Форми європейського соціального діалогу

Размещено на http://www.allbest.ru

Форми європейського соціального діалогу

Віталій Володимирович Давиденко, доктор політичних наук, кандидат філософських наук, доцент кафедри бізнесу і права Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна»

Резюме

Давиденко В. В. Форми європейського соціального діалогу.

У статті досліджуються форми європейського соціального діалогу. Встановлено, що європейський вектор розвитку нашої держави є пріоритетним уже тривалий час і навіть в умовах воєнного стану. Соціальний діалог є офіційною частиною управління в ЄС, що закладений, зокрема, у Договорі про функціонування Європейського Союзу, Хартії фундаментальних прав ЄС, Європейському стовпі соціальних прав, європейському трудовому законодавстві через правозастосовну практику Європейського суду, Європейській соціальній хартії та конвенціях Міжнародної організації праці.

Зауважено, що виділяють тристоронні консультації, консультації з соціальними партнерами (профспілки та роботодавці) та власне європейський соціальний діалог у вузькому розумінні як двостороння взаємодія соціальних партнерів як базові типи залучення соціальних партнерів на європейському рівні.

Особливу увагу приділено площадкам для тристоронніх консультацій на рівні ЄС - Тристоронній соціальний саміт, тристоронні соціальні саміти, Мікроекономічний діалог, а також наведено приклади прийнятих у результаті такого діалогу документів.

Обґрунтовано та визначено, що власне європейський соціальний діалог у вузькому розумінні відбувається між європейськими роботодавцями та профспілковими організаціями: Міжгалузевий двосторонній соціальний діалог об'єднує сторони на рівні ЄС; галузевий; рівень компаній.

Показано, що результати європейського соціального діалогу виходять далеко за межі законодавства та автономних угод. Значна частина роботи європейських соціальних партнерів полягає у відстеженні відповідних змін у політиці ЄС і забезпеченні того, щоб їхні спільні голоси були почуті в інтересах компаній і працівників, яких вони представляють.

Ключові слова: європейський соціальний діалог, ЄС, профспілки, роботодавці, соціальний діалог, соціальні партнери, тристоронні консультації. європейський соціальний діалог

Summary

Vitaliy Davydenko. Forms of European social dialogue.

The article examines the forms of European social dialogue. It has been established that the European development vector of our state has been a priority for a long time and even under martial law. Social dialogue is an official part of governance in the EU, which is laid down, in particular, in the Treaty on the Functioning of the European Union, the Charter of Fundamental Rights of the EU, the European Pillar of Social Rights , European labor legislation through the law enforcement practice of the European Court, the European Social Charter and the conventions of the International Labor Organization.

It is noted that tripartite consultations, consultations with social partners (trade unions and employers) and European social dialogue in the narrow sense as two-way interaction of social partners are distinguished as the basic types of involvement of social partners at the European level.

Special attention is paid to platforms for tripartite consultations at the EU level - Tripartite Social Summit, tripartite social summits, Microeconomic Dialogue, and examples of documents adopted as a result of such dialogue are given.

It is substantiated and determined that the European social dialogue in the narrow sense takes place between European employers and trade union organizations: Intersectoral bilateral social dialogue unites the parties at the EU level; industry; level of companies.

The author came to understand that the results of the European social dialogue go far beyond legislation and autonomous agreements. A large part of the work of the European social partners is to monitor relevant changes in EU policies and ensure that their collective voices are heard in the interests of the companies and workers they represent.

Key words: European social dialogue, EU, trade unions, employers, social dialogue, social partners, tripartite consultations.

Постановка проблеми. Термін «європейська соціальна модель» став складовою самоідентифікації та самоусвідомлення ЄС. У якій центральне місце посідають питання соціального діалогу, метою якого є вдосконалення європейського врядування шляхом залучення соціальних партнерів до процесу прийняття та реалізації рішень.

