Азіатський та африканський напрями екологічної дипломатії ЄС
Особливості реалізації екологічної дипломатії Європейського Союзу в країнах Азії та Африки. Європейські програми і проекти реалізації азіатського та африканського векторів екологічної дипломатії. Відновлення деградованих екосистемних послуг у країнах.
Рубрика | Политология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 16.04.2023 |
Размер файла | 29,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Азіатський та африканський напрями екологічної дипломатії ЄС
І. Габро, к. політ. н., доцент
Миколаїв, Україна
Анотація
Стаття присвячена аналізу екологічної дипломатії Європейського Союзу в країнах Азії та Африки. Саме ЄС належить роль лідера в розвитку міжнародної екологічної діяльності. Унікальність ЄС, в порівнянні з іншими світовими державами, полягає в тому, що його екологічна дипломатія реалізується в більшості регіонів світу, зокрема в Азії та Африці. Все це обумовлює актуальність дослідження азіатського та африканського напрямів екологічної дипломатії ЄС. Азіатський вектор екологічної дипломатії ЄС реалізується через різні програми, проекти, через роботу платформи Азіатсько-європейської зустрічі (неформальний процес діалогу та співробітництва між Азією та Європою, розпочатий у 1996 році) та платформи ЄС-ЦА з питань навколишнього середовища та водного співробітництва (створена на Конференції високого рівня у Римі в2009 році як основа для співпраці ЄС-ЦА у сфері води та навколишнього середовища на основі Стратегії ЄС для Центральної Азії погоджений із державами ЦА).
Африканський континент особливо вразливий до кліматичних змін та деградації навколишнього середовища. Продовольча безпека, стійке водопостачання та екстремальні погодні явища (повені, посушлива пустеля) є основними питаннями, які вимагають спільних зусиль Африки та ЄС. У статті розкрито програму «Регенерування Африки», яка фінансується ЄС і розпочалась у 2017 р.
Метою програми є покращення засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки та зміцнення стійкості до кліматичних змін, водночас відновлюючи деградовані екосистемні послуги у восьми країнах. ЄС переслідує свої зовнішні екологічні цілі в Африці, а саме: політичний діалог на високому рівні у формі Спільної стратегії Африка-ЄС, розбудова спроможності через проекти та програми розвитку та маніпулювання розрахунками корисності в економічній Угоди про партнерство.
Довкілля та зміна клімату стали більш важливими у відносинах між ЄС та Африкою за останнє десятиліття. Однак спроби ЄС проводити свою зовнішню екологічну політику через політичний діалог на високому рівні стримуються багатьма тими ж слабкими місцями, які підривають його більш широкі відносини з Африкою.
Ключові слова: Європейський Союз, екологічна дипломатія, екологічна політика, Азія, Африка, Центральна Азія.
Abstract
Asian and African directions of EU environmental diplomacy
I. Habro, Ph.D. (Political Sciences), Associate Professor, Petro Mohyla Black Sea National University, Mykolaiv, Ukraine
The article is devoted to the analysis of environmental diplomacy of the European Union in Asia and Africa. The EU is the leader in the development of international environmental activities. The uniqueness of the EU, compared to other countries in the world, is that its environmental diplomacy is implemented in most regions of the world, including Asia and Africa. All this determines the relevance of the study of Asian and African areas of EU environmental diplomacy. The Asian vector of EU environmental diplomacy is implemented through various programs, projects, through the Asia-Europe Meeting platform (informal process of dialogue and cooperation between Asia and Europe, launched in 1996) and the EU-CA platform on environment and water cooperation (High-level conferences in Rome in 2009 as a basis for EU-CA cooperation in the field of water and environment based on the EU Strategy for Central Asia agreed with the CA countries).
The African continent is particularly vulnerable to climate change and environmental degradation. Food security, sustainable water supply and extreme weather events (floods, arid deserts) are key issues that require joint efforts by Africa and the EU. The article reveals the EU- funded Regeneration of Africa program, which began in 2017. The program aims to improve livelihoods, strengthen food security and strengthen resilience to climate change, while restoring degraded ecosystem services in eight countries. The EU pursues its external environmental goals in Africa, namely, high-level political dialogue in the form of a Joint Africa-EU Strategy, capacity building through development projects and programs, and manipulating utility calculations in the Economic Partnership Agreement. The environment and climate change have become more important in EU-Africa relations over the last decade. However, the EU's attempts to pursue its foreign policy through high-level political dialogue are hampered by many of the same weaknesses that undermine its broader relations with Africa.
Keywords: European Union, environmental diplomacy, environmental policy, Asia, Africa, Central Asia.
Екологічна дипломатія як особливий напрям дипломатії виникла в результаті реакції світової спільноти на зростаючу загрозу екологічної катастрофи. У ХХІ столітті інститут екологічної дипломатії отримав поширення серед низки держав, що ведуть боротьбу за відновлення екосистеми планети. Найбільш яскравим і успішним прикладом реалізації екологічної дипломатії Європейський Союз. Саме ЄС належить роль лідера в розвитку міжнародної екологічної діяльності. Унікальність ЄС, в порівнянні з іншими світовими державами, полягає в тому, що його екологічна дипломатія реалізується в більшості регіонів світу, зокрема в Азії та Африці. Все це обумовлює актуальність дослідження азіатського та африканського напрямів екологічної дипломатії ЄС.
Особливості реалізації екологічної дипломатії ЄС в країнах Азі та Африки є предметом дослідження багатьох зарубіжних науковців. Так, слід відзначити роботу К. Біедекопфа [3], який розкриває роль та значення делегацій та бюро Європейського Союзу у кліматичній дипломатії ЄС, які представляють Союз у 144 країнах та перетворились на важливі інституції для реалізації зовнішньої політики ЄС. Дослідниця А. Муратбекова [2] аналізує екологічну дипломатію ЄС в країнах Центральної Азії. Науковці Н. Боголюбова та Ю. Ніколаєва [1] розкривають екологічні аспекти міжнародного співробітництва та феномену «зеленої дипломатії», а також подають аналіз успішної практики реалізації екологічної дипломатії ЄС в різних регіонах світу, зокрема в Африці та Азії. .
Метою статті є проаналізувати особливості реалізації екологічної дипломатії Європейського Союзу в країнах Азії та Африки.
За останні десятиліття Європейський Союз зарекомендував себе як лідер у глобальній екологічній політиці. Наприклад, ЄС, як відомо, відіграв ключову роль у глобальних кліматичних переговорах. У 2009 році, в Копенгагені, на переговорах зі зміни клімату, ЄС виступав за прийняття внутрішньої кліматичної політики, а під час прийняття Паризької угоди зі зміни клімату в грудні 2015 року, ЄС отримав високу оцінку як одну з рушійних сил переговорів [3]. А такі країни-члени ЄС, як Німеччина та Франція мають значні успіхи у реалізації ключових векторів екологічної дипломатії ЄС.
В контексті азіатського вектору екологічної дипломатії ЄС, слід сказати про роботу такої платформи як Азіатсько-європейська зустріч (АСЕМ). АСЕМ - це неформальний процес діалогу та співробітництва між Азією та Європою, розпочатий у 1996 році. Від початкового членства в 25 країнах, зараз він об'єднує 53 партнерів, 30 європейських країн, у тому числі 27 Європейського Союзу Держави-члени, Європейська Комісія, 21 країна Азії та Секретаріат АСЕАН. Діалог ASEM стосується політичних, економічних та культурних питань з метою зміцнення відносин між двома регіонами в дусі рівного партнерства [9]. Однак, темою 12-го Саміту АСЕМ була «Європа та Азія: Глобальні партнери для глобальних викликів». На саміті лідери висловили свою рішучість подолати зростаючі загрози навколишньому середовищу та підтвердили свою прихильність подальшій співпраці з метою сприяння вдосконаленню глобального управління океанами та сталого синього зростання.
Зустрічі міністрів закордонних справ також організовуються під егідою АСЕМ та зустріч міністрів закордонних справ країн АСЕМ відбулася в Мадриді (Іспанія) у 2019 році. Основна увага приділялася стійким зв'язкам як способу зближення європейських та азіатських країн та сприяння розвитку та розбудові потенціалу. Міністри підтвердили свою прихильність до повної реалізації Порядку денного до сталого розвитку до 2030 року з метою боротьби з нерівністю та бідністю та побудови всеохоплюючого та стійкого майбутнього для всіх.
Захист суспільства та навколишнього середовища є ключовим пріоритетом для АСЕМ, що є причиною того, що новий План митних дій АСЕМ 2020/2021 , розроблений на 13-му засіданні Генеральних директорів та уповноважених митних органів АСЕМ у В'єтнамі, передбачає посилення митного співробітництва у небезпечні речовини та відправлення відходів. З 2016 року глави держав та урядів Європи та Азії святкують 1 березня як "День ASEM ", щоб підкреслити важливість багатосторонності для спільного сталого зростання та дружби між Європою та Азією [9].
Платформа ЄС-ЦА з питань навколишнього середовища та водного співробітництва була створена на Конференції високого рівня (Міністерства) у Римі (Італія) у 2009 році як основа для співпраці ЄС-ЦА у сфері води та навколишнього середовища на основі Стратегії ЄС для Центральної Азії погоджений із державами ЦА. Робоча група ЄС-ЦА з питань навколишнього середовища та зміни клімату (WGECC) під головуванням італійського Міністерства навколишнього середовища, суші та моря допомагає у визначенні пріоритетних дій регіональної співпраці та підтримує Платформу, посилюючи політичний діалог та співпрацю на регіональному рівні та між ЄС та ЦА[12]. європейський екологічний дипломатія азія африка
Другий етап проекту WECOOP, започаткований ЄС у серпні 2016 року для підтримки Платформи та WGECC, спрямований на посилення діалогу між центральноазійськими партнерами та сприяння їх співпраці з ЄС у галузі навколишнього середовища та зміни клімату.
Так, у 2015-2017 роках ЄС реалізовував проект «Сприяння діалогу щодо запобігання конфліктам, пов'язаним з водою в Центральній Азії. Співробітництво у сфері водопостачання в Центральній Азії (CAWECOOP)». Проект впроваджувався протягом двох років за участю представників міністерств закордонних справ, парламентів, міністерств та департаментів водного господарства, регіональних організацій країн
Центральної Азії. Головною метою проекту було підвищення рівня транснаціональної та політичної участі у водному та енергетичному співробітництві в регіоні. NEXUS у назві проекту передбачає принцип взаємозалежності різних водних питань: енергетики, продовольчої безпеки, якості води [13].
Проект підтримав проведення Центральноазіатського міжнародного екологічного форуму в Ашхабаді, Туркменістан. Захід зібрав понад 200 представників державних, наукових, міжнародних та громадських організацій, що працюють у галузі охорони навколишнього середовища та сталого розвитку, експертів з 13 країн - Бельгії, Угорщини, Німеччини, Італії, Казахстану, Киргизії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, США, Чехії, Швейцарії та Японії. Ініціатива переросла у стійку платформу для політичного діалогу з питань навколишнього середовища, і наступного року форум відбудеться у Ташкенті. В рамках проекту CAWECOOP проводились регулярні зустрічі дипломатів та парламентарів країн регіону для обговорення принципів водної дипломатії та вивчення міжнародного досвіду за участі Стокгольмського міжнародного водного інституту та Регіонального центру превентивної дипломатії ООН.
У червні 2019 року більше 30 національних експертів Казахстану, представники міністерств та промисловості отримали досвід з Європейського Союзу щодо управління якістю води. Триденний тренінг був організований проектом WECOOP, що фінансується ЄС, у співпраці з Міжнародним центром зелених технологій та інвестицій (IGTIC) і має на меті допомогти Казахстану в покращенні можливостей управління якістю води [12].
В рамках ЄС, Німеччина відіграє активну роль в кліматичній дипломатії. З початку 2011 року, міністерство закордонних справ Німеччини здійснює довгостроковий процес взаємодії в області кліматичної дипломатії, охоплюючи всі регіони світу. Його зусилля пов'язані з реалізацією документів в рамках ЄС і ООН [5].
Роль Німеччини у розвитку регіонального співробітництва між Центральною Азією та Європейським союзом з екологічних питань також є суттєвою. Німеччина, з самого початку була одним з основних ініціаторів співпраці в галузі охорони навколишнього середовища з центрально-азійським регіоном. Ще в 2008 році, міністерство закордонних справ Німеччини запустило так званий Берлінський процес або «Центрально-азійський водну ініціативу», яка була успішно реалізована в три етапи до 2017 року.
Німецька водна ініціатива в Центральній Азії внесла вклад в реалізацію стратегії ЄС в регіоні через свої проекти в галузі водних ресурсів, транскордонного управління водними ресурсами та наукових мереж. В цілому, було три компонента програми: програма «Транскордонне управління водними ресурсами в Центральній Азії», що реалізується GIZ, Німецьке агентство міжнародного співробітництва; проект CAWa («Вода в Центральній Азії»); і магістерська програма «Інтегроване управління водними ресурсами», що реалізується в Казахстансько-Німецькому університеті [8].
Відповідно, спираючись на попередній досвід зі згаданими проектами, німецькі партнери розробили «Зелену Центральну Азію» для сприяння діалогу з питань зміни клімату на різних рівнях і для забезпечення безпеки і стабільності в регіоні. Як зазначив Хейко Маас, реалізація проекту буде здійснюватися спільно з експертами Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат і Центру Гельмгольца Потсдам - Німецький дослідний центр геофізичних досліджень GFZ. Він також розповів про наступний крок, яким стане друга Берлінська конференція з питань клімату та безпеки, 15-16 червня в Берліні, на яку запросив всіх учасників [14].
З боку ЄС, Жозеп Боррелл Фонтеллес оголосив, що в кінці поточного року буде запущений ще один проект, в доповненні до німецької ініціативи «Зелена Центральна Азія». Крім того, ЄС зосередить увагу на наслідки зміни клімату для забезпечення безпеки в Ферганській долині, працюючи з Узбекистаном, Киргизстаном і Таджикистаном. У свою чергу, міністри закордонних справ країн Центральної Азії і Афганістану, високо оцінивши проекти, реалізовані за підтримки ЄС і Німеччини, підкреслили важливість регіонального співробітництва зі структурами ЄС в галузі охорони навколишнього середовища та спільної боротьби з потеплінням клімату. За підсумками зустрічі, міністри закордонних справ шести країн і Німеччини підписали спільну декларацію, в якій зафіксований намір спільно розвивати кліматичну дипломатію і підтримувати безпеку в Центральній Азії і Афганістані в рамках Зеленої Центральної Азії. Німеччина, разом з усіма зацікавленими сторонами погодилася продовжити розробку плану дій шляхом перетворення пропозицій, зроблених в ході конференції, в конкретний план дій [2].
Варто зазначити, що в червні 2019 року, ЄС прийняв нову стратегію ЄС по Центральній Азії, на підставі якої ЄС виділив в цілому 28 мільйонів євро в листопаді 2019 року, на фінансування трьох програм для підтримки верховенства закону, торгівлі, інвестицій і зростання в регіоні.
Такі кроки показують, що ЄС посилює свій інтерес до регіону Центральної Азії, в той час як кліматична дипломатія є однією з ключових областей взаємодії. Приділяючи достатню увагу потенціалу центрально-азійського співробітництва, ЄС прагне розробити стратегію стійкості в регіоні. Примітно, що ЄС, як і Німеччина, має давню історію взаємодії з регіоном в області охорони навколишнього середовища, тому колеги з Центральної Азії з великим ентузіазмом вітають нову ініціативу. Насправді, ЄС з його відмінним досвідом в області кліматичної політики може внести вклад в розвиток і реалізацію екологічної стратегії держав Центральної Азії.
Міністерство закордонних справ Французької Республіки розглядає зусилля по збереженню природного, біологічного різноманіття, що вживаються країною на зовнішньому рівні, в якості пріоритетних напрямків своєї діяльності на найближче десятиліття. Довкілля та сталий розвиток стали найважливішими дипломатичними цілями, що включають такі аспекти, як зміни клімату, парниковий ефект, біологічне різноманіття, опустелювання земель, експлуатація морів і океанів, визначивши тим самим перспективи міжнародного співробітництва на найближче десятиліття [1, c. 191].
З ініціативи Міністерства закордонних справ Франції для мобілізації дипломатичних зусиль у вирішенні цих проблем при посольствах була створена так звана мережа «кореспондентів з питань навколишнього середовища». В їх обов'язки входить участь в спільному обговоренні будь-яких «екологічних» питань в країні свого перебування та міжнародних організаціях, інформування, відстоювання і просування французьких позицій в питаннях, що стосуються екології та сталого розвитку, участь в двосторонніх і багатосторонніх природоохоронних заходах [11].
Також «кореспонденти з питань навколишнього середовища» повинні проводити моніторинг національного екологічного законодавства в країні перебування, встановлювати контакти з місцевими природоохоронними службами, громадськими рухами і фондами, проводити роботу з підготовки міжнародних конференцій за участю дипломатичних представництв інших держав.
Низка проектів в галузі «зеленої» дипломатії реалізують комітети Французького альянсу, одного з найважливіших зовнішніх представництв Франції, діяльність яких спрямована на формування сприятливого образу країни в світі. Новим цікавим проектом Французького альянсу став проект «Зелені альянси» (Alliances vertes), що стартував в 2011-2012 рр. в Дубаї. Цей проект спрямований на формування екологічного мислення у школярів через шкільну освіту. Інша екологічна програма Французького альянсу носить назву «Indalo», що на одному з мов Південної Африки означає «природа». Ця програма реалізується, починаючи з 2008 року в Порт-Елізабет за підтримки асоціації Центру відновлюваної енергії R.E.C (Renewable Energy Center). Проект спрямований на скорочення викиду вуглецю в повітря в процесі діяльності енергетичних кампаній. У 2009 р до цієї програми приєдналися Французькі альянси інших південноафриканських країн: Лесото, Ботсвани і Свазіленду.
Слід сказати і про невдачі екологічного курсу ЄС в Азії. Так, відносини з країнами Південно-Східної Азії вже погіршилися через рішення Європейського парламенту у 2018 році ефективно заборонити пальмову олію в біопаливі, виключивши її з цілей відновлюваної енергетики, що, на думку багатьох азіатів, відображає потужність європейських виробників олійних культур, а не будь-яку наукову оцінку впливу на довкілля. Індонезія та Малайзія, провідні світові виробники пальмової олії, також звинуватили ЄС у несправедливій орієнтації на пальмову олію, намагаючись встановити нові межі рівнів забруднень, які вважаються шкідливими для здоров'я в рослинних оліях та жирах. Суперечка стала ключем для торгових переговорів ЄС з обома країнами. Плани вдосконалення відносин ЄС із більш широкою Асоціацією країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) також тимчасово призупинені [7].
Африканський континент особливо вразливий до кліматичних змін та деградації навколишнього середовища. Продовольча безпека, стійке водопостачання та екстремальні погодні явища (повені, посушлива пустеля) є основними питаннями, які вимагають спільних зусиль Африки та ЄС. Партнерство спрямоване на підтримку континентального панафриканського підходу та реагування на кліматичні виклики та деградацію навколишнього середовища. Серед пріоритетів: побудова спільного порядку денного щодо зміни клімату та екологічної політики та співробітництва, боротьба з деградацією земель, розвиток чистої кругової економіки, сприяння більш стійкому управлінню океанами, екологічні та розумні моделі урбанізації, сприяння стійкій енергетиці та стійким агропродовольчим системам, захист зменшення тиску на ліси [4].
Регенерування Африки - це програма, що фінансується ЄС і розпочалась у 2017 р. Метою програми є покращення засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки та зміцнення стійкості до кліматичних змін, водночас відновлюючи деградовані екосистемні послуги у восьми країнах. У Кенії програма реалізується спеціально в затоках Хома, Мігорі, Накуру, Барінго, Елгейо Мараквет, Лайкіпія, Самбуру, Ісіоло та Марсабіт, а також створила платформу, яка матиме позитивний вплив на існування 50 000 дрібних власників і почне відновлення 150 000 га деградованих земель до 2022 року.
Ця Програма співпрацює зі Світовим агролісомеліоратором (ICRAF) та World Vision Kenya, які визначають відповідні райони відновлення шляхом оцінки стану ґрунтів та рослинності, а також визначення пріоритетів у фермерів, потім визначає відповідні практики відновлення та відповідні породи дерев для різних агро-екологічних ніш, що відповідають різним потребам фермерів. Для підтримки фермерів у переході до агролісомеліорації, проект використовує підходи, орієнтовані на громаду, включаючи ланцюги створення цінностей на основі дерев (зокрема, фруктів та меду), які інтегровані із збереженням ґрунту та води, пересіванням адаптованими видами трав та фінансовими механізмами, орієнтованими на жінок та молоді [10].
Із лютого 2021 року ЄС почав допомагати із підготовкою журналістів з питань зміни клімату та екологічної звітності у африканській країні Сьєрра- Леоне. Адже у 2020 році Сьєрра-Леоне посіла нижче середнього рівня в регіоні за Індексом екологічних показників. Країна залишається особливо вразливою до наслідків зміни клімату, включаючи підвищення рівня моря, сильні повені, непостійні та зливні опади, втрату біорізноманіття та пов'язані з цим екологічні ризики. Вплив на такі сектори, як сільське господарство та рибальство, загрожує 60% економіки та засобів до існування 70% людей, тим самим збільшуючи конфліктні ризики. Крім того, дослідження показують, що знищення середовища існування корелює із зоонозними хворобами, такими як вірус Ебола, що робить фрагментацію лісів Сьєрра-Леоне глобальною проблемою охорони здоров'я.
Представництво ЄС з 22 по 26 лютого 2021 року організувало семінар для журналістів з 15 різних ЗМІ. Сьєрра-Леоне Метою було дозволити практикуючим ЗМІ дізнатися більше про зміну клімату, втрату біорізноманіття та екологічно шкідливу практику в Сьєрра-Леоне, отримати кращу інформацію про національну політику в цих сферах, а також отримати більше інформації про зелені ініціативи ЄС та майбутні COP- 26 Саміт. Кінцевою метою ініціативи є заохочення та розширення прав і можливостей журналістів допомагати швидким заходам у галузі навколишнього середовища та клімату шляхом регулярних звітів, пропаганди, освіти та підвищення обізнаності широкої громадськості [6].
У Сьєрра-Леоне ЄС також бере активну участь у збереженні лісових екосистем та підвищенні стійкості клімату. У рамках регіональної програми PAPFor ЄС прагне захистити національний парк Утамба-Кілімі та лісовий заповідник Куру-Хіллз. Це місце має особливо велике природоохоронне значення, оскільки воно є важливим притулком для 13 видів приматів, включаючи значні популяції Західного шимпанзе, що перебувають під загрозою зникнення, та кількох великих ссавців, таких як леопард, пігмейний бегемот та лісовий слон. На цю програму було виділено 2,9 млн. євро [6].
Отже, розвиток азіатського вектору екологічної дипломатії ЄС насамперед пов'язаний із країнами Центральної Азії та КНР. Зокрема, німецька водна ініціатива в Центральній Азії внесла вклад в реалізацію стратегії ЄС в регіоні через свої проекти в галузі водних ресурсів, транскордонного управління водними ресурсами та наукових мереж. Зміна клімату та довкілля стали все більш помітними та продуктивними вимірами відносин між ЄС та Китаєм. У цій главі стверджується, що Китай розглядав та прийняв європейську екологічну політику, таку як торгівля викидами та інституції, що приймають рішення щодо охорони навколишнього середовища.
ЄС переслідує свої зовнішні екологічні цілі в Африці, а саме: політичний діалог на високому рівні у формі Спільної стратегії Африка-ЄС, розбудова спроможності через проекти та програми розвитку та маніпулювання розрахунками корисності в економічній Угоди про партнерство. Довкілля та зміна клімату стали більш важливими у відносинах між ЄС та Африкою за останнє десятиліття. Однак спроби ЄС проводити свою зовнішню екологічну політику через політичний діалог на високому рівні стримуються багатьма тими ж слабкими місцями, які підривають його більш широкі відносини з Африкою. З іншого боку, розбудова спроможності, здається, була відносно успішною, особливо у відповідності з африканськими ініціативами та пріоритетами.
Список використаних джерел та літератури
1. Боголюбова Н.М. Феномен «Зеленой дипломатии»: Международный опыт / Н.М. Боголюбова, Ю.В. Николаева // Ученые записки Российского государственного гидрометеорологического университета. - 2014. - №36. - С. 189-198.
2. Муратбекова А. Новая дипломатия европейского союза в Центральной Азии / А. Муратбекова // Eurasian research institute. 2021. [Электронный русурс].
3. Biedenkopf K. EU Delegations in European Union climate diplomacy: the role of links to Brussels, individuals and country contexts [Electronic resourse] / K. Biedenkopf // Journal of European Integration. -2019.- Vol. 41.
4. Bilateral and regional cooperation. Africa [Electronic resourse] / European Commission: official website.
5. Climate Diplomacy - Foreign Policy Responses to Climate Change [Electronic resourse]. - Berlin: adelphi. - 2017.
6. EU Sierra Leone trains journalists on climate change and environmental reporting [Electronic resourse] / European Union External Action
7. Islam S. The EU Green Deal can go global - but `climate diplomacy' won't be easy [Electronic resourse] / S. Islam. -2020
8. Policy briefs of the "german water initiative for Central Asia [Electronic resourse] / Regional Research Network «Central Asian Water».
9. Regional dialogue and cooperation - ASEM [Electronic resourse] / European Commission
10. Restoring degraded land in Kenya with Regreening Africa [Electronic resourse] / European Union External Action: official website.
11. Strategie 2011. Cooperation et developpement: une vision fran9aise. Document cadre. Brochure. - Paris: MAE. - 2011.
12. The EU shares its experience on water quality management with Central Asia [Electronic resourse] / European Union External Action: official website.
13. The European Union and Central Asia: the results of joint project on water cooperation [Electronic resourse] / European Union External Action: official website.
14. Visit of Josep Borrell Fontelles, Vice-President of the European Commission, to Berlin, Germany: opening of the Green Central Asia Conference with Heiko Maas, German Federal Minister for Foreign Affairs [Electronic resourse] / European Commission.
References
1. Boholiubova, N.M., & Nykolaeva, Yu.V. (2014). Fenomen «Zelenoi dyplomatyy»: Mezhdunarodnоii opbit Uchenue zapysky Rossyiskoho hosudarstvennoho hydrometeorolohycheskoho unyversyteta. 36, 189-198.
2. Muratbekova, A. (2021). Novaya diplomatiya evropejskogo soyuza v Central'noj Azii. Eurasian research institute.
3. Delegations in European Union climate diplomacy: the role of links to Brussels, individuals and country contexts. Journal of European Integration, 41.2019
4. Bilateral and regional cooperation. Africa. European Commission
5. Alexander, C., Ivleva, D., Pohl. B., Ruttinger. L., & Schaller, S. (2017). Climate Diplomacy - Foreign Policy Responses to Climate Change. Berlin: adelphi.
6. EU Sierra Leone trains journalists on climate change and environmental reporting. European Union External Action: official website.
7. Islam, S. (2020). The EU Green Deal can go global - but `climate diplomacy' won't be easy.
8. Policy briefs of the "german water initiative for Central Asia. Regional Research Network «Central Asian Water».
9. Regional dialogue and cooperation - ASEM. European Commission
10. Restoring degraded land in Kenya with Regreening Africa. European Union External Action: official website.
11. Strategie 2011. Cooperation et developpement: une vision fran9aise. Document cadre. Brochure. (2011). Paris: MAE.
12. The EU shares its experience on water quality management with Central Asia. European Union External Action: official website.
13. The European Union and Central Asia: the results of joint project on water cooperation. European Union External Action: official website.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження публічної та культурної дипломатії Сполучених Штатів Америки як специфічного засобу здійснення зовнішньої політики держави. Специфічні риси лобіювання інтересів певної країни закордоном. Розгляд ефективності публічної, культурної дипломатії.
статья [45,7 K], добавлен 11.09.2017Розвиток культурної дипломатії Великої Британії та її зовнішньополітичних напрямів 1997-2010 років. Виникнення та характеристика поняття "нового лейборизму", його вплив на різні рівні британського суспільства. Суть подальшого піднесення політики країни.
статья [28,0 K], добавлен 18.08.2017Розкриваються причини ісламського відродження і виникнення політичного ісламу в пострадянських країнах Центральної Азії. Аналізуються основні напрями взаємовідносин ісламу і влади. Вплив ісламу на соціокультурні аспекти розвитку пострадянських країн.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017"М’яка сила" - метод вирішення зовнішньополітичних задач за допомогою громадянського суспільства та інших альтернативних класичній дипломатії технологій. Розуміння принципів культури - умова організації діалогу між країнами в глобальному контексті.
статья [18,2 K], добавлен 11.09.2017Історія виникнення, переваги і недоліки політичного лобізму, його регламентація в західних країнах та в Україні. Інституційні механізми розподілу і перерозподілу влади. Роль зацікавлених груп у реалізації основної лобістської функції - тиску на владу.
реферат [31,4 K], добавлен 09.11.2010Сутність інтеграційних процесів, основні аспекти їх виникнення та розвитку у країнах СНД, актуальність та напрямки реалізації на сучасному етапі. Оцінка динаміки даних процесів, головні проблеми та перспективи їх подальшого розвитку, роль і значення.
контрольная работа [79,2 K], добавлен 21.11.2013Демократія як форма держави, його політичний режим, при якому народ або його більшість є носієм державної влади, її ознаки. Три способи реалізації демократії, проблеми утвердження в сучасному світі. Становлення демократії в пострадянських країнах.
реферат [12,3 K], добавлен 20.12.2010Аналіз утворення Єдиного ринку як важливого поворотного пункту у європейській політиці гармонізації 1970-1980-х років. Виникнення Єдиного ринку і його ініціативи: створення Економічного й валютного союзу та ліквідація внутрішніх кордонів для громадян.
реферат [57,5 K], добавлен 23.10.2011Визначення, особливісті антиглобалізму та основні тезиси. Історія виникнення та розвитку антиглобалізму. Антиглобалізм в країнах світу: представники, ідеологія, основні напрями діяльності. Антиглобалізм та глобалізм як напрямки розвитку – схоже та різне.
реферат [27,9 K], добавлен 24.03.2011Політична діяльність як наслідок реалізації певної мотивації суб'єктів політики, політичних інтересів. Політична свідомість та соціальні інтереси політика. Значення політичної діяльності в суспільстві. Способи реалізації соціально-політичної діяльності.
реферат [26,7 K], добавлен 10.03.2010Дослідження особливостей створення та діяльності політичних партій Європейського Союзу. Структура партійної системи європейського парламенту. Шляхи розвитку Європейської народної партій та рухів ЄС, їх ідеологічні засади. Місце молодіжних організацій.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 20.07.2014Вибори як легітимний спосіб формування органів державної влади, порядок та нормативно-правове обґрунтування їх проведення. Мажоритарна система за досвідом європейських країн: поняття, види та особливості. Загальна характеристика пропорційної системи.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 21.02.2017Поняття, структура і функції політичної системи. Основні ознаки, функції, генезис політичних партій. Тенденції розвитку партій і партійних систем в країнах Західної Європи та США на сучасному етапі. Етапи правового розвитку російської багатопартійності.
дипломная работа [85,2 K], добавлен 04.02.2012Геополитические проблемы африканского континента. Общая характеристика стран Африки. Глобальное партнерство в области социально-экономического развития Африки. Африканский фактор в геополитической картине мире. Россия и Африка: сотрудничество.
курсовая работа [34,5 K], добавлен 15.09.2006Дослідження механізму колективного управління Європейського Союзу, використання об'єднуючого фактора європейської ідентичності та наднаціонального характеру інтеграції. Вирішення питання несумісності наднаціональності міжнародних організацій в ЄС.
статья [47,3 K], добавлен 11.09.2017Дослідження й аналіз особливостей австрійської діяльності в складі Євросоюзу з часу входження Австрії в Європейський Союз і по сьогоднішній день. Характеристика проблеми австрійського євроскептицизму. Ознайомлення з поглядами політолога Антона Пелінкі.
статья [23,5 K], добавлен 11.09.2017Студіювання передвиборчих програм кандидатів у Президенти України, які брали участь у виборах 2004 року відносно ставлення до європейського та євроатлантичного вибору. Зовнішньополітичні настанови кандидатів у президенти, їх погляди щодо вступу у НАТО.
статья [29,4 K], добавлен 20.09.2010Історія створення Європейського Союзу та його структур. Аналіз Лісабонського договору. Становлення незалежної України на міжнародній арені. Взаємовідносини України та ЄС в 2004-2010 роки. Єврoiнтeгрaцiйний курс країни пiд чaс прeзидeнтa В. Янукoвичa.
дипломная работа [103,5 K], добавлен 03.10.2014Формування європейської ідентичності. Логіка розвитку наднаціональної ідентичності, форматування європейської ідентичності в умовах кардинального перевлаштування геополітичного порядку. Створення наднаціонального символічного простору Європейського Союзу.
статья [49,1 K], добавлен 11.09.2017Історична ретроспектива становлення відносин України та Європейського Союзу. Угода про партнерство та співробітництво як перший крок до зближення. Політика сусідства й політика східного партнерства: додаткові можливості для євроінтеграції України.
дипломная работа [121,3 K], добавлен 08.10.2014