Особливості виборів старост в Україні: практика довоєнного та воєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРІВ СТАРОСТ В УКРАЇНІ: ПРАКТИКА ДОВОЄННОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСУ

Рейтерович Ігор Вячеславович

кандидат політичних наук, доцент,

доцент кафедри парламентаризму

Анотація

вибори староста воєнний правовий

Встановлено особливості щодо виборів старост в Україні та визначені проблемні питання в цій сфері довоєнного та воєнного часу шляхом аналізу процедур прямих та непрямих виборів старост. Наголошено, що інститут старости є одним із наймолодших громадських інститутів в Україні, який з 2015 року пройшов багато життєвих циклів - від зародження до розвитку. Нині інститут старост в Україні набуває нового змісту, на що вказує той факт, що у громадах відзначається позитивна практика організації їх роботи, проте є проблеми безпосередньо щодо обрання старост в різних старостинських округах. Метою статті є дослідження особливостей обрання старост в мирних умовах та під час війни в Україні з огляду на найважливішу особливість демократичного державного режиму - участь громадян в управлінні справами держави, здійсненні державної влади, а також у діяльності органів місцевого самоуправління через тих представників, які отримують свої мандати в результаті політичної боротьби на загальних виборах. Звернуто увагу на важливість вирішення питання про правовий статус старости, що визначається на сьогодні його функціями (насамперед, підтримання та розвиток інфраструктури старостинських округів, забезпечення громадської безпеки та організація роботи з населенням у відповідній місцевості). Зроблено висновок, що врегулювання окремих моментів діяльності старост в Україні дозволить залучити більше населення до вирішення питань місцевого значення та підвищити ефективність діяльності органів місцевого самоврядування та власне старост у старостинському окрузі. Акцентовано увагу, що у мирний час функціонування інституту старост було нерозривно пов'язано із адміністративно-територіальною реформою, можна говорити про те, що під час війни саме децентралізація, в якій закладено зокрема і підвищення ролі місцевого самоврядування, дозволило забезпечити стійкість територіальних громад і старостинських округів в Україні. Натомість пандемія 2020-2023 років викликала обмежене залучення мешканців громад до прийняття рішень органами місцевого самоврядування, зокрема й не могло не відобразитися на процесі обирання старост. Поряд з цим, війна викликала необхідність до повернення централізації у більшості сфер державного управління, що викликало зміни у процедурі обрання старост в Україні. Зроблено також висновок, що модернізація інституту старости в Україні полягає у відновленні його статусу захисника інтересів та представника мешканців старостинського округу, визначенні рекомендацій місцевим радам щодо процедур, пов'язаних із обранням старости, дотриманні норм законодавства, що в комплексі має відбуватися у площині здійснення реформи децентралізації влади та подальшого розвитку територій старостинських округів в Україні.

Ключові слова: староста, старостинський округ, вибори, децентралізація, місцеве самоврядування, призначення.

Abstract

Reiterovych Ihor Vyacheslavovych PhD in Political Science, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Parliamentarianism of the Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko Kyiv National University

PECULIARITIES OF STAROSTA ELECTIONS IN UKRAINE: PRE-WAR AND WAR ASPECT

Specific features of the elections of starosta in Ukraine are established and problematic issues in this area of the pre-war and wartime period are identified by analyzing the procedures of direct and indirect elections of elders. It is emphasized that the Institute of starosta is one of the youngest public institutes in Ukraine, which has gone through many life cycles since 2015 - from birth to development. Currently, the institution of starosta in Ukraine is acquiring a new meaning, as indicated by the fact that there is a positive practice of organizing their work in communities, however, there are problems directly related to the election of starosta in various starostynsky districts. The purpose of the article is to study the peculiarities of the election of starosta in peaceful conditions and during the war in Ukraine, taking into account the most important feature of the democratic state regime - the participation of citizens in the management of state affairs, the exercise of state power, as well as in the activities of local self-government bodies through those representatives who receive their mandates as a result of political struggle in general elections. Attention was drawn to the importance of resolving the issue of the legal status of the starosta, which is currently determined by his functions (primarily, maintenance and development of the infrastructure of starostynsky districts, ensuring public safety and organizing work with the population in the relevant area). It was concluded that the regulation of certain aspects of the activities of the starosta in Ukraine will allow to involve more population in solving issues of local importance and increase the efficiency of the activities of local selfgovernment bodies and the starosta themselves in the starostynsky district. Attention is drawn to the fact that in peacetime the functioning of the institute of elders was inextricably linked with administrative and territorial reform, it can be said that during the war it was decentralization, in which the role of local self-government was enhanced, in particular, made it possible to ensure the stability of territorial communities and districts in Ukraine. Instead, the 2020-2023 pandemic caused limited involvement of community residents in decision-making by local selfgovernment bodies, in particular, could not fail to be reflected in the process of electing elders. Along with this, the war necessitated the return of centralization in most spheres of state administration, which caused changes in the procedure for the election of elders in Ukraine. It was also concluded that the modernization of the Starosta Institute in Ukraine consists in restoring its status as a defender of interests and a representative of the residents of the starostynsky district, determining recommendations to local councils regarding the procedures related to the election of the Starosta, compliance with the legislation, which should take place in the complex in the area of the implementation of the reform decentralization of power and further development of the territories of starostynsky districts in Ukraine.