Закріплений у Договорі про функціонування Європейського Союзу (далі - ДФЄС), соціальний діалог є офіційною частиною управління в ЄС і дозволяє соціальним партнерам, а саме роботодавцям і профспілкам, робити значний внесок у формування європейських соціальних стандартів. Соціальний діалог пронизує весь процес євроінтеграції. Він також закладений у Хартії фундаментальних прав ЄС, у Європейському стовпі соціальних прав, у європейському трудовому законодавстві через правозастосовну практику Європейського суду, в Європейській соціальній хартії та в Конвенціях Міжнародної організації праці (далі - МОП), ратифікованих країнами - членами ЄС.

Як відомо, 23 травня 2022 року Україна стала кандидатом на вступ до ЄС, що є значним кроком для нашої держави. Оскільки Європейська комісія у Аналітичному звіті щодо заявки України на членство в ЄС констатувала, що Україна перебуває на ранній стадії підготовки у сфері соціальної політики та зайнятості та все ще потребує усунення значних недоліків у своєму трудовому законодавстві. Особливу увагу Єврокомісія звернула на потребу поліпшення соціального діалогу. Саме з цією метою пропонуємо охарактеризувати європейський соціальний діалог через його форми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі аспекти генези соціального діалогу як в Україні, так і за кордоном здійснювали такі вчені, як: Н. Болотіна, І. Бородіна, Б. Ільченко, В. Жернаков, В. Жуков, А. Казановський, І. Кисельова, А. Колот, А. Лушникова, М. Лушникової, Г. Осовий, О. Петроє, П. Пилипенко, С. Прилипко, В. Ротань, І. Снигірьова, О. Смирнова, О. Трюхан, В. Цитульський, Г. Чанишева, Н. Хуторян, С. Українець та ін. Однак дослідження форм європейського соціального діалогу є одним із недостатньо досліджених питань особливо в умовах європейського вектора розвитку України.

Викладення основного матеріалу. МОП використовує широке визначення соціального діалогу як «всі види переговорів, консультацій або просто обмін інформацією між представниками урядів, роботодавців і працівників з питань, що становлять взаємний інтерес і стосуються економічної та соціальної політики»1.

У рекомендації Європейської ради щодо посилення соціального діалогу в Європейському Союзі від 13 червня 2023 року надається схоже визначення терміна «соціальний діалог»: «всі види переговорів, консультацій або обміну інформацією між представниками урядів, роботодавців і працівників з питань, що становлять спільний інтерес і стосуються економічної, трудової та соціальної політики, він існує у формі двосторонніх відносин між працівниками та керівництвом, включаючи колективні переговори, або як тристоронній процес, у якому уряд є офіційною стороною діалогу, і може бути неформальним або інституціоналізова- ним, або їх поєднанням, відбуватися на національному, регіональному, місцевому рівнях або на рівні підприємства в різних галузях і секторах, або на декількох з цих рівнів одночасно»2.

Водночас у ЄС використовують вужчий термін «європейський соціальний діалог», який визначають як дискусії, консультації, переговори та спільні дії за участю організацій, що представляють дві сторони - роботодавців і працівників3. Звертаємо увагу на те, що переважає двосторонній соціальний діалог.

При цьому виділяють такі типи залучення соціальних партнерів на європейському рівні: тристоронні консультації, які описують обмін думками між соціальними партнерами та європейськими органами державної влади; консультації з соціальними партнерами, які охоплюють діяльність консультативних комітетів та офіційні консультації згідно зі ст. 153 ДФЄС; європейський соціальний діалог у вузькому розумінні як двостороння взаємодія соціальних партнерів. Європейський соціальний діалог може бути як суто двостороннім, так і тристороннім, із залученням європейських інституцій, відбуватися на міжгалузевому та галузевому рівнях4.

Як такий європейський соціальний діалог існує з 1985 року. З цього часу відбувається інституціоналі- зація унікального автономного процесу виробничих відносин на рівні Європейського Союзу. У 1992 році в Маастрихтський договір було включено угоду з питань соціальної політики, що дало соціальним партнерам можливість виробляти рамкові угоди, які можуть бути перетворені в директиви або договори.

Згідно зі ст. 151 ДФЄС сприяння діалогу між керівництвом і працівниками визнається спільною метою ЄС і держав - членів ЄС. Відповідно до ст. 152 ДФЄС Євросоюз визнає та підтримує на своєму рівні роль соціальних партнерів і сприяє діалогу між соціальними партнерами, поважаючи їхню незалежність. Стаття 154 формує законодавчу основу соціального діалогу на рівні ЄС, а саме: визначає завдання Комісії сприяти консультаціям між роботодавцями та найманими працівниками і вживати заходів для полегшення соціального діалогу, а також зобов'язує Комісію проводити двоетапні консультації з соціальними партнерами з усіх пропозицій у сфері соціальної політики. Стаття 155 передбачає можливість укладення угод між соціальними партнерами та дозволяє їм спільно вимагати їх законодавчого оформлення через рішення Ради5.

Таким чином, по-перше, Європейська комісія, як орган виконавчої влади ЄС, зобов'язана консультуватися зі стороною роботодавців і стороною найманих працівників перед тим, як вжити будь-які дії у сфері соціальної політики.

По-друге, діалог соціальних партнерів на рівні ЄС «може вести до договірних відносин, у тому числі угод». Як тільки процес соціального діалогу ініційований, соціальні партнери ведуть автономні переговори між собою протягом 9 місяців (цей термін може бути продовжений за згодою сторін). Після чого вони можуть або укласти угоду та спільно звернутися до Єврокомісії з пропозицією реалізувати її через рішення Ради, або ж укласти угоду й реалізовувати її самостійно, відповідно до власних процедур і практик, а також процедур та практик держав-членів.

По-третє, визнається, що для ведення осмислених і аргументованих переговорів, сторони повинні володіти для цього необхідними ресурсами і завдання ЄС - забезпечити подібну ресурсну базу. Наприклад, ЄС сприяє діяльності Європейського профспілкового інституту, аналітичного центру Європейської конфедерації профспілок. Євросоюз надає фінансову підтримку транснаціональним проєктам, що здійснюються соціальними партнерами та іншими суб'єктами, які діють у сфері виробничих відносин, через бюджетні лінії соціального діалогу. Також через Європейський соціальний фонд (ЄСФ) надається підтримка у розбудові спроможності організацій соціальних партнерів на національному рівні.

Тристоронні консультації відбуваються за участю європейських інституцій (Комісія, і в разі необхідності - Європейська Рада) та соціальних партнерів. Проходять вони, зокрема, у рамках тристороннього соціального саміту, а також інших структур і дають змогу обговорювати різноманітні сфери політики, такі як мак- роекономіка, зайнятість, соціальний захист, освіта і навчання тощо.

Тристоронній соціальний саміт заради зростання та зайнятості є форумом для діалогу між інституціями ЄС на рівні президентів та європейськими соціальними партнерами на рівні вищого керівництва. Його проведення передбачено ст. 152 ДФЄС, у якій зазначено, що саміт сприяє соціальному діалогу. Саміт проходить під співголовуванням президента Європейської Ради та президента Європейської Комісії. Його порядок денний включає питання, що стосуються всіх галузей економіки та працівників у рамках Європейського Союзу. Саміт відбувається двічі на рік перед засіданнями Європейської Ради, щоразу присвячений конкретній тематиці і є ключовою можливістю для соціальних партнерів висловити свою точку зору на економічну та соціальну політику, яка згодом обговорюватиметься главами держав та урядів. Як правило, формат тристороннього саміту не передбачає укладання якихось документів, а лише виступи ключових осіб трьох сторін з наступною публікацією офіційного пресрелізу на сайті Європейської Ради. Останній тристоронній соціальний саміт відбувся 22 березня 2023 року з основною темою для обговорення «Правильні відповіді на виклики європейської конкурентоспроможності - як зробити Європу місцем для промислових інвестицій, що сприяють зростанню та створенню якісних робочих місць?»6.

Крім регулярних тристоронніх соціальних самітів, у ЄС існує практика проведення за ініціативою країни, що головує в Раді ЄС, тематичних соціальних самітів, на яких приймаються фундаментальні документи. Так, у листопаді 2017 року за ініціативою шведського головування європейські лідери та соціальні партнери на Соціальному саміті за справедливі робочі місця та зростання у Ґетеборгу проголосили Європейський стовп соціальних прав7. Наступний соціальний саміт відбувся у травні 2021 року у Порту за ініціативою Португалії, на якому Португальським головуванням у Раді ЄС, Європейською Комісією, Європейським Парламентом та соціальними партнерами було підписано «Соціальні зобов'язання Порту», спрямовані на перетворення принципів Європейського стовпа соціальних прав у конкретні дії8.

Тож з огляду на зазначене європейське співтовариство не лише проводить дискусії та обговорення, але є послідовними у прийнятті рішень для майбутнього. Вважаємо це ключовою гарантією успіху, адже наша країна за більше ніж тридцятилітню історію нашої незалежності часто споглядає як новообрані представники повністю змінюють політичні цілі країни. Водночас єдиним курсом до розвитку, який не переглядався протягом тривалого часу, є європейський вектор розвитку України.

Ще однією формою тристоронніх консультацій на рівні ЄС є Макроекономічний діалог, що є формою дискусії та обміну думок на високому рівні між Європейським центральним банком (далі - ЄЦБ), Радою, Комісією та європейськими соціальними партнерами. Започаткований у 1999 році Макроекономічний діалог проводиться двічі на рік, він покликаний сприяти зростанню та стабільності макроекономічних рамок ЄС, розвитку грошово-кредитної та бюджетної політики, а також політики у сфері оплати праці. Очікується, що завдяки такому діалогу соціальні партнери не лише досягнуть кращого розуміння економічних проблем, з якими стикається ЄС, а й узгодять спільні рішення9.

Представники та експерти з Ради, Комісії, соціальних партнерів та ЄЦБ беруть участь у технічних і політичних сесіях, які складають Макроекономічний діалог. Технічна частина діалогу під головуванням члена Комітету з питань економічної політики визначає порядок денний політичної зустрічі. На політичній зустрічі інтереси бізнесу, працівників та ЄС представляють високі посадові особи. Автономія сторін повністю поважається, а обговорення є конфіденційним. Процес не є зобов'язуючим: жодних офіційних документів не укладається, і кожна сторона несе відповідальність за звітування перед своїми членами. Як результат, Макроекономічний діалог залишається неформальним інформаційним і консультаційним форумом основних європейських суб'єктів у сфері монетарної, фіскальної політики та політики в сфері оплати праці.

Останній Макроекономічний діалог відбувся 13 березня 2023 року і був присвячений темі «Продуктивність та конкурентоспроможність ЄС: тенденції, виклики та шлях вперед»10.

Важливою формою залучення соціальних партнерів до прийняття рішень у ЄС є консультації з європейськими соціальними партнерами, які можуть проводитися за різними процедурами.

Відповідно до ст. 154 Комісія проводить консультації з європейськими соціальними партнерами щодо принципів і змісту будь-якої європейської ініціативи до того, як виступити із законодавчими пропозиціями з соціальних питань, у два етапи, де на першому етапі Комісія проводить консультації з соціальними партнерами щодо можливого напряму нової законодавчої пропозиції в галузі соціальної політики. Соціальні партнери мають надати свою відповідь протягом шести тижнів. Після аналізу відповідей Комісія приймає рішення, чи проводити другий етап консультацій, і у випадку позитивного рішення консультується з соціальними партнерами щодо змісту пропозиції. Знову ж, соціальні партнери повинні дати відповідь Комісії протягом шести тижнів.

Соціальні партнери можуть прийняти рішення розпочати переговори з конкретного питання в рамках двостороннього діалогу на будь-якому етапі цих консультацій. У цьому випадку ініціатива Комісії призупиняється. Проте якщо європейські соціальні партнери не виявили такого бажання, і Комісія вважає, що з даного питання бажана дія Союзу, вона продовжує готувати законодавчу пропозицію. Також якщо переговори між соціальними партнерами не приводять до укладання угоди, то Єврокомісія поновлює роботу над влас- ною законодавчою пропозицією з цього питання.

Консультації відповідно до ст. 154 ДФЄС обмежуються репрезентативними організаціями соціальних партнерів. На сайті Європейської Комісії розміщено перелік таких організацій, який регулярно оновлюється з урахуванням розвитку організацій соціальних партнерів на рівні ЄС і, де це доречно, результатів досліджень репрезентативності, що стосуються міжгалузевого та секторального соціального діалогу.

Відповідно до Рішення Комісії 98/500/ЄС від 20 травня 1998 року Комісія проводить консультації з європейськими соціальними партнерами щодо заходів у всіх сферах (таких як торгівля, внутрішній ринок, освіта, промислова або транспортна політика), які мають соціальні наслідки. Так, «кожен комітет, для сектору діяльності, в якому він був створений, має консультуватися про події на рівні Співтовариства, що мають соціальні наслідки»11.

Крім того, соціальні партнери можуть брати участь у всіх громадських консультаціях щодо незаконо- давчих ініціатив (наприклад, «зелені книги», «білі книги», повідомлення), започаткованих Комісією до підготовки оцінки впливу. Оскільки ці ініціативи мають більш широкі рамки, консультації з соціальними партнерами проводяться на тій же основі, що й з іншими зацікавленими сторонами. Проте спільна позиція європейських соціальних партнерів може забезпечити репрезентативну вказівку на реалістичну політику та її наслідки, що повинна бути узятою до уваги при наступній оцінці впливу.

Європейський соціальний діалог у вузькому розумінні відбувається між європейськими роботодавцями та профспілковими організаціями, має форми міжгалузевого і галузевого діалогу, діалогу на багатонаціональних компаніях: Міжгалузевий двосторонній соціальний діалог об'єднує сторони на рівні ЄС, для обговорення питань, пов'язаних з усією економікою і ринком праці в цілому. Основним його органом є міжгалузевий Комітет соціального діалогу; галузевий: сторони обговорюють питання конкретних секторів у галузевих комітетах соціального діалогу; рівень компаній: основними форумами є європейські ради підприємств, засновані відповідно до Директиви ЄС 1997 року (переглянутої 2009 р.) з головною метою надати працівникам інформацію та консультування з транснаціональних питань. Укладено понад 60 угод на транснаціональних компаніях з таких тем, як реструктуризація, корпоративна соціальна відповідальність, рівність і охорона праці.

Основним органом для двостороннього міжгалузевого соціального діалогу на європейському рівні є Комітет соціального діалогу, який існує з 1992 року і складається з представників європейських міжгалузевих соціальних партнерів та їх національних організацій-членів, усього 66 членів, порівну розподілених між представницькими організаціями роботодавців і працівників. Зазвичай він проводить 3-4 зустрічі на рік, щоб обговорити погляди роботодавців і працівників з різних тем, прийняти тексти, узгоджені обома сторонами і спланувати майбутні ініціативи.

Комітет може створювати технічні робочі групи для обговорення різних питань, таких як виклики на ринку праці, поєднання трудового та сімейного життя тощо. Він також затверджує та контролює результати переговорів між роботодавцями та представницькими органами працівників, бере участь у самітах соціального діалогу - зустрічах високого рівня під головуванням президента Комісії.

Європейські галузеві комітети соціального діалогу - форум для консультацій з європейської політики. Вони також є інструментами для автономного соціального діалогу між європейськими соціальними партнерами, які можуть розробляти спільні дії і вести переговори з питань, що становлять спільний інтерес, у такий спосіб безпосередньо сприяючи формуванню трудового законодавства та політики ЄС.

Перші галузеві Європейські комітети соціального діалогу були створені у 1998 році. На даний час комітети соціального діалогу створені в 43 галузях. Понад 80 галузевих соціальних партнерів беруть участь у їх роботі. Комітети галузевого соціального діалогу очолює або представник соціальних партнерів, або, на їхнє прохання, представник Комісії, яка у всіх випадках забезпечує секретарське обслуговування комітетів.

Принципи організації роботи галузевого комітету соціального діалогу:

Соціальні партнери є автономними у своїй роботі. На практиці це означає, що кожен комітет, спільно з Комісією, встановлює свої власні правила. Соціальні партнери несуть відповідальність за адміністративні завдання, пов'язані з роботою їх галузевого комітету соціального діалогу. Це стосується рівня і ритму їхнього діалогу (кількості і типу зустрічей), його змісту (робоча програма, порядок денний) і результатів.

Комісія в якості секретаріату Комітету сприяє діалогу між соціальними партнерами, надаючи організаційну, фінансову і політичну підтримку.

Комісія зобов'язана регулярно переглядати, в консультаціях з соціальними партнерами, функціонування галузевих комітетів.

Кожен галузевий комітет соціального діалогу ухвалює щорічну програму роботи, яка визначає, що комітет робитиме і встановлює цілі щодо типу та часових рамок кожної передбаченої дії, а також очікувані підсумки чи результати. Кожен комітет проводить щонайменше одне пленарне засідання на рік, розглядаючи більш конкретні питання на засіданнях розширених секретаріатів або робочих груп з обмеженим складом учасників. Завдання підготовки засідань, порядку денного та подальшої роботи найчастіше делегується відповідним секретаріатам соціальних партнерів разом з Комісією. Залежно від регламенту кожного комітету, можливо приймати дворічну, чи багаторічну програму роботи, яка може включати в себе щорічний перегляд.

Міжгалузевий європейський соціальний діалог відбувається між такими організаціями, як: Європейська конфедерація профспілок (ЄКП); БізнесЄвропа; SGI Європа - Європейський центр роботодавців і підприємств, що надають громадські послуги; Європейська асоціація малих і середніх підприємств.

Для того, щоб галузева організація була визнана партнером у європейському соціальному діалозі, вона повинна бути організована на рівні ЄС і бути здатною брати участь у консультаціях та переговорах щодо укладення угод, тобто бути репрезентативними для всіх країн - членів ЄС, а їхні національні члени повинні бути визнані соціальними партнерами у відповідних країнах. Також зазначимо, що з 2006 року дослідження репрезентативності проводить агентство ЄС, відповідальне за дослідження умов життя та праці - «Eurofound»12.

У рамках європейського соціального діалогу було розроблено більше 500 документів різного рівня, зокрема угоди, обов'язкові для виконання в країнах - членах ЄС - через Директиви або через національні процедури.

На сьогодні процедура переговорів у рамках соціального діалогу (ст. 154-155 ДФЄС) привела до укладення чотирьох угод на міжгалузевому рівні, які були імплементовані через директиви: рамкова угода від грудня 1995 року про відпустку по догляду за дитиною (Директива 96/34/ЄС); у червні 2009 року соціальні партнери переглянули угоду про відпустку по догляду за дитиною (Директива 2010/18/ЄС); рамкова угода від червня 1997 року про неповний робочий час (Директива 97/81/ЄС); рамкова угода від березня 1999 року про роботу за строковим контрактом (Директива 1999/70/ЄС).

Низка галузевих угод також була імплементована через директиви. До них належать угоди про встановлення обмежень робочого часу в різних транспортних секторах (моряки, цивільна авіація, залізниця, внутрішні водні шляхи), про імплементацію Конвенції про працю в морському судноплавстві та про запобігання травмам у лікарнях і секторі охорони здоров'я.

Результатом соціального діалогу в ЄС також є укладення автономних угод. У цих випадках соціальні партнери встановлюють загальні рамки на рівні ЄС, які зобов'язують їхні членські національні організації виконувати угоду відповідно до національних процедур і практик. Наразі укладено чотири автономні угоди на міжгалузевому рівні: дистанційна робота (2002 р.); стрес на роботі (2004 р.); домагання та насильство на роботі (2007 р.); інклюзивні ринки праці (2010 р.).

Отже, особливістю галузевого діалогу є варіативність вироблених інструментів у формі спільних позицій, декларацій, керівництв, кодексів, хартії, рамкові угоди.

Висновки

На нашу думку, європейський соціальний діалог покрокував далеко вперед: поки ми боремося за функціонування в Україні головного майданчика соціального діалогу на національному рівні - Національної тристоронньої соціально-економічної ради, ЄС сприяє діяльності профспілок та надає фінансову підтримку транснаціональним проєктам, також через ЄСФ надається підтримка у розбудові спроможності організацій соціальних партнерів на національному рівні. А самі результати європейського соціального діалогу виходять далеко за межі законодавства та автономних угод. Значна частина роботи європейських соціальних партнерів полягає у відстеженні відповідних змін у політиці ЄС і забезпеченні того, щоб їхні спільні голоси були почуті в інтересах компаній і працівників, яких вони представляють. Європейський соціальний діалог також має наслідком публікації різних спільних текстів та інструментів, які надають політичні рекомендації та практичні поради підтримки діяльності їхніх членів. Ця проблематика є надзвичайно важливою з позиції руху України до ЄС.

Література

Офіційний сайт МОП. URL: https://www.ilo.org/ifpdial/areas-of-work/social-dialogue/lang--en/index.htm

Рекомендація щодо посилення соціального діалогу в Європейському Союзі. URL: https://data.consilium.europa.eu/doc/ document/ST-10542-2023-INIT/en/pdf

Офіційний сайт Єврокомісії. URL: https://ec.europa.eu/social/main.jsp?langId=en&catId=329

Офіційний сайт Європейської конфедерації профспілок. URL: https://www.etuc.org/en/european-social-dialogue-0

Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_b06#Text

Офіційний сайт Єврокомісії. Тристоронній соціальний саміт 22 березня 2023 р. URL: https://www.coinsiliiim.eiiropa.eii/ en/press/press-releases/2023/03/13/macroeconomic-dialogue-with-the-social-partners-on-13-march-2023/

Соціальний саміт за справедливі робочі місця та зростання. Офіційний сайт Єврокомісії. URL: https://commission.euro pa.eu/publications/social-summit-fair-jobs-and-growth-factsheets en

Соціальний саміт у Порту. URL: https://www.2021portugal.eu/en/porto-social-summit/

Макроекономічний діалог. Офіційний сайт Eurofound. URL: https://www.eurofound.europa.eu/observatories/eurwork/ industrial-relations-dictionary/macroeconomic-dialogue

Макроекономічний діалог з соціальними партнерами 13 березня 2023 р. Офіційний сайт Єврокомісії. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/meetings/european-council/2023/03/22/

Рішення Комісії від 20 травня 1998 року про створення Комітетів секторального діалогу, що сприяють діалогу між соціальними партнерами на європейському рівні. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A31998D0500

Перелік європейських організацій соціальних партнерів, з якими проводяться консультації. Офіційний сайт Єврокомісії. URL: https://ec.europa.eu/social/BlobServlet?docId=2154&langId=en

Размещено на Allbest.ru