Фейкові референдуми і спотворене народовладдя - інструменти військової агресії РФ проти України і західної демократії

Феномен «референдної демократії» з'являється пізніше самих референдумів у Швейцарії, Північноамериканських колоніях (з кін. XVIII ст. США) та Франції, в процесі розвитку доктрини конституціоналізму, конституцій і конституційної демократії. Але самі традиції та культура демократії та кращі практики проведення референдумів у цих державах сформували основні моделі референдної демократії.

Так, щодо утвердження референдумів у США на місцевому рівні, А. де Токвіль писав наступне.

«Громади були тим місцем, яке об'єднувало й міцно зв'язувало людей і де вони могли виявити свої інтереси та пристрасті, здійснити свої права й виконати обов'язки. В середині громади кипіло справжнє й активне політичне життя, цілком демократичне й республіканське за своєю суттю. ... Будь-які громадські справи, що зачіпали інтереси всіх жителів громади, обговорювалися, як в Афінах, на центральному майдані або на загальних зборах» [8, с. 48].

На сьогодні американські дослідники у роботі «Важким шляхом демократії» (2004 р.) визначають референдум, як «пряме голосування народу по законопроекту чи по поправці до конституції штату. Питання, що виносяться на всенародне голосування називаються пропозиціями. Двадцять чотири штати дозволяють всенародний референдум по законам, і всі штати, окрім Алабами, вимагають проведення референдуму по поправці до конституції. Більшість референдумів виносяться на голосування не виборцями, а законодавчими зібраннями» [38, с. 217]. Місцеві референдуми стали важливою складовою конституційного ландшафту більшості штатів у США.

Таким чином, на кін. XIX ст. у Швейцарії, США та Франції на рівні доктрини, конституції та правозасто- совної практики, сформували три основні моделі референдної демократії, що отримали свій подальший розвиток у світі в наступні півтора століття [39, с. 45-49]. Охарактеризуємо коротко їх сутність і зміст.

По-перше, швейцарська модель референдної демократії стала своєрідним «місточком», що поєднав давні традиції народоправства з європейським конституціоналізмом. Її зміст полягає у всебічному використанні різних видів референдумів на рівні кантонів і федерації для обов'язкового розгляду конституційних поправок (пропозицій), питань входження та виходу Швейцарії до міжнародних угод і союзів, а також інших питань (проектів рішень), які громадяни вважають такими, що вимагають загального розгляду та голосування щодо них.

При цьому, референдуми у Швейцарії, навіть з політико-правових питань, позбавлені надмірної політи- зованості: їх результати, навіть самі непередбачувані, ніколи не тягнуть за собою дострокових виборів чи політичних відставок. Швейцарська модель референдної демократії - це насамперед повна свобода і рівність вибору громадян і їх відповідальність за рішення референдумів. Ця модель референдної демократії вбачається найбільш популярною в європейських державах, хоча жодна інша держава Європи чи світу не змогла повністю відтворити її в своїй політико-право- вій системі.

По-друге, американська модель ре- ферендної демократії отримали свій розвиток у США під впливом розвитку традицій самоврядності пуританських громад, які стали першими осередками публічної влади у Північноамериканських колоніях із XVII ст. Вона отримала своє поширення виключно на рівні штатів, для безпосереднього вирішення важливих для цих громад питань. Починаючи з XVIII ст. референдна демократія в США стає складовою політичних процесів й застосовується до легітимізації конституцій штатів і поправок до них. Хоча, громади окремих штатів і нині залишаються байдужими до потенціалу референдумів, покладаючи свої надії на легіслатури штатів і потенціал партиси- паторної демократії.

По-третє, французька модель рефе- рендної демократії була заснована до теоріях і доктринах мислителів XVIIXVIII ст., насамперед Ж.-Ж. Руссо, про народний суверенітет і його безпосередню реалізацію громадянами, а також на суперечливих політико-пра- вових практиках проведення т.з. «плебісцитних референдумах» в процесі конституційного державотворення за часів Великої Французької революції та Наполеонівських воєн у Європі. Нині референдна демократія у Франції має два «поверхи»: на загальнонаціональному рівні - це механізм зміни політико-правового ландшафту республіки; на місцевому - буденний перевірений інструмент місцевого самоврядування.

Виокремлені нами моделі ре- ферендної демократії на сьогодні приросли багатьма іншими, новими моделями (скандинавська, латиноамериканська, іберійська, пострадянська, ісламська etc, що комплексно досліджувались М. Оніщуком і іншими вітчизняними правниками, включаючи авторів цієї публікації [40, с. 267; 13, с. 59-107]. Їх типологія зумовлена особливостями правових систем, державно-політичного устрою та історично сформованих і утверджених традиціях конституційної демократії в окремо взятих державах і регіонах. Водночас, саме швейцарська, американська та французька моделі референдної демократії до сьогодні залишаються визначальними для розвитку цього виду конституційної демократії в усьому світові, включаючи й Україну.

При цьому, наявність і дієвість режиму референдної демократії є в XXI ст. є не лише умовою для проведення демократичних всенародних голосувань із найважливіших питань загальнодержавного та місцевого значення, а й запобіжником від використання референдумів диктаторами і недемократичними режимами у своїх власних вузьких політичних цілях: для консервації чи продовження влади, легалізації анексованих територій тощо.

Висновки та перспективи подальших розробок. Отже, під рефе- рендною демократією слід розуміти самостійний конституційний режим, заснований на цінностях, принципах, політико-правовій культурі та традиціях народовладдя, доктрині, кращих правотворчих, правозастосовних і правосудних (юрисдикційних) практиках організації та проведення референдумів з найбільш важливих питань життя суспільства, територіальних громад і держави, та передбачає забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення референдумів і реалізації їх рішень, з врахуванням законних інтересів усіх голосуючих.

В Україні, яка має тисячолітні традиції вічевої та козацької демократії, поважну історію національно-визвольної боротьби за власну державність, свободу й народовладдя, а також досвід легітимації національної державності на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року та проведення низки місцевих референдумів (більше 200). При цьому,

в Україні відсутня традиція фейко- вих референдумів, які не можуть бути прийнятними у будь-якому вільному громадянському суспільстві.

Вітчизняна правнича наука, як зазначалось попередньо, сформувала доктринальні основи референдумів і референдної демократії, з урахуванням кращих зарубіжних наукових надбань і практик. Питання про референдуми, як конституційну форму безпосередньої реалізації народного суверенітету, є обов'язковою темою підручників і навчальних посібниках, на основі яких університети готують майбутніх правників.

Парламент розробив і почав втілювати нові законодавчі механізми організації та проведення референдумів в Україні. Так 26 січня 2021 р. Верховна Рада України новий Закон України «Про всеукраїнський референдум». Парламентом також підготовлено проєкт нового спеціального Закону «Про місцеві референдуми», який напередодні військової агресії рф до України отримав Терміновий спеціальний висновок № 1066/2021 щодо проєкту Закону про місцевий референдум (CDL-PI(2022)001, Страсбург, 10.02.2022) [23]. Зазначені обставини дозволяють обґрунтовано сподіватись на відродження конституційного режиму референдної демократії в Україні.

Таким чином, усі основні компоненти референдної демократії в Україні сформовані або завершуються в своєму формуванні. Подальша законотворча діяльність Української держави на шляху до вступу до Європейського Союзу іще більше наблизить нашу національну модель референдної демократії до цінностей 30 і принципів ЄС у сфері народовладдя. Натомість, фейкові референдуми, які дискредитують саме слово «референдум», і інші елементи спотвореної демократії, які рф намагається нав'язати на тимчасово окупованих територіях України, є іще одним інструментом військової агресії не лише проти нашої держави, а й проти цінностей та принципів Західної демократії.

Коли рукопис цієї статті був відредагованим, то 20 вересня 2022 року представники окупаційних режимів в окремих районах Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей, у кращих традиціях російської спотвореної демократії заявили про проведення «референдумів» про приєднання до рф, які будуть проведені через 3 дні, упродовж 23-27 вересня цього року. Тобто, упродовж 5 днів (!). Ці ініціативи з проведення рф фейко- вих референдумів засудили представники більшості демократичних держав світу - США, держав-членів ЄС, Канади і ін.

Зокрема, Державний секретар США Е. Блінкен у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН 20 вересня 2019 року наголосив, що проведення фальшивих «референдумів» і можлива мобілізація в рф є ознакою невдачі та слабкості Росії [41]. У свою чергу, Посол США в Україні Б. Брінк наступного дня наголосила, що США ніколи не визнають претензій росії на ніби то анексовану територію України, та заявила наступне: «Фальшиві референдуми та мобілізація є ознаками слабкості, провалу Росії» [42].

Реагуючи на ініціативи щодо проведення псевдореферендумів, Український Парламент 21 вересня 2022 р. утвердила «Заяву Верховної Ради

України у зв'язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації в світі, спровокованим останнім рішенням злочинної влади Російської Федерації» в якій рішуче засудила організацію та проведення будь-яких незаконних референдумів на тимчасово окупованих територіях України та закликала світову спільноту не визнавати їхні результати, а також дати належну оцінку таким діям рф. [43].

Фейковий характер анонсованих на 23-27 вересня 2022 року «референдумів» є очевидним, а розтягування «голосування» на 5 дні - не що інше, як калькуванням механізму спотвореної демократії, що був апробований рф всередині федерації на референдумі 2020 року та на місцевих виборах 2022 року. Ці бутафорські «референдуми» порушують всі цінності, принципи і положення міжнародного права, Конституції та законів України, спотворюють саму сутність і зміст референдумів, як важливих інститутів конституційної демократії.

Відзначимо, що проведення референдумів в умовах воєнного стану не відповідає демократичним практикам реалізації цієї форми безпосередньої демократії. До того ж, відповідно до ст. 73 Конституції України, всі питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом. Згідно з частиною другою ст. 133 Конституції України Донецька, Запорізька, Луганська та Херсонська області входять до складу України [44].

Питання цих фейкових референдумів не можуть бути і предметом місцевих референдумів в Україні. Адже, відповідно до частини третьої ст. 140 Конституція України, місцеві референдуми можуть проводитись виключно територіальними громадами, у межах їх компетенції [44]. Очевидно, що питання про зміну території України не відносяться до компетенції місцевих референдумів. До того ж, в Україні через військову агресію не прийнятий закон про місцеві референдуми, який би унормував підстави, предмет і порядок безпосереднього вирішення територіальними громадами питань місцевого значення.

Не має сенсу детально аналізувати порушення вимог щодо процедури призначення, організації та проведення референдумів. Організація проведення референдумів за 48 годин суперечить не лише чинному законодавству, а здається й законам фізики. У цьому сенсі згадується мудре українське прислів'я про те, що «дев'ять жінок не можуть за місяць виносити здорову дитину за один місяць!».

Очевидно, що ноу-хау фейкових референдумів, які рф проводитиме на тимчасово окупованих територіях на Сході та Півдні України - це відсутність будь-якої розумної процедури їх проведення. Переконані, що ми знову побачимо fake news: обходи помешкань мирних громадян України озброєними військовими зі скриньками для голосування в руках; завезених із рф і інших окупованих рф територій фейкових «виборців»; масові фальсифікації голосувань, фейкових «спостерігачів» і т.п. І це іще раз дозволяє переосмислити юридично нікчемний «всекримький референдум» 2014 р., за проведення якого рф не отримала справедливого покарання від міжнародної спільноти. Як влучно визначив у своєму щоденному зверненні до громадян Президент України В.

Зеленський, нині «фарс із підготовкою псевдореферендумів на окупованій території демонструє, що відбувалось і у 2014 році в Криму й на Донбасі» [45].

Фейкові референдуми рф в Україні - це не про процедурну демократію, і не про популярну на Заході теорію Ю. Габермаса про деліберативну демократію та легітимність державно-владних рішень, заснованих на демократичному дискурсі та процедурах у суспільстві [45]. Це, як зазначив Президент Франції Е. Макроном на 77-й Генеральній Асамблеї ООН, характеризується термінами «цинізм» і «провокація» [47].

До того ж, ці бутафорські референдуми рф є іще й викликом для Західної демократії та іще одним цинічним злочином держави-агресора. Проведення фейкових референдумів окупаційною владою рф на території України є не чим іншим, як спробою, всупереч вимогам ст. 45 Гаазької конференції, по-суті, привести населення цих областей «під присягу» державі-агресору, поставити поза законом [48, с. 47].

Очевидно, що організація фейко- вих референдумів і участь у них громадян України на тимчасово окупованих рф територіях нашої держави є неприпустимою та матиме не лише морально-етичні, а й юридичні наслідки. Усі дії щодо насильницького примушування громадян до участі в «референдумі» або підкупу будуть кваліфіковані як відповідні кримінальні злочини. А з огляду, що вони відбуваються разом із воєнними злочинами на тих територіях, то покарання буде найсуворішим [49].



Список використаних джерел

Сучасний англо-український та українсько-англійський словник: 200 000 слів. Уклад.: В. Мюллер, М. Зубков, В. Фе- дієнко; наук. та літ. ред. Кононенко К.М. Вид. 4-е, випр. та доп. Харків: ВД «ШКОЛА», 2021. 994 с.

Рішення Конституційного Суду України № 2-рп/2014 від 14 березня 2014 р. у справі за конституційними поданнями виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Про проведення загальнокримсько- го референдуму» (справа про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим). Офіційний вісник України. 2014. № 26. ст. 766.

Урбинати Н. Искаженная демократия. Мнение, истина и народ. Пер. с англ. Д. Кралечкин; Научн. ред., перев. В. Софронов. Москва: Изд-во Института Гайдара, 2016. 448 с.

Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейської Комісії, Європейського Парламенту, Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі та їх парламентських асамблей, урядів і парламентів держав світу щодо невизнання організації та проведення окупаційними адміністраціями Російської Федерації псевдорефе- рендумів на тимчасово окупованих територіях України: Постанова Верховної Ради України від 29 липня 2022 р. № 2484-IX. Голос України від 05.08.2022. № 160.

Вильсон В. Государство. Прошлое и настоящее конституционных учреждений. С приложением текста важнейших конституций. Перевод под ред. А.С. Ященко. С предисл. М.М. Ковалевского. С прилож. текстов важнейших констит. Москва: Изд.

В.М. Саблина, 1905. XLVII, 569, 166 с.

Дюнан А. Народное законодательство в Швейцарии. Исторический обзор. Пер. с фр. Г.Ф. Львовича. С.-Петербург: Типография Альтшуллера., 1896. 78 с.

Курти Т. История народного законодательства и демократии в Швейцарии. Пер. с нем. Г.Ф. Львовича. С.-петербург: т-во «Знание», 1900. VIII с.; 238 с.

Токвіль А. де. Про демократію в Америці. У двох томах. Перекл. з франц. Г. Філіпчука та М. Москаленка. Перемов. А. Жардена. Київ: Вид. дім «Всесвіт», 1999. 590 с.

Чебаненко О.Д., Грищук О.Ю., Ко- лодяжна Н.В., Євгеньєва А. Референдуми в Європейському Союзі. За ред. Д.С. Ко- вриженка. Київ: ФАДА. ЛТД, 2007. 186 с.

Місцеві референдуми в Україні: теоретичні та нормопроектні аспекти: матеріали «круглого столу», 23 липня 2009 р., м. Київ. Передмов. М. В. Оніщука; Автор. кол.: Федоренко В. Л. (кер.), Ляшко І.В., Базілевич Д.С., Кузнецова Н.О., Черничка Л.В.; Упоряд.: Пиняк С.І., Гарбуз Ю.П., Степанян Г.С. Київ: СПД Москаленко О. М., 2009. 60 с.

Кауфман Б. Сучасна пряма демократія. Перше видання / Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії (EDA), Presence Switzerland. 2018. № 1. 36 с.

Народовладдя в Україні: глобаліза- ційні виклики: монографія / Р.О. Стефан- чук, С.О. Кузніченко, І.М. Мишак, О.В. Сов- гиря, В.Л. Федоренко, А.О. Янчук. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 764 с.

Стефанчук Р.О., Федоренко В.Л. Всеукраїнський референдум у системі ре- ферендної демократії: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 162 с.

Стефанчук Р., Мищак І., Янчук А. Концептуальні аспекти становлення народовладдя в умовах глобалізації: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 168 с.

Стефанчук Р.О., Кузніченко С.О., Янчук А.О. Народовладдя та надзвичайні правові режими (міжнародний досвід та українська модель). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 252 с.

Стефанчук Р., Совгиря О., Ремін- ська Ю. Вплив конституційного судочинства на формування інституту народовладдя в умовах глобалізації. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 154 с.

Про всеукраїнський референдум: Закон України від 26 січня 2021 р. Офіційний вісник України. 2021. № 31. ст. 1762.

Fedorenko V., Nesterovych V. «Soft Law» in the Mechanism of the International and National Protection of the Constitutional Electoral Rights. Krytyka Prawa. Niezalezne studia nad prawem, tom 12, nr 3/2020. S. 178195.

Кодекс належної практики щодо референдумів» (CDL-AD (2007) 008rew) // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Пер. з англ. За ред. Ю.Б. Ключковського. Вид 2-е, випр. і допов. Київ: Логос, 2009. С. 268279.

Керівні принципи для конституційних референдумів на національному рівні (CDL-INF (2001) 10) // Європейський демократичний доробок у галузі виборчого права: Матеріали Венеціанської комісії, Парламентської Асамблеї, Комітету Міністрів, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи. Пер. з англ. За ред. Ю.Б. Ключковського. Вид 2-е, випр. і допов. Київ: Логос, 2009. С. 262-267.

Проведення референдумів на місцевому рівні: Резолюція 472 (2021) та Рекомендація 459 (2021) Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи від 18.05.2021. URL: https://rm.coe.int/holding- referendums- at-local-level-monitoring- committee-rapporteur-vla/1680a287be

Терміновий спеціальний висно

вок щодо законопроекту 3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум» (CDL-PL(2020)009, Страсбург, Варшава, 21.07.2020) / Європейська комісія за демократію через право (Венеційська клмісія) та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ). URL: https://www.coe.int/uk/web/kyiv/-/ urgent-joint-opinion-on-draft-law-3612-on- democracy-through-all-ukraine-referendum

Терміновий спеціальний висновок № 1066/2021 щодо проекту Закону про місцевий референдум (CDL-PI(2022)001, Страсбург, 10.02.2022). URL: https://komsamovr. rada.gov.ua/uploads/documents/43075.pdf

Старосольський В. Принцип більшості. Пер. з нім. К. Поліщука; вступ. стат.

С. Стемпеня; автор проекту і упоряд. М. Петрів. Львів: Вид-во «Літопис», 2018. 312 с.

Бузескул В. История Афинской демократии. С.-Петербург: Типогр. М.М. Стасюлевича, 1909. IV, 468 с.

Брун Г. Руководство к политической арифметике. Одесса: В Город. Типографии, 1845. 162 с.

Самюель Г. Либерализм. Опыт изложения принципов и программы современного либерализма в Англии. Пер. с англ. под ред. М. Мамуровского. Москва: Изд. И. Романова, 1906. XLI; 480 с.; VIII с.

Орландо В. Принципы конституционного права. Москва: Изд-е В.М. Саблина, 1907. VI, 297 с.

Сеньобос Ш. Политическая история современной Европы. Эволюция партий и политических форм (1814-1896). Пер. с франц. В. Поссе. Том I. С.-Петербург: Изд. Тов. «Знание», 1903. IV с.; 353 с.

Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Референдуми в Україні: історія та сучасність. За ред. акад. Ю.С. Шемшученка. Монографія. Київ: Ін-т держави і права НАН України, 2000. 248 с.

Боржо Ш. Учреждение и пересмотр конституций. Пер. П. Высоцкого. Под ред. Ф.Ф. Кокошкина. Москва: Изд-е М. и С. Сабашниковых, 1918. 288 с.

Тахтарев К. От представительства к народовластию. К изучению новейших стремлений политического развития современного общества. С.-Петербург: Изд-е «Библиотеки Обществознания». 228 с.

Лодыженский А. О плибисците в международном праве. Москва: В Уни- версит. Типогр. (М. Катков), 1883. 248 с.

Федоренко В.Л. Конституціоналізм і революції. Право України. 2018. № 4. С. 64-92.

Современные Конституции. Сборник действующих конституционных актов. Том II-ой. Федерации и Республики. Перевод под ред. и со вступительными очерками В.М. Гессена и Б.Э. Нольде. С-Петербург: Изд-во Юридического книжного склада «Право», 1907. 653 с.

Швейцарская прямая демократия / The Electoral Knowledge Network. URL: http:// aceproject.org/ace-ru/topics/es/esy/esy_ch02

Результаты референдума 15 мая 2022 г. В Швейцарии / SWI. Swissinfo.ch. URL: https://www.swissinfo.ch/rus/politics/% D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB% D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8B- %D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%8 0%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0% BC%D0%B0-15-%D0%BC%D0%B0%D1%8F- 2022-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0- %D0%B2-%D1%88%D0%B2%D0%B5%D0% B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0 %B8/47564462

Джанда К., Берри Д.М., Голдман Д., Хула К.В. Трудным путем демократии: Процесс государственного управления в США. Пер. с англ. Москва: РОССПЭН, 2006. 658 с., ил.

Федоренко В.Л. Сутність, походження і формування конституційних основ референдумів та основних моделей референдної демократії. Право України. 2020. № 8. С. 18-52.

Оніщук М. В., Федоренко В. Л. Проблеми генезису і типології референдної демократії: світовий конституційний досвід // Конституція і народний суверенітет в Україні: проблеми теорії і практики реалізації. Зб. наук. праць. За заг. ред. Кампа В. М., Савчина М. В. Київ, 2008. С. 232-267.

Blinken: Putin's «utter contempt and

disdain» for UN on display this week / CNN. URL: https://edition.cnn.com/world/live-

news/un-general-assembly-09-20-22/index. html

Фальшиві референдуми та мобілізація є ознаками слабкості, провалу Росії - Посол США/ Interfax-Україна. URL: https:// interfax.com.ua/news/political/860178.html

Заява Верховної Ради України у зв'язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації в світі, спровокованим останнім рішенням злочинної влади Російської Федерації Заяву Верховної Ради України у зв'язку з черговим етапом ескалації безпекової ситуації в світі, спровокованим останнім рішенням злочинної влади Російської Федерації від 21 вересня 2022 р. / Верховна Рада України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https://www.rada.gov.ua/news/ razom/228239.html

Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. ст. 141.

Російське рішення про мобілізацію - це визнання, що їх кадрова армія не витримала й посипалась - звернення Президента України / Президент України. Офіційне інтернет-представництво. URL: https://www.president.gov.ua/news/rosijske- rishennya-pro-mobilizaciyu-ce-viznannya- sho-yihnya-77929

Габермас Ю. Залучення іншого: Студії з політичної теорії. Пер. з нім. А. Дахній; наук. ред. Б. Поляруш. Львів: Астролябія, 2006. 415 с.

Макрон про російські «референдуми» на окупованих територіях: «Цинізм» / Європейська правда: URL: https://www.eurointegration.com.ua/ news/2022/09/20/7147164/

Федоренко В.Л., Юхимюк О.М., Адлер О.Г. Порушення основоположних прав людини внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у 2022 року та механізми притягнення військових злочинців до юридичної відповідальності. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2022. № 2 (20). С. 32-59.

Руслан Стефанчук: Будь-які результати «референдуму» не будуть визнані ні Україною, ні всім цивілізованим світом / Верховна Рада України. Офіційний вебпортал парламенту України. URL: https:// www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/228155. html



References

V. Myuller, (Eds.). nauk. ta lit. red. Kononenko K.M. (2021). Suchasny'j anglo- ukrayins'ky'j ta ukrayins'ko-anglijs'ky'j slovny'k: 200 000 sliv.[Modern English- Ukrainian and Ukrainian-English dictionary: 200,000 words]. Xarkiv: VD «ShKOLA». [in Ukrainian].

Rishennia Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy 2-rp/2014 vid 14 bereznia 2014 r. u spravi za konstytutsiinymy podanniamy vykonuiuchoho oboviazky Prezydenta Ukrainy, Holovy Verkhovnoi Rady Ukrainy ta Upovnovazhenoho Verkhovnoi Rady Ukrainy z prav liudyny shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) Postanovy Verkhovnoi Rady Avtonomnoi Respubliky Krym «Pro provedennia zahalnokrymskoho referendumu» (sprava pro provedennia mistsevoho referendumu v Avtonomnii Respublitsi Krym).(2014). [Decision of the Constitutional Court of Ukraine No. 2-рп/2014 of March 14, 2014 in the case of the constitutional submissions of the acting President of Ukraine, the Chairman of the Verkhovna Rada of Ukraine and the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine for Human Rights regarding the conformity of the Verkhovna Rada Resolution with the Constitution of Ukraine (constitutionality) of the Autonomous Republic of Crimea «On holding a Crimeanwide referendum» (the case on holding a local referendum in the Autonomous Republic of Crimea). Official Gazette of Ukraine]. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. [in Ukrainian].

Urbynaty N. (2016). Yskazhennaia demokratyia. Mnenye, ystyna y narod. [Distorted democracy. Opinion, truth and people] D. Kralechkyn (Trans). Moskva: Yzd- vo Ynstytuta Haidara [in Russian].

Pro Zvernennja Verkhovnoji Rady Ukrajiny do Orghanizaciji Ob'jednanykh Nacij, Jevropejsjkoji Komisiji, Jevropejsjkogho Parlamentu, Rady Jevropy, Orghanizaciji z bezpeky ta spivrobitnyctva v Jevropi ta jikh parlamentsjkykh asamblej, urjadiv i parlamentiv derzhav svitu shhodo nevyznannja orghanizaciji ta provedennja okupacijnymy administracijamy Rosijsjkoji Federaciji psevdoreferendumiv na tymchasovo okupovanykh terytorijakh Ukrajiny: Postanova Verkhovnoji Rady Ukrajiny vid 29 lypnja 2022 r. # 2484-IX [On the Address of the Verkhovna Rada of Ukraine to the United Nations, the European Commission, the European Parliament, the Council of Europe, the Organization for Security and Cooperation in Europe and their parliamentary assemblies, governments and parliaments of the world countries regarding the non-recognition of the organization and the holding of pseudo-referendums by the occupation administrations of the Russian Federation for a temporary occupied territories of Ukraine: Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine of July 29, 2022 No. 2484-IX]. Gholos Ukrajiny vid 05.08.2022 [in Ukrainian].

Vyljson V. (1905). Ghosudarstvo. Proshloe y nastojashhee konstytucyonnbkh uchrezhdenyj. S prylozhenyem teksta vazhnejshykh konstytucyj. A.S. Jashhenko (Trans). S predysl. M.M. Kovalevskogho. S prylozh. tekstov vazhnejshykh konstyt. [State. The past and present of constitutional institutions. With the text of the most important constitutions attached]. Moskva: Yzd. V.M. Sablyna [in Russian].

Djunan A. (1896). Narodnoe zakonodateljstvo v Shvejcaryy. Ystorycheskyj obzor. [National legislation in Switzerland. Historical review]. Gh.F. Ljvovych (Trans). S.-Peterburgh: Typoghrafyja Aljtshullera [in Russian].

7 Kurty T. (1900) Ystoryja narodnogho zakonodateljstva y demokratyy v Shvejcaryy. Gh.F. Ljvovych (Trans). [History of national legislation and democracy in Switzerland]. S.- peterburgh: t-vo «Znanye» [in Russian].

Tokvilj A. (1999). Pro demokratiju v Ameryci. U dvokh tomakh. Gh. Filipchuk ta M. Moskalenko (Trans). Peremov. A. Zhardena. [About democracy in America] Kyjiv: Vyd. dim «Vsesvit» [in Ukrainian].

Chebanenko O.D., Ghryshhuk O.Ju., Kolodjazhna N.V., (Eds.) (2007). Referendumy v Jevropejsjkomu Sojuzi. D.S. Kovryzhenko (red). [Referendums in the European Union]. Kyjiv: FADA. LTD [in Ukrainian].

Fedorenko V. L. (ker.), Ljashko I.V., & Bazilevych D.S. (2009). Miscevi referendumy v Ukrajini: teoretychni ta normoproektni aspekty: materialy «krughlogho stolu», 23 lypnja 2009 r., m. Kyjiv. [Local referendums in Ukraine: theoretical and regulatory aspects]. Kyjv: SPD Moskalenko O. M., [in Ukrainian].

Kaufman B. (2018). Suchasna prjama demokratija. [Modern direct democracy]. Pershe vydannja / Federaljnyj departament zakordonnykh sprav Shvejcariji (EDA) Presence Switzerland [in Switzerland].

Stefanchuk R., Kuznichenko S.O., Janchuk A.O. (Eds.) (2020). Narodovladdja v Ukrajini: ghlobalizacijni vyklyky: monoghrafija [People's power in Ukraine: globalization challenges]. Odesa: Vydavnychyj dim «Gheljvetyka» [in Ukrainian].

Stefanchuk R., Fedorenko V.L. (2020). Vseukrajinsjkyj referendum u systemi referendnoji demokratiji. [All-Ukrainian referendum in the system of referential democracy]. Odesa: Vydavnychyj dim «Gheljvetyka» [in Ukrainian].

Stefanchuk R., Myshhak I., Janchuk A. (2020). Konceptualjni aspekty stanovlennja narodovladdja v umovakh ghlobalizaciji. [Conceptual aspects of the formation of people's power in the conditions of globalization]. Odesa: Vydavnychyj dim «Gheljvetyka» [in Ukrainian].

Stefanchuk R.O., Kuznichenko S.O., Janchuk A.O. (2020). Narodovladdja ta nadzvychajni pravovi rezhymy (mizhnarodnyj dosvid ta ukrajinsjka modelj).[ People's power and emergency legal regimes (international experience and the Ukrainian model)]. Odesa: Vydavnychyj dim «Gheljvetyka» [in Ukrainian].

Stefanchuk R., Sovghyrja O., Reminsjka Ju. (2020). Vplyv konstytucijnogho sudochynstva na formuvannja instytutu narodovladdja v umovakh ghlobalizaciji.[ The influence of the constitutional judiciary on the formation of the institution of people's power in the conditions of globalization.] Odesa: Vydavnychyj dim «Gheljvetyka» [in Ukrainian].

Zakon Ukrajiny (2021) Pro vseukrajinsjkyj referendum: Zakon Ukrajiny vid 26 sichnja 2021 r. [On the All-Ukrainian Referendum: Law of Ukraine]. Oficijnyj visnyk Ukrajiny. 2021. # 31. [in Ukrainian].

Fedorenko V., Nesterovych V. (2020). «Soft Law» in the Mechanism of the International and National Protection of the Constitutional Electoral Rights. Krytyka Prawa. Niezalezne studia nad prawem [in Poland].

Kodeks nalezhnoji praktyky shhodo referendumiv» (CDL-AD (2007) 008rew) // Jevropejsjkyj demokratychnyj dorobok u ghaluzi vyborchogho prava (2009). Ju.B. Kljuchkovsjkogjo &(Trans). [Code of Good Practice Regarding Referendums” (CDL- AD (2007) 008rew) // European Democratic Development in the Field of Electoral Law]. Kyjiv: Loghos [in Ukrainian].

Kerivni pryncypy dlja konstytucijnykh referendumiv na nacionaljnomu rivni (CDL- INF (2001) 10) Jevropejsjkyj demokratychnyj dorobok u ghaluzi vyborchogho prava (2009). Ju.B. Kljuchkovsjkogjo &(Trans) (2009).[ Guidelines for Constitutional Referendums at the National Level (CDL-INF (2001) 10)] Kyjiv: Loghos [in Ukrainian].

Provedennja referendumiv na miscevomu rivni: Rezoljucija 472 (2021) ta Rekomendacija 459 Konghresu miscevykh ta reghionaljnykh vlad Rady Jevropy vid 18.05.2021.(2021). [Conducting referenda at the local level: Resolution 472 (2021) and Recommendation 459 (2021) of the Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe dated 18.05.2021]. URL: https://rm.coe.int/holding-referendums- at-local-level-monitoring-committee- rapporteur-vla/1680a287be [in Ukrainian].

Terminovyj specialjnyj vysnovok shhodo zakonoproektu 3612 «Pro narodovladdja cherez vseukrajinsjkyj referendum» (CDL-PL (2020)009, Strasburgh, Varshava, 21.07.2020) / Jevropejsjka komisija za demokratiju cherez pravo (Venecijsjka klmisija) ta Bjuro OBSJe z demokratychnykh instytutiv ta prav ljudyny (BDIPL).(2020). [Urgent special opinion on draft law 3612 “On people's power through an allUkrainian referendum” (CDL-PL (2020)009, Strasbourg, Warsaw, 21.07.2020). European Commission for Democracy through Law (Venice Commission) and OSCE Bureau for Democratic Institutions and Human Rights (ODIPL)].URL: https://www.coe.int/uk/web/ kyiv/-/urgent-joint-opinion-on-draft-law- 3612-on-democracy-through-all-ukraine- referendum [in Ukrainian].

Terminovyj specialjnyj vysnovok # 1066/2021 shhodo projektu Zakonu pro miscevyj referendum (CDL-PI (2022)001, Strasburgh.(2022). [Urgent Special Opinion No. 1066/2021 on the Draft Law on Local Referendum (CDL-PI (2022)001]. URL: https://komsamovr.rada.gov.ua/uploads/ documents/43075.pdf [in Ukrainian].

Starosoljsjkyj V. (2018). Pryncyp biljshosti. K. Polishhuk (Trans). [Majority principle]. Ljviv: Vyd-vo «Litopys» [in Ukrainian].

Buzeskul V. (1909).Ystoryja Afynskoj demokratyy. [History of Athenian democracy]. S.-Peterburgh: Typoghr. M.M. Stasjulevycha [in Russian].

Brun Gh. (18450. Rukovodstvo k polytycheskoj aryfmetyke. [Guide to political arithmetic]. Odesa: V Ghorod. Typoghrafyy [in Ukrainian].

Samjuelj Gh. (1906). Lyberalyzm. Opyt yzlozhenyja pryncypov y proghrammbi sovremennogho lyberalyzma v Anghlyy. [Liberalism. The experience of presenting the principles and program of modern liberalism in England] Per. s anghl. pod red. M. Mamurovskyj (Trans). Moskva: Yzd. Y. Romanova [in Russian].

Orlando V. (1906). Pryncypy konstytucyonnogho prava. [Principles of constitutional law]. Moskva: Yzd-e V.M. Sablyna [in Russian].

Senjobos Sh. (1903). Polytycheskaja ystoryja sovremennoj Evropbi. Ovoljucyja partyj y polytycheskykh form (1814-1896). V. Posse (Trans). [Political history of modern Europe. Evolution of parties and political forms (1814-1896)]. S.-Peterburgh: Yzd. Tov. «Znanye» [in Russian].

Poghorilko V.F., Fedorenko V.L. (2000). Referendumy v Ukrajini: istorija ta suchasnistj. [ Referendums in Ukraine: history and modernity]. Kyjiv: In-t derzhavy i prava NAN Ukrajinyi [in Ukrainian].

Borzho Sh. (918). Uchrezhdenye y peresmotr konstytucyj. P.Vysockyji .& F.F. Kokoshkyna (Trans).[Establishment and revision of constitutions]. Moskva: Yzd-e M. y S. Sabashnykovykh [in Russian].

Takhtarev K. (1903). Ot predstavyteljstva k narodovlastyju. K yzuchenyju novejshykh stremlenyj polytycheskogho razvytyja sovremennogho obshhestva. [From representation to democracy. To study the latest aspirations of the political development of modern society]. S.-Peterburgh: Yzd-e «Byblyoteky Obshhestvoznanyja» [in Russian].

Lodyzhenskyj A. (1883). O plybyscyte v mezhdunarodnom prave. [About plebiscites in international law]. Moskva: V Unyversyt. Typoghr. (M. Katkov) [in Russian].

Fedorenko V.L. (2018). Konstytucionalizm i revoljuciji. [Constitutionalism and revolutions]. Kyjiv: Pravo Ukrajiny [in Ukrainian].

Sovremennye Konstytucyy. Sbornyk dejstvujushhykh konstytucyonnykh aktov. Tom Il-oj. Federacyy y Respublyky. (1907). V.M. Ghessena & В.Э. Noljde (Trans). [Modern Constitutions. Collection of current constitutional acts. Volume II. Federations and Republics]. S-Peterburgh: Yzd-vo Jurydycheskogho knyzhnogho sklada «Pravo» [in Russian].

Shvejcarskaja prjamaja demokratyja [Swiss direct democracy]. The Electoral Knowledge Network. URL: http://aceproject. org/ace-ru/topics/es/esy/esy_ch02 [in Switzerland].

Rezuljtaty referenduma 15 maja 2022 gh. V Shvejcaryy. [The results of the referendum on May 15, 2022 in Switzerland]. SWI. Swissinfo.ch. URL: https://www. swissinfo.ch/rus/politics/%D1%80%D0%B 5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D 1%82%D0%B0%D1%82%D1%8B-%D1%8 0%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0 %B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC %D0%B0-15-%D0%BC%D0%B0%D1%8F- 2022-%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0- %D0%B2-%D1%88%D0%B2%D0%B5%D0% B9%D1%86%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0 %B8/47564462 [in Switzerland].

Dzhanda K., Berry D.M., & Gholdman

(2006). Trudnym putijm demokratyy: Process ghosudarstvennogho upravlenyja v SShA. [The hard way of democracy: The process of state governance in the United States]. Per. s anghl. Moskva: ROSSPEN [in Russian].

Fedorenko V.L. (2020). Sutnistj, pokhodzhennja i formuvannja konstytucijnykh osnov referendumiv ta osnovnykh modelej referendnoji demokratiji. [The essence, origin and formation of the constitutional foundations of referendums and the main models of referendum democracy]. Pravo Ukrajiny. [in Ukrainian]

Onishhuk M. V., Fedorenko V. L.

(2008).Problemy ghenezysu i typologhiji referendnoji demokratiji: svitovyj

konstytucijnyj dosvid // Konstytucija i narodnyj suverenitet v Ukrajini: problemy teoriji i praktyky realizaciji. [Problems of the genesis and typology of referential democracy: world constitutional experience // Constitution and national sovereignty in Ukraine: problems of theory and practice of implementation]. Kyjiv [in Ukrainian].

Blinken: Putin's “utter contempt and

disdain” for UN on display this week / CNN. URL: https://edition.cnn.com/world/live-

news/un-general-assembly-09-20-22/index. html [in USA].

Faljshyvi referendumy ta mobilizacija je oznakamy slabkosti, provalu Rosiji - Posol SShA [Fake referendums and mobilization are signs of Russia's weakness and failurer]. Interfax Україна. URL: https://interfax.com. ua/news/political/860178.html [in Ukrainian].

Zajava Verkhovnoji Rady Ukrajiny u zv'jazku z cherghovym etapom eskalaciji bezpekovoji sytuaciji v sviti, sprovokovanym ostannim rishennjam zlochynnoji vlady Rosijsjkoji Federaciji Zajavu Verkhovnoji Rady Ukrajiny u zv'jazku z cherghovym etapom eskalaciji bezpekovoji sytuaciji v sviti, sprovokovanym ostannim rishennjam zlochynnoji vlady Rosijsjkoji Federaciji vid 21 veresnja 2022 r. (2022)/.[ Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine in connection with the next stage of escalation of the security situation in the world, provoked by the latest decision of the criminal authorities of the Russian Federation Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine in connection with the next stage of escalation of the security situation in the world, provoked by the latest decision of the criminal authorities of the Russian Federation dated 21 September 2022]. Verkhovna Rada Ukrajiny. Oficijnyj vebportal parlamentu Ukrajiny. URL: https:// www.rada.gov.ua/news/razom/228239.html [in Ukrainian].

Konstytucija Ukrajiny, pryjnjata na p'jatij sesiji Verkhovnoji Rady Ukrajiny 28 chervnja 1996 r.(1996). [The Constitution of Ukraine, adopted at the fifth session of the Verkhovna Rada of Ukraine on June 28, 1996]. Vidomosti Verkhovnoji Rady Ukrajiny [in Ukrainian].

Roslyske rIshennya pro moblllzatslyu - tse viznannya, scho Yih kadrova armIya ne vitrimala y posipalas - zvernennya Prezidenta UkraYini / Prezident UkraYini. OfItsIyne Internet-predstavnitstvo. [The Russian decision to mobilize is a recognition that their personnel army did not last and crumbled - address of the President of Ukraine / President of Ukraine. Official online representation].URL: https://www. president.gov.ua/news/rosijske-rishennya- pro-mobilizaciyu-ce-viznannya-sho- yihnya-77929

Habermas Yu. (2006). Zaluchennia inshoho: Studii z politychnoi teorii. A. Dakhnii (Trans). B. Poliarush [Engaging the Other: Studies in Political Theory]. Lviv: Astroliabiia. [in Ukrainian].

Makron pro rosijsjki «referendumy» na okupovanykh terytorijakh: «Cynizm». [Macron on Russian “referendums” in the occupied territories: “Cynicism”]. Jevropejsjka Pravda URL:https://www.eurointegration. com.ua/news/2022/09/20/7147164/ [in Ukrainian].

Fedorenko V.L., Jukhymjuk O.M., Adler O.Gh. (2022). Porushennja osnovopolozhnykh prav ljudyny vnaslidok vijsjkovoji aghresiji Rosijsjkoji Federaciji proty Ukrajiny u 2022 roku ta mekhanizmy prytjaghnennja vijsjkovykh zlochynciv do jurydychnoji vidpovidaljnosti. [Violations of fundamental human rights as a result of the military aggression of the Russian Federation against Ukraine in 2022 and mechanisms for bringing war criminals to justice]. Ekspert: paradyghmy jurydychnykh nauk i derzhavnogho upravlinnja [in Ukrainian].

Ruslan Stefanchuk (2022): Budj-jaki rezuljtaty «referendumu» ne budutj vyznani ni Ukrajinoju, ni vsim cyvilizovanym svitom. [Any results of the “referendum” will not be recognized by Ukraine or the entire civilized world]. Verkhovna Rada Ukrajiny. Oficijnyj vebportal parlamentu Ukrajiny. URL: https:// www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/228155. html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...