Європейський досвід інституційної взаємодії держави та громадянського суспільства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ІНСТИТУЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДЕРЖАВИ ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Аліна Лясота, кандидат. політичних наук, доцент, доцент кафедри політології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Анотація

Питання тендерної рівності стали в багатьох країнах об'єктом досліджень у політичній сфері, сфері освіти, громадської думки, зайнятості, міграції тощо. Наукового інтерес та актуальність дослідження пов'язані як із реальними соціально-політичними процесами, так і з теоретичними передумовами, зокрема з формуванням гендерного підходу в політичних науках. Проте залишається потреба у роботах, спеціально присвячених комплексному аналізові проблем гендерних взаємовідносин.

Необхідність дослідження даного аспекту для України визначається також тим, що розбудова демократичної, правової держави, створення для жінок і чоловіків рівних умов реалізації своїх можливостей в усіх сферах суспільно-політичного та економічного життя країни, з огляду на соціальну специфіку обох статей, має на меті подальшу демократизацію суспільства, інтеграцію країни у європейський та євроатлантичний простір.

На думку автора, важливу роль у цьому процесі мають відігравати інститути громадянського суспільства, оскільки їх вплив на розвиток суспільного життя має дедалі зростати. Очевидно, що у впровадженні багатьох напрямів внутрішньої політики, до числа яких, без сумніву, відноситься й гендерна, найбільш зважених та позитивних результатів держава може досягти лише за тісної взаємодії з інститутами громадянського суспільства. І саме ця взаємодія все ж потребує уважного теоретичного аналізу.

Особливе значення система гендерних відносин набуває в контексті розвитку сучасного громадянського суспільства та правової держави, які функціонують на засадах утвердження свободи, рівності, справедливості, гуманізму та верховенства права у соціальному житті. Адже очевидним слід визнати, що громадянське суспільство, як сукупність вільних громадян та їх об'єднань, може ефективно функціонувати лише в умовах забезпеченості принципу тендерної рівності. Принцип тендерної рівності означає, що кожна особистість, незалежно від статі та інших формальних або фактичних ознак, усвідомлює себе як повноправного громадянина своєї держави, який має відповідні права і обов'язки, що гарантуються, охороняються та захищаються державою за допомогою визначених механізмів.

Автор робить висновок, що, незважаючи на важливість вирішення вказаних питань, необхідно визнати, що законодавча база, система інститутів, механізми формування гендерної політики з урахуванням інтересів та впливів громадянського суспільства на сучасному етапі політичного процесу в Україні досліджені недостатньо. До того ж, ігнорування гендерних проблем у стратегії розбудови державності може спричинити серйозні негативні наслідки.

Ключові слова: гендер, гендерна політика, гендерна рівність, громадянське суспільство.

European experience of institutional interaction between the state and civil society

Abstract

In many countries, issues of gender equality have become the object of research in the political sphere, the sphere of education, public opinion, employment, migration, etc. The scientific interest and relevance of the research are related to both real socio-political processes and theoretical prerequisites, in particular, the formation of a gender approach in political science. However, there remains a need for works specifically devoted to the comprehensive analysis of gender relations problems.

The need to study this aspect for Ukraine is also determined by the fact that the development of a democratic, legal state, the creation of equal conditions for women and men to realize their opportunities in all spheres of the country's socio¬political and economic life, taking into account the social specificity of both sexes, aims to further democratization of society, integration of the country into the European and Euro-Atlantic space.

According to the author, civil society institutions should play an important role in this process, as their influence on the development of social life should continue to grow. It is obvious that in the implementation of many areas of internal policy, among which, without a doubt, gender is also included, the state can achieve the most balanced and positive results only through close interaction with institutions of civil society. And it is this interaction that still needs careful theoretical analysis.

The system of gender relations acquires special importance in the context of the development of modern civil society and the rule of law, which function on the basis of the affirmation of freedom, equality, justice, humanism and the rule of law in social life. After all, it should be recognized as obvious that civil society, as a collection of free citizens and their associations, can function effectively only in conditions of ensuring the principle of gender equality. The principle of gender equality means that every person, regardless of gender and other formal or factual characteristics, is aware of himself as a full-fledged citizen of his state, who has the corresponding rights and obligations, which are guaranteed, protected and protected by the state with the help of defined mechanisms

The author concludes that, despite the importance of solving these issues, it is necessary to recognize that the legislative framework, system of institutions, mechanisms of gender policy formation taking into account the interests and influences of civil society at the current stage of the political process in Ukraine are not sufficiently researched. In addition, ignoring gender issues in the state-building strategy can have serious negative consequences.

