Ефективність інституту громадянських ініціатив у ЄС: вирішення проблеми дефіциту демократії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність інституту громадянських ініціатив у ЄС: вирішення проблеми дефіциту демократії

Фролов Ярослав Андрійович

студент ІІІ курсу факультету юстиції, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Федишина Уляна Сергіївна

студентка ІІІ курсу факультету юстиції, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків

Анотація

У статті висвітлено інститут європейських громадянських ініціатив як ефективний та прозорий інструмент подолання дефіциту демократії у Євросоюзі.

Актуальність проблеми, висвітленої у статті, полягає у тому, що на сьогоднішній день, Європейський Союз піддається критиці за уявний дефіцит демократії. Зокрема тому, що процеси прийняття рішень є надто непрозорими та віддаленими від громадян. Одним із механізмів, покликаних вирішити цю проблему, став інститут громадянських ініціатив.

Стаття містить аналіз громадянських ініціатив, які були відхилені Комісією, а також тих, що успішно пройшли етап реєстрації, перебувають на етапі збору підписів. Так, було проаналізовано ініціативи "Зупинити Brexit", "Рятуйте бджіл і фермерів! До сільського господарства, сприятливого для бджіл, для здорового довкілля", "Забороніть гліфосат і захистіть людей і навколишнє середовище від токсичних пестицидів" тощо. Проведений аналіз підтверджує продуктивність розглядуваного інституту серед усього переліку засобів прямої демократії.

Наукова новизна даної роботи полягає у тому, що авторами було проаналізовано шлях громадянської ініціативи від етапу реєстрації до запровадження конкретних дій, досліджено відповідність наявних громадянських ініціатив основним правилам механізму, гарантії, закріплені актами, які сприяють доступу громадян як безпосередньо до реалізації права на подання громадської ініціативи, так і поширення обізнаності серед населення про вже існуючі і можливості здійснити право на підтримку таких.

Було обґрунтовано ефективність та прозорість інституту, судовий та інституційний механізм захисту порушених прав, що є гарантією протидії потенційного свавілля із боку влади Європейського Союзу, а також виявлено певні недоліки та обмеження, робота над якими можуть допомогти підвищити його ефективність.

Ключові слова: громадянське суспільство, громадянська ініціатива, Лісабонський договір, демократія, дефіцит демократії, Європейський Союз.

Abstract

громадянські ініціативи євросоюз

Frolov Yaroslav Andriyovych Student of the 3rd year of the Faculty of Justice, National University of Law named after Yaroslav the Wise, Kharkiv,

Fedyshyna Uliana Serhiyivna a third-year student at the Faculty of Justice, Yaroslav the Wise National University of Law, Kharkiv

EFFICIENCY OF THE INSTITUTE OF CIVIL INITIATIVES IN THE EU: SOLVING THE PROBLEM OF THE DEFICIT OF DEMOCRACY

In the article the institute of European public initiatives is elucidated as an effective and transparent tool for overcoming the deficit of democracy in the European Union.

The relevance of the problem elucidated in the article is that nowadays the European Union is being subjected to criticism due to the imaginary deficit of democracy. In particular, because of the decision-making processes, which are too opaque and distant from the citizens. The institute of public initiatives became one of the mechanisms designed to solve this problem.

The article contains analyses of public initiatives which were rejected by the Commission, as well as those that have successfully passed the stage of registration and are at the stage of collecting signatures. So, the initiatives "Stop Brexit", "Save bees and farmers! Towards bee-friendly agriculture for a healthy environment", "Ban glyphosate and protect people and the environment from toxic pesticides" and more were analyzed. The conducted analysis confirms the productivity of the considered institution among the entire list of means of direct democracy.

The scientific novelty of this work is that the authors analyzed the path of public initiatives from the stage of registration to the implementation of specific actions, studied the compliance of existing public initiatives with the basic rules of the mechanism, guarantees established by acts that facilitate citizens' access both directly to the exercise of the right to submit a public initiative, and to spread awareness among the population about the already existing ones, and opportunities to exercise the right to support such. The effectiveness and transparency of the institute were substantiated, a judicial and institutional mechanism for the protection of violated rights, which is a guarantee against potential arbitrariness on the part of the authorities of the European Union, as well as certain flaws and limitations were identified, work on which can help improve its effectiveness.

Keywords: civil society, public initiative, Lisbon Treaty, democracy, deficit of democracy, European Union.

Постановка проблеми

Громадянське суспільство як суб'єкт законотворчого процесу може відігравати важливу роль, тим самим реалізовуючи принцип реальної демократії. Хоча Європейський Союз і розробив низку заходів для забезпечення участі громадян, на жаль, не всі впроваджені механізми працюють, як мали, а участь громадян в більшості своїй має теоретичний характер. Дана проблематика є важливою і потребує аналізу, оскільки її вирішення сприятиме встановленню більш тісного діалогу між інституціями ЄС та громадянами, а отже впливатиме на динамічність розвитку Союзу.

Так, Лісабонська угода ввела нову 11 статтю до Договору про Європейський Союз, якою фактично створила інститут Європейських громадянських ініціатив. Норма про ЄГІ повністю набула чинності 1 червня 2012 року, коли всі елементи встановлені Регламентом 211/2011 були готові, і перші ініціативи були зареєстровані. Ефективність і прозорість цього інституту потребує комплексного аналізу, якому і присвячена дана робота.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тема європейських громадянських ініціатив не має широкої популярності в українському науковому правовому полі. Так, деякі аспекти проблеми дефіциту демократії та механізму громадянських ініціатив в Європейському Союзі висвітлені у роботах Рудіка О.М., Станкевич О.І, Святуна О.В. Серед зарубіжних науковців хотілось би виділити Л. Буза-Гарсія, П.Понцано, К.Херманін і Д. Корону, які дослідили ефективність механізму громадянських ініціатив та обґрунтували значення прямої демократії для Євросоюзу.

Мета статті -- надати всебічну оцінку інституту громадянських ініціатив в ЄС. Визначити “сильні сторони” та напрямки для вдосконалення і реформування для сприяння більшій залученості та участі громадян у процесах прийняття рішень в Євросоюзі.

Виклад основного матеріалу

Європейський Союз є одним із найпотужніших економіко-політичних об'єднань сьогодення. Проте, незважаючи на його численні спроби щодо просування демократичних цінностей і принципів, нагальною залишається проблема “дефіциту демократії”, яка проявляється в декількох аспектах.

По-перше -- відсутність прозорості. Деякі науковці-критики стверджують, що прийняття рішень в ЄС часто є непрозорим. Особливо це стосується Європейської ради, яка проводить більшу частину своєї роботи за зачиненими дверима. Через це громадянам буде важко зрозуміти, як приймаються рішення, і залучити до відповідальності своїх представників.

По-друге -- брак легітимності. Основним аргументом цьому є низький рівень громадського контролю за інституціями ЄС, що робить його неефективним. Якщо казати простими словами, складна інституційна структура ЄС не дає можливості громадянам відчути, що їхні голоси почуті. Наприклад, Європейський парламент, який безпосередньо обирається громадянами ЄС, має обмежені повноваження порівняно з іншими інституціями ЄС, такими як Європейська комісія та Рада міністрів.

Задля подолання цієї проблеми було прийнято Лісабонську угоду, яка набрала чинності у 2009 році. Цим актом було введено пропозиції-новели, які мали на меті збільшення рівня залученості громадян у діяльність Євросоюзу. Одним із варіантів рішення став інститут громадянських ініціатив.

Громадянські ініціативи в Європейському Союзі -- це інститут, який спрямований на просування змін політики або запровадження нової політики, спрямованої на вирішення конкретних проблем. Вони також сприяють діалогу та співпраці між громадянами та установами ЄС, а також між громадянами з різних країн ЄС.

Інститут громадянських ініціатив закріплено ч.4 ст.11 Договору про Європейський Союз та ст.24 Договору про функціонування Європейського Союзу. Більш вичерпні положення щодо регулювання ЄГІ встановлено Регламентом ЄС 2019/788 від 17 квітня 2019 року (надалі "Регламент"). Це вже другий подібний акт після Регламенту №211/2011, який було прийнято, відповідно до п.5 Преамбули, щоб зробити європейську громадянську ініціативу більш доступною, менш обтяжливою та простішою у використанні для організаторів і прихильників (в порівнянні із Регламентом №211/2011), а також посилити її подальшу діяльність, щоб повністю реалізувати її потенціал як інструмент для стимулювання дебатів. Це також має сприяти участі якомога більшої кількості громадян у демократичному процесі прийняття рішень Союзу.

Відповідно до ст.2 Регламенту, ЄГІ відкриті для всіх громадян ЄС, які досягли віку, достатнього для голосування на виборах до Європейського парламенту (18 років, за винятком Австрії та Мальти, де вік для голосування становить 16 років, та Греції, де він становить 17 років). Вони можуть пропонувати зміни політики в будь-якій сфері діяльності Об'єднання. Окремо варто звернути увагу на інклюзивність і додаткові гарантії, які надаються особам з обмеженими можливостями ч.2 коментованої статті, щоб вони мали змогу здійснювати своє право на підтримку ініціатив і мали доступ до всіх відповідних джерел інформації про ініціативи нарівні з іншими громадянами. [1]

Процедура подання громадянської ініціативи складається із 7 етапів, що закріплені Розділом II Регламенту (ст.ст 5-16). Так, для початку всього процесу, громадяни мають сформувати “робочу групу”, або як це ще називають “громадянський комітет”. Він повинен складатись мінімум з 7 осіб, які проживають мінімум в 7 державах-членах Євросоюзу. Важливо, що вони мають бути громадянами ЄС. При чому, жоден із мінімум 7 не може бути депутатом Європарламенту.

Перш ніж розпочати збір підписів під ініціативою, робоча група має попросити Комісію зареєструвати її. Для того, аби Комісія прийняла ініціативу на реєстрацію та опублікувала її на своєму офіційному веб-сайті, вона має відповідати основним критеріям. Такими є: опис ініціативи однією з офіційних мов ЄС; надання документів щодо групи організаторів, фінансування тощо; створення облікового запису для входу на веб-сайт та комунікації з Комісією. Очікування відповіді на запит реєстрації зазвичай складає 2-4 місяці.

Наступним кроком є збір підписів. Розпочатись цей процес має не пізніше 6 місяців з дня реєстрації ініціативи. ГІ повинна входити до законодавчої компетенції ЄС і отримати щонайменше 1 мільйон підписів із принаймні 7 різних країн ЄС протягом одного року, щоб перейти до розгляду у Єврокомісії.

Збір може відбуватись двома способами -- на папері (у попередньо заповнені форми) та через Інтернет, що є доволі доступною і прогресивною ініціативою. Реалізація збору підписів у другому варіанті здійснюється за допомогою онлайн системи, яка відповідає технічним стандартам та стандартам безпеки. Відповідно до ст.ст 10-11 Регламенту встановлюється центральна та індивідуальна система збору, яка надає можливість організаторам самостійно обирати більш ефективну, на їхню думку, платформу, що мають свої переваги і недоліки.

Після того, як ініціатива набрала достатню кількість підписів впродовж 12 місяців, вони надсилаються на перевірку у компетентні органи держав, громадяни яких, брали участь у голосуванні. Після чого видається сертифікат про їх відповідність.

Далі -- ініціатива представляється Європейській Комісії. Впродовж 1 місця представники робочої групи та представники Комісії мають провести зустріч, задля прояснення та обговорення питань, які зачіпаються ініціативою.

Протягом 3 місяців після збору підписів, ГІ може бути представлена на громадських слуханнях у Європарламенті. Також є можливість проведення дебатів та/або прийняття резолюції по цьому питанню.

Комісія має пів року, після підтвердження кількості підписів, на відповідь, чи будуть вони пропонувати якість дії на основі ініціативи, чи ні. Офіційна відповідь Комісії, по закінченню цього строку, має вигляд повідомлення, офіційно прийнятого Комісарами та опублікованого всіма офіційними мовами ЄС.

Так, Комісією можуть бути запропоновані дії законодавчого або виконавчого характеру. Якщо Комісія вважатиме достатність підстав для законодавчого урегулювання питання, її пропозиція подається до Європейського парламенту та Ради ЄС (або в деяких випадках лише до Ради). Однак частіше, реакція на ініціативи має не законодавчий характер.

Оцінюючи усю процедуру подання громадянської ініціативи в ЄС, можна дійти висновку, що її успішність на пряму залежить від того, наскільки правильно будуть дотримані описані вище кроки. 4.1-2 ст.4 Регламенту встановлює гарантії для такої ефективної реалізації можливостей групам організаторів, а саме Комісія надає громадянам і групам організаторів легкодоступну та вичерпну інформацію та допомогу щодо європейської громадянської ініціативи, у тому числі шляхом перенаправления їх до відповідних джерел інформації та допомоги, оприлюднює керівництво європейської громадянської ініціативи як в Інтернеті, так і в паперовій формі та всіма офіційними мовами установ Союзу, надає безкоштовну онлайн- платформу для співпраці для європейської громадянської ініціативи. Така платформа надаває практичні та юридичні поради та дискусійний форум щодо європейської громадянської ініціативи для обміну інформацією та передовим досвідом між громадянами, групами організаторів, зацікавленими сторонами, неурядовими організаціями, експертами та іншими установами та органами Союзу бажаючих взяти участь.

Інститут громадянської ініціативи охоплює великий спектр сфер суспільного життя, в яких населення може реалізувати дане право, серед яких умовно їх можна розподілити на такі групи: сільське господарство; допомога та співпраця в галузі розвитку; бізнес і економіка; споживачі і здоров'я; культура та ЗМІ; цифрова економіка та суспільство; освіта, молодь і спорт; працевлаштування і соціальні питання; енергетика; середовище і клімат; зовнішня торгівля і відносини; правосуддя та основні права; морська справа та рибальство; міграція та притулок; регіональний розвиток; дослідження; безпека; транспорт. Із цього можна зробити висновок, що за такого великого переліку, громадяни Європейського Союзу можуть безпосередньо брати участь у волевиявленні і за умови, якщо дана проблема настільки буде нагальною, то вносити свої корективи у політику утворення стосовно більшості сфер, що можуть впливати на людське життя і реалізовувати право на вибір різним групам населення, потреби яких можуть відрізнятися. Це підтверджує ефективність даного інституту і обгрунтування його важливості у контексті дефіциту демократії.

Задля донесення даних ініціатив до населення, офіційні видання та вебсайти ЄС постійно оновлюють перелік як наявних, так і архівних громадянських ініціатив, які мають посилання на організаторів, за наявності їхній вебсайт, коротке викладення цілей, кількість підписантів від кожної країни станом на зараз, рішення Комісії щодо них тощо. Це є критерієм, який робить даний механізм доступним і відкритим у контексті реалізації прав громадянського суспільства.

Станом на 1 травня 2023 року від початку року було зареєстровано 4 громадянські ініціативи, в одній із яких вже розпочато збір підписів. Якщо дослідити 2022 рік, то таких налічується 10. Не зважаючи, на перший погляд, невеликий масштаб, інститут залишається доволі продуктивним у переліку засобів прямої демократії.

Аналіз даних ініціатив дозволяє побачити їхнє різновекторне спрямування і залученість різних категорій населення до посталих проблем. Наприклад, серед таких, де збір підписів усе ще чинний, можна навести ініціативи щодо додаткових гарантій отримання достатньої мінімальної заробітної плати у швейній і взуттєвій галузях, обмеження субсидіювання підприємств, що займаються тваринництвом та заборони бійні коней і, навпаки, підтримування сільського господарства та захист сільського способу життя задля убезпечення від продовольчої кризи, створення середовища без тютюну та введення так званого "першого покоління без тютюну", що полягає в забороні продажу сигарет для людей конкретної вікової категорії (у контексті даної громадянської ініціативи - тих, хто народився із 2010 року), дві ініціативи щодо гарантій іммігрантів у ЄС: щодо убезпечення їх від насильства, справедливого їх розподілу серед усіх країн Союзу та підвищення рівня їхнього життя, ініціативи щодо полегшення доступу до освіти людям із певними вадами навчання та остання зареєстрована - щодо сполучення усіх європейських столиць високо швидкі сними поїздами.

Окремо варто відзначити, що станом на даний момент Комісією було відмовлено у запиті на реєстрацію лише 23 громадським ініціативам, що пропорційно набагато менше, аніж тих, що було зареєстровано. Дана відмова грунтується на тому, що запропоновані ініціативи виходять за рамки повноважень Комісії щодо подання пропозицій щодо правового акту Союзу з метою імлементації Договорів. Дані рішення Комісії зазначають предметно підстави відмови, нормативно обгрунтовуючи їх і є доступними, як і ініціативи, що пропонувалися, що робить даний процес прозорим і можливим для співставлення фактів, на які посилається орган у рішенні. Наприклад, у громадянській ініціативі щодо припинення торгівлі з ізраїльским населенням, що діють на окупованій палестинській території, Комісія таким чином пояснює свою відмову: "...необхідною умовою для ухвалення правового акта на основі статті 215 ДФЄС є рішення, ухвалене відповідно до глави 2 розділу V Договору про Європейський Союз, яке передбачає переривання або скорочення, частково чи повністю, економічні та фінансові відносини з відповідною третьою країною. Комісія не має повноважень вносити пропозиції щодо такого рішення. За відсутності відповідного рішення, прийнятого відповідно до глави 2 розділу V Договору про Європейський Союз, Комісія не має повноважень подавати пропозицію щодо правового акта, який має бути ухвалений на основі статті 215 ДФЄС. З цих причин запропонована громадянська ініціатива під назвою «Припинення торгівлі з ізраїльськими поселеннями, що діють на окупованій палестинській території» явно виходить за межі повноважень Комісії щодо подання пропозиції щодо правового акту Союзу з метою імплементації Договорів" [2]. Кілька ініціатив - "Зупинити Brexit", "Британські друзі - залишайтеся з нами в ЄС", "Загальноєвропейський референдум, чи хочуть європейські громадяни, щоб Сполучене Королівство залишилося чи вийшло!" були не зареєстровані на одній підставі зі схожим аргументуванням, а саме на прикладі останньої із них: "Хоча Європейська комісія шкодує про рішення Сполученого Королівства вийти з Європейського Союзу, про що заявив президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер спільно з президентом Європейського парламенту Мартіном Шульцем, президентом Європейської ради Дональдом Туском. і Марка Рютте, головуючого в Раді Європейського Союзу, 24 червня 2016 року ( 2 ), в Договорах немає правової основи, яка б дозволяла прийняти правовий акт, що стосується процесу прийняття рішень в рамках державою-членом у зв'язку з повідомленням про намір цієї держави-члена вийти з Союзу відповідно до статті 50 ДЄС. З цих причин запропонована громадянська ініціатива під назвою «Загальноєвропейський референдум, чи хочуть європейські громадяни, щоб Сполучене Королівство залишилося чи вийшло!» явно виходить за межі повноважень Комісії щодо подання пропозиції щодо правового акту Союзу з метою імплементації Договорів у значенні статті 4(2)(Ь) Регламенту, що розглядається разом зі статтею 2, пункт 1 нього"[3]. Порівнявши дані дві відмови між собою та інші, які є наявними, можна дійти до висновку, що вони є доволі індивідуалізованими щодо кожної із справ, що мають різний предмет ініціативи.

На сьогодні успішних громадянських ініціатив, що зібрали достатню кількість голосів та отримали відповідь від Комісії є 7. Проте, не зважаючи на те, що Комісія вітає ініціативи та визнає їхню важливість, більшість із них (або окремі вимоги ініціатив) не знаходять свого законодавчого відображення. Так, наприклад, в останній громадянській ініціативі, що отримала відповідь "Рятуйте бджіл і фермерів! До сільського гоподарства, сприятливого для бджіл, для здорового довкілля", Комісія підкреслила, що замість пропонування нових законодавчих актів пріоритетом є забезпечення того, щоб пропозиції, які зараз обговорюються співзаконодавцями, були вчасно прийняті, а потім реалізовані разом із ефективним впровадженням Спільної сільськогосподарської політики. У громадянській ініціативі "Забороніть гліфосат і захистіть людей і навколишнє середовище від токсичних пестицидів" Комісія у своєму повідомленні зазначила: "Щодо першої мети, «заборонити гербіциди на основі гліфосату», Комісія дійшла висновку, що немає ані наукових, ані правових підстав для виправдання заборони гліфосату, і не буде вносити законодавчі пропозиції щодо цього". Але є позитивні Повідомлення, а саме щодо ініціативи "Покінчити з епохою клітки", яка стосується заборони жорстокого поводження із сільськогосподарськими тваринами, що більшість свого життя утримуються у клітках. У ньому Комісія зобов'язалася запропонувати перегляд законодавства про добробут тварин, зокрема щодо транспортування і вирощування.

Однією із гарантій правомірності актів Комісії щодо громадянських ініціатив є можливість організаторів оскаржити їх у судовому порядку. Таким чином у рішенні від 9 листопада 2022 року (справа Т-15 8/21) Загальний суд Суду Європейського Союзу відхилив запит групи організаторів Minority SafePack (ініціатива щодо покращення захисту осіб, які належать до національних і мовних меншин та зміцнення культурного та мовного розмаїття в Союзі) щодо анулювання Повідомлення Комісії С(2021) 171. Суд постановив, що Комісія не допустила помилки в законодавстві та не порушила своїх зобов'язань щодо викладення достатніх причин у своєму повідомленні, в якому Комісія заявила, що на даному етапі для досягнення цілей, поставлених ЕСІ, немає необхідності в подальшому законодавстві[4]. 21 січня 2023 року організатори подали апеляцію на це рішення до Суду.

Окрім цього, засновники ініціативи можуть подати скаргу до Омбудсмана ЄС на неналежність дій Комісії. Прикладом такого є скарга від 18 квітня 2017 р. від організаторів громадянської ініціативи "Зупинимо вівісекцію". Скарга стосувалася відповіді Європейської комісії на європейську громадянську ініціативу «Зупинимо вівісекцію», яка закликала до поступової відмови від тестування на тваринах. Скаржники, організатори ініціативи, вважали, що Комісія неадекватно відреагувала на ініціативу та детальні пропозиції, висунуті в контексті ініціативи. Омбудсмен дослідив це питання та виявив, що Комісія чітко, зрозуміло та детально пояснила свою позицію та політичний вибір, який вона зробила щодо цілей ініціативи. Комісія також почала реалізацію низки конкретних дій у відповідь на ініціативу. Омбудсмен дійшов висновку, що Комісія не допустила неналежного управління[5].

Висновки

Як бачимо, інститут громадянської ініціативи в ЄС є дійсно ефективним інститутом у боротьбі з “дефіцитом демократії”. По-перше, про це свідчить наявність спеціальної онлайн-платформи, де громадяни можуть реєструватися та відстежувати прогрес своїх ініціатив, можуть отримувати інформацію, практичну і юридичну допомогу для максимізації їхньої результативності. Ця платформа також надає інформацію про стан поточних ініціатив, зокрема про те, чи були вони прийняті чи відхилені Комісією, а також, головне, причини цих рішень. Окремою важливою гарантією є доступність для людей з обмеженими можливостями, на чому неодноразово акцентується увага.

По-друге, ЄГІ містить чіткі вказівки щодо подання та перевірки пропозицій, включаючи вимоги щодо мінімальної кількості підписів, необхідних громадянам принаймні семи держав-членів. Це гарантує, що процес є прозорим і послідовним.

По-третє, Єврокомісія зобов'язана проводити громадські слухання щодо всіх ініціатив, які наберуть необхідну кількість підписів. Під час цих слухань громадянам та іншим зацікавленим сторонам пропонується представити свої пропозиції та вступити в діалог з офіційними особами ЄС. Це сприяє підвищенню прозорості та підзвітності, забезпечуючи публічний форум для громадян, щоб представити свої пропозиції та почути їхні голоси.

По-четверте, група організаторів може захистити свої права, у разі порушення їх Комісією на будь-якій із стадій функціонування ініціативи як у судовому, так і в інституційному порядку, що є гарантією унеможливлення свавілля із боку ЄС.

Проте, не можемо не погодитись, що механізм реалізації ЄГІ все ж потребує удосконалення. Окрім складної і тривалої процедури, деякі критики занепокоєнні з приводу відсутності прозорості в процесі прийняття рішень Комісії, зокрема щодо причин відхилення деяких ініціатив. Були також заклики щодо питань фінансування та зовнішнього впливу.

Загалом громадянські ініціативи є важливою частиною демократичного процесу ЄС, які надають громадянам можливість брати участь у формуванні вектору політики Союзу. Крім того, громадянські ініціативи не тільки є потужним інструментом для впливу на законодавчий порядок денний ЄС і просування політичних змін, а і сприяють розвитку почуття європейської ідентичності та солідарності, оскільки громадяни з різних держав-членів можуть об'єднатися, щоб підтримати спільні політичні пропозиції. Взаємодіючи з громадянами та враховуючи їхні ідеї та відгуки, ЄС може вийти на новий рівень роботи та подолати основні вади демократії.

Література:

1. Регламент (Е) 2019/788 Європейського Парламенту та Ради від 17 квітня 2019 року про Європейську громадянську ініціативу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32019R0788.

2. Рішення Комісії (ЄС) 2019/722 від ЗО квітня 2019 року щодо запропонованої громадянської ініціативи під назвою «Припинення торгівлі з ізраїльськими поселеннями, що діють на окупованій палестинській території» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32019D0722.

3. Рішенім Комісії (ЄС) 2018/517 від 21 березня 2018 року щодо запропонованої громадянської ініціативи під назвою «Британські друзі - залишайтеся з нами в ЄС» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/? uri=CELEX:32018D0517.

4. Рішення Загального суду від 09.11.2022 р. за №. Т-158/21. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf;jsessionid=AEC8AEEFF C0FDA123D651BE24CD6E080?text=&docid=267915&pageIndex=0&doclang= en&mode=lst&dir=&occ=first&part=l&cid=4082652

5. Рішення Європейського омбудсмена від 18.04.2017 р. за №. 1609/2016/JAS. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ombudsman.europa.eu/en/decision/en/78182.

6. Рудік О.М. Механізм громадянської ініціативи в Європейському Союзі: процедура та досвід практичної реалізації. Аспекти публічного управління. 2015. № 7-8. Є. 31-37. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://core.ac.uk/download/pdf/233892328.pdf

7. Святун О. В. Європейська громадянська ініціатива [Електронний ресурс] / Святун О. В. // Наукові записки НаУКМА. - 2014. - Т. 155 : Юридичні науки. - Є. 45-48. - Режим доступу: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/3270

8. Станкевич О. І. Право законодавчої ініціативи в Європейському Союзі [Електронний ресурс] / О. І. Станкевич // Європейська інтеграція в контексті сучасної геополітики : зб. наук. ст. за матеріалами наук, конф., м. Харків, 24 трав. 2016 р. - Харків, 2016. - Є. 106-110-Режим доступу: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/11316

9. Ротар Н. Функціональні особливості Європейської громадянської ініціативи як інноваційного формату політичної участі у Європейському Союзі [Електронний ресурс] / Наталія Ротар. // Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. - 2021. - №3. - Є. 235 -256,-Режим доступу: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-235-256

10. Офіційний сайт Європейських громадських ініціатив. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://europa.eu/citizens-initiative/_en.

References:

1. Rehlament (Е) 2019/788 Yevropeys'koho Parlamentu ta Rady vid 17 kvitnya 2019 roku pro Yevropeys'ku hromadyans'ku initsiatyvu [Regulation (EU) 2019/788 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on the European citizens' initiative]. - Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex:32019R0788.

2. Rishennya Komisiyi 2019/722 vid 30 kvitnya 2019 roku shchodo zaproponovanoyi hromadyans'koyi initsiatyvy pid nazvoyu «Prypynennya torhivli z izrayil's'kymy poselennyamy, shcho diyut' na okupovaniy palestyns'kiy terytoriyi» [Commission Decision (EU) 2019/722 of 30 April 2019 on the proposed citizens' initiative entitled `Stopping trade with Israeli settlements operating in the Occupied Palestinian Territory']. - Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32019D0722.

3. Rishennya Komisiyi 2018/517 vid 21 bereznya 2018 roku shchodo zaproponovanoyi hromadyans'koyi initsiatyvy pid nazvoyu «Brytans'ki druzi - zalyshaytesya z пату» [Commission Decision (EU) 2018/517 of 21 March 2018 on the proposed citizens' initiative entitled `British friends - stay with us in EU']. - Retrieved from: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ TXT/?uri=CELEX:32018D0517.

4. Rishennya Zahal'noho sudu vid 09.11.2022 r. za №. T-158/21 [Judgement of The General Court of 09.11.2022 in no. T-158/21] . - Retrieved from: https://curia.europa.eu/juris/ document/document.jsf;jsessionid=AEC8AEEFFC0FDA123D651BE24CD6E080?text=& docid=267915&pagelndex=0&doclang=en&mode=lst&dir=&occ=first& amp;part=l&cid=4082652

5. Rishennya Yevropeys'koho ombudsmena vid 18.04.2017 r. za №. 1609/2016/JAS. [Decision of European Ombudsman of 18.04.2017 in no. 1609/2016/JAS.] - Retrieved from: https://www.ombudsman.europa.eu/en/decision/en/78182.

6. Rudik O.M. Mekhanizm hromadyans'koyi initsiatyvy v Yevropeys'komu Soyuzi: protsedura ta dosvid praktychnoyi realizatsiyi. [Mechanism of citizens' initiative in the European Union: procedure and experience of practical implementation. ] Aspekty publichnoho upravlinnya. 2015. No. 7-8. P. 31-37. Retrieved from: ttps://core.ac.uk/download/pdf/233892328.pdf (https://core.ac.uk/download/pdf/233892328.pdf) [in Ukrainian],

7. Sviatun О. V. Yevropeys'ka hromadyans'ka initsiatyva [European Citizens' Initiative] Naukovi zapiski NaUKMA. - 2014. - P. 45-48. - Retrieved from: https://ekmair.ukma.edu.ua/ handle/123456789/3270 [in Ukrainian],

8. Stankevich О. I. Pravo zakonodavchoyi initsiatyvy v Yevropeys'komu Soyuzi [The right of legislative initiative in the European Union] European integration in the context of modern geopolitics: coll, of science Art. according to the materials of sciences, conference, Kharkiv, May 24. 2016 - Kharkiv, 2016. - P. 106-110. - Retrieved from: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/ 11316 [in Ukrainian],

9. Rotar N. Funktsional'ni osoblyvosti Yevropeys'koyi hromadyans'koyi initsiatyvy yak innovatsiynoho formatu politychnoyi uchasti u Yevropeys'komu Soyuzi [Functional features of the European citizens' initiative as an innovative format of political participation in the European Union] International relations, public communications and regional studies. - 2021. - No. 3. - P. 235 -256,-Retrieved from: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2021-03-235-256 [in Ukrainian],

10. Ofitsiynyy sayt Yevropeys'kykh hromads'kykh initsiatyv [Official website of European public initiatives], - Retrieved from: https://europa.eu/citizens-initiative/_en.

Размещено на Allbest.ru