Keywords: starosta, starostynsky district, elections, decentralization, local self-government, appointment.

Постановка проблеми

Місцева автономія є важливою ланкою в реалізації Національної політики сталого місцевого розвитку. Відповідно до Концепції розвитку сільських територій [5], основними проблемами є неготовність територіальних громад села, селища до ініціювання та участі у проектах місцевого розвитку, а також низька ефективність органів місцевого самоврядування у вирішенні проблемних питань розвитку сільських територій. Ці питання наша держава вирішила шляхом запровадження інституту старост у 2015 році як наслідок реформи децентралізації.

Староста, запроваджений Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» [11], відповідно до положення та посадової інструкції виконує свої повноваження на оплачуваній основі, розмір якої залежить від загальної чисельності населення територіальної громади. Введення інституту старост, особливості правового статусу старости, порядок обрання (призначення) старости та врахування думки мешканців щодо кандидатури на посаду старости, питання матеріально-технічного та організаційного забезпечення діяльності старости, порядок взаємодії старости з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими органами та організаціями, громадянами встановлюються Конституцією України, Законами України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» [12], від 07.06.2001 № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» у редакції від 01.08.2021 від 14.10.2014 [15].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Інститут сільських старост неодноразово був предметом вивчення у довоєнний час [6, 7, 16, 17]. У цій статті розглянуто питання, пов'язані з організацією виборів старост у мирний та воєнний часи. Інститут старости еволюціонував залежно від етапу децентралізації. При цьому староста не повинен бути представником влади, він має бути представником народу у владі. Більшість наукових розвідок функціонування інституту старости було здійснено у період до початку повномасштабної війни проти України у 2022 році. Це актуалізує вивчення змін що відбулися у місцевому самоврядуванні наразі, зокрема щодо виборів старост у старостинських округах.

Мета статті - дослідження особливостей обирання старост в мирних умовах та під час війни в Україні.

Виклад основного матеріалу

Адміністративно-територіальна реформа, розпочата у 2014 році в Україні, базувалася на об'єднанні територіальних громад задля зростання їх спроможності. Законом України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» встановлено інститут старост на основі обрання мешканцями відповідних територій з метою їх представництва у виконавчих органах рад ОТГ. Стаття 14 цього закону передбачає,що в сільських населених пунктах староста обирається на строк повноважень місцевої ради в порядку, визначеному законом про місцеві вибори. [13].

Відтоді перші вибори відбулися у 2015 році та були призначені радою відповідної ОТГ. Перші вибори старости призначаються відповідними зборами об'єднаної громади, сформованими після перших місцевих виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів та старост, до наступних виборів, коли буде обрано старосту та сформовано відповідні збори у правомочному складі. Однак закон не визначає час проведення перших виборів старост, залишаючи це питання на розсуд місцевих рад.

Наступні вибори старост передбачається проводити після призначення Верховною Радою України чергових місцевих виборів. Виборчий округ включає територію кожного населеного пункту (села, селища) в межах об'єднаної територіальної громади сіл, селищ, міст. Отже, ОТГ не мало можливості обирати одного старосту для кількох населених пунктів у разі доцільності та необхідності.

Кандидати на посаду старости повинні бути громадянами України, мати не менше 18 років, бути дієздатними, не вчиняти тяжких та особливо тяжких злочинів, не вчиняти злочинів проти виборчих прав громадян та не мати судимості за корупційні злочини (судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку). Право висування кандидатів на посаду старости реалізовувалося виборцями в кожному виборчому окрузі або через місцеві організації партій, або шляхом висування власних кандидатів. Тобто, особа могла бути висунута на посаду старости місцевою організацією партії або ж самостійно (самовисування).

Зауважимо, що виборче законодавство щодо кандидатів на посаду старост не встановлює вимог щодо наявності компетенцій у сфері місцевого самоврядування (спеціальної освіти, практичного досвіду тощо), а також граничного віку чи реєстрації/проживання в ОТГ. Власне термін проживання на відповідній території є певною дискримінаційною ознакою при обиранні старости й не може застосовуватися на виборах.

Це, на нашу думку, протирічить загальній думці про представництво народу у місцевій владі та функціоналу задач, які вирішує староста на які він уповноважений державою. Адже будь-хто претендуватиме на цю посаду, а на перше місце виходить партійна належність. Тому зауважимо про необхідність встановлення вимог до знань претендентів, що можливо встановити у Положенні про старосту.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)» [8] у 2017 році введено поняття «старостинський округ», який окреслив територію, мешканці якої обирають старосту. Старости є посадовими особами місцевого самоврядування, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, встановленому законом, і здійснюють свої повноваження на постійній основі.

Відповідно було внесено зміни до закону про місцеві вибори, за якими встановили, що обрання старости здійснюється за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, який включає територію одного або кількох населених пунктів (сіл, селищ), визначених сільською, селищною або міською радою ОТГ для забезпечення представництва інтересів жителів цих населених пунктів старостою. з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою. Поряд з цим, при приєднанні до ОТГ голова приєднаної громади ставав виконуючим обов'язки старости.

Станом на кінець 2019 року було 3207 старост в ОТГ (табл.1), з них: було обрано 800 (24,9 %). До липня 2020 року староста обираний на чергових виборах мав повноваження на 5 років за виключенням випадків дострокового припинення.

Таблиця 1

Інститут старост в об'єднаних територіальних громадах

Джерело: дані [2]

У 2020 році відбулися зміни законодавства (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» [9]), які змінили підхід до обирання старости.

Так, було скасовано прямі вибори старост та встановлено його призначення місцевими радами за поданням голів ОТГ. Обраний на виборах голова ОТГ має пропонувати власні кандидатури на посади старост, а рада їх лише затверджуватиме Характеристику інституту старост подано у табл. 2.

Як наслідок змін у виборчому законодавстві, зниження «порогу» застосування мажоритарної виборчої системи до громад з кількістю виборців до 10 тисяч осіб у сукупності із вищенаведеним, загрожувало відсутністю представництва певної частини жителів об'єднаних громад у органах місцевого самоврядування. Також було виключені положення Виборчого кодексу України [1] в частині обрання старост.

Таблиця 2

Розвиток інституту старост у 2021-2022 рр.

*у порівнянні з минулим кварталом

Джерело: сформовано автором за даними [2]

Для протидії цьому було розроблено законопроект № 5481 від 11.05.2021 задля відновлення прямих виборів старост (включено до порядку денного: 3369-ІХ від 05.09.2023). Хоча є й інша думка, за якою встановлення непрямих виборів є нормальною демократичною позицією, що відповідає чинному законодавству, адже представників у раді громади - депутатів, обирають на виборах, а вони обиратимуть старосту. Це спрощує вибори старости та зменшує відповідні витрати фінансів та часу. Однак, на противагу цьому, існує низка конфліктів в територіальних громадах, мешканці яких виступає проти певних кандидатур та їх затвердження. А голова громади подає зазвичай тих, з ким йому зручно працювати, нехтуючи думкою мешканців старостинського округу. Отже, мешканці не впливають ні на процес обрання старости, ні щодо його зміни.

Поряд з цим, у 2021 році Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» [10] статтю 54^-1 в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» викладено у новій редакції, за якою обирання старости відбувається:

затвердження - пропонує відповідний сільський, селищний, міський голова сільської, селищної, міської ради на строк її повноважень;

внесення кандидатури - громадські слухання, громадські збори та інші консультації з громадськістю проводяться у відповідному старостинському окрузі відповідно до порядку проведення консультацій з громадськістю, затвердженого місцевою радою;

погодження кандидатури - якщо за результатами громадських обговорень (громадських слухань, громадських зборів або інших форм консультацій з громадськістю) така підтримка отримана пропорційно до кількості мешканців кожного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах:

більше 20 % голосів до 1500 чоловік;

більше 17 % голосів від 1500 чоловік до 10 тис. чоловік;

більше 14 % голосів від 10 тис. чоловік до 20 тис. чоловік;

більше 10 % голосів від 20 тис. чоловік до 30 тис. чоловік;

більше 7 % голосів більше 30 тис. чоловік.

