Проблематика та напрями державної політики розвитку туризму і рекреації в Україні: географічні аспекти
Опис проблемних аспектів, визначення напрямів державної політики розвитку туризму і рекреації в Україні з урахуванням географічних аспектів. показники чисельності суб'єктів туристичної та рекреаційної діяльності, розподілу виїзних туристів за країнами.
Рубрика | Политология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.12.2023 |
Размер файла | 838,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Проблематика та напрями державної політики розвитку туризму і рекреації в Україні: географічні аспекти
Топорницька Марія Ярославівна,
кандидат географічних наук, доцент, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Львівський торговельно- економічний університет Осінська Оксана Богданівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи, Львівський торговельно-економічний університет
Метою статті є ідентифікація проблемних аспектів, а також визначення перспективних напрямів державної політики розвитку туризму і рекреації в Україні з урахуванням географічних аспектів. Під час дослідження використано методи кількісного та якісного порівняння, статистичного аналі^^, системно-структурного аналі^^. Охарактеризовано показники чисельності суб'єктів туристичної та рекреаційної діяльності, розподілу виїзних туристів за країнами, до яких вони виїжджали, та в'їзних (іноземних) туристів за країнами, з яких вони прибули в Україну, структури виїзних туристів за країнами, а також діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за регіонами України. Наукова новизна отриманих результатів полягає у подальшому розвитку наукового інструментарію стимулювання активізації туризму й рекреації. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості диференції державної політики у регіональному аспекті. державна політика туризм
Ключові слова: туризм та рекреація, географія туризму, регіональні особливості, державна політика розвитку, індустрія гостинності.
PROBLEMS AND DIRECTIONS OF THE STATE POLICY OF TOURISM AND RECREATION DEVELOPMENT IN UKRAINE: GEOGRAPHICAL ASPECTS
Topornytska Mariia,
PhD in Geography, Associate Professor, Lviv University of Trade and Economics,
Osinska Oksana,
PhD in Economics, Associate Professor, Lviv University of Trade and Economics,
The purpose of the article is the identification of problematic aspects, as well as the determination of promising directions of the state policy for the development of tourism and recreation in Ukraine, considering geographical aspects. During the research, such scientific methods of research as quantitative and qualitative comparison were used (to provide a description of the state poliqy of the tourism and recreation development in Ukraine); statistical analysis (for the analysis of the state and dynamics, geographical orientation of the development of tourist activity; system-structural analysis (for substantiating the priorities and tools of the state policy of stimulating tourism and recreation development in Ukraine). The indicators of the number of subjects of tourist and recreational activities in Ukraine, the distribution of outbound tourists by the countries to which they went, and inbound (foreign) tourists by the countries from which they arrived in Ukraine, the structure of outbound tourists of Ukraine by country, as well as the functioning of children's health and recreation facilities by region of Ukraine are represented. The directions and tools of the state policy for the development of tourism and recreation in Ukraine are substantiated. It has been established that the priority areas of tourism development in the regions of Ukraine should be the improvement of the effectiveness of image management, the implementation of marketing approaches, the formation of tourist flows based on logistics, the development and effective use of local intellectual and personnel resources. In terms of the development of the recreation sector of Ukraine, the leading vectors should be defined as improvement of the institutional foundations of relations regulation in this sphere; achieving high financial and economic activity of business entities in the recreation sphere, stimulating the increase of internal and external investments in the modernization and restoration of recreation facilities, support from the state and society for the creation of new jobs; development of inbound and domestic tourism, rural (green), ecological tourism; expansion of cooperation practices and international cooperation. The scientific novelty of the obtained results lies in the further development of the scientific toolkit for stimulating the activation of tourism and recreation. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of differentiation of state policy in the regional aspect. Prospects for further research in this area relate to the substantiation of the priorities and means of the state policy of supporting tourism and recreation subjects in Ukraine in the conditions of war.
Keywords: tourism and recreation, geography of tourism, regional features, state development poligy, hospitality industry.
Вступ
Галузь туризму та рекреації як сегмент реального сектору національної економіки відіграє важливу роль в житті країни та справляє відчутний вплив у системі міжнародного поділу праці: розвиває національні економіки та економіки інтеграційних об'єднань, сприяє формуванню іміджу регіону, дозволяє загострити увагу на проблемах розвитку суспільства. Активізація світових криз, зокрема спершу COVID-19, а надалі - війни в Україні, обумовила необхідність кардинального перегляду акцентів у формуванні туристичних послуг, що насамперед вимагає ґрунтовного аналізу категоріального апарату і методологічних концепцій. Саме тому конкретні теоретичні і практичні рекомендації щодо загального стану розвитку індустрії туризму та рекреації стали об'єктом наукових досліджень таких науковців, як О.Ахмедова[4,с.10-15],Т.Васильців,Р.Лупак,О.РудковськийтаС.Бєлікова[2,с.17-25;5,с.31- 38; 11, с. 10-15], О. Дребот, К. Бабікова [8, с. 5-11], О. Підвальна [7, с. 150-154] та ін.
Туризм та рекреація стали в останні десятиліття однією з провідних та найбільш динамічних галузей економіки багатьох економічно розвинених держав світу, яка позитивно впливає на політичне, економічне, культурне та соціальне життя населення, а також є вагомим джерелом зростання ВВП, валютних надходжень до бюджету, зростання зайнятості і добробуту населення, підвищення культурного та духовного потенціалу. Україна має об' єктивні передумови для інтенсивного розвитку туризму й рекреації: особливості географічного положення, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично- рекреаційних потенціалів. Проте, не зважаючи на позитивні тенденції розвитку туристичної сфери України, існують значні проблеми та недоліки в туристичній галузі, які системно розкриті в публікаціях таких науковців, як Н. Павліха, І. Цимбалюк, А. Савчук [1, с. 11-22], П. Жук [9, с. 1724], С. Філюк [10, с. 339-346; 12] та ін.
Яскраво вираженими тенденціями розвитку туристичного сектору на тепер стали зростання інтегрованості туристичних галузей та окремих підприємств, з одного боку, та загострення конкурентної боротьби за розподіл туристичних потоків, з іншого. Водночас, сучасною тенденцією в економіці розвинених країн є зростання частки туристичних послуг як у структурі валового внутрішнього продукту, так і в структурі споживання. Також характерним є інтенсивний розвиток інновацій у сфері туризму. Такі процеси потребують свого ретельного аналізу та регулювання з боку держави задля мінімізації загроз розвитку туристичних і рекреаційних галузей, несформованості ринкових механізмів та недосконалої державної туристичної політики. Відповідно, низка рекомендацій у цьому керунку на сьогодні згрупована у результатах досліджень О. Сінгуцького [3, с. 79-89], Б. Мізюка, Ю. Миронова [6, с. 59-67] та інших вітчизняних дослідників.
Визначення мети та цілей дослідження
Метою статті є ідентифікація проблемних аспектів, а також визначення перспективних напрямів державної політики розвитку туризму і рекреації в Україні з урахуванням географічних аспектів.
Виклад основного матеріалу
Україна має необхідні унікальні ресурси, які є передумовою для розвитку сфер туризму та рекреації - це вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови, різноманітна культурно-історична спадщина та ін. Тому в кризових ситуаціях індустрія туризму та рекреації може активно розвиватися, а відтак, стимулювати економічний прогрес країни, створювати нові робочі місця, залучати іноземні інвестиції та ін. Попри це функціонування туристичних та рекреаційних об'єктів досить вразливе до будь-яких кризових явищ та катаклізмів, але на відміну від інших видів економічної діяльності вони здатні швидко відновлюватися після потрясінь. Варто зазначити, що з кожним роком кількість суб'єктів туристичної та рекреаційної діяльності в Україні зменшується (табл. 1). Упродовж 2011-2020 рр. у сфері туризму така тенденція сягнула майже 40,0% і лише за 2020 р. у порівнянні із попереднім періодом кількість суб'єктів туристичної діяльності скоротилася на понад 20,0% і дорівнювала 1561 од., і хоча тут не враховано суб'єктів експлуатаційної діяльності, але навіть якщо їх кількість не змінилася, все таки спостерігаються значні масштаби такого скорочення.
У 2011-2020 рр. найбільше скорочення відбулося серед туроператорів, яке склало 58,0% або 262 од., і це особливо негативно, враховуючи те, що вони є основними суб'єктами туристичного ринку, діяльність яких є максимально прозорою, пов'язана з використанням великого
обсягу фінансових ресурсів, охоплює широке коло споживачів туристичних послуг, забезпечує розвиток співробітництва зі світовими туристичними операторами.
Таблиця 1. Кількість суб'єктів туристичної та рекреаційної діяльності (юридичних осіб) в Україні у 2011-2020 рр., од. (складено за [13Ц
Показники |
Роки |
Відносні відхилення, % |
|||||||||||
2011 |
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2020/ 2011 |
2020/ 2019 |
||
Суб'єкти туристичної діяльності |
|||||||||||||
Загальна кількість, у т.ч.: |
2165 |
2880 |
2586 |
2198 |
1785 |
1838 |
1743 |
1833 |
1897 |
1561 |
72,1 |
82,3 |
|
-туроператори |
714 |
892 |
831 |
667 |
500 |
552 |
498 |
529 |
538 |
452 |
63,3 |
84,0 |
|
-турагенти |
3278 |
1887 |
4032 |
3069 |
2547 |
2803 |
1172 |
1243 |
1259 |
1109 |
33,8 |
88,1 |
|
-суб'єкти екскурсійної діяльності |
165 |
101 |
208 |
149 |
135 |
151 |
73 |
61 |
70 |
- |
- |
||
Суб'єкти рекреаційної діяльності |
|||||||||||||
Санаторії та пансіонати з лікуванням |
508 |
484 |
477 |
320 |
309 |
291 |
284 |
- |
- |
||||
Санаторії-профілакторії |
224 |
185 |
165 |
118 |
79 |
63 |
55 |
- |
- |
||||
Будинки і пансіонати відпочинку |
280 |
286 |
271 |
90 |
76 |
73 |
67 |
- |
- |
||||
Бази та інші заклади відпочинку |
1947 |
1925 |
1916 |
1400 |
1399 |
1295 |
1235 |
- |
- |
||||
Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку |
17703 |
17744 |
18549 |
13977 |
9743 |
9669 |
9745 |
- |
- |
Також масштабне скорочення спостерігається серед найбільшої кількості субєктів туристичної діяльності - турагентів, яке у 2011-2020 рр. склало 3,0 рази. Негативна тенденція розпочалася з 2014 р., коли лише за один рік кількість турагентів скоротилася на 963 од. або практично на третину (31,4%). В наступних роках лише зріс темп, зокрема у 2017 р. кількість турагентів скоротилася у 2,4 рази або на 1631 од. в порівнянні з попереднім періодом.
Щодосуб,єктіврекреаційноїдіяльностіхарактерніаналогічнітенденції,зокремау2011- 2017 рр. їхня кількість істотно скоротилася за всіма типами об'єктів. Так, у 4,2 рази скоротилася кількість будинків і пансіонатів відпочинку, 4,1 рази - санаторіїв-профілакторіїв, на 81,7% - дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, 78,9% - санаторіїв та пансіонатів з лікуванням, 57,8% - баз та інші закладів відпочинку. Сформувалася висока диференціація за багатьма показникамидіяльностісуб'єктівтуристичноїдіяльностізарегіонамиУкраїни(табл.2).
Таблиця 2. Показники діяльності туроператорів та турагентів - юридичних осіб за
Регіони |
Кількість суб'єктів, од. |
Кількість туристичних пакетів, тис. од. |
Вартість туристичних пакетів, млн грн |
Кількість обслуговуваних туристів одним суб'єктом, осіб |
|||||||||
2018 |
2019 |
2020 |
2018 |
2019 |
2020 |
2018 |
2019 |
2020 |
2018 |
2019 |
2020 |
||
Україна |
1772 |
1797 |
1561 |
2091,7 |
2933,7 |
1225,1 |
43850,8 |
60051,9 |
27617,9 |
1254 |
1089 |
2233 |
|
Вінницька |
25 |
23 |
19 |
7,1 |
8,4 |
4,1 |
65,7 |
84,0 |
52,5 |
418 |
345 |
521 |
|
Волинська |
15 |
18 |
13 |
5,9 |
6,9 |
1,4 |
74,5 |
101,8 |
34,7 |
210 |
151 |
634 |
|
Дніпропетровська |
119 |
111 |
109 |
24,4 |
29,9 |
12,0 |
675,3 |
823,3 |
345,0 |
207 |
204 |
343 |
|
Донецька |
31 |
29 |
26 |
11,6 |
14,9 |
4,5 |
153,4 |
252,7 |
105,3 |
397 |
356 |
542 |
|
Житомирська |
14 |
16 |
16 |
5,3 |
6,1 |
2,2 |
95,5 |
94,2 |
67,4 |
316 |
316 |
639 |
|
Закарпатська |
28 |
29 |
22 |
6,2 |
8,0 |
4,3 |
120,5 |
118,5 |
70,9 |
359 |
272 |
416 |
|
Запорізька |
62 |
61 |
57 |
17,1 |
17,4 |
10,9 |
399,9 |
372,6 |
240,1 |
316 |
295 |
511 |
|
Івано-Франківська |
33 |
29 |
25 |
40,2 |
41,2 |
53,4 |
348,4 |
398,8 |
262,3 |
2195 |
1892 |
1302 |
|
Київська |
41 |
48 |
47 |
10,1 |
13,2 |
7,3 |
328,6 |
416,3 |
228,8 |
300 |
293 |
558 |
|
Кіровоградська |
13 |
14 |
13 |
1,5 |
2,5 |
1,0 |
39,8 |
58,1 |
33,0 |
149 |
138 |
233 |
|
Луганська |
8 |
7 |
6 |
0,9 |
1,1 |
0,3 |
5,3 |
15,4 |
6,1 |
67 |
58 |
122 |
|
Львівська |
130 |
134 |
97 |
244,7 |
501,0 |
43,0 |
1261,5 |
1542,6 |
486,5 |
543 |
393 |
880 |
|
Миколаївська |
18 |
21 |
20 |
4,2 |
4,9 |
2,0 |
109,8 |
139,3 |
54,9 |
145 |
138 |
349 |
|
Одеська |
128 |
120 |
92 |
42,0 |
45,0 |
10,4 |
637,1 |
787,2 |
196,5 |
162 |
125 |
405 |
|
Полтавська |
14 |
14 |
14 |
2,9 |
3,2 |
1,4 |
70,4 |
64,4 |
31,8 |
190 |
190 |
301 |
|
Рівненська |
24 |
27 |
28 |
3,6 |
4,1 |
2,5 |
82,4 |
114,5 |
63,9 |
185 |
192 |
242 |
|
Сумська |
18 |
18 |
17 |
4,6 |
6,8 |
3,5 |
92,5 |
97,9 |
44,9 |
247 |
233 |
354 |
|
Тернопільська |
17 |
18 |
14 |
3,0 |
4,6 |
0,8 |
40,0 |
63,9 |
23,9 |
166 |
129 |
345 |
|
Харківська |
83 |
85 |
84 |
15,4 |
20,0 |
10,0 |
365,6 |
437,2 |
244,0 |
216 |
214 |
302 |
|
Херсонська |
12 |
10 |
8 |
4,6 |
3,3 |
2,2 |
35,0 |
37,1 |
12,6 |
303 |
243 |
444 |
|
Хмельницька |
21 |
21 |
18 |
3,6 |
6,6 |
3,5 |
38,5 |
64,5 |
52,1 |
295 |
253 |
239 |
|
Черкаська |
26 |
27 |
20 |
2,9 |
3,7 |
1,1 |
67,3 |
87,8 |
22,6 |
91 |
67 |
223 |
|
Чернівецька |
39 |
35 |
28 |
7,8 |
6,9 |
2,8 |
137,7 |
155,2 |
53,0 |
163 |
130 |
460 |
|
Чернігівська |
12 |
17 |
18 |
2,1 |
2,9 |
2,4 |
68,0 |
96,7 |
66,9 |
244 |
258 |
350 |
|
м. Київ |
841 |
865 |
750 |
1620,1 |
2171,2 |
1038,0 |
38538,0 |
53627,7 |
24818,4 |
2253 |
1954 |
4158 |
Переважно в регіонах з вищим рівнем економічного розвитку кількість суб'єктів є більшою,ніжурегіонахзнижчимрівнем.У 2020 р.найбільшакількістьсуб'єктівтуристичної діяльності була зосереджена у Дніпропетровській (109 од.), Львівській (97 од.), Одеській (92 од.) та Харківській (84 од.) областях, і це в структурі займає 24,5% від загальної кількості суб'єктів країни. Окремо варто виділити високу сконцентрованість туроператорів і турагентів у м. Київ, у 2020 р. частка регіону склала 48,0% і щороку збільшується до 1,0 в. п.
Такі ж тенденції й за іншими показниками. Зокрема, у 2020 р. у м. Київ було реалізовано 84,7% від усіх туристичних пакетів в країні, нагромаджено 90,0% від усіх доходів від реалізації туристичних послуг на внутрішньому ринку, майже у два рази є вищою кількість обслуговуваних туристів одним суб'єктом у порівнянні з середньодержавним значенням.
При виборі закордонних туристичних місць відпочину населення України надає перевагу в основну декільком країнам (табл. 3). У 2020 р. українські туристи переважно відвідували Єгипет (978,8 тис. осіб) та Туреччину (863,2 тис. осіб) і це в структурі займає 86,6% від загальності кількості закордонних туристичних виїздів (рис. 1).
а) 2018 рік
Таблиця 3. Розподіл виїзних туристів за країнами, до яких вони виїжджали, та в'їзних (іноземних) туристів за країнами, з яких вони прибули в Україну, у 2018 -2020 рр., осіб (складено за [13])
Країни |
Туроператори та турагенти - юридичні особи |
Турагенти - фізичні особи-підприємці |
|||||||||||
Виїзні туристи |
В'їзні (іноземні) туристи |
Виїзні туристи |
В'їзні (іноземні) туристи |
||||||||||
2018 |
2019 |
2020 |
2018 |
2019 |
2020 |
2018 |
2019 |
2020 |
2018 |
2019 |
2020 |
||
Усього |
3508113 |
4786594 |
1758107 |
72941 |
83703 |
11773 |
516590 |
738272 |
367595 |
3004 |
3137 |
191 |
|
Єгипет |
1500711 |
2040502 |
814989 |
13082 |
10396 |
130 |
207551 |
311581 |
163803 |
22 |
7 |
5 |
|
Туреччина |
1157165 |
1570440 |
698057 |
4957 |
5034 |
1701 |
181714 |
226844 |
165009 |
43 |
7 |
11 |
|
Об'єднані Арабські Емірати |
86618 |
139669 |
43485 |
860 |
640 |
125 |
10351 |
15796 |
6248 |
6 |
- |
6 |
|
Чорногорія |
40376 |
44788 |
29371 |
6 |
3 |
5 |
6527 |
7669 |
3495 |
- |
- |
- |
|
Домініканська Республіка |
9016 |
18782 |
21454 |
19 |
17 |
- |
1503 |
2720 |
3960 |
- |
- |
2 |
|
Болгарія |
59137 |
74560 |
17772 |
105 |
227 |
31 |
15171 |
21201 |
4317 |
- |
8 |
- |
|
Албанія |
5363 |
10425 |
11943 |
1 |
71 |
- |
1143 |
1434 |
2293 |
- |
- |
- |
|
Чехія |
28858 |
38432 |
11583 |
918 |
249 |
135 |
6298 |
10484 |
1082 |
- |
8 |
4 |
|
Шрі-Ланка |
23201 |
24875 |
11289 |
203 |
- |
- |
4325 |
4655 |
1328 |
- |
- |
- |
|
Таїланд |
28186 |
47555 |
10219 |
91 |
624 |
200 |
4676 |
4788 |
812 |
- |
- |
- |
діяльності: зменшення кількості підприємств; незбалансованість реалізації туристичного потенціалу територій; зменшення кількості обслуговуваних туристів та ін. Так, в Україні упродовж 2010-2019 рр. на 89,0% зменшилася кількість дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, а в окре - мих регіонах показник перевищив декілька разів - в Хмельницькій області у 7,1 рази, Івано- Франківській -6,2, Тернопільській - 4,6, Рівненській - 4,6, Чернівецькій - 4,5, Луганській - 4,0, Вінницькій - 3,5.
Рис. 1. Структура виїзних туристів України за країнами у 2018-2020 рр. (складено за [13])
Таблиця 4. Дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, які працювали влітку, за регіонами України у 2010, 2015, 2018, 2019 рр. (складено за [13])
Регіони |
Кількість закладів, од. |
В них місць, тис. од. |
Оздоровлено дітей, тис. осіб |
||||||||||
2010 |
2015 |
2018 |
2019 |
2010 |
2015 |
2018 |
2019 |
2010 |
2015 |
2018 |
2019 |
||
Україна |
16646 |
9743 |
9328 |
8808 |
159,1 |
113,3 |
94,1 |
98,5 |
1567,5 |
917,2 |
921,3 |
906,6 |
|
Вінницька |
803 |
244 |
249 |
229 |
5,6 |
4,7 |
2,8 |
3,8 |
78,4 |
27,1 |
27,0 |
28,2 |
|
Волинська |
602 |
209 |
200 |
205 |
3,2 |
2,6 |
2,0 |
2,2 |
55,2 |
20,4 |
21,2 |
21,5 |
|
Дніпропетровська |
922 |
860 |
834 |
805 |
7,0 |
5,4 |
5,7 |
5,3 |
95,7 |
90,1 |
90,4 |
83,0 |
|
Донецька |
983 |
324 |
394 |
410 |
23,2 |
5,8 |
6,8 |
6,9 |
106,4 |
24,9 |
38,5 |
41,0 |
|
Житомирська |
526 |
182 |
295 |
276 |
2,9 |
2,8 |
1,9 |
2,1 |
34,2 |
17,1 |
22,2 |
22,3 |
|
Закарпатська |
557 |
333 |
145 |
196 |
6,1 |
4,3 |
3,0 |
2,8 |
77,8 |
45,2 |
25,8 |
26,9 |
|
Запорізька |
328 |
264 |
232 |
214 |
15,5 |
11,9 |
9,9 |
10,1 |
52,7 |
35,6 |
40,8 |
41,6 |
|
Івано-Франківська |
768 |
415 |
207 |
123 |
3,9 |
3,8 |
4,1 |
4,4 |
83,6 |
41,4 |
27,0 |
21,1 |
|
Київська |
522 |
382 |
453 |
443 |
4,1 |
4,3 |
3,7 |
4,0 |
37,9 |
30,6 |
31,9 |
32,6 |
|
Кіровоградська |
551 |
533 |
489 |
471 |
2,3 |
1,5 |
1,3 |
1,5 |
37,9 |
37,6 |
41,9 |
41,0 |
|
Луганська |
880 |
167 |
215 |
219 |
10,8 |
1,7 |
1,6 |
2,0 |
62,3 |
9,4 |
12,8 |
13,2 |
|
Львівська |
559 |
115 |
245 |
144 |
3,1 |
2,8 |
1,9 |
2,3 |
50,0 |
15,2 |
19,6 |
17,5 |
|
Миколаївська |
545 |
325 |
270 |
197 |
5,8 |
5,1 |
3,7 |
4,3 |
38,9 |
24,3 |
21,5 |
20,4 |
|
Одеська |
1073 |
686 |
638 |
640 |
12,8 |
12,3 |
9,0 |
9,6 |
132,3 |
113,2 |
103,5 |
102,2 |
|
Полтавська |
1007 |
799 |
782 |
757 |
6,4 |
6,0 |
5,3 |
6,1 |
56,3 |
47,1 |
49,2 |
50,7 |
|
Рівненська |
577 |
207 |
146 |
126 |
2,2 |
2,0 |
1,0 |
0,3 |
66,7 |
24,0 |
17,5 |
14,7 |
|
Сумська |
780 |
689 |
728 |
721 |
5,1 |
4,7 |
4,2 |
3,9 |
54,5 |
46,5 |
50,2 |
50,1 |
|
Тернопільська |
311 |
85 |
89 |
67 |
2,2 |
2,1 |
1,3 |
1,1 |
23,8 |
6,2 |
5,5 |
4,1 |
|
Харківська |
880 |
727 |
736 |
732 |
7,6 |
5,7 |
5,6 |
4,8 |
107,0 |
87,0 |
97,1 |
97,6 |
|
Херсонська |
502 |
387 |
412 |
365 |
15,7 |
11,4 |
9,6 |
11,5 |
72,2 |
45,7 |
58,5 |
60,4 |
|
Хмельницька |
871 |
267 |
172 |
122 |
1,8 |
1,7 |
0,8 |
1,2 |
84,5 |
22,4 |
15,9 |
13,8 |
|
Черкаська |
1004 |
824 |
754 |
714 |
3,4 |
3,3 |
2,3 |
2,2 |
60,4 |
49,0 |
46,8 |
47,1 |
|
Чернівецька |
402 |
146 |
97 |
89 |
3,6 |
2,8 |
2,9 |
2,3 |
52,3 |
19,8 |
12,4 |
10,7 |
|
Чернігівська |
562 |
493 |
473 |
462 |
3,5 |
3,3 |
1,4 |
1,5 |
35,6 |
28,4 |
30,6 |
30,9 |
|
м. Київ |
131 |
80 |
73 |
81 |
1,3 |
1,4 |
2,2 |
2,3 |
11,0 |
8,9 |
13,4 |
14,2 |
У підсумку потрібно стверджувати, що реалізація державної політики розвитку туризму і рекреації повинна стосуватися розв'язку виділених проблем та передбачати покращення адаптації галузей до впливу гібридних загроз, які намагається подолати наша країна (рис. 2).
Реалізація системної і комплексної державної політики спроможна активізувати розвиток вітчизняної сфери туризму та рекреації, покращити реалізацію її економічного потенціалу, а також зробити внесок у національний економічний розвиток.
Висновки та перспективи подальших розвідок
У підсумку ідентифікації проблемних аспектів функціонування та розвитку туристичної галузі України ідентифіковано, що цей стратегічно важливий сектор національного господарства не стабільний. Характерними є тренди до покращення низки макроекономічних параметрів розвитку туризму й рекреації в Україні, однак повноцінний економічний та зокрема ресурсний потенціал в цій сфері ще далеко не реалізований. Відтак, державна політика, орієнтована на розвиток туризму і рекреації в регіонах України (з урахуванням регіональної та місцевої специфіки), має плануватися та впроваджуватися з урахуванням ресурсних можливостей та доступу до їх покращення, динаміки галузі та ринкового середовища, соціально-економічного стану території функціонування.
Рис. 2. Напрями та інструментарій державної політики розвитку туризму і рекреації в Україні (авторська розробка)
З урахуванням усіх особливостей діяльності пріоритетними напрямами розвитку туризму і рекреації в регіонах України мають стати підвищення ефективності управління іміджем, впровадження маркетингових підходів, формування туристстичних потоків на засадах логістики, розвиток та ефективне використання інтелектуально-кадрового місцевого ресурсу, формування та запровадження партнерських відносин, підвищення рівня якості туристичних послуг.
В частині розвитку сектору рекреації України провідними векторами доцільно визначити: покращення інституційних (особливо економіко-правових) основ регулювання відносин в цій сфері; досягнення високої (належної) фінансово-економічної діяльності суб'єктів господарювання сфери рекреації, стимулювання нарощення внутрішніх та зовнішніх інвестицій у модернізацію та відновлення закладів рекреації, підтримка з боку держави і суспільства створення нових робочих місць; розвиток в'їзного та внутрішнього туризму, сільського (зеленого), екологічного туризму; розширення практик кооперації та міжнародної співпраці, утвердження України на світовому туристичному ринку; формування більш сприятливого середовища для розвитку туризму й рекреації через спрощення податкового, валютного, митного та інших видів регулювання; забезпечення доступності туризму та екскурсійних відвідувань тощо.
Подальші наукові дослідження в цій сфері мають стосуватися обґрунтування пріоритетів та засобів державної політики підтримки суб'єктів туризму та рекреації в Україні в умовах війни.
Список літератури
1. Павліха Н. В., Цимбалюк І. О., Савчук А. Ю. Сталий розвиток туризму та рекреації: сучасні виклики й перспективи для України : монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2022. 211 с.
2. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Рудковський О. В., Бєлікова С. О. Стан та тенденції розвитку туристичного комплексу в контексті забезпечення економічної безпеки України. Економіка та держава. 2019. № 9. С. 17-25.
3. Сінгуцький О. В. Державна політика розвитку туризму: зарубіжний досвід. Публічне управління та митне адміністрування. 2019. № 4 (23). С. 79-89.
4. Ахмедова О. О. Теоретичні та прикладні засади державної політики у сфері забезпечення безпеки туристичної галузі (вітчизняний та закордонний дослід. Публічнеуря^^вання. 2022. № 2 (30). С. 10-15.
5. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Рудковський О. В., Бєлікова С. О. Державне регулювання розвитку туристичного комплексу як галузевий елемент системи економічної безпеки держави. Проблеми економіки. 2019. № 2. С. 31-38.
6. Мізюк Б. М. Миронов, Ю. Б. Методологічні основи системного управління в індустрії гостинності. Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі. 2022. № 5. С. 59-67.
7. Підвальна О. Г. Рекреаційно-туристичні комплекси в соціально-економічному розвитку країни та її регіонів. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Економіка іуправління. 2019. Том 30(69). № 5. С. 150-154.
8. Дребот О. І., Бабікова К. О. Основи розвитку туристично-рекреаційного потенціалу регіонів. Збалансоване природокористування. 2022. № 1. С. 5-11.
9. Жук П. В. Туристично-рекреаційна сфера регіону як об(єкт дослідження конкурентоспроможності. Регіональна економіка. 2022. № 2. С. 17-24.
10. Філюк С. М. Екосистемна безпека як парадигма державної соціально-економічної політики у сфері відновлення туристично-рекреаційного потенціалу (на прикладі кризи COVID-19). Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2022. Том 32. С. 339-346.
11. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Рудковський О. В., Бєлікова С. О. Аспекти безпеки розвитку туристичної галузі України в умовах гібридних загроз. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 11. С. 10-15.
12. Філюк С. М. Ідентифікація загроз екосистемному відновленню безпеки туристично-рекреаційного потенціалу
України у воєнний час. Академічнівізії.2023.№16. URL :https://academy-
vision.org/index.php/av/article/view/137/125.
13. Державна служба статистики. Туризм. URL : https://www.ukrstat.gov.ua.
References
1. Pavlikha, N. V., Tsymbalyuk, I. O., Savchuk, A. Yu. (2022). Staly;y roz^;ytok turyzmu ta rekreatsiyi: suchasni v;ykl;yky y perspektyvy dlya Ukrayiny. [Sustainable development of tourism and recreation: modern challenges and prospects for Ukraine]. Vezha-Druk. Lutsk. Ukraine.
2. Vasyltsiv, T. G., Lupak, R. L., Rudkovskii, O. V., Belikova, S. O. (2019). «The state and trends of the development of the tourist complex in the context of ensuring the economic security of Ukraine». Ekonomika ta derzhava. no. 9, pp. 17-25.
3. Singutsky, O. V. (2019). «State policy of tourism development: foreign experience». Publichne upravlinnya ta mytne administruvannya. no. 4 (23), pp. 79-89.
4. Akhmedova, O. O. (2022). «Theoretical and applied principles of state policy in the field of ensuring the safety of the tourism industry (domestic and foreign experience». Publichne uryaduvannya. no. 2 (30), pp. 10-15.
5. Vasiltsiv, T. G., Lupak, R. L., Rudkovskyi, O. V., Belikova, S. O. (2019). «State regulation of the development of the tourist complex as a branch element of the system of economic security of the state». Problemy ekonomiky. no. 2, рр. 31-38.
6. Mizyuk, B. M., Mironov, Yu. B. (2022). «Methodological foundations of system management in the hospitality industry». Tourism and hospitality industry in Central and Eastern Europe. no. 5, pp. 59-67.
7. Podvalna, O. G. (2019). «Recreational-tourist complexes in the socio-economic development of the country and its regions». Vchenizapysky TNU imeni V. I. Vernads'koho. Seriya: Ekonomika i upravlinnya. vol. 30 (69). no. 5, pp. 150-154.
8. Drebot, O. I., Babikova, K. O. (2022). «Fundamentals of development of the tourist and recreational potential of regions». Zbalansovane pryrodokorystuvannya. no. 1, рр. 5-11.
9. Zhuk, P. V. (2022). «Tourism-recreational sphere of the region as an object of competitiveness research». Rehional'na ekonomika. no. 2, pp. 17-24.
10. Filyuk, S. M. (2022). «Ecosystem security as a paradigm of state socio-economic policy in the field of restoration of tourism and recreation potential (on the example of the COVID-19 crisis)». Nauk^^i za^^sky L^^ivs'koho universytetu biznesu ta prava. vol. 32, pp. 339-346.
11. Vasyltsiv, T. G., Lupak, R. L., Rudkovskyi, O. V., Belikova, S. O. (2019). «Security aspects of the development of the tourism industry of Ukraine in conditions of hybrid threats». Investytsiyi: praktyka ta dosvid. no. 11, pp. 10-15.
12. Filyuk, S. M. (2023). «Identification of threats to the ecological restoration of the security of the tourist and recreational potential of Ukraine in wartime». Akademichni viziyi. no. 16. Available at: https://academy- vision.org/index.php/av/article/view/137/125.
13. State Statistics Service. Tourism. Available at : https://www.ukrstat.gov.ua.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття державної політики як особливого виду діяльності в суспільстві, її сутність і характерні риси. Історія формування політичної науки в Україні, її сучасний стан і перспективи розвитку. Сутність політичної свідомості, її зміст, структура і типологія.
контрольная работа [47,1 K], добавлен 26.02.2009Дослідження сутності, головних завдань, напрямків, принципів та шляхів реалізації державної молодіжної політики. Аналіз нормативно-правових актів, що її регулюють. Проблеми працевлаштування молоді в Україні. Причини безробіття. Забезпечення молоді житлом.
реферат [39,5 K], добавлен 15.04.2013Визначення раціональних та утопічних ідей в марксисткій концепції політики. Стрижневі політичні ідеї марксизму. Політична культура в Україні, перспективи розвитку. Високий рейтинг інтересу до політики є індикатором розвинутого громадянського суспільства.
контрольная работа [29,5 K], добавлен 13.03.2009Сутність та соціальна природа політики. Групи визначень політики та її функції. Ефективність виконання функцій політики, принципи формування і здійснення. Класифікація та головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах. Специфіка воєнної політики.
реферат [28,2 K], добавлен 14.01.2009Сутність, соціальна природа та принципи політики. Обґрунтування антропологічного розуміння політики. Класифікація і тенденції розвитку політики в сучасному суспільстві. Специфіка воєнної політики. Національна, валютно-фінансова та екологічна політика.
реферат [34,9 K], добавлен 14.01.2009Законодавча влада в системі розподілу державної влади в Україні та суть вдосконалення її організації і діяльності. Шляхи оптимізації взаємодії інститутів президента України та Верховної Ради України у рамках парламентсько-президентської форми правління.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 02.06.2010Періоди розвитку філософської та політичної думки Відродження. Влив гуманізму Відродження на соціально-суспільне життя. Ідеї лютеранства, кальвінізму, протестантизму як стимули у розвитку політології наприкінці XV ст. Суспільно-політичні ідеї Реформації.
реферат [24,2 K], добавлен 29.04.2011Розвиток культурної дипломатії Великої Британії та її зовнішньополітичних напрямів 1997-2010 років. Виникнення та характеристика поняття "нового лейборизму", його вплив на різні рівні британського суспільства. Суть подальшого піднесення політики країни.
статья [28,0 K], добавлен 18.08.2017Сутність Закону "Про засади державної мовної політики", аналіз його змісту та функцій. Висновки щодо закону деяких державних інституцій України та закордонних організацій. Результати прийняття даного закону та його вплив на українське суспільство.
реферат [54,5 K], добавлен 23.12.2012Історія та основні етапи виникнення політичних партій на Україні. Напрями діяльності перших українських партій початку XX ст., тенденції їх розвитку. Основні причини та шлях становлення багатопартійності. Діяльність політичних сил після розпару СРСР.
реферат [33,6 K], добавлен 04.09.2009Поняття "державної влади" як політологічної категорії, теоретичні підходи до розуміння її природи. Концепція поділу і єдності влади Дж. Локка, Ш. Монтеск'є і Гегеля. Реалізація доктрини функціонального поділу влади в сучасній Україні, її ефективність.
реферат [18,9 K], добавлен 10.03.2010Предмет соціальної філософії. Аналіз закономірностей нерозривного розвитку філософії і політики. Основні показники розвитку суспільства. Політична система суспільства, її структура та функції. Шляхи подолання кризи взаємовідносин людини і природи.
эссе [15,2 K], добавлен 27.11.2015Глобалізація як один з провідних процесів світового розвитку. Сучасні тенденції світового розвитку у контексті глобалізації. Поняття та сутність глобальної політики. Глобальні соціально-економічні проблеми. Характеристики глобальних проблем людства.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 12.06.2010Політична реклама як основний чинник виборчої кампанії, її ціль і комунікативні завдання, особливості розвитку та застосування в Україні. Вплив ЗМІ на поведінку електорату. Маніпулятивні аспекти політичної реклами під час парламентських виборів 2012 р.
курсовая работа [52,2 K], добавлен 23.01.2015Поняття державної влади і конституційне визначення її меж. Співвідношення законодавчої і виконавчої гілок державної влади в аспекті політичного режиму. Політична реформа - засіб подолання протистояння між інститутами влади і зміцнення демократичних засад.
дипломная работа [106,2 K], добавлен 18.11.2010Теоретичний аналіз сутності політики у суспільстві. Вивчення її структури, у якій зазвичай виокремлюють: політичну організацію, політичну свідомість, політичні відносини та політичну діяльність. Характеристика функцій, суб’єктів та об’єктів політики.
реферат [31,0 K], добавлен 06.06.2010Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України. Регіональна соціально-економічна дезінтеграція України та її характер. Економічний регіональний розвиток України. Інвестиційний клімат і привабливість регіонів. Транскордонне співробітництво.
творческая работа [27,2 K], добавлен 17.10.2007Історія виникнення, переваги і недоліки політичного лобізму, його регламентація в західних країнах та в Україні. Інституційні механізми розподілу і перерозподілу влади. Роль зацікавлених груп у реалізації основної лобістської функції - тиску на владу.
реферат [31,4 K], добавлен 09.11.2010Тенденції міжнаціональної взаємодії в Україні, чинники формування нації. Характеристика сутності та спрямування національної політики. Напрями етнополітики - заходів і намірів держави в галузі регулювання етноісторичних, етико-культурних взаємин народів.
реферат [29,8 K], добавлен 13.06.2010Чинники, які б перешкодили маніпулятивному впливу на суспільство. Визначення системи нормативних обмежень маніпулювання електоратом у виборчому процесі (на прикладі останніх виборчих кампаній в Україні). Аналіз психологічних аспектів маніпулювання.
автореферат [35,7 K], добавлен 11.04.2009