Роль політичної культури та демократизації освіти у трансформаційній динаміці суспільства: прагнення та очікування

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет «Запорізька політехніка»

Кафедра загальноправових та політичних наук

Л. Купіна, викладач

Підґрунтя для формування цивілізованих, гармонійно збалансованих політичних та правових відносин і процесів у суспільстві створюють інтереси, потреби, прагнення та очікування громадян. З метою встановлення стану розвитку демократичної політичної культури суспільства, її відповідності наявним у державі стратегіям розвитку досліджуються саме громадські прагнення та очікування. Особливу увагу треба звернути на динаміку знань, прагнень та очікувань, що впливають на формування демократично зрілого, активного, свідомого громадянина в умовах трансформації цінностей та демократизації відносин.

На думку класика сучасної політичної теорії Р. Даля, політичну культуру утворює саме сукупність переконань, установок та схильностей, а деколи навіть низка політичних субкультур, в яких соціалізуються активісти та громадяни.

Позитивні результати у різних сферах життя можуть досягатися завдяки розвитку демократичної політичної культури, кращій політичній обізнаності громадян, їхній більш широкій участі у політичному процесі. До прикладу, Л. Даймонд у своїй книзі «Developing Democracy» («Розвиток демократії») зазначає: «громадянська залученість, така як участь у добровільних асоціаціях та громадських мережах, генерує довіру, взаємність та співпрацю, що знижує цинізм, заохочує політичну участь та сприяє економічному розвиткові, демократичній стабільності та вирішенню соціальних проблем. Фахівці із суспільних наук все більше вбачають у соціальному капіталі найважливіший засіб вирішення проблем, які, здається, вирішити неможливо: бідності, відчуження та злочинності - у Сполучених штатах та інших індустріальних демократіях» [3, р. 9].

Однією з ключових цінностей у людській свідомості є демократія, що становить своєрідний суспільний ідеал, має свою унікальність, складається з багатьох факторів, сприяє самореалізації та ефективному розвитку суспільства.

В Україні системні трансформаційні процеси відбуваються постійно і охоплюють усі сфери суспільного життя. Проблеми їх реформування згідно з демократичними стандартами - одне з пріоритетних завдань на шляху до демократизації і становлення української держави з високим рівнем соціально- економічного розвитку суспільства.

На сьогоднішній день найбільш актуальним завданням є вироблення навичок і вмінь демократичної поведінки, активної громадської дії, свідомої електоральної участі, критичної громадянської та партійної активності індивіда. демократичний політичний правовий культура україна

Процес демократизації - це поступове впровадження демократичних основ у суспільне буття та трансформація всіх сфер із точки зору демократичних цінностей. У найзагальнішому сенсі демократизація означає процес політичних та соціальних змін, спрямованих на встановлення демократичного устрою [2, с. 45].

Основною стратегічною метою розвитку України є становлення розвиненої держави, авторитетного члена світового співтовариства, держави, що здатна забезпечити громадянам добробут та повноцінну реалізацію прав і свобод. Задля досягнення цієї мети необхідно підвищити рівень дієздатності та ефективності суспільних і державних інститутів на основі подальшої демократизації життя країни.

Основними пріоритетами державної політики у цій сфері є: демократизація політичного процесу; сприяння розвитку громадянського суспільства; забезпечення прозорості діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування; забезпечення свободи слова, забезпечення громадянам найширшого доступу до інформації; судова реформа, спрямована на утвердження справедливого суду і гарантування правосуддя для кожного громадянина.

Однією з найбільш важливих складових процесу демократизації є національна єдність. Мається на увазі ідентифікація себе з певною нацією, народом, що дає змогу казати або думати про належність до певної спільноти, інтереси, культура, цінності якої є рідними для особистості.

Найважливішими засобами формування сучасної культури є державна система політичної освіти, діяльність багатьох недержавних організацій, фондів, об'єднань, політичних партій, засобів масової інформації. Ключова роль при цьому належить інституціям, що організують цілеспрямований процес політичної соціалізації шляхом залучення у систему громадянської політичної та правової освіти населення [1, с. 89].

Демократизація освіти спрямована на формування демократичної культури як основи розвитку громадянського суспільства за допомогою реалізації демократичних принципів у всіх аспектах життя та сприяння розвиткові самоврядування.

Виходячи з позицій впровадження демократизації у всі сфери громадського життя, важливо зазначити, що освіта як головне інформаційне джерело повинна забезпечити розуміння та усвідомлення демократичних процесів у різних галузях суспільного буття. Демократизація освіти - найважливіша складова процесу демократизації світової спільноти. Вона стосується й управління освітою, й реалізації навчального процесу. Демократизація проникає й у сам зміст освіти, що все більше орієнтується на реалізацію в її системі невід'ємних прав людини.

Таким чином, головною метою демократичної освіти є виховання громадянина сучасного суспільства та його підготовка до життя і діяльності в демократичному суспільстві.

Основними напрямами інноваційної державної управлінської діяльності в освітньому просторі є: концептуальність в управлінні освітою; комплексно-цільовий підхід до управління; психологізація (олюднення) управління; моделювання структури управління, проектний підхід до створення продуктивних сучасних технологій та механізмів управлінської діяльності; побудова мобільної структури горизонтальних управлінських зв'язків; приведення функцій управління у відповідність до завдань освітньої системи держави, регіону; рефлексивність державного управління діяльності керівника; управління якістю освіти і виокремлення нових підходів до визначення ефективності освітнього процесу; комп'ютеризація, технологізація управління; адаптація осягнень наукового менеджменту в соціальній та виробничій сферах до управління освітою.

Отже, можна дійти висновку, що демократично орієнтована система політичної соціалізації особистості, базові елементи якої закладають сучасні навчальні й виховні заклади, сприяє становленню й формуванню демократичних політичних прагнень і очікувань громадян. Саме на освітню систему покладені обов'язки щодо донесення базових демократичних цінностей свободи, гуманності, рівності до молодої людини в умовах трансформації державної політики. Саме демократично орієнтована система суспільних і державницьких взаємин, співпраці інститутів держави та громадянського суспільства, діалогу між учасниками політичного процесу сприяє формуванню особистісних та загальнолюдських цінностей.

Список використаних джерел

1. Зязюн І.А. Неперервна освіта як основа соціального поступу. Неперервна професійна освіта: теорія і практика: зб. наук. праць. Київ, 2001. С. 15-23.

2. Манжола В.А. Нейтралітет та позаблоковість у європейській системі міжнародних відносин: монографія. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. 167 с.

3. Diamond L. Developing Democracy: Toward Consolidation. Baltimore: The John Hopkins University Press, 1999. 362 p.

Размещено на Allbest.Ru