Пропорційна виборча система з відкритими списками: аналіз на прикладі результатів виборів до Черкаської міської ради

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Мета статті - проаналізувати пропорційну виборчу систему з відкритими списками на прикладі виборів до Черкаської міської ради. Відповідно до мети, авторкою було проаналізовано питання формування територіальних виборчих округів, списки політичних партій, що взяли участь у виборах депутатів Черкаської міської ради та подолали 5%-й загороджувальний бар'єр, а також офіційні результати виборів депутатів Черкаської міської ради в територіальних виборчих округах та в цілому по місту, розміщені на сайті Центральної виборчої комісії.

Ключові слова: виборча квота, гендерна квота, політична партія, кандидат у депутати.

Annotation

Demianenko O.О. Proportional electoral system with open lists: analysis on the example of Cherkasy City Council

It is proved that the lists of political parties have not become open in practice. It was found that most deputies of the city council received seats on a single party list, although they were not elected in the constituencies. It was found that the place in the top five in the single party list provided a mandate to those who received minimal voter support.

It was verified that competition between candidates from one party within one territorial constituency significantly increased the total number of votes per party, but did not secure a mandate for two candidates in any constituency in the city. It has been shown that the gender quota has contributed to an increase in the number of women in the Cherkasy City Council from 10 to 26%.

The purpose of the article is to analyze the results of the elections to the Cherkasy City Council and to determine the main trends in the formation of the deputies on the basis of the Electoral Code of Ukraine.

In accordance with the purpose of the article, the author analyzed the lists of political parties that participated in the election of deputies to the Cherkasy City Council and overcame the 5% barrier.

The official results of the Cherkasy City Council elections in the territorial constituencies and in the city as a whole were also analyzed.

Based on the norms of the Electoral Code, which regulate the establishment of voting results and distribution of parliamentary seats, two types of candidates have been identified - newly elected deputies of the Cherkasy City Council: those who received a mandate due to voter support; those who won a seat due to a place in the top five of the single list of a political party. Candidates who did not receive a mandate but received significant electoral support were also singled out.

Keywords: electoral quota, gender quota, political party, candidate.

Вибори в Україні є основною формою народного волевиявлення, способом безпосереднього здійснення влади Українським народом [1]. Саме через виборність втілюється ідея народного суверенітету і представництва всіх соціальних груп в системі влади.

У експертному середовищі тривалий час велася дискусія щодо кодифікації українського виборчого законодавства. За її результатами 19 грудня 2019 року Верховною Радою України було прийнято Виборчий кодекс України. Проте, вже 16 липня 2020 року у його текст було внесено значну кількість змін - у понад 200 статей з 289 (законопроект 3485). 21 липня цей закон було підписано Президентом і опубліковано у «Голосі України» 22 липня 2020 року.

У наукових колах політологи, соціологи, юристи продовжували дискусії щодо термінології, участі політичних партій у виборах депутатів всіх рівнів тощо. Проте «турбулентність» у затвердженні нового виборчого законодавства далася взнаки вже на перших етапах його реалізації. І хоча міжнародні стандарти забороняють вносити зміни до норм виборчого законодавства за рік до проведення самих виборів, проте колізії доводилося усувати вже в ході виборчої кампанії.

Одним із типів виборів, відповідно до ст.3 Виборчого кодексу України, є місцеві вибори:

а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради;

в) вибори сільського, селищного, міського голови;

г) вибори депутатів районної ради;

ґ) вибори депутатів обласної ради;

д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради) [1].

Питання організації та проведення місцевих виборів регулюється книгою 4 Виборчого кодексу України «Місцеві вибори».

Основні зміни, що були запроваджені новим виборчим законодавством щодо місцевих виборів, наступні:

- з питань діяльності Центральної виборчої комісії, функціонування Державного реєстру виборців, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності за правопорушення під час виборчого процесу;

- змінено строки декларування майнового стану, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру кандидатами на виборні посади;

- запроваджено обмеження для одночасного балотування на місцевих виборах;

- змінено квоти при формуванні територіальних виборчих та дільничних комісій;

- закріплено гендерну квоту та впроваджено санкції за недотримання її при формуванні виборчих списків політичними партіями;

- змінено порядок відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою;

- посилено відповідальність за злочини у сфері виборів та ін.

25 жовтня 2020 року в Україні відбулися місцеві вибори, за результатами яких сформовані нові ради на рівні громад, районів, областей. Фактично місцеві вибори відбулися із одночасним застосуванням чотирьох різних виборчих систем. Мажоритарна система відносної більшості використовувалася на виборах голів громад з кількістю виборців до 75 тисяч осіб. За мажоритарною системою абсолютної більшості обиралися голови громад з кількістю виборців понад 75 тисяч осіб. Місцеві ради громад із кількістю виборців до 10 тисяч осіб формувалися за мажоритарною системою відносної з голосуванням в багатомандатних округах. Місцеві ради громад з кількістю виборців понад 10 тисяч осіб, а також районні та обласні ради формувалися на основі пропорційної системи з відкритими списками.

У зв'язку зі зміною виборчого законодавства та складністю останньої з перелічених виборчих систем, значний науковий інтерес становить достеменний аналіз підсумків виборчого процесу у великих громадах, на рівні районів та областей, а також практичного застосування норм Виборчого кодексу та його наслідки при формуванні депутатського корпусу місцевих рад.

Об'єктом дослідження стала виборча система, що застосовувалася для формування Черкаської міської ради (громада з кількістю виборців майже 225 тисяч осіб) та результати виборів до неї.

Оскільки місцеві вибори відбувалися зовсім нещодавно та за новим виборчим законодавством, наукова політологічна література з цієї проблематики поки що відсутня, і дане дослідження претендує на першість у відповідній науковій сфері.

Метою статті є аналіз пропорційної виборчої системи з відкритими списками на прикладі виборів до Черкаської міської ради.

Відповідно до ст.197 Виборчого кодексу України (далі - ВК), склад Черкаської міської ради - 42 депутати [1]. Територіальна організація виборів до неї передбачала формування територіальних виборчих округів (єдиний багатомандатний виборчий округ - вся територія міста, виборчі дільниці були утворені постановою Центральної виборчої комісії №117 від 25 червня 2020 р.) територіальний виборчий черкаський депутатський політичний партія

Відповідно до п.4 ст.201 Виборчого кодексу України, орієнтовна кількість територіальних округів визначається як ціла частка від ділення кількісного складу відповідної ради на 10. При утворенні цих округів відхилення від їх середньої орієнтовної кількості не може становити більше ніж два округи [1]. Тобто, 42:10 = 4,2. Отже, в межах Черкаської громади могло бути утворено від 4 до 6 територіальних виборчих округів (далі - ТВО).

На основі цих норм законодавства, Черкаська міська територіальна виборча комісія утворила 6 ТВО. Незважаючи на відсутність чітких норм, що регламентували б порядок утворення таких округів з точки зору рівномірності розподілу виборців у їх межах, ТВО у Черкаській громаді були утворені приблизно однакові за розміром. Так, округ №1 налічував 35767 виборців, округ №2 - 37112, округ №3 - 37143, округ №4 - 33488, округ №5 - 34824, округ №6 - 34072 виборців [3].

У виборах депутатів Черкаської міської ради участь взяли 20 політичних партій, які висунули кандидатами у депутати 737 осіб. Проте, можливість отримати депутатські мандати отримали лише ті політичні сили, що подолали 5% бар'єр, тобто набрали 5 і більше відсотків голосів виборців, які прийшли на виборчу дільницю і проголосували (п. 3 ст. 256 ВК). Таких партій налічується 7.

Офіційні їх результати наступні: «За майбутнє» - 14,11%, що означає отримання 8 депутатських мандатів, «Слуга народу» - 13,91%, тобто 8 депутатів, «Європейська солідарність» - 13,24%, 7 депутатів, «Голос» - 11,04%, 6 депутатів ВО «Черкащани» - 9,16%, 5 депутатів, ВО «Батьківщина» - 6,19%, 4 депутати, «Опозиційна платформа - За життя» - 6,96%, 4 депутати [4].

Відповідно до п.1 ст.260 Виборчого кодексу, місцева організація політичної партії, партія, яка отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів на відповідних місцевих виборах, гарантовано отримує один депутатський мандат, який розподіляється в порядку черговості відповідно до затвердженого партією єдиного виборчого списку [1].

Таблиця 1