Повторно не може вноситися для затвердження в цьому старостинському окрузі кандидатура старости відповідного старостинського округу, якщо відсутня підтримка сільської, селищної, міської ради протягом поточного її скликання.

Відзначимо, що застосовано поняття «жителів», а не «виборців», реєстр яких ведеться та оновлюється, а їх кількість мешканців встановлювати важко, адже їх може бути 450-550 осіб. З приводу розробки порядку громадського обговорення теж є низка ситуацій, які потребують вирішення:

встановлення форми консультацій з громадськістю під час карантину, війни, інших надзвичайних ситуацій;

спосіб реалізації обговорення кандидатури старости;

кількість громадських обговорень для набрання необхідної кількості голосів;

відсутність необхідної кількості голосів за жодного з кандидатів;

тимчасовий інститут виконуючого обов'язки старости, зокрема у яких випадках воно можливе;

конфлікт між мешканцями громади, які обрали кандидатуру старости під час громадського обговорення та місцевою радою, яке не підтримує її;

конфлікт між мешканцями громади та сільським, селищним, міським головою, який не вносить на громадське обговорення кандидатуру старости, яка дійсно максимально підтримується жителями;

недопущення дискримінації при використанні різних форм громадського обговорення, оскільки у межах однієї територіальної громади мають бути визначені однакові форми громадського обговорення для всіх її старостинських округів.

В цілому вищенаведений закон не відповідає Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні [4], затвердженої у 2014 році, оскільки не забезпечено наближення представництва територіальної громади до населених пунктів: староста в кожному селі, який не є посадовою особою місцевого самоврядування, на яку поширюється низка обмежень. Питання ліквідації у Виборчому кодексі виборів старост потребує перегляду, а сам інститут старост - модернізації, зокрема й щодо встановлення гнучкого режиму його роботи. Також норма про необхідність проведення громадських консультацій є позитивною, однак відповідне законодавство відсутнє, а за надзвичайних умов (пандемія, війна) може значно ускладнити саму процедуру обирання старости.

Поряд з цим, кожен населений пункт згідно концепції реформування місцевого самоврядування повинен мати представництво у своїй раді на рівні депутата, що нівелюватиме деякі питання непрямих виборів старост.

Маємо бачення, що інститут старост потребує модернізації, відповідно до вимог Конституції та існуючому стану адміністративно-територіальної реформи. Проте, це можливо лише у післявоєнний час. Вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до потреби у централізації державного управління, а умови війни накладають свої обмеження, зокрема й щодо проведення громадських обговорень, затвердження рішень радою тощо. Органи місцевого самоврядування стали обмежені у своїх повноваженнях функціонуванням військово-цивільних та військових адміністрацій, робота виборчих органів та місцевих рад стала закритою та не оприлюднюється. Також у зв'язку із веденням бойових дій багато територіальних громад взагалі постали перед питанням функціонування інституту старост тих громад, в яких повноваження ради, її виконкому та голови здійснює начальник військової адміністрації населеного пункту.

В умовах війни в тих громадах, де рада, її виконком та голова здійснюють свої повноваження самостійно, можливе громадське обговорення кандидатури старости за умови відсутності зібрання великої кількості людей. Під час дії режиму воєнного стану неможливо покласти виконання обов'язків чи повноважень конкретного старости, однак як варіант виходу, це можна вирішити шляхом надання повноважень здійснювати окремі функції старости, що перебуває у відпустці, іншій посадовій особі місцевого самоврядування. Однак, про представницькі повноваження старости у цьому випадку не йдеться.

Якщо повноваження ради, її виконкому та голови здійснює начальник військової адміністрації населеного пункту, то він може затвердити на посаду старосту відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону «Про правовий режим воєнного стану» [14] у спосіб, передбачений ч. 1 ст. 54-1 Закону № 280 [12] (за результатами громадських обговорень).

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» [14] встановлює, що при утворенні військової адміністрації припиняються повноваження старост - у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів).

Для вирішення проблем розбалансування інституту старост під час війни розроблено законопроект (№9518 від 24.07.2023) про внесення змін до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану). Ним уточнюється процедура утворення старостатів, наділяється голова територіальної громади повноваженнями одноосібно призначати старосту у випадку бездіяльності відповідної місцевої ради. У виняткових випадках (якщо місцева рада достроково припинила свої повноваження; не затверджує тричі поспіль старост, кандидатури яких були підтримані на громадських обговореннях або ж якщо сесії місцевої ради не скликаються упродовж шести місяців) сільський, селищний, міський голова може призначати на посаду старост. Однак, є й обмеження повноважень призначеного таким шляхом старости - шість місяців, а в разі припинення повноважень місцевої ради - на строк повноважень сільського, селищного, міського голови. При мобілізації старости, сільський/селищний/міський голова можуть призначати виконуючим обов'язки іншу особу на відповідний час. Можливе проведення громадського обговорення он-лайн для обирання старости та зниження показнику щільності населення до 200 осіб для утворення старостинського округу.

Власне варто врахувати, що затвердження старост у старостинські округи не є обов'язком згідно з положеннями статті 6 Європейської хартії місцевого самоврядування [3] та стаття 140 Конституції України. В органах місцевого самоврядування можуть бути передбачено інші підрозділи чи посадові особи, які здійснюватимуть необхідний функціонал.

Висновки

Посада старости отримала своє правове закріплення у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Дана посада була введена законодавцем у 2015 році з метою більш ефективного вирішення місцевих питань територіальних громад та старостинських округів відповідно. Формування інституту старост в Україні здійснювалося декількома способами залежно від етапів реформи децентралізації.

По-перше, на початку реформи старост вибирали (через процедуру обрання), а з 2020 року - через процедуру призначення. Тому на часі питання удосконалення обрання старост, що має бути синхронізовано з виборчим законодавством, концепцією реформування місцевого самоврядування в Україні із обов'язковим представництвом інтересів всіх населених пунктів, що входять до складу старостинського округу.

Війна значно підвищила роль врахування інтересів мешканців старостинських округів у зв'язку із руйнуваннями інфраструктури, екологічними збитками тощо. Отже, відновлення України передбачає в тому числі продовження реформи децентралізації та посилення ролі органів місцевого самоврядування, в тому числі й перегляду ролі старости у просторовому розвитку територій сіл та селищ, що входять до складу старостинських округів.

Література

1. Виборчий кодекс України: Кодекс від 19.12.2019 № 396-IX. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/396-20#Text

2. Децентралізація: офіційний веб-сайт. Моніторинг процесу децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування. URL: (dspace.nuft.edu.ua) https://decentralization.gov.ua/ mainmonitoring

3. Європейська хартія місцевого самоврядування: Хартія від 15.10.1985. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text

4. Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні: розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/333 -2014-%D 1%80#Text

5. Концепція розвитку сільських територій: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 995 р URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995-2015-%D1%80

6. Лялюк О.Ю. Проблеми правового статусу старости в системі територіальної організації влади України. Державне будівництво та місцеве самоврядування. № 41. 2021. С. 93-107.

7. Малетич М. М. Староста як інститут конституційного права: новелізація нормативних положень. Юридичний вісник. Одеса: Гельветика. 2021. № 4. С. 102-108.

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища): Закон України від 09.02.2017 № 1848-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1848-19

9. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства: Закон України від 16 липня 2020 року № 805-ІХ. URL: http://www.golos.com.ua/article/333650

10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост: Закон України від 14.07.2021 № 1638-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1638-20#Text

11. Про добровільне об'єднання територіальних громад: Закон України від 05.02.2015 № 157-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Text

12. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97ВР № 2493-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text

13. Про місцеві вибори: Закон України від 14.07.2015 № 595-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/595-19

14. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 № 389. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text

15. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.06.2001 № 2493-III у редакції від 01.08.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2493-14

16. Роговенко О. В. До питання про посадові обов'язки старости. Науковий вісник публічного та приватного права: збірник наукових праць. Київ: Науково-дослідний інститут публічного права, 2019. Вип. 3. Т. 2. C. 52-59.

17. Старости: проблемні питання громад та роз'яснення АМУ. URL: https://auc.org.ua/ sites/default/files/library/pp_210_210_puls.pdf

References

1. Vyborchyi kodeks Ukrainy: Kodeks vid 19.12.2019 № 396-IX [Election Code of Ukraine: Code dated 19.12.2019 No. 396-IX] Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/396-20#Text [in Ukrainian].

2. Detsentralizatsiia: ofitsiinyi veb-sait. Decentralization: Official Website. Monitoring the process of power decentralization and local self-government reform. Retrieved from: https://decentralization.gov.ua/mainmonitoring [in Ukrainian].

3. Ievropeiska khartiia mistsevoho samovriaduvannia: Khartiia vid 15.10.1985 [European Charter of Local Self-Government: Charter dated 15.10.1985] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text [in Ukrainian].

4. Kontseptsiia reformuvannia mistsevoho samovriaduvannia ta terytorialnoi orhanizatsii vlady v Ukraini: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 1 kvitnia 2014 r. № 333-r [The concept of reforming local self-government and territorial organization of power in Ukraine: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated April 1, 2014 No. 333] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-% D1%80#Text [in Ukrainian].

5. Kontseptsiia rozvytku silskykh terytorii: rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 23 veresnia 2015 r. № 995-r [Concept of development of rural areas: order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of September 23, 2015 No. 995] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995-2015-%D1%80 [in Ukrainian].

6. Lyalyuk, O.Yu. (2021). [Problems of the legal status of the elder in the system of territorial organization of the authorities of Ukraine]. State construction and local self-government. 41. 2021. 93-107 [in Ukrainian].

7. Maletych, M.M. Lialiuk, O.Iu. (2021). Starosta yak instytut konstytutsiinoho prava: novelizatsiia normatyvnykh polozhen. [The mayor as an institution of constitutional law: amendment of normative provisions]. Legal Bulletin. - Odesa: Helvetica. 4. 102-108. [in Ukrainian].

8. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy (shchodo statusu starosty sela, selyshcha): Zakon Ukrainy vid 09.02.2017 № 1848-VIII [On the introduction of changes to some legislative acts of Ukraine (regarding the status of the head of a village or settlement): Law of Ukraine dated February 9, 2017 No. 1848-VIII] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1848-19 [in Ukrainian].

9. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo vdoskonalennia vyborchoho zakonodavstva: Zakon Ukrainy vid16 lypnia 2020 roku № 805-IKh [On amendments to some legislative acts of Ukraine regarding the improvement of election legislation: Law of Ukraine dated July 16, 2020 No. 805-IX] Retrieved from: http://www.golos.com.ua/article/333650 [in Ukrainian].

10. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo rozvytku instytutu starost: Zakon Ukrainy vid 14.07.2021 № 1638-IX.[On the introduction of changes to some legislative acts of Ukraine regarding the development of the institute of elders: Law of Ukraine dated 14.07.2021 No. 1638-IX] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1638-20#Text [in Ukrainian].

11. Pro dobrovilne obiednannia terytorialnykh hromad: Zakon Ukrainy vid 05.02.2015 № 157-VIII [On voluntary unification of territorial communities: Law of Ukraine dated 05.02.2015 No. 157-VIII] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#Tex [in Ukrainian].

12. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21.05.1997 № 280/97-VR № 2493-III [On local self-government in Ukraine: Law of Ukraine dated 21.05.1997 No. 280/97-ВР No. 2493-III] Retrieved from:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2 %D1%80#Text [in Ukrainian].

13. Pro mistsevi vybory: Zakon Ukrainy vid 14.07.2015 №595-VII [On local elections: Law of Ukraine dated 14.07.2015 No. 595-VIII] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/595-19 [in Ukrainian].

14. Pro pravovyi rezhym voiennoho stanu: Zakon Ukrainy vid 12.05.2015 № 389 [On the legal regime of martial law: Law of Ukraine dated May 12, 2015 No. 389] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text [in Ukrainian].

15. Pro sluzhbu v orhanakh mistsevoho samovriaduvannia: Zakon Ukrainy vid 07.06.2001 № 2493-III u redaktsii vid 01.08.2021 [On service in local self-government bodies: Law of Ukraine dated 07.06.2001 No. 2493-III as amended on 01.08.2021] Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/2493-14 [in Ukrainian].

16. Rogovenko, O. V. (2019). Do pytannia pro posadovi obov'iazky starosty [To the question of the official duties of the headman]. Scientific bulletin of public and private law: a collection of scientific works. - Kyiv: Research Institute of Public Law, 32). 52-59 [in Ukrainian].

17. Starosty: problemni pytannia hromad ta roziasnennia AMU. [Elders: problematic issues of communities and clarification of AMU]. Retrieved from: https://auc.org.ua/sites/default/ files/library/pp_210_210_puls.pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru