"Ефективне" громадянство в державах ЄС: інструмент територіально-політичної (де)конструкції

Проводяться і «збори громадян», на основі Резолюції яких Асамблея ухвалює рішення, які виносяться як Рекомендації конкретним урядам (насамперед, уряду Ірландії щодо політики стосовно абортів). Щоденний моніторинг громадських ініціатив у держава-членах ЄС та на рівні ЄС з метою залучення громадян до процесів прийняття політичних та законодавчих рішень здійснюють утворені Європейською Комісією «Європейська служба дій громадян» (European Citizen Action Service (ECAS) та Програма Європейської Комісії щодо придатності та ефективності регулювання (The European Commission's Regulatory Fitness and Performance Programme (REFIT). Новий президент Єврокомісії Урсула фон дер Лейєн (з 2019 р.) пообіцяла «новий поштовх до європейської демократії», ініціювала проведення «Конференції про майбутнє Європи» (2021), хоча експерти не висловили позитивних оцінок щодо цієї ініціативи (Kavrakova, 2021, p. 297).

Дослідження, присвячене «громадським консультаціям», проведене Європейською Комісією в період 2014-2016 років, виявило, що лише 22,5% внесків були від окремих громадян, тоді як 59% - від експертів (організовані інтереси) та приблизно 17% - від державних органів. Спеціальний звіт Європейської Рахункової палати «Скажіть своє!» на основі аналізу вибірки з 26 громадських консультацій, проведених Комісією у період з 2016 до 2018 року, показав, що публічні консультації Європейської Комісії залучають громадян, але не досягають політичних результатів. Експерти назвали інститути деліберативної демократії «брюссельською бульбашкою» (Van Boven, 2021, p. 2-12).

Тому в Доповіді Єврокомісії «Громадянство ЄС - 2020. Розширення прав і можливостей громадян та захист їх прав» з метою долання євро- скептицизму та кризи були зроблені акценти на перевагах інтеграції, які, наприклад, отримують мобільні громадяни, які мають право голосувати та бути кандидатами на виборах до Європарламенту, з числа тих, хто проживає, працює, вчиться в іншій державі-члені (в 2019 р. це понад 17 млн осіб, або більше 3% від загальної кількості голосуючих у ЄС), на виборах до Європарламенту 2019 р. не всі змогли реалізувати свої права. Майже 2/3 респондентів (65%) в опитуванні Євробарометру вважали, що це було зробити нелегко через брак належної інформації на національному рівні та ускладненість національних стандартів реєстрації місця проживання.

Для подолання цих складнощів ЄС запровадив посилений захист для посвідчень особи та документи на проживання - видав Положення про публічні документи ЄС 2019 р. (чинне з 2021 р.), за яким має відбутися спрощення процедур у державах-членах ЄС при реалізації прав громадян ЄС (EC. EU Citizenship, 2020, p. 26-27). Це актуально для публічних документів, таких як свідоцтва про народження, підтвердження громадянства, тощо, які були встановлені за кордоном і мають бути перекладені та легалізовані для прийняття державним органом. Нові картки мають полегшити доступ мобільних громадян ЄС до інститутів політичної участі за місцем перебування в ЄС, це особливо стосується студентів та мешканців прикордонних зон. Зокрема в 2019 р. чисельність прикордонних жителів ЄС оцінювалася 2 млн 88 тис. громадян ЄС з 220 млн зайнятих у віці 2064 роки у ЄС, що еквівалентно 1% робочої сили ЄС. Єврокомісія звертає увагу, що цілями її роботи з цією категорією громадян ЄС є перегляд прав платників податків ЄС та спрощення податкових зобов'язань для громадян ЄС, які відносяться до мешканців прикордоння.

Директива Єврокомісії 2022 року «Про зміцнення демократії та захисту чесності виборів» поставила завдання державам-членам до 2023 року створити органи для підвищення можливостей участі мобільних громадян у діяльності наднаціональних інститутів, які мають скоротити бюрократію, усунути стримуючі практики, що розрізняють громадян ЄС та резидентів, та дискримінацію, в тому числі щодо «людей з расовим чи етнічним походженням меншин», яким було складніше, ніж решті населення опинитися в списках кандидатів, зареєструвавшись на виборах або виконавши інші виборчі процедури» (EC. EU Citizenship, 2020, p. 11), а також мають впровадити заходи просування європейської ідентичності та громадянства на рівні освітніх програм (EC. COM, 2021; Council of the EU, 2022).

Європейська Комісія проти расизму та нетерпимості при Раді Європи (ЕСШ), досліджуючи розвиток демократичного представництва в країнах «нової Європи» - Польщі, Хорватії, Румунії, які за оцінками експертів є найбільш успішними у впровадженні механізмів етнополітичного представництва в цій групі країн, відносить до таких механізмів:

1) двопалатний парламент;

2) встановлення квот для етнонаціональних меншин, в тому числі стосовно розподілу посад в органах влади та управління;

3) гарантування права формувати національні та місцеві органи самоврядування етнічним та національним меншинам;

4) закріплення за регіональними органами влади законодавчої і виконавчої прерогативи;

5) функціонування спеціалізованих інститутів представництва національних і етнічних меншин при урядових структурах;

6) законодавче визначення статусу меншин і їхніх прав;

7) закріплення спеціальних механізмів «позитивної дискримінації» національних меншин у виборчих процедурах щодо формування представницьких виборчих органів влади;

8) законодавче перешкоджання детериторіалізації і деконсолідації етнічних і національних меншини з метою недопущення обмежень можливості меншин отримати право на представництво, інакше кажучи, перешкоджання з використанням методів «джеррімендерингу»;

9) закріплення мовних прав і гарантій прав етнічних і національних меншин.

Так, «Європейська комісія проти расизму та нетерпимості» та «Консультаційний комітет з Рамкової Конвенції щодо захисту національних меншин», що діють при Раді Європи, пропонують розвивати найкращі практики етнополітичного представництва з метою забезпечення «ефективного» громадянства в країнах ЄС та Європи, покращення територіальної політики держави в контексті сприяння згуртуванню диференційованого населення територій в межах регіональних, національних та загальноєвропейських територіально-політичних систем. Так забезпечення представництва прав жителів та громадян держав Європейського Союзу отримало інструментальне значення для забезпечення соціального, економічного та політичного згуртування в політичному просторі ЄС.

Висновки

1. В умовах співіснування перехресних політичних просторів інститут громадянства трансформувався в систему багаторівневої участі, що забезпечується стратегічним впровадженням наднаціонального, регіонального, подвійного, множинного громадянства в територіально-політичних системах держав ЄС та в ЄС.

2. Практики «ефективного громадянства» набули утилітарного значення, що проявляється у наданні громадянства держав ЄС за інвестиції та особливі зв'язки, а також громадянства самого ЄС за межами території ЄС.

3. Інститут громадянства втрачає значення умови політичної участі. Це демонструє гарантування політичних прав резидентам на рівні місцевого самоврядування та наднаціонального громадянства ЄС.

4. Інструменталізація інституту громадянства та політичної участі є каталізатором реструктуризації соціально-економічних відносин та політичних систем, впливаючи на: мобільність робочої сили; згуртування європейського простору; забезпечення наднаціональної інфраструктури реалізації прав громадян та резидентів; конструювання та підтримку національної єдності в мережевих політичних просторах; розширення європейського простору за межі європейських територій; трансформації електорального простору в національних та наднаціональній політичних системах.

5. Інститут ефективного громадянства орієнтований на підтримку гнучких соціально-економічних зв'язків на основі функціональної мобільності в поліморфних національних та наднаціональній системах; забезпечує мобільну політичну участь резидента.

6. Інструменталізація інституту громадянства проявляється в процедурній демократії як впровадження бікамералізму, квотування для етнонаціональних меншин у системі представницьких та управлінських структур, гарантування прав меншин формувати органи самоврядування, законодавче перешкоджання детериторіалізації та деконсолідації етнічних та національних меншин з метою запобігання обмеження прав представництва.

7. Відтак, очевидно, що інститут громадянства в сучасних умовах трансформації глобального світопорядку та підвищеної міжнародної мобільності є інструментом де(конструкції) територіально-політичних систем, впливаючи на підтримку розвитку наднаціональних політичних систем, подібних до ЄС, де територіальний чинник громадянського згуртування втрачає своє фундаментальне значення.

References [Список використаної літератури]

1. AER. Declaration on Regionalism. 30.08.1996.

2. . AER. Report on the State of Regionalisation in Europe. Strasburg. 2017.

3. Austria. Nationality Act: Federal Law concerning Austrian Nationality as of 1985 with amendments.

4. Balta, E. & Ozlem, A.-О. (2016). Strategic Citizens of America: Transnational Inequalities and Transformation of Citizenship. Ethnic and Racial Studies, 39(6), 939-957.

5. Baubock, R. (2002). How Immigration Transforms Citizenship: International, Multinational, and Transnational Perspectives. IWE Working Paper Series, 24 (Feb).

6. Bloemraad, I. (2004). Who Claims Dual Citizenship? The Limits of Postnationalism, the Possibilities of Transnationalism, and the Persistence of Traditional Citizenship. International Migration Review, 38 2), 389-426.

7. Castles, S. & Davidson, A. (2000, March). Citizenship and Migration. Globalization and the Politics of Belonging. London: Routledge. [in English]. [Castles S., Davidson A. Citizenship and Migration. Globalization and the Politics of Belonging. London: Routledge, 2000. 272 p.].

8. Castles, St. (2005). Nation and Empire: Hierarchies of Citizenship in the New Global Order. International Politics, 42(2), 203-224. [in English]. [Castles St. Nation and Empire: Hierarchies of Citizenship in the New Global Order. International Politics. 2005. Vol. 42, Is.2. P. 203-224.].

9. CEMR. (2013). Decentralisation at a Crossroads. Territorial Reforms in Europe in Times of Crisis. Local and Regional Europe. Brussels. 2013.

10. CoE. (1992). Convention on the Participation of Foreigners in Public Life at Local Level. ETS. No. 144. Strasbourg, February, 05.

11. CoE. (1997). European Convention on Nationality. ETS. No. 166. Strasbourg. November, 06.

12. CoE. (2001). Participation of Immigrants and Foreign Residents in Political Life in the Council of Europe Member States. Recommendation 1500. PA, CoE.

13. CoE. (2022). Chart of Signatures and Ratifications of Treaty 144. Convention on the Participation of Foreigners in Public Life at Local Level.

14. CoR. (2011). Opinion of the Committee of the Regions on the 'EU Citizenship Report 2010'. Official Journal of the European Union (OJ). 166/02.

15. Council of the EU. (2022, February 25). Reinforcing democracy and integrity of elections package. Brussels.

16. Dual Citizenship. (2022). Report. Chetcuti Cauchi Advocates.

17. EC. (2019). The EU-UK Withdrawal Agreement, entered into force on 01.02.2020, after having been agreed on 17.10.2019 with Protocol on Ireland and Northern Ireland.

18. EC. EU Citizenship. (2020). Report. Empowering Citizens and Protecting their Rights.

19. EC. COM. (2020). Regional Policy Contributing to Smart Growth in Europe. Communication from The Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions.

20. EC. COM. (2021, November 25). Protecting Election Integrity and Promoting Democratic Participation. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, The European Economic and Social Committee and the Committee of The Regions. Brussels. COM (2021) 730 final.

21. Escobar, C. (2007). Extraterritorial Political Rights and Dual Citizenship in Latin America. Latin American Research Review. 42(3), 43-75.

22. EU. (1992, February 07). Treaty on European Union as signed in Maastricht. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities. [EU. Treaty on European Union as signed in Maastricht on 07.02.1992. Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 1992. 253 p.].

23. EU. (1994, June 24). Act Concerning the Conditions of Accession of the Kingdom of Norway, the Republic of Austria, the Republic of Finland and the Kingdom of Sweden and the Adjustments to the Treaties on which the European Union is founded, Protocol No. 2

24. EU. (2016, June 06). Consolidated versions of the Treaty on European Union and the Treaty on the Functioning of the European Union, Protocols Annexes to the Treaty on the Functioning of the European Union, Declarations annexed to the Final Act of the Intergovernmental Conference which adopted the Treaty of Lisbon, signed on 13.12.2007. Tables of equivalences. OJ. C 202/1. [in English].

25. EU. Ombudsman. (2019). European Democracy: Making Citizen Participation Meaningful. Written by the European Ombudsman's Team. European Network of Ombudsmen.

26. EUROPARL. (2006, November 15). Parliamentary Questions. Question Reference: E-3828/2006.

27. EUROPARL. (2019). Regulation (EU) 2019/788 of the European Parliament and of the Council of 17.04.2019 on the European Citizens' Initiative.

28. [EUROPARL. Regulation (EU) 2019/788 of the European Parliament and of the Council of 17.04.2019 on the European Citizens' Initiative. 2019.

29. Faist, T., & Kivisto, P. (2007). Dual Citizenship in Global Perspective: From Unitary to Multiple Citizenship. New York, NY: Palgrave Macmillan. [in English]. [Faist T., Kivisto P. Dual Citizenship in Global Perspective: From Unitary to Multiple Citizenship. New York, NY: Palgrave Macmillan, 2007. 296 p.].

30. Genel, L., Oganesyan, K. & Bilyk D. (2021, January 28). Подвійне громадянство у світі: дозволено часто, але не завжди і не всім. Deutsche Welle (DW). [Генель Л., Оганесян К., Білик Д. Подвійне громадянство у світі: дозволено часто, але не завжди і не всім. Deutsche Welle (DW). 28.01.2021.

31. Germany. (2020). Law on Nationality of German.

32. Gil, A.R. & Pmarra, N. (2020). Report on Citizenship Law: Portugal. Fiesole: European University Institute. [in English]. [Gil, A.R., Pmarra N. Report on Citizenship Law: Portugal. Fiesole: European University Institute. 2020. 43 p.].

33. Harpaz, Y. (2015). Ancestry into Opportunity: How Global Inequality Drives Demand for LongDistance European Union Citizenship. Journal of Ethnic and Migration Studies, 31(13), 20812104. [in English].

34. Harpaz, Y. & Mateos, P. (2019). Strategic citizenship: negotiating membership in the age of dual nationality. Journal of Ethnic and Migration Studies, 45(6), 843-857. [in English].

35. Harpaz, Y. (2021). Strategic Dual Citizenship: Global Dynamics of Supply and Demand. In R. Baubцck & M. Haller (Eds.), Dual Citizenship and Naturalisation: Global, Comparative and Austrian Perspectives. 97-117. Budapest: Цsterreichische Akademie der Wissenschaften, 2021, Sitzungsberichte der philosophisch-historischen Klasse.

36. Kavrakova, A. (2021). Participation of European citizens in the EU legislative procedure. ERA Forum, 22, 295-310. [in English]. [Kavrakova A. Participation of European citizens in the EU legislative procedure. ERA Forum. 2021. No. 22. P. 295-310.].

37. Kim, J. (2019). 'Ethnic Capital' and 'Flexible Citizenship' in Unfavourable Legal Contexts: Stepwise Migration of the Korean Chinese within and Beyond Northeast Asia. Journal of Ethnic and Migration Studies, 45 (6), 939-957. [in English].

38. Koch, S.V. (2019). Transborder: the space of social order and political action: a monograph. Odesa: Phoenix. [in Ukrainian]. [Коч С.В. Транскордоння: простір соціального порядку і політичної дії: монографія. Одеса: Фенікс, 2019. 357 с.

39. MACIMIDE. (2022). Global Expatriate Dual Citizenship Dataset.

40. Global Expatriate Dual Citizenship Dataset.

41. Mazzolari, F. (2009). Dual Citizenship Rights: Do They Make More and Richer Citizens? Demography, 46 (1), 169-191. [in English]. [Mazzolari F. Dual Citizenship Rights: Do They Make More and Richer Citizens? Demography. 2009. Vol. 46, Is.1. P 169-191.].

42. OECD. (2012). Promoting Growth in all Regions. [in English]. [OECD. Promoting Growth in all Regions. 2012.

43. OECD. (2013). Reviews of Regional Innovation. Regions and Innovation: Collaborating across Borders. [OECD. Reviews of Regional Innovation. Regions and Innovation: Collaborating across Borders. 2013.

44. OECD. (2020). Innovative Citizen Participation and New Democratic Institutions. Catching the Deliberative Wave. 2020.

45. Portugal. (1974). Constitution of the Portuguese Republic 1974, with amendments.

46. Sassen, S. (2006). Territory, Authority and Rights: From Medieval to Global Assemblages. Princeton, NJ: Princeton University Press [in English].

47. Shaw, J. (2019). EU Citizenship: Still a Fundamental Status? In R. Baubock (Ed.), Debating European Citizenship, 1-17. Cham, Switzerland: IMISCOE Research Series, Springer Cham [in English].

48. Sheller, M. & Urry J. (2006). The New Mobilities Paradigm. Environment and Planning, 38 (2), 207-226.

49. Spain. (2011). Constitution of 1978 with Amendments through 2011

50. Spiro, P.J. (1997). Dual Nationality and the Meaning of Citizenship. The Emory Law Journal, 46(4), 491-565. [in English].

51. Uzun, Y.V. (2021). Appropriation of Space: Organization of Interaction in Complex Political Systems: monograph. Odessa: Phoenix [in Ukrainian]. [Узун Ю.В. Привласнення простору: організація взаємодії в складних політичних системах: монографія. Одесса: Феникс, 2021. 378 с.].

52. Van Boven, J. (2021). Breathing Room for Democracy: The Restriction of Political Participation in EU Citizenship through Economics. AUDENS. Revista eatudiantil dananlisi interdisciplinaria, 5. P. 2-12. [in English].

Размещено на allbest.ru