Участь жінок у політиці та врядуванні країн Балканського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

Участь жінок у політиці та врядуванні країн Балканського регіону

Юлія Левченко

аспірантка кафедри політології філософського факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті було проаналізовано міжнародні стандарти щодо підвищення рівня участі жінок у політиці та врядуванні. На основі міжнародних стандартів було здійснено порівняльний аналіз політичної участі жінок у країнах Балканського півострова: Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Північній Македонії, Чорногорії та Сербії. Науковий інтерес пояснюється зростанням уваги світової спільноти до суспільних та політичних процесів у країнах Балканського півострова, які допомагають жінкам просуватися до політичної участі та показують, наскільки жінки можуть самореалізовуватися в діяльності політичних партій та в суспільно-політичному просторі власних країн загалом. Також було досліджено соціально-економічний статус жінок в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Північній Македонії, Чорногорії та Сербії. Було здійснено аналіз виборчих кодексів та статутів 3-х основних політичних партій у кожній із цільових країн з метою з'ясувати як партії в країнах Балканського півострова просувають жінок до політичної участі та наскільки жінки можуть самореалізовуватися в діяльності даних партій та в суспільно-політичному просторі власних країн загалом. На підставі проведеного аналізу було виявлено низку проблем з реалізацією участі жінок у політиці та врядуванні у країнах Балканського півострова. Головним чином вони пов'язані з домінуванням культурних стереотипів у суспільстві та серед представників політичних еліт, соціально-економічним становищем жінок та з недосконалістю законодавства. Провідні світові та європейські організації, також констатують дані особливості участі жінок у політиці та врядуванні в Балканському регіоні та зосереджені на подальшому моніторингу ситуації з метою забезпечення прав і свобод в регіоні. Науковий інтерес пояснюється зростанням уваги світової спільноти до суспільних та політичних процесів у країнах Балканського півострова. Досвід інтеграції постсоціалістичних країн Балканського регіону до Європейського Союзу та НАТО та відповідно їхні соціально-політичні стратегії розвитку та трансформації є важливим для вивчення представниками українського громадянського суспільства та представниками політичних та наукових еліт у зв'язку з актуальністю процесів модернізації та співпраці з Європейським союзом та Північноатлантичним альянсом в Україні.

Ключові слова: політична участь жінок, участь жінок врядуванні, політика країн Балканського півострова, врядування, міжнародні стандарти щодо підвищення рівня участі жінок у політиці та врядуванні.

Yuliya Levchenko

PhD student of the Department of Political Science, Faculty of Philosophy Taras Shevchenko National University of Kyiv

WOMEN'S PARTICIPATION IN POLICY AND GOVERNANCE IN THE BALKANS політика жінка міжнародний

Keywords: women's political participation, women's participation in government, Balkan policy, governance, international standards for increasing women's participation in politics and government.

Постановка проблеми. За останні два десятиліття участь жінок у політиці у світі загалом повільно, але неухильно зростала як кількісно, так і якісно. Починаючи з 1995 року, кількість жінок у національних парламентах майже подвоїлася з 11 відсотків у 1995 році до 24 відсотків у 2018 році. Проте станом на січень 2019 року лише 11 жінок обіймають посади глав держав, а 10 - голови уряду. Станом на листопад 2018 року лише 24 відсотки всіх національних парламентарів складали жінки [1].

У країнах Балканського півострова розбудова тендерної рівності, і особливо рівного політичного представництва є питанням, що потребує уваги та вирішення. Слід зазначити, що законодавство з питань тендерної рівності у країнах Балканського регіону в цілому відповідає міжнародним стандартам та стандартам Європейського Союзу (ЄС). Їх Конституції гарантують широкий спектр прав і свобод людини, а також існує всеосяжна законодавча база, яка сприяє дотриманню тендерної рівності та забезпечує захист від дискримінації (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Узгодження з зобов'язаннями ЄС та міжнародними зобов'язаннями

Проте існує спільний виклик у належному впровадженні цієї правової бази, а також у низькій довірі до державних установ та їх здатності гарантувати реальну рівність між жінками та чоловіками. Легітимність і присутність жінок у законодавчих органах часто піддається сумніву їх колегами та громадськістю загалом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій проведено у викладі основного матеріалу, тому дублювати їх ще раз немає необхідності.

Метою статті можна назвати наступні ключові пункти:

• Визначити ряд законодавчих та політичних ініціатив у регіоні Балканського регіону, які обмежують політичний прогрес жінок.

• Визначити, як партії у цільових країнах сприяють розвитку жінок, їх участі у політиці, і наскільки безперешкодно жінки можуть розвиватися в політичній діяльності.

• Знайти кореляцію між позитивною дискримінацією (ґендерні квоти) та політичною участю жінок у цільових країнах.

• Розкрити питання щодо ухвалення рішень як чоловічої прерогативи у цільових країнах.

Методологія. По кожній цільовій країні було проведено огляд літератури щодо таких документів, як виборчі кодекси, закони та стратегії щодо дотримання ґендерної рівності, звіти та дослідження Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини, Звіти Європейського Союзу (ЄС) про досягнення цільових країн, ПРООН, Жінки ООН, Організації громадянського суспільства (ОГС), звіти про вибори, закони та акти проти дискримінації та статути найбільших політичних партій з представництвом у законодавчій гілці влади у кожній цільовій країні. Було проаналізовано інтерв'ю з жінками-політиками з політичних партій, які проводили залучені експерти з кожної досліджуваної країни.

Виклад основного матеріалу. Політична участь жінок у досліджуваних країнах Балканського півострова. Положення жінок у політичній сфері на Балканах за останні десятиліття зазнало значних покращень як з точки зору їх кількісної присутності у політиці, так і значущої участі у політичних процесах.

На всій території Балканського півострова ґендерні квоти вимагають від політичних партій включити щонайменше 30 % жінок до своїх списків кандидатів (40 % у Боснії і Герцеговині (БіГ) та Північній Македонії), але вони не завжди дотримуються цих вимог [2].

У парламентах регіону спостерігається збільшення кількості обраних представників. Після парламентських виборів 2017 року в Албанії була 41 жінка зі 140 депутатів парламенту, або 29%. Жінки в парламенті Албанії також заснували Альянс жінок у парламенті, який фактично не діє через бойкот Демократичної партії Албанії (Partia Demokratike). У парламенті Боснії і Герцеговини 21% жінок-депутатів, у Косово жінки складають 33% депутатів, 38% у Північній Македонії, 23% у Чорногорії та 37% у Сербії [3].

Однак, за даними Фонду Фрідріха Еберта [4], це не означає автоматично, що ґендерна рівність та права жінок пропагуються та захищаються.

Жінки також займають керівні посади. На даний час дві з найвищих посад прем'єр-міністра та голови парламенту в Сербії займають жінки, а заступником голови парламенту в Албанії також є жінка. Крім того, у Косово до 2016 року посаду президента займала жінка, і донедавна президентство двох територіальних одиниць у БіГ займали жінки, що є очевидним свідченням участі жінок у політичній сфері та вищих рівнях управління та прийняття рішень [5].

На місцевому рівні Албанія досягла прориву, коли запровадження 50% квоти у списку членів національної ради збільшило представництво жінок у місцевих радах з 12% до 35% у 2015 році [5]. Однак із 61 муніципалітету в Албанії лише 9 очолюють жінки. Крім того, в Албанії жінки-радники створюють Альянси жінок-радників за допомогою партнерів, переважно організації ООН Жінки.

За даними дослідження Європейського парламенту про дотримання прав жінок на Західних Балканах [6] у БіГ, радники представляють 19% обраних депутатів місцевих рад, тоді як на виборах мера лише 6% складали жінки.

У Чорногорії участь жінок у місцевому самоврядуванні становить 27%.

Ситуація виглядає більш проблематичною в Косово, де лише 4% членів місцевої ради складають жінки, а жінок-мерів немає. Було створено Жіночу парламентську мережу, але жінки дуже мало представлені в місцевих адміністраціях, де 9 із 169 муніципалітетів мають жінок на посадах мерів, а також у Службі закордонних справ, збройних силах та на посадах, які впливають на прийняття рішення у всіх секторах, згідно з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок [7].

Соціально-економічний статус жінок у країнах Балканського півострова. Соціально-економічний статус жінок, їх здатність бути економічно незалежними та становище у суспільстві є важливою передумовою політичної участі жінок. Ситуація на Балканах відображає виклики, з якими стикаються жінки, щоб вийти у публічну сферу. Частка жінок у робочій силі є нижчою порівняно з чоловіками, а неоплачувана праця є більш поширеною. Порівняно з іншими країнами ЄС, країни Балканського регіону мають найнижчу частку жіночої робочої сили, що становить у середньому близько 45% або на 7 процентних пунктів нижче середнього показника в ЄС. Розрив у зайнятості з ЄС здебільшого обумовлений низькою участю жінок на трудовому ринку, але також частково обумовлений більшим рівнем безробіття на Балканах порівняно з ЄС, що впливає як на чоловіків, так і на жінок. Майже дві третини жінок цільових країн або не працюють, або є безробітними (Міжнародний валютний фонд, МВФ 2017).

У всіх країнах регіону чоловіки є найактивнішою робочою силою. Наприклад, в Албанії 50% жінок проти 64% чоловіків були активними на ринку праці. У Північній Македонії лише 39% загальної робочої сили складають жінки. У Чорногорії 44% жінок проти 56% чоловіків працюють на ринку праці. Також існує значний розрив у заробітній платі за статтю [8].

Відповідно до звіту експетрів з питань верховенства права Юридичного інституту в Боснії та Герцеговині [9], необхідно створювати ще сприятливіші умови для того, щоб жінки могли брати участь у всіх сферах діяльності суспільства, оскільки БіГ є слабо економічно розвиненою та політично нестабільною країною. Крім того, освіта жінок та залучення їх до громадської та політичної діяльності через спеціальні програми, стипендії, семінари тощо, особливо у менш розвинених районах, є вирішальною діяльністю для розширення прав і можливостей жінок. Більшість правлячих партій у БіГ є правими центристськими партіями, які пропагують консерватизм та патріархальні цінності, залишаючи великий простір для маніпуляцій щодо становища жінок. У рамках патріархального консерватизму завжди робиться акцент на біологічній ролі жінки, нехтуючи при цьому її потенціалом у соціально-економічному аспекті розвитку суспільства.

Аналіз законодавчої бази досліджуваних цільових країн Балканського півострова. Албанія. Законодавство щодо участі жінок у політиці та врядуванні: принципи тендерної рівності та представництва жінок у всіх сферах суспільного життя затверджені в ряді документів, найбільш помітно в конституції, яка дотримується міжнародних стандартів та договорів, які мають пріоритет над національним законодавством, коли останнє суперечить встановленим міжнародним нормам. Недискримінація за статтю та принцип рівності перед законом постулюється в описі основних прав громадян Албанії. Важливими для аналізу є наступні закони та законодавчі акти: Закон про ґендерну рівність у суспільстві, Закон про захист від дискримінації, Виборчий кодекс.

Політичні партії та жінки в Албанії. Представництво жінок у провідних політичних партіях Албанії є нижчим від зазначених зобов'язань цих політичних партій у їхніх статутах. Статут Демократичної партії встановлює 30% квоту представництва жінок у керівних комітетах та Національній раді партії. Також існує жіночий форум, який відповідає за представлення інтересів своїх членів у всіх партійних структурах, до складу якого входять близько 20 000 жінок [11]. Відповідно до статуту ДП, функція жіночого форуму полягає у сприянні участі жінок у формуванні політики, структурах прийняття рішень партії та їх участі у політичних функціях [12].

Статті 3, 23, 37, 43 та 63 статуту Соціалістичної партії містять ряд положень, що заохочують участь жінок у її партійних структурах. Це накладає 30% квоту на партійні структури та 50% квоту для загальнонаціональних з'їздів партій та кандидатів, що беруть участь у місцевих радах на місцевих виборах. З близько 30000 жінок-членів у своїх структурах Соціалістична партія також створила з 2003 року Жіночий форум [11]. Статут та Регламент Соціалістичної партії Албанії проголошують, що форум представляє інтереси жіно, та визначає принципи прав жінок у суспільстві, включаючи тендерну рівність на ринку праці, політичну участь та представництво у суспільному житті [12].

Статут Соціалістичного руху за інтеграцію (SMI) у Розділі 17 передбачає 50% тендерну квоту для спеціального списку кандидатів, складених для всіх форумів SMI на всіх рівнях, і робить тендерну рівність обов'язковою для партії. Статут також засновує жіночий форум партії, що відповідає за представництво жінок. Однак немає даних для оцінки того, чи виконуються ці зобов'язання у структурах партії [12].

Як випливає з наведеної нижче таблиці, політичні партії Албанії найчастіше не виконують проголошених статутами положень про тендерну рівність та не контролюють відповідність встановлених квот. Наприклад, тендерний склад жодної з великих політичних партій не відповідає встановленій квоті щодо представництва жінок на всіх партійних рівнях форумах [11].

Згідно з попередніми дослідженнями, незважаючи на прихильність еліт до забезпечення тендерної рівності в політичних партіях Албанії, роль та вплив цих форумів залишаються символічними. Наприклад, не було жодного випадку, щоб жінку, яка не повністю поділяла погляди лідера партії, вдалося обрати лідером цих форумів, що помітно в ситуації внутрішньої демократії в політичних партіях Албанії. Слід також зазначити, що були випадки, коли керівників цих форумів залякували з політичної сцени. Один випадок стався під час виборів 2009 року, коли і Соціалістична, і Демократична партії відмовились включити імена голів своїх відповідних жіночих форумів до списку пропорційних кандидатів, навіть якщо вони включили ще декількох жінок [16].

Стереотипи, тендерні норми та сприйняття ролі жінок у суспільстві створюють шкідливі прецеденти, які заважають жінкам користуватися своїми правами людини, як це передбачено усіма важливими законами та політикою країни. Як зазначається у доповіді CEDAW, хоча були спроби боротьби з такою шкідливою практикою, вони залишаються поширеними, особливо в сільських громадах [17].

Прийнятні ролі жінок у суспільстві - це матері, доглядальниці та відповідальні за домашні справи. Як показало нещодавнє опитування від ООН, понад 80% респондентів вважають, що домашні справи - це відповідальність жінки [18]. Позиція жінки перед чоловіком є підлеглою. Як далі показує опитування, респонденти, швидше за все, погодилися б із твердженням "добра дружина повинна підкорятися своєму чоловікові, зберігаючи сімейний мир і благополуччя", а потім твердження "краще для всієї родини, якщо чоловік має робота, а дружина піклується про сім'ю" [18]. Таке ставлення збільшує шанси, що жінки зазнають утисків, коли вони стануть публічними особами, або, що засоби масової інформації зображуватимуть жінок-політикинь, концентруючися на їхній статевій приналежності та сексуалізуючи їх, замість того, щоб зосередитись на їхньому внеску у вирішення проблем суспільства.

Ці стереотипи та ставлення ще більше підкреслюються на місцевому рівні, де становище жінок ще більш нестабільне. Як показують наявні дані, на місцевому рівні існує підвищена потреба вирішити проблему патріархального менталітету, який утримує жінок від значущого залучення до політики [18].

Навіть там, де політична участь жінок у політиці та врядуванні (у процесах всередині політичних партій та на виборах) є видимою та гарантованою, існують проблеми у доступі, який мають жінки. Однією з таких проблем, визначених в Албанії, є присутність "впливових осіб" у політичній сфері - представників політичних еліт, які відверто налаштовані проти розширення участі жінок у політиці та врядуванні. В інтерв'ю з жінками- політичними лідерками це було визначено як проблему, яка заважає їм навіть брати участь у виборчих перегонах. Також це є причиною того, що керівництво політичних партій Албанії вирішує задіювати у виборчих кампаніях меншу кількість кандидатів жіночої статі, ніж та, яка передбачена статутами. Політичні лідерки стереотипуються як "недостатньо жорсткі" [11].

Хоча очікується, що ЗМІ відіграватимуть виховну роль у суспільстві, сприятимуть жінкам у політиці та підтримуватимуть їхню участь у суспільному житті, це часто суперечить бажаному. Сексизм у засобах масової інформації поширений у всіх сферах. Особисте життя жінок-політикинь набагато частіше стає об'єктом порушення приватності, ніж особисте життя чоловіків-політиків [11]. Їх сприймають більше на основі їх зовнішності чи одягу, який вони носять, а не з позиції їх політичних поглядів та ідей. Це здебільшого є відображенням суспільних норм, за якими жінки є недостатньо сильними та не заслуговують на те, щоб бути діячами у суспільній та політичній сфері, та приймати рішення від імені громади, народу, держави.

Сексизм та очорнюючі висловлювання, спрямовані на адресу жінок, також є частим явищем на засіданнях парламенту Албанії, здебільшого з боку колег-чоловіків. У 2016 році група жінок народних депутатів від опозиційної партії протестувала проти словесного насильства щодо жінок, вчиненого прем'єр-міністром під час напруженої сесії парламенту [19].

Правова база щодо участі жінок передбачає, зокрема у пункті 6 статті 67 Виборчого кодексу, що для кожного виборчого округу принаймні тридцять відсотків списку делегатів мають належати представникам менш представленої статі (тобто для жінок). Тим часом, згідно зі статтею 164, якщо представник найменш представленої статі, який отримав мандат відповідно до вищезгаданої статті 6, подає у відставку, її замінює кандидат тієї ж статі, незалежно від того, де вона знаходиться у списку. Це положення призвело до автоматичного додавання ще п'яти жінок до парламентської палати. Проте такі зміни блокуються через тиск або політичні рішення партійних форумів. Політичні партії не коментували такі свої рішення [14].

Боснія і Герцеговина. Законодавство щодо участі жінок у політиці та врядуванні: Конституція Боснії та Герцеговини прописує загальний принцип недискримінації щодо прав і свобод, гарантованих Каталогом прав людини та основних свобод (стаття II/4). Дискримінація за статтю карається законом. Важливими для аналізу є наступні закони та законодавчі акти: Закон про ґендерну рівність у Боснії і Герцеговині, Закон про захист від дискримінації, Виборчий закон.

Політичні партії та жінки в Боснії і Герцеговині. SDA (Stranka Demokratske Akcije) - Партія демократичних дій має у своєму статуті ряд положень, які стосуються ролі жінок у партії. Стаття 25 передбачає, що Президентство партії призначає делегатів, забезпечуючи одночасно представництво, зокрема, жінок в партійних структурах. Крім того, стаття 35 дає право Асоціації жінок призначати 5 членів Генеральної ради, що дозволяє краще представити жіночий голос у цих різних структурах. Вибираючи та призначаючи всі органи на рівні партій, статут SDA передбачає, що має бути збалансоване представництво всіх рівнів членства, у тому числі за ознакою статі, серед іншого [13].

HDZ 1990 (Hrvatska demokratska zajednica Bosne i Hercegovine) (Хорватський демократичний союз Боснії та Герцеговини) - у складі HDZ 1990 Спільнота жінок HDZ 1990 була створена як окрема організаційна одиниця. Співтовариство жінок HDZ 1990 має назву Спільнота жінок HDZ HDZ 1990, що базується в Мостарі. Стаття 57 статуту HDZ 1990 передбачає, що Спільнота жінок забезпечує принаймні 30% представництва в органах HDZ 1990. Крім того, ця ж стаття передбачає, що Спільнота жінок HDZ 1990 може встановити нижчі форми своєї діяльності. Спільнота жінок діє відповідно до Постанови, яка має відповідати цьому Статуту [13].

SNSD-Stranka Nezavisnih Social-Demokrata (Альянс незалежних соціал- демократів). Стаття 9 статуту SNSD, як необхідну умову, також містить положення про створення жіночої асоціації на муніципальному рівні. Статут SNSD визначає певні тендерні квоти. Стаття 15 статуту передбачає представництво молоді та жінок в органах партії на рівні не менше 30%. Однак, якщо квота не досягнута, може бути застосована кооптація (введення до складу партії нових членів зі списку кандидатів без проведення додаткових виборів) [13].

Косово. Законодавство щодо участі жінок у політиці та врядуванні: на відміну від інших досліджуваних країн, Конституція Косово чітко включає ґендерну рівність у принципи, що лежать в основі законодавчої гілки. Більш конкретно, у статті 71 зазначено, що "Склад Асамблеї Косово поважає міжнародно визнані принципи тендерної рівності". Це ж положення передбачено для низки інших установ, таких як суди та прокуратура. Важливими для аналізу є наступні закони та законодавчі акти: Закон про ґендерну рівність, Закон про захист від дискримінації, Виборчий кодекс.

Політичні партії та жінки в Косово. Залежно від партії, статут містить два різні положення про політичну участь жінок. У статуті Демократичної партії Косово (PDK) немає положень про участь жінок у політиці та врядуванні, тоді як у програмі партії є положення під назвою "Емансипація та права жінок", яке складається з наступних пунктів: 1) PDK прагне до емансипації суспільства в цілому, і для жінок зокрема; 2) PDK підкреслює роль і значення албанських жінок під час визвольної війни;3) PDK буде прагнути мати рівну оплату за роботу рівної вартості незалежно від статі та боротися проти будь- якої форми дискримінації жінок; 4) Ми зобов'язуємось вживати всіх необхідних заходів, включаючи законодавчі положення для боротьби з усіма формами торгівлі жінками та експлуатацією жінок як недолік сучасного суспільства [15].

Демократична ліга Косово (LDK) - у статуті партії в пункті 18.3 статті 18 зазначено: "При виборі делегатів на Асамблею кожна гілка забезпечує представництво жінок та молоді".

Рух самовизначення LVV - у програмі партії, у розділі "Демократія", пункт 16, є положення, яке говорить: "Також ми прагнемо зміцнення та участі у політичних процесах соціальних категорій організацій, таких як працівники профспілки, жіночі асоціації, студенти, вчителі, лікарі, пенсіонери, колишні бійці ОАК, інтелігенція, люди з інвалідністю, безробітні, молодіжні організації тощо". У цьому ж розділі, пункт 18, є положення, яке говорить: "Для нас невід'ємною частиною демократії чи прав людини, прав меншин, свободи преси, релігійних прав, тендерної рівності та всіх прав та інших демократичних принципів передбачено міжнародні та європейські конвенції з прав людини, прав людини та прав меншин" [15].

Чорногорія. Законодавство щодо участі жінок у політиці та врядуванні: Конституція Чорногорії прямо передбачає право голосувати та подавати власну кандидатуру на вибори для громадян старше 18 років. До виборчого законодавства внесено конкретні положення щодо тендерної рівності. Важливими для аналізу є наступні закони та законодавчі акти: Закон про ґендерну рівність, Закон про захист від дискримінації, Виборчий кодекс.

Політичні партії та жінки в Чорногорії. Демократична партія соціалістів Чорногорії (ДПС). Статут ДПС формулює тендерну рівність як один із основних принципів, якими керується партія. У статуті партії немає жодної іншої згадки про участь жінок у партійних структурах або їх просування в процесі прийняття рішень [15].

Нова сербська демократія (NOVA). NOVA стверджує, що солідарність між жінками та чоловіками є основними принципами, якими керується існування партії. У статуті партії, що стосуються політичного представництва жінок, не передбачено інших положень [15].

DEMOS (Demokratski s Avez) - Демократичний альянс. Подібно до попередніх двох аналізованих партій, DEMOS передбачає "утвердження ґендерної рівності" як один із своїх ключових принципів роботи. Однак, подібно до інших сторін, немає конкретних положень щодо представництва жінок та їх повноважень у структурах прийняття рішень [15].

Північна Македонія. Законодавство щодо участі жінок у політиці та врядуванні: Конституція Республіка Північна Македонія визнає рівні права та свободи, незалежно від статі, усіх громадян, рівних перед конституцією та законом (Конституція, стаття 9). Право голосувати та бути обраним закріплено у статтях 22 та 23 Конституції. Однак явно не згадується про ґендерну рівність; натомість Конституція визнає та дотримується міжнародних норм та стандартів, у тому числі тих, що стосуються прав людини та політичного представництва [14]. Важливими для аналізу є наступні закони та законодавчі акти: Закон про ґендерну рівність, Закон про захист від дискримінації, Виборчий кодекс.

Політичні партії та жінки в Північній Македонії. Соціал- демократичний союз Північної Македонії (SDSSM). Про представництво та просування жінок у SDSSM майже не згадується. У статуті Соціал- демократичного союзу Північної Македонії є лише два положення, у статтях 22 та 24 статуту. Перший стосується загального принципу сприяння рівним можливостям чоловіків і жінок як основного політичного принципу партії. Друге положення стосується створення форумів (для молоді, жінок та інших) у межах політичної партії. Жіночий форум має місію пропагувати статус та становище жінок у партії та в інших сферах, визначених у Статуті 24 Статуту Соціал-демократичного союзу Північної Македонії.

ВМРО DPMNE - Внутрішня македонська революційна організація - Демократична партія за національну єдність Македонії. Крім існування жіночого форуму всередині партії, немає інших прямих положень, які б гарантували заохочення та участь жінок у партійних структурах та ухваленні рішень. Єдине посилання - це членство в партії, у статті 24, згідно з яким будь- яка особа, незалежно від статі (серед інших факторів), може бути членом партії.

Демократичне оновлення Македонії - DOM. У статуті партії немає конкретних положень, що стосуються ґендерної рівності загалом та сприяння жінкам у структурі партії та процесах прийняття рішень. Однак існує жіночий форум, який має прийняти та реалізувати програму партії, визначену в Статуті ДОМ, стаття 59. Однак вона не містить положень про конкретну роль форуму щодо впливу на програму [15].

Сербія. Законодавство щодо участі жінок у політиці та врядуванні: хоча конституція передбачає рівність громадян у виборі та бути обраними, вона також конкретно згадує принципи ґендерної рівності у цій сфері, визначаючи, що "у Національних зборах забезпечується рівність та представництво різних статей та представників національних меншин, відповідно до закону" (Конституція, стаття 100). Важливими для аналізу є наступні закони та законодавчі акти: Закон про ґендерну рівність, Закон про захист від дискримінації.

Політичні партії та жінки в Сербії. SNS / Srpska Napredna Stranka / Сербська прогресивна партія не містить жодних спеціальних положень щодо участі жінок у політиці ні в статуті, ні в програмі.

SPS (Соціальна партія Сербії). Статут СПС передбачає, що в усіх партійних органах має бути не менше 20% жінок (Статут СПС, стаття 69), що є дуже низькою метою збільшення представництва жінок у політичній сфері. У програмі партії глава 6 присвячена тендерній рівності, а з точки зору політичних принципів згадується, що жінки мають бути більш присутніми у політичних організаціях, установах та органах влади (програма SPS, глава 6) [15].

Участь жінок у структурах прийняття рішень у політичних партіях країн Балканського півострова. Майже всі партії Балканського регіону мають подібні структури для забезпечення участі жінок у політиці. Є загальна риса проводити жіночі форуми із добре налагодженими структурами, як на центральному, так і на місцевому рівні. Ці форуми та структури функціонують з різною метою, перш за все, щоб знати думку жінок-членів політичної партії. По-друге, їхня роль - залучати інших жінок-активісток до різних партійних структур, а також як виборців та прихильників. Такі форуми можуть мати власні окремі статути, або ж вони створені на основі положень статуту партії. Також існують неформальні стратегії та документи, які керують роботою жіночих форумів.

Одна із представниць політикинь Боснії та Герцеговини зазначила, що жінки складають більшість членів її політичної партії і що існують конкретні заходи для розширення можливостей жінок у політичному плані, наприклад, шляхом проведення семінарів для членів політичних партій щодо тендерних планів дій на місцевому рівні [11].

Загалом, запровадження тендерних квот, як видається, є кращим засобом для збільшення участі жінок у партійних структурах та розширення їх можливостей у політичних партіях у всьому регіоні. Результати такої політики та спроби просування жінок на керівні посади здаються перспективними, адже у регіоні наразі жінки займають керівні посади, як на центральному, так і на місцевому рівнях, наприклад як віце-президентки та президентки вищих політичних структур партій. Однак не всі партії досягли дотримання тендерних квот у власних структурах, особливо на керівних посадах.

Висновки

У статті було проаналізовано міжнародні стандарти щодо підвищення рівня участі жінок у політиці та врядуванні. На основі міжнародних стандартів було здійснено порівняльний аналіз політичної участі жінок у країнах Балканського півострова: Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Північній Македонії, Чорногорії та Сербії. Було здійснено аналіз виборчих кодексів та статутів 3-х основних політичних партій у кожній із цільових країн з метою з'ясувати як партії в країнах Балканського півострова просувають жінок до політичної участі та наскільки жінки можуть самореалізовуватися в діяльності даних партій та в суспільно-політичному просторі власних країн загалом.

На підставі проведеного аналізу було виявлено низку проблем з реалізацією участі жінок у політиці та врядуванні у країнах Балканського півострова. Головним чином вони пов'язані з домінуванням культурних стереотипів у суспільстві та серед представників політичних еліт, соціально- економічним становищем жінок та з недосконалістю законодавства.

Провідні світові та європейські організації, також констатують дані особливості участі жінок у політиці та врядуванні в Балканському регіоні та зосереджені на подальшому моніторингу ситуації з метою забезпечення прав і свобод в регіоні.

Науковий інтерес пояснюється зростанням уваги світової спільноти до суспільних та політичних процесів у країнах Балканського півострова. Досвід інтеграції постсоціалістичних країн Балканського регіону до Європейського Союзу та НАТО та відповідно їхні соціально-політичні стратегії розвитку та трансформації є важливим для вивчення представниками українського громадянського суспільства та представниками політичних та наукових еліт у зв'язку з актуальністю процесів модернізації та співпраці з Європейським союзом та Північноатлантичним альянсом в Україні.

Література

1. UN Women. 2019. Facts and figures: Leadership and Political Participation. Online: http://www.UN Women.org/en/what-we-do/leadership-and-political-participation/facts-and-figures

2. European Parliament. July 2018. Women in the Western Balkans: Gender Equality in the EU Accession Process. Briefing. Retrieved from: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/ BRIE/2018/625139/EPRS_BRI(2018)62513 9EN.pdf

3. Inter-Parliamentary Union. 2019. Sexism, harassment and violence against women parliamentarians. Issue Brief. Online: http://archive.ipu.org/pdf/publications/issuesbrief-e.pdf

4. Friedrich-Ebert-Stiftung (FES). 2017. Political Trends & Dynamics in Southeast Europe. A FES dialogue Southeast Europe project 2016--2018

5. United Nations Development Programme (UNDP).2017. Gender Quotas and Women's Substantive Representation in the Local Councils of Albania. Retrieved from http://www.al.undp.org/content/dam/albania/docs/ENGLISH.pdf

6. European Parliament. January 2019. Women's Rights in Western Balkans. Study for the Femm Committee. Retrieved from: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2019/ 608852/IPOL_STU(2019)608852_EN.pdf

7. CEDAW. 2019. Concluding Observations on the fourth periodic report of Albania. Online: https://digitallibrary.un.org/record/840818/files/Cedaw_C_Alb_Co_4-En.Pdf

8. International Monetary Fund. 2017. Western Balkans: Increasing Women's Role in the Economy. IMF Working Paper

9. Law Institute in Bosnia and Herzegovina. 2019. Expert Report on Rule of Law issues in Bosnia and Herzegovina. Available at: http://europa.ba/wp-content/uploads/2019/12/ Expert Reporton RuleofLawissuesinBosniaandHerzegovina.pdf?utm_source=Klix.ba&utm_medium=Clanak

10. Constitution of the Republic of Albania, Article 45, Article 18. Available at: https://constitutionnet.org/sites/default/files/albania_law_on_major_constitutional_provisions_1991-1998.pdf

11. Institute for Political Studies. 2017. Standards of representation in political parties. Available at: http://isp.com.al/wp-content/uploads/2018/07/standards-of-representation-in political- parties.pdf

12. UN Albania. 2016. Public Perceptions and Attitudes towards Gender Equality in Albania. Online: https://www.undp.org/content/dam/albania/docs/STUDIMI_PERCEPTIMET_eng.pdf

13. Petrie, Aleksandra et al., Alternative CEDAW Report - Report of Civil Society Organizations on Implementation of Conclusions and Recommendations of CEDAW Committee for Bosnia and Herzegovina 2013-2017, p. 28-33.

14. United Nations. 2018. Violence against Women in Politics: Expert Group Meeting Report and Recommendations. 2-9 March 2018. New York, p. 26.

15. United Nations Committee on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, "Combined initial, second and third periodic reports of States parties'" 5 August 2016, p. 13.

16. UN Women. 2017. Preventing Violence against Women in Elections: A programming Guide. P. 24 Online: http://www.UN Women.org/en/digital-library/publications/2017/11/ preventing-violence-against-women-in-elections

17. Peoples' Advocate of the Republic of Albania. 2016. Report on the Implementation of CEDAW Convention in Albania. Available at: http://www.un.org.al/sites/default/files/CEDAW-Avokati-EN.PDF

18. UN Albania. 2016. Public Perceptions and Attitudes towards Gender Equality in Albania. Online: https://www.undp.org/content/dam/albania/docs/STUDIMI_PERCEPTIMET_eng.pdf

19. Televizioni kontakt Albania. Ефір 1 березня 2016 року. "Dhuna ndaj grave ne politike". Available at: https://www.youtube.com/watch?v=E30A9P08Srg

20. Bjorkdahl, A. (Spring 2017. Approaches to political gender equality in Bosnia and Herzegovina. LUND University. Online: http://lup.lub.lu.se/luur/download?func=downloadFile& recordOId=8930989&fileOId=8930990

21. Mitevska Aleksandra A., Preferential voting system is the way out of the crises, Globus, 18.03.2008.

22. Nikolov, D. (2015). Women's Rights in the Political Sphere- Macedonian and International Experience. [Online] https://scindeks-clanci.ceon.rs. Available at: http://scindeksclanci.ceon.rs/ data/pdf/2334-735X/2015/2334-735X1504012N.pdf.

23. References:

24. UN Women. 2019. Facts and figures: Leadership and Political Participation. Online: http://www.UN Women.org/en/what-we-do/leadership-and-political-participation/facts-and-figures

25. European Parliament. July 2018. Women in the Western Balkans: Gender Equality in the EU Accession Process. Briefing. Retrieved from: http://www.europarl.europa.eu/RegData/ etudes/BRIE/2018/625139/EPRS_BRI(2018)625139EN.pdf

26. Inter-Parliamentary Union. 2019. Sexism, harassment and violence against women parliamentarians. Issue Brief. Online: http://archive.ipu.org/pdf/publications/issuesbrief-e.pdf

27. Friedrich-Ebert-Stiftung (FES). 2017. Political Trends & Dynamics in Southeast Europe. A FES dialogue Southeast Europe project 2016-2018

28. United Nations Development Programme (UNDP).2017. Gender Quotas and Women's Substantive Representation in the Local Councils of Albania. Retrieved from http://www.al.undp.org/content/dam/albania/docs/ENGLISH.pdf

29. European Parliament. January 2019. Women's Rights in Western Balkans. Study for the Femm Committee. Retrieved from: http://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/ 2019/608852/IPOL_STU(2019)608852_EN.pdf

30. CEDAW. 2019. Concluding Observations on the fourth periodic report of Albania. Online: https://digitallibrary.un.org/record/840818/files/Cedaw_C_Alb_Co_4-En.Pdf

31. International Monetary Fund. 2017. Western Balkans: Increasing Women's Role in the Economy. IMF Working Paper

32. Law Institute in Bosnia and Herzegovina. 2019. Expert Report on Rule of Law issues in Bosnia and Herzegovina. Available at: http://europa.ba/wp-content/uploads/ 2019/12/Expert ReportonRuleofLawissuesinBosniaandHerzegovina.pdf?utm_source=Klix.ba&utm_medium=Clanak

33. Constitution of the Republic of Albania, Article 45, Article 18. Available at: https://constitutionnet.org/sites/default/files/albania_law_on_major_constitutional_provisions_1991-1998.pdf

34. Institute for Political Studies. 2017. Standards of representation in political parties. Available at: http://isp.com.al/wp-content/uploads/2018/07/standards-of-representation-in political-parties.pdf

35. UN Albania. 2016. Public Perceptions and Attitudes towards Gender Equality in Albania. Online: https://www.undp.org/content/dam/albania/docs/STUDIMI_PERCEPTIMET_eng.pdf

36. Petrie, Aleksandra et al., Alternative CEDAW Report - Report of Civil Society Organizations on Implementation of Conclusions and Recommendations of CEDAW Committee for Bosnia and Herzegovina 2013-2017, p. 28-33.

37. United Nations. 2018. Violence against Women in Politics: Expert Group Meeting Report and Recommendations. 2-9 March 2018. New York, p. 26.

38. United Nations Committee on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, "Combined initial, second and third periodic reports of States parties'" 5 August 2016, p. 13.

39. UN Women. 2017. Preventing Violence against Women in Elections: A programming Guide. P. 24 Online: http://www.UN Women.org/en/digital-library/publications/2017/11/ preventing-violence-against-women-in-elections

40. Peoples' Advocate of the Republic of Albania. 2016. Report on the Implementation of CEDAW Convention in Albania. Available at: http://www.un.org.al/sites/default/files/CEDAW-Avokati-EN.PDF

41. UN Albania. 2016. Public Perceptions and Attitudes towards Gender Equality in Albania. Online: https://www.undp.org/content/dam/albania/docs/STUDIMI_PERCEPTIMET_eng.pdf

42. Televizioni kontakt Albania. Ефір 1 березня 2016 року. "Dhuna ndaj grave ne politike". Available at: https://www.youtube.com/watch?v=E30A9P08Srg

43. Bjorkdahl, A. (Spring 2017. Approaches to political gender equality in Bosnia and Herzegovina. LUND University. Online: http://lup.lub.lu.se/luur/download?func=downloadFile& recordOId=8930989&fileOId=8930990

44. Mitevska Aleksandra A., Preferential voting system is the way out of the crises, Globus, 18.03.2008.

45. Nikolov, D. (2015). Women's Rights in the Political Sphere- Macedonian and International Experience. [Online] https://scindeks-clanci.ceon.rs. Available at: http://scindeksclanci.ceon.rs/data/pdf/2334-735X/2015/2334-735X1504012N.pdf.

Размещено на Allbest.ru