Україна - Європейський союз: новий етап взаємовідносин в умовах російсько-української війни 2014-2022 рр.

Того ж дня - 16 червня - Дорадчий орган Європейської Комісії дав позитивну відповідь щодо надання статусу кандидата в члени ЄС Україні, а наступного дня - 17 червня - голова Єврокомісії офіційно оголосила її рішення про рекомендацію ЄР надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС без попередніх умов, хоча у висновку Єврокомісії містилися 7 пріоритетних завдань-рекомендацій, зокрема у сфері верховенства права, антикорупції, медіа та національних меншин, які Україні необхідно виконати найближчим часом. Заявка Молдови теж була підтримана, але з умовами, а Грузії поки що відмовлено. Варто відзначити, що після позитивного рішення Єврокомісії головні скептики щодо європейської інтеграції України - спочатку Данія, а потім Нідерланди і Швеція заявили, що вони підтримають на саміті Європейської Ради 23-24 червня надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Нарешті, 23 червня 2022 р. Європейська Рада одноголосно визнала Україну (разом із Молдовою) офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу, що стало історичною подією у взаємовідносинах України та ЄС і важливим політичним сигналом та свідченням реальної підтримки Євросоюзом і усіма його 27 державами-членами європейської перспективи України.

Здобувши офіційний статус кандидата на вступ до Європейського Союзу як перший етап на шляху до повноправного членства в ЄС, Україна отримала нові важливі для неї переваги. Насамперед, позитивне рішення Європейської Ради є потужним політичним сигналом, що ЄС змінює своє ставлення до України від «політики сусідства та східного партнерства» до «політики розширення», і одного дня Україна стане членом цього елітного європейського об'єднання. А сам процес приєднання розпочнеться після того, як усі нинішні держави-члени ЄС одноголосно підтримають рішення про початок переговорів про вступ, тривалість яких, як свідчить практика, може бути різною в кожному окремому випадку. Нагадаємо, що нині, окрім України, статус кандидата мають ще шість країн: Туреччина (отримала статус у 1999 році), Північна Македонія (2005), Чорногорія (2010), Сербія (2012), Албанія (2014), Молдова (2022). Подали заявку на вступ та вважаються потенційними кандидатами Боснія і Герцеговина, Косово та Грузія. У процесі переговорів країні- кандидату потрібно привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС, а також імплементувати політичні, соціальні, економічні, судові та адміністративні реформи. Отже, надання статусу кандидата стане потужним політичним поштовхом до прискорення розпочатих трансформацій в усіх, визначених ЄС, 35 політичних сферах та подальшої інтеграції України до спільного ринку Євросоюзу.

Окрім політичного аспекту, важливими є і економічні переваги від отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Країна-кандидат отримає доступ до фінансових інструментів Євросоюзу, які допоможуть швидше проводити необхідні реформи. Йдеться, зокрема, про т.зв. Єдиний передвступний інструмент - ІРА, спрямований на інвестування в соціально-економічну сферу країн-кандидатів. Діюча на сьогодні програма ІРА розрахована на 2021-2027 рр., її загальний бюджет складає 14,1 млрд євро. Частиною цього інструменту є програма IPARD, у рамках якої ЄС надає країнам-кандидатам фінансову й технічну допомогу для розвитку сільських територій і сталого сільськогосподарського сектора, що є особливо актуальним для України. Також Україна може отримати доступ до індивідуальних програм і проектів економічної допомоги Європейського Союзу. Досвід використання цих інструментів фінансування та програм ЄС, а також прямих іноземних інвестицій іншими країнами-кандидатами, свідчить про їхній вплив на зростання ВВП за паритетом купівельної спроможності. Крім того, Україна зможе отримувати довгострокові кредити від ЄС, а також допомогу у вигляді грантів на освіту, культуру, охорону здоров'я тощо.

За прогнозами аналітиків Центру «Нова Європа», Україна може стати привабливим місцем для європейських інвестицій уже після завершення російсько-української війни. Унікальність ситуації з Україною полягає в тому, що вона подала заявку на вступ до ЄС і отримала статус кандидата у розпал війни та потребуватиме значних фінансових надходжень для відбудови після її завершення, що може передбачати і особливий підхід із боку Європейського Союзу, зокрема розробку унікального комплексного механізму з відновлення України, який паралельно допомагав би їй у підготовці до повноправного членства в ЄС³².

Наприкінці липня 2022 р. Європейський Союз опублікував щорічний звіт про виконання Україною Угоди про асоціацію, в якому позитивно оцінив кроки, здійснені Києвом на шляху європейської інтеграції з моменту опублікування останнього звіту 1 грудня 2020 р. і до початку відкритої воєнної агресії Росії проти України 24 лютого 2022 р. «Незважаючи на виклики, зокрема з боку Росії, Україна зробила важливі кроки щодо імплементації Угоди про асоціацію. Реформи, здійснені на сьогоднішній день в цьому контексті, дозволяють Україні з впевненістю розпочати новий етап відносин з ЄС після рішення Європейської Ради про надання Україні статусу країни-кандидата. Легітимна і спровокована військова агресія Росії проти України не заважатиме ЄС підтримувати програму реформ в Україні», - запевнив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Ж. Боррель. У звіті відзначається, що Україна зазнала викликів через дестабілізуючі дії Росії, війну на сході й пандемію коронавірусу, але попри це, продовжує надавати пріоритет асоціації і подальшій інтеграції з ЄС, а ключові реформи набули нового імпульсу. Водночас у звіті Європейського Союзу наголошується на необхідності подальших зусиль України, зокрема у сферах боротьби з корупцією, відмивання коштів, запобігання й боротьби з організованою злочинністю.

5 вересня 2022 р. Україна вперше провела засідання Ради асоціації Україна-ЄС у новому статусі - як країна-кандидат на членство в Європейському Союзі. Українська делегація на чолі з прем'єр-міністром Д. Шмигалем презентувала чіткі пропозиції (подальші кроки) для формування Порядку денного приєднання України до ЄС. Зокрема, було заявлено, що за останні місяці Україна «чітко продемонструвала спроможність на інституційному рівні ефективно втілювати в життя євроінтеграційний порядок денний навіть в умовах війни», і тому «очікуємо рішучих кроків з боку ЄС для поступової повної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС з його чотирма свободами». Також на Раді асоціації було офіційно закріплено приєднання України з 1 жовтня до митних конвенцій про процедуру спільного транзиту і спрощення торгівлі, а отже, Україна стала 36-ю учасницею конвенцій держав щодо «митного безвізу». Крім того, було підписано угоди щодо участі України у програмах «Митниця» та «Фіскаліс», і Україна стала учасницею програми ЄС «Цифрова Європа» з бюджетом 7,5 млрд євро.

Щодо подальших євроінтеграційних зусиль України, то насамперед слід наголосити, що йдеться про наявність проблем, складніших, ніж досягнення т.зв. копенгагенських критеріїв членства в ЄС 1993 р. Їхнє розв'язання потребує якісної суспільної еволюції. Очевидно, що прискорене впровадження європейських стандартів у соціальній, гуманітарній, правовій, бізнесовій сфері не може бути забезпечене лише зусиллями влади. Входження до європейської спільноти не може бути тільки результатом перемоги прибічників цієї ідеї над її противниками, воно потребує органічного зникнення таких противників, як масово суспільно значущого явища, що, по суті, вже сталося внаслідок російсько-української війни: за даними соцопитування, проведеного на початку серпня 2022 р., 92% українців хочуть приєднання України до ЄС, 79% - за вступ до НАТО.

Отже, вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. максимізувало підтримку українцями євроінтеграції, яка стала водночас запорукою стійкості та здатності до боротьби з російськими окупантами. Сьогодні можна і навіть потрібно дискутувати з питань переваг і ризиків вступу до ЄС, шляхів забезпечення й захисту специфічних інтересів окремих прошарків населення та галузей економіки, але щодо цінностей європейської цивілізації має існувати широкий загальнонаціональний консенсус.

По-друге, Україна не має розглядати вступ до ЄС як самоціль. Завданням має бути забезпечення цілком конкретних переваг як політичних, так і економічних. Ще важливішими є суспільно-політичні та гуманітарні аспекти європейської інтеграції країни. Особливу увагу слід приділити відомій тріаді: права і свободи людини, демократія, верховенство права, в т.ч. міжнародного. Окрім того, в процесі підготовки до вступу необхідно всіляко сприяти формуванню позитивної суспільної думки щодо європейського вибору України як безальтернативного шляху до демократичної, правової і процвітаючої європейської держави і водночас розширювати українську присутність у Європі та зробити це складовою національної політики в культурній та гуманітарній сфері.

По-третє, аби зберегти перспективу реального членства України в ЄС у найближчі п'ять-десять років, для вирівняння економічної відсталості національна економіка України має не лише повністю відновитися після переможного завершення російсько-української війни, але й розвиватись удвічі швидше, ніж у нинішніх країнах-членах ЄС (за обсягом ВВП на душу населення ми на 140 місці - 7500 дол.).

Загалом, на думку фахівців, є принаймні 3 засадничі проблеми української євроінтеграції:

1) політико-законодавча, тобто відсутність в Україні головного закону про європейську інтеграцію або чіткої і послідовної Стратегії розвитку відносин між Україною та ЄС і окремими його державами-членами (що дало б, наприклад, можливість ратифікувати Римський статут, зобов'язання про що взяла на себе Україна) і єдиного національного органу з питань європейської інтеграції, відповідального перед президентом і парламентом, наділеного відповідними правами та повноваженнями;

2) професійно-кадрова проблема, пов'язана з відсутністю в країні, зокрема в українському уряді, необхідної кількості дипломованих «євроінтеграторів», високофахової команди експертів-професіоналів (наприклад, про необхідність формування нового покоління державних службовців, які будуть спроможні вести перемовини з ЄС, говорила віце-прем'єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанішина у програмному інтерв'ю для «Європейської правди» 29 серпня 2022 р.);

3) брак політичної волі не лише вищого керівництва України, але й на усіх рівнях української влади, і європейського стилю (насамперед прилюдності, прозорості, професійності та відповідальності) в діях євроінтеграторів як у центрі, так і на місцях.

До цього можна додати і прорахунки та зайву обережність у політиці Європейського Союзу щодо України, про які вже йшлося. Актуалізується необхідність розуміння європейською політичною елітою того, що без України великий проект формування об'єднаної Європи не може вважатися завершеним, а членство України в ЄС лише зміцнить це об'єднання демократичних держав, адже, за влучним висловом Юрія Андруховича, «Європа без України - це Недоєвропа».

Нарешті, серед об'єктивних і суб'єктивних причин, що гальмують реалізацію європейського вибору України, слід назвати ще один вагомий, чи не найголовніший чинник - російський, який, навіть за умов поразки РФ у війні з Україною, залишиться відчутним у європейській політиці й міжнародних відносинах. Тому нейтралізація або принаймні зменшення російського впливу як на внутрішню, так і на зовнішню політику України, а також політику держав-членів Європейського Союзу і суспільно-політичну думку європейської громадськості - принципове завдання української влади та дипломатів, у тому числі громадянського суспільства - т. зв. публічної та культурної дипломатії. Вони повинні бути щиро переконаними і переконувати світ у тому, що в європейської інтеграції України немає альтернативи, що вона вигідна як Україні, так і Європейському Союзу, всім його державам-членам, що, врешті-решт, якщо Україна хоче зберегти свою незалежність та відновити територіальну цілісність, зміцнити демократичність національної влади та підвищити добробут населення, вона має за допомогою західних союзників перемогти у російсько-українській війні і не лише відродити, але й побудувати сучасну, квітучу, спрямовану на майбутнє Україну та стати справжньою демократичною європейською державою, а не проміжною, євразійською країною.

Література

1. Див.: Віднянський С. Європейська політика України: основні етапи, проблеми та перспективи реалізації. Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. 2016. Вип. 25. С. 13.

2. Солодкий С., Фахурдінова М. Зима наближається: як зберегти підтримку України з боку європейських суспільств? Київ, 2022. С. 3.

3. Дві третини членів НАТО ратифікували протоколи про вступ Швеції і Фінляндії; Байден підписав протоколи про вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

4. Пилипенко Я. Як ЄС може послабити головний двигун російської економіки.

5. ЄС схвалив 8-й пакет санкцій проти РФ.

6. Штайнмайер заявив про крах ідеї спільного з РФ європейського дому.

7. Соколенко Е. Ера домінування Заходу добігає кінця - екс-прем'єр Британії.

8. Глущенко О. Ми не залишимо вакуум, щоб його заповнили Китай, Росія чи Іран - Байден про Близький Схід.

9. «Ми входимо в ідеальний шторм»: Виступ топ-дипломата ЄС про нову світову реальність.

10. Див.: Україна в історії Європи ХІХ - початку ХХІ ст.: історичні нариси: монографія. За ред. чл.-кор. НАН України С.В. Віднянського. Київ, 2020. С. 635.

11. Голос України. 18 травня 2017. С. 4.

12. Сидоренко С. Євростратегія Зеленського: як Україна планує боротися за вступ до ЄС.

13. Понад половина українців підтримують вступ до ЄС і НАТО - соцопитування «Рейтингу».

14. ЄС закрив небо для російських авіакомпаній.

15. ЄС затвердив «стратегічний компас» у сфері безпеки та оборони. Про що йдеться у документі.

16. «Ми входимо в ідеальний шторм»: Виступ топ-дипломата ЄС про нову світову реальність.

17. Герасимчук С. Реакція найближчих до України країн на напад Росії.

18. Україна передала ЄС заповнену другу частину опитувальника, необхідну для отримання статусу кандидата на членство в ЄС.

19. Герасимчук С. Реакція найближчих до України країн на напад Росії.

20. Фон дер Ляєн прибула до Києва обговорити заявку України на вступ до ЄС.

21. Як війна в Україні змінює громадську думку в Європі.

22. Guaino H. Nous marchons vers la guerre comme des somnambules. Le Figaro. Vendredi 13 mai 2022. P. 18.

23. Girard R. Guerre en Ukraine, quelle voie de sortie? Le Figaro. Mardi 31 mai 2022. P. 17.

24. Росія просуває наративи пропаганди через лояльних західних експертів.

25. Ключовий пропагандист Орбана прирівняв Україну до нацистської Німеччини.

26. Румунський ексміністр публічно виступив за поділ України.

27. Див.: Прем'єр Болгарії розповів про вплив Росії в країні та підривну роботу посольства РФ; США: Росія з 2014 року витратила $300 млн для прихованого впливу на світову політику.

28. Герасимчук С. Реакція найближчих до України країн на напад Росії та інш. результати соцопитування в Європі

29. Україна вимагає кандидатства в ЄС, остерігаючись альтернатив Макрона.

30. ОП оголосив результати зустрічі Зеленського з Макроном, Шольцом та Драги.

31. Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ в ЄС.

32. Фахурдінова М. Фінансування та поштовх до реформ: що дасть Україні статус кандидата на членство в ЄС.

33. ЄС позитивно оцінив виконання Україною Угоди про асоціацію до початку війни.

34. Україна на шляху до ЄС: де ми є і куди рухаємося далі.

35. 92% українців хочуть приєднання України до ЄС, 79% - за вступ до НАТО.

36. Див.: Резнік О. Євроінтеграційні прагнення українців: від амбівалентності до увиразнення.

37. Стефанішина: Вікно для вступу України до НАТО може відкритися ще до завершення війни з Росією.

References

1. Bajden pidpysav protokoly pro vstup Shvetsii ta Finliandii do NATO. (2022).

2. Dvi tretyny chleniv NATO ratyfikuvaly protokoly pro vstup Shvetsii i Finliandii. (2022).

3. Fakhurdinova, M. (2022). Finansuvannia ta poshtovkh do reform: scho dast' Ukraini status kandydata na chlenstvo v YeS.

4. Fon der Liaien prybula do Kyieva obhovoryty zaiavku Ukrainy na vstup do YeS. (2022).

5. Girard, R. (2022, May 31). Guerre en Ukraine, quelle voie de sortie? Le Figaro [in French].

6. Guaino, H. (2022, May 13). Nous marchons vers la guerre comme des somnambules. Le Figaro [in French].

7. Herasymchuk, S. (2022). Reaktsiia najblyzhchykh do Ukrainy krain na napad Rosii.

8. Hluschenko, O. (2022). My ne zalyshymo vakuum, schob joho zapovnyly Kytaj, Rosiia chy Iran - Bajden pro Blyz'kyj Skhid.

9. Kliuchovyj propahandyst Orbana pryrivniav Ukrainu do natsysts'koi Nimechchyny. (2022).

10. My vkhodymo v ideal'nyj shtorm: Vystup top-dyplomata YeS pro novu svitovu real'nist'.

11. OP oholosyv rezul'taty zustrichi Zelens'koho z Makronom, Shol'tsom ta Drahy. (2022).

12. Ponad polovyna ukraintsiv pidtrymuiut' vstup do YeS i NATO - sotsopytuvannia Rejtynhu. (2022).

13. Prem'ier Bolharii rozpovivpro vplyv Rosii v kraini ta pidryvnu robotu posol'stva RF. (2022).

14. Pylypenko, Ya. (2022). Yak YeS mozhe poslabyty holovnyj dvyhun rosijs'koi ekonomiky.

15. Reznik, O. (2022). Yevrointehratsijni prahnennia ukraintsiv: vid ambivalentnosti do uvyraznennia.

16. Rosiia prosuvaie naratyvy propahandy cherez loial'nykh zakhidnykh ekspertiv. (2022).

17. Rumuns'kyj eksministr publichno vystupyv za podil Ukrainy. (2022).

18. Shtajnmajer zaiavyv pro krakh idei spil'noho z RF ievropejs'koho domu. (2022).

19. Sokolenko, E. (2022). Era dominuvannia Zakhodu dobihaie kintsia - eks-prem'ier Brytanii.

20. Solodkyj, S., & Fakhurdinova, M. (2022). Zyma nablyzhaiet'sia: iak zberehty pidtrymku Ukrainy z boku ievropejs'kykh suspil'stv? Kyiv, 2022 [in Ukrainian].

21. SShA: Rosiia z 2014 roku vytratyla $300 mln dlia prykhovanoho vplyvu na svitovu polityku. (2022).

22. Stefanishyna: Vikno dlia vstupu Ukrainy do NATO mozhe vidkrytysia sche do zavershennia vijny z Rosiieiu. (2022).

23. Sydorenko, S. (2021). Yevrostratehiia Zelens'koho: iak Ukraina planuie borotysia za vstup do YeS.

24. Ukraina na shliakhu do YeS: de my ie i kudy rukhaiemosia dali. (2022).

25. Ukraina ofitsijno otrymala status kandydata na vstup v YeS. (2022).

26. Ukraina peredala YeS zapovnenu druhu chastynu opytuval'nyka, neobkhidnu dlia otrymannia statusu kandydata na chlenstvo v YeS. (2022).

27. Ukraina vymahaie kandydatstva v YeS, osterihaiuchys' al'ternatyv Makrona. (2022).

28. Vidnyanskyj, S. (Ed.). (2020). Ukraina v istorii Yevropy XIX - pochatku XXI st.: istorychni narysy: monohrafiia. Kyiv [in Ukrainian].

29. Yak vijna v Ukraini zminiuie hromads'ku dumku v Yevropi. (2022).

30. YeS pozytyvno otsinyv vykonannia Ukrainoiu Uhody pro asotsiatsiiu do pochatku vijny. (2022).

31. YeS skhvalyv 8-j paket sanktsijproty rf (2022).

32. YeS zakryv nebo dlia rosijs'kykh aviakompanij. (2022).

33. YeS zatverdyv stratehichnyj kompas u sferi bezpeky ta oborony. Pro scho jdet'sia u dokumenti. (2022).

34. 92% ukraintsiv khochut' pryiednannia Ukrainy do YeS, 79% - za vstup do NATO. (2022).

Размещено на allbest.ru