Європейська оборонна агенція: особливості структури і виклики сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейська оборонна агенція: особливості структури і виклики сьогодення

Тихоненко Аліса Вячеславівна

студентка ІІІ курсу факультету юстиції, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Анотація

Дана робота присвячена аналізу питання ролі Європейської оборонної агенції в організації безпекової політики Європейського Союзу в контексті правового і політичного аспекту. Тематика дослідження є актуальною з огляду на позицію європейської дипломатії стосовно переорієнтації Європейського Союзу на власні сили в умовах реальності “ідеального шторму”, особливо у сфері безпеки. Авторка статті досліджує правовий статус даної агенції Європейського Союзу відповідно до Договору про функціонування Європейського Союзу у редакції Лісабонського договору 13 грудня 2007 р. Також в контексті аналізу норм статті 45 Договору про функціонування Європейського Союзу авторка пропонує власну класифікацію напрямків діяльності Європейської оборонної агенції, що визначені цією статтею. Так, заходи, які уповноважена здійснювати агенція, можна поділити на дві групи: перспективні та оперативні. До перспективних належать ті, виконання яких передбачається у майбутньому; вони зазвичай мають стратегічний характер і полягають у становленні ідей і принципів організації безпекової політики держав-членів Європейського Союзу. Оперативними є ті напрямки діяльності, які фактично спрямовані на втілення ідейних засад координації зусиль держав-членів у безпекових питаннях, вони зазвичай виконуються у коротко- або середньостроковій перспективі і мають характер безпосереднього оперативного планування. Наприклад, до перспективних напрямків можна віднести координацію і планування спільної дослідницької діяльності, а до оперативних - безпосереднє виконання заходів для зміцнення промислової та технологічної бази оборонного сектору.

Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що у роботі детально і структуровано досліджено проєктну діяльність і структурні особливості Європейської оборонної агенції. Авторка статті детально аналізує відмінності між повноваженнями різних Дирекцій у межах однієї агенції, а також обґрунтовує позицію, що роль Європейської оборонної агенції надалі буде лише посилюватись з огляду на збільшення Європейським Союзом бюджетних видатків на безпекову сферу і занепокоєність європейського політикуму питанням недоторканності кордонів Європейського Союзу з огляду на агресивну війну, розв'язану рф проти України.

Ключові слова: Європейська оборонна агенція, співробітництво у сфері безпеки; Європейський Союз.

Abstract

Tykhonenko Alisa Vyacheslavivna Third year student of the Faculty of Justice, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

EUROPEAN DEFENCE AGENCY: FEATURES OF THE STRUCTURE AND TODAY'S CHALLENGES

This work is devoted to the analysis of the role of the European Defence Agency in the organization of the security policy of the European Union in the context of legal and political aspects. The topic of the research is relevant in view of the position of European diplomacy regarding the reorientation of the European Union to its own forces in the conditions of the reality of the "perfect storm", especially in the field of security. The author of the article examines the legal status of this agency of the European Union in accordance with the Treaty on the Functioning of the European Union as amended by the Treaty of Lisbon on December 13, 2007. Also, in the context of the analysis of the norms of Article 45 of the Treaty on the Functioning of the European Union, the author offers her own classification of the activities of the European Defence Agency, which are defined by this article Thus, the measures that the agency is authorized to implement can be divided into two groups: prospective and operational. Prospective ones include those whose execution is expected in the future; they usually have a strategic nature and consist in the establishment of ideas and principles of security policy organization of the member states of the European Union. Operational are those areas of activity that are actually aimed at implementing the ideological principles of coordinating the efforts of member states in security matters, they are usually carried out in the short- or medium-term perspective and have the character of direct operational planning. For example, the coordination and planning ofjoint research activities can be attributed to promising directions, and the direct implementation of measures to strengthen the industrial and technological base of the defense sector to operational ones.

The scientific novelty of this work is that the project activity and structural features of the European Defence Agency are investigated in detail and in a structured manner. The author of the article analyzes in detail the differences between the powers of different Directorates within the same agency, and also substantiates the position that the role of the European Defence Agency will only strengthen in the future in view of the increase in budget expenditures by the European Union in the security sphere and the concern of European politicians about the inviolability of the borders of the European Union in view of to the aggressive war unleashed by the russian federation against Ukraine.

Keywords: European Defence Agency, Security Cooperation; European Union.

Постановка проблеми

європейська оборонна агенція

Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель (Josep Borrell) під час свого виступу 10 жовтня 2022 р. на щорічній конференції послів Європейського Союзу (далі - ЄС) підкреслив, що наразі європейська спільнота стоїть перед викликами нової реальності, яку охарактеризував як “ідеальний шторм” [1]. Він наголосив, що особливістю сучасного етапу розвитку як ЄС, так і світового правопорядку в цілому є загострення економічної і політичної нестабільності, що були викликані подіями, вірогідність відбутись яких була досить низькою, через що європейська дипломатія виявилась не готовою оперативно і достатньо ефективно відреагувати на численні виклики, які перед нею постали. Звісно, першочергово дипломат згадав про агресію рф проти України, проте не оминув увагою загострення відносин США і КНР у зв'язку із візитом Ненсі Пелосі до Тайваню 2-3 серпня 2022 р., військові конфлікти у Центрально-Африканській республіці, Малі, Буркіна-Фасо. Ж. Борель висловив занепокоєння, що численні безпекові кризи у різних точках світу продемонстрували недостатню самостійність ЄС у готовності приймати важливі рішення, у тому числі, певну залежність від США [1]. Однак, на думку Високого представника ЄС, така ситуація є досить необачною, оскільки немає гарантій, що наступний Президент США буде продовжувати підтримувати ту безпекову політику, яку зараз проводить Дж. Байден (J. Biden) і яка в основних своїх засадах збігається з політикою ЄС, зокрема, в аспекті необхідності активної підтримки України. Саме тому Ж. Борель акцентує увагу на тому, що ЄС має “не замінювати одну залежність іншою”, а забезпечити самостійність і бути “більш сміливими”, вибудовуючи стратегію переорієнтації із залежності від інших акторів на опору на власні сили і ресурси, наскільки це можливо [2].

В аспекті таких намірів європейської дипломатії актуальності набуває роль власне європейських інституцій у здатності забезпечити реалізацію такої політики. Зокрема, передусім актуалізується питання діяльності Європейської оборонної агенції (The European Defence Agency, EDA), на що також звертав увагу Ж. Борель вже в іншому своєму виступі - 12 грудня 2022 р. на щорічній конференції EDA, зазначивши, що першопричиною такої посиленої уваги до роботи EDA є війна рф проти України і, як глобальна тенденція останніх років, перехід до політики сили.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання безпекових ініціатив Європейського Союзу неодноразово досліджувалось як європейськими, так і українськими науковцями. Зокрема, об'єктом дослідження українських науковців стали PESCO і Спільна зовнішня оборонна політика ЄС, наукові праці стосовно яких публікували О. Я. Трагнюк, Л. В. Зіняк, Ю. В. Петренко та ін. Проте діяльність Європейської оборонної агенції залишається малодослідженим і на сьогодні потребує більш комплексного аналізу з огляду на відсутність окремої наукової роботи, яка б зосереджувалась на функціонуванні саме цієї агенції.

Метою статті є дослідження діяльності Європейської оборонної агенції в контексті аналізу її організаційно-правової структури та політико-правових можливостей, якими ця агенція наділена правом ЄС, перспектив досягнення нею реальних безпекових результатів, у тому числі, і у сфері безпекового співробітництва з Україною.

Виклад основного матеріалу

Європейська оборонна агенція (далі - EDA) була створено згідно зі Спільною постановою Ради міністрів (Joint Action of the Council of Ministers) 12 липня 2004 р. Загалом на сьогоднішній день діяльність EDA регламентується Договором про функціонування ЄС (далі - ДФЄС), а також Рішенням Ради ЄС від 12 липня 2011 року, яке було переглянуто Рішенням Ради (CFSP) 2015/1835 від 12 жовтня 2015 року щодо статуту, місця розташування та правила оперативної діяльності EDA [3]. Очолює EDA Високий представник Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки.

Як саме регламентовано статус EDA в установчих договорах ЄС? Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 42 Договору про функціонування ЄС (у редакції Лісабонського договору 13 грудня 2007 р.) Агенція у сфері розвитку оборонного потенціалу, досліджень, закупівель та озброєння (саме таку назву має EDA у ДФЄС) створена в контексті прагнення держав-членів ЄС підвищувати власний оборонний потенціал і має “окреслювати оперативні потреби оборони, підтримувати заходи із задоволення цих потреб, сприяти визначенню та, у разі потреби, здійснювати заходи, необхідні для зміцнення промислової та технологічної бази оборонного сектору” [4, ст. 38]. Також EDA бере участь у формуванні Європейської політики в сфері військового потенціалу та озброєння та допомагає Раді ЄС оцінювати рівень вдосконалення військового потенціалу.

Більш предметно напрямки діяльності EDA окреслені у ст. 45 ДФЄС, які за критерієм спрямованості можна умовно поділити на дві пов'язані одна з одною групи. До першої належать заходи, здійснювані з перспективною метою, оскільки їх реалізація спрямована передусім на майбутнє. До цієї групи можна віднести: допомогу у визначенні цілей у сфері військового потенціалу держав-членів ЄС; ініціювання багатосторонніх проєктів, спрямованих на досягнення цілей у сфері військового потенціалу; координація і планування спільної дослідницької діяльності та вивчення технічних рішень, які б задовольняли майбутні оперативні потреби [4, ст. 40].

Друга ж група має оперативний характер, оскільки хоча такі заходи і спрямовані на виконання цілей у сфері військового потенціалу, проте перспектива їх реалізації є більш відчутною, аніж заходів першої групи. Зокрема, до оперативних напрямків діяльності EDA належать: оцінка дотримання зобов'язань щодо цілей військового потенціалу, взятих державами-членами; сприяння гармонізації оперативних потреб та впровадження ефективних методів постачання; забезпечення координації програм, здійснюваних державами-членами, та керування окремими програмами співпраці; підтримка дослідження оборонних технологій; допомога у визначенні і, в разі потреби, виконання будь-яких доцільних заходів для зміцнення промислової та технологічної бази оборонного сектору й підвищення ефективності військових витрат [4, ст. 40].

Структурно EDA підзвітна Раді ЄС, оскільки саме ця інституція наділена правомочністю уповноважувати EDA на здійснення тих чи інших заходів із переліку, вичерпно перерахованого у ч. 1 ст. 45 ДФЄС. До того ж, саме Рада ЄС, відповідно до положень ч. 2 ст. 45 ДФЄС, ухвалює рішення, яким визначає правовий статус, місце перебування та функціональні обов'язки EDA. Також у рамках EDA можуть створюватись окремі групи, що об'єднують держави- члени, залучені до спільних проєктів. EDA виконує свої завдання, підтримуючи, в разі потреби, зв'язок з Комісією [4, ст. 40].

Конкретні напрямки діяльності EDA можуть бути змінені з метою адаптації роботи агенції відповідно до вимог обстановки навколо. Зокрема, такий досвід EDA вже мала, коли після довгострокового огляду діяльності EDA, проведеного в 2016-2017 роках, Рада ЄС погодилась в травні 2017 року посилити місію агенції за окремими напрямками; відповідно до цих змін EDA на сьогоднішній день розглядається як:

* міжурядовий інструмент визначення на рівні ЄС пріоритетів для підтримки розвитку безпекових спроможностей, координації з Європейською службою зовнішніх зв'язків (The European External Action Service, EEAS) і Військовим комітетом Європейського Союзу (The European Union Military Committee, EUMC) у відповідних сферах відповідальності [3];

* середовище для співпраці та структура підтримки управління на рівні ЄС для держав-учасниць в контексті розвитку технологій для оборонних можливостей [3];

* агенція, що безпосередньо займається матеріально-технічним забезпеченням оборонної політики ЄС.

Отже, особливістю здійснення діяльності EDA є поєднання функцій кооперації з іншими структурами ЄС, що також здійснюють діяльність у безпековій сфері, і фактичного менеджменту процесів забезпечення обороноздатності ЄС, зокрема, із залученням відповідних технологічних досягнень.

Організаційно в структурі EDA функціонують директорат корпоративного обслуговування (до відання якого входять питання фінансів, людських ресурсів, IT та інформаційного менеджменту) і три спеціальні директорати: галузевої взаємодії та сприяння; можливостей, озброєння та планування; досліджень, технологій та інновацій. Розглянемо особливості діяльності кожного з них детальніше.

1. Директорат галузевої взаємодії та сприяння (The Industry Synergies & Enablers Directorate, ISE). Діяльність цієї структури полягає в організації заходів, необхідних для розвитку спільного оборонного потенціалу. Директорат ISE визначає ключові стратегічні заходи (Key Strategic Activities, KSA) на рівні ЄС, а також відповідає за ефективну взаємодію в рамках співпраці держав-членів у сфері оборони. Директорат ISE своєю чергою складається з чотирьох підрозділів:

* Підрозділ галузевої стратегії та політики ЄС (The Industry Strategy & EUPolicies Unit, ISP), до компетенції якого входить: залучення промислових можливостей держав-членів до діяльності EDA, визначення ключових стратегічних заходів на рівні ЄС, а також керування оборонними аспекти політики ЄС, що варіюються від імплементації законодавчих норм (наприклад, стандартів ЄС у сфері застосування хімічних речовин (Registration, Evaluation, Authorisation and Restriction of Chemicals, REACH) до розробки інструментів фінансування відповідних заходів [5];

* Підрозділ критичного реагування (The Critical Enablers Unit, CRE): підтримує оборонне співробітництво та покращує оперативну сумісність шляхом розробки та підтримки узгоджених вимог щодо безпеки, сертифікації та стандартизації, а також шляхом об'єднання можливостей оборонного тестування та оцінки в усіх військових сферах [5];

* Підрозділ єдиного європейського неба (The Single European Sky Unit, SES): сприяє узгодженню позиції щодо релевантного законодавства; взаємодіє з інституціями ЄС та відповідними органами для забезпечення належної організації роботи авіації [5];

* Підрозділ операцій, підготовки та навчань (The Operations, Training & Exercises Unit, OTE): сприяє впровадженню під час операцій Спільної політики безпеки та оборони (The Common Security and Defence

Policy, CSDP) усіх відповідних проєктів і програм EDA; підтримує заходи CSDP у сферах супутникового зв'язку, аеромедичної евакуації, управління людськими ресурсами; ініціює розробку навчальних і тренувальних заходів із керування гвинтовими літальними апаратами та літаками, у тому числі дистанційно пілотованими авіаційними системами [5].

Як бачимо, до відання Директорату ISE входить широке коло питань, об'єднане ідею організації ефективної взаємодії різних органів і структур у межах ЄС з метою підвищення рівня обороноздатності держав-членів. Заходи, здійснювані в межах діяльності Директорату ISE, присвячені передусім налагодженню співпраці у відповідних сферах в межах ЄС.

2. Директорат можливостей, озброєння та планування (The Capability, Armament & Planning Directorate, CAP). Директорат CAP підтримує розвиток європейського оборонного ландшафту шляхом інтеграції EDA до участі у Плані розвитку можливостей (The Capability Development Plan, CDP), Координованому щорічному огляді оборони (The Coordinated Annual Review on Defence, CARD) і Постійному структурованому співробітництві (The Permanent Structured Cooperation, PESCO) [5].

Директорат CAP структурно поділений на шість підрозділів:

* Підрозділ планування співпраці;

* Підрозділ PESCO, який виконує функції секретаріату PESCO і здійснює підтримку проєктів PESCO;

* Підрозділ сухопутного та матеріально-технічного забезпечення;

* Підрозділ повітряної сфери;

* Морський підрозділ;

* Підрозділ інформаційної першості.

Отже, якщо Директорат ISE уповноважений займатись питаннями координації і налагодження співпраці, то Директорат CAP здійснює оперативну діяльність, безпосередньо втілюючи у реальність безпекові проєкти.

3. Директорат досліджень, технологій та інновацій (The Research, Technology & Innovation Directorate, RTI). Ця структура займається безпековими дослідженнями і вивченням технічних рішень для задоволення майбутніх операційних потреб; така діяльність здійснюються відповідно до Всеохоплюючого плану стратегічних досліджень (The Overarching Strategic Research Agenda, OSRA), розробленого разом із державами-членами [5]. Структурно до Директорату RTI входять два підрозділи і координаційна група RTI:

* Підрозділ оборонних досліджень, до компетенції якого належить проведення дослідницької діяльності в галузі оборони;

* Технологічний та інноваційний підрозділ, що забезпечує роботу груп технологічних можливостей (CapTechs), а також управління спеціальною галузевою дослідницькою діяльністю;

* Координаційна група RTI, яка керує діяльністю Директорату RTI у цілому, представляючи її результати для EDA.

Таким чином, організаційна структура EDA відповідає функціональному розподілу напрямків діяльності цієї агенції: Директорат ISE займається питанням координації спільних оборонних заходів для держав- членів, Директорат CAP розробляє і втілює безпосередні безпеково-оборонні проєкти, а Директорат RTI виконує роль технологічного центру у сфері безпеки, здійснюючи дослідницько-інноваційну діяльність.

Однак наскільки ефективною є така структура і діяльність EDA загалом? Взагалі хотілось би акцентувати увагу на тому, що за своєю сутністю EDA є агенцією, що координує розробку і здійснення проєктів у сфері оборони, наприклад, впровадження технологій боротьби з кіберзагрозами, стандартів роботи із дистанційно пілотованими авіаційними системами тощо. Саме тому некоректним є порівняння її із НАТО, оскільки функціонально ці дві структури принципово відрізняються. І не лише тому, що НАТО є окремою міжурядовою міжнародною організацією, а EDA - агенцією в межах ЄС як наднаціонального утворення, а й тому, що функціонально НАТО - це військово-політичний союз, метою якого є захист держав-членів від зовнішніх загроз, а EDA - структура, яка забезпечує матеріально-технічну підготовку держав ЄС, і її діяльність має не політичний, а організаційно-військовий характер. EDA, як і ЄС у цілому, не має власних збройних сил, а усі стандарти, інновації та проекти стосуються збройних сил держав-учасниць і координації діяльності саме між нами. Отже, EDA виконує роль структури, що допомагає державам-членам ЄС вдосконалювати рівень власної обороноздатності шляхом приведення у відповідність національних безпекових структур до загальноєвропейських оборонних стандартів.

Такий статус EDA дозволяє їх залучати до співпраці не тільки держави- члени ЄС, а й треті сторони, якщо це є стратегічно обумовленим. Так, на сьогодні EDA має адміністративні домовленості (Administrative Arrangements, АА), у межах яких треті сторони залучаються до реалізації спільних безпекових проєктів, із Норвегією, Швейцарією, Сербією, США, Європейським космічним агентством (European Space Agency, ESA) і Організацією спільного співробітництва у сфері озброєнь (The Organisation for Joint Armament Cooperation, OCCAR) [6, ст. 2]. Важливим для нас є той факт, що з 2015 р. Україна також входить до групи третіх сторін, із якими EDA співпрацює у АА форматі.

Щодо перспектив подальшої взаємодії України із EDA, то логічним виглядає посилення співпраці саме в контексті підтримки обороноздатності України. За результатами дослідження аналітичних доповідей за 2022 р., підготовлених за ініціативною EDA, можна визначити, що ідея посилення витрат на оборону у межах ЄС стоїть на порядку денному, оскільки європейськими державними діячами агресія рф проти України також сприймається як небезпека для власних кордонів. Зокрема, таку позицією неодноразово висловлювали Ян Іреш (Jan Jires), Міністр оборони Чеської республіки [7, ст. 11], Ханно Певкур (Hanno Pevkur), Міністр оборони Естонії тощо. Так, як наслідок подібних безпекових загроз ідея збільшення витрат на оборонний потенціал активно поширюється у європейському політикумі. Зокрема, вже згаданий вище Ханно Певкур в інтерв'ю у грудні 2022 р. виступав за збільшення витрат на оборону до 2% від ВВП [8, ст. 12]. І варто відзначити, що дані ідеї дійсно знаходять свою реалізацію. Так, відповідно до структури видатків бюджету ЄС на 2023 р. витрати на безпеку і оборону збільшились із 1,9% до 2,12% у порівнянні із показниками бюджету 2022 р.

Висновки

Таким чином, можна підсумувати, що EDA є агенцією, яка здійснює координацію діяльності держав-членів з метою посилення рівня матеріально-технічного оснащення оборонного сектору і відповідної підготовки спеціалістів. Вагому роль у діяльності EDA відіграє стратегічне планування, робота над технічними дослідженнями і впровадження результатів відповідних науково-технологічних розробок. З огляду на виклики глобальної безпеки, які постали перед ЄС у зв'язку із агресією рф проти України та іншими проявами міжнародно-правової нестабільності, можна дійти висновку, що значення діяльності EDA буде очікувано зростати. Так, роль EDA буде посилюватись, оскільки ЄС обирає стратегію забезпечення самостійності європейської обороноздатності. Це простежується як у висловлюваннях політиків і дипломатів ЄС, так і у фактичних кроках, здійснюваних керівництвом ЄС, наприклад, збільшенням фінансування оборонно-безпекового сектору. Відповідно до таких глобальних змін можна очікувати розширення взаємодії України та EDA, зокрема, у сфері залучення стандартів і передових технологій, і стратегічно це матиме позитивний вплив на безпекову ситуацію в Україні.

Література:

1. Європейська правда. “Ми входимо в ідеальний шторм”: Виступ топ-дипломата ЄС про нову світову реальність. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/ articles/2022/10/12/7148529/ (дата звернення: 08.05.2023).

2. Європейське оборонне агентство: вітальне слово Високого представника Жозепа Борреля на щорічній конференції | EEAS. The Diplomatic Service of the European Union | EEAS. URL: https://www.eeas.euшpa.eu/delegatюns/ukrame/європейське-оборонне-агентство- вітальне-слово-високого-представника-жозепа_uk?s=232 (дата звернення: 08.05.2023).

3. European defence agency. Mission. European Defence Agency. URL: https://eda.europa.eu/who-we-are/Missionandfunctions (date of access: 08.05.2023).

4. Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями : Договір Європ. Союзу від 07.02.1992 р.: станом на 25 берез. 1957 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/994_b06#Text (дата звернення: 08.05.2023).

5. European defence agency. Organigram. European Defence Agency. URL: https://eda.europa.eu/who-we-are/organigram (date of access: 08.05.2023).

6. EDA'S RELATIONS WITH THIRD PARTIES. 2023. 2 p. URL: https://eda.europa.eu/ docs/default-source/brochures/3rd-parties-factsheet-27-april-fin.pdf (date of access: 08.05.2023).

7. Jires J. Europe needs to be a stronger and more capable pillar of NATO's collective defence. European defence matters. 2022. Investing in European Defence. P. 10-11. URL: https://eda.europa.eu/docs/default-source/eda-magazine/edm24final.pdf (date of access: 08.05.2023).

8. Pevkur H. The war in Ukraine has ignited a shift in the EU. European defence matters. 2022. Investing in European Defence. P. 12-13. URL: https://eda.europa.eu/docs/default- source/eda-magazine/edm24final.pdf (date of access: 08.05.2023).

References:

1. Yevropeiska pravda. “My vkhodymo v idealnyi shtorm”: Vystup top-dyplomata YeS pro novu svitovu realnist (2022) [We are entering a perfect storm”: Speech of a top EU diplomat about the new global reality]. Yevropeiska pravda - European truth. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/10/12/7148529/ (data zvernennia: 08.05.2023).

2. Yevropeiske oboronne ahentstvo: vitalne slovo Vysokoho predstavnyka Zhozepa Borrelia na shchorichnii konferentsii (2022) | EEAS [European Defense Agency: Welcome speech by High Representative Josep Borrell at the annual conference]. The Diplomatic Service of the European Union EEAS. URL: https://www.eeas.europa.eu/delegations/ukraine/європейське-оборонне-агентство- вітальне-слово-високоro-представника-жозеm_uk?s=232 (data zvernennia: 08.05.2023).

3. European defence agency. Mission (2023). European Defence Agency. URL: https://eda.europa.eu/who-we-are/Missionandfunctions (date of access: 08.05.2023).

4. Konsolidovani versii Dohovoru pro Yevropeiskyi Soiuz ta Dohovoru pro funktsionuvannia Yevropeiskoho Soiuzu z protokolamy ta deklaratsiiamy : Dohovir Yevrop. Soiuzu vid 07.02.1992 r. : stanom na 25 berez. 1957 r. [Consolidated versions of the Treaty on the European Union and the Treaty on the Functioning of the European Union with protocols and declarations: Treaty of Europe. of the Union from February 7, 1992: as of March 25. 1957] (1957) URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text (data zvernennia: 08.05.2023).

5. European defence agency. Organigram. European Defence Agency (2023) URL: https://eda.europa.eu/who-we-are/organigram (date of access: 08.05.2023).

6. EDA'S RELATIONS WITH THIRD PARTIES. 2023.2 p. (2023) URL: https://eda.europa.eu/ docs/default-source/brochures/3rd-parties-factsheet-27-april-fin.pdf (date of access: 08.05.2023).

7. Jires J. Europe needs to be a stronger and more capable pillar of NATO's collective defence. European defence matters. 2022. Investing in European Defence. P. 10-11. (2022) URL: https://eda.europa.eu/docs/default-source/eda-magazine/edm24final.pdf (date of access: 08.05.2023).

8. Pevkur H. The war in Ukraine has ignited a shift in the EU. European defence matters. 2022. Investing in European Defence. P. 12-13. (2022) URL: https://eda.europa.eu/docs/default- source/eda-magazine/edm24final.pdf (date of access: 08.05.2023).

Размещено на Allbest.ru