Здійснення громадянином політичного вибору залежно від образів членів родини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Здійснення громадянином політичного вибору залежно від образів членів родини

Зімовін Олексій Іванович

кандидат психологічних наук, психотерапевт, незалежний дослідник,

Актуальність дослідження зумовлена значущістю політичних виборів громадян для розвитку демократичного суспільства. Відповідно, потрібно краще розуміти ті чинники цього вибору, які зазвичай недостатньо враховуються, зокрема певні родинні чинники.

Метою статті є визначення ролі образів членів родини в політичному виборі громадян.

Методи і методологія. Дані для дослідження зібрано після другого туру виборів Президента України 2019 року. У дослідженні взяли участь 60 студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна віком 18-23 роки, 30 із них віддали свій голос за В. Зеленського, 30 - за П. Порошенка. політичний вибір суспільство родинний

Для збирання даних використано такі методики: анкетування, методику особистісного диференціала, модифікаційний опитувальник Д. Джонгварда. Для статистичної обробки застосовано U-критерій Манна - Уїтні та логістичний регресійний аналіз з покроковим методом відбору змінних-предикторів.

Результати. Описано особливий пласт і механізм політичного вибору - родинний політичний вибір, сутність якого полягає в тому, що суб'єкти схильні віддавати свої голоси за політиків, схожих на членів їхніх родин. З'ясовано, що для виборців Зеленського важливими є образи енергійного батька, чуйної матері, доброзичливого і самостійного сиблінга; їм властиве сприйняття самого себе як сильного, чуйного, чесного, самостійного - вони загалом більш позитивно оцінюють себе; виражений его-стан - дорослий. Виборці Порошенка віддають перевагу образу сильної, незалежної, енергійної та впевненої матері; сиблінг постає як метушливий; виражений его-стан - контролюючий батько. Доведено, що ключовим предиктором політичного вибору, який дає змогу прогнозувати голосування за Зеленського або Порошенка, є сила матері. Якщо респондент сприймає власну матір як сильну, то ймовірність його голосування за Зеленського знижується.

Дослідження має практичну значущість, адже дає змогу краще осягнути психологію виборця, глибинні соціально-психологічні механізми голосування та використовувати це знання для підтримки свідомого та осмисленого політичного вибору. Разом з тим наголошуємо на важливості соціальної етики та протестуємо проти макіавеллістичного використання наведених результатів та інтерпретацій

Перспективи полягають у перевірці виявлених закономірностей на більших вибірках та врахуванні інших сімейних чинників політичного вибору.

Ключові слова: політичний вибір; голосування; родинна система; образи членів родини; родинний політичний вибір; суб'єкт політичного вибору

Oleksii І. Zimovin

Cand. Sc. (Psychology), psychotherapist, independent researcher,

THE POLITICAL CHOICE DEPENDING ON THE IMAGE
OF FAMILY MEMBERS

The relevance of the study stems from the significance of political elections for the development of a democratic society. Thus, it is necessary to better understand those factors of the choice, which are usually considered less, including certain kinship factors.

The aim of the article is to determine the role of family members' images in making political choices.

Method and methodology. The study used the data collected after the second round of the presidential election in Ukraine in 2019. Sixty students of V.Karazin Kharkiv National University aged 18-23 took part in the study, 30 of them voted for Volodymyr Zelenskyi, 30 voted for Petro Poroshenko.The study applied the following methods for data collection: a questionnaire, a personality differential, and a D. Johngward modification questionnaire. Both the Mann-Whitney U-criterion and the logistic regression analysis with a step-by-step selection method of predictor variables were used for statistical processing.

Main results. A special layer and a mechanism of political choice is described in the article and that is a family political choice. The point is that people tend to give their votes for politicians who are similar to their family members. It has been identified that the images of an energetic father, a responsive mother, a benevolent and independent sibling are important for Zelenskyi's voters, and they percept themselves as strong, responsive, honest, and independent persons and they assess themselves more positively in general. The expressed ego-state is an adult. As for Poroshenko's voters, they have images of a strong, independent, energetic and confident mother, the sibling appears as a fussy individual, the expressed ego-state is a controlling father. It has been proven that the strength of a mother is the key predictor of a political choice, which makes it possible to predict voting for Zelenskyi or Poroshenko. If the respondent perceives his mother as a strong person, his probability of voting for Zelenskyi drops down.

The study is of a practical significance as it allows us to better understanding the psychology of a voter, the in-depth social psychological mechanisms of voting, and using this knowledge to support a conscious and meaningful political choice. At the same time, we emphasize the importance of social ethics and protest against the Machiavellian use of the results and interpretations given.

The prospects foresee testing the identified patterns on large samples and taking into account other family factors of political choice.

Keywords: political choice; voting; family system; images of family members; family political choice; subject of political choice.

Постановка проблеми

Родина є первинним середовищем для суб'єкта. Ця теза вже настільки тривіальна, що не вимагає ані доказів, ані посилань. Саме в цій системі, зазначає психоаналітик Bollas (2017), відбувається творення (передавання, видозмінення, осмислення) двох важливих феноменів людства: любові і закону. Отже, саме в родині постає також суб'єкт політичного вибору. Здається, саме наші родинні зв' язки, сімейна належність визначає здебільшого і нашу політичну поведінку, і політичний вибір як дуже важливий акт у її структурі. І хоча ми вже багато знаємо про механізми цього визначення, ніколи не буде зайвим розширити наші знання, перевірити та уточнити, а також розглянути їхню дію в конкретних випадках. Ця робота присвячена висвітленню залежності між образами родичів (батька, матері, сиблінга) у нуклеарній родині і політичним вибором, на прикладі конкретного вибору Президента України у 2019 році.

Аналіз досліджень та публікацій, виокремлення нерозв'язаних частин проблеми

Зазвичай формування суб'єкта політичного вибору розглядають у моделях політичної соціалізації, де батьківській родині відводиться неабияка роль. Досить велике дослідження (12000 респондентів) розвитку політичних атитюдів дітей у США (Hess, Torney, & Valsiner, 2006) показало, що політична свідомість розвивається від ідентифікації з конкретними авторитетними постатями (батько, поліцейський) до розуміння більш абстрактних політичних концептів. Проаналізувавши два пояснення виборчої поведінки молодих людей у Фінляндії: передавання статусу (рівень освіти) і передавання виборчої поведінки (як роблять політичний вибір батьки, так роблять його і діти) - Gidengil, Wass, & Valaste (2016) довели, що саме другий чинник є визначальним. Між явкою батьків і дітей на вибори простежується істотний зв'язок, на який ніяким чином не впливає рівень освіти.

Цікаво також, як події життя батьків, навіть до появи в них дітей, впливають на політичну і загальну громадську активність останніх. Дослідження (Johnson, & Dawes, 2016) дало змогу побачити зворотний зв'язок між службою чоловіка за призовом у В'єтнамі та участю його дітей у громадському житті. Таким чином, дуже важливими є настрої батьків, їхнє ставлення до тих чи інших суспільно значущих подій, і, здається, що саме ці настрої певним чином є соціально-психологічно успадкованими.

Дослідження значущості різних ресурсів (батьки, сиблінги, друзі, релігійні лідери, знаменитості, вчителі) для формування виборчої поведінки молоді в Пакистані (Iqbal, & Shabir, 2019) показало, що переважну роль у прогнозуванні все ще відіграють батьки, хоча сила їхнього впливу поступово зменшується. Автори виснували це, порівнявши отримані ними дані з попередніми дослідженнями.

Загалом, у зарубіжній політичній психології ролі сім'ї в політичному виборі та виборчій поведінці приділяється велика увага. Показано навіть вплив політичної поведінки дідусів і бабусь на політичну поведінку їхніх онуків: онуки зі значно меншою ймовірністю взагалі з'являться на вибори, якщо їхні дідусь і бабуся вважають, що ухилення від голосування - вдала стратегія (Gidengil, Lahtinen, Wass, & Erola, 2020).

Але родинні ефекти в політичному виборі не можна вважати вертикальними, такими, що переходять лише від батьків до дітей. Сім'я - складна система з відповідно багатомірними реципрокними впливами. Oswald і Powdthavee (2010) наводять переконливі результати досліджень на вибірках з Великої Британії та Німеччини: батьки доньок більш імовірно проголосують за ліві партії, батьки синів - за праві. Це положення пояснюється дискримінацією жінок в оплаті праці та можливості отримувати інші суспільні блага.

Слід також зазначити, що наші родинні ролі (батька або матері) можуть вплинути на ймовірність отримати голоси виборців (Stalsburg, 2010). Жінок - політичних кандидаток, які не мають дітей, виборці оцінюють нижче, ніж жінок-матерів. Водночас останні можуть програти чоловіку-батьку з маленькою дитиною. І, нарешті, чоловіки отримують у політичній комунікації так зване «покарання за батьківство», програючи своїм бездітним колегам. Дуже цікаве дослідження, адже воно відсилає нас до певних досить стеоретипізованих або навіть архаїчних жіночих і чоловічих образів. Та чи не є політична комунікація наскрізь архаїчною?

Важливе дослідження пре- і постнатальних чинників політичної поведінки провели Cesarini, Johannesson, & Oskarsson (2014), вивчаючи голосування усиновлених дітей та маючи змогу порівняти його з голосуванням їхніх біологічних і прийомних батьків. Доведено, що усиновлені з більшою ймовірністю проголосують, якщо і їхні біологічні, і їхні прийомні батьки також голосували. Між генетичними чинниками і чинниками середовища спостерігається складна взаємодія, і тут автори також висновують цікаву закономірність: вплив голосування прийомних батьків на голосування дітей посилюється, якщо біологічна матір не голосувала. Тобто середовище нібито намагається компенсувати певні пренатальні чинники. Отже, у розумінні родинних чинників голосування не можна відкидати ані генетичного аспекту, ані аспекту соціалізації.

В українській психології також активно вивчається роль батьків у політичній поведінці загалом і політичному виборі їхніх дітей, зокрема. Так, Штойко (2013) констатує, що афективне сприйняття матері/батька переноситься на політика. Водночас у її дослідженні показано, що постать політика є семантично ближчою до постаті батька, ніж до постаті матері.

Для збирання даних використано такі методики: анкетування - для визначення політичного вибору респондента; особистісний диференціал - для характеристики образів батька, матері, сиблінга (за наявності), власного Я респондента; модифікаційний опитувальник Д. Джонгварда - для виявлення найбільш виражених его-станів, або его-позицій, респондентів. Для визначення статистичної залежності між образами родичів і політичним вибором застосовано U-критерій Манна - Уїтні та логістич- ний регресійний аналіз з покроковим методом відбору змінних- предикторів.

Таблиця 1

Особливості семантичної дистанції у виборців П. Порошенка і В. Зеленського

Примітка: U - критерій Манна - Уїтні, p - статистична значущість.

Як показав статистичний аналіз, для виборців Зеленського він є суб'єктивно ближчим до образу їхнього батька, ніж для виборців Порошенка. Має сенс і друга закономірність: ті, хто голосували за Порошенка, вважають, що він більше схожий на їхнього батька за шкалами особистісного диференціала, ніж Зеленський. Тобто кожен з виборців обирає Президента на основі його схожості на власного батька. Такий результат є цілком очікуваним, адже всі дослідження, розглянуті в аналізі публікацій, так чи інакше наголошують на ролі батька у формуванні політичного світогляду суб'єкта. Але далі результати стають цікавішими...

Є значущі статистичні відмінності також у семантичних дистанціях між образом матері і Порошенком, образом Я і Порошенком та образом сиблінга і Порошенком. Ті, що віддали голос за цього кандидата, сприймають його як більш схожого не тільки на їхнього батька, а й на інших членів родини (матір, самого себе, сиблінга). Водночас ті, що віддали голос за Зеленського, навпаки, вважають, що Порошенко на всіх цих родичів не схожий, він до них не подібний. Тобто ми обираємо Президента, схожого не тільки на батька, а й на інших членів родини. Причому якщо він на них, на нас не схожий, то, найімовірніше, йому наш голос не дістанеться.

Здається, що тут у дію вступає особливий механізм політичного вибору, коли його суб'єктом стає вже не індивідуальний, особистісний суб'єкт, а родинний, системний суб'єкт. Можливо, треба говорити про такий пласт політичного вибору, як родинний політичний вибір. І справді, системні сімейні психотерапевти (Brown, & Christensen, 1999) наголошують на ролі родини як складної системи, ефекти якої також будуть цілісними, емерджентними та визначатимуть поведінку членів, які до неї належать, пронизані певними силовими нитками сімейної лояльності. Водночас цей механізм може бути узгоджений з нашими дослідженнями соціальної дистанції (Зімовін, 2019). Було показано, що соціальна близькість-дистанція утворюється двома вимірами: подібність- інакшість і поінформованість-невідомість. Зрозуміло, що у випадку обрання кандидата, схожого на члена моєї родини, він водночас сприймається і як більш подібний до мене, і як більш відомий або навіть зрозумілий мені.

Виявлену закономірність можна тлумачити і з позицій еволюційної психології. Адже давно відомий концепт «родинного добору» (kin selection) (Smith, 1964) передбачає, що у своїй поведінці ми детерміновані не тільки прагненням передати власні гени (тобто як розглядав цей процес Дарвін, вважаючи, що природний добір діє на окремий організм), а й можливістю зберегти гени наших близьких родичів, адже їхній генний набір також буде близьким до нашого. Саме цим механізмом пояснюють відмову особини від власного розмноження за активної участі у піклуванні та вихованні нащадків сибса або іншого близького родича. З великою обережністю ми можемо поширити дію цього механізму і на політичний вибір, адже, обираючи кандидата, схожого на членів родини, ми тим самим наче підтримуємо і поширення схожих генетичних наборів у популяції.

Отже, чи слід вважати вибір кандидата, більш схожого на моїх родичів, тобто родинний політичний вибір, як ми його позначили, результатом належності до родинної соціальної системи або ж його треба розглядати як прояв дії еволюційних механізмів? На нашу думку, тут немає суперечності. По-перше, охарактеризовані закономірності певною мірою ізоморфні, і там і там ідеться про підтримку схожих на родичів, і, найімовірніше, схожі вони і генними наборами, й особистісними рисами, набутими в процесі соціалізації; по-друге, коли мова заходить про родину, взаємодія між генетичними чинниками і чинниками середовища стає настільки складною і заплутаною, що ми тільки й можемо, що враховувати вплив обох, намагаючись, щонайбільше, з'ясувати силу ефекту, як у згаданому вище дослідженні Cesarini, Johannesson, & Oskarsson (2014).

Таблиця 2

Особливості образів батьків і сиблінгів у виборців П. Порошенка і В. Зеленського

Примітка: U - критерій Манна - Уїтні, p - статистична значущість.

Отже, можемо припустити, все ж таки повертаючись до механізму родинного політичного вибору, що в родинах виборців Зеленського виховуються та/або (скоріше все ж таки «та») успадковуються саме ці ознаки:енергійність, чуйність,доброзичливість,самостійність.

Сім'ї виборців Порошенка можна вважати традиційними. Причому, зважаючи на те, що ключовими ознаками стають риси матері, - радше матріархальними, ніж патріархальними. У такій родині матір має відповідну силу й владу і реалізує її у вихованні дітей. У такому випадку і в структуру психіки індивіда інтроєктується відповідна контролююча інстанція, стаючи більш вираженою. Тоді логічним стає також сприйняття сиблінга як «метушливого». Тут у стосунках сиблінгів може виникати певна стабільна ієрархія, яка краще узгоджується з міркуваннями Адлера про порядок народження.

Таблиця 3

Прогнозування вибору Президента на основі образів членів родини за допомогою логістичної регресії

Примітка: p - статистична значущість.

Отримано три моделі, які описують від 45,1% до 75% дисперсії залежної змінної. Хоча всі три моделі з нашими предикторами мають цілком прийнятні значення коефіцієнтів детермінації, насправді лише модель 2 містить статистично значущий коефіцієнт для змінної- предиктора. Так, саме сила матері (загальна шкала) знижує ймовірність голосування за Зеленського і, навпаки, підвищує - за Порошенка.

Водночас модель 3 містить уже три змінні, які також видаються досить цікавими. Це: сила матері (загальна шкала), самостійний я і доброзичливий сиблінг. При цьому перший предиктор знижує ймовірність голосування за Зеленського, а другий і третій - підвищує. Ми не можемо інтерпретувати другий і третій коефіцієнти надто серйозно, адже вони не є значущими. А проте вони відкривають необхідність подальших досліджень на більших вибірках - можливо, саме недостатнім обсягом вибірки і поганим розподілом можна пояснити незначущість цих коефіцієнтів. Отже, якщо припустити значущість моделі 3, то можна виснувати, що виборці Зеленського не хочуть підпадати під владу сильної матері, віддаючи перевагу власній самостійності та прагнучи вибудовувати доброзичливі стосунки із сиблінгами, тоді як для виборців Порошенка сила матері, навпаки, стає ключовою.

Але якими б цікавими не були міркування та припущення, наразі вимогам статистики відповідає тільки модель 2, і саме силу матері маємо розглядати як ключовий предиктор у прогнозуванні політичного вибору між Зеленським і Порошенком. Якщо цей показник розглядати більш глибоко, то можна дійти висновку, що виборці Зеленського більшою мірою орієнтовані на індивідуалізацію (диференціація у стосунках прихильності з матір'ю), а виборці Порошенка - на лояльність до цих стосунків прихильності. Визначення особливостей прихильності у виборців різних кандидатів також здається нам цікавим напрямом подальших досліджень з погляду розуміння взаємовідношень між особистим і політичним. Так чи інакше, побудована модель дає змогу досить якісно прогнозувати політичний вибір, що відкриває широкі перспективи для розвитку політичної сімейної психології.

Обмеження дослідження. Дослідження виконано на невеликій вибірці, учасники дослідження належать до юнацької вікової групи, а отже, відповідно, треба бути дуже обережними, коли йдеться про перенесення виявлених закономірностей на представників інших вікових груп і тим більше суспільство загалом.

Практична та соціальна значущість дослідження. Дослідження має практичну значущість, адже дає змогу краще зрозуміти психологію виборця та використати її (одразу чітко наголосимо!) не в політичних технологіях просування відповідного кандидата,хоча й таке макіавеллістичне використання, на жаль, можливе, а для розвитку демократичного світогляду та сприяння формуванню більш свідомого та осмисленого політичного вибору. Адже осмислення механізму родинного політичного вибору відкриває значні можливості для конструктивної і свідомої політичної комунікації, зосереджує увагу суб'єкта на самопізнанні, а не на соціальних чварах. Соціальна значущість дослідження полягає у все більш чіткому розумінні того, що суспільство не тільки свідома, а й певною мірою несвідома система, і, мабуть, соціальне самопізнання сьогодні не менш, а можливо, і більш важливе, ніж соціальна дія.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Ґрунтуючись на здійсненому аналізі наявних досліджень щодо проблеми впливу родини на політичний вибір суб'єкта і на результатах нашого емпіричного дослідження визначення ролі образів членів родини в цьому виборі, можемо виснувати таке: