Впливи когнітивних викривлень крізь призму гібридності війни

Фещенко Ірина Олександрівна

старший науковий співробітник

У статті проаналізовано види когнітивних упереджень (викривлень) крізь призму російсько-української війни, розглянуто, як вони моделюють поведінку й впливають на мислення українського суспільства, та запропоновано методичні рекомендації для протидії інформаційно- когнітивним загрозам.

Effects of cognitive distortions through the prism of the hybridity of warfare

Abstract

The article analyzes types of cognitive biases (distortions) within the context of the Russian-Ukrainian war. It explores how these biases influence the behavior and thinking of Ukrainian society and provides methodological recommendations for countering informational and cognitive threats.

The aggressor state employs various methods in conducting information warfare, which, as experience has shown, is not limited to 'open' information aggression but also includes long-term historical and cultural expansion. The influence on the thought process significantly contributed to the full-scale military invasion by the Russian Federation. The inability to distinguish between overt propaganda and covert tactics underscored the high level of effectiveness of its influence.

Hybrid warfare, which combines various new cybernetic and information technologies with psychological approaches, social sciences, and social engineering methods, aims to alter the mechanisms of understanding and decision-making to destabilize the situation. It uses human consciousness as a real battlefield. In the case of its successful conduct, it influences not only individual thoughts and behaviors but also impacts society as a whole in favor of the enemy. The goal of such a war, waged over years, is not limited to the fulfillment of a specific task. As experience shows, it is strategic and capable of leading to a loss of resistance to the aggressor's intentions even before resorting to overt force, as it is known that war begins much earlier than military actions.

It is through the influence on the cognitive system that it becomes possible to manipulate responsible decision-makers at a critical moment, leading to advantageous situations for the enemy. Furthermore, today, human cognitive abilities are significantly weakened by the extensive use of the Internet and social networks, which amplify cognitive biases.

Keywords: cognitive biases (distortions), hybridity, information warfare, information-cognitive operations.

Рис. 1. Кола Титченера, або ілюзія Еббінгауза

Здається, коло посередині справа - менше, аніж ліворуч, проте насправді - це лише оптична ілюзія сприйняття відносних розмірів, бо кола за розмірами - однакові.

Когнітивна система, або когнітивна структура (від латинського слова “cognitio”, пізнання) - це система пізнання людини, що склалася в її свідомості в результаті становлення характеру, виховання, навчання, спостереження і роздумів про навколишній світ [1]. На основі цієї системи ставлять завдання і приймають рішення про те, як треба діяти в певній ситуації, уникаючи протиріч. Ще до початку війни, яку російська федерація розв'язала проти України 2014 року, було задіяно ресурси, спрямовані на психіку українців у східних регіонах нашої держави - для зміни їх соціальної поведінки та набуття нової ідентичності.

Українці на тимчасово окупованих територіях змушені брати участь у комунікативному процесі, навіть якщо він є гнітючим та сповненим недовіри. Це вкотре доводить, що остаточною метою когнітивних впливів є зміна поведінки. Якщо людина продовжує дотримуватися певної ідеології, але при цьому щось вчиняє в руслі ворожих інформаційних завдань (а неодмінно залучається мирне цивільне населення як об'єкт захисту в пропаганді або як щит у військовій тактиці), значить, мету інформаційної операції досягнуто. Саме активізація або бездіяльність таких осіб у слушний час сприяє виконанню завдань супротивником. Інформаційний (насамперед «негативний») тиск призводить до пошуку та поглинання «іншої» інформації, яка (за рекламою її російських авторів) є актуальною та корисною. Небагато хто здатен відмовитися від такої «іншої», по суті деструктивної, інформації. Це спонукає не довіряти першому враженню, а використовувати інструменти критичного мислення для того, щоб сформувати об'єктивну картину. Отже, треба вдаватися до вивчення когнітивних упереджень, щоб під час сприйняття інформації реагувати на них як на маркери, які допоможуть перевірити, чи, дійсно, не здійснюється маніпулювання і чи сприймається ситуація об'єктивно.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Тему когнітивного впливу на суспільство досліджували такі відомі науковці, як К. Келлі [2], П. Померанцев [3], Золотухін Д. [4], Б. Парахонський, Г. Яворська [5] та інші. Про особливості пропагандистських механізмів йдеться в роботах Г. Почепцова [6, 7]. Серед фундаментальних вітчизняних праць сьогодні слід виокремити спільний доробок фахівців Національного інституту стратегічних досліджень за редакцією В. Горбуліна «Світова» гібридна війна: український фронт» [8], в якому розглянуто цілі, механізми, технології і засоби російської війни, а також особливості ведення гібридної війни в різних вимірах: воєнному, політичному, економічному, психологічному, інформаційному тощо.

На жаль, у проаналізованих роботах не достатньо уваги приділено аналізу механізмів регулювання когнітивного впливу, які б чітко описували алгоритми протидії, зокрема й на законодавчому рівні. Це стратегічна проблема, адже пропаганда, дезінформація, різні інформаційно-психологічні операції на основі когнітивного впливу є інструментом саме тактичного рівня ведення воєнних дій.

Мета статті: у зв'язку з тим що державна російська пропагандистська машина систематично використовує когнітивні упередження для просування штучних соціальних норм насамперед в Україні, доцільно проаналізувати найпоширеніші когнітивні упередження (викривлення) крізь призму російсько-української війни, розглянути, як вони моделюють поведінку та впливають на мислення українського суспільства, а також запропонувати загальні методичні рекомендації для їх протидії.

Виклад основного матеріалу

Когнітивні (пізнавальні) викривлення - це систематичні моделі відхилення від норми або раціональності судження, які вивчає психологія, що призводять до неточних суджень, тобто до нелогічної інтерпретації. Ідею про когнітивні викривлення запропонували Амос Тверські та Деніел Канеман ще 1972 року. На основі результатів проведених ученими досліджень особливостей прийняття людиною рішень у ситуації невизначеності зроблено висновки, що когнітивні упередження (ментальні викривлення) спотворюють судження, і, як наслідок, це призводить до хибних дій, уявлень тощо: людина створює власну суб'єктивну реальність, яка неабияк відрізняється від об'єктивної. Вони заявили, що помилкові рішення ґрунтуються на «евристичній репрезентативності» (по суті, типовості) [9]. Рішення здаються правильними, бо на перший погляд відображають відому інформацію. Ще вчені дійшли висновку, що формулювання проблеми чи її фрейм (термін психології - «стереотипність») впливає на саме рішення. Чим ширше фреймінг, або постановка завдання, тим ефективнішим буде прийняте рішення. Але часто люди звужують проблеми, допоки не з'явиться одна відповідь, а ці обмеження настільки вузькі, що ризик неправильного вибору лише збільшується. Тому надзвичайно актуальним сьогодні є навчитися розрізняти й аналізувати основні когнітивні упередження, серед яких насамперед слід вирізняти такі.

Надмірний обсяг інформації. Найчастіше ті викривлення, що надактивно застосовуються нині в інформаційній складовій війни, слід пов'язати із перевантаженням інформацією. Тривалий час російські «технологи» намагалися створити імідж російської важливості на світовій арені, а образ путіна інтерпретувати як такий, що символізує «істину», тобто нав'язати населенню думку про те, що без участі російської федерації будь-яка сфера не буде успішною. Від початку анексії Криму образ України в російських засобах масової інформації перетворився на тотальну військову дезінформаційну агресію, спрямовану на те, аби спотворити в очах російського та світового суспільства керівництво України.

Протидія: зайва інформація може завдати більше шкоди, ніж реальні події, тому що починає діяти ілюзія контролю, яка «штовхає» впливати на те, що не піддається впливу. Надмірний обсяг негативу спричиняє стрес, наслідок - нездатність діяти ефективно й раціонально, тому рекомендовано послуговуватися невеликою кількістю інформації лише з декількох достовірних джерел. Коли історія здається підозрілою, слід промоніторити, що про це пишуть інші видання, звернувши увагу на те, чи дані підтверджуються реальними фактами.

Викривлення мислення в результаті впливу певних емоцій (наприклад, страху). Кожна емоція по-різному впливає на сприйняття інформації. Емоція страху його спотворює, зупиняючи критичне мислення, «вимикаючи» певні (психологічні) функції мозку. Так, здійснюється надмірне фокусування уваги на чомусь одному, а пошук нових варіантів до сприйняття іншої інформації блокується. Найчастіше цим прийомом послуговуються засоби масової інформації, коли висвітлення в них екстремальних подій (наприклад, воєнних злочинів, злочинів проти людяності тощо) домінує над висвітленням подій іншого характеру. Так, на початку 2023 року пропаганда активно залякувала жителів багатьох українських міст неминучим штурмом, терактами... Киян, наприклад, лякали, що до річниці війни готується бомбардування столиці, постійно наголошуючи, що росія готова використати «всі наявні засоби». А ще має «різні засоби ураження» для захисту «своїх» територій, вважаючи такими окуповані українські землі й водночас звинувачуючи в ядерному шантажі країни Заходу. Саме так через страх ворог намагається паралізувати та виснажити українців і до сьогодні.

Протидія: ігнорувати засоби масової інформації, всіма доступними способами перевіряти компетентність видання, а також інших джерел інформації, які «роздмухують емоції»; знижуючи таким чином обсяг аналізованого (навіть популярні й відомі агенції новин нині розміщують емоційні заголовки статей (клікбейти) задля швидкого розповсюдження інформації); зважати на дату публікації; а також уникати спілкування з панікерами; «переключитися» на інше, контрольовано «споживаючи» інформацію при цьому.

«В океані чужих думок». Тут доцільно згадати про мережу Інтернет, зокрема про соцмережі, в яких - справжній «океан чужих думок». Людина відчуває потребу швидко сформувати думку, особливо для дій в умовах кризи, але думки ці неякісні, сформовані на основі неповної інформації. А якщо їх висловити ще й публічно, то з'явиться інстинкт відреагувати. Пошукові системи, які видають результати, що відповідають нашим вподобанням, посилюють упередженість про те, що нова інформація тлумачиться на підтвердження вже сформованої думки. Соціальні застосунки швидко «навантажують» новою інформацією, а швидкі темпи розповсюдження меседжів і поширення новин і думка про те, що на них необхідно миттєво реагувати, зумовлює рефлекторне й емоційне мислення, а не раціональне й розсудливе.

Протидія: соціальні застосунки сьогодні оптимізовано для поширення (як умисного, так і ненавмисного) хибно витлумаченої інформації, треба неабияк обмежувати свій час, використовуючи їх. Слід пам'ятати, що інформація в них несистемна і спрямована на емоційність, а не на інформування: не доцільно протягом дня постійно зазирати на соцсторінки, треба вчитися читати новину нижче заголовка до того, як «лайкнути», а ще слід пам'ятати про надактивне функціонування так званих ботоферм.

Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне упередження, яке полягає в тому, що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та ухвалюють невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дає змоги це усвідомити. Соціальні психологи Девід Даннінг і Джастін Крюгер вважали, що упередження є результатом внутрішньої ілюзії у людей з низькими здібностями та зовнішнього неправильного сприйняття у людей з високими здібностями. Без самосвідомості метапізнання люди не можуть об'єктивно оцінити рівень власної компетентності: одні вважають свої здібності вищими за пересічні, а інші (з високою кваліфікацією) можуть недооцінювати свої (рис. 2).