Напрями удосконалення енергетичної безпеки у країнах ЄС
Розгляд комплексу заходів та механізмів, що використовуються Єврокомісією задля забезпечення досконалого, тривалого та послідовного покращення енергетичної безпеки ЄС. Особливості процесу підготовки врегулювання кризових ситуацій в електроенергетиці.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.06.2023 |
| Размер файла | 31,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Напрями удосконалення енергетичної безпеки у країнах ЄС
Андрієнко Микола Васильович доктор наук з державного управління, професор, начальник науково-дослідного центру цивільного захисту, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, м. Київ
Гаман Петро Ілліч доктор наук з державного управління, професор, Заслужений працівник охорони здоров`я України, нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня», начальник відділу заходів захисту науково-дослідного центру цивільного захисту, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, м. Київ
Анотація
У статті розглядається комплекс заходів та механізмів, що використовуються Єврокомісією задля забезпечення досконалого, тривалого та послідовного покращення енергетичної безпеки ЄС.
Зокрема, здійснено аналіз положень Європейської стратегії енергетичної безпеки та Енергетичної платформи ЄС відносно забезпечення координованого використання енергоінфраструктури, газу, водню та інших ресурсів. Окрім того, наведено приклади видозміни енергопостачання у ЄС відповідно до викликів COVID-19. Також досліджено законодавство ЄС щодо підготовки врегулювання кризових ситуацій в електроенергетиці.
На практичному рівні згадано феномен енергоменеджменту -- як складової енергобезпеки країн-членів ЄС -- із відповідним дослідженням положень ISO 50001 (Системи енергоменеджменту) на формацію забезпечення сучасного енергосередовища відповідно до екологічних вимог та умов (відповідно інституційних викликів сучасності).
Відмічено, що елементом супутньої політики ЄС відносно нафтобезпеки є т. зв. «Морська нафтогазова політика» (Offshore oil and gas safety), або Правила ЄС щодо запобігання та реагування на аварії на морських установках. Варто відмітити Директиву про безпеку морських нафтогазових і газових операцій (2013/30/ЕС), котрою визначається зведення правил щодо запобігання аварійним ситуаціям, їх швидкого та ефективного усунення. Документ також формує специфіку технічного забезпечення нафтових установок та алгоритм їх незалежної перевірки.
Відмічено, що енергобезпекове забезпечення газової стабільності ЄС реалізується, окрім іншого, шляхом відкритого наприкінці 2020 р. Південного газового коридору (Southern Gas Corridor, далі -- ПГК), яким із Каспійського басейну до ЄС постачається газ. Дії ЄС щодо розвитку ПГК, зокрема, включають інфраструктурно-проєктне забезпечення відповідно до четвертого списку ЄС
Ключові слова:енергетична безпека, енергоефективність, інфраструктурне енергозабезпечення, енергетичне управління, політика екологізації ЄС. єврокомісія енергетична безпека криза
Andrienko Mykola Vasyliovych Doctor of Public Administration, Professor, Head of the Civil Defense Research Center, Institute of Public Administration and Scientific Research in Civil Defense, Kyiv
Haman Petro Ilyich, Doctor of Sciences in Public Administration, Professor, Honored Health Care Worker of Ukraine, awarded the Order of Merit of the IIIrd Degree, Head of the Protection Measures Department of the Research Center of Civil Protection, Institute of Public Administration and Scientific Research in Civil Protection, Kyiv
DIRECTIONS OF IMPROVING ENERGY SECURITY IN EU COUNTRIES
Abstract. The article examines the set of measures and mechanisms used by the European Commission to ensure perfect, long-term and consistent improvement of EU energy security.
In particular, the analysis of the provisions of the European Energy Security Strategy and the EU Energy Platform regarding the provision of coordinated use of energy infrastructure, gas, hydrogen and other resources was carried out. In addition, examples of changes in energy supply in the EU in accordance with the challenges of COVID-19 are given. The EU legislation on the preparation of the resolution of crisis situations in the electric power sector was also studied.
At the practical level, the phenomenon of energy management is mentioned - as a component of energy security of the EU member states - with a corresponding study of the provisions of ISO 50001 (Energy Management Systems) on the formation of the provision of a modern energy environment in accordance with ecological requirements and conditions (according to the institutional challenges of modernity).
It is noted that an element of the accompanying policy of the EU regarding oil security is the so-called "Offshore oil and gas safety" or EU Regulations on prevention and response to accidents at offshore installations. It is worth noting the Directive on the Safety of Offshore Oil and Gas Operations (2013/30/EC), which defines a set of rules for the prevention of emergency situations, their quick and effective elimination. The document also forms the specifics of the technical support of oil installations and the algorithm of their independent verification.
It was noted that the EU's energy security provision of gas stability is realized, among other things, through the Southern Gas Corridor (Southern Gas Corridor, hereinafter - PGK), which was opened at the end of 2020, through which gas is supplied to the EU from the Caspian Basin. The actions of the EU regarding the development of PGK, in particular, include infrastructural and project support in accordance with the fourth list of the EU
Keywords: energy security, energy efficiency, infrastructural energy supply, energy management, EU greening policy.
Постановка проблеми
Енергетичну безпеку ЄС варто розглядати як базис формування сприятливого фінансово-бюджетного середовища та політичної стабільності. В умовах глобалізації, збереження концепції управління енергоресурсами на гласних, відкритих засадах -- пріоритет для ЄС, що може бути забезпечений виключно шляхом точково-розвиткових асигнувань (фінансових, державно-управлінських, законодавчих).
Окрім того, енергобезпека ЄС має соціальний контекст, адже покликана забезпечувати базові потреби населення, що, власне, кореспондує загальноправовим підходам ЄС відносно гуманізму, демократизму та правового верховенства як «наріжних каменів» державної політики.
Відтак, актуальним виглядає дослідження механізмів, способів та засобів забезпечення енергоефективного та енергостабільного середовища в ЄС як інструменту відповідності екокультурному курсу Союзу, що визначається Зеленим пактом для Європи 2019 р. та іншими актами законодавства.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Питання удосконалення енергетичної безпеки у країнах ЄС є предметом науково-дискурсного дослідження зарубіжних та вітчизняних науковців. Зокрема, варто виділяти науковий доробок Ф. Проедроу, Д. Коркмаз, І. Павленко, А. Харченко, І. Яковюка та ін.
Мета статті -- визначити напрямки удосконалення енергетичної безпеки у країнах ЄС відповідно державно-управлінських, нормативних та соціально-демократичних тенденцій.
Виклад основного матеріалу
Енергетична безпека країн ЄС є галузево-ресурсним та економічним феноменом. І. Яковюк та К. Ципищук зазначають, що питання виключно нормативного забезпечення у сфері енергоресурсного управління Союзу є статичним та не вирішує енергетично- кризових питань, що гальмують енергорозвиток, екологізації та «озеленення» економіки країн Європи [1]. Таким чином, вплив на створення енергобезпекового середовища покладено на комплекс державно- регуляторних заходів, впроваджених Єврокомісією відповідно до Програми «Енергетична безпека», опублікованому на офіційному сайті Європейського Союзу.
Відтак, Європейською стратегією енергетичної безпеки від 2014 р. (European Energy Security Strategy) основними критеріями ресурсного управління енергією в ЄС визначено продукування менеджмент-стійкості (екологічний аспект) та превенцію негативних екопоказників як наслідок алогічної державної політики. Документ акцентує на увагу на необхідності підготовки до «енергетичних трансформацій» та перепрофілювання відносин щодо паливно-енергетичної торгівлі з державами, що не є членами ЄС (довгострокова перспектива) [2].
Сучасним геополітичним нововведенням, що вносить корективи до енергоповістки країн-членів ЄС, варто визнати Енергетичну платформу ЄС (створено 07.04.2022 р.), метою якої є ефективізація енергопостачання та поступове подолання залежності від російського газу [3]. Підсистемним елементом ініціативи виступає Повідомлення RePowerEU від 18.05.2022, що визначає спільні дії країн-членів ЄС відносно забезпечення стійких, безпечних та доступних джерел отримання енергії. Платформою пропонується створити «відкритий механізм» закупівлі газу та водню до ЄС за умови проведення належної оцінки енергетичної інфраструктури Союзу. Обов'язковими елементами реалізації RePowerEU, водночас, визначено економію енергії; диверсифікацію поставок енергоресурсів; заміну викопного палива шляхом переходу ЄС на «чисту енергію»; поєднання інвестицій та реформ (співпраця Єврокомісії та органів енергореагування держав-членів ЄС) [4].
Крім того, Енергетична платформа ЄС виступає інструментом забезпечення безперебійних поставок газу на засадах безпеки та інфраструктурної пропорційності. На виконання ініціативи було створено Регіональні робочі групи (Regional Task Forces), діяльність котрих передбачає скорочення попиту на газ за рахунок електроенергії, пошук інфраструктурних можливостей впровадження енергоінновацій та видозміну варіантів ланцюгів газопостачання (наразі функціонує Регіональна робоча група Південно- Східної Європи від 05.05.2022 р. та Центрально-східна регіональна робоча група -- включно із Україною та Молдовою -- від 06.2022 р.) Подібні Робочі групи співпрацюють із Енергетичним співтовариством (Energy Community) та його Секретаріатом (Secretariat of the Energy Community) задля цілісного підвищення регіонального рівня енергобезпеки ЄС [3].
Водночас, в рамках ініціативи щодо конструювання Енергетичної платформи ЄС передбачено створення Механізму спільних закупівель (Joint Purchasing Mechanism) як частину підсистемного нововведення -- RePowerEU -- щодо створення прозорих переговірних умов відносно постачання, споживання та конктрактування газу на території держав-членів Союзу відповідно.
Водночас, важливим елементом удосконалення політики ЄС щодо забезпечення енергобезпекового середовища є формування передумов безпеки газопостачання. Регламентом (ЄС) 2017/1938 встановлено комплекс заходів щодо безпечного газопостачання та пошуку альтернативних джерел енергетичного забезпечення (за необхідності). Відповідно до зазначеного Регламенту, співпраця між країнами-членами ЄС у зазначеному сегменті передбачає оцінку спільних ризиків поставок (Common Risk Assessments) із розробкою превентивно-попереджувальних заходів, а також -- сприяння «модельним системам газопостачання», що спрямовуються та координуються Європейською мережею операторів транспортних систем газу (ENTSOG -- European Network for Transmission System Operators) та забезпечує регламентовано-гласний порядок енергорозподілу між країнами-членами Союзу [5].
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну від 24.02.2022 р. Єврокомісією було запропоновано внести зміни до Регламенту (ЄС) 2017/1938 (від 23.03.2022 р.), зокрема, з метою перепрофілювання енергополітики Союзу до «усунення дисбалансів» шляхом поступової відмови від російських енергоносіїв -- в тому числі, через необхідність геополітичної та економічної підтримки України та подальшої «блокади» агресора -- включно із позбавленням джерел доходу від продажу газу до країн-членів ЄС. Ідеологічним продовженням ініціативи стала публікація Повідомлення Єврокомісії «Зберегти газ для безпечної зими» (COM/2022/360 final) від
20.07.2022 р.
Спрямуванням газової політики ЄС займається Координаційна група з питань газу (The Gas Coordination Group, далі -- Група). Разом із Єврокомісією Група займається моніторингом адекватності та відповідності заходів, що вживаються як елемент забезпечення безпекового газопостачання. Структурними складовими Групи є органи влади країн-членів ЄС, Агентство енергорегулятивного співробітництва (Agency for the Cooperation of Energy Regulators -- ACER), Європейська мережа операторів систем транспортування газу (European Network of Transmission System Operators for Gas -- ENTSOG), Енергетичне співтовариство (Energy Community) та представники промислових і споживчих асоціацій [6].
Водночас, енергобезпека країн-членів ЄС забезпечується налагодженою системою функціонування природних газосховищ. Повідомлення Єврокомісії про безпеку постачання та доступні ціни на енергію (COM(2022) 138 final) від
23.03.2022 р. [7] визначає комплекс заходів щодо проблематики газового ринку та забезпечення безпеки постачання газу на період 2022-2023 рр. та надалі. У рамках обговорення газової енергопроблематики, Європарламентом та Радою Європи було опубліковано План-пропозицію (COM (2022) 135 final) від 23.03.2022 р. [8], а 24.03 - 25.03. 2022 р. Радою Європи було запропоновано т. зв. «Висновки» (Conclusions, далі -- Документ) [9] з питань усунення енергетичної кризи та виважених відповідей на геополітичні та енергетичні загрози. Відповідно положень Документу, країни-члени ЄС та оператори газової галузі ЄС зобов'язані забезпечити адекватні показники (80-90%) заповнення природних газосховищ.
Як наслідок, 27.06.2022 р. Єврокомісією було оприлюднено Положення про зберігання газу (Gas Storage Regulation). Відтепер газосховища визнаються критичною інфраструктурою, а всі оператори у межах ЄС повинні пройти сертифікацію задля зменшення імовірності настання енергоризиків та підвищення енергетичної конкурентоспроможності ЄС [10]. Крім цього,
29.06.2022 р. Європарламентом та Радою Європи було опубліковано Положення (ЄС) 2022/1032, що визначає специфіко-процедурні особливості функціонування газосховищ (gas storages) відповідно до кризових енергетичних викликів сьогодення [11].
Енергобезпекове забезпечення газової стабільності ЄС реалізується, окрім іншого, шляхом відкритого наприкінці 2020 р. Південного газового коридору (Southern Gas Corridor, далі -- ПГК), яким із Каспійського басейну до ЄС постачається газ. Дії ЄС щодо розвитку ПГК, зокрема, включають інфраструктурно-проєктне забезпечення відповідно до четвертого списку ЄС Проєктів спільного інтересу (EU's fourth list of Projects of Common Interest -- PCI), котрим передбачено спрощене отримання дозволів, пільгових регуляторних режимів та джерел безперебійного функціонування від ЄС. Окрім того, передбачається налагодження додаткових зв'язків із постачальниками газу в регіоні та транзитними країнами -- Азербайджаном, Грузією, Туреччиною, Албанією тощо [12].
Супутнім нововведенням в області енергетичної безпеки ЄС варто визнати інфраструктуру розбудову сховищ (терміналів) зрідженого (скрапленого) природного газу. Нормативною основою є Стратегія ЄС щодо зберігання скрапленого природного газу (СПГ) (COM (2016) 49 final), якою ураховано способи диверсифікації (переорієнтації) газового ринку ЄС та стабілізації газопоставок до Європи, а також -- Регламент щодо керівних принципів для транс'європейської енергетичної інфраструктури (ЄС) 347/2013, котрим визначається стратегія ЄС щодо отримання базової вигоди усіх держав-членів від користування зрідженим природним газом [13, 14].
Іншим структурно важливим елементом управління та покращення енергобезпекових конотацій країн-членів ЄС варто вважати сферу електроенергетики. Зокрема, функціонує Регламент щодо готовності до ризиків у секторі електроенергетики (ЄС) 2019/941 від 05.06.2019 р., що визначає основи наскрізної співпраці між компетентними органами країн- членів ЄС відносно кризово-енергетичної співпраці. Регламент також включає запровадження інструментів запобігання, підготовки та управління гіпотетичними енергокризами в рамках ЄС, запроваджуючи методологічні основи коротко- та середньострокової оцінки виробничо-споживчого енергетичного потенціалу ЄС, заснованому на дотриманні принципів збереження енергостабільності та уникнення (недопущення) енергодефіциту [15].
Відповідальними за дотримання основ державної електроенергетичної політики, відповідно Регламенту (ЄС) 2019/941, є національні урядові органи (міністерства країн-членів ЄС, відповідальні за енергетику), національні органи енергетичного регулювання, Агентство співробітництва регуляторів енергетики (Agency for the Cooperation of Energy Regulators -- ACER) та Європейська мережа операторів систем передачі електроенергії (European Network of Transmission System Operators for Electricity -- ENTSO - E).
Наступний важливий елемент удосконалення енергобезпекової політики ЄС -- культивація т. зв. «надзвичайних запасів нафти» (emergency oil stocks). На виконання даної політики функціонує Директива ЄС про запаси нафти (2009/119/ЕС, далі -- Документ). Згідно положень Документу, підтримання надзвичайних запасів сирої нафти та / або нафтопродуктів у розмірі 90 днів чистого імпорту (61 день споживання) на засадах доступності, кризового розподілу та застосовності (потрібності). Разом із Єврокомісією держави- члени Союзу готують щорічні зведення про власні нафтові запаси. Окрім цього, у рамках ініціативи працює Нафтова координаційна група (Oil Coordination Group) як дорадчий орган з питань координації профільної нафтобезпекової діяльності між країнами-членами ЄС та Єврокомісією [16].
В свою чергу, елементом супутньої політики ЄС відносно нафтобезпеки є т. зв. «Морська нафтогазова політика» (Offshore oil and gas safety), або
Правила ЄС щодо запобігання та реагування на аварії на морських установках. Варто відмітити Директиву про безпеку морських нафтогазових і газових операцій (2013/30/ЕС), котрою визначається зведення правил щодо запобігання аварійним ситуаціям, їх швидкого та ефективного усунення. Документ також формує специфіку технічного забезпечення нафтових установок та алгоритм їх незалежної перевірки [17].
Для моніторингу виконання вимог Директиви 2013/30/ЕС створено Групу офшорних нафтогазових організацій Європейського Союзу (European Union Offshore Oil and Gas Authorities Group -- EUOAG), за допомогою якої компетентні органи держав-членів ЄС співпрацюють між собою та здійснюють обмін практиками і вдосконаленими стандартами нафтогазового видобутку та виробництва.
Групу офшорних нафтогазових організацій Європейського Союзу (EUOAG) було створено відповідно до Рішення Єврокомісії (далі -- ЄК) 2012/С 18/07 від 2012 р. [18] з метою функцій обговорення, допомоги та формулювання супутніх висновків ЄК. До компетенції EUOAG входить підготовка керівних документів, стандартів, галузевих передових практик у області енергетичної стабілізації; забезпечення інформаційного обміну між ЄК та національними органами; формулювання регуляторних практик в області нафтогазової промисловості; урегулювання конфлікту щодо застосування загальносоюзного (ЄС) та національного (країни-члени ЄС) законодавства галузі.
Процес ліцензування видобутку нафти і газу в ЄС має окремі процедурні особливості. Так, Директивою про пошук, розвідку та видобуток вуглеводнів 94/22/ЕС встановлено засадничі положення щодо процедури ліцензування : чесність, конкурентність, неупередженість. При видачі дозволів (ліцензій) країнам-членам ЄС беруться до уваги аспекти національної та громадської безпеки; громадського здоров'я; транспортної безпеки; захисту навколишнього природного середовища (НПС), біологічних та вуглеводних ресурсів тощо [19].
Слід відзначити зв'язок енергетичних технологій ЄС із цифровізаційними тенденціями. Через це, удосконалення політики Союзу в даному сегменті заснована на забезпеченні кібербезпеки -- передусім, шляхом виконання Стратегії кібербезпеки ЄС (JOIN (2013) 01 final), Директиви про безпеку мережевих та інформаційних систем (Директива NIS (ЄС) 2016/1148 та Пакету кібербезпеки (JOIN (2017) 450 final) [20].
Відповідно до спеціального дослідження Євробарометру (Special Eurobarometer 492) від 2019 р., 86% громадян ЄС вважають енергетичну кібербезпеку сферою пріоритетного розвитку державної політики країн-членів ЄС відповідно до геополітичних та сутнісно-економічних світових перетворень. Як відповідь на вказану громадську думку, ЄС пріоритезував виконання Стандарту ISO/IEC 27001 щодо міжнародних інформаційно- безпекових стандартів, розроблених Міжнародною організацією з питань стандартизації (International Organization for Standardization -- ISO та Міжнародною електротехнічною комісією (International Electrotechnical Commission).
Перевіркою на профпридатність політико-управлінських видозмін та покращень у сфері енергетичної безпеки ЄС став спалах пандемії -- COVID-19. Від її початку Єврокомісією було вжито заходів щодо оперативного контактування із повноважними органами -- Координаційними групами з електроенергетики, газу та нафти (Electricity, Gas, and Oil Coordination Groups), Європейською групою регуляторів ядерної безпеки (European Nuclear Safety Regulators Group) та Європейською групою офшорних органів (European Offshore Authorities Group). В рамках ініціативи існує робочий документ -- «Енергетична безпека : передові практики для усунення ризиків пандемії» (SWD/2020/104), що визначає пріоритети превенції, нівелювання та подолання кризових ситуацій в енергетичній сфері, спричинених COVID-19 (підлягає оновленню / доповненню) [21].
Варто зауважити, що енергетична безпека ЄС підлягає конструюванню та ініціативному покращенню, зокрема, шляхом застосування енерегоменеджмент-процедур. Пріоритетним у цьому контексті виглядає застосування положень Міжнародного Стандарту ISO 50001 (Системи енергоменеджменту) як визначника концепцій енергополітики та моніторингово-покращувальної діяльності у вимірі підтримання сучасного енергобезпекового середовища країн-членів ЄС [22].
Висновки
Удосконалення енергетичної політики країн-членів ЄС ґрунтується на доктринальній, інституційній та нормативно-правовій культивації узагальненого (Союз) та партикулярно-державного (окремі країни-члени Союзу) курсу щодо встановлення підвалин енергобезпекового управління.
Доктринальна складова (Європейська стратегія енергетичної безпеки ЄС 2014 р., Енергетична платформа ЄС тощо) передбачає теоретико- прикладне обґрунтування доцільності видозмін у сфері ланцюгів газопостачання та закупівлі енергоресурсів ЄС у інших країн.
Інституційна складова (Координаційна група з питань газу, Група офшорних нафтогазових організацій Європейського Союзу) засновується на діяльності профільних органів ЄС, що забезпечують розвиткові тенденції енергобезпекового сегменту у його різних сегментах (нафта, газ тощо).
Нормативно-правова складова -- усі законодавчі акти (Директиви, Положення, Плани-повідомлення Єврокомісії, Європарламенту та Ради
Європи), що удосконалюють процес вдосконалення енергосистем ЄС до стандартів сталої та самоврядної енергетичної зони.
Література
1. Яковюк, І., Ципищук, К. Енергетична безпека Європейського Союзу та її значення для України : Юридичний науковий електронний журнал, 2021. -- № 10. -- с. 627- 629.
2. Communication from EC to EP and the Council : European Energy Strategy COM/2014/0330 final // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A52014DC033 0
3. EU Energy Platform : Energy Security (European Commission) // EU official website// Режим доступу : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security_en
4. Communication from EC to EP and EС COM/2022/230 final (RePowerEU) // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM% 3A2022%3A230%3AFIN&qid=1653033742483
5. Regulation (EU) 2017/1938 of the EP and the Council from 25.10.2017 // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2017/1938/oj#:~:text=Regulation% 20(EU)%202017%2F 1938,(Text%20with%20EEA%20relevance.%20)
6. European Commission : Secure gas suppliers (Energy Security) // EU official website // Режим доступу : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/secure-gas-supplies_en
7. Communication from EC to EP, EC, EESC and COR COM/2022/138 final // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX% 3A52022DC0138
8. Proposal for a Regulation of the EP and EC COM 2022/135 final // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=COM:2022:135:FIN
9. European Council : Conclusions (24.03. - 25.03.2022) : EC official website // Режим доступу : https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-1-2022-INIT/en/pdf
10. European Commission : Commission welcomes swift adoption of new gas storage rules (Energy Security) // EU official website // Режим доступу : https://ec.europa.eu/ commission/presscorner/detail/en/IP_22_4080
11. Regulation (EU) 2022/1032 of the EP and of the Council from 29.06.2022 // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/1032/oj
12. European Commission : Diversification of gas supply sources and routes (Energy Security) // EU official website // Режим доступу : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy- security/diversification-gas-supply-sources-and-routes_en
13. Communication from EC to the EP, EC, EESC and COR COM/2016/049 final // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= COM%3A2016%3A49%3AFIN
14. Regulation (EU) 347/2013 of the EP and EC from 17.04.2013 // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=celex%3A32013R0347
15. Regulation (EU) 2019/941 of the EP and EC from 05.06.2019 // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2019. 158.01.0001.01.ENG
16. European Commission : EU oil stocks (Energy Security) // EU official website // Режим доступу : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/eu-oil-stocks_en
17. Directive 2013/30/EU of the EP and EC from 12.06.2013 // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32013L0030
18. EC Decision 2012/C 18/07 from 19.01.2012 // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32012D0121% 2801%29
19. Directive 94/22/EC of the EP and EC from 30.05r.1994 // EurLex (EU Law) // Режим доступу : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUcelex%3A31994L0022
20. European Commission : Critical infrastructure and cybersecurity (Energy Security) // EU official website // Режим доступу : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/ critical-infrastructure-and-cybersecurity_en
21. European Commission : Energy supply and pandemics (Energy Security) // EU official website // Режим доступу : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/energy-supply- and-pandemics_en
22. ISO 50001: Energy Management : ISO website // Режим доступу :
https://www.iso.org/iso-50001-energy-management.html
References:
1. Jakovjuk, І., Cipishhuk, K. Energetichna bezpeka Єvropej s'kogo Sojuzu ta її znachennja dlja Ukraпni : Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal, 2021. -- № 10. -- s. 627- 629.
2. Communication from EC to EP and the Council : European Energy Strategy COM/2014/0330 final // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/ALL/?uri=CELEX%3A52014DC0330
3. EU Energy Platform : Energy Security (European Commission) // EU official website // Rezhim dostupu : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security_en
4. Communication from EC to EP and ES COM/2022/230 final (RePowerEU) // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=COM% 3A2022%3A230%3AFIN&qid=1653033742483
5. Regulation (EU) 2017/1938 of the EP and the Council from 25.10.2017 // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2017/1938/oj#:~:text=Regulation% 20(EU)%202017%2F 1938,(Text%20with%20EEA%20relevance.%20)
6. European Commission : Secure gas suppliers (Energy Security) // EU official website // Rezhim dostupu : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/secure-gas-supplies_en
7. Communication from EC to EP, EC, EESC and COR COM/2022/138 final // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX% 3A52022DC0138
8. Proposal for a Regulation of the EP and EC COM 2022/135 final // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=COM:2022:135:FIN
9. European Council : Conclusions (24.03. - 25.03.2022) : EC official website // Rezhim dostupu : https://data.consilium.europa.eu/doc/document/ST-1-2022-INIT/en/pdf
10. European Commission : Commission welcomes swift adoption of new gas storage rules (Energy Security) // EU official website // Rezhim dostupu : https://ec.europa.eu/commission/ presscorner/detail/en/IP_22_4080
11. Regulation (EU) 2022/1032 of the EP and of the Council from 29.06.2022 // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/1032/oj
12. European Commission : Diversification of gas supply sources and routes (Energy Security) // EU official website // Rezhim dostupu : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy- security/diversification-gas-supply-sources-and-routes_en
13. Communication from EC to the EP, EC, EESC and COR COM/2016/049 final // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri= COM%3A2016%3A49%3AFIN
14. Regulation (EU) 347/2013 of the EP and EC from 17.04.2013 // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=celex%3A32013R0347
15. Regulation (EU) 2019/941 of the EP and EC from 05.06.2019 // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv%3AOJ.L_.2019. 158.01.0001.01.ENG
16. European Commission : EU oil stocks (Energy Security) // EU official website // Rezhim dostupu : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/eu-oil-stocks_en
17. Directive 2013/30/EU of the EP and EC from 12.06.2013 // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32013L0030
18. EC Decision 2012/C 18/07 from 19.01.2012 // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32012D0121%2801%29
19. Directive 94/22/EC of the EP and EC from 30.05r.1994 // EurLex (EU Law) // Rezhim dostupu : https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A31994L0022
20. European Commission : Critical infrastructure and cybersecurity (Energy Security) // EU official website // Rezhim dostupu : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/ critical-infrastructure-and-cybersecurity_en
21. European Commission : Energy supply and pandemics (Energy Security) // EU official website // Rezhim dostupu : https://energy.ec.europa.eu/topics/energy-security/energy-supply- and-pandemics_en
22. ISO 50001: Energy Management : ISO website // Rezhim dostupu :
https://www.iso.org/iso-50001-energy-management.html
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасний стан та майбутнє світової енергетики. Тенденції глобальної енергетики на найближчі десятиліття. Головні фактори енергетичної безпеки США. Фактори енергетичної безпеки Росії. Україна: стан та стратегії забеспечення енергетичної безпеки.
магистерская работа [243,8 K], добавлен 29.11.2007Безпека людини в умовах громадянського суспільства. Особливості людського виміру безпеки в умовах глобалізаційних мирових процесів. Основні принципи, характерні у ставленні до індивіда. Характеристика узагальненої схеми вирішення проблеми його безпеки.
реферат [29,6 K], добавлен 28.05.2014Розглянуто базові принципи сучасної зовнішньої політики США, їх відображення в ключовому політичному документі офіційного Вашингтона - Стратегії національної безпеки. Еволюція доктрини національної безпеки США за діяльності Дж. Буша-молодшого та Б. Обами.
статья [28,5 K], добавлен 11.09.2017Суспільні трансформації та політичні аспекти загроз національній безпеці України. Стан Збройних Сил України: реалії і перспективи розвитку. Геополітичне положення країни. Етапи становлення та проблема наукового та інформаційно-аналітичного забезпечення.
курсовая работа [114,5 K], добавлен 25.05.2015- Пріоритети партнерства зі Сполученими Штатами Америки в контексті посилення обороноздатності України
Розгляд сучасних пріоритетів стратегічного партнерства України зі Сполученими Штатами Америки у сфері безпеки і оборони в контексті гібридної війни. Аналіз положень безпекової політики США, викладених в оновлених редакціях стратегічних документів.
статья [24,8 K], добавлен 11.09.2017 Ієрархія національних інтересів України та їх формування. Практична реалізація концепції національних інтересів в Україні. Приєднання України до світового процесу економічного розвитку. Захист національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз.
реферат [23,7 K], добавлен 31.01.2010Розкриваються причини ісламського відродження і виникнення політичного ісламу в пострадянських країнах Центральної Азії. Аналізуються основні напрями взаємовідносин ісламу і влади. Вплив ісламу на соціокультурні аспекти розвитку пострадянських країн.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Політична криза - специфічний період існування політичної системи. Вивчення спільних та відмінних рис політичної кризи від інших закономірностей кризових ситуацій. Конфліктологія як наука, що вивчає положення людини у суспільстві, аналіз конфліктів.
контрольная работа [686,0 K], добавлен 26.12.2013Аналіз норм законодавства про вибори та його складової - підінституту інформаційного забезпечення. Основні цілі та види інформування виборців. Проблемні питання регулювання ролі та функцій засобів масової інформації у процесі інформаційного забезпечення.
статья [20,5 K], добавлен 13.11.2017Міжнародний комуністичний рух після Другої світової війни. Посилення кризових явищ в країнах "реального соціалізму". Міжнародний соціал-демократичний рух. "Політика прибутків" правлячих партій. Масові демократичні рухи, їх роль в житті різних країн світу.
контрольная работа [38,4 K], добавлен 26.06.2014Сутність та матеріальна основа політичного конфлікту. Політична провокація та її форми. Політичний страйк. Попередження, врегулювання, вирішення та усунення конфлікту. Державний переворот та революція. Роль армії у розв’язанні політичних конфліктів.
реферат [35,0 K], добавлен 14.01.2009Інформаційна війна як цілеспрямовані інформаційні впливи, що здійснюються суб’єктами впливу на об'єкти впливу з використанням інформаційної зброї задля досягнення мети. Принципи її ведення, аналіз технологій. Вплив на розвиток міжнародних відносин.
дипломная работа [189,7 K], добавлен 11.10.2014Тенденції міжнаціональної взаємодії в Україні, чинники формування нації. Характеристика сутності та спрямування національної політики. Напрями етнополітики - заходів і намірів держави в галузі регулювання етноісторичних, етико-культурних взаємин народів.
реферат [29,8 K], добавлен 13.06.2010Визначення, особливісті антиглобалізму та основні тезиси. Історія виникнення та розвитку антиглобалізму. Антиглобалізм в країнах світу: представники, ідеологія, основні напрями діяльності. Антиглобалізм та глобалізм як напрямки розвитку – схоже та різне.
реферат [27,9 K], добавлен 24.03.2011Форми електронних механізмів прямої демократії. Дослідження проблем впровадження е-демократії та е-урядування. Вирішення проблем впровадження електронних механізмів прямої демократії в Україні. Перебудова роботи держапарату на базі цифрових технологій.
курсовая работа [6,1 M], добавлен 25.05.2019Визначення основ категорії "національні інтереси". З'ясування співвідношення стратегій Росії і Сполучених Штатів Америки з національними інтересами України. створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступова інтеграція до НАТО.
реферат [26,0 K], добавлен 22.12.2015Характеристика контент-аналізу як методу, його цілей та принципів. Огляд виступу заступника держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона в 1996 році. Контент-аналіз статті Джозефа С. Най професора Гарвардського університету в часописі "Тайм".
курсовая работа [94,3 K], добавлен 07.10.2012Цiлі та принципи Статуту Організації: пiдтримання мiжнародного миру і безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права. Участь України в миротворчій діяльності ООН і в світовому співтоваристві.
курсовая работа [21,1 K], добавлен 06.05.2019Інформація як особливий ресурс в процесі прийняття рішень. Специфіка політичного аналізу, когнітивне картування. Контент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів. Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів.
курсовая работа [74,1 K], добавлен 11.12.2010Зовнішня політика країн Балтії, їх зацікавленість в забезпечені "жорсткої безпеки", що призвела до розміщення акцентів у зовнішній політиці на користь НАТО, а потім ЄС. Виникнення певної напруги у відносинах з Росією. Остаточне закріплення США в регіоні.
автореферат [43,0 K], добавлен 09.04.2009
