultural branding, image.

У часи глобалізаційних змін та інтенсивних інформаційних потоків кожній державі важливо не втратити своє «міжнародне обличчя» на арені. Позитивний імідж та авторитет країни потребують надмірних зусиль, тому держави застосовують будь-які інструменти для досягнення своєї цілі. Культурна дипломатія є одним із основних механізмів сприяння позитивного іміджу країни на міжнародній арені.

Тривалий час культурний брендинг не відігравав важливу роль у державній політиці Україні, тому про бренд «Україна» як такий ми говорити не могли. Після подій 2014 року держава зітнулась із багатьма викликами та загрозами, що поставили під питання наш імідж серед інших країн. Хоч історія та минуле України сформували у свідомості людей певні асоціації, що українці це відважний, патріотичний і трудолюбивий народ, на жаль, не у всіх куточках світу чули про таку державу, як Україна. Після 2015 року держава почала активно розвивати культурну дипломатію та забезпечувати її інституалізацію, зокрема створення Українського інституту [1]. Українські «мозкові центри» є сучасними полісмейкерами та промоутерами суспільної думки. Окрім проведення аналітичних досліджень, вони активно реалізовують іміджеву політику за кордоном. Одними із завдань українських «мозкових центрів» є поширити інформацію про державу та популяризувати її на міжнародній арені.

У статті ми спирались на роботи українських дослідників В. Петров [2], Г. Луцишин [3], які у своїх роботах визначили особливості культурної дипломатії України в сучасних умовах. Проблемі діяльності українських «мозкових центрів» та їхній внесок у культурний брендинг України приділено, на жаль, мало уваги, тому використано офіційні сайти «мозкових центрів» Центру Разумкова [4], Центру «Нова Європа» [5] та їхні щорічні звіти.

Метою статті є, насамперед, актуалізація культурної дипломатії у діяльності українських «мозкових центрів» та їхньої ролі у просуванні позитивного іміджу України у світі. Реалізація ефективної бренд-стратегії потребує державної підтримки, однак і українські «мозкові центри» намагаються успішно проводити іміджеву політику на міжнародній арені.

Україна має досить широкий спектр громадських організацій. Одними з достойних представників є саме «мозкові центри». «Мозкові центри» - це недержавні науково- дослідницькі організації, що є головними суб'єктами сучасної незалежної аналітики, які мають значний вплив на політичних діячів та політичну систему в цілому. Це група експертів, аналітиків, зацікавлених у політичному житті держави та готових розробляти стратегії для її розвитку. Будучи феноменом політики, вони виконують різні функції та мають різні напрямки діяльності. «Мозкові центри» стали сучасними полісімейкерами та ефективними промоутерами суспільної думки.

Модель українських аналітичних центрів дещо відрізняється від американських, британських та інших подібних інституцій. Передусім, це спричинено недостатньою кількістю дійсно професійних українських аналітиків, та не зовсім сприятливими умовами для розвитку такої галузі науково-дослідницької діяльності як аналітики. Політична наука України не стоїть на місці та завдяки діяльності закладів вищої освіти, академічних інститутів та, звісно, недержавних аналітичних центрів досягає значних висот. Україна має помітний науковий потенціал, який забезпечують саме «мозкові центри».

У часи глобалізації та інноваційних технологій такий феномен як «мозковий центр» є популярним, адже окрім «створення політики», діяльність аналітичних інститутів може сприяти позитивному іміджу держави. Престиж країни досягається не лише через відоме минуле, багату культурну спадщину, активну участь у міжнародних подіях, але й через присутність у світових рейтингах. Це свідчить про успішну та ефективну роботу аналітичних інститутів. Структура українських «мозкових центрів» дещо відрізняється від провідних американських та європейських аналітичних інститутів, проте кілька успішних українських «мозкових центрів» стали відомими на весь світ.

Щорічно науковці Університету в Пенсильванії разом із аналітиками, політиками, журналістами та спеціалістами з аналітичних інститутів складають так званий світовий рейтинг усіх «мозкових центрів» - «Global Go To Think Tanks Index» [6], що оцінює, досліджує та класифікує провідні світові аналітичні центри з різних категорій.

У 2019 році декілька українських мозкових центрів посіли сходинки світового рейтингу Таблицю складено автором за McGann J. G. 2019 Global Go To Think Tank Index Report. TTCSP Global Go To Think Tank Index Reports / J. G. McGann / The Lauder Institute University of Pennsylvania. Philadelphia, USA. 2018. 208 р. URL : https://bruegel.org/wp-content/uploads/2020/01/2019-Global-Go-To-Think-Tank-Index-

Report.pdf.:

Назва мозкового центру

Місце та категорія у рейтингу

Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова

32 місце зі 157 у категорії «Топ мозкові центри світу (Без США)»;

44 місце зі 176 у категорії «Топ мозкові центри світу (з США)»;

1 місце зі 106 у категорії «Топ мозкові центри Центральної та Східної Європи»;

60 місце зі 110 у категорії «Топ оборона та національна безпека»

Міжнародний центр політичних досліджень

35 місце зі 106 у категорії «Топ мозкові центри Центральної та Східної Європи»;

Київський національний економічний університет

38 місце зі 106 у категорії «Топ мозкові центри Центральної та Східної Європи»;

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва

52 місце зі 106 у категорії «Топ мозкові центри Центральної та Східної Європи»;

Дніпропетровський центр

соціальних досліджень

53 місце зі 106 у категорії «Топ мозкові центри Центральної та Східної Європи»

Інститут світової політики

67 місце зі 106 у категорії «Топ мозкові центри Центральної та Східної Європи»

У таблиці представлені не всі українські мозкові центри, а саме ті, діяльність яких була ефективною та успішною. Україна тривалий час асоціювалась з країною, що має слабку науково-аналітичну базу, недостатньо популярну наукову діяльність. Мозкові центри України та їхні місця у світовому рейтингу свідчать про суттєвий прогрес країни в розвитку, насамперед, соціальних і політичних наук і аналітики. Це позитивно впливає на імідж держави, підвищує авторитет України серед інших держав. Присутність українських мозкових центрів у світових рейтингах підвищує імідж нашої держави, адже якісний аналітичний продукт є показником розвитку наукової сфери країни.

Мозкові центри - це аналітичні інституції, що є так званим «мостом» між державою та суспільством. Вони поширюють інформацію про країну, актуальні новини та події, що з нею пов'язані. Культурний брендинг означає насамперед промоцію держави за кордоном, поширення інформації про її досягнення у культурній та інших сферах.

Говорячи про культурну дипломатію у контексті роботи українських мозкових центрів, варто, передусім, приділити увагу їх інформаційно-просвітницькій діяльності. «Мозкові центи» забезпечують громадян інформацією про культурний брендинг, плейсбрендинг і основні досягнення у цій сфері. Важливою є підтримка громадян, які не повинні бути аморфними і знаходитись в інформаційному вакуумі, а навпаки - активно залучатись у політичне життя держави. Негативним аспектом є те, що стан інформаційної політики України, що забезпечується органами державної влади та ЗМІ, є не дуже втішним. На нашу думку, саме «мозкові центри» повинні сприяти інформаційному забезпеченню громадян у питаннях культурної дипломатії, яка зовсім нещодавно почала бути елементом державної політики.

Розглянемо, які конкретні кроки були зроблені українськими аналітичними центрами у сфері культурного брендингу.

Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова [4], або Центр Разумкова, є авторитетною та впливовою аналітичною інституцією. Кожного року центр публікує звіти, де містяться аналітичні підсумки року та прогнози. У матеріалі «Україна 2018-2019: обережний оптимізм напередодні виборів» аналітичний центр приділив увагу інформаційній складовій зовнішньої політики [7]. У 2018 році у рамках публічної дипломатії було реалізовано 197 іміджевих проектів, а на 2019 рік планувалось - 240 проектів.

Центр Разумкова також виділив один із важливих елементів української культурної дипломатії, а саме кіноіндустрію. Особливою подією стала світова прем'єра в 30 країнах Європи та Америки фільму вітчизняного виробництва про захисників Донецького аеропорту «Кіборги». Українська кінопродукція також була представлена на різних закордонних фестивалях: Берлінале, TIFF, Let's CEE Film Festival, Durban Film Festival та MifaMarket [4].

У 2018 році телеканал мультимедійної платформи іномовлення України UATV розширював свою присутність у світі. Його було включено до TV-програм готельних мереж Болгарії, платформ чеського та словацького інтернет-телебачення, а також кабельних провайдерів Індонезії [8].

Якщо говорити про безпосередню діяльність мозкових центрів у сприянні позитивного іміджу держави, тут варто згадати Центр публічної дипломатії [9]. «Мозковий центр» тісно співпрацює з органами державної влади України, аналітичними центрами, науково-дослідними установами та міжнародними партнерами для реалізації тематичних проектів в Україні та за кордоном, проводити публічні заходи, здійснювати дослідження щодо актуальних проблем з акцентом на особливості міжнародної діяльності нашої держави.

Одним із пріоритетів діяльності Центру публічної дипломатії є робота у сфері культурної дипломатії [9]. Під впливом інформаційної війни Росії важливо сприяти поширенню лише достовірної інформації про Україну за кордоном. Україна наразі переживає важкі часи, коли український народ намагається не втратити незалежність, а російська агресія - дестабілізувати ситуацію в Україні. Саме зараз є важливою підтримка міжнародної спільноти, підвищення авторитету України, формування її позитивного іміджу. Діяльність мозкових центрів, їхня співпраця з провідними аналітичними структурами, участь у міжнародних подіях, організація міжнародних обмінів - все це допомагає Україні отримати статус престижної держави, яка має свої цінності та зовнішньополітичні інтереси.

Ще одна аналітична структура - Центр «Нова Європа» [5]. Він спрямовує свою діяльність на промоцію України та розвитку міжнародних комунікацій. Першочерговою метою «мозкового центру» є насамперед розробка аналітичних досліджень та здійснення проектної діяльності для просування європейських стандартів та практик в Україні. Окрім цієї сфери, Центр опублікував мемо для українських стейкхолдерів під назвою «Як Україні далі працювати з Німеччиною за нової-старої коаліції?», у якому детально описали перспективи культурної співпраці українських та німецьких організацій [10].

Ініціатив українських аналітичних центрів, пов'язаних із промоцією України, є досить багато, і варто активніше вибудовувати «міст» між державними інституціями та громадським сектором. Лише в тісній співпраці можливо сформувати позитивний міжнародний імідж нашої держави через культуру. В умовах агресії Російської Федерації та репутаційних втрат, які зазнала Україна в 2019 році є дуже важливим формування іміджу сучасної держави та надійного партнера, щоб і надалі відбувалася підтримка міжнародної спільноти європейських і євроатлантичних прагнень України. Діяльність мозкових центрів, їхня співпраця з провідними аналітичними структурами, участь у міжнародних подіях, організація міжнародних обмінів - все це допомагає Україні отримати статус престижної держави, яка має власну систему цінностей і національні інтереси.

Отже, культурний брендинг є потужним інструментом для поширення інформації про свою державу, популяризації її досягнень тощо. В умовах глобалізації та інтенсивної інтеграції для держави є важливим зміцнення позицій на міжнародній арені та позитивний імідж серед інших міжнародних акторів. Дієвим інструментом є культурна дипломатія. Держави розвивають цю сферу, адже вона забезпечує підтримку міждержавних відносин та є засобом просування власних культурних надбань, цінностей та ідей.

Україна наразі потребує ефективної іміджевої політики, яку можуть виконувати саме «мозкові центри». Центр Разумкова є провідним аналітичним центром України, який кожного року посідає сходинки світових рейтингів, тим самим підвищує авторитет України серед інших держав. Центр публічної дипломатії також відіграє важливу роль у просуванні бренду «Україна». Він тісно співпрацює з органами державної влади України, аналітичними центрами, науково-дослідними установами та міжнародними партнерами для реалізації тематичних проектів в Україні та за кордоном.

Українські аналітичні центри розпочали процес інтеграції в міжнародне співтовариство, і реалізація бренд-стратегії держави є доволі новим полем діяльності. У подальшому вважаємо перспективним дослідження не лише механізмів і форм культурної дипломатії України, а й також детальне вивчення феномену українського «мозкового центру» в контексті формування позитивного іміджу України.

Список літератури

1. Український Інститут: [веб-сайт]. URL: http://ui.org.ua/ (дата звернення: 20.03.2020).

2. Петров В. В. Культурна дипломатія як інструмент протидії гібридним загрозам. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 1. С. 186-189.

3. Луцишин Г., Гончарук А. Особливості розвитку культурної дипломатії України в сучасних умовах. Humanitarian vision. 2017. Vol. 3, Num. 1. С. 25-30.

4. Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова: [веб-сайт]. URL : www.razumkov.org.ua (дата звернення: 15.03.2020).

5. Центр «Нова Європа» Електронний ресурс. URL : http://neweurope.org.ua/

6. McGann J. G. 2019 Global Go To Think Tank Index Report. TTCSP Global Go To Think Tank Index Reports. The Lauder Institute University of Pennsylvania. Philadelphia, USA. 2018. 208 р. URL : https://bruegel.org/wp-content/uploads/2020/01/2019-Global-Go-To-Think-Tank-Index-Report.pdf (last accessed:

7. Україна 2018-2019: обережний оптимізм напередодні виборів / Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова. URL : http://razumkov.org.ua/uploads/article/2019_Pidsumky_2018.pdf (дата звернення: 10.03.2020).

8. UATV - International Broadcasting Multimedia Platform of Ukraine. URL: https://uatv.ua/

9. Центр публічної дипломатії: [веб-сайт]. URL: http://publicdiplomacy.org.ua/?page_id=527&lang=en (дата звернення: 11.03.2020).

10. Як Україні далі працювати з Німеччиною за «нової-старої коаліції»? / Центр «Нова Європа».URL : http://neweurope.org.ua/analytics/yak-ukrayini-dali-pratsyuvaty-z-nimechchynoyu/

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Дослідження впливу американських "мозкових центрів" на прийняття зовнішньополітичних рішень адміністрацією Дж. Буша-молодшого. Лобіювання основної концепції недопущення появи глобального конкурента США та збереження ситуації однополярності у світі.

    статья [20,5 K], добавлен 11.09.2017

  • Дослідження публічної та культурної дипломатії Сполучених Штатів Америки як специфічного засобу здійснення зовнішньої політики держави. Специфічні риси лобіювання інтересів певної країни закордоном. Розгляд ефективності публічної, культурної дипломатії.

    статья [45,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Презентація політики в українських мас-медіа. Влада як об'єкт уваги громадського мовлення. Вплив інформаційних технологій на політику і владу. Висвітлення політики в українських засобами масової інформації. Засоби влади в інформаційному суспільстві.

    реферат [67,3 K], добавлен 24.03.2015

  • Психологічні характеристики політичних лідерів. Вивчення особливостей впливу політичного іміджу на електоральну поведінку громадян. Дослідження схильності до маніпулювання у особистостей. Визначення домінуючих факторів авторитарності у політичного лідера.

    дипломная работа [147,7 K], добавлен 14.09.2016

  • Основні способи тлумачення терміну "політика". Категорія держави в центрі науки про політику. Розгляд політики як царини людської діяльності. Об'єкти і суб'єкти політики, ознаки їх класифікації. Влада - самоціль для політика. Типологія і функції політики.

    реферат [21,8 K], добавлен 14.03.2012

  • Ознайомлення із шляхом в політику Уго Чавеса та способами його боротьби із супротивниками. Лідерські, ораторські, інтелектуальні здібності і стиль керівництва президента Венесуели. Опис політичного іміджу, соціального статусу і становища в партії Чавеса.

    реферат [34,9 K], добавлен 09.11.2010

  • Діяльність українських таємних товариств та політичні ідеї його учасників в середині XIX ст. Проблеми ліквідації кріпацтва, відстоювання інтересів і прагнень селянської маси, поширення та втілення в життя ідей європейського лібералізму і просвітництва.

    реферат [21,3 K], добавлен 16.04.2011

  • Розвиток культурної дипломатії Великої Британії та її зовнішньополітичних напрямів 1997-2010 років. Виникнення та характеристика поняття "нового лейборизму", його вплив на різні рівні британського суспільства. Суть подальшого піднесення політики країни.

    статья [28,0 K], добавлен 18.08.2017

  • Політичне лідерство як процес постійного приорітетного, легітимного впливу на об’єкт політики. Його сутність, особливості і типологія. Теоретичні основи політичного іміджу: ключові засоби його формування, стосунки з публікою. Презентаційна політика.

    курсовая работа [49,1 K], добавлен 26.12.2013

  • Дослідження мотивів та практичних моментів у політиці Сполучених Штатів Америки на Близькому Сході. Ознайомлення з підходами Вашингтона до близькосхідної політики в контексті глобалізації. Аналіз ідей геополітичних просторових перетворень у регіоні.

    статья [24,7 K], добавлен 11.09.2017

  • Діяльність спілок інтересів, лобістських організацій, груп тиску, що мають на меті безпосередній вплив на прийняття політичних рішень. Контроль над лобістською діяльністю в різних країнах. Спільне і відмінне між лобістськими організаціями і групами тиску.

    реферат [29,1 K], добавлен 21.02.2012

  • Визначення раціональних та утопічних ідей в марксисткій концепції політики. Стрижневі політичні ідеї марксизму. Політична культура в Україні, перспективи розвитку. Високий рейтинг інтересу до політики є індикатором розвинутого громадянського суспільства.

    контрольная работа [29,5 K], добавлен 13.03.2009

  • Розгляд позиції керівництв центрально-азійських країн щодо анексії Криму Росією на початку 2014 року. Дослідження елементів впливу Росії та Китаю на центрально-азійський регіон на початку ХХІ століття. Аналіз важелів впливу на регіон з боку Росії.

    статья [34,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Формування Київської Русі як держави феодального типу. Правова держава та громадське суспільство. Магістральні вектори внутрішньої та зовнішньої політики України на сучасному етапі. Економічні засоби зовнішньої політики. Захист інтересів трудящих.

    контрольная работа [26,4 K], добавлен 22.04.2007

  • Ентоні Чарльз Лінтон Блер - прем'єр-міністр Великобританії (3 травня 1997-27 червня 2007), лідер британської Лейбористської партії: біографія, шлях у політику, риси, імідж, медіа-простір політичного лідера; парадокси і протиріччя особистості Блера.

    реферат [29,3 K], добавлен 13.12.2010

  • Ідеологія як основний елемент політики, основні політичні ідеології сучасності. Способи пізнання та інтерпретації буття з позицій цілей, ідеалів, інтересів певних соціальних груп та суб’єктів політики. Аналіз основних чинників політичної ідеології.

    реферат [39,6 K], добавлен 23.10.2011

  • Дослідження сутності, головних завдань, напрямків, принципів та шляхів реалізації державної молодіжної політики. Аналіз нормативно-правових актів, що її регулюють. Проблеми працевлаштування молоді в Україні. Причини безробіття. Забезпечення молоді житлом.

    реферат [39,5 K], добавлен 15.04.2013

  • Сутність та соціальна природа політики. Групи визначень політики та її функції. Ефективність виконання функцій політики, принципи формування і здійснення. Класифікація та головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах. Специфіка воєнної політики.

    реферат [28,2 K], добавлен 14.01.2009

  • Сутність і різновиди групових інтересів. Моделі захисту групових інтересів. Особливості формування групи інтересів у посткомуністичній Україні. Функціонування сучасных представницьких демократій на засадах плюралізму. Різноманітність організаційних форм.

    реферат [28,8 K], добавлен 28.01.2009

  • Процес формування суспільно-політичних поглядів та ідей українських дисидентів , створення і діяльність Української Гельсінської спілки. Програмні засади, значення, концептуальні погляди прихильників національного правозахисного руху у 60-80 рр. XX ст.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 15.01.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.