Стратегічні комунікації України в контексті євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічні комунікації України в контексті євроінтеграції

Хорішко Лілія Сергіївна доктор політичних наук, доцент, професор кафедра політології Запорізького національного університету Запоріжжя

У статті проаналізовано особливості використання стратегічних комунікацій як ефективного інструменту політико-комунікативної діяльності, що сприяє формуванню колективної відповідальності у реагуванні на виклики сучасності. Стратегічні комунікації є сукупністю засобів впливу на громадськість, що використовуються у внутрішній та зовнішній політиці, сприяючи реалізації інтересів суб'єктів політики. Конкретизовано змістовні характеристики стратегічних комунікацій: координація та синхронізація зусиль, орієнтація на потреби різних аудиторій. Визначено, що стратегічні комунікації широко використовуються в політичній практиці ЄС. Вони спрямовані на координацію зусиль суб'єктів політики щодо популяризації своїх цінностей, програм діяльності за допомогою залучення лідерського потенціалу керівників, розширення каналів комунікативної взаємодії, результатом чого є формування довгострокового партнерського співробітництва.

Активізація діалогу між ЄС та Україною, отримання статусу кандидата на вступ актуалізує залучення додаткових ресурсів впливу на внутрішню та зовнішню громадськість у контексті сприйняття та усвідомлення їх значущості, консолідації зусиль, спрямованих на реалізацію з метою досягнення суспільного блага. Мета наукової розвідки - дослідити стратегічні комунікації України у контексті євроінтеграції. У ході дослідження були використані системний підхід, а також методи аналізу та узагальнення. Стратегічні комунікації сприяють поглибленню діалогу та співробітництва між ЄС та Україною у процесах євроінтеграц/ї. По-перше, вони синхронізують ціннісні потенціали внутрішньої та зовнішньої громадськості у контексті усвідомлення значущості євроінтеграційного поступу. По-друге, формують відкритий простір діалогу та комунікації між Україною та ЄС щодо здійснення необхідних реформ. В Україні сформовано трирівневу систему стратегічних комунікацій, спрямовану на оптиміза- цію євроінтеграційного процесу. Вона забезпечує синхронізованість політико-комуні- кативної діяльності політичних суб'єктів на трьох рівнях - стратегічному, практичному, оперативно-тактичному. Цьому також сприяє ресурсний потенціал зв'язків із громадськістю, публічної дипломатії та формування порядку денного. Комплексне використання основного інструментарію стратегічних комунікацій забезпечує всебічне інформування громадськості, поглиблення співробітництва зі стейкхолдерами у контексті реалізації євроінтеграційного потенціалу України.

Ключові слова: громадськість, євроінтеграція, зв'язки з громадськістю, стратегічні комунікації, порядок денний, публічна дипломатія. стратегічна комунікація громадськість євроінтеграція

Strategic communications of Ukraine in the context of European integration

Khorishko Liliia Serhiivna

Doctor of Political Science, Associate Professor,

Professor at the Department of Political Science

Zaporizhzhia National University

Zaporizhzhia,

The article investigated the relevance of the use of strategic communications as an effective tool for political and communicative activity, which contributes to the formation of collective responsibility in responding to global challenges of today. Strategic communications as a set of means of influencing the public, used in domestic and foreign policy, contributing to the realization of interests of the subject of politics. The meaningful characteristics of strategic communications include coordination and synchronization of efforts, targeting the needs of different audiences. It was determined that strategic communications are widely used in EU political practice. Strategic communications were aimed at coordinating the efforts of political actors to promote their values, programs of activities by attracting leadership potential of leaders, expanding channels of communication, resulting in the formation of long-term partnerships.

The activation of the dialogue between the EU and Ukraine, obtaining the status of candidate for accession actualizes the attraction of additional resources to influence the internal and external public in the context of perception and awareness of their importance, the consolidation of efforts aimed at implementation in order to achieve the public good. The purpose of scientific intelligence is to investigate Ukraine's strategic communications in the context of European integration. In the course of the study, a systematic approach was used, as well as methods of analysis and generalization. The strategic communications contribute to the deepening of dialogue and cooperation between the EU and Ukraine in the processes of European integration. First, they synchronize the value potentials of the internal and external public in the context of awareness of the significance of European integration progress. Secondly, they form an open space for dialogue and communication between Ukraine and the EU regarding the implementation of the necessary reforms. A three- level system of strategic communications aimed at optimizing the European integration process has been formed in Ukraine. It ensures the synchronization of political and communicative activities of political actors at three levels - strategic, practical, operational and tactical. This is also facilitated by the resource potential of public relations, agenda setting, and public diplomacy. Comprehensive use of the main toolkit of strategic communications provides comprehensive information to the public, deepening of cooperation with stakeholders in the context of implementation of Ukraine's European integration potential.

Key words: agenda setting, public diplomacy, public groups, public relations, strategic communications.

Вступ

Динамічність євроінтеграційних процесів в Україні актуалізує потребу залучення додаткових ресурсів впливу у контексті реалізації одного з ключових національних інтересів. В умовах сучасної політичної дійсності стратегічні комунікації є дієвим інструментом узгодження інтересів суб'єктів політики відносно цінностей чи алгоритмів діяльності на основі партнерського діалогу та співробітництва. Можна констатувати, що у ЄС ресурсний потенціал стратегічних комунікацій використовується для позиціонування ключових європейських ідей та цінностей, формування комунікаційної політики у сфері безпеки та протидії глобальним викликам сучасності [3]. Європар- ламентом прийнято резолюцію, в якій визначено змістовні характеристики стратегічних комунікацій: 1) стратегічність, тобто формування сприятливого інформаційного середовища на основі поєднання таких аспектів комунікації, як визначення порядку денного, оптимізація діяльності ЗМІ та експер- тів-аналітиків у сфері мас-медіа; 2) координація зусиль і визначення процедури реалізації комунікативної політики в інтересах ЄС; 3) синхронізація політико-практичного та оперативного рівнів імплементації [6]. Високопосадовці ЄС підтримують експертну думку представників Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House) щодо трактування стратегічних комунікацій як «систематичної серії послідовних дій, що реалізуються на стратегічному, оперативному, тактичному рівнях з метою розуміння цільової аудиторії, а також конкретизації ефективних каналів комунікації та підтримки певних типів поведінки» [8]. Відтак ресурсний потенціал стратегічних комунікацій розширює можливості політичних суб'єктів у позиціонуванні цінностей, представленні власної позиції відносно актуальних питань політичного розвитку, формуванні сталого інформаційного простору, сприяючи пошуку стейкхолдерів та оптимізації технологій політичної діяльності, спрямованих на реалізацію ключових інтересів.

Виходячи із цього, стратегічні комунікації є важливим інструментом поглиблення діалогу та співробітництва між ЄС та Україною на шляху до набуття членства. По-перше, вони синхронізують цінності та орієнтації внутрішньої та зовнішньої громадськості відносно змісту та напрямків євроінтеграції. По-друге, формують передумови відкритості взаємодії України та ЄС щодо модернізації політичної системи.

Мета, завдання та методи дослідження

Мета наукової розвідки - дослідити стратегічні комунікації України у контексті євроінтеграції. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань: визначення особливостей та рівнів реалізації стратегічних комунікацій, аналіз специфіки використання ресурсного потенціалу стратегічних комунікацій в процесах євроінтеграції України. У ході дослідження були використані системний підхід, а також методи аналізу та узагальнення.

Результати

Повномасштабне російське вторгнення на територію України активізувало євроін- теграційні процеси. Це пояснюється гібридним контекстом війни, оскільки протистояння відбувається не тільки на полі бою, але й у культурно-інформаційному просторі. Відтак ключові європейські цінності, серед яких свобода, суверенітет, незалежність, права людини, демократія, протиставлені авторитарним. Виходячи із цього, боротьба України за відновлення територіальної цілісності та державного суверенітету відбувається у контексті здійсненого вибору на користь європейської системи цінностей та порядку. Виходячи із цього, очільники ЄС заявили про всебічну підтримку боротьби українського народу за вибір власного шляху державного розвитку, надавши державі офіційний статус кандидата на вступ. Отримання вказаного статусу вимагає від керівництва держави пошуку додаткових інструментів імплементації рішень, спрямованих на забезпечення успішності євроінтеграційного процесу. Зважаючи на потребу постійної взаємодії з внутрішньою та зовнішньою громадськістю, домінування в ЄС практик відкритості та партнерського діалогу доцільним є залучення ресурсного потенціалу саме стратегічних комунікацій.

Загалом стратегічні комунікації спрямовані на усвідомлення громадськістю цінностей та політики держави, активізацію залучення ресурсного потенціалу стейкхолдерів до реалізації ключових стратегій державного розвитку та національних інтересів у цілому [2]. Основними інструментами стратегічних комунікацій є зв'язки з громадськістю, публічна дипломатія, формування порядку денного, інформаційні кампанії тощо [8]. Виділяють три рівні імплементації стратегічних комунікацій у політичній сфері: стратегічний, практичний, оперативно-тактичний [11].

На стратегічному рівні відбувається формування євроінтеграційного порядку денного, що здійснюється Президентом України, представниками його Офісу, а також іншими владним структурами. С. Дж. Лівінгстон вважає, що порядок денний формується через так звані точки доступу, що конкретизують тематику, канали та суб'єктів комунікації [9]. Системне використання, передусім, політичною елітою різних точок доступу сприяє закріпленню значущості євроінтеграції у масовій свідомості, консолідації зусиль держави та суспільства у здійсненні бажаних дій. Виходячи із цього, особливості формування порядку денного у контексті євроінтеграції України можна представити таким чином (див. табл. 1.).

Можна констатувати, що активізації включе- ності у міжнародний порядок денний питання євро- інтеграції України сприяв відчайдушний спротив українського народу російській повномасштабній агресії. По-перше, ведення оборонної операції та планування наступальних дій, готовність відстоювати такі цінності, як свобода, незалежність, права людини - все це спонукало очільників ЄС до публічного визнання права українського народу бути частиною європейського життєвого простору. По-друге, керівництво України також активізувало політико-комунікативну діяльність, спрямовану на внутрішню та зовнішню громадськість, з метою формування тематичного інформаційного контенту та необхідного емоційного фону сприйняття інформації про боротьбу України за цінності свободи, миру та демократії всієї Європи.

Таблиця 1

Особливості формування євроінтеграційного порядку денного

Джерело: розроблено автором на підставі (Kingdon J. W.).

Відтак із стратегічного рівня відбувається перехід до практичного рівня реалізації стратегічних комунікацій. Він передбачає включеність політичних суб'єктів у формування ключових інформаційних повідомлень, вибір інструментарію політико- комунікативної діяльності та каналів комунікації з громадськістю. У цьому контексті використовується такий політико-технологічний інструментарій: 1) зв'язки із громадськістю, а саме організація спеціальних подій та комплексна взаємодія зі ЗМІ; 2) публічна дипломатія, а саме партнерський діалог і співробітництво із стейкхолдерами у різних форматах; 3) проведення тематичних інформаційних кампаній.

Важливу роль у визначенні змісту інформаційної повістки дня та формуванні громадської думки відіграють очільники держави. Можна констатував, що Президент України активно комунікує з громадськістю на внутрішньому та зовнішньому рівнях. Його інформаційні повідомлення акцентують увагу на спільності українських і європейських цінностей, потребі залученості ресурсного потенціалу європейської спільноти до боротьби за перемогу демократії над тиранією, незмінності євроін- теграційного поступу України. Ключові промови, звернення, виступи представлені на офіційному веб-сайті https://www.president.aov.ua/. У зверненнях та виступах з нагоди Дня Конституції України, Дня української державності, Дня Незалежності України В. Зеленський звертався, передусім, до внутрішньої громадськості, наголошуючи на історичній приналежності держави до Європи, споконвічній боротьбі українців за цінності демократії, акцентуючи увагу на консолідації зусиль громадянського суспільства та політичних інститутів заради набуття членства в ЄС. Водночас робився наголос на тому, що модернізація політичної системи України відповідно до Копенгагенських критеріїв сприятиме підвищенню рівня суб'єктності держави у формуванні нової системи європейської безпеки, а саме таких її аспектів, як оборонний, енергетичний та продовольчий. Відтак формується розуміння значущості євроінтеграції не лише для поступу України, але й ЄС у цілому.

У низці відеозвернень до представницьких органів влади європейських держав (Нідерланди, Німеччина, Польща та ін.) Президент акцентував увагу на жахливих наслідках російської агресії для України та європейської системи безпеки у цілому. У цьому контексті були проведені паралелі з історії боротьби конкретних держав за свободу, суверенітет, демократичні цінності, що заклала основу їх поступального шляху до ЄС. У березневому відеозверненні до Європейської Ради В. Зеленський ще раз наголосив на потребі вибору між добром та злом, ключовими європейськими цінностями та прагненням дбати лише про свої інтереси. Він вчергове закликав держави-члени ЄС підтримати євроінтеграційні прагнення України. Вказані відеозвернення були спрямовані на залучення ресурсного потенціалу європейської спільноти до боротьби з російською агресією, а також активізацію підтримки євроінте- граційного потенціалу України.

На офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів у розділі «Євроінтеграція» https://www.kmu.gov. ua/taa/yevrointearaciya розміщується актуальна інформація для громадськості відносно таких напрямів діяльності, як виконання Угоди про асоціацію та синхронізація законодавства держави з правовим полем ЄС. Також постійно оновлюється новинна стрічка відносно тематичних подій та заходів, до яких долучається Україна у контексті євроінтеграційного процесу.

За підтримки ЄС у межах Проєкту «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» створено веб-сайт «Євроінтеграційний портал» https://eu-ua.kmu.gov.ua/shlyahdoEU. На ньому розміщується систематизована інформація про напрямки діяльності Президента, Прем'єр-міністра та інших посадових осіб України, а також спеціальні тематичні події, що організовуються у контексті реалізації євроінтеграційного порядку денного.

Для підвищення рівня інформованості громадянського суспільства України про зміст та напрями євроінтеграції функціонує онлайн Платформа громадянського суспільства https://eu-ua.kmu. aov.ua/platforma-aromadyanskogo-suspilstva. Це спільний консультативний орган представників громадянського суспільства України та ЄС, який сприяє активізації діалогу та співпраці між владою та суспільством, залученню ресурсного потенціалу стейкхолдерів у контексті євроінтеграції, здійснює моніторинг громадської активності щодо виконання Угоди про Асоціацію.

Важливою є також організація політико-комуні- кативної взаємодії із зовнішньою громадськістю, яка здійснюється очільниками ЄС та керівниками окремих держав-членів. Президент Єврокомісії У. фон дер Ляєн зробила низку заяв та інтерв'ю європейським ЗМІ, в яких акцентувала увагу на боротьбі між демократією та авторитаризмом, виборі європейських цінностей та ціні, яку платять українці за прагнення жити в мирній демократичній державі. Вона наголосила, що ЄС та Україна мають «значну кількість проєктів співпраці у різних сферах, тому вони одні із нас. Ми хочемо, щоб вони стали членами ЄС» [7]. Візит до Києва Президента Єврокомісії У. фон дер Ляєн та Високого представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Ж. Борреля став ще одним свідченням всебічної підтримки у протистоянні повномасштаб- ному вторгненню та активізації євроінтеграційних прагнень України у контексті розв'язання ключових питань безпеки ЄС в цілому.

Візит до Києва також здійснили канцлер Німеччини О. Шольц, президент Франції Е. Макрон та прем'єр-міністр Італії М. Драгі. На підсумковій прес-конференції європейські лідери не лише наголосили на незмінності підтримки боротьби українського народу за відновлення територіальної цілісності та суверенітету, але й підтвердили готовність всебічно сприяти євроінтеграційним процесам в Україні [12]. Виступаючи з промовою у Карловому університеті в Празі, О. Шольц наголосив, що питання розширення ЄС є ключовим фактором «визначення лінії розмежування між вільною Європою та неоімперською автократією» [10]. На його думку, розширення ЄС на схід відкриває нові перспективи реформування ЄС, серед яких функціонал Єврокомісії та Європарламенту, перехід від принципу одностайності до принципу більшості у прийнятті рішень. Вказані меседжі європейських лідерів сприяють закріпленню позитивного відношення зовнішньої громадськості до питання розширення ЄС як складової його подальшого реформування.

Організація спеціальних подій за участі українських високопосадовців та очільників ЄС чи дер- жав-членів сприяє активізації діалогу та співробітництва у контексті євроінтеграції. Наприклад, у ході відеорозмови Д. Шмигаль та Ж. Боррель обговорили перспективи синхронізації законодавства України та ЄС, поглиблення співробітництва в сфері енергетичної безпеки. Під час офіційного візиту до Німеччини Д. Шмигаль мав низку зустрічей з висо- копосадовцями цієї країни, в ході яких були обговорені ключові аспекти виконання зобов'язань щодо Угоди про асоціацію, можливості участі України у підтримці енергетичної безпеки ЄС.

Представництво ЄС в Україні ініціювало всеукраїнську інформаційну кампанію «Разом ми - Європа», яка включатиме низку освітніх, культурних та мистецьких заходів, серед яких публічні дискусії, відкриті лекції, вікторини для молоді, медіа-проєкти з національними та регіональними ЗМІ [1]. Мета кампанії - продемонструвати солідарність європейської спільноти з українським народом у боротьбі за свободу та незалежність, підтримати євроінтеграційний поступ України як важливу складову розвитку ЄС в цілому.

Відбулося 8 засідання Ради Асоціації між ЄС та Україною, за результатами якого було презентовано спільний прес-реліз [4]. У ньому йдеться про підтримку боротьби українського народу проти російської агресії, а також першочергові кроки України щодо виконання своїх зобов'язань відносно прозорості функціонування антикорупційної інфраструктури, ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, реформування законодавчої бази у сфері захисту прав національних меншин. ЄС акцентовано увагу на всебічній участі у відбудові України, що буде відбуватися синхронно з реформуванням політичних інститутів та дотриманням демократичних процедур у контексті євроінтеграційного процесу. Приділено увагу налагодженню діалогу та співробітництва між містами ЄС та України.

У цьому контексті Асоціація європейських міст (Еиюсі^) візьме на себе функцію координації зусиль щодо надання допомоги у відбудові конкретних українських міст-побратимів. На думку президента ЕиюсИ:^ Д. Нарделла, активізація співпраці між містами у визначеному форматі сприятиме: 1) закріпленню проблематики відновлення українських міст у міжнародному порядку денному; 2) набуттю досвіду розв'язання актуальних проблем на рівні життєвого простору конкретного міста; 3) посиленню євроінтеграційного потенціалу України в цілому [5].

Оперативно-тактичний рівень організації стратегічних комунікацій передбачає синхронізацію розповсюдження змісту інформаційних повідомлень і моніторинг зворотного зв'язку. Можна констатувати, що в умовах воєнного часу інформаційні повідомлення стосовно процесів євроін- теграції систематично розповсюджуються на національному, регіональному та місцевому рівнях управління за допомогою різних каналів комунікації. Зміст вказаних повідомлень синхронізовано з визначеним керівництвом держави внутрішнім порядком денним. Водночас є суттєва проблема із забезпеченням інформування населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях та зазнає інформаційно-психологічного впливу з боку держави-агресора.

Висновки

Ресурсний потенціал стратегічних комунікацій активно використовується у контексті активізації євроінтеграційних процесів в Україні. Вони сприяють формуванню цілісної трирівневої системи комунікації з стейкхолдерами з метою інтенсифікації взаємовигідного діалогу та співробітництва. Політична еліта України активно кому- нікує з внутрішньою та зовнішньою громадськістю на стратегічному, практичному та оперативнотактичному рівнях. Результативність стратегічних комунікацій, спрямованих на оптимізацію євро- інтеграційних процесів в Україні, забезпечується поєднанням ресурсного потенціалу зв'язків із громадськістю, публічної дипломатії та формуванням відповідного порядку денного.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Європейський Союз розпочинає всеукраїнську комунікаційну кампанію «Разом ми - Європа». URL:https://eu-ua.kmu.gov.ua/novyny/yevropeyskyy-

soyuz-rozpochynaye-vseukrayinsku-komunikaciynu- kampaniyu-razom-my-yevropa-0 (дата перегляду

07.09.2022)

2. Хорішко Л.С. Стратегічні комунікації як інструмент реалізації інтересів політичних суб'єктів / Стратегічні комунікації суб'єктів політики в умовах сучасної політичної дійсності : колективна монографія / за заг. ред. Хорішко Л.С. Запоріжжя : Видавничий дім «Гельветика», 2021. С. 93-174.

3. Joint Framework on countering hybrid threats a EuropeanUnionresponse.URL:https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52016JC0018 (last accessed: 07.09.2022).

4. Joint press release following the 8th Association Council meeting between the EU and Ukraine. URL: https://www.consilium.europa.eu/fr/press/press- releases /2022/09/05/joint-press-release-following-the- 8th-association-council-meeting-between-the-eu-and- ukraine/ (last accessed: 06.09.2022).

5. Eurodties (2022). Nardella: Ambitious proposals to help Ukrainian cities. URL: https://eurocities.eu/latest/ nardella-ambitious-proposals-to-help-ukrainian-cities/ (last accessed: 23.08.2022).

6. European Parliament resolution of 23 November 2016 on EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties. URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/ IDAN/2016/578008/EXP0_IDA(2016)578008_EN.pdf (last accessed: 07.09.2022).

7. Euronews. The interview with U. Von der Leyen. URL: (last accessed: 04.09.2022).

8. Cornish P., Lindley-French J., Yorke C. Strategic Communications and National Strategy. Chatham House Report. September 2011. P. 4. URL: https://www. chathamhouse.org/sites/default/files/r0911stratcomms. pdf (last accessed: 02.09.2022).

9. Kingdon J. W. Agendas, Alternatives, and Public Policies. New York : Longman, 1995. 254 с.

10. Mehrheitsentscheide, Osterweiterung, neue Handelspolitik: Olaf Scholz macht in Prag einige Vorschlдge zur Reform und zum Umbau der EU. URL: https://www.zeit.de/politik/deutschland/2022-08/olaf- scholz-bundeskanzler-euro papolitik-rede-prag?utm_ referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F (last accessed: 08.09.2022).

11. Reding A., Weed K., Ghez J. NATO's Strategic

Communications concept and its relevance for France. URL:https://www.rand.org/pubs/technical_reports/

TR855z2.html (last accessed: 19.08.2022).

12. Scholz fordert EU-Beitrittsstatus fьr Ukraine

und Moldau. URL:https://www.spiegel.de/politik/

deutschland/ukraine-krieg-olaf-scholz-fordert-eu- beitrittsstatus-fuer-ukraine-und-moldau-a-dcd54334- d6a4-4c3e-8d46-c82b59dad67b (last accessed:

REFERENCES:

1. KMU (2022) Ievropeiskyi Soiuz rozpochynaie vseukrainsku komunikatsiinu kampaniiu «Razom my -

levropa» [European Union is launching the all-Ukrainian communication campaign «Together, we are Europe»]. URL:https://eu-ua.kmu.gov.ua/novyny/yevropeyskyy-

soyuz-rozpochynaye-vseu krayinsku-komu nikaciynu- kampaniyu-razom-my-yevropa-0 (дата перегляду

07.09.2022) [in Ukrainian].

2. Khorishko L. S. (2021) Stratehichni komunikatsii yak instrument realizatsii interesiv politychnykh subiektiv / Stratehichni komunikatsii subiektiv polityky v umovakh suchasnoi politychnoi diisnosti : kolektyvna monohrafiia [strategic communications as a means of realization the political actors' interests in modern political reality] / za zah. red. Khorishko L. S. Zaporizhzhia : Vydavnychyi dim «Helvetyka» [in Ukrainian].

3. Joint Framework on countering hybrid threats a European Union response (2016). URL: https://eur- lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= CELEX: 52016JC0018 (last accessed: 07.09.2022).

4. Joint press release following the 8th Association Council meeting between the EU and Ukraine (2022). URL: (last accessed: 06.09.2022).

5. Eurodties (2022). Nardella: Ambitious proposals to help Ukrainian cities. URL: https://eurocities.eu/latest/ nardella-ambitious-proposals-to-help-ukrainian-cities/ (last accessed: 23.08.2022).

6. European Parliament resolution of 23 November 2016 on EU strategic communication to counteract propaganda against it by third parties (2016). URL: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/ I DAN/2016/578008/EXPO_I Da(2016)578008_EN. pdf (last accessed: 07.09.2022).

7. Euronews. The interview with U. Von der Leyen. (2022) URL: (last accessed: 04.09.2022).

8. Cornish P., Lindley-French J., Yorke C. (2011) Strategic Communications and National Strategy. Chatham House Report. September 2011. P. 4. URL: (last accessed: 02.09.2022).

9. Kingdon J. W. (1995) Agendas, Alternatives, and Public Policies. New York : Longman.

10. Mehrheitsentscheide, Osterweiterung, neue

Handelspolitik: Olaf Scholz macht in Prag einige Vorschlдge zur Reform und zum Umbau der EU. (2022) URL:https://www.zeit.de/politik/deutschland/2022-08/

olaf-scholz-bundeskanzler-europapolitik-rede-

prag?utm_referrer=https%3A%2F%2Fwww.google. com%2F (last accessed: 08.09.2022).

11. Reding A., Weed K., Ghez J. NATO's Strategic Communications concept and its relevance for France. (2010) URL: TR855z2.html (last accessed:

19.08.2022) .

12. Scholz fordert EU-Beitrittsstatus fьr Ukraine und Moldau. (2022) URL: https://www.spiegel.de/ politik/deutschland/ukraine-krieg-olaf-scholz-fordert-eu- beitrittsstatus-fuer-ukraine-und-moldau-a-dcd54334- d6a4-4c3e-8d46-c82b59dad67b (last accessed:

Размещено на Allbest.ru