Валоративний аспект дипломатичних промов у раді безпеки ООН за 2022 рік
Аналіз та особливості англомовних дипломатичних промов, виголошених на засіданнях Ради Безпеки ООН, у валоративному вимірі та реконструкції їхньої оцінної перлокуції. Порівняльний аналіз деяких стилістичних засобів реалізації валоративного аспекту.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 06.11.2023 |
| Размер файла | 30,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Валоративний аспект дипломатичних промов у раді безпеки ООН за 2022 рік
Гольцева М.І.
Київський університет імені Б.Грінченка
У статті ідентифіковано валоративний аспект у дипломатичних промовах на засіданнях Ради Безпеки ООН за 2022 рік, який сприяє виокремленню істинного відношення до обговорюваної теми, інформації та країни, яку зазначає дипломат у своїй промові. Оцінці підлягають озвучена інформація, наведені факти, джерела та конкретні особистості, які приймали безпосередню участь у подіях, зазначених у дипломатичних промовах. Зауважено співвідношення валоративного, волюнтативного та моделювального аспектів дипломатичної промови. Скомпоновано методику проведення оцінки, сюди входить: 1) позиціювання;2)дистанціювання; 3) міфологізація; 4) ретроспекція, які переважно реалізуються за допомогою гіперболізації та ідеологізації. Лінгвістична реалізація зазначених методик відбувається за допомогою переважання експресивної вербалізації, залучення стилістичних засобів, порівняння з кимось із визначних постатей минулого, контрастного протиставлення “ми-вони” для більш ефективного введення в оману. Доведено на основі проведеного кількісного аналізу архівних дописів РБ ООН, що в дипломатичному дискурсі валоративний аспект має надзвичайно важливе значення, яке впливає не лише на хід обговорення актуального питання, але й на прийняття резолюцій, вирішення втручатися або ні у конкретно розглянутий конфлікт тощо. У статті преференція надається експліцитним засобам оцінки, зокрема за допомогою використання лексичного та стилістичного інструментарію. Виявлено, що імпліцитність також простежується в оцінці дипломатичних виступів, але меншою мірою ніж експліцитність оцінки. На вербальному рівні оцінка озвучується або у завчасно підготовленій промові, або як частина додатково взятого слова у ході засідання; на невербальному рівні оцінка прослідковується за допомогою підтексту, вкладеної адресантом інтенції під час промови або додатково взятого слова, як реакції на почуте на засіданні. Взаємодія експліцитних та імпліцитних форм реалізації валоративності свідчить про складний характер дипломатичної промови на засіданнях РБ ООН.
Актуальність проблеми виявлення валоративного аспекту дипломатичних промов зумовлена глобальним значенням впливу оцінки на хід дипломатичних перемовин з подальшими наслідками на міждержавному рівні. оцінка валоративний аспект дипломатичний
Ключові слова: оцінка, валоративний аспект, дипломатичний дискурс, РБ ООН, дипломатична промова
Holtseva M. The Evaluative Aspect of Diplomatic Speeches during the UN Security Council's Meetings in 2022
The article discusses how the assessment aspect of diplomatic speeches given during the UN Security Council's meetings in 2022 helps to distinguish their genuine viewpoint on the subject matter. The assessments depend on information, facts, cited sources, and specific individuals who were directly involved in the discussed events in the diplomatic speeches. The connection between valorative, voluntative and modelling aspects of diplomatic speech has been established. The assessment method includes: 1) positioning, 2) distance, 3) mythologization, 4) retrospection, which is mainly implemented through hyperbolization and ideologization. The linguistic implementation of these techniques is represented through the predominance of expressive verbalization, the involvement of stylistic means, comparison with one of the prominent figures of the past, the contrast opposition of "we-they" for more effective misleading. It is demonstrated by using a numerical analysis of the archival records of the UN Security Council, that the evaluative aspect is very important in the diplomatic discourse because it affects the way in which the current issue is being discussed, adoption of resolutions, and whether to take part in a specific conflict, etc. In the article, preferences are provided to the explicit assessments, in particular through the use of lexical and stylistic tools. Implicitness is also found in the evaluation of diplomatic speeches, but to a lesser extent compared to the explicitness of the assessment. At the verbal level, the assessment is voiced either in advance of the prepared speech or as part of an additional comment during the meeting; at a non-verbal level, it is conveyed through a subtext perceived by the listener during the speech or as a response to what was said during the meeting. The interaction of explicit and implicit forms of realization of valority testifies to the complex nature of diplomatic speech at the meetings of the UN Security Council.
The relevance of the problem of identifying the evaluative aspect of diplomatic speeches is due to the global significance of the impact of evaluation on the course of diplomatic negotiations with further consequences at the international level.
Key words: evaluation, evaluative aspect, diplomatic discourse, the UN Security Council, diplomatic speech
Вступ
Вербальна або невербальна оцінка дипломатичних промов завжди присутня більшою або меншою мірою на засіданнях РБ ООН. Безпосередньо, внаслідок оцінки, прослідковується позиція сторін дипломатичної комунікації. Вона може бутити раціональною та ірраціональною, емоційною та беземоційною, імпліцитною та експліцитною тощо. Крім надання оцінки оголошеної інформації (валоративний аспект), дипломатична промова також наповненам'якими або прямими спонуканнями(волюнтативнийаспект),спотвореними смислами (моделювальний аспект). У цьому дослідженні ми сконцентруємо нашу увагу саме на валоративному аспекті у дипломатичних промовах РБ ООН. Адже саме за допомогою оцінки суджень/вчинків дипломатів та запрошених шановних гостей можна виявити позицію, наміри дипломата та країни, чиї інтереси від представляє. Значна зацікавленість у проведенні досліджень валоративного аспекту дипломатичних промов у РБ ООН зумовлена впливом оцінки на прийняття рішень та хід засідання - наприклад, ухвалення резолюції, а також складністю ідентифікації оцінного аспекту як у вербальній, так і у невербальній формі, наприклад, через інтонацію, міміку або жести.
Проведений аналіз досліджень свідчить про те, що попри актуальність зазначеної теми у 21-му столітті, а особливо в умовах сучасних військових конфліктів, у новочасній лінгвістиці бракує робіт, присвячених закономірностям виникнення та розповсюдження дипломатичної оцінки дій/слів/закликів учасників дипломатичної комунікації.
Мета цієї статті полягає у комплексному аналізі англомовних дипломатичних промов, виголошених на засіданнях Ради Безпеки ООН, у валоративному вимірі та реконструкції їхньої оцінної перлокуції.
Матеріалом дослідження слугували матеріали 80 дипломатичних засідань РБ ООН за 2022 рік, адже саме 2022 рік має найсвіжіші засідання, особливо з приводу агресії росії проти України, де також присутній високий показник використання валоративності.
Для досягнення мети використано кількісний аналіз архівних дописів РБ ООН, порівняльний аналіз стилістичних засобів реалізації валоративного аспекту, також застосовано лінгвістичний аналіз, який дозволив виявити тон, емоційне забарвлення мовлення, стилістичні особливості, вживання різних лексичних та граматичних структур.
Результати дослідження і обговорення
До основних аспектів, застосованих у дипломатичних промовах під час проведення засідань РБ ООН, ми відносимо валоративний, волюнтативний, моделювальний. Валоративність проявляється на всіх рівнях мови (Баран, 2015, с. 154): лексичному (наприклад, через використання прикметників, модальних дієслів, кількісних числівників тощо), граматичному (наприклад, використання подвійних заперечень, використання декількох простих речень замість одного складного тощо), стилістичному (наприклад, застосування метафор, гіпербол тощо). Найбільш очевидними та явними є лексичні засоби оцінки, котрі відображаються за допомогою відповідної лексики: unpleasant, liar, innocent, horrible та ін. Тобто, оцінка виражається шляхом застосування дихотомії “добре-погано”, “ми-вони”. Валоративний аспект (оцінювання) є близьким до волюнтативного аспекту (спонукальної частини дипломатичної промови). Оцінювання неможливе без спонукання учасників комунікації до певних висновків, вчинків тощо (Stanko, 2001). Даний аспект полягає в тому, що мова також є й засобом вираження волі співрозмовників, що проявляється під час вітання, прощання, прохання, вибачення, спонукання, запрошення тощо. Відповідно, волюнтативність також реалізується на різних рівнях мови. Але, як і у випадку валоративного аспекту, волюнтативний аспект переважно проявляється на лексичному рівні: We should not allow it, there is no chance, these evidences prove my words та ін. Тобто, експліцитне або імпліцитне спонукання комунікантів ми можемо виразити шляхом застосування дихотомії “добре-погано”.
Крім того, оцінка відбувається шляхом застосування матриці типових спотворених смислів (оцінне моделювання). Наприклад, йдеться про вербалізоване чергування взаємодії “агресора” та “жертви”, або співвіднесення понять “грабунок” та “допомога” тощо.
У даному дослідженні ми зосередили увагу саме на валоративному аспекті дискурсивної діяльності у дипломатичних промовах.
На думку Барана Г.П. (2015) валоративність тексту «складається під впливом позиції автора, який прагне впливати на читача тим чи іншим засобом, а також залежить від цільової аудиторії повідомлення» (c. 165). А. Приходько слушно зазначив, що валоративність є «ціннісним складником певного лінгвопростору...» (Приходько, 2013, c. 22-23). Дипломатична промова здобуває свою цінність тому, що безпосередньо впливає на всіх учасників дипломатичної комунікації під час проведення засідання РБ ООН. Тобто, мова йде про вплив на сприйняття отриманої інформації та подальший розвиток подій, наприклад, прийняття резолюції. Оцінка, яка пронизує дипломатичні промови, в яких позиція адресата є відкритою, а не прихованою, може мати різні форми: раціональну, емоційну, експліцитну та імпліцитну, очевидну і завуальовану, категоричну і гіпотетичну тощо (Баран, 2015, с. 165). За оцінкою у дипломатичному виступі ніколи не стоїть одна особа, яка виражає свою суб'єктивну оцінку ситуації, навпаки, - оцінка почутої інформації, продемонстрованих фактів тощо завжди має груповий характер (Sharp, 1998). Тому дихотомія “добре-погано” має глибший характер, адже мова вже йде про ідентифікацію опонента як свого (доброго, хорошого, який говорить правду) або чужого (поганого, брехуна).
Валоративний аспект дипломатичної промови проявляється за допомогою:
1) позиціювання є прихильністю або відразою до промовця/почутої інформації/присутніх у залі - “Through such false statements, the Government of the United States seeks to create conditions enabling it to expand its aggressive policy, which could even lead to military aggression” [представник Куби обвинувачує США у прихованій, брехливій політиці щодо Куби, проявляється відкрита оцінка засудження та відраза до представника США у цілому, та його країни зокрема; оцінка є явною, експліцитною](засідання РБ ООН від 4 березня 2022 року);
2) дистанціювання від обвинувачень, яке переважно проявляється через спробу оббрехати супротивника - “...we have not heard a word about the destruction that Kyiv has inflicted for more than eight years on Donbas or about the civilian victims of attacks by the Armed Forces of Ukraine ” [спроба дистанціюватися від вчинених злочинів на території Донецької та Луганської областей України, спроба перекласти відповідальність на плечі української сторони; оцінка є явною, експліцитною](засідання РБ ООН від 27 жовтня 2022 року);
3) міфологізація проявляється через застосування символів у вигідному для себе світлі та не вигідному для адресата комунікації - “Meanwhile, so- called Ukrainian strategists, under the supervision of their Western puppeteers, have long been using terrorist sabotage methods on Russian territory” [оцінка відносин між українською та американською сторонами, як взаємовідносини маріонетки та ляльководу, вираження зневаги з боку промовця; оцінка є неявною, імпліцитною] (засідання РБ ООН від 27 жовтня 2022 року);
4) ретроспекція відбувається через погляд у минуле, аналіз минулих подій та вражень. Для прикладу розглянемо попередню частину промови представника росії, де він намагається постати у позитивному ракурсі шляхом оцінки вчинків, які вже певний час відбуваються на території росії - “Meanwhile, so-called Ukrainian strategists, under the supervision of their Western puppeteers, have long been using terrorist sabotage methods on Russian territory” [оцінка власних дій, як спроба виправдатися, адже мова йде про тимчасово окуповану територію росією, засудження дій опонентів, які начебто вже давно тероризують росію; оцінка є явною, експліцитною] (засідання РБ ООН від 27 жовтня 2022 року).
Розповсюдженим стилістичним способом прояву валоративного аспекту дипломатичної промови є гіперболізація свого успіху, невдачі, досягнень або невдач супротивника тощо. Лінгвістична реалізація гіперболізованої оцінки промови відбувається за допомогою використання цілого ряду синонімів з конотативним значенням, експресивної лексики та, зазвичай, порівняння з кимось із визначних постатей минулого. Наприклад, розглянемо виступ представника росії з приводу агресії росії проти України - “Today we have witnessed yet another atrocity carried out by the Kyiv regime. The Ukrainian Nazis have fired on a column of people who were waiting for permits to enter territory under our control in Zaporizhzhya, and there have been dozens of deaths” [спроба перекласти відповідальність за вбивства мирних людей на плечі України, незадовільна оцінка даної ситуації, порівняння з нацистами застосовується як спроба умовно розділити російську та українську сторони на 2 табори - нацисти та ті, хто бореться із нацизмом; оцінка є явною, експліцитною; брехня заважає об'єктивно оцінити ситуацію, тому переважає суб'єктивна оцінка] (засідання РБ ООН від 5 жовтня 2022 року).
Наступним за розповсюдженістю слідує оксиморон - протиставлення логічно непоєднуваних речей і понять. Наприклад, поглянемо на засідання 8987, де лунає наступна фраза - “I will stop here and remind the Security Council not to remain loudly quiet about the violation of our human rights” [подібне поєднання непоєднуваного використовується з метою додаткового привернення уваги до бездіяльності РБ ООН коли порушуються права людини, що, по суті, має бути в першу чергу забезпечене РБ ООН, так як це основний фактор створення цієї організації; оцінка є явною, експліцитною; подібне оцінювання дій РБ ООН є непоодиноким, тому оцінку класифікуємо як об'єктивну] (засідання РБ ООН від 7 березня 2022 року). Або іронія, яка представлена у промові на засіданні 8950, де зображується неможливе співіснування двох вороже налаштованих держав - “I would like to reiterate that China supports the peaceful coexistence of Palestine and Israel and the
common development of the Arab and Jewish peoples ” [поєднання такої бажаної, але на даний момент неможливої реалізації з боку третіх країн, допоки продовжуютьсяобстріли, сутички, напади тощо, подібне мирне
співіснування є недосяжним для цих двох країн; оцінка є явною, експліцитною; продовження військового вирішення питання гальмує мирне співіснування двох держав] (засідання РБ ООН від 31 січня 2022 року). Також поширеним стилістичним засобом є епітет. До прикладу візьмемо засідання 8960 - “What we urgently need now is quiet diplomacy, not microphone diplomacy” [за допомогою цієї метафори прослідковується імплицитний заклик менш емоційно та голослівно виступати на засіданнях, а тихенько робити свою справу, займатися дипломатією; оцінка є явною, експліцитною; вірогідно оцінка є суб'єктивною і стосується конкретно цього засідання, у нас недостатньо інформації щоб констатувати загальноприйнятий об'єктивний характер оцінки] (засідання РБ ООН від 30 вересня 2022 року).
Дистанціювання від обвинувачень актуалізується через нейтралізацію отриманої інформації, акцентування на позитивних сторонах/здобутках, применшення негативних якостей/вчинків/недоліків. Лінгвістична реалізація дистанціювання відбувається шляхом використання експресивної лексики з переважним застосуванням динамічних дієслів. Наприклад, подивимося на продовження виступу представника росії на 9143 засіданні РБ ООН, де російська сторона намагається дистанціюватися від анексії українських земель, начебто це самі українці проявили бажання приєднатися до складу росії - “Despite the challenging security situation and the provocations of the Kyiv regime, the overwhelming majority of voters decided to vote in favour, ranging from 76 per cent in the Kherson region to 97 per cent in the Donetsk People's Republic” (засідання РБ ООН від 31 січня 2022 року) [спроба оцінити ситуацію як акт волевиявлення українців, які начебто власноруч приєдналися до складу росії, оцінка засудження дій та заяв української сторони разом із її союзниками, які начебто не мають ніякого права обурюватися та реагувати на ситуацію на території Херсонської та Донецької областей; оцінка є неявною, імпліцитною; брехня заважає об'єктивно оцінити ситуацію, тому переважає суб'єктивна оцінка].
Міфологізація реалізується через ідеологізацію якостей / здобутків / вчинків конкретно розглянутого представника / угрупування / країни. Лінгвістична реалізація міфологізації відбувається за допомогою значного використання метафор та інших стилістичних засобів для досягнення ефекту ідеалізації. Наприклад, виступ представника росії на 9208 засіданні РБ ООН, де він застосовує символ Києво-Печерської Лаври як чогось священного, чогось, що не може підлягати обшукам - “At the Holy Dormition Kyiv- Pechersk Lavra -- an Orthodox monastery of immense significance for both Russian and Ukrainian believers -- the security service of Ukraine conducted raids, in an attempt to find a so- called Russian world cell. What will come next? There will be a ban on praying in Russian ” (засідання РБ ООН від 6 грудня 2022 року) [оцінка дій української влади як незадовільна, ситуація оцінюється як тривожна та надзвичайно важлива для всього релігійного світу; оцінка є явною, експліцитною].
Ретроспекція реалізується за допомогою способів звернення до минулого, подібний прийом зазвичай застосовується з метою використання дихотомії “було-стало” Лінгвістична реалізація ретроспекції відбувається шляхом використання експліцитних одиниць зі знаком мінус, імпліцитних одиниць у формі натяку, переважає емоційна вербалізація. Наприклад, розглянемо фінальне слово представника росії на 9208 засіданні РБ ООН - “The Western countries that are now accusing Russia of deliberately harming civilians appear to have forgotten their own bombing of Yugoslavia's peaceful cities during Kosovo's forcible separation from it in the 1990s. ” (засідання РБ ООН від 30 вересня 2022 року) [ретроспекція проявляється шляхом відсилки до подій у Косово на початку 1990-х, це робиться з метою протиставлення себе (росії) та заходу у 90- ті для того щоб західні представники більше не засуджували дії росії коли самі були в схожій ситуації; оцінка є явною, експліцитною].
Проаналізувавши 80 виступів дипломатів за 2022 рік, ми отримали таку у картину (Таблиця 1).
Таблиця 1 Частотність стилістичних засобів реалізації валоративного аспекту у дипломатичних промовах за 2022 рік
|
Валоратизація |
гіперболи |
епітет |
оксиморон |
порівняння |
метафора |
інші стил. засоби |
|
|
Позиціювання |
2945 |
1899 |
2070 |
1734 |
1902 |
2700 |
|
|
Дистанціювання |
2015 |
2041 |
1945 |
2005 |
1851 |
2030 |
|
|
Ретроспекція |
2881 |
2002 |
2011 |
2031 |
1996 |
2018 |
|
|
Міфологізація |
2799 |
2703 |
1885 |
1961 |
1005 |
1631 |
|
|
Всього |
10640 |
8645 |
7911 |
7731 |
6764 |
8379 |
Враховуючи отримані результати проведеного дослідження вибірки за 2022 рік, відзначимо, що оцінна складова у дипломатичних виступах на засіданнях РБ ООН має вагомий влив на хід дипломатичної дискусії з подальшими наслідками - прийняттям рішень, вирішенням втручатися або ні у конкретно розглянуті військові конфлікти тощо. Найрозповсюдженішими аспектами прояву валоративного аспекту у дипломатичних промовах на засіданнях РБ ООН за 2022 рік є аспект позиціювання та аспект дистанціювання, що дає нам основу вважати про важливість відношення до особи, події, явища, про яке йде мова та намагання відсторонитися від незручних ситуацій, які можуть вплинути на хід голосування, затвердження резолюції тощо. Найпоширенішим стилістичним засобом є гіпербола, потім епітет, оксиморон, порівняння, метафори та інші стилістичні засоби. Отримана частотність використання стилістичних засобів говорить про те, що засідання за 2022 рік є доволі емоційними, вірогідно, з переважанням обвинувачень своїх опонентів та інших учасників засідань РБ ООН. Таким чином, сучасні історичні події повністю відображаються у мові.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Проведений аналіз прагматичного валоративного аспекту дипломатичної промови дозволив виділити наступні особливості прояву цього явища:
• валоративний аспект дипломатичної промови не існує ізольовано, а співвідноситься з волюнтативним та моделювальним аспектами (валоративний та волюнтативний аспекти переважно реалізуються на лексичному рівні, моделювальний на лексичному і прагматичному);
• до складових валоративного аспекту належить: позиціювання, міфологізація, дистанціонування, ретроспекція;
• до найпоширеніших стилістичних засобів прояву валоративного аспекту належать гіпербола, оксиморон, порівняння, метафора та епітет;
• аналіз лінгвостилістичних засобів реалізації позиціювання, міфологізації, дистанціонування та ретроспекції показав використання експліцитних та імпліцитних засобів оцінки ситуації/виступу конкретно розглянутого представника;
• переважна більшість оцінок дипломатичних промов є експліцитними.
Перспективою подальших досліджень є більш детальне висвітлення волюнтативного та моделювального аспектів дипломатичної промови на засіданнях РБ ООН.
ДЖЕРЕЛА
1. Баран, Г. П. (2015). Об'єктивація концепту recession/рецесія у сучасному англомовному політичному інтернет-дискурсі: лінгвокогнітивний, семіотичний та комунікативно-прагматичний аспекти [Дисертація канд. філол. н. (10.02.04 - германські мови), Херсонський державний університет]
2. Приходько, А. М. (2013). Концептологія дискурсу: апелювання концепту до дискурсів. Англістика та американістика, 10, 43-50. Retrieved February 10, 2023, from https://www.dnu.dp.ua/docs/zbirniki/ffil/program 56d34d1d7a1ba.pdf#page=43
3. Dijk van T. A. (1998). Principles of Critical Discourse Analysis. The Sociolinguistic Reader. Gender and Discourse. Vol. 2, 367-393.
4. Dijk van T. A. (n.d.). Critical Discourse Analysis. Retrieved February 10, 2023, from ttps://discourses.org/wp-content/uploads/2022/07/Teun-A.-van-Diik-2015-Critical-discourse-
Analysis.pdf
5. Maintenance of peace and security of Ukraine. The UN. (2022, October 21). Retrieved
October27,2022,fromhttps://documents-dds-
nv.un.org/doc/UNDOC/PRO/N22/645/33/PDF/N2264533.pdf?OpenElement
6. Maintenance of peace and security of Ukraine. The UN. (2022, September 30).
RetrievedOctober5,2022,fromhttps://documents-dds-
ny.un.org/doc/UNDOC/PRO/N22/607/38/PDF/N2260738.pdf7QpenElement
7. Sharp, P. (1998). Who needs diplomats? The problem of diplomatic representation. Diplo. Retrieved April 2, 2023, from https://www.diplomacy.edu/resource/who-needs-diplomats- the-problem-of-diplomatic-representation/
8. Stanko, N. (2001). Use of language in diplomacy. Diplo. Retrieved March 15, 2023, from https://www.diplomacy.edu/resource/use-of-language-in-diplomacy/
9. Threats to international peace and security created by terrorist acts. The UN. (2022,
March 4). Retrieved September 3,2022, from https://documents-dds-
ny.un.org/doc/UNDOC/PRO/N04/259/22/PDF/N0425922.pdf7OpenElement
10. United Nations. (2022, December 6). Maintenance of peace and security of Ukraine. United Nations. Retrieved December 18, 2022, from https://www.un.org/en/our-work/documents
11. United Nations. (2022, September 30). Maintenance of peace and security of Ukraine.
United Nations. Retrieved November 16,2022, from https://www.un.org/en/our-
work/documents
12. United Nations. (2022, January 31). Threats to international peace and security. United Nations. Retrieved March 23, 2022, from https://www.un.org/en/our-work/documents
13. United Nations. (2022, March 7). Reports of the Secretary-General on the Sudan and South Sudan. United Nations. Retrieved April 15, 2022, from https://www.un.org/en/our- work/documents
REFERENCES
1. Baran, H. P. (2015). Obiektyvatsiia kontseptu recession/retsesiia u suchasnomu anhlomovnomu politychnomu internet-dyskursi:linhvokohnityvnyi, semiotychnyi ta komunikatyvno-prahmatychnyi aspekty [Dissertation for Ph.D. Degree in Philology (10.02.04 - Germanic languages), Kherson State University]
2. Prykhodko, A. M. (2013). Kontseptolohiia dyskursu : apeliuvannia kontseptu do dyskursiv. Anglistyka ta amerykanistyka, 10, 43-50. Retrieved February 10, 2023, from https://www.dnu.dp.ua/docs/zbirniki/ffil/program_56d34d1d7a1ba.pdf#page=43
3. Dijk van T. A. (1998). Principles of Critical Discourse Analysis. The Sociolinguistic Reader. Gender and Discourse. Vol. 2. 367-393.
4. Dijk van T. A. (n.d.). Critical Discourse Analysis. Retrieved February 10, 2023, from https://discourses.org/wp-content/uploads/2022/07/Teun-A.-van-Dijk-2015-Critical-discourse- Analysis.pdf
5. Maintenance of peace and security of Ukraine. The UN. (2022, October 21). Retrieved
October27,2022,fromhttps://documents-dds-
ny.un.org/doc/UNDOC/PRO/N22/645/33/PDF/N2264533.pdf?OpenElement
6. Maintenance of peace and security of Ukraine. The UN. (2022, September 30).
RetrievedOctober5,2022,fromhttps://documents-dds-
ny.un.org/doc/UNDOC/PRO/N22/607/38/PDF/N2260738.pdf?OpenElement
7. Sharp, P. (1998). Who needs diplomats? The problem of diplomatic representation. Diplo. Retrieved April 2, 2023, from https://www.diplomacy.edu/resource/who-needs-diplomats- the-problem-of-diplomatic-representation/
8. Stanko, N. (2001). Use of language in diplomacy. Diplo. Retrieved March 15, 2023, from https://www.diplomacy.edu/resource/use-of-language-in-diplomacy/
9. Threats to international peace and security created by terrorist acts. The UN. (2004,
March 4). Retrieved September 3,2022, from https://documents-dds-
ny.un.org/doc/UNDOC/PRO/N04/259/22/PDF/N0425922.pdf?OpenElement
10. United Nations. (2022, December 6). Maintenance of peace and security of Ukraine. United Nations. Retrieved December 18, 2022, from https://www.un.org/en/our-work/documents
11. United Nations. (2022, September 30). Maintenance of peace and security of Ukraine.
United Nations. Retrieved November 16,2022, from https://www.un.org/en/our-
work/documents
12. United Nations. (2022, January 31). Threats to international peace and security. United Nations. Retrieved March 23, 2022, from https://www.un.org/en/our-work/documents
13. United Nations. (2022, March 7). Reports of the Secretary-General on the Sudan and South Sudan. United Nations. Retrieved April 15, 2022, from https://www.un.org/en/our- work/documents
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Обгрунтування необхідності комплексного дослідження історії дипломатичних зв’язків України зі Сполученими Штатами Америки. Вивчення питання дипломатичних зв’язків Південної України із США періоду 1832-1919 років. Аналіз діяльності консула Т. Сміта.
статья [30,8 K], добавлен 11.09.2017Безпека людини в умовах громадянського суспільства. Особливості людського виміру безпеки в умовах глобалізаційних мирових процесів. Основні принципи, характерні у ставленні до індивіда. Характеристика узагальненої схеми вирішення проблеми його безпеки.
реферат [29,6 K], добавлен 28.05.2014Сучасний стан та майбутнє світової енергетики. Тенденції глобальної енергетики на найближчі десятиліття. Головні фактори енергетичної безпеки США. Фактори енергетичної безпеки Росії. Україна: стан та стратегії забеспечення енергетичної безпеки.
магистерская работа [243,8 K], добавлен 29.11.2007Розглянуто базові принципи сучасної зовнішньої політики США, їх відображення в ключовому політичному документі офіційного Вашингтона - Стратегії національної безпеки. Еволюція доктрини національної безпеки США за діяльності Дж. Буша-молодшого та Б. Обами.
статья [28,5 K], добавлен 11.09.2017Характеристика контент-аналізу як методу, його цілей та принципів. Огляд виступу заступника держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона в 1996 році. Контент-аналіз статті Джозефа С. Най професора Гарвардського університету в часописі "Тайм".
курсовая работа [94,3 K], добавлен 07.10.2012Особливості політики Сполучених Штатів Америки щодо Куби за президентства Барака Обами. Вивчення якісних зрушень у американо-кубинських відносинах. Призупинення дипломатичних стосунків з Кубою, основні причини визначення її як країни-спонсора тероризму.
статья [53,4 K], добавлен 11.09.2017Сутність, функції та різновиди, закономірності та особливості політичних систем зарубіжних країн та України. Партійно-політичний спектр сучасної України, етапи розвитку української багатопартійності. Порівняльний аналіз партійних систем різного типу.
курсовая работа [55,3 K], добавлен 17.01.2010Політичний лідер як керівник держави, партії, громадсько-політичної організації, руху. Загальне поняття про пуналуальну, парну та моногамну сім'ю. Шлях суспільства до створення держави. Аналіз розвитку Афінської держави. Римська організація управління.
контрольная работа [33,4 K], добавлен 04.01.2014Аналіз норм законодавства про вибори та його складової - підінституту інформаційного забезпечення. Основні цілі та види інформування виборців. Проблемні питання регулювання ролі та функцій засобів масової інформації у процесі інформаційного забезпечення.
статья [20,5 K], добавлен 13.11.2017- Пріоритети партнерства зі Сполученими Штатами Америки в контексті посилення обороноздатності України
Розгляд сучасних пріоритетів стратегічного партнерства України зі Сполученими Штатами Америки у сфері безпеки і оборони в контексті гібридної війни. Аналіз положень безпекової політики США, викладених в оновлених редакціях стратегічних документів.
статья [24,8 K], добавлен 11.09.2017 Відкриття закономірностей розвитку суспільства, визначення поняття і механізму функціонування капіталізму Марксом та Енгельсом. Розробка теорії імперіалізму Леніним та Сталіним. Критичний аналіз марксизму, ленінізму, сталінізму у західній історіографії.
реферат [23,6 K], добавлен 08.05.2011Історія вивчення питання політичної реклами. Особливості розвитку політичної реклами в Україні, характеристика основних засобів політичної маніпуляції в політичній рекламі. Аналіз використання прийомів політичної реклами під час президентських виборів.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 31.01.2012Співставлення однотипних політичних явищ, які розвиваються в різних політичних системах, пошук їх подібностей та відмінностей, динаміки та статики. Комплексне дослідження компаративістики, визначення особливостей її використання у вивченні політики.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 25.11.2014Загальна характеристика та завдання виконавчих органів Луганської міської ради. Характеристика Прес-служби Луганської міської ради. Завдання та опис роботи, яку виконують студенти під час проходження виробничої практики в державних установах.
отчет по практике [23,8 K], добавлен 17.10.2007Огляд основних методів порівняння в політичній науці. Історія виникнення та розвитку інституту президентства в світі. Конституційно-правовий статус президента Польщі та президента США: процедура виборів у цих двох країнах та основні повноваження.
дипломная работа [106,9 K], добавлен 11.12.2014Сутність Закону "Про засади державної мовної політики", аналіз його змісту та функцій. Висновки щодо закону деяких державних інституцій України та закордонних організацій. Результати прийняття даного закону та його вплив на українське суспільство.
реферат [54,5 K], добавлен 23.12.2012Суть, класифікація та типи суспільно-політичних рухів як своєрідної форми вияву політичної активності людських мас. Порівняльний аналіз рухів та політичних партій, їх специфіка. Значення політичних рухів для подолання авторитарних і тоталітарних режимів.
реферат [22,3 K], добавлен 01.07.2011Інформація як особливий ресурс в процесі прийняття рішень. Специфіка політичного аналізу, когнітивне картування. Контент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів. Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів.
курсовая работа [74,1 K], добавлен 11.12.2010Законодавча влада в Україні. Верховна Рада України в системі державних органів. Порядок формування Верховної Ради України. Народний депутат України. Організація роботи Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради України. Законодавчий процес.
реферат [15,2 K], добавлен 07.10.2004Поняття соціально-класової структури сучасного українського суспільства, його основні елементи та взаємозв'язок, аналіз окремих питань. Характер впливу сектору "верхнього середнього класу" на форми, способи та методи реалізації політичної влади.
контрольная работа [17,0 K], добавлен 16.03.2010