Keywords: gender, gender policy, gender equality, civil society.

Постановка проблеми

В країнах Європи використовуються різні підходи для досягнення тендерної рівності у політиці - законодавче регулювання, запровадження інституту омбудсмена з рівних прав і можливостей жінок та чоловіків, створення відповідних органів із забезпечення гендерної рівності у парламентах, діяльність громадських організацій тощо. Найпоширенішим способом забезпечення рівних прав обох статей є створення системи законодавчої бази та запровадження механізмів її дотримання. У конституціях європейських країн гарантовано рівні можливості у висуванні кандидатур на виборах до органів державної влади та місцевого самоврядування, гарантоване представництво жінок в усіх органах влади.

Особливе значення система гендерних відносин набуває в контексті розвитку сучасного громадянського суспільства та правової держави, які функціонують на засадах утвердження свободи, рівності, справедливості, гуманізму та верховенства права у соціальному житті. Адже очевидним слід визнати, що громадянське суспільство, як сукупність вільних громадян та їх об'єднань, може ефективно функціонувати лише в умовах забезпеченості принципу тендерної рівності, в межах якого кожна особистість, незалежно від статі та інших формальних або фактичних ознак, усвідомлює себе як повноправного громадянина своєї держави, який має відповідні права і обов'язки, що гарантуються, охороняються та захищаються державою за допомогою визначених механізмів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження функціонування гендерного аспекту в сфері громадянського суспільства набуло актуальності в науковій літературі. Окремі питання процесу формування гендерної політики та визначення шляхів її реалізації висвітлюють у своїх роботах М. Богачевська-Хомяк, К. Верес, І. Голубєва, Н. Гога, Р. Рубань, Л. Кобелянська, Л. Кормич, А. Комарова, М. Орлик, А. Пашко, С. Станік, Е. Лібанова, Л. Смоляр, Н. Чухим, Н. Шпак, І. Богословська, В. Довженко, Л. Морозко. Найбільш вагомий внесок у дослідження розвитку громадських організацій в Україні представлено у працях таких науковців, як О. Бєлишев, Є. Бородін, О. Вакуленко, М. Віхляєв, М. Головатий, Л. Лойко, Г. Луцишин, Н. Пархоменко, К. Петренко, М. Перепелиця, Н. Романова та ін. Слід також зазначити, що інституційна взаємодії держави та громадянського суспільства ґрунтується на значній кількості нормативно-правових актів й аналітичних документів, прийнятих в країнах ЄС. Проте актуальною і майже недослідженою залишається проблематика діяльності громадських організацій саме у сфері забезпечення реалізації принципу гендерної рівності.

Мета статті полягає у розгляді специфіки інституційної взаємодії держави та громадянського суспільства провідних країн сучасного ЄС та визначенні політичної користі європейського досвіду для України.

Виклад основного матеріалу. Ідея та цінність гендерної рівності втілюється, передусім, на державному рівні. Політика держави, яка спрямована на забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, визначається як гендерна політика, адже втілення цінності гендерної рівності потребує регулювання. Таке регулювання називають механізмом забезпечення гендерної рівності - впорядкованою системою міжнародних, регіональних і національних організаційних структур державного і громадського характеру, діяльність яких спрямована на утвердження цінності гендерної рівності в усіх сферах соціального життя, гарантування здійснення вироблених ним гендерних стратегій і відповідної до них гендерної політики. Важливими у формуванні механізму забезпечення гендерної рівності є як «дія зверху» (на рівні гендерної політики), так і «дія знизу» (участь громадськості, зокрема, жіночого руху).

Європейський омбудсмен - уповноважений з прав людини Європейського Союзу [2], наділений правом приймати позови від будь-якого громадянина Союзу або іншої фізичної чи юридичної особи, яка проживає або має зареєстрований офіс у будь-якій державі-члені, щодо випадків неналежної організації діяльності інститутів та органів ЄС, за винятком Суду або Трибуналу першої інстанції, які виконують свою судову роль. Відповідно до своїх обов'язків Омбудсмен проводить розслідування, для якого він знаходить підстави, або за своєю власною ініціативою або на підставі позовів, які надіслані йому безпосередньо або через члена Європейського парламенту, за винятком випадків, коли заявлені факти вже були предметом судового розгляду. Задля належного проведення розслідування Омбудсмен наділений правом доступу до будь-яких документів, необхідних для виконання своїх обов'язків, за виключенням випадків коли така інформація підпадає під дію законів і регламентів про секретність, або положень, що перешкоджають її передачі. При цьому інституції ЄС зобов'язані надавати йому будь-яку інформацію і доступ до відповідних документів.

У тому випадку, коли Омбудсмен встановлює факт поганого управління, він направляє справу до зацікавленого закладу, який повинен протягом трьох місяців повідомити йому свою точку зору з приводу наведених фактів. Після цього Омбудсмен направляє повідомлення Європейському Парламенту і зацікавленій установі. Особа, яка подала скаргу, інформується про результати такого розслідування. Рішення Омбудсмена не є обов'язковими, але мають значний суспільний і політичний вплив [1].

У Норвегії, Швеції, Фінляндії, Литві, Німеччині, Словенії запроваджено посади омбудсмена з рівних прав і можливостей для правового захисту та контролю за виконанням гендерних законів. Це свідчить про те, що країни, які віддані демократичним традиціям, розуміють, що позитивні зміни у сфері гендерних перетворень швидше відбуваються, коли існує спеціальна інституція, яка відповідає за здійснення контролю цього процесу. Діяльність відповідних інституцій ґрунтується на принципах законності та неупередженості. Вони забезпечують закріплення у правових актах рівних прав чоловіків та жінок, розробляють та здійснюють спеціальні програми, надають підтримку громадським організаціям, які переймаються проблемами тендерної політики.

У багатьох європейських парламентах створено відповідні парламентські органи із забезпечення гендерної рівності. Наприклад, у Національній асамблеї Словенії працює Комісія з проведення політики в інтересах жінок, в Естонії - Асоціація жінок-депутатів різних політичних партій, яка координує гендерні питання, у Бельгії - Консультативний комітет з питань рівних можливостей у верхній палаті Федерального парламенту, у Франції - в двох палатах парламенту - парламентські делегації з питань прав жінок і рівних можливостей жінок та чоловіків.

Цікавим є підхід до вирішення гендерних питань у Швеції, де діє так званий метод трьох Р: репрезентація, ресурси, реальність. Завдання репрезентації передбачає, що необхідно підрахувати всіх людей: персонал, керівництво, клієнтів, постачальників, користувачів і всіх зацікавлених для з'ясування загальної кількості чоловіків і жінок у всіх категоріях, тобто скільки чоловіків і скільки жінок перебуває у керівництві, скільки працює з клієнтами і т.п. Крім того, необхідно з'ясувати як розподілено ресурси (фінансові, часові, інформаційні, людські) між чоловіками та жінками. І, нарешті, слід реально знати чому репрезентація і розподіл ресурсів нерівні серед жінок та чоловіків. Такий комплексний аналіз проблеми дозволяє вирішувати її системно.

Цікавим є досвід впровадження тендерної рівності в Австрії. На урядовому рівні існують міжміністерські робочі групи - з тендерної рівності та гендерного інтегрування. Робоча група з гендерної рівності виробляє пропозиції з усіх питань рівноправного ставлення та просування жінок на державній службі. Робоча група з гендерного інтегрування розробляє стратегії та методи реалізації концепції гендерної рівності в рамках міністерств і на політичному рівні.[9] Відповідно у кожному міністерстві призначається комісар з рівного ставлення. Ці комісари надають консультації державним службовцям і здійснюють моніторинг всіх видів гендерної дискримінації.

Отже уряди різних країн проводять політику гендерної рівності по-різному, виходячи з власних соціальних, культурних, економічних та політичних особливостей. Аналіз ситуації в європейських країнах показує, що гендерні відмінності в оплаті праці, все ще спостерігаються в усіх країнах - членах Європейського Союзу і потребують уважного вивчення. Тому інститути Європейського Союзу постійно тримають у полі своєї уваги стан гендерної рівності в Європі.

У Європейському Союзі на рівні Європейської комісії за питання гендерної рівності відповідає Європейський інститут з питань гендерної рівності (EIGE). EIGE забезпечує підтримку інституцій та органів ЄС з питань розробки та впровадження політики гендерної рівності, досліджує та аналізує статистичні дані з питань гендерної рівності. EIGE також підтримує країни-кандидати та потенційних кандидатів у ЄС щодо розрахунку Індексу гендерної рівності, оцінює готовність цих країн і консультує у застосуванні методології.

Європейський інститут ґендерної рівності (далі - EIGE) засновано на підставі Регламенту (ЄС) № 1922/2006 [4] з метою надання допомоги установам ЄС та державам-членам інтегрувати принцип ґендерної рівності у свою політику та боротися з дискримінацією за ознакою статі. Задля досягнення означеної мети EIGE передає свій технічний досвід установам ЄС та державам-членам, щоб допомогти: просувати та зміцнювати ґендерну рівність; включити облік ґендерної проблематики в усі політики ЄС та національну політику, що з них випливає; боротися з дискримінацією за ознакою статі; підвищити обізнаність громадян ЄС про ґендерну рівність та необхідність боротьби з насильством щодо жінок.

Інститут базує свою діяльність на об'єктивних, порівнянних та надійних даних європейського рівня; відповідає за збір, аналіз та поширення інформації про ґендерну рівність. Розвиває: методи підвищення об'єктивності, сумісності та надійності даних на європейському рівні шляхом встановлення критеріїв для підвищення узгодженості інформації та врахування ґендерних питань при зборі даних; діалог та співробітництво з неурядовими організаціями та організаціями щодо забезпечення рівних можливостей, університетами й експертами, дослідницькими центрами, соціальними партнерами і відповідними органами, які активно прагнуть досягнення рівності на національному та європейському рівні. Інститут розробляє, аналізує, оцінює та поширює методологічні інструменти для підтримки включення ґендерної проблематики в усі політики ЄС та країни.

З метою підвищення обізнаності громадян ЄС про ґендерну рівність, Інститут організовує конференції, кампанії та зустрічі на європейському рівні і створює ресурси документації, доступні для громадськості. Задля підтримання більш обґрунтованої політики, EIGE сприяє просуванню ґендерної рівності в Європі шляхом надання експертних знань високого рівня Європейській Комісії, Європейському Парламенту, державам-членам і країнам розширення.

Агентство фундаментальних прав Європейського Союзу (далі - Агентство) - спеціалізований орган, створений з метою забезпечення підтримки та проведення незалежної експертизи в питаннях, що стосуються основоположних прав людини і правопорядку ЄС. Діяльність Агентства слугує просуванню концепції основних прав і підвищенню рівня захисту від порушень прав людини в ЄС. Агентство здійснює координаційну та інформативну функції і не уповноважене на розгляд індивідуальних скарг або прийняття обов'язкових рішень. Незважаючи на це, воно відіграє велику роль у формуванні законодавчої бази, яка враховує загальні принципи прав людини й ефективні механізми захисту прав людини в рамках ЄС. Агентство консультує інституції ЄС і національні уряди держав-членів, надаючи їм незалежні консультації експертів і аналіз основних прав, особливо в таких сферах як: дискримінація, доступ до правосуддя, расизм і ксенофобія, захист даних, права жертв, права дітей з метою покращення політики і законодавства, а також прийнятих рішень у цій сфері. Воно створило мережі і встановило зв'язки з партнерами на усіх рівнях із тим, щоб його рекомендації і дослідження були адресовані особам, які приймають рішення в рамках національних урядів і ЄС. Воно підтримує тісні робочі зв'язки з інституціями ЄС, національними урядами і парламентами держав-членів ЄС, групами, організаціями, які працюють у галузі прав людини, органами ООН з прав людини, ОБСЕ та іншими організаціями [6].

У країнах-членах Європейського Союзу також існує багато організацій, які займаються гендерною експертизою законодавства та розробляють рекомендації для забезпечення тендерної рівності:

- European Women's Lobby (EWL);

- Women's Rights and Gender Equality Committee of the European Parliament.

- European Network of Gender Equality Bodies (ENEGE).

- European Women's Audiovisual Network (EWA).

Європейське жіноче лобі (далі - EWL) є найбільшою мережею жіночих

організацій у ЄС, що об'єднує понад 2000 жіночих асоціацій. Заснування EWL сягає 1990 року, коли Європейська комісія підтримала створення Європейського жіночого лобі із секретаріатом у Брюсселі. EWL засновано у відповідь на зростання усвідомлення необхідності захищати інтереси жінок на європейському рівні, оскільки:

- сфера діяльності ЄС постійно розширюється і зачіпає галузі, які безпосередньо впливають на повсякденне життя жінок, особливо після створення внутрішнього ринку;

- для жінок та їхніх організацій стала актуальною участь у програмах, встановлених Союзом, та ознайомлення з їхнім європейським законодавством;

- створення такої організації та її призначення для лобіювання також відповідає особливому характеру процесу прийняття рішень на європейському рівні, що дає можливість для створення безлічі організацій, що ґрунтуються на представленні широкого кола інтересів та категорій жінок у рамках громадянського суспільства (включаючи різні сектори економіки, а також профспілки, професійні та соціальні групи);

- ці організації реагували на реальну потребу європейських інститутів. Усупереч поширеній думці, кількість європейських чиновників досить мала порівняно з національними установами. Тому установи часто звертаються до експертів у ході своєї роботи, зокрема через необхідність враховувати різноманітність населення та законодавства держав-членів;

- оскільки особи, які ухвалюють рішення в європейських інститутах, не обираються громадянами безпосередньо (за винятком Європейського парламенту), створення такої організації, як EWL, також відповідає необхідності подолати демократичний розрив між інститутами ЄС та європейськими громадянами.

Таким чином, створення EWL було пов'язане з появою нової форми публічного простору на європейському рівні та нової форми взаємодії між громадянами і політичними діячами. Діяльність EWL відповідає двом типам потреб: лобіювати на європейському рівні та надавати інформацію особам, які приймають рішення, для забезпечення того, щоб права та потреби жінок, а також ґендерна перспектива враховувалися під час підготовки політики та законодавства; заохочувати їх участь у жіночих організаціях на рівні ЄС та надавати їм необхідну для цього інформацію.

EWL відіграє подвійну роль сполучної ланки між жіночими організаціями та установами; сприяє діалогу та обміну між громадянами та європейськими посадовими особами, які приймають рішення. Завдяки своєму консультативному статусу як в Економічній та Соціальній Раді ООН, так і в Раді Європи EWL відіграє важливу роль на міжнародному рівні [7].

Правовою основою діяльності EWL є Статут, її статус визначено Генеральною Асамблеєю ООН, вона має Внутрішні правила, які доповнюють її Статут. Складовою організаційної структури EWL є Виконавчий комітет, Адміністративна рада і Секретаріат.

EWL сповідує такі цінності: рівність між жінками та чоловіками, різноманітність, мир, гідність, повага, солідарність та керується принцами: права жінок - це права людини, рівність, автономія, участь, включення [5]. Напрямками роботи EWL є: насилля проти жінок, економічна незалежність жінок, жінки-мігранти і біженці, мобілізація проти сексизму, COVID - 2019 тощо. EWL розробляє стратегічні документи, наразі діє Стратегічна програма EWL на 2022-2026 роки «Жінки, які змінюють Європу» [3].

Європейська мережа юридичних експертів з питань ґендерної рівності та недискримінації інформує Європейську комісію про правові зміни на національному рівні як у галузі ґендерної рівності, так і в галузі недискримінації. Однією з основних цілей мережі є розкриття та збирання інформації, яка часто недоступна через особливості національних правових систем або мовних бар'єрів. Зокрема, мережа надає звіти про реалізацію та дотримання директив про ґендерну рівність і недискримінацію, постанови національних судів, а також про вплив постанов Суду ЄС та, за необхідності, рішень Європейського суду з прав людини на національне законодавство, роль органів з питань рівності, а також про законодавчі та політичні зміни в національному рівні [8]. До складу Мережі входять національні експерти з 35 країн (країни ЄС, Туреччина, Республіка Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія) в галузі ґендерної рівності та недискримінації, а також виконавчий комітет. Мережа випускає раз на два роки огляд закону про рівність, тематичні та національні звіти.

громадянське суспільство гендерний політика

Висновки

Виходячи з вищеозначеного слід констатувати, що незважаючи на значний, але нерівномірний прогрес, досягнутий у захисті прав жінок і дівчат, жодна країна у світі не перебуває на шляху до досягнення ґендерної рівності та розширення прав і можливостей до 2030 року. Більше того, медичні та соціально-економічні наслідки кризи COVID-19 непропорційно торкнулися жінок та чоловіків. Наприклад, оскільки більш висока частка жінок працює неформально і в уразливих секторах, їхній рівень втрати роботи в 1,8 разів вищий, ніж у чоловіків. Рівень бідності серед жінок може зрости на 9,1% [8]. Натомість, за останні десятиліття ЄС досяг значного прогресу у забезпеченні ґендерної рівності. Це результат законодавства про рівне поводження, врахування ґендерної проблематики, інтеграція ґендерної перспективи в усі інші політики Союзу, запровадження конкретних заходів щодо покращення становища жінок.

Суттєвий внесок у дотримання стратегічної лінії ЄС з ґендерних питань роблять загальні і спеціалізовані органи, агентства та інститути, зокрема: Консультативний комітет ЄС з рівних можливостей для жінок та чоловіків, Агентство фундаментальних прав Європейського Союзу, Європейський омбудсмен, Європейський інститут ґендерної рівності, Європейське жіноче лобі, Європейська мережа юридичних експертів з питань ґендерної рівності та недискримінації. Підтримання означеного вектору є завданням держав-членів, партнерів ЄС, що матиме позитивні результати з точки зору підвищення захищеності осіб.

Література:

1. Consolidated text: Regulation (EC) No 1922/2006 of the European Parliament and of the Council of 20 December 2006 on establishing a European Institute for Gender Equality. - Режим доступу: https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX%3A02006R1922- 20070119

2. Decision of the European Parliament on the regulations and general conditions governing the performance of the Ombudsman's duties. - Режим доступу: http://www.ombudsman. europa.eu/en/resources/statute. faces#ref2

3. European network of legal experts in gender equality and non-discrimination. - Режим доступу: https://www. equalitylaw.eu/about-us

4. European Union Agency for Fundamental Rights (FRA). - Режим доступу: https://europa.eu/european-union/ about-eu/agencies/fra_en

5. EWL Strategic Framework 2022 - 2026: Women Changing Europe. - Режим доступу: http://www.womenlobby. org/IMG/pdf/sf_definitive.pdf

6. Herstory. 30 years of European Women's Lobby. - Режим доступу: http://www.womenlobby.org/25-years-ofEuropean-Women-s-Lobby?lang=en

7. Mission, vision & values.. - Режим доступу: http://www.womenlobby.org/Mission-vision- values?lang=en

8. Network of legal experts in gender equality and non-discrimination. - Режим доступу: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/policies/justice-and-fundamental-rights/gender- equality/who-we-workgender-equality/network-legal-experts-gender-equality-and-non-discrimination_en

9. United Nations Charter (full text). - Режим доступу: https://www.un.org/en/about- us/un-charter/full-text

References:

1. Consolidated text: Regulation (EC) No 1922/2006 of the European Parliament and of the Council of 20 December 2006 on establishing a European Institute for Gender Equality. - Retrieved from: https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXTUurUCELEX%3A02006R1922- 20070119 [in Ukrainian].

2. Decision of the European Parliament on the regulations and general conditions governing the performance of the Ombudsman's duties. - Retrieved from : http://www.ombudsman. europa.eu/en/resources/statute. faces#ref2/ [in English].

3. European network of legal experts in gender equality and non-discrimination. - Retrieved from: https://www. equalitylaw.eu/about-us /[in English].

4. European Union Agency for Fundamental Rights (FRA). - Retrieved from: https://europa.eu/european-union/ about-eu/agencies/fra_en /[in English].

5. EWL Strategic Framework 2022 - 2026: Women Changing Europe. - Retrieved from: http://www.womenlobby. org/IMG/pdf/sf_definitive.pdf [in Ukrainian].

6. Herstory. 30 years of European Women's Lobby. - Retrieved from: http:// www.womenlobby.org/25-years-ofEuropean-Women-s-Lobby?lang=en

7. Mission, vision & values. - Retrieved from: http://www.womenlobby.org/Mission- vision-values?lang=en [in Ukrainian].

8. Network of legal experts in gender equality and non-discrimination. - Retrieved from: https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/policies/justice-and-fundamental-rights/gender- equality/who-we-workgender-equality/network-legal-experts-gender-equality-and-non-discrimination_ en /[in English].

9. United Nations Charter (full text). - Retrieved from: https://www.un.org/en/about- us/un-charter/full-text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru