Глобалізація інформаційного простору та її вплив на міжнародні відносини

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Кафедра міжнародних відносин та соціально-гуманітарних дисциплін

Глобалізація інформаційного простору та її вплив на міжнародні відносини

Л. Корнієнко, студентка

Науковий керівник:

А. Маргулов, професор

В умовах глобальних фінансово-економічних криз, революцій і війн, а головне недовіри людей до національних політичних лідерів і виконавчої еліти, суспільство завжди відчувало зростаючу потребу в повній інформації. По-перше, це врятувало націю від моральної втоми, ідеологічної розгубленості та сильного державного тиску. Під впливом знань суспільство відновило природний цикл інновацій, вказавши ті елементи життя, які вже вижили, непридатні або були повністю скомпрометовані. Починаючи з середини 20 століття, інформація, наука та освіта стали невід'ємними складовими для розвитку країн і суспільств. Відомі країни віддали перевагу створенню "суспільства знань" і визначили його як ідеал майбутнього. Цей перехід до нового економічного і соціально -культурного порядку привніс уяву про кількість людей, постійно залучених до інтернету, як свідчення цього ідеалу. Для них інформація стала реальною та фізично відчутною силою, що слугує джерелом розвитку. В сучасних умовах вона набула такого самого значення для держав, як природні, фінансові, працездатні та інші матеріальні ресурси. Її вплив на розвиток держав, суспільств та громадян є більш ефективним з економічного погляду, ніж політичний, промисловий чи навіть військовий вплив.

Справді, у ХХІ столітті інформація є важливим стратегічним ресурсом держави, а З. Бжезінський вважає, що інформаційно-культурна складова є однією з основних основ її сили та авторитету [1, с. 12]. Інформаційна політика повинна охоплювати як внутрішні, так і зовнішні аспекти діяльності держави і є невід'ємною частиною її геополітики. Внутрішньополітичний аспект спрямований на задоволення інформаційних потреб суспільства та оптимізацію державного управління, а зовнішньополітичний аспект на просування інтересів країни у світі та формування позитивного іміджу. Згідно з експертами, раціональне використання інформації в розвиненій інформаційній сфері має вирішальне значення для основних принципів державної політики. [2, с. 156]. Сьогодні можна з упевненістю сказати, що вирішення політичних, економічних і соціальних проблем цілком залежить від якості інформаційної політики держави.

Стратегічна категорія міжнародних відносин - інформаційні ресурси, визначаючи політико-культурні принципи державних відносин у світовій ієрархії, приділяють велике значення проблемі міжнародного співробітництва в інформаційній сфері. Інформація є суттєвим фактором міжнародного впливу, дипломатії та глобальної стратегії світового порядку. Значний вплив інформаційно-комунікаційних революцій помітний в усіх аспектах міжнародного співробітництва, зокрема в області інформації, прийняття рішень, навчання та управління. Інформація є потужною силою, що сприяє міжкультурному взаєморозумінню та збільшує участь людей у процесі прийняття рішень.

Створення глобальної інформаційно-комунікаційної мережі, Інтернету, виявилося ключовим механізмом трансформації сучасного світу. Інтернет поступово оживає в віртуальному комп'ютеризованому середовищі, крок за кроком. Не тому, що це «нереальний», «фіктивний» світ, а тому, що штучно сконструйований простір створив мінімальну кількість перешкод для поширення та циркуляції інформації. У процесі освоєння віртуального простору виявилося, що Інтернет як інформаційно-комунікаційне середовище сформоване таким чином, що містить особливу матрицю цінностей. Користувач може цього не знати, але потрапляючи туди, автоматично починає слідувати його правилам.

Вчені вважають, що нові тенденції глобалізації світової економіки виникають внаслідок поширення інформаційних технологій, значного зростання інвестицій у сектор інформаційної сфери, жорсткої міжнародної конкуренції транснаціональних корпорацій на світових ринках інформаційних продуктів та послуг, а також політичних взаємодій. Ці фактори створюють необхідні передумови для зв'язку між процесами глобалізації та економічним розвитком країн, що беруть участь у міжнародних відносинах. З цього випливає, що важливо розробляти міжнародні підходи до сталого переходу світової економіки на рівень високих технологій [3, с. 9]. У цьому контексті першочерговим завданням постіндустріального суспільства експерти визначають принципово новий спосіб організації технологічної сфери, що визначається створенням високоінтелектуальних технологій, тобто нової соціальної моделі, що є результатом «другої «революції», яка базується в основному на суперкомп'ютерах, волоконній оптиці, нано- та мікроелектронних технологіях. До інформаційних сфер належать засоби масової інформації, телекомунікації та зв'язок, глобальні комп'ютерні мережі та індустрія різноманітних інформаційних послуг [4, с. 4].

Крім того, значні зміни відбуваються в політичній сфері - у поширенні демократії як форми політичної системи та глобальної моделі міжнародної взаємодії. На думку дослідників, ключовим фактором для існування демократії є прозорість політичного процесу, що означає відкритість і доступність всіх політичних дій. Громадяни мають право знати про дії та наміри політичних сил і органів влади. Вони повинні мати можливість впливати на формування законодавства, якість роботи уряду, рівень освіти і громадянську свідомість політиків, які приймають політичні рішення [5, с. 91]. Особливо важливою у сучасних умовах є публічна політика, яка є формою політичного процесу, що відбувається в публічному просторі і підтримується за допомогою інформаційно-комунікаційних та інших ресурсів. Вона представляє собою комплексну взаємодію між учасниками політичного процесу, що включає вертикальні та горизонтальні зв'язки. Публічна політика виступає як особлива форма комунікації між політичними суб'єктами, що дозволяє активізувати участь громадян у формуванні, розробці та реалізації політичного курсу. Варто відзначити, разом з С. Телешуном, що публічна політика не є лише ареною боротьби за владу, але є особливим видом спілкування. [6].

З цієї точки зору кожна країна є відкритою системою, яка бере участь в циркуляції інформації. І якщо не буде природного обміну в інформаційному просторі, система завалиться. Завдання політики на інформаційному рівні управління процесом обміну. Останній не є хаотичним і підпорядковується суворо визначеним законам, один із яких сформульований О. Олійником, О. Сосніним та Л. Шиманським так: інформація не вкидається в інформаційний простір довільно, а спрямовується насамперед туди, куди вона необхідний і здатний їх отримати [7].

Транспарентність (прозорість, очевидність) є однією з необхідних характеристик влади в сучасному суспільстві та державі. Поняття "прозорість" означає, що громадяни повинні мати повну інформацію про політичні рішення та доступ до інформації про суспільні, економічні та політичні процеси. Згідно з Т. Берегою, прозорість включає нормативний аспект - законодавче закріплення прозорості та відкритості в органах влади, інституційний аспект - наявність організаційних структур, механізмів та процедур як в органах влади, так і в громадянському суспільстві (внутрішній аспект - між самими органами влади, зовнішній аспект - між владою та громадянами) і особистий аспект - прозорість та відкритість дій посадових осіб, що передбачає високий рівень політичної культури, етики та професіоналізму [8, с. 125]. Розвиток прозорості та відкритості є природним наслідком процесів демократизації у світі (багато законів і документів було прийнято протягом останніх 20 років) і відповідає вимогам міжнародних організацій, ЗМІ та міжнародних кредиторів.

Зараз держава вимушена бути відкритою в інформаційному просторі на рівні з іншими джерелами інформації. Якщо вона не надає об'єктивну інформацію, то це роблять інші. Цифрова дипломатія має на меті швидко надавати актуальну інформацію, спростовувати неправдиві дані та підтверджувати інформацію з офіційних джерел. За міжнародним досвідом, вже є великий набір методів і підходів у цифровій дипломатії, які можна використовувати для вирішення зовнішньополітичних завдань.

Комп'ютеризація суспільства різким чином змінила процес і методи діяльності державного управління. У традиційному тріумвіраті методів - переконання, заохочення і примусу - примус і заохочення вважалися головними. Проте в сучасних умовах розвитку суспільства і зростання соціальної активності індивідів, переконання стає основним методом на передній плані [9, с. 52]. Тому збільшення довіри стає важливим аспектом як внутрішньополітичної легітимності управління, так і міжнародної системи.

Отже, комп'ютеризація, знання та обізнаність стають важливим фактором не лише для забезпечення демократичних відносин на державному та глобальному рівнях, але й для перспективи розширення демократичних систем.

інформаційний політичний економічний соціальний управління

Список використаної літератури

1. Бжезінський З.К. Велика шахова дошка (Панування Америки та його геостратегічні імперативи). 2009. 280 с.

2. Чиж І.С. Інформаційний простір: як жити і діяти в ньому Українській державі. Стратегічна панорама. 2012. №4. С. 156- 65.

3. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика в добу інформаційного суспільства: перспективи для України. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2016. Випуск 59. Ч. І. С.153-160.

4. Бутузов В.М. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку. Київ: Міністерство внутрішніх справ України, 2015. 87 с.

5. Шпортько О. Поле публічної політики. Політичний менеджмент. 2010. №5 (44). С. 90-96.

6. Телешун С.О. Суспільні виклики та ефективна публічна влада: українські реалії. 2020. №7-8.

7. Олійник О.В. Політико-правові аспекти формування інформаційного суспільства суверенної і незалежної держави. Держава і право. 2021. №13.

8. Берегой Т.А. Європейські стандарти регіональної політики та проблеми їх впровадження в Україні. Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць ДРІДУ. Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2007. С. 123-130.

9. Кривоконь О.Г. Чинники соціального формування особистості в умовах розбудови інформаційного суспільства (соціально-філософський аналіз): автореф. дис. канд. філософ. наук: 09.00.03. Харків, 2007. 19 с.

10. Алєксєєнко, І.В., Курас, А.І., & Маргулов, А.Х. (2021). А 47 Глобальні проблеми міжнародних відносин та світової політики: безпековий вимір: підруч.; за заг. ред. д-ра політ. наук, проф. І.В. Алєксєєнко, А.І. Курас, А.Х. Маргулов. Дніпро: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ.

11. Скиба, Е.К. (2023). Вплив процесу цифровізації на впровадження загальнолюдських цінностей, 36. Размещено на Allbest.Ru