Міграційні виклики для України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міграційні виклики для України

Беззубко Лариса Володимирівна доктор державного управління, професор, професор кафедри управління персоналом, економіки праці та публічного управління, Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищій навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Положенцев Дмитро Валентинович старший викладач кафедри управління персоналом, економіки праці та публічного управління, Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищій навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Акопов Сергій Едуардович старший викладач кафедри управління персоналом, економіки праці та публічного управління, Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут Приватного акціонерного товариства «Вищій навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Анотація

Сьогодні одним із проявів процесу інтернаціоналізації економічного, соціального і культурного життя людства, а також наслідком гострих конфліктів між народами і країнами, стихійних лих є здійснення масштабних міжнародних пересувань населення у різних формах. Під поняттям «міжнародна міграція населення» мається на увазі переміщення людей через кордони певних територій зі зміною постійного місця проживання або поверненням до нього. Масова міграція перетворилася на одне з найхарактерніших для світової спільноти явищ ХХ століття.

Метою статті є характеристика наслідків міжнародної міграції громадян України, напрямів розробки національної міграційної політики. Визначено основні риси сучасної міжнародної міграції: масштабність та динамізм розвитку міграційних процесів; формуванням нових європейських центрів тяжіння мігрантів; зростання міграції висококваліфікованих фахівців; збільшення внутрішньоконтинентальної міграції порівняно з міжконтинентальною; посилення європейського регулювання міжнародних міграційних процесів. Охарактеризовано регулювання міжнародної міграції в країнах ЄС. Проаналізовано позитивні і негативні наслідки міжнародної міграції для країн- реципієнтів і країни-донору.

Визначено основні складові національної міграційної політики. Встановлена необхідність розробці у структурі міграційної національної політики програм і заходів щодо повернення мігрантів-громадян України на наступних стадіях (попередня; стадія повернення; стадія після прибуття в Україну). Проблема здійснення збалансованої міграційної політики є не лише інструментом зменшення міграційних викликів, подолання негативних наслідків, але і гарантією ефективного задіяння позитивного потенціалу міграційних процесів на користь подальшого соціально-економічного розвитку. міжнародна міграція політика

Ключові слова: міжнародна міграція населення, військовий конфлікт, міграційна політика, мігранти

Bezzubko Larysa Volodymyrivna doctor of public administration, professor, professor of the Department of Personnel Management, Labor Economics and Public Administration, North Ukrainian Institute named after Heroes Krut of the Private Joint Stock Company "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management",

Polozhentsev Dmytro Valentinovych senior lecturer of the Department of Personnel Management, Labor Economics and Public Administration, North Ukrainian Institute named after Heroiv Krut Private Joint Stock Company "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management,

Akopov Serhii Eduardovych senior lecturer of the Department of Personnel Management, Labor Economics and Public Administration, North Ukrainian Institute named after Heroiv Krut Private Joint Stock Company "Higher Educational Institution "Interregional Academy of Personnel Management

MIGRATION CHALLENGES FOR UKRAINE

Abstract. Today, one of the manifestations of the process of internationalisation of economic, social and cultural life of mankind, as well as the consequence of acute conflicts between peoples and countries, natural disasters, is the large-scale international movement of people in various forms. The term "international migration of population" refers to the movement of people across the borders of certain territories with a change of permanent place of residence or return to it. Mass migration has become one of the most characteristic phenomena of the twentieth century for the world community.

The purpose of the article is to characterise the consequences of international migration of Ukrainian citizens and the directions of development of the national

migration policy. The author identifies the main features of modem international migration: the scale and dynamism of migration processes; formation of new European centres of attraction for migrants; growth of migration of highly qualified specialists; increase in intra-continental migration compared to intercontinental migration; strengthening of European regulation of international migration processes. The article describes the regulation of international migration in the EU countries. The positive and negative consequences of international migration for recipient and donor countries are analysed.

The main components of the national migration policy are identified. The author establishes the need to develop programmes and measures in the structure of the national migration policy for the return of migrants-citizens of Ukraine at the preliminary stage; the stage of return; the stage after arrival in Ukraine. the problem of implementing a balanced migration policy is not only a tool for reducing migration challenges, overcoming negative consequences, but also a guarantee of effective use of the positive potential of migration processes in favour of further socio-economic development.

Keywords: international migration, military conflict, migration policy, migrants

Постановка проблеми

Сьогодні одним із проявів процесу інтернаціоналізації економічного, соціального і культурного життя людства, а також наслідком гострих конфліктів між народами і країнами, стихійних лих є здійснення масштабних міжнародних пересувань населення у різних формах. Під поняттям «міжнародна міграція населення» мається на увазі переміщення людей через кордони певних територій зі зміною постійного місця проживання або поверненням до нього. Масова міграція перетворилася на одне з найхарактерніших для світової спільноти явищ ХХ століття. Основним чинником, який впливає на зовнішню міграцію в Україні, зараз є військові дії. Складність міграційного процесу як соціально-економічного явища, той вплив, який він оказує як на економіку України, так і на економіку європейських країн обумовлюють актуальність і важливість здійснення дослідження цієї тематики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Процеси міжнародної міграції знаходилися у центрі уваги українських вчених (Н.І. Бережної [1]; Токар, З.В. Гбур [2]; Л.В. Беззубко, К.А. Топчій [3]; Т.В. Бондар, О.А. Ганюкова [4] та інших). Однак, зараз потрібно здійснювати спеціальні дослідження питань щодо наслідків міжнародної міграції громадян України, напрямів розробки сучасної національної політики у сфері міграційних процесів.

Метою статті є характеристика наслідків міжнародної міграції громадян України, напрямів розробки національної міграційної політики.

Виклад основного матеріалу

Дані, які характеризують масштаб зовнішньої міграції українського населення через військові дії, за різним джерелами інформації дуже різняться. Так, за станом на 4 березня 2024 р. за

кордон з лютого 2022 р. виїхали близько 6,5 мільйонів біженців (з них 6 млн осіб залишилися в країнах Європи); майже 3,7 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами всередині країни [5]. Експерти вважають, що такий міграційний потік став найбільшою міграцією в європейському регіоні з часів Другої світової війни.

Згідно з даними Євростату, на даний момент в ЄС знаходиться більше чотирьох мільйонів українських біженців зі статусом "тимчасового захисту", а найпопулярнішими напрямками міграції серед українців є Польща та Німеччина. Найбільша кількість українських біженців на душу населення припадає на Чехію [6].

Можливо скласти демографічний паспорт середнього зовнішнього мігранта, який виїхав закордон через військові дії (складено за даними [7]): 78,65% мігрантів - жінки, у майже 69% мігрантів є одна або двоє дітей; близько 62% -- люди у віці від 36 до 55 років, більшість з мігрантів мають вищу повну або незакінчену вищу освіту.

Основною спонукальною причиною міграції населення стала військова загроза, яка пов'язана з веденням бойових дій в Україні. Сучасна міжнародна міграція з України характеризується наступними рисами:

1) масштабністю та динамізмом розвитку міграційних процесів;

2) формуванням нових європейських центрів тяжіння мігрантів;

3) зростанням міграції висококваліфікованих фахівців;

4) збільшенням внутрішньоконтинентальної міграції порівняно з міжконтинентальною;

5) посиленням європейського регулювання міжнародних міграційних процесів.

Європейський союз здійснює комплексну міграційну політику на основі спільних політичних принципів, солідарності, відповідальності та управління міграційними потоками («Глобальний підхід Європейського Союзу до міграції та мобільності» (GAMM)). ЄС прагне до справедливого розподілу біженців та мігрантів між країнами-членами спільноти, а також до покращення умов прийому, інтеграції та захисту прав мігрантів, прийому біженців.

Цілі здійснення GAMM є наступними (сформовано з урахуванням [8]):

- підвищення якості організації легальної міграції та забезпечення керованої мобільності населення;

- реалізація механізмів попередження та протидії нелегальній міграції;

- здійснення протидії торгівлі людьми;

- збільшення впливу міграції та мобільності населення на соціальний та економічний розвиток;

- сприяння міжнародному захисту мігрантів та наданню притулку.

Прийнята ЄС «Директива про тимчасовий захист» від 2.03.2022 р.

надала можливість українцям отримати цей статус. Завдяки цей Директиви створена правова база для регулювання масового прибуття українських

громадян. Можливість координації діяльності між країнами ЄС, моніторингу потреб забезпечувала Платформа солідарності.

У грудні 2023 р. прийнята Угода, яка охоплює наступні основні Регламенти:

- перевірки: створення єдиних правил ідентифікації громадян країн, що не входять до ЄС, після їх прибуття;

- розробки спільної бази даних щодо переміщень;

- процедури надання притулку;

- управління міграцією та регулювання надання притулку;

- формування нового механізму солідарності, який буде сприяти збалансуванню діяльності в цій сфері;

- регулювання міграційної кризи та форс-мажорних обставин.

Міграція у більшості випадках однозначно розглядається фахівцями як

негативний процес, так як загострює проблеми соціального, економічного та демографічного характеру, суттєво гальмує інноваційно-технологічний прогрес у крані - донорі. З іншого боку, в країнах-реципієнтах можливе посилення напруження у суспільстві, яке пов'язане з мігрантами. Основні негативні наслідки міграційних процесів для країн-реципієнтів та для України наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Негативні наслідки міжнародної міграції населення

Країни ЄС зацікавлені у поверненні тільки тих українських громадян додому, які отримують соціальні виплати. У той же час, європейські країни зацікавлені залишити у себе і інтегрувати в своє суспільство тих громадян України, які мають роботу, навчаються в національних закладах освіти, не мають мовних труднощів.

Але, слід визначити і ряд можливих позитивних наслідків міграційних процесів для країн-донорів та для країн-реципієнтів ( табл. 2).

Таблиця 2

Основні складові міграційної політики [11]

Вагомою складовою імміграційної політики виступає політика заохочення повернення іммігрантів до країн походження, яка здійснюється на національному рівні у вигляді програм заохочення, реінтеграції та сприяння поверненню іммігрантів на Батьківщину. Залежно від ступеня участі держави та міжнародних організацій у процесі повернення мігрантів виділять наступні типи поворотної міграції:

1. Прямо або активно стимульована поворотна міграція здійснюється на основі реалізації державних програм залучення й облаштування поворотних мігрантів (досвід впровадження таких програм є в Ізраїлі, Німеччині, Греції і Казахстані). Такі програми мають ціль, завдання, плани реалізації, державне фінансування;

2. Опосередкована стимульована поворотна міграція (Угорщина, Польща, Чехія, Фінляндія). У даному випадку здійснюються окремі заходи щодо підтримки повернення мігрантів.

У рамках національної еміграційної політики необхідно визначити наступні заходи:

а)стимулювання та організація процесу добровільного повернення мігрантів на постійне місце проживання в Україні;

б)стимулювання та організація процесу добровільного переселення мігрантів після повернення в ті територіальні громади, які потребують відновлення, відчувають брак робочої сили. Для таких мігрантів необхідно розробити цілий комплекс заходів, що включатимуть низку державних гарантій та соціальну підтримку. Серед можливих заходів може бути: компенсація за рахунок коштів бюджету витрат на переїзд до майбутнього місця проживання, включно з оплатою проїзду та провезенням особистих речей. Для всіх мігрантів, які повернулися, необхідно передбачити виплату спеціальної допомоги в певному розмірі та протягом певного терміну.

Слід зазначити, що існує низка міжнародних і національних програм. Так, починаючи з 1979 р. Міжнародна організація міграції (МОМ) здійснює програму допомоги в добровільному поверненні і реінтеграції. Підтримка МОМ мігрантів по лінії даної програми включає цілу низку заходів: надання консультацій перед від'їздом, придбання авіаквитків, адміністративну та туристичну допомогу і, за можливістю, надання допомоги в реінтеграції. У деяких країнах також існують аналогічні програми. Наприклад, у Чехії, Японії та Іспанії успішно здійснювалася політика сприяння поверненню мігрантів за рахунок впровадження фінансових стимулів.

Згідно існуючого міжнародного досвіду необхідно розробляти заходи на наступних стадіях програми

1. Попередня стадія повернення:

1.1. Проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи серед мігрантів, представників діаспори, консульських представництв.

1.2. Консультування мігрантів з питань допомоги у поверненні (надання належної допомоги, умови повернення і т.п.).

2. Стадія повернення (допомога в придбанні квитків, оплата багажу тощо).

3. Допомога після прибуття в Україну (надання моральної та матеріальної допомоги мігрантам, які повернулися (виплата допомоги, допомога в працевлаштуванні, надання медичних та освітніх послуг).

Необхідно здійснювати постійний моніторинг процесів міжнародної міграції і повернення мігрантів в Україну.

Слід зазначити, що у багатьох європейських країнах розроблено спеціальні програми виплати компенсацій біженцям, які повертаються додому. Так у Норвегії Норвезьке імміграційне управління платить з 2023 року до 1,2 тис. дол. США таким категоріям мігрантів; уряд Швейцарії виділив до 40000 дол. США на кожного мігранта. Виплати у Фінляндії у розмірі від 5,3 тис. євро до 2, 0 тис. євро надаються тим мігрантам, кому було відмовлено у наданні притулку або тим, хто передумав подавати заяву про надання притулку в цій країні. У Чехії та Ірландії також планують виплачувати фінансову допомогу українцям з метою стимулювання їх повернення додому [12].

Таким чином, проблема здійснення збалансованої міграційної політики є не лише інструментом зменшення міграційних викликів, подолання негативних наслідків, але і гарантією ефективного задіяння позитивного потенціалу міграційних процесів на користь подальшого соціально- економічного розвитку.

Висновки

Міжнародна міграція робочої сили залишається невід'ємною складовою соціально-економічного розвитку суспільства. На сьогодні міжнародна міграція є глобальним, складним, масштабним, динамічним та впливовим процесом. Міграція населення зумовлена дією факторів і має як позитивний, так і негативний вплив на розвиток країн-донорів, так і країн-реципієнтів.

Як основний напрям вирішення проблеми міграційних викликів запропоновано здійснювати розробку обґрунтованої національної міграційної політики. Охарактеризовані основні складові напрямків імміграційної та еміграційної політик. Розробка національної програми зі сприяння поверненню мігрантів є важливим напрямом для вітчизняної міграційної політики. Здійснення державного регулювання повернення мігрантів сприятиме розв'язанню демографічних проблем держави, підвищенню трудового потенціалу країни.

Література:

1. Бережна Н.І. Міжнародна міграція робочої сили та шляхи її регулювання на державному, місцевому та особистішому рівнях . Бізнес-навігатор. 2018. Вип.3 (1). С.38-41.

2. Токар В. М., Гбур З. В. Аналіз показників міграції населення: внутрішня та зовнішня. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: право, публічне управління та адміністрування. 2023. Вип. 7. URL: https://doi.org/10.54929/2786-5746-2023-7-02-11.

3. Беззубко Л.В., Топчій К.А. Освітня міграція в Україні. Галицький економічний вісник. 2020. Том 65. № 4. С. 217-223.

4. Бондар Т.В., Ганюков О.А. Зовнішня міграція українців до та після повномасш- табної агресії (порівняльний аналіз). Ukr. Socium. 2023. №1(84). С. 32-54.

5. За кордоном перебувають близько 6,5 млн біженців з України. 2024. URL: https://espreso.tv/suspilstvo-za-kordonom-perebuvayut-blizko-65-mln-bizhentsiv-z-ukraini-oon.

6. EU received over 1.1 million asylum applications in 2023. URL: https://euaa.europa.eu/ news-events/eu-received-over-1-million-asylum-applications-2023.

7 Як повернути мігрантів із-за кордону? Свіже дослідження та аналіз демографів щодо міграції. 2023. URL: https://fpdi.org.ua/2023/12/15/iak-povernuty-ukraintsiv-z-za-kordonu- svizhe-doslidzhennia-ta-analiz-demohrafiv-shchodo-mihratsii/.

8. Корнієнко О.О. Особливості сучасного етапу міжнародних міграційних процесів. Економічний простір. 2015. № 104. С.28-43.

9. Стратегія державної міграційної політики України на період до 2025 р. схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 р., № 482-р. (із змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2017-%D1%80#n10.

10. How the world views migration. International Organization for Migration. 2015. URL: http://publications.iom.int/system/files/how_the_world_gallup.pdf.

11. World Migration Report. International Organization for Migration. URL: https:// worldmigrationreport.iom.int/.

12. Голишевська А. Які країни платять українцям за повернення додому та чому: важливі моменти. 2023. UKR: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20231024-yaki-krayiny- platyat-ukrayinczyam-za-povernennya-dodomu-ta-chomu-vazhlyvi-momenty/.

References:

1. Berezhna, N.I. (2018). Mizhnarodna mihratsiia robochoi syly ta shliakhy yii rehuliuvannia na derzhavnomu, mistsevomu ta osobystisnomu rivniakh. [International Labor Migration and Ways to Regulate It at the State, Local and Personal Levels]. Biznes-navihator. 3 (1), 38-41. [in Ukrainian].

2. Tokar, V. M., & Hbur, Z. V. (2023). Analiz pokaznykiv mihratsii naