Особливості емоційних переживань жінок середнього дорослого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Особливості емоційних переживань жінок середнього дорослого віку

Белякова Світлана Миколаївна кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти

Злотнікова Ірина Григорівна магістр,

Анотація

У статті поданий аналіз наукових підходів до проблеми дослідження емоційних переживань як психологічного феномену, розглянуто психологічну характеристику жінок середнього дорослого віку. Також у статті відзначені особливості емоційних переживань жінок 35-45 років. Подана у статті інформація свідчить про те, що теоретичне осмислення проблеми емоційних переживань має давні традиції. Протягом багатьох століть у рамках філософії, соціології, психології вивчають феномен емоційних переживань у різноманітних його аспектах. Певні проблеми вивчення емоцій та емоційних переживань пов'язані з різноманіттям та суперечливістю трактувань цього поняття. Відомо, що емоційне переживання безпосередньо пов'язане як з цілепокладанням, так і з мотивацією нашої поведінки. Автором статті подані результати експериментального дослідження особливостей емоційних переживань жінок середнього дорослого віку. Аналіз результатів показав, що емоційні переживання найчастіше відчувають вдови, розлучені жінки або жінки які мають проблеми в репродуктивній функції, тобто, безплідні жінки. Саме для цих категорій жінок, більшою мірою характерні такі емоційні переживання як високий рівень особистісної та ситуативної тривожності, схильність до депресії, високий рівень фрустрованості, тривожний та амбівалентний стиль переживання і т.д. Ці переживання є базовими та багато в чому визначають якість життя жінок середнього дорослого віку. Саме тому, в роботі висвітлено теоретичне обґрунтування програми психологічної корекції емоційних переживань жінок середнього дорослого віку та узагальнений аналіз ефективності апробованої автором колекційної програми. Отримані результати дослідження дали змогу визначити методичні рекомендації щодо оптимізації емоційних переживань жінок середнього віку. Стаття дає можливість зробити висновок про те, що вивчення особливостей емоційних переживань жінок середнього дорослого віку є нині важливою та актуальною проблематикою, яка потребує подальшого вивчення.

Ключові слова: переживання, емоції, жінки середнього дорослого віку, оптимізація емоційних переживань, психологічна корекція емоційних переживань.

Abstract

Beliyakova Svitlana Mykolayivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management,Practical Psychology and Znclusive Education Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Zlotnikova Iryna Hryhorivna Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

PECULIARITIES OF EMOTIONAL EXPERIENCES OF WOMEN

The article presents an analysis of scientific approaches to the problem of studying emotional experiences as a psychological phenomenon, considers the psychological characteristics of middle-aged women. The article also notes the features of emotional experiences of women 35-45 years. The information presented in the article shows that the theoretical understanding of the problem of emotional experiences has a long tradition. For many centuries, the phenomenon of emotional experiences in its various aspects has been studied within the framework of philosophy, sociology, and psychology. Certain problems of studying emotions and emotional experiences are related to the diversity and contradictions of interpretations of this concept. It is known that emotional experience is directly related to both goal-setting and motivation of our behavior. The author of the article presents the results of an experimental study of the characteristics of emotional experiences of middle-aged adult women. Analysis of the results showed that emotional experiences are most often experienced by widows, divorced women or women who have problems with reproductive function, ie, infertile women. These categories of women are more characterized by such emotional experiences as high levels of personal and situational anxiety, predisposition to depression, high levels of frustration, anxious and ambivalent style of experience, etc. These experiences are basic and largely determine the quality of life of middle-aged adult women. That is why the theoretical substantiation of the program of psychological correction of emotional experiences of middle-aged adult women and the generalized analysis of the effectiveness of the collection program tested by the author are highlighted. The results of the study made it possible to determine guidelines for optimizing the emotional experiences of middle-aged women. The article allows us to conclude that the study of the emotional experiences of middle-aged adult women is now an important and relevant issue that needs further study.

Keywords: experiences, emotions, middle-aged women, optimization of emotional experiences, psychological correction of emotional experiences.

Постановка проблеми. Проблема емоційного переживання належить до числа таких міждисциплінарних проблем, які через свою складність і багатогранність є предметом аналізу одночасно в кількох областях наукового знання. Та особливе місце цей феномен займає в психологічній науці. У сучасних умовах, а саме під час війни в Україні та політичних та економічних змін, що відбуваються в нашій країні, підвищується рівень психоемоційної напруги у населення та емоційних переживань, тривоги, що призводить до поведінкових конфліктів, соціальної деструкції, які виражаються у втраті ціннісних орієнтирів, втрати цілей, депресії, небажанні жити далі, працювати, будувати відносини і т.д.

Актуальним віковим період для вивчення емоційних переживань є саме дорослий вік. У нашому дослідженні нас цікавить саме середній дорослий вік. Вік 35-45 років є перехідним етапом життєвого шляху, що визначає подальший психічний розвиток або інволюцію за одночасної фізичної інволюції. Жінки з вираженою тривожністю та в яких проявляються емоційні переживання, схильні сприймати навколишній світ в негативному руслі, вважати, що світ несе в собі загрозу і небезпеку, значно більшою мірою, ніж особистість з низьким рівнем емоційних переживань.

Ситуацію, в якій ми зараз перебуваємо, можна охарактеризувати як нову, яка не була раніше, наповнену серйозними трансформаціями у всіх сферах життя. За короткий час у результаті стрімкого поширення COVID-19 та його впливу, війна в Україні, і їх вплив на життя людей у всьому світі та жінок в тому числі кардинально змінилося: перебудувався ритм життя, змінилася кількість та тіснота соціальних контактів, виникли нові матеріальні проблеми, відбулося переосмислення траєкторії кар'єри та освіти, страх за життя близьких тощо. Подібні процеси не могли не позначитися на емоційному стані дорослих людей.

Важкі життєві ситуації, такі як економічні, внутрішньосімейні кризи, катастрофи, соціальна нестійкість також сприяють появі таких психологічних станів у жінок середнього дорослого віку, як фрустрація, стрес, агресія, дратівливість, внутрішні конфлікти, страх за майбутнє. Тому, в наші дні, пред'являються підвищені вимоги до ресурсів особистості, її адаптації в умовах, що змінюються. Ці чинники зумовлюють інтерес психології до вивчення проблеми емоційних переживань серед жінок.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вивченням та дослідженням емоцій займалися такі науковці як Б. Ананьєва, В. Ганзена, Є. Ільїна, Г. Костюка, М. Левітова, Ч. Дарвін, С. Рубінштейн, Г. Костюк, А. Петровський, У. Джеймс, К. Ленге, З. Фройд, П. Анохін, П. Симонов, Б. Базима та інші. Питання емоційних переживань досліджувало чимало вчених-психологів, фізіологів, фахівців із психології праці, а семе: Л. Аболін, В. Бодров, О. Валуйко, Н. Водоп'янова, Р. Грановська, Д. О. Гошкодеря, Л. Джуелл, І. Ладанов, Р. Лазарус, Л. Паніна, Р. Тигранян, О. Чебикін, Ю. Щербатих та ін. Проте, вивчення емоційних переживань, саме у жінок середнього дорослого віку ще не знайшли свого висвітлення у достатньої кількості праць, тому воно потребує детального вивчення та аналізу.

Мета статті - теоретично обґрунтувати та висвітлити особливості емоційних переживань у жінок середнього дорослого віку.

Виклад основного матеріалу. Проведений аналіз психологічних робіт дозволив виділити два основних напрямки вивчення феномену «переживання». Перший напрямок розглядає термін переживання як безпосередню, найчастіше емоційну форму даності суб'єкту змістів його свідомості. Це традиційне поняття задається через категорію психічного явища. Другий напрямок представлений поняттям «переживання-діяльність». У цьому аспекті переживання бачиться як розумові та фізичні дії індивіда, що підказуються характером проблемної для нього ситуації та спрямовані на те, щоб дійти до щасливого її результату, а також здатність індивіда витримати психічне та фізичне навантаження, необхідне для благополучного подолання (вирішення) проблемної ситуації. Пенітенціарна психологія має широку область досліджень, у тому числі у напрямі вивчення емоційної сфери дорослих, типових психічних станів осіб, які відчувають труднощі у своєму житті. Важливе місце займає вивчення осіб жіночої статі так як вони більш схильні до переживань.

У загальноприйнятому розумінні переживання розглядається як глибокий, важкий душевний стан, викликаний сильними відчуттями, враженнями. Нині є кілька теоретичних підходів до проблеми переживань людини. Переживання сприймається як емоційна складова свідомості. Переживання не включає образу, що відображається, а полягає у формі задоволення або невдоволення (страждання), напруги, порушення або заспокоєння. Переживання є безпосереднім відображенням самим суб'єктом власних станів, а не відображенням властивостей та співвідношень зовнішніх емоціогенних об'єктів [10, с. 549].

Крім різноманітних дефініцій «переживання» у сучасній вітчизняній психології існує деяка недиференційованість понять «переживання», «емоція» та «психічний стан». П. Симонов, Б. Додонов, Є. Ільїн, А. Корнієнко та ін. розглядають «переживання» та «емоція» як явище одного спектра психічних станів. А. Шаров, Ф. Василюк та ін. відносять переживання до емоцій із вираженою рефлексивністю.

Переживання позначають як механізм адаптації людини до довкілля. Вчені вважають, що найважливішою рисою емоційного стану є його інтегративність. Емоції охоплюючи майже весь організм, виробляючи миттєве поєднання одне ціле всіх його функцій. Саме емоції безперервно підтримують організм у стані оптимального функціонування. Психофізіологічна функція емоційних переживань полягає в тому, що вони забезпечують наші реакції у відповідь на значні зовнішні та внутрішні дії додаткової енергії.

Переживання не є просто емоційним ставленням до навколишнього середовища, у тому числі соціального Переживання є особливим режимом функціонування свідомості, коли виникає суб'єктивне, упереджене відображення, причому відображення не навколишнього предметного світу самого по собі, а світу, взятого стосовно суб'єкта, з точки зору наданих їм (світом) можливостей задоволення актуальних мотивів та потреб суб'єкта. Переживання є те, яким чином людина усвідомлює, осмислює, як вона афективно ставиться до відомої події. По суті, не сама подія як така впливає на людину, а подія, заломлена через призму переживання. Соціальне середовище як джерело розвитку впливає на розвиток, і в свою чергу, переживання середовища визначає вплив середовища [10, с. 558].

Переживання треба розуміти як внутрішнє ставлення людини до того чи іншого моменту реальності. Через переживання людина формує певне відношення, займає деяку позицію до події, що трапилася у його житті. А подія є одним з елементів ситуації. У найбільш загальному вигляді ситуацію можна розглядати як сегмент соціальної реальності людини, який визначається місцем, часом, включеними людьми, подіями та ін.

Переживання як діяльність реалізується зовнішніми та внутрішніми діями, і вони невіддільні від фізіологічних змін організму. Залежно від глибини та інтенсивності впливу на людину емоційні переживання можуть бути як благотворні, так і руйнівні. Так сліди негативних емоційних переживань, повторних і тривалих, накопичуючись і підсумовуючись, мають імуносупресивну дію, що може руйнувати захисну функцію бар'єрної системи та вести до соматичних розладів.

Переживання має емоційно-інформаційну природу та пов'язане з орієнтаційними процесами. Змістом переживання виступає емоція, що представляє собою внутрішній феномен енергетичної сторони переживання, (ця сторона переживання пов'язана з динамічною зміною психічних станів і настроїв людини), і образи (сприйняття) перешкод, що виникають на шляху, (це когнітивна сторона переживання, внутрішній феномен) [1, с. 188].

Тому продовжуючи вивчення нашої теми варто опрацювати загальне визначення поняття «емоції». Емоція (від лат. emoveo - вражаю, хвилюю) - душевне переживання, що виникає як реакція людини або тварини на вплив внутрішніх та зовнішніх подразників. У людини це переживання має яскраво виражене індивідуальне забарвлення і проявляється у формі збудження, що охоплює деяку область головного мозку, яку називають емоційною областю збудження.

Перерахуємо деякі емоції, маючи в алфавітному порядку: занепокоєння, біль, вина, гнів, гордість, горе, бажання, здивування, інтерес, любов, мужність, надія, ніжність, ненависть, схвалення, очікування, огида, відчай, паніка, сум, передчуття, презирство, піднесеність, пригніченість, радість, страждання, страх, сором, подив, задоволення, пригніченість, жах, лють тощо. Незважаючи на велику різноманітність емоцій, усі вони протікають за однією схемою.

Емоція виникає внаслідок порушення та відновлення рівноваги в емоційній галузі порушення. Можна прийняти, що інтенсивність емоції пропорційна велич збудження, що виникає. А основною функцією емоційної області порушення є активізація центральної нервової системи, що служить стимулюванню цілеспрямованих і керуючих механізмів психіки індивіда, спрямованих на задоволення потреби. Структури емоційної галузі порушення можна віднести до двох груп. Відчуття, що у структурах першої групи, приємні для індивіда. Він прагне максимізувати інтенсивність цих відчуттів. Відчуття, що у структурах другої групи, для індивіда болючі. Він намагається припинити такі відчуття (або хоча б мінімізувати їхню інтенсивність). Відчуття у структурах першої групи називають позитивною емоцією, а відчуття, що у структурах другої групи, - негативною емоцією [6, с. 236-243]. емоційний переживання психологічний

Емоційні механізми організовані так, що інтенсивність емоції, що переживається людиною, залежить від стану цілеспрямованої системи, яке має у неї змінитися в результаті здійснення відповідної поведінки. Тож у тому, щоб змінити інтенсивність емоції, індивіду необхідно змінити стан своєї цілеспрямованої системи, тобто, сформулювати деяку мету та забезпечити її досягнення. Так, емоційні механізми стимулюють постановку та досягнення цілей.

Негативною емоційною зміною вважатимемо збільшення інтенсивності негативної емоції або зменшення інтенсивності позитивної емоції. Позитивною емоційною зміною називатимемо збільшення інтенсивності позитивної або зменшення інтенсивності негативної емоції. У разі коли мета полягає в переході цілеспрямованої системи з небажаного стану на одне з бажаних, поведінка індивіда стимулюється структурою, що створює відчуття негативної емоції. У разі коли метою є переведення системи з нейтрального в бажаний стан, поведінка індивіда стимулює структуру, що створює позитивну емоцію [8, с. 806-809].

Характер і інтенсивність емоційних переживань людини в тій чи іншій ситуації залежать і від того, як ситуацію переживають люди, що знаходяться поруч. Це означає, що емоційні стани можуть передаватися від людини до людини, що свідчить про комунікативну функцію емоцій. Емоцію можна навіть порівняти зі словом. Дійсно, слово - це символ, представлений у моторній ділянці людського мозку руховою програмою. За аналогією з промовою, емоція викликає певну поведінкову активність і провокує дію. Емоційна реакція суб'єкта має такі характеристики: предметність, тобто, добре усвідомлювана причина появи, пов'язана з конкретним предметом або обставиною, що спричинила емоцію, інтенсивність (глибина переживання та величина фізіологічних зрушень), швидкість виникнення та протікання змін, тривалість дії на людину, полярність (існування емоцій, що сприяють підвищенню психологічної ентропії, та емоцій, що покращують конструктивну поведінку суб'єкта), вплив на поведінку (стимулюючу або гальмуючу), модальність, що означає, що щодо однієї й тієї ситуації виникне певно спрямована емоційна реакція (наприклад, з появою приємної людини - радість, а небезпечної ситуації - страх), ступінь можливого контролю [7, с. 83-93].

Оскільки зміст представлених вище понять дуже різноманітний, а вивченням емоцій займаються вчені, які належать до різних наук (фізіологи, представники медицини, психології та інших.), існує і дуже широкий визначення емоційного переживання. Нагадаємо, що нас цікавить виключно психологічна складова емоції, оскільки вона й бере участь у цілепокладанні. Тому ми уточнимо наведене вище визначення емоції, надавши йому дещо модифіковану «робочу» форму.

Найбільшою мірою нам відповідає така дефініція: емоція - це переживання людиною свого ставлення до чогось у часі. Емоції, що виникають з урахуванням соціальних і духовних потреб, називаємо почуттями. А в загальному випадку це рефлекторна адаптивна психофізіологічна реакція, пов'язана з проявом суб'єктивного упередженого ставлення (у вигляді переживання) до значущої для суб'єкта ситуації та її результату, що сприяє забезпеченню доцільної з погляду суб'єкта поведінки. Також це стосується і дорослих.

Дорослий етап життя має труднощі у виділенні точних критеріїв для поділу деяких етапів на вирішення питання періодизації дорослості. Розвиток дорослої людини відбувається гетерохронно і нерівномірно, її не можна прив'язати до появи або розвитку будь-якої функції, здатності, терміну. Вік 3545 років посідає середину дорослості, його також називають середній вік, зрілий вік, середня дорослість. В сучасній психології зрілість сприймається як цілісна і безперервно розвиваюча характеристика, гармонійна система. Про досягнення особистістю психологічної зрілості можна говорити повною мірою, починаючи з періоду 35-45 років після того, як людина переживе кризу середини життя. Нормальний розвиток особистості неможливий без кризових періодів, важливих життєвих «розвилок», які викликають емоційні переживання у жінок [9, с. 78-79].

У нашій роботі ми детально зупинимося на особливостях перебігу кризи середини життя жінок, оскільки вік 35-45 характеризується як проживанням кризових періодів. Відзначимо лише фактори, що ускладнюють та полегшують перебіг емоційних переживань у даний період. До факторів, що ускладнює емоційні переживання, відносять спроби «втікання» від власних неприємних почуттів та переживань у нові відносини, нову роботу, нове місце проживання. Також сюди відносять страх змін, коли людина з усіх сил намагається зберегти стабільність, навіть якщо ця стабільність тяжка, болісна і нестерпна. Цей страх походить від болю відмовитися від того, що людина вже переросла, звідси відчайдушне чіпляння за старі установки, методи, стереотипи, ідеї [2, с. 145]

Також вік 35-45 років для жінок відрізняється продуктивністю та спрямованістю на досягнення. Жінки середнього віку виявляють максимальну активність, націленість на результат, що пов'язане з бажанням максимально розкрити свої можливості та потенціал. Для жінок середньої дорослості зберігається значущість сімейного статусу. Фактор сімейного статусу впливає на рівень задоволеності життям, задоволеність шлюбом сприяє психологічному благополуччю жінок періоду середньої дорослості. Жінки середнього дорослого віку, які перебувають у шлюбі, мають середній рівень ситуативної та особистісної тривожності, почуваються залученими та отримують задоволення від своєї діяльності. У них сильно розвинені компоненти контролю та вибору власного шляху, їм властивий дух авантюризму. Жінки, які не одружені, мають тенденцію до вищого рівня тривожності, у них виражено безсилля та відмова від досягнення мети [4, с. 218].

На психологічне благополуччя жінок середнього дорослого віку впливають: самоприйняття, автономія, інтернальність, емоційна стійкість, і навіть осмисленість життя, наміри і цілі протягом усього життя; висока життєстійкість.

Для жінок 35-45 років важливо бути привабливим. Як показано в ряді досліджень, сучасна культура з стандартами краси, що нав'язуються, впливає на сприйняття жінками своєї зовнішності. Жінки в період середньої дорослості, як і молоді жінки, сприймали ці зміни як недоліки, яких не повинно бути і з якими необхідно або змиритися або боротися за допомогою пластичної хірургії, ін'єкційної косметології, дієт, фізичних навантажень та різноманітних харчових добавок. При цьому уявлення про своє тіло у жінок 35-45 років стають позитивнішими, ніж у жінок ранніх вікових груп. Знижується занепокоєння вагою і формами тіла, підвищується прийняття тіла зараз, підвищується ступінь відповідності тіла власним внутрішнім стандартам [5, с. 122].

Відносини в сім'ї в цей період можуть загостритися: діти дорослішають і подружжю доводиться спілкуватися без їхнього посередництва. Якщо емоційна близькість була розвинена раніше, то подружнє спілкування стає холодним і важким. Емоційне віддалення відбувається, коли один із партнерів не визнає і не бажає змін іншого [3, с. 93].

Нереалізовані можливості жінки в період дорослості починають ототожнюватись з дітьми і тоді нерідко жінки «самореалізовуються» через дітей. Іноді діти самі обирають свій шлях, а іноді батьки нав'язують своє бачення, переконуючи в його правильності, змушуючи сина або дочку проживати чуже життя. У жінок також зустрічається страх дорослішання власних дітей через страх стати непотрібною. І тоді звичною манерою спілкування стає надконтроль, роздача вказівок та вимога звітів.

Таким чином, вік 35-45 років є непростим, але дуже цікавим періодом. Це дійсно вік переходу, здатний дати багато для щасливих, наповнених змістом наступних років, або ж підвести людину до похмурого і безрадісного існування в тілі, що поступово старіє.

Для вивчення співвідношення стійких емоційних станів та психологічного благополуччя було досліджено 50 жінок віком від 35 до 45 років. Вимірювалися: психологічний добробут (шкала К. Ріфф), стійкий емоційний стан (опитувач емоційних станів Т. Немчина, Н. Курганського, шкала прояву тривоги Тейлор, інтегративний тест тривожності А. Бізюк, Л. Вассермана, Б. Іовлєва), задоволеність життям (шкала задоволеності життям Е. Дінера, шкала задоволеності умовами життя О. Копіної), порівняльний аналіз середніх значень, кореляційний аналіз, самооцінка психічного стану (А. Вессман та Д. Рікс). При обробці, аналізі та узагальненні результатів експериментальної роботи використовувалися методи статистики.

З проведеного дослідження можна зробити такі висновки: життєві перспективи залежно від переживання самотності в 35-45 років не лише трансформуються, а й впливають на переживання самотності. Аналіз якісних характеристик життєвих перспектив (узгодженість, реалістичність, тривалість, диференційованість, оптимістичність, ієрархічність) допомагають оцінювати життєвий етап людини, бачити безвихідь і труднощі в її життєвому шляху. Тяжкість переживання самотності можна прогнозувати за допомогою аналізу вимірювань життєвої перспективи. І життєві перспективи, і наявність актуального переживання самотності - це динамічні складові системи «людина». Отже, на них можна впливати, коригувати, покращуючи психологічний стан та якість життя людини. Феномен самотності багатовимірний у суб'єктивних проявах, смислах та причинах виникнення. У 35-45-річному віці ставлення і зустріч із самотністю виступає своєрідним фільтром, що впливає на справжнє та майбутнє життя людини

У ході дослідження було виявлено, що для жінок з порушенням репродуктивної функції, самотніх або розлучених жінок характерні такі емоційні переживання: високий рівень особистісної та ситуативної тривожності, схильність до депресії, високий рівень фрустрованості, тривожний та амбівалентний стиль переживання можливої вагітності та майбутнього материнства.

Наслідком високої тривожності є високий рівень напруги та фрустрованості жінок. Більшість жінок у зв'язку з неможливістю задовольнити свої потреби відчуває переживання невдачі, розчарування, тривоги, дратівливості. Також часто жінки середнього дорослого віку відзначають проблеми у стосунках із родичами та близькими людьми. Більшість із них переживають свою ущербність, відчувають страх оцінки чи неуспіху, пред'являють надмірні вимоги до себе та оточуючих, переживають почуття непотрібності у колективі або у колі друзів та близьких.

Можна зробити висновок, що у структурі особистісних проявів жінок із порушенням репродуктивної функції, які самотні, розлучені, емоційні переживання виступають центральним утворенням особистості. Ці переживання є базовими, багато в чому визначають якість життя жінок. Почуття провини, страху, сорому і горя більшою мірою характерні для тих, хто розлучився зовсім недавно. Однак усередині зазначених контрастних груп існують певні варіації у переживаннях.

На підставі результатів проведеного дослідження було розроблено програму психологічної корекції. Наукове дослідження, спрямоване вивчення деяких психологічних особливостей реагування жінок середнього дорослого віку, що дозволило розробити комплексну програму психологічного супроводу. Було виділено типологічні варіанти психологічної підтримки з урахуванням організаційних, психосоціальних та психологічних аспектів: дотримання принципів бажаності, рекомендації, обов'язковості допомоги, виділення рівнів допомоги з урахуванням інтенсивності психологічного втручання, застосовуваних психологічних методик та прийомів. Завдання корекційної програми: формування позитивної Я-концепції, розвиток комунікативних умінь та навичок, зниження гостроти переживань стану самотності, поліпшення суб'єктивного самопочуття та зміцнення психічного здоров'я, розвиток адаптаційних здібностей у засуджених, формування установки на особистісне зростання та максимальне використання своїх можливостей у житті.

Розроблена нами програма психокорекції подолання емоційних переживань включала ігрові вправи, рольові ігри, групову дискусію, медитативні техніки, елементи арттерапії та казкотерапії. Також у ході корекційної роботи використовуються такі методи, як психогімнастика, тілесно-орієнтовані вправи, у тому числі дихальні та релаксаційні

Програма була заснована на організації процесу співпереживання та спільної діяльності з трансформації самотності у позитивні переживання.

Психокорекційна програма складалася з трьох блоків:

Загальнорозвивальний блок: формування позитивної Я-концепції, вироблення адекватної самооцінки, позитивних життєвих цілей, розвиток мотивації до їх досягнення, розвиток комунікативних умінь та навичок - навичок спілкування, усвідомлення та вираження своїх почуттів, розуміння почуттів оточуючих людей, робота з переживанням самотності - усвідомлення негативних психічних станів та шляхів подолання переживання самотності.

Арттерапевтичний блок. Арттерапія - метод лікування, заснований на використанні художньої творчості. Заняття проводять у формі малювання. Фантазії, зображені на папері, нерідко прискорюють і полегшують вербалізацію переживань. У процесі роботи ліквідується або знижується захист, який є при вербальному, звичному контакті, тому в результаті арттерапії засуджений правильніше та реальніше оцінює своє відчуття навколишнього світу. Арттерапія сприяє розвитку самопізнання та виходу негативних емоцій. Використання цього методу є незамінним у разі тяжких емоційних порушень. Водночас, незважаючи на глибинні корекції, сеанси відбуваються досить легко.

Блок казкотерапії. Казка одна із найважливіших соціально- педагогічних засобів розвитку особистості. Казковий сюжет допомагає переключити невдоволення людини із зовнішніх життєвих обставин, які вона не приймає, та людей, з якими не ладнає, на описані в казці проблеми, уявити її активним учасником, сприяючи усвідомленню людиною необхідності прийняття відповідальності за власне життя та взаємини з іншими на себе. Фантастичний світ казки допомагає людині здолати стереотипи мислення, комплекси відчуженості, розвинути моральні установки особистості.

Важливими показниками ефективності програми психокорекції самотності є відчуття та враження учасників. Якісний аналіз свідчить, що суб'єктивний показник ефективності програми - задоволеність учасників - присутній. Більшість із них відзначили розвиваючий ефект програми та необхідність подібних занять, які є засобом зближення людей, вироблення терпимого ставлення один до одного. У більшості жінок заняття викликали позитивні емоції, допомогли подолати депресивний стан, дозволили подивитися на себе та навколишній світ з іншого боку. У них спостерігалося поліпшення фізичного та емоційного самопочуття, а рівень самотності зазнав значних змін у бік зниження гостроти цього переживання.

Результати дослідження свідчать про значущість психокорекційної роботи з жінками середнього дорослого віку. Аналізуючи отримані дані, можна відзначити, що жінки після проведення психокорекційних заходів стали спокійнішими, колишні соматичні скарги на погане самопочуття зникли. Також були відсутні і скарги на зміну настрою, спостерігалося підвищення життєвого тонусу, поява позитивного емоційного стану у зв'язку з формуванням багатоваріантного образу майбутнього.

Отже, опрацьовані наукові джерела дозволяють надати певні методичні рекомендації щодо оптимізації емоційних переживань жінок середнього віку: дихальні вправи, медитивні техніки, аутогенні тренування, вправа «Чорний список», методика перемикання емоцій.

Висновки

Таким чином, можна зробити висновок, що проблема емоційних переживань є однією із найважливіших проблем у психологічній науці. Емоційні переживання характеризуються: якістю, інтенсивністю, тривалістю та стійкістю. Найбільш важливою характеристикою емоцій та їх переживань є їхня якість. Кожне емоційне переживання має свою якість і при цьому всі емоції мають дві полярні якості: позитивну і негативну. Полярність якостей переживань обумовлена їх безпосереднім зв'язком із задоволенням і незадоволенням потреб.

Облік специфіки емоційних переживань сприятиме якіснішій психологічній допомозі жінкам, які її потребують. Розглядаючи роль емоційного переживання у системі цілепокладання жінок середнього дорослого віку, бачимо, наскільки важлива ця функція у житті окремих людей, а й у історії всього нашого виду. Вік 35-45 років посідає середину дорослості, це важливий життєвий етап, від проходження якого залежить подальший життєвий шлях особистості. Зрілість - цілісна і безперервно розвивається характеристика, гармонійна система особистості, для досягнення якої впливає проходження 35-45 річного етапу життя. Вивчення психоемоційного стану жінок саме цього віку показало наявність високих показників ситуативної та особистісної тривожності.

Результати дослідження можуть бути використані на практиці розробки програм психологічної допомоги жінкам середнього дорослого віку з метою підвищення життєздатності. Дане осмислення та розробки у зазначеному напрямку можуть стати перспективним напрямом подальших досліджень.

Література

1. Варій М. Й. Загальна психологія : підручник : у 2 т. 5- те вид., виправл. і доповн. Львів : Апріорі, 2016. Т. 1. 382 с.

2. Вітенко І.С., Борисюк А.С., Вітенко Т.І. Основи психології. Основи педагогіки : навч.-метод. Посібник. 2-ге вид. Чернівці: Книги-ХХХ, 2009. 200 с.

3. Дзюба Т. М., Коваленко О. Г. Д Психологія дорослості з основами геронтопсихології. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів; за ред. проф. В. Ф. Моргуна. Київ, 2013. 172 с.

4. Дуткевич Т. В. Загальна психологія. Теоретичний курс: навч. посіб. для студентів; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, Факультет корекц. та соц. педагогіки і психології, каф. психології освіти. Кам'янець-Подільський: Зволейко Д. Г., 2015. 431 с.

5. Колобич О. П. Загальна психологія. Навчально-методичний посібник. Львів, 2018. 172 с.

6. Лазуренко О. О. Емоційність як особливий психологічний феномен і предмет сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць. 2013. С. 236-243.

7. Лазуренко О. О. Психологічний аналіз основних напрямків дослідження емоційної сфери. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць. Сер. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2015. Т. 14. Ч. 5. С. 83-93.

8. Літвякова І.А., Ханецька Н.В. Дослідження впливу емоцій на стан особистості. Молодий вчений. 2017. № 11. С. 806-809.

9. Савчин М. В., Василенко Л.П. Вікова психологія : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2005. 360 с.

10. Шпак М. М. Роль переживання у структурі емоційного інтелекту особистості. Проблеми сучасної психології. 2016. Вип. 31. С. 549-558.

References

1. Vary, M. J. (2016). Zagal'na psihologija [General psychology]. (vol. 1-5). . I.'vlv : Apriori [in Ukrainian].

2. Vitenko, LS., Borisjuk, A.S., Vitenko, Т.І. (2009). Osnovipsihologii. Osnovipedagogiki [Basics of psychology. Basics of pedagogy]. (vol. 1-2). Сііепііоеі: Knigi-XXI [in Ukrainian].

3. Dzjuba, T. M., Kovalenko, O. G. (2013). Psihologija doroslosti z osnovami gerontopsihologi [Psychology of adulthood with the basics of gerontopsychology]. Kii'v [in Ukrainian].

4. Dutkevich, T. V. (2015). Zagal'napsihologija [Generalpsychology]. Kam'janec'-Podil. nac. un-t im. Ivana Ogienka, Fakul'tet korekc. ta soc. pedagogiki і psihologii, kaf. psihologii osviti. Kam'janec'-Podil's'kij: Zvolejko D. G. [in Ukrainian].

5. Kolobich, O. P. (2018). Zagal'napsihologija [Generalpsychology]. L'viv [in Ukrainian].

6. Lazurenko, O. O. (2013). Emocijnist' jak osoblivij psihologichnij fenomen i predmet suchasnih doslidzhen' [Emotionality as a special psychological phenomenon and subject of modern research]. Aktual'ni problemi psihologii - Actual problems of psychology, 236-243 [in Ukrainian].

7. Lazurenko, O. O. (2015). Psihologichnij analiz osnovnih naprjamkiv doslidzhennja emocijnoi sferi [Psychological analysis of the main directions of research in the emotional sphere]. Aktual'm problemi psihologii - Actual problems of psychology, 14, 5, 83-93 [in Ukrainian].

8. Litvjakova, I.A., Hanec'ka, N.V. (2017). Doslidzhennja vplivu emocij na stan osobistosti [Study of the influence of emotions on the state of personality]. Molodij vchenij - A young scientist, 11, 806-809 [in Ukrainian].

9. Savchin, M. V., Vasilenko, L.P. (2005). Vikova psihologija [Age psychology]. Kiiv : Akademvidav . [in Ukrainian].

10. Shpak, M. M. (2016). Rol' perezhivannja u strukturi emocijnogo intelektu osobistosti [The role of experience in the structure of emotional intelligence of the individua]. Problemi suchasnol psihologii - Problems of modern psychology, 31, 549-558. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru