Загальноісторичний шлях еволюції прикордонної інституції України від військового формування до правоохоронного органу європейського зразка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Головного центру супроводження програм розвитку (Офісу реформ) Державної прикордонної служби України

Загальноісторичний шлях еволюції прикордонної інституції України від військового формування до правоохоронного органу європейського зразка

Кабачинський М.І., доктор історичних наук, професор, доцент кафедри психології та морально- психологічного забезпечення

Ананьїн О.В., кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, старший офіцер

Україна, Київ, Хмельницький

Анотація

Розглянуто загальноісторичний шлях Державної прикордонної служби, як прикордонної інституції незалежної України, що був пройдений нею від часів військового формування до сучасного правоохоронного органу європейського зразка.

На першому етапі загальноісторичного шляху було прийнято ряд засадничих державних нормативно-правових актів та вирішено нагальні проблеми, пов'язані з організацією Прикордонних військ України, їх утворенням й становленням. На другому етапі розбудови здійснювалося удосконалення законодавства про державний кордон України. Розпочато процес договірно-правового оформлення державного кордону.

На третьому етапі відбулась підготовка до реформування Прикордонних військ у Державну прикордонну службу України - правоохоронний орган спеціального призначення. Основним завданням четвертого етапу стало формування сучасної прикордонної інституції як правоохоронного органу, діяльність якого ґрунтується на базових стандартах Європейського Союзу. На п'ятому етапі своєї історії прикордонна інституція України стикнулася із гібридною агресією російської федерації, яка 24 лютого 2022 р. трансформувалася у відкрите збройне вторгнення. Головною ознакою п'ятого етапу стало посилення військової компоненти в системі прикордонної інституції та її адаптація до умов особливого періоду та ведення бойових дій.

Наразі, окрім активної участі прикордонників у бойових діях на Сході та Півдні України, керівництвом прикордонної інституції виконуються державні завдання, які були визначені ще до по- вномасштабного збройного вторгнення російської федерації. Разом з цим під час відсічі російської збройної агресії прикордонна інституція України продовжує розвиватись та удосконалюватись.

Ключові слова: прикордонна інституція, Державна прикордонна служба України, еволюція, розвиток, реформування, правоохоронний орган, військове формування, російська збройна агресія, державний кордон.

Abstract

general historical path of the evolution of the border institution of Ukraine from a military formation to a law enforcement authority of the European sample

Kabachinsky M., doctor of Historical Sciences, Professor, Associate Professor, Department of psychology and moral and psychological support of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine named after Bogdan Khmelnytsky (Ukraine, Khmelnytsky)

Ananin O., candidate of Technical Sciences (Ph.D.), Senior Research Fellow, Senior officer of the Main Development Program Monitoring Center (Office of Reforms) of the State Border Service of Ukraine (Ukraine, Kyiv)

The general historical path of the State Border Service, as a border institution of independent Ukraine, which was passed by it from the time of military formation to a modern law enforcement body of the European model, is considered.

At the first stage of the overall historical path, a number of fundamental state normative legal acts were adopted and urgent problems related to the organization of the Border Troops of Ukraine, their formation and formation were resolved. At the second stage of development, the legislation on the state border of Ukraine was improved. The process of contractual and legal registration of the state border has begun. At the third stage, preparations were made for the reformation of the Border Troops into the State Border Service of Ukraine - a special law enforcement body. The main task of the fourth stage was the formation of a modern border institution as a law enforcement body, the activity of which is based on the basic standards of the European Union. At the fifth stage of its history, the border institution of Ukraine faced the hybrid aggression of the Russian Federation, which transformed into an open armed invasion on February 24, 2022. The main feature of the fifth stage was the strengthening of the military component in the system of the border institution and its adaptation to the conditions of the special period and the conduct of hostilities.

Currently, in addition to the active participation of border guards in hostilities in the East and South of Ukraine, the leadership of the border institution is performing state tasks that were determined even before the full-scale armed invasion of the Russian Federation. At the same time, during the repulsion of Russian armed aggression, the border institution of Ukraine continues to develop and improve.

Keywords: border institution, State Border Service of Ukraine, evolution, development, reformation, law enforcement agency, military formation, Russian armed aggression, state border.

Постановка проблеми та її актуальність. Із здобуттям Україною незалежності у 1991 р., однією з найактуальніших проблем на шляху утвердження державності стала розбудова державного кордону та забезпечення його охорони через розвиток власної прикордонної інституції. Але, будівництво такого складного організму, як державна прикордонна інституція, якою, наразі, є Державна прикордонна служба України (до 2003 року - Прикордонні війська України) не могло проходити стабільно і безпроблемно, бували успіхи й провали, досягнення і прорахунки. Ось для того, аби не повторювати помилок, а успіхи розвивати, необхідно уважно вивчати той історичний шлях, який прикордонники пройшли разом зі своєю державою.

Особливої актуальності тема історії розвитку сил оборони України, серед яких є і прикордонна інституція, набула в сучасних умовах російської збройної агресії, під час якої агресор проводить різні інформаційні операції з метою створення різних історичних фальсифікацій. Зокрема, спотворення історії державотворення України та її сил оборони.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Передусім проблемами вивчення процесу становлення та розбудови прикордонної інституції незалежної України займалися самі прикордонники. Зокрема, заслуговують на увагу колективні узагальнюючі праці, які на сьогодні містять значний обсяг матеріалу з досліджуваної проблеми. Зокрема, загальна історія прикордонного відомства, історія охорони окремих ділянок державного кордону, стисла історія переважної більшості з'єднань, частин та підрозділів [1; 2]. Деякі публікації присвячувалися розбудові регіональних прикордонних структур. Зокрема Є. Войтенко, Д. Діорді- єв та І. Мельник досліджували історію розбудови й охорони південної ділянки державного кордону України [3]. В. Чамара вивчав розбудову західної ділянки державного кордону [4]. Аналіз діяльності Прикордонних військ України, як складової системи забезпечення національної безпеки проводили П. Шишолін та М. Михеєнко [5]. М. Литвин вивчав проблеми реформування Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслуж- ба) у правоохоронний орган європейського зразка та її застосування на початку антитеро- ристичній операції на Сході України у 2014 р. [6]. О. Цевельов досліджував історичний досвід формування прикордонних підрозділів та можливості їх застосування в умовах сучасного збройного конфлікту [7]. Окремої уваги заслуговують різного роду аналітичні матеріали стосовно ролі та місця прикордонної інституції у відсічі та стримані збройній агресії РФ, її сучасного стану та перспектив розвитку [8; 9].

Але, не дивлячись на низку наукових досліджень, присвячених історії становлення та розвитку прикордонної інституції України, системних історичних праць, що висвітлюють загальноісторичний шлях еволюції прикордонної інституції України від військового формування до правоохоронного органу європейського зразка поки ще не створено.

Метою статті є викладення результатів дослідження еволюції прикордонної інституції України, які надають уявлення про її загаль- ноісторичний шлях від військового формування до правоохоронного органу європейського зразка.

Виклад основного матеріалу дослідження. Прискіпливе вивчення процесу становлення та розвитку Держприкордонслужби дозволяє стверджувати, що з 1991 р. по теперішній час прикордонною інституцією України були пройдені наступні етапи: перший (кінець серпня 1991-1993 рр.) - утворення і становлення; другий (1994-1999 рр.) - розбудова; третій (2000-липень 2003 рр.) - реформування [10, с. 58-59]; четвертий (серпень 2003-лютий 2014 рр.) - формування сучасного прикордонного відомства, як правоохоронного органу європейського зразка; п'ятий (березень 2014 р. - по теперішній час) - адаптація системи охорони та захисту державного кордону до умов, що склалися внаслідок гібридної агресії російської федерації яка 24 лютого 2022 р. трансформувалася у відкрите збройне вторгнення.

Серед основних етапів розвитку прикордонної інституції ключовим був, безперечно, перший, коли з кінця серпня 1991 до 1993 рр. були утворені й пройшли становлення Прикордонні війська України. Протягом цього часу: вирішувались нагальні проблеми пов'язані зі створенням власних прикордонних військ; було прийнято ряд засадничих нормативно- правових актів: 30 серпня 1991 р. - Указ Президії Верховної Ради України «Про підпорядкування Україні Прикордонних військ, що дислокуються на її території» [11], 12 вересня 1991 р. - Закон України «Про правонаступни- цтво України» [12], 4 листопада 1991 р. - Закони України «Про державний кордон Украї- ни» [13] і «Про Прикордонні війська України» [14], які дали можливість у концептуальному плані визначити прикордонну політику України й організувати поетапне формування і розбудову її прикордонного відомства; відбулось виставлення військ по всьому периметру державної території України; були створені центральний і регіональні органи управління Прикордонних військ, нові з'єднання і частини для контролю й охорони усіх ділянок державного кордону, органи забезпечення; нарощувались зусилля з охорони морської ділянки; розвитку авіації; розпочався переговорний процес із сусідами України щодо визначення державних кордонів тощо.

Основні заходи з розбудови Прикордонних військ та удосконалення їхньої оперативно- службової діяльності здійснювались на другому етапі - етапі розбудови (1994-1999 рр.). Протягом цих років було виконано досить значний обсяг роботи, спрямованої на удосконалення законодавства про державний кордон України. У цей час розпочався активний процес договірно-правового оформлення державного кордону. Було підписано ряд міжнародних договорів з прикордонних питань з усіма суміжними державами. Але через масу об'єктивних і суб'єктивних причин, з якими зіткнулась і Україна, і, зокрема, Прикордонні війська, завдання які ставились у «Комплексній програмі розбудови державного кордону України» [15, с. 32] - укладення рівноправних справедливих договорів про державний кордон і режим державного кордону, співробітництво і взаємодопомогу з прикордонних питань з суміжними державами, виконати повністю не вдалось. Зокрема виникли певні труднощі щодо визначення статусу острова Зміїний з Румунією, проблеми щодо делімітації державних кордонів з російською федерацією та Молдовою.

Також у 1994-1999 рр. вдалось вирішити багато проблем у розбудові Прикордонних військ, відкритті нових і реконструкції існуючих пунктів пропуску через державний кордон, організації прикордонного та інших видів контролю тощо. Але складна політико- економічна обстановка в країні, катастрофічна фінансова ситуація - все це призвело до заморожування значної кількості старих та нагромадження нових проблем.

Отже, перед керівництвом країни та Державного комітету з охорони державного кордону України були поставлені значні завдання щодо розвитку Прикордонних військ у досконалу структуру, яка б могла забезпечити надійну охорону державного кордону.

Важливого значення набуло питання створення прикордонного відомства та системи охорони державного кордону, які були б адекватними загрозам національній безпеці й обстановці, що складалась на кордоні, економічно доцільними та підтримували додержання балансу службової ефективності. прикордонний інституція правоохоронний військо

Задля вирішення зазначених проблем у контексті реалізації положень «Програми дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ та митних органів України, на період до 2005 року», яка була затверджена Указом Президента України від 16 листопада 2000 р. [16], протягом 20002003 рр. відбулась підготовка до реформування Прикордонних військ у Державну прикордонну службу України - правоохоронний орган спеціального призначення. Цей період (2000-липень 2003 рр.) став третім і останнім етапом в історії Прикордонних військ України - етапом реформування.

Нову сторінку своєї історії українські прикордонники перегорнули 1 серпня 2003 р., тоді, коли набрав чинності прийнятий 3 квітня 2003 р. Закон України «Про Державну прикордонну службу України» [17].

Основним завданням четвертого (серпень 2003-лютий 2014 рр.) етапу стало реформування сучасної прикордонної інституції з військового формування в правоохоронний орган, діяльність якого ґрунтується на стандартах ЄС. Протягом 2006-2010 рр. Президентом України та Урядом була прийнята низка стратегічних документів, якими було передбачено суттєві зміни в організації функціонування відомства, побудови сучасної інтегрованої системи охорони кордону та підвищення рівня прикордонної безпеки. Виконання вимог цих документів передбачало: завершення договірно-правового оформлення державного кордону; розвиток інфраструктури кордону відповідно до стандартів ЄС; створення належних умов для учасників міжнародного руху та ефективної роботи контрольних служб; інженерного облаштування кордону поза пунктами пропуску тощо. Взагалі, на цьому етапі, заходи у сфері прикордонної безпеки порівняно з минулими роками, досягли найбільших результатів. Було реалізовано комплекс заходів з договірно- правового оформлення державного кордону; укладено міжнародні угоди щодо двостороннього та багатостороннього співробітництва; здійснено реформування прикордонної інституції (організаційно-штатні зміни - запроваджено нову організаційну структуру Дер- жприкордонслужби, що сприяло переходу на чотирирівневу систему управління (Адміністрація Держприкордонслужби - регіональне управління - орган охорони кордону - відділ прикордонної служби); реорганізація системи управління, запровадження систем управління ризиками та кримінального аналізу; реформування Морської охорони; перехід до повного комплектування персоналом на контрактній основі; реформування системи підготовки персоналу; оптимізація системи логістики; технічне переоснащення підрозділів кордону відповідно до потреб правоохоронної діяльності тощо) [18].

Подальше підвищення рівня захищеності національних інтересів на державному кордоні з державами ЄС забезпечували заходи з упорядкування діяльності пунктів пропуску та спрощення візового режиму, що сприяло зростанню пасажирського і вантажного потоків, відбулося значне підвищення ефективності протидії загрозам національної безпеки - контрабанді зброї, торгівлі наркотиками, нелегальній міграції, розповсюдження тероризму тощо. Спостерігалася всебічна державна підтримка ініціатив прикордонної інституції у сфері прикордонної безпеки.

Загалом, цей період продемонстрував, що належний рівень прикордонної безпеки країни може досягатися спільними діями прикордонних служб суміжних країн по обидва боки кордону. Тут свою ефективність продемонстрували заходи із спільного контролю у пунктах пропуску, спільне патрулювання лінії державного кордону, створення спільних консультаційних пунктів, обмін оперативною інформацією, спільні операції у рамках діяльності Європейської Агенції з управління співпрацею на зовнішніх кордонах країн ЄС (Frontex) [19].

На жаль досить успішний поступ прикордонників, як і усієї країни, був перерваний віроломним вторгненням російської федерації, після чого Держприкордонслужбі довелось терміново адаптувати існуючу систему охорони та захисту кордону до умов, що склались внаслідок військової агресії. З зазначених подій і розпочався п'ятий (березень 2014 р.- по теперішній час) етап в історії відомства. Головною ознакою цього періоду стало посилення військової компоненти в системі прикордонної інституції та її адаптація до умов особливого періоду та ведення бойових дій.

Тимчасова окупація АР Крим та «гібридна» війна на Донбасі, небезпека сепаратизму, тероризму, активізація контрабанди зброї та засобів терору, наркобізнесу, нелегальної міграції, а також загроза незаконного розповсюдження зброї масового ураження та екологічно небезпечних речовин зумовили необхідність удосконалення системи безпеки державного кордону.

Військово-політична обстановка продемонструвала слабку військову компоненту, недостатнє технічне оснащення та матеріальне забезпечення прикордонників, що перешкоджало ефективно протидіяти загрозам національної безпеки.

Відбувається оптимізація організаційно- штатної структури Держприкордонслужби. Вперше за роки незалежності гранична штатна чисельність збільшується на 3000 військовослужбовців. Створюються оперативно-бойові прикордонні комендатури, які беруть під контроль лінію розмежування на території Донецької та Луганської областей. В стислі строки проводяться інженерне облаштування на державному кордоні та фортифікаційні роботи на лінії розмежування. Із залученням коштів міжнародної технічної допомоги підрозділи, що виконували завдання вздовж лінії розмежування в районі проведення антитеро- ристичної операції (далі - АТО) та Операції об'єднаних сил (далі - ООС) отримують сучасну броньовану техніку та спорядження.

До штату прикордонних підрозділів, що виконували завдання на лінії розмежування в районі проведення АТО (ООС) вводяться нові посади за військовими спеціальностями, організовується їхня бойова підготовка, відповідно до навчальних програм Збройних сил України. Активний пошук нових форм оперативно-службової діяльності приводить до створення прикордонних комендатур швидкого реагування, які згодом стали одним з основних елементів нової моделі охорони та оборони державного кордону.

Поряд з посиленням військової компоненти розпочалася реформа, що спрямовується на досягнення європейського рівня обслуговування населення, перехід на нову систему правоохоронних органів, яка забезпечить дотримання прав людини, верховенство закону і ефективне функціонування інституцій держави, а також в якій діятимуть надійні внутрішні антикорупційні механізми [20].

Заходи з реформування та розвитку прикордонного відомства здійснюються планово і раціонально. Адміністрацією Держприкор- донслужби забезпечено стратегічний рівень співробітництва з Європейською агенцією Frontex, реалізовано ряд спільних з Міжнародною організацією з міграції проектів та Twining-проект.

Основними досягненнями прикордонної інституції, починаючи з 2014 року можна визначити:

на Сході країни розгорнуто нові Донецько- Луганське регіональне управління, Краматорський та Лисичанський прикордонні загони. Їх діяльність спрямовувалася на виконанні завдань на лінії розмежування та в районі проведення АТО (ООС), що покращувало якість управління та міжвідомчу взаємодію;

нарощення щільності охорони кордону за рахунок підвищення укомплектованості персоналу та розгортання нових підрозділів;

удосконалення структури відомства, мобільних сил і бойових резервів технічне переоснащення підрозділів, професійної підготовки персоналу.

У рамках цих заходів переформовувалися оперативні підрозділи. За сприяння іноземних партнерів було створено загін спецпризначен- ня «ДОЗОР».

На кордоні з ЄС та Молдовою поширено спільне патрулювання та спільний прикордонний контроль. Розгорнуто нові відділення інспекторів прикордонної служби. Розділено функції з охорони «зеленого кордону» і прикордонного контролю. На загрозливих напрямках поблизу кордону розпочинається розгортання нових сучасних прикордонних підрозділів.

Важливим досягненням можна також вважати введення для громадян України безвізового режиму з низкою країн ЄС. Протягом 2017-2019 рр. оснащено біометричним обладнанням 157 пунктів пропуску, у тому числі для контролю за відбитками пальців - 97. Держприкордонслужба отримує доступ до баз даних Інтерполу в 126 пунктах пропуску через державний кордон. Завдяки чому збільшилася результативність щодо виявлення на державному кордоні розшукуваних осіб, підроблених паспортних документів та викрадених автомобілів, які перебували у міжнародному розшуку.

У рамках антикорупційної державної програми реформуються підрозділи внутрішньої безпеки. Запроваджено нові форми попередження корупційних дій та мінімізації відповідних ризиків.

Протягом 2017-2019 рр. успішно реалізовано пілотні проекти «Нове обличчя кордону» та «Нове обличчя керівного складу», метою яких було конкурсний відбір та підготовка вмотивованого персоналу та досвідчених керівників органів (підрозділів) охорони державного кордону. У рамках цих проектів здійснилося комплектування низки підрозділів охорони кордону.

До відкритого повномасштабного збройного вторгнення російської федерації 24 лютого 2022 р. керівництвом прикордонної інституції виконувалися визначені МВС України стратегічні завдання, зокрема: подальший розвиток інтегрованого управління кордонами; модернізація системи охорони та оборони кордону; розвиток прикордонної інфраструктури; підвищення рівня довіри населення до прикордонників тощо [21].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Процес розбудови прикордонної інституції незалежної України на всьому її загальноісторичному шляху, починаючи з 1991 р., відбувався під впливом значних соціально-політичних змін в країні. Зокрема, проголошення незалежності, складна, економічна ситуація, гібридна агресія та повномасштабне збройне вторгнення, що безперечно ускладнювало ситуацію на державному кордоні, всередині країни та впливало на швидкість та ефективність реформування прикордонної інституції.

У цілому реформування прикордонної інституції України з військового формування в правоохоронний орган європейського зразка, зміна підходів до організації всієї системи охорони кордону, в правовому аспекті, технічно й технологічно були спрямовані на наближення до європейських стандартів і цілком відповідали стратегічному курсу України на інтеграцію в ЄС та набуття членства в НАТО.

Наразі, окрім активної участі прикордонників у бойових діях на Сході та Півдні України, керівництвом прикордонної інституції виконуються державні завдання, які були визначені ще до повномасштабного збройного вторгнення військ російської федерації. Разом з цим під час відсічі збройної агресії прикордонна інституція України продовжує розвиватись та удосконалюватись.

Перспективами подальших історичних студій можна вважати дослідження трансформацій у прикордонній інституції України під час відсічі та стримані російської збройної агресії у період 2014 - початку 2018 рр.

Список використаних джерел

1. Прикордонні війська України: історія та сучасність: навч. посіб. / Б. М. Олексієнко та ін. (2001). Хмельницький: НАПВУ, 380 с.

2. Державна прикордонна служба України: історія та сучасність / за ред. М. М. Литвина. (2007). Київ: Фенікс, 260 с.

3. Діордієв Д. Н., Мельник І. О., Войтенко Є. В. (2001). Адреса мужності - Південний кордон. Одеса: Друк. 300 с.

4. Чамара В. (2002). Там де гори й полонини... Кордон. № 1. С. 12-13.

5. Шишолін П. А., Михеєнко М. М. (2002). Прикордонна безпека України: концептуальні засади. Науковий вісник Прикордонних військ. № 1. С. 3-5.

6. Литвин М. (2019). Лінія розмежування. Київ: Гамазін, 396 с.

7. Цевельов О. Є. (2022). Досвід формування та застосування бойових резервів прикордонної служби, їх завдання в сучасних умовах. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень. НУОУ № 1(74). С. 27-36.

8. Біла книга - 2015. Стратегічний бюлетень прикордонної безпеки України. Адміністрація ДПСУ (2016). Київ: Art Ekonomi, 240 c.

9. Біла книга - 2016. Стратегічний бюлетень прикордонної безпеки України. Адміністрація ДПСУ (2017). Київ: Art Ekonomi, 120 с.

10. Кабачинський М. І. (2006). На варті рубежів Батьківщини: Прикордонні війська України в 19912003 роках: монографія. Хмельницький: НАДПСУ, 564 с.

11. Про підпорядкування Україні Прикордонних військ, що дислокуються на її території: Указ Президії Верховної Ради України від 30 серп. 1991 р. № 1464-ХІІ. Державний кордон України. Збірник документів за 1991 рік. Київ: Держкомкор- дон, 1992. С. 3.

12. Про правонаступництво України: Закон України від 12 верес. 1991 р. № 1543-ХІІ. Державний кордон України. Збірник документів за 1991 рік. Київ: Держкомкордон, 1992. С. 4-5.

13. Про державний кордон України: Закон України від 4 лист. 1991 р. № 1777-ХІІ. Відомості Верховної Ради. 1992. № 2. С. 5.

14. Про Прикордонні війська України. Закон України від 4 лист. 1991 р. № 1779-ХІІ. Відомості Верховної Ради. 1992. № 2. С. 7.

15. Комплексна програма розбудови державного кордону України. (1994). Київ: Держкомкордон. 76 с.

16. Про Програму дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ України та митних органів України, на період до 2005 року: Указ Президента України від 16 лист. 2000 р. № 1241/2000. Державний кордон України. Збірник документів за 2000 рік. Київ: Держкомкордон, 2001. С. 49-98.

17. Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 3 квіт. 2003 р. № 661-IV. (2003). Прикордонник України. № 39. С. 4-10.

18. Концепція інтегрованого управління кордонами: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 жовт. 2010 р. № 2031-р.

19. Про затвердження Національного плану заходів з виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 серп. 2014 р. № 805-р (із змінами).

20. Стратегія розвитку Державної прикордонної служби: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лист. 2015 р. № 1189-р.

21. Біла книга - 2020. Стратегічний бюлетень прикордонної безпеки України. Адміністрація ДпСУ (2021). Вінниця: Консоль, 100 с.

References

1. Prykordonni viiska Ukrainy: istoriia ta suchasnist: navch. posib. [Border troops of Ukraine: history and modernity: study guide] / B. M. Oleksienko and others. (2001). Khmelnytskyi: NABTU, 380 p. [in Ukrainian].

2. Litvin M. M. (Ed.). (2007). Derzhavna prykordonna sluzhba Ukrainy: istoriia ta suchasnist [State border service of Ukraine: history and modernity]. Kyiv: Phoenix, 260 p. [in Ukrainian].

3. Diordiev D. N., Melnyk I. O., Voitenko E. V. (2001). Adresa muzhnosti -Pivdennyi kordon [The address of courage is the Southern border]. Odesa: Print. 300 p. [in Ukrainian].

4. Chamara V. (2002). Tam de horyypolonyny... [Where there are mountains and fields...]. Border. № 1. P 12-13. [in Ukrainian].

5. Shysholin P A., Mykhienko M. M. (2002). Prykordonna bezpeka Ukrainy: kontseptualni zasady [Border security of Ukraine: conceptual foundations]. Scientific Bulletin of the Border Troops. № 1. P 3-5. [in Ukrainian].

6. Litvin M. (2019) Liniia rozmezhuvannia [The line of demarcation]. Kyiv: Hamazin, 396 p. [in Ukrainian].

7. Tsevelyov O. Ye. (2022). Dosvidformuvannia ta zastosuvannia boiovykh rezerviv prykordonnoi sluzhby, yikh zavdannia v suchasnykh umovakh [Experience in the formation and use of combat reserves of the border service, their tasks in modern conditions]. Collection of scientific works of the Center for Military-Strategic Research of the Ukrainian National Academy of Sciences. № 1(74). P 27-36. [in Ukrainian].

8. Bila knyha - 2015. Stratehichnyi biuleten prykordonnoi bezpeky Ukrainy [White book - 2015. Strategic bulletin of border security of Ukraine]. (2016). DPSU administration. Kyiv: Art Ekonomi, 240 p. [in Ukrainian].

9. Bila knyha - 2016. Stratehichnyi biuleten prykordonnoi bezpeky Ukrainy [White book - 2016. Strategic bulletin of border security of Ukraine]. (2017). DPSU administration. Kyiv: Art Ekonomi, 120 p. [in Ukrainian].

10. Kabachynskyi M. I. (2006). Na varti rubezhiv Batkivshchyny: Prykordonni viiska Ukrainy v 19912003 rokakh: monohrafiia [Guarding the borders of the Motherland: Border troops of Ukraine in 19912003: monograph]. Khmelnytskyi: NABSSU, 564 p. [in Ukrainian].

11. Pro pidporiadkuvannia Ukraini Prykordonnykh viisk, shcho dyslokuiutsia na yii terytorii: Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 30 serp. 1991 r. № 1464-ХІІ [On the subordination of the Border Troops stationed on its territory to Ukraine: Decree of the Presidium of the Verkhovna Rada of Ukraine dated August 30 1991 № 1464-ХІІ]. State border of Ukraine. Collection of documents for 1991. Kyiv: State Border Committee, 1992. P 3. [in Ukrainian].

12. Pro pravonastupnytstvo Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 12 veres. 1991 r. № 1543-ХІІ [On Legal Succession of Ukraine: The Law of Ukraine dated September 12. 1991]. State border of Ukraine. Collection of documents for 1991. Kyiv: State Border Committee, 1992. P. 4-5. [in Ukrainian].

13. Pro derzhavnyi kordon Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 4 lyst. 1991 r. № 1777-ХІІ [On the State Border of Ukraine: The Law of Ukraine dated November 4. 1991 № 1777-XII]. Verkhovna Rada information. 1992. № 2. P. 5. [in Ukrainian].

14. Pro Prykordonni viiska Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 4 lyst. 1991 r. № 1779-ХІІ [About the Border Troops of Ukraine: The Law of Ukraine dated November 4. 1991 № 1779-XII]. Verkhovna Rada information. 1992. № 2. P. 7. [in Ukrainian].

15. Kompleksna prohrama rozbudovy derzhavnoho kordonu Ukrainy. (1994). [Comprehensive program of development of the state border of Ukraine]. Kyiv: State Border Committee. 76 p. [in Ukrainian].

16. Pro Prohramu dii, spriamovanykh na pidtrymannia rezhymu derzhavnoho kordonu Ukrainy i prykordonnoho rezhymu, rozvytok Prykordonnykh viisk Ukrainy ta mytnykh orhaniv Ukrainy, na period do 2005 roku: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 16 lyst. 2000 r. № 1241/2000 [On the Program of actions aimed at maintaining the regime of the state border of Ukraine and the border regime, the development of the Border Troops of Ukraine and the customs authorities of Ukraine, for the period until 2005: Decree of the President of Ukraine dated November 16. 2000 № 1241/2000]. Kyiv: State Border Committee, 2001. P 49-98. [in Ukrainian].

17. Pro Derzhavnu prykordonnu sluzhbu Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 3 kvit. 2003 r. № 661-IV. (2003). [On the State Border Service of Ukraine: Law of Ukraine dated April 3. 2003 № 661-IV]. Border guard of Ukraine. № 39. P 4-10. [in Ukrainian].

18. Kontseptsiia intehrovanoho upravlinnia kordonamy: Rozporiadzhennia Kabinetu Minis- triv Ukrainy vid 27 zhovt. 2010 r. № 2031-r [The concept of integrated border management: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated October 27. 2010 № 2031].

19. Pro zatverdzhennia Natsionalnoho planu zakhodiv z vykonannia druhoi fazy Planu dii shchodo liberalizatsii Yevropeiskym Soiuzom vizovoho rezhymu dlia Ukrainy: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 20 serp. 2014 r. № 805-r (iz zminamy) [On the approval of the National Action Plan for the implementation of the second phase of the Action Plan on the liberalization of the visa regime for Ukraine by the European Union: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated August 20 2014 № 805- r (with amendments)].

20. Stratehiia rozvytku Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 lyst. 2015 r. № 1189-r [Strategy for the development of the State Border Service: Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated November 23. 2015 № 1189].

21. Bila knyha - 2020. Stratehichnyi biuleten prykordonnoi bezpeky Ukrainy [White book - 2015. Strategic bulletin of border security of Ukraine]. (2021). DPSU administration. Vinnytsia: Console, 100 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru