Війна російської федерації проти України: воєнний, міжнародно-правовий, геополітичний та економічний виміри

Відстаючи в науково-технологічному змаганні з провідними державами світу, СРСР, а потім і Російська Федерація зробили акцент на видобутку й експорті природних енергоносіїв. Залежність світової економіки від енергозабезпечення, що нестримно зростала, з одного боку, а також неухильне скорочення потенціалу невідновлюваних джерел енергії, - з іншого, вже в останній чверті ХХ ст. перетворили всі енергетичні галузі на своєрідну "передову" науково-технічного прогресу та конкурентоздатності, а у стратегічній перспективі й на засіб виживання країн. Різке здорожчання енергоносіїв на початку 1970-х рр. (не в останню чергу через нафтове ембарго ОПЕК) відкрило низку глобальних проблем, вирішення яких потребувало нестандартних підходів та значних капіталовкладень. Саме в той час в економічних аналітичних матеріалах з'явився термін "нафтовий пік" ("peak oil"), яким позначали найвищий рівень видобутку нафти у світі. Фахівці прогнозували настання загальної енергетичної кризи після того, як видобуток сирої нафти помітно скоротиться. Однак освоєння технологій гідравлічного розриву твердих сланцевих порід і горизонтального буріння спричинили справжній технічний прорив, а також - "революцію в геополітиці" [39, С. 54].

У 1970-х рр. Радянський Союз належав до групи найбільших видобувачів нафти й газу. Ще у січні 2015 р. експерт М. Овчаренко зазначав: "Нинішнє падіння цін на нафту нагадує ситуацію на ринку, яка передувала розпаду СРСР ". Уже тоді він пропонував розглядати довгострокові цикли для прогнозування еволюцій на ринку нафти та їх вплив на ситуацію в РФ. При цьому наголошував, що "й тут усе лякаюче нагадує те, що відбувалося з СРСР. 1970-ті роки застою - це період довгострокового зростання цін на нафту. ...Тоді ціна бареля зросла з 1,8 дол. в 1970 р. до 36,83 дол. в 1980 р. У тому десятилітті спокій і відносний достаток, а також винятковий вплив СРСР на світовій арені були куплені за нафтодолари. На них імпортувалося продовольство, споживчі товари, які, на відміну від танків і ракет, не дуже-то вміла виробляти радянська промисловість". Нафтовий достаток позбавив Москву обачності, й у 1980 р. СРСР вторгся до Афґаністану. Тоді ж ціна нафти досягла піку та почала знижуватися, але в 1982--1985 рр. вона коливалася в межах близько 30 дол. "У 1986 р. Саудівська Аравія, вирішивши покарати інші країни ОПЕК за перевищення квот, різко наростила видобуток. США перед цим теж його збільшили. І до середини року барель коштував 12 дол. Економіка СРСР стала розвалюватися, і деяке подорожчання нафти (15--23 дол. в 1987--1991 рр.) її не врятувало. ...Стабільність і зростання добробуту в Росії з початку 2000-х рр. теж були куплені за нафтодолари. Ціна нафти зросла з 12,72 дол. у кризовому 1998-му до 108,66 дол. у 2013 р.", - констатував фахівець, і додав, що в останні роки зовнішня політика Росії була особливо агресивною, а кульмінацією стали події, пов'язані з Кримом і сходом України. "Ціна нафти досягла піку в 2008 р., але потім, знизившись, як у 1982-- 1985 рр., коливалася на високому рівні. А в 2014 р., на шостий рік після піку, як і в 1980 р., звалилася. .Навіть якщо ціна трохи зросте після закриття низки нерентабельних проєктів, той факт, що через п'ять років після початку зниження ціни нафти СРСР розвалився, повинен служити попередженням", - підсумував М. Овчаренко [40].

Росія скористалася "нафтовим піком" і нафтовим важелем для набуття "особливого статусу" у світі. Прийшовши до влади, В. Путін зробив вирішальну ставку на спецслужби й нафтогазову галузь як фундамент російської економіки. Аби показати, "хто в будинку господар", новий очільник спочатку зібрав найвпливовіших персон на підмосковній дачі й пояснив, за якими правилами всі вони мають відтепер діяти. Єдиним, хто "вибивався з лав", виявився президент компанії "ЮКОС" М. Ходорковський. Він мав намір та всі підстави перетворити власне дітище на шостого за величиною у світі видобувника нафти й газу. Після санкціонованого "нагорі" кримінального переслідування відбулася фактична крадіжка приватної компанії державою, що поставило під її тотальний контроль усю економіку РФ, а згодом і політичний простір та суспільство. Р. Меддоу наводить уривок зі статті в "The New York Times" 2006 р.: "Президент Путін підніс енергетику на перше місце в зовнішній політиці Росії, наділяючи Москву у міжнародних справах впливом і повагою, яких вона не бачила з часів розпаду СРСР, оскільки країни-споживачі заграють з Кремлем, щоб отримати доступ до завжди дефіцитної енергії" [39, С. 75--83].

Знехтувавши принципом верифікації джерел постачання енергоносіїв та "підсівши" на нафтогазову "голку" Росії, чимало держав потрапили у певну політичну залежність, а деякі стали заручниками економічної ситуації. Завдяки підкупу впливових політиків, громадських і релігійних діячів, шантажу, спецопераціям В. Путін фактично отримав карт-бланш на "сферу впливу" у великому регіоні світу - пострадянському просторі.

Однак завдяки санкціям, запровадженим проти російської економіки, Кремль поступово втрачає головні свої "козирі" та програє енергетичну війну. Після 5 лютого 2023 р. став очевидним один із результатів санкцій: Росія оголосила про скорочення щоденного видобутку нафти на 500 тис. барелів. Оскільки до того він вимірювався 11 млн барелів на добу, скорочення становило близько 5 %. Це спричинило здорожчання нафти марки "брент" із 84 до 86 дол. за 1 барель. Але у глобальному вимірі таке зростання відчутно не компенсує гігантські втрати Росії від встановлення "стелі цін" на нафту. Доходи РФ від продажу енергоносіїв упали на 46 %, а видатки зросли на 60 % [41].

Згідно з розрахунками Київської школи економіки від 2 лютого 2023 р., внаслідок санкцій у поточному році доходи Російської Федерації від продажу нафти й газу скоротилися на 50 % порівняно з попереднім роком і становитимуть 40 млрд дол. за квартал. Мінфін РФ прогнозує скорочення прибутків нафтогазової промисловості на 55 млрд дол. Якщо видобуток нафти у 2022 р. в Росії зріс на 2 %, то газу - скоротився на 12 %. У 2023 р. ситуація лише погіршуватиметься: офіційні кола РФ передбачають, що видобуток нафти у країні зменшиться на 5--7 % [42].

Несприятливі для Росії тенденції на ринку енергоносіїв програмують серйозні проблеми для виконання бюджету на 2023 р. Він формувався на основі ціни на нафту 70 дол. за 1 барель, натомість нині вона становить 50 дол. Дефіцит бюджету долається завдяки залученню 2 трлн руб. із фонду національного добробуту, а саме "замороженої" його частини в доларах, євро та інших іноземних валютах. Це означає, що від так званої "подушки безпеки", котра амортизувала військові витрати, образно кажучи, залишився сам лише "напірник" [43].

Водночас фахівці з енергоринку вказують на те, що Росії вдалося переорієнтувати експортні нафтові потоки з Європейського континенту на інших споживачів. Від початку 2023 р. найбільшими експортерами російської нафти стали Індія та Китай. 1--15 січня вивіз російської нафти з портів Балтійського моря до Азії зріс на 27 % порівняно з груднем 2022 р., хоча загальні морські перевезення її зменшилися вдвічі. Експорт нафти до Індії збільшився у 8 разів, Туреччини - у 4 рази, а до Китаю - на 10 %. Отже санкції не "погасили" російську нафтову галузь. На відміну від газової. Наприклад, Німеччина до початку 2022 р. споживала майже 90% російського газу, який надходив до Європи. З початку 2023 р. ця країна відмовилася купувати російський газ і компенсувати таку прогалину у РФ не можуть [43].

В інтерв'ю "Financial Times" П. Андюран, компанія якого "Andurand Capital" керує активами на 1,4 млрд дол., висловив припущення, що після завершення війни Європа не повернеться до закупівель газу в Росії. Аби вийти на нові ринки, РФ доведеться прокласти нові газогони, що займе не менше 10 років. Тим часом європейці швидко пристосовуються і вчаться жити без російського газу. У серпні 2021 р. стався значний стрибок цін на блакитне паливо, однак згодом вони суттєво знизилися. Фахівець дав таку оцінку ситуації: "Я думаю, що Путін програв енергетичну війну. Дуже високі ціни на природний газ і електроенергію в Європі були вкрай поганими для світової економіки, але тепер вони повернулися до розумнішого рівня". На думку П. Андюрана, як тільки Китай стане єдиним покупцем російського газу, Пекін зможе визначати ціну на нього [44].

Санкції проти Росії мають ще один ефект. У 2022 р. РФ мала позитивний баланс зовнішньої торгівлі у 270 млрд дол. У поточному році прогнозується скорочення цього показника вдвічі.

Макроекономічні процеси мають як опосередковане, так й безпосереднє відношення до України, яка веде виснажливу боротьбу проти однієї з найбільших економік світу та потужного військово-промислового комплексу. Кілька впливових країн перетворюються на великих економічних партнерів Росії, і це не може не турбувати з огляду на перспективи війни й повоєнного світоустрою. Частка експорту Росії до КНР зросла до 30 %, а імпорт із Піднебесної до кінця 2023 р. становитиме 35--45 % [45]. Третім (після Китаю, Білорусі) торговельним партнером РФ стала Туреччина. За даними Інституту статистики цієї країни, її експорт до Росії зріс у півтора рази (за іншими оцінками - втричі). Туреччина перетворюється на потужний перевалочний пункт, через який здійснюється російський товарообіг. У такий спосіб ця держава зміцнює свої претензії на роль регіонального лідера та одного з основних переговорників у російсько-українській війні [46]. Природно, постає питання: чи прораховує Анкара всі можливі наслідки такого балансу пріоритетів і чи взяла вона до уваги попередній досвід економічних контактів із Росією західноєвропейських країн, що фактично переконало В. Путіна в його нібито необмежених можливостях і, зокрема, відкрило шлях цій війні?

Напад Росії на Україну помітно стимулював виробництво різних видів зброї, боєприпасів, техніки й амуніції. Різко зросли інвестиції багатьох країн у розвиток ВПК. Вартість акцій німецької компанії "Reinmetal", яка випускає танки "Леопард", у минулому році зросла на 21 %. Пропорційно розвивається оборонний сектор держав-членів НАТО. У 2022 р. капіталізація компаній, що спеціалізуються на продукції військового призначення, зросла на 21 % [47].

В останніх рішеннях країн Заходу з виробництва й надання Україні сучасних зразків озброєння експертне середовище вбачає великий геополітичний та економічний ланцюг. Можна з високою долею вірогідності припустити, що відбувається відмова від "м'якої сили" на користь жорстких кроків, які здатні зупинити війну і змусити російську владу зректися експансіоністських планів щодо України. У перспективі це має спричинити переформатування системи балансів у світі, сформувати нові інструменти міжнародної безпеки й забезпечити більш збалансований ринок енергоносіїв, що нейтралізує диктат Росії.

* * *

1. Збройна агресія Російської Федерації проти України, що розпочалася 20 лютого 2014 р., спричинила руйнівні наслідки для європейської та світової безпеки. Одночасно ці дії демонструють відхід від традиційних форм і способів ведення війни й мають гібридний характер.

Успішними оборонними та наступальними операціями Україна продемонструвала спроможність давати відсіч ворогу, який за рік війни фактично втратив здатність проводити масштабні дії за винятком локального наступу на Донеччині. Армія вторгнення дотепер фактично не виконала жодного визначеного перед початком нападу завдання.

Війна Російської Федерації проти України демонструє, що військово-політичне керівництво держави-агресорки не вивчило досвід минулих збройних протистоянь такого масштабу. По-перше, мотиви ворожого політичного курсу Росії щодо нашої країни дають підстави для порівняння кремлівського режиму з найбільш одіозними в історії людства диктатурами фашистського типу. Ставлячи за мету знищення українців як етносу та політичної нації, суверенної Української держави, РФ автоматично переводить себе до розряду агресивних і терористичних країн, ізгоїв у сучасній світовій спільноті. Скоєні воєнні та злочини проти людяності неодмінно стануть об'єктом судового переслідування.

По-друге, перебіг цього протиборства переконливо свідчить про те, що в Москві не уявляли всієї складності такої війни, її перспектив і наслідків. Наразі Росія зазнає високих людських і матеріальних втрат. Рівень стратегічного планування виявився таким, що не тільки не забезпечив досягнення поставлених завдань, а й став чинником поразок російської армії. Водночас міжнародне фахове середовище засвідчує високий рівень оперативно-стратегічного планування командування ЗСУ та стійкість українських військовослужбовців, бійців територіальної оборони, цивільного населення, які чинять ефективний спротив.

Нинішня війна актуалізувала міжнародні зусилля щодо консолідованої протидії агресору. Одним із найяскравіших виявів солідарності з народом України стала політична, фінансово-економічна та військово-технічна допомога з боку держав, які ввійшли до антипутінської коаліції.

2. Події, що передували та супроводжують війну Росії проти України, свідчать про те, що світові сили впливу продовжують сповідувати засади егоїзму окремих держав і груп, вирішувати свої геополітичні завдання за рахунок третіх країн, а це обертається для останніх важкими випробуваннями. Готовність багатьох великих гравців на міжнародній арені принести у жертву неадекватним амбіціям російського керівництва та власним економічним раціям інтереси України демонструє всю ненадійність і хиткість системи міжнародної безпеки, заснованої на таких підходах. Продовження існування архаїчного органу - Ради Безпеки ООН, де Росією заветовано всі рішення, спрямовані на засудження і припинення її агресивних дій, переконує в безперспективності таких інструментів регулювання військово-політичних криз у світі. Водночас це переконує у необхідності не лише переформатування принципів організації безпеки окремих держав, а й набуття Україною рівня економічної та військової потужності, спроможної гарантувати збереження територіальної цілісності та нейтралізацію інших загроз.

3. Широкомасштабне вторгнення в Україну армії Російської Федерації мало вкрай негативні наслідки для демографічної ситуації та соціальної сфери нашої країни. Втрати серед військовослужбовців і мирного населення, значна кількість внутрішньо переміщених осіб та біженців, які були змушені перебратися за кордон, депортація громадян, зокрема дітей, до РФ, руйнування житла, комунікацій, комунального господарства, об'єктів критичної інфраструктури дають підстави констатувати початок в Україні масштабної гуманітарної катастрофи. Ще одним наслідком війни стало масове погіршення стану здоров'я майже половини мешканців держави внаслідок руйнування системи охорони здоров'я, неможливості отримати кваліфіковану медичну допомогу, перманентних стресів, проблем з енергой водопостачанням тощо.

4. Події 2022 - початку 2023 рр. показали, що поєднання санкційних заходів з узгодженими колективними військово-політичними кроками демократичних країн, спрямованими на підтримку України, здатні суттєво вплинути на співвідношення сил і завдати Росії відчутних економічних втрат, що зменшує її загальний військовий потенціал.

5. Кваліфікація більшістю держав світу дій РФ в Україні як злочинів проти миру, воєнних злочинів та злочинів проти людяності в найближчій перспективі переводить це питання у площину кримінального переслідування тих, хто спланував і здійснив агресію, чинить акції терору й геноциду на території України. Головною проблемою тут вбачається пошук механізму та інституційно-правових рішень, спроможних забезпечити справедливе покарання, сатисфакцію морального й матеріального порядку. Катастрофічні збитки України від війни також мають бути відшкодовані Росією згідно з процедурами, передбаченими відповідними судовими та іншими міжнародними інстанціями.

6. Якщо відштовхуватися від визначення історичної справедливості як виникнення обставин, за яких той чи інший народ у різний спосіб (від дипломатичних зусиль до збройної боротьби) забезпечує умови для реалізації свого права на самовизначення, це якраз і стосується української політичної нації, що наразі перебуває на завершальному етапі багатовікового змагання за суверенітет та національну державність. Нині триває одна з кульмінаційних фаз становлення української політичної нації й захисту її державності, що логічно продовжує всі попередні періоди, а за драматизмом, напруженням і глобальним відлунням суттєво перевищує більшість із них.

У смисловому зв'язку з цим перебуває змістове наповнення іншої дефініції - "історичні перспективи". Сьогодні доволі складно передбачити один із багатьох вірогідних середньотермінових сценаріїв для Російської Федерації. Однозначно можна стверджувати лише те, що ми є свідками остаточного краху російської імперської ідеї в її путінському концепті. Всі можливі варіанти розвитку подій визначатимуться дією переважно суб'єктивних чинників як у самій Росії, так і за її межами.

Щодо України, перспективи видаються більш осяжними. Очевидно, що альтернативі "вічний васал Росії або європейська держава" настав кінець. У цей час євроатлантичний курс нашої країни обумовлений самою екзистенцією українського народу, що вирішує долю вибору остаточно та незворотно на користь загальнолюдських цінностей і демократичних свобод.

References / список літератури

1. Horbulin, V. Yak nam peremohty Rosiiu u viini maibutnoho. Kyiv: Brait-Buks [in Ukrainian]. [Горбулін В. Як нам перемогти Росію у війні майбутнього. Київ: Брайт-Букс, 2021.248 с.].

2. Soliar, I., Artymyshyn, P. Mizh zahrozoiu dlia suverenitetu y rehionalnym liderstvom: Ukraina ta rosiiski intehratsiini proekty na postradianskomu prostori. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2022. 5: 31-42. https://doi.org/10.15407/uhj2022.05.031 [in Ukrainian]. [Соляр І., Артимишин П. Між загрозою для суверенітету й регіональним лідерством: Україна та російські інтеграційні проекти на пострадянському просторі. Український історичний журнал. 2022. № 5. С. 31--42].

3. Ilnytskyi, V., Starka, V., Haliv, M. Rosiiska propahanda yak element pidhotovky do zbroinoi ahresii proty Ukrainy. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2022. 5: 43-55. https://doi. org/10.15407/uhj2022.05.043 [in Ukrainian].

4. [Ільницький В., Старка В., Галів М. Російська пропаганда як елемент підготовки до збройної агресії проти України. Український історичний журнал. 2022. № 5. С. 43--55].

5. Makarov, V., Rieznik, V. Borotba v povitrianomu prostori pid chas viiny Rosii proty Ukrainy: uzahalnennia pershykh misiatsiv. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. 2022. 6: 1730. https://doi.org/10.15407/uhj2022.06.017 [in Ukrainian]. [Макаров В., Рєзнік В. Боротьба в повітряному просторі під час війни Росії проти України: узагальнення перших місяців. Український історичний журнал. 2022. № 6. С. 17--30].

6. Hrytsiuk, V.M., Lysenko, O. Ie. "Minne pole" definitsii: deiaki problemy metodolohii studiiuvannia hibrydnoi viiny RF proty Ukrainy. Ukrainske viisko: osnovni etapy borotby za derzhavnu nezalezhnist Ukrainy: Zbirnyk materialiv IIMizhnarodnoi naukovo-praktychnoikonferentsii (Kyiv, 26 lystop. 2021 r.). Kyiv, 2021. 39-41 [in Ukrainian].

7. [Грицюк, Лисенко О.Є. "Мінне поле" дефініцій: деякі проблеми методології студіювання гібридної війни РФ проти України. Українське військо: основні етапи боротьби за державну незалежність України: Зб. матеріалів ІІМіжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 26 листопада 2021 р.). Київ, 2021. С. 39--41].

8. Lysenko, O. Ie. Fenomenolohiia viiny Rosii proty Ukrainy yak obiekt humanitarnykh doslidzhen. Za materialamy dopovidi na zasidanni Prezydii NAN Ukrainy 25 travnia 2022 roku. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy. 2022. 7: 95-98. https://doi. org/10.15407/visn2022.07.085 [in Ukrainian].

9. [Лисенко О.Є. Феноменологія війни Росії проти України як об'єкт гуманітарних досліджень. За матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 25 травня 2022 року. Вісник Національної академії наук України. 2022. № 7. С. 95--98].

10. Piskun, V. (Ed.) "Zaboronyty rashyzm". Kyiv: un-t im. B. Hrinchenka, 2023 [in Ukrainian]. ["Заборонити рашизм". За заг. ред. В. Піскун. Київ, 2023. 252 с.].

11. Hai-Nyzhnyk, P. Viina za zhyttia. Ukraina dyplomatychna. 2022. ХХІІІ: 31-52 [in Ukrainian].

12. [Гай-Нижник П. Війна за життя. Україна дипломатична. Вип. ХХІІІ. Київ, 2022. С. 31--52. https://doi.org/10.37837/2707-7683-2022-2].

13. Khroniky viiny, chastyna 1--7 (rosiisko-ukrainska viina), informatsiinyi biuleten. Kyiv: NUOU im. Ivana Cherniakhovskoho, 2022 [in Ukrainian].

14. [Хроніки війни, частина 1--7 (російсько-українська війна), інформаційний бюлетень. Київ, 2022. 228 с.].

15. Hirik, S., Kyrydon, A. (Comps.). Khronika povnomasshtabnoi viiny: 24 liutoho - 24 hrudnia 2022 r. Kyiv: Derzhavna naukova ustanova "Entsyklopedychne vydavnytstvo", 2022. [in Ukrainian].

16. [Хроніка повномасштабної війни: 24 лютого - 24 грудня 2022 р. Укладачі: Сергій Гірік, Алла Киридон. Київ, 2022. 152 с.].

17. Institute for the Study of War. Press ISW Aug 15, 2022. URL : https://www.understandingwar.org/backgrounder/ukraine-conflict-updates (last accessed: 25.02.2023) [in English].

18. Voienno-istorychnyi opys rosiisko-ukrainskoi viiny (pomisiachno / liutyi--hruden 2022 roku). Kyiv, 2022 [in Ukrainian].

19. [Воєнно-історичний опис російсько-української війни (помісячно / лютий--грудень 2022 року). Київ, 2022].

20. "Ya znaiu, shcho mozhu peremohty voroha". 15.12.2022. URL: https://forbes.ua/warin-ukraine/ya-znayu-shcho-mozhu-peremogti-voroga-general-valeriy-zaluzhniy-pro-nastupniy-etap-viyni-ta-noviy-nastup-ukraini-golovne-z-intervyu-the-economist-1512202210530 [in Ukrainian].

21. ["Я знаю, що можу перемогти ворога". 15 грудня 2022. URL: https://forbes.ua/war-inukraine/ya-znayu-shcho-mozhu-peremogti-voroga-general-valeriy-zaluzhniy-pro-nastupniyetap-viyni-ta-noviy-nastup-ukraini-golovne-z-intervyu-the-economist-15122022-10530 (дата звернення: 25.02.2023)].

22. Vartanesyan, V.A. Radioelektronnaya razvedka. Moscow: Voenizdat, 1975. 32-33 [in Russian].

23. [Вартанесян В.А. Радиоэлектронная разведка. Москва, 1975. С. 32--33].

24. Dugin, A. Vremya Z na chasax istorii. URL : https://enigma-vita.livejournal.com/471864. html [in Russian].

25. [Дугин А. Время Z на часах истории. URL: https://enigma-vita.livejournal.com/ 471864.html (дата звернення: 25.02.2023)].

26. Inter-State case Ukraine v. Russia (X): receipt of completed application form and notification to respondent State, Press Release, ECHR 220 (2022), 28June 2022. URL: https:// www.blackstonechambers.com/documents/Inter-State_case_Ukraine_v._Russia_X.pdf (Last accessed: 27.02.2023) [in English].

27. Dugin, G. Osnovy geopolitiki: geopoliticheskoe budushhee Rossii. Moscow: Arktogeya, 1997 [in Russian].

28. [Дугин Г. Основы геополитики: геополитическое будущее России. Москва, 1997.].

29. Sergejcev, T. Kakaya Ukraina nam ne nuzhna. RIA Novosti. 26.05.2021. URL: https:// ria.ru/20210410/ukraina-1727604795.html [in Russian].

30. [Сергейцев Тимофей. Какая Украина нам не нужна. РИА Новости. 26.05.2021. URL: https://ria.ru/20210410/ukraina-1727604795.html (дата звернення: 25.02.2023)].

31. Sergejcev, T. Chto Rossiya dolzhna sdelat s Ukrainoj. RIA Novosti. 03.04.2022. URL: https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html [in Russian].

32. [Сергейцев Т. Что Россия должна сделать с Украиной. РИА Новости. 03.04.2022. URL: https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html (дата звернення: 25.02.2023)].

33. Nikiforova, V. Za chto Rossiya boretsya na Ukraine. RIA Novosti. 06.04.2022. URL: https://ria.ru/20220406/ukraina-1781956559.html [in Russian].

34. [Никифорова В. За что Россия борется на Украине. РИА Новости. 06.04.2022. URL: https://ria.ru/20220406/ukraina-1781956559.html (дата звернення: 25.02.2023)].

35. Pro chastkovu mobilizatsiiu: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 17 bereznia 2014 r. № 303/2014. Ofitsiinyi visnykPrezydenta Ukrainy. 2014. 12 (04.04.2014). St. 469 [in Ukrainian].

36. [Про часткову мобілізацію: Указ Президента України від 17 березня 2014 р. № 303/2014. Офіційний вісник Президента України. 2014. № 12 (04.04.2014). Ст. 469].

37. Tymchuk, D., Karin, Yu., Mashovec, K., Gusarov, V. Vtorzhenie v Ukrainu: Xronika rossijskoj agressii Kyiv, 2016. Р. 16 [in Russian].

38. [Тымчук, Д., Карин, Ю., Машовец, К., Гусаров, В. Вторжение в Украину: Хроника российской агрессии. Киев, 2016. С. 16].

39. Rusnak, I.S. (Ed.). Bila knyha antyterorystychnoi operatsii na Skhodi Ukrainy (2014-- 2016). Kyiv: NUOU, 2017. Р. 20 [in Ukrainian].

40. [Біла книга антитерористичної операції на Сході України (2014--2016). Київ, 2017. С. 20].

41. Ukaz Prezydenta Ukrainy "Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 13 kvitnia 2014 roku "Pro nevidkladni zakhody shchodo podolannia terorystychnoi zahrozy i zberezhennia terytorialnoi tsilisnosti Ukrainy"" vid 14 kvitnia 2014 r. № 405/2014. Ofitsiinyi visnykPrezydenta Ukrainy. 2014. 14 (14.04.2014). St. 745 [in Ukrainian].

42. [Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"" від 14 квітня 2014 р. № 405/2014. Офіційний вісник Президента України. 2014. № 14 (14.04.2014). Ст. 745].

43. The Prosecutor v Dusko Tadic, Appeals Chamber, Decision on the Defence Motion for Interlocutory Appeal on Jurisdiction, IT-94-1-AR72, 2 October 1995, §70. URL: https://www. rulac.org/browse/conflicts/international-armed-conflict-in-ukraine#collapse1accord (Last accessed: 25.02.2023) [in English].

44. Pro osoblyvosti derzhavnoi polityky iz zabezpechennia derzhavnoho suverenitetu Ukrainy na tymchasovo okupovanykh terytoriiakh u Donetskii ta Luhanskii oblastiakh: Zakon Ukrainy vid 18 sichnia 2018 r. № 2268-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2018. 10 (09.03.2018). St. 54 [in Ukrainian].

45. [Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях: Закон України від 18 січня 2018 р. № 2268-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2018. № 10 (09.03.2018). Ст. 54].

46. Porushennia prav liudyny ta mizhnarodnoho humanitarnoho prava v konteksti podii pid Ilovaiskom v serpni 2014 roku. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Countries/UA/ReportOnIlovaisk_UA.pdf [in Ukrainian].

47. [Порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права в контексті подій під Іловайськом в серпні 2014 року. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/ Documents/Countries/UA/ReportOnIlovaisk_UA.pdf (дата звернення: 26.02.2023)].

48. Territorialnaya celostnost Ukrainy: Rezolyuciya, prinyataya Generalnoj Assambleej OON 27 marta 2014 g. URL: https://www.cisg.info/dok/a-res-es-11-4.pdf[in Russian]. [Территориальная целостность Украины: Резолюция, принятая Генеральной Ассамблеей ООН 27 марта 2014 г. URL: https://www.cisg.info/dok/a-res-es-11-4.pdf (дата звернення: 26.02.2023)].

49. [URL: https://mail.google.com/mail/u/0/?tab=rm&ogbl#inbox/FMfcgzGrcXscsFmw hgzHQqFtrncSVKtC?projector=1&messagePartId=0.2 (дата звернення: 26.02.2023)].

50. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262. URL: https://uk.wikisource.org/ wiki/Резолюція_Генеральної_Асамблеї_ООН_A/RES/68/262_(2014) [in Ukrainian]. [Rezoliutsiia Heneralnoi Asamblei OON A/RES/68/262. URL: https://uk.wikisource.org/ wiki/Резолюція_Генеральної_Асамблеї_ООН_A/RES/68/262_(2014) [in Ukrainian].

51. Rezoliutsiia 71/205, pryiniata Heneralnoiu Asambleieiu Orhanizatsii Obiednanykh Natsii "Polozhennia v haluzi prav liudyny v Avtonomnii Respublitsi Krym i misti Sevastopoli (Ukraina). URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU16077 [in Russian]. [Резолюція 71/205, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй "Положення в галузі прав людини в Автономній Республіці Крим і місті

52. Севастополі (Україна). URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU16077 (дата звернення: 26.02.2023)].

53. Yьrьk, B. `UN General Assembly to meet Oct. 10 concerning Russian annexation of Ukrainian territory'. AA, 4 October 2022. URL: https://www.aa.com.tr/en/russia-ukraine-war/ un-general-assembly-to-meet-oct-10-concerning-russian-annexation-of-ukrainian-territory/2702714 (Last accessed: 26.02.2023).

54. `Ukraine: UN General Assembly demands Russia reverse course on `attempted illegal annexation', UN News, 12 October 2022. URL : https://news.un.org/en/story/2022/10/1129492 (Last accessed: 26.02.2023) [in English].

55. International armed conflict in Ukraine. URL: https://www.rulac.org/browse/conflicts/ international-armed-conflict-in-ukraine#collapse2accord (Last accessed: 26.02.2023) [in English].

56. Sprava MS OON Ukraina proty RF v konteksti yurydychnoho protystoiannia Ukrainy ta Rosiiskoi Federatsii. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/mizhnarodnepravo-investiciyi/sprava-ms-oon-ukrayina-proti-rf-v-konteksti-yuridichnogo-protistoyannya-ukrayini-ta-rosiyskoyi-feder.html [in Ukrainian].

57. [Справа МС ООН Україна проти РФ в контексті юридичного протистояння України та Російської Федерації. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/ mizhnarodne-pravo-investiciyi/sprava-ms-oon-ukrayina-proti-rf-v-konteksti-yuridichnogo-protistoyannya-ukrayini-ta-rosiyskoyi-feder.html (дата звернення: 27.02.2023)].

58. Zinoviev, I.F,. Petrova, H. Ie. Mistse zovnishnoi torhivli u transkordonnomu spivrobitnytstvi Ukrainy. Visnyk AMSU. 2014. 1(51): 22-29 [in Ukrainian].

59. [Зінов'єв І.Ф., Петрова Г.Є. Місце зовнішньої торгівлі у транскордонному співробітництві України. Вісник АМСУ. 2014. № 1(51). С. 22--29].

60. Ukraina ta YeS zapochatkuvaly stratehichne partnerstvo u syrovynnii sferi. Uriadovyi kurier. 16.03.2023. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/news/ukrayina-ta-yes-zapochatkuvalistrategichne-partne/ [in Ukrainian].

61. [Україна та ЄС започаткували стратегічне партнерство у сировинній сфері. Урядовий кур'єр. 16 березня 2023. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/news/ukrayina-ta-yes-zapochatkuvali-strategichne-partne/ (дата звернення: 27.02.2023)].

62. Robeiko, O. Putin vystupyv z poslanniam do Federalnykh zboriv. UNIAN. 21.02.2023. URL: https://www.unian.ua/world/poslannya-putina-do-federalnih-zboriv-divitisya-onlayn-21-02-2023-12153147.html [in Ukrainian].

63. [Робейко О. Путін виступив з посланням до Федеральних зборів. УНІАН. 21.02.2023. URL: https://www.unian.ua/world/poslannya-putina-do-federalnih-zboriv-divitisya-onlayn-21-02-2023-12153147.html (дата звернення: 27.02.2023)].

64. Meddou, Reichel. Proryv. Korumpovana demokratiia, derzhava-vyhnanka Rosiia i naibahatsha, naibilsh ruinivna promyslovist na zemnii kuli. Kyiv: Vyd. hrupa KM-BUKS, 2020. Р. 54; 75-83 [in Ukrainian].

65. [Меддоу Рейчел. Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі. Київ, 2020. С. 54; 75--83].

66. SRSR rozvalyvsia na piatyi rik padinnia tsin na naftu - ekspert. Ekonomichna pravda. 14.01.2015. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2015/01/14/521358/ [in Ukrainian]. [СРСР розвалився на п'ятий рік падіння цін на нафту - експерт. Економічна правда. 14 січня 2015. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2015/01/14/521358/ (дата звернення: 26.02.2023)].

67. RF skorochuie vydobutok nafty u vidpovid na steliu tsin vid krain G7, tsiny pidskochyly. Ekonomichna pravda. 10.02.2023. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2023/ 02/10/696917/ [in Ukrainian].

68. [РФ скорочує видобуток нафти у відповідь на стелю цін від країн G7, ціни підскочили. Економічна правда. 10 лютого 2023. URL: https://www.epravda.com.ua/news/ 2023/02/10/696917/ (дата звернення: 25.02.2023)].

69. Dokhody Rosii vid eksportu nafty i hazu vpadut na 50 % - doslidzhennia. UNIAN.

70. URL: https://www.unian.ua/economics/energetics/dohodi-rosiji-vid-eksportu-nafti-i-gazu-vpadut-na-50-doslidzhennya-12130719.html [ in Ukrainian].

71. [Доходи Росії від експорту нафти і газу впадуть на 50 % - дослідження. УНІАН.

72. URL : https ://www.unian.ua/economics/energetics/dohodi-rosiji-vid-eksportunafti-i-gazu-vpadut-na-50-doslidzhennya-12130719.html (дата звернення: 27.02.2023)].

73. Nafta ye, dokhodiv - nemaie. LB.ua. 27.01.2023. URL: https://lb.ua/blog/infosecurity_institute/543925_nafta_ie_dohodiv-nemaie.html [in Ukrainian].

74. [Нафта є, доходів - немає. LB.ua. 27 січня 2023. URL: https://lb.ua/blog/infosecurity_institute/543925_nafta_ie_dohodiv-nemaie.html (дата звернення: 26.02.2023)].

75. "Prohrav enerhetychnu viinu": Putin nazavzhdy vtratyv rynok hazu v Yevropi. Fokus.

76. URL: https://focus.ua/uk/economics/549463-prograv-energetichnu-viynu-putin-nazavzhdi-vtrativ-rinok-gazu-v-yevropi-financial-times [in Ukrainian]. ["Програв енергетичну війну": Путін назавжди втратив ринок газу в Європі. Фокус. 11 лютого 2023. URL: https://focus.ua/uk/economics/549463-prograv-energetichnuviynu-putin-nazavzhdi-vtrativ-rinok-gazu-v-yevropi-financial-times (дата звернення: 26.02.2023)].

77. Rik konsensusu Putina - Si. Chomu alians Rosii ta Kytaiu provalyvsia. LB.ua. 10.01.2023. URL: https://lb.ua/world/2023/01/10/541965_rik_konsensusu_putina-si_chomu.html [in Ukrainian].

78. [Рік консенсусу Путіна - Сі. Чому альянс Росії та Китаю провалився. LB.ua. 10 січня 2023. URL: https://lb.ua/world/2023/01/10/541965_rik_konsensusu_putina-si_chomu.html (дата звернення: 26.02.2023)].

79. Erdohanu vyhidno, shchob Rosiia yaknaidovshe zahruzla v Ukraini. Radio Svoboda.

80. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-erdohan-vybory-rosi-

81. ya/32213632.html [in Ukrainian].

82. [Ердогану вигідно, щоб Росія якнайдовше загрузла в Україні. Радіо Свобода. 08 січня 2023. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrayina-erdohan-vybory-rosiya/32213632.html (дата звернення: 25.02.2023)].

83. Kravchenko, O. Aktsii vyrobnyka tankiv Leopard zletily do rekordnoi poznachky. LB.ua.

84. URL:https://lb.ua/economics/2023/01/25/543759_aktsii_virobnika_tankiv_leopard.html [in Ukrainian].

85. [Кравченко О. Акції виробника танків Leopard злетіли до рекордної позначки. LB.ua. 25 січня 2023. URL: https://lb.ua/economics/2023/01/25/543759_aktsii_virobnika_tankiv_leopard.html (дата звернення: 26.02.2023)].

Размещено на Allbest.ru