Стратегія федеральних даних: концептуальна частина "Порядку денного Президента в галузі управління" (США, 2018-2020 роки)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Dnipropetrovsk Regional Institute of Public Administration of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine

Federal Data Strategy: conceptual part of “The President's management agenda” (USA, 2018-2020)

Oleksii Onufriienko

Dnipro, Ukraine

Abstract

Federal Data Strategy as central conceptual part of 2018 “The President's management agenda” of the President of the US D. Trump has been analyzed, its place among other initiatives to ensure digitalization of public management in the USA has been defined, in particular regarding “Open government” program of B. Obama Presidential administration, its specific public-administrative logic has been revealed, the substance of this project has been described through the lenses of actual tasks of digitalization of public administration in the USA.

Keywords: public sector digitalization in the USA, open government, e-governance, Federal data strategy, digitalization ofpublic administration, The President's management agenda 2018

Анотація

Олексій Онуфрієнко

Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (Дніпро, Україна)

Стратегія федеральних даних: концептуальна частина «Порядку денного Президента в галузі управління» (США, 2018-2020 рр.)

Проаналізовано Стратегію федеральних даних як центральну концептуальну частину «Порядку денного в галузі управління» Президента США Д. Трампа 2018 р., визначено її місце серед інших ініціатив із цифровізації публічного врядування в США, зокрема стосовно програми «Відкритий уряд» Президентської адміністрації Б. Обами, з'ясовано її специфічну публічно-адміністративну логіку, окреслено зміст цього проекту крізь призму актуальних завдань цифровізації публічного врядування у цій державі.

Ключові слова: цифровізація публічного сектору США, відкритий уряд, е-урядування, стратегія федеральних даних, цифровізація публічного сектору, порядок денний в галузі управління Президента США 2018 р.

У США Чергову ітерацію «Порядку денного Президента в галузі управління» було оприлюднено у березні 2018 р. У межах цього програмного документа було запроваджено системну Стратегію федеральних даних (англ. Federal Data Strategy), яка може бути інтерпретована як найконцептуальніша частина ІТ ініціатив Президента Д. Трампа під гаслом «Дані, відповідальність та прозорість: створюємо цифрову стратегію та інфраструктуру для майбутнього». Стратегія ґрунтується на чотирьох ключових компонентах:

Врядування механізмами менеджменту даних, що охоплює принципи та засоби управління урядовою інформацією як стратегічним надбанням, у тому числі встановлення політики використання цифрових даних, визначення функцій та обов'язків, пов'язаних із забезпеченням конфіденційності даних, кібербезпеки та приватності і відстеженням відповідності стандартам та державній політиці упродовж всього життєвого циклу інформації. Як позитивні приклади «ПД», щоправда, наводить досягнення попередніх адміністрацій, а саме: успішну діяльність Національного центру медичної статистики (англ. The National Center for Health Statistics) по забезпеченню доступу громадськості до власного інформаційного масиву, досягнення Федеральних статистичних дослідницьких дата-центрів (англ. The Federal Statistical Research Data Centers) та Федерального геопросторового дата- комітету (англ. The Federal Geospatial Data Committee) (The White House, 2018, p. 1516) тощо.

Доступ, використання та примноження цифрових масивів, що охоплює ініціативи стосовно покращення систем та інструментарію поширення інформації, що роблять її доступнішою та до того ж пропонованою в актуальних форматах зберігання даних; максимізація кількісних показників несекретної інформації,якає доступноюгромадськості; нарешті, використання нових технологій та найкращих практик для підвищення доступності до важливих конфіденційних даних та даних секретних, одночасно захищаючи інтереси та права громадян і гарантуючи безпеку постачальників таких даних. Цей ключовий елемент стратегії пропонується здійснювати за допомогою Модельної схеми DATA (англ. DATA Act Information Model Schema, DAIMS) - відкритого стандарту, на якому розбудовані урядові вебсайти USAspending.gov і сайти приватного сектору InsideGov. com та OpenTheBooks.com, які подають актуальну систематизовану картину використання державою коштів платників податків.

Прийняття рішень та забезпечення відповідальності на рівні Федерального уряду. Цей ключовий пункт стратегії перетворень охоплює принципи належного та швидкого інформування органів публічного управління задля забезпечення прийняття рішень, що побудовані на твердій емпіричній базі; сприяння зовнішнім дослідженням ефективності урядових програм та стратегій, котрі впливатимуть на подальшу діяльність публічного управління; культивування публічної прозорості та відповідальності публічного сектору за допомогою пропонування органами публічного врядування якісних адміністративних даних (The White House, 2018, p. 16-17). федеральний цифровізація публічний врядування

Нарешті, «комерціалізація, інновації та публічне використання». Цей ключовий елемент передбачає використання федеральних інформаційних активів зовнішніми зацікавленими сторонами, в тому числі для того, щоб зробити урядові дані доступними та корисними за допомогою комерційних ініціатив, інноваційної діяльності та будь-якого використання громадськістю. Сюди входить користування урядовими даними приватним сектором, науковими та дослідницькими співтовариствами; штатами, населеними пунктами, племенами задля досягнення суспільно значущих цілей, навчання, підтримки громадянської активності. Адміністрація Президента при цьому виходить з упевненості в тому, що зовнішні зацікавлені сторони запропонують інноваційні технологічні рішення, тим самим заповнюючи невідворотні лакуни в ІТ кваліфікації органів публічного управління та підвищуючи потенціал їх діяльності. Успішним модельним проєктом у цьому контексті називається ініціатива Бюро перепису населення США (англ. United States Census Bureau) https:// opportunity.census.gov/ , за допомогою якої вже вдалося запропонувати громадянам цифрові інструменти пошуку робочих місць, навігації інформації стосовно якості шкільного навчання та ін. (The White House, 2018, p. 17).

Великого значення надає «ПД» 2018 р. і проблемі кадрового забезпечення означених ініціатив ІТ спеціалістами (The White House, p. 18-21), системній міжагенційній взаємодії з приділенням уваги до небажаної тенденції накопичення інформаційних силосів у системах обробки даних органів публічного управління (The White House, 2018, c. 22-25) тощо.

Ретельний аналіз кількісно-якісних показників, що характеризують реалізацію означених ініціатив адміністрації Президента США Д. Трампа (за станом на кінець 2020 р.) щодо подальшої цифровізації публічного сектору, дозволяє зробити декілька проміжних висновків:

Концептуально ініціативи

Президентської адміністрації Д. Трампа не виходять за межі теоретико-ідеологічної основи моделі «Відкритого уряду», запропонованого та великою мірою втіленого адміністрацією Президента Б. Обами.

Упроваджена «інноваційна» (в термінології авторів «Порядку денного» 2018 р.) система закупівель ІТ державними агенціями за допомогою новоутвореного Фонду технологічної модернізації у цілому та в деталях відсилає до аналогічних механізмів фінансування через спеціальні ІТ фонди, передбачені ще Законом «Про е-уряд» 2002 р.

Проблематика кадрового

забезпечення ІТ сфери публічного сектору не тільки співвідноситься, але й прямо продовжує державну політику адміністрації Президента Б. Обами останніхроківйого другоїкаденції, в межах якої було ініційовано проєкти залучення та збереження кваліфікованих ІТ кадрів, оформлені зокрема меморандумами Адміністративно-бюджетного управління (АБУ) M-16-04 та M-16-15.

Дотримання традиційної ітераційної форми оновлення нормативно-правової бази по мірі модернізації електронного врядування, зокрема прийняття Закону «Про модернізацію технологій, використовуваних урядом» від 12.12.2017 як частини комплексного статутного акта «Про асигнування на національну оборону на фіскальний 2018 р.», подальше уточнення положень цього Закону за допомогою меморандумів АБУ. Втім, суто кількісні показники нормотворчості неможливо порівняти з рівнем відповідної активності на попередніх етапах становлення е-урядування в США: зокрема, кількість прийнятих меморандумів АБУ відрізняється на порядок (у менший бік). Опосередковано це свідчить про факт розв'язаності більшості поставлених цифровізацією публічного управління завдань адміністраціями Президентів В. Клінтона, Дж. Буша-мол., Б. Обами.

Істотне протиріччя у «Порядку денному» 2018 р. утворює поєднання розлогої критики нібито наявної бюрократизації з фактами посилання виключно на здобутки попередньої президентської адміністрації в якості взірцевих прикладів (мова йде передусім про успішну діяльність Цифрової служби США, створеної за активної підтримки Президента Б. Обами).

Використаний у тексті документа категоріальний апарат є надзвичайно строкатим, що в цілому не є властивим для програмних політичних документів США такогороду. При цьому «ПД» 2018р. вводить у політичну, правову та в першу чергу публічно-адміністративну реальність сучасну ІТ термінологію, наприклад, активно оперуючи поняттям «хмарні сервіси», які до того ж інтерпретуються як вагомий фактор підвищення ефективності діяльності державних агенцій, чи концептом «інформаційний силос», яким пояснюються складнощі в досягненні бажаного рівня ефективності міжагенційного обміну інформації в публічному секторі, що до цього моменту перебував на периферії як магістральних напрямів наукового пошуку доктрини публічного управління, так і актуальної політичної дискусії. У текст «ПД» залучено до обігу і термін «врядування» (англ. «governance»), зокрема в назві одній з цифрових державних стратегій (The White House, 2018, p.15) чи стосовно задач, котрі стоять перед Президентською адміністрацією, а саме - «створити структури з урядування (...) для полегшення інтеграції даних, їх використання та обміну» (The White House, 2018, p.17); це є закономірним етапом більш широкого розуміння сутності цифровізації публічного управління, ніж у моделі «Е-уряд», започаткованої в 2000-х рр. адміністрацією Президента Дж. Буша- мол.

Незважаючи на певну непослідовність, саме внаслідок постійного запозичення ідей та концептів і посилання на успішний досвід попередників, «Порядок денний» 2018 р. демонструє неабияку спадкоємність у пропонованих ініціативах та їх принципах. Логіка розгортання ключових понять виглядає наступним чином: від окреслення корінних проблем (наявність нормативно-регуляторного тягаря, структурні порушення, якість прийняття управлінських рішень, проблеми лідерства та управлінської культури, професійних якостей публічних службовців) до формулювання змісту стратегічних ініціатив подолання означених проблем (зокрема встановлення політики використання цифрових даних, забезпечення конфіденційності даних, кібербезпеки та приватності, покращення розповсюдження інформації, максимізація кількості несекретної інформації, використання нових технологій та найкращих практик для підвищення доступності даних тощо). І якщо окреслення актуальних викликів до якості публічного управління подано в «Порядку денному» не без новаційного осмислення сутності чинного етапу державотворення у США, то пропоновані ініціативи ґрунтуються на подальшому розгортанні трьох головних принципів «Відкритого уряду» Президента Б. Обами (прозорість, співробітництво, відповідальність) у складному контексті, утвореному розумінням вразливостей сучасних систем е-урядування та цифровізованого публічного сектору внаслідок кібератак чи помилок при проєктуванні або обслуговуванні програмного та технічного забезпечення тощо.

Таким чином, найсучасніша Стратегія федеральних даних, яка проголошена 2018 р. та реалізувалася адміністрацією 45-го Президента США Д. Трампа, по суті є подальшою розбудовою «Відкритого уряду» з урахуванням нових технологій на кшталт хмарних сервісів та елементів штучного інтелекту і з посиленням акцентів на кадровому забезпеченні реформ публічного сектору ІТ спеціалістами.

Незважаючи на відомі зміни, скажімо, зменшення правотворчої ролі Адміністративно-бюджетного управління чи початок реалізації проєктів ШІ на базі Міністерства оборони США з перспективами подальшого запозичення успішного досвіду іншими департаментами та агенціями держави, концептуальна парадигма ініціатив адміністрації Д. Трампа співвідносилася з ключовими ідеями всіх попередніх етапів становлення е-урядування у США та відповідних джерельних пластів: ефективні е-сервіси, розгорнуті навколо ключових інтересів громадян, активна взаємодія державних агенцій та громадськості, відкриття державної інформації, ІТ модернізація публічного управління, оновлення чинного суспільного договору в інформаційну епоху та ін.

References

1. The White House. (2018). The President's management agenda. Washington, DC: Author

Размещено на Allbest.ru