Протидія терористичним актам в міському середовищі: засади теоретико-правового визначення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Протидія терористичним актам в міському середовищі: засади теоретико-правового визначення

Холодов Віталій Володимирович аспірант відділу теорії держави і права, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, м. Київ

Анотація

Визначено, що формування термінологічних визначень відповідно до національних доктрин цілком природнє, проте деяка неузгодженість їх із міжнародно-правовими нормами зумовлює низку проблем, зокрема ускладнення міжнародної співпраці та непослідовне формування державної політики у сфері протидії терористичним актам, що понижує ефективність такої діяльності та наражає на небезпеку суспільство, що особливо гостро відчувається за повномасштабної війни росії проти України.

Зазначено, що протидія терористичним актам, в свою чергу, здійснюється на декількох рівнях - як комплексна протидія загальному явищу, в рамках якого встановлюються загальні засади (такі як невідворотність настання покарання, збереження балансу між заходами обмежувального характеру в рамках реалізації такої протидії та повагою до прав людини, взаємодія суб'єктів протидії тощо), так і конкретним його видам набуваючи векторного спрямування з урахуванням особливостей реалізації та можливих наслідків (наприклад протидія кібертероризму, протидія ядерному тероризму тощо).

Обґрунтовано, що саме міста завдяки сучасним технологіям є найбільш доступними в контексті планування та реалізації терористичних дій. Термін «терористичний акт в міському середовищі» можна визначити як такий, що планується в міському середовищі та має потенціал великої шкоди для міського населення, інфраструктури та соціально-економічного розвитку. Міське середовище є поняттям, яке активно вживається в соціології для означення системи, «яка розглядає просторову організацію території міста (природні та урбанізовані взаємодії) та протікаючі у ній соціальні процеси і явища. міське середовище державна політика

Ключові слова: протидія терористичним актам, міське середовище, суспільно-політичного буття людства, загальнонебезпечні дії.

Kholodov Vitaly Volodymyrovych graduate student of the Department of Theory of State and Law, Institute of State and Law named after V.M. Koretsky National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

COMBAT TERRORIST ACTS IN THE URBAN ENVIRONMENT: PRINCIPLES OF THEORETICAL AND LEGAL DEFINITION

Abstract. It was determined that the formation of terminological definitions in accordance with national doctrines is quite natural, but their inconsistency with international legal norms leads to a number of problems, in particular, the complication of international cooperation and the inconsistent formation of state policy in the field of countering terrorist acts, which reduces the effectiveness of such activities and exposes them to danger society, which is especially acutely felt during the full-scale war of Russia against Ukraine.

It is noted that countering terrorist acts, in turn, is carried out at several levels - as a comprehensive counter to a general phenomenon, within which general principles are established (such as the inevitability of punishment, maintaining a balance between restrictive measures in the framework of the implementation of such countermeasures and respect for the rights person, the interaction of countermeasures, etc.), as well as its specific types, acquiring a vector direction taking into account the specifics of implementation and possible consequences (for example, countering cyberterrorism, countering nuclear terrorism, etc.).

It is substantiated that thanks to modern technologies, cities are the most accessible in the context of planning and implementing terrorist actions. The term "terrorist act in an urban environment" can be defined as one that is planned in an urban environment and has the potential to cause great harm to the urban population, infrastructure and socio-economic development. The urban environment is a concept that is actively used in sociology to denote a system "that considers the spatial organization of the city territory (natural and urbanized interactions) and the social processes and phenomena occurring in it.

Keywords: countering terrorist acts, urban environment, social and political existence of humanity, general dangerous actions.

Постановка проблеми

Протидія терористичним актам в міському середовищі являє собою комплексне правове явище, що передбачає необхідність розкриття його основних складових для подальшого ефективного вивчення та дослідження. Зокрема можна виділити такі основні категорії: «терористичний акт», «протидія терористичним актам» та «терористичний акт в міському середовищі». Всі ці питання хоч і знаходять висвітлення в правовій доктрині та практичному закріплені в нормативно-правових актах національних правових систем і міжнародному праві та ряді інших міжгалузевих досліджень, проте все ще характеризуються як неоднорідні та такі, що потребують вдосконалення. Звісно, формування термінологічних визначень відповідно до національних доктрин цілком природнє, проте деяка неузгодженість їх із міжнародно-правовими нормами зумовлює низку проблем, зокрема ускладнення міжнародної співпраці та непослідовне формування державної політики у сфері протидії терористичним актам, що понижує ефективність такої діяльності та наражає на небезпеку суспільство, що особливо гостро відчувається за повномасштабної війни росії проти України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Філософсько-правове осмислення категорії «тероризму» та «терористичного акту» науковці починають ще з часів Аристотеля, проте у рамках даного дослідження зауважимо, що всі спроби його термінологічного осмислення обумовлювалися історико-політич- ними обставинами, які були характерні для конкретного часу [1, с. 29-48]. Відтак, поняття «тероризму» та «терористичного акту» варто вважати такими, що потребують актуалізації у зв'язку із зміною актуальних обставин суспільно-політичного буття людства та конкретної держави зокрема, а саме осмислення таким, що допомагає уточнити його характеристики і в свою чергу сприяє розробці ефективних стратегій протидії та запобігання терористичним загрозам. Особливо важливим це видається в сучасному світі, де тероризм стає все більш глобальним та технологічно складним явищем.

Мета статті - виявити проблематику протидії терористичним актам у міському середовищі.

Виклад основного матеріалу

Український законодавець визначив у ст. 258 Кримінального Кодексу України терористичний як «застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, міжнародними організаціями, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою». Дане визначення терористичного акту досить часто критикується науковцями, визначаючи його як «терористичний акт у вузькому розумінні» [2] як таке, що передбачає «вчинення або погрозу вчинення зальнонебезпечних дій спрямованих на залякування населення з метою спонукання суб'єктів впливу (органу державної влади, міжнародної організації, фізичної або юридичної особи) до ухвалення вигідних для терористів рішень», тоді як «поняття «терористичний акт» у широкому розумінні - це вчинені з цією ж спрямованістю та метою не лише загальнонебезпечні, але й будь-які інші суспільно небезпечні діяння» [3, с. 57]. Терористичні акти за умов сучасного розвитку засобів та способів їх здійснення можуть варіюватися за видом, проте для кожного з них характерним залишається саме мета вчинення такого злочину. Глобалізаційні процеси, можливість використання наявної практики правового регулювання та застосування норм, а також наявність масиву міжнародно-правової бази у сфері тероризму обумовлює й диктує необхідність систематизованого доктринального розвитку загальних концептуальних засад ключових елементів даного явища як основи для подальшої актуалізації національних правових норм.

Активно термінологічний апарат посилюється на рівні міжнародного права, зокрема у сфері протидії терористичним актам: розвиваючи наявні міжнародно-правові норми водночас переважна більшість міжнародно- правових актів не робить кроку до універсалізації низки вже наявних понять та їх визначення. Таку ж тенденцію спостерігаємо в національному врегулюванні, де єдиного нормативно-правового термінологічного визначення не має, а спроби його уніфікації на разі мають доктринальний характер наукового прагнення пов'язати застосовані законодавцем терміни для означення недопущення здійснення терористичних актів, зокрема «протидії», «боротьби», «запобігання», що можемо бачити на прикладах Закону України «Про боротьбу з тероризмом», Концепції боротьби з тероризмом та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», де вживаються вказані терміни.

Вважаємо за доречне визначити поняття «протидія терористичним актам» як найбільш загальний термін в цьому контексті та на аналогію із визначенням О.М. Бандурки та О.М. Литвинова «протидії злочинності» маючи на увазі різноманітну за формами діяльність визначених суб'єктів протидії, які у взаємодії створюють систему заходів, спрямованих на зниження інтенсивності процесів проявів тероризму на всіх рівнях, нейтралізації дії причин та умов його виникнення з метою обмеження кількості терористичних актів [4, с. 44-45]. Таке визначення включає в себе не тільки безпосереднє реагування на терористичні акти, але й розробку та впровадження законів і політик, спрямованих на запобігання таким актам. Протидія терористичним актам, в свою чергу, здійснюється на декількох рівнях - як комплексна протидія загальному явищу, в рамках якого встановлюються загальні засади (такі як невідворотність настання покарання, збереження балансу між заходами обмежувального характеру в рамках реалізації такої протидії та повагою до прав людини, взаємодія суб'єктів протидії тощо), так і конкретним його видам набуваючи векторного спрямування з урахуванням особливостей реалізації та можливих наслідків (наприклад протидія кібертероризму, протидія ядерному тероризму тощо).

Загалом можемо погодитися із виділенням таких основних напрямків комплексної протидії терористичним актам як загального явища:

- запобігання терористичним загрозам: шляхом усунення корінних причин і факторів, що сприяють радикалізації і вербування нових членів терористичними організаціями;

-захист критично-важливих об'єктів : захист громадян і інфраструктури у містах і зниження вразливості до терактів, в тому числі шляхом забезпечення підвищеної безпеки кордонів, транспорту і об'єктів життєзабезпечення;

-блокування тероризму: здійснення вистежування терористів і збір відомостей; перешкоджання плануванню терактів; руйнація мережі, що підтримує терористів; арешт на фінансові активи і припинення фінансування; залучення терористів до відповідальності;

-реагування на терористичні загрози: готовність до того, щоб контролювати і обмежувати наслідки терористичного акту, шляхом розвитку потенціалу в області ліквідації прямих наслідків, координації дій у відповідь і забезпечення потреб жертв, прав і свобод людини і громадянина [5, с. 51].

Необхідність виділення міського середовища як самостійного напрямку для протидії терористичним актам та, відповідно, категорії «терористичного акту в міському середовищі» обумовлена не тільки зростаючою кількістю терористичних актів, а й їх особливою небезпечністю для суспільства у зв'язку із масштабом можливого заподіяння шкоди, зростаючою в містах кількістю потенційних жертв та посиленого психологічного впливу таких терористичних актів на суспільні настрої. Крім того, саме міста завдяки сучасним технологіям є найбільш доступними в контексті планування та реалізації терористичних дій. Термін «терористичний акт в міському середовищі» можна визначити як такий, що планується в міському середовищі та має потенціал великої шкоди для міського населення, інфраструктури та соціально- економічного розвитку. Міське середовище є поняттям, яке активно вживається в соціології для означення системи, «яка розглядає просторову організацію території міста (природні та урбанізовані взаємодії) та протікаючі у ній соціальні процеси і явища. Воно нерозривне з поняттям міського простору і вживається в ситуації, коли останнє розглядається як поле людської діяльності, фактор поведінки людини» [6, с. 37].

Таким чином, вживання терміну «терористичний акт в міському середовищі» передбачає апелювання не тільки до міста як місця вчинення, а й до міста як детермінанти вчинюваного терористичного акту, що відповідно також обумовлює особливості провадження діяльності, пов'язаної із протидією таким актам. Саме соціальна природа міського середовища, зокрема фізичний ландшафт міста, для якого характерним є великі скупчення людей, наявність суспільно значущих місць, інтенсивна інституційна організація та людська взаємодія, а також роль міст у загальному розвитку держави, економічні вигоди, що міста надають в контексті масштабних та значущих проєктів та соціальних послуг для підтримки добробуту населення обумовлюють привабливість для здійснення терористичних актів з досягненням максималь-ного ефекту від таких актів дестабілізації та руйнування. Таким чином, терористичні акти націлені не лише на фізичне середовище та міську політичну економіку, але й на міста як соціальні інституції та сам феномен урбанізації.

Найбільш ілюстративним можна вважати регулярні терористичні акти росії проти українських міст: ракетні обстріли із значною кількістю жертв серед цивільного населення, атака на цивільну інфраструктуру. Здійснення в містах і проти цивільного населення таких дій можемо вважати навмисною спробою позбавити людей переваг міського життя з метою психологічного тиску суспільство та стимулювання влади до вчинення дій в інтересах росії. Атаки росії також акцентують увагу на проблемах міського планування, інформування населення, правового нігілізму та цифрової безпеки подолання яких варто здійснювати в рамках єдиної та послідовної діяльності з протидії терористичним актам.

Враховуючи вищенаведене, протидію терористичним актам у міському середовищі можна визначити як особливий напрямок діяльності уповноважених суб'єктів спрямований на зниження інтенсивності процесів проявів тероризму на всіх рівнях, нейтралізації дії причин та умов його виникнення з метою обмеження кількості терористичних актів з урахуванням міського середовища як детермінанти терористичних актів. Протидія терористичним актам у міському середовищі в світлі нашого дослідження потребує інтегрованого підходу, який враховує специфіку міської інфраструктури, густоту населення та можливості терористів використовувати ці фактори для своїх цілей, включаючи такі аспекти, як подальший розвиток наявного нормативно-правового регулювання, реформування підходів до містобудування, активна робота із населенням і громадськими організаціями і безпосередньо відображатиме її правову та соціальну природу.

Висновки

Таким чином констатуємо, що подальший розвиток і вдосконалення теоретико-правових засад протидії терористичним актам у міському середовищі є невід'ємною необхідністю. Це складне та багатогранне правове явище потребує уважного вивчення та теоретичного розгортання ключових складових для ефективної реалізації відповідних заходів. Визначення та стандартизація термінологічного апарату є однією з ключових умов для успішної практичної протидії таким актам, що сприятиме покращенню співпраці та координації зусиль на рівні національних та міжнародних структур.

Література:

1.Стукаліна О. В. Кримінологічна характеристика та запобігання терористичним актам у великих містах України. дис. ... доктор філософії : спец. 081. Одеса, 2023. 286 с.

2.Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-Ш: URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14/conv/paran1707#n1707 (дата звернення: 25.03.2024).

3.Данильченко Ю. Б. Тероризм: феномен, детермінація, протидія. Дис. ... доктора юридичних наук (доктора наук) : спец. 12.00.08. Харків, 2018. 445 с.

4.Бандурка О.М., О.М. Литвинов. Протидія злочинності та профілактика злочинів. Харків : Вид-во ХНУВС, 2011. 308 с.

6.Давиденко М. О. Міжнародний досвід протидії терористичним загрозам у міському середовищі. Протидія терористичним актам у міському середовищі: збірник матеріалів Наукового форуму. 21 червня, 2023. Київ: Вид-во УДУ імені Михайла Драгоманова. с. 49-51.

7.Главацький О. З. Архітектурно-просторові методи й засоби підвищення кримінологічної безпеки міського середовища. дис. ... кандидата архітектури (доктора філософії): спец. 18.00.01. Харків, 2018. 285 с.

References:

1.Stukalma, O. V. (2023). Кгітіпо^ісЬпа harakteristika ta zapoMgannja teroristichnim aktam u velikih m^tah Ukrarni [Criminological characteristics and prevention of terrorist acts in large cities of Ukraine]. Doctor's thesis. Odesa [in Ukrainian].

2.Zakon Ukra'i'ni “KrimmaTnij kodeks Ukra'i'ni” [The Law of Ukraine “Criminal Code of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341- 14/conv/paran1707#n1707 [in Ukrainian].

3.Danil'chenko, Ju. B. (2018). Terorizm: fenomen, determmatija, protidya [Terrorism: phenomenon, determination, counteraction]. Doctor's thesis. HarkA [in Ukrainian].

4.Bandurka, O.M., Litvinov, O.M. (2011). Protidija zlochinnosti taprofilaktika zlochimv [Anti-crime and crime prevention]. HarkA : Vid-vo HNUVS [in Ukrainian].

5.Davidenko, M. O. (2023). M^h^red^ dosvM protidn teroristichnim zagrozam u mh'komu seredovishW [International experience of combating terrorist threats in the urban environment]. Proceedings from Naukoviy forum « Protidpa teroristichnim aktam u mh'komu seredovishM» - The Scientific Forum « Combating terrorist acts in the urban environment». (pp. 49-51). Kirv: Vid-vo UDU mem Mihajla Dragomanova [in Ukrainian].

6.Glavac'kij, O. Z. (2018). Arhitekturno-prostorovi metodi j zasobi pMvishhennja kriminologichnoї bezpeki mh'kogo seredovishha [Architectural and spatial methods and means of increasing criminological security of the urban environment]. Candidate's thesis. Harkiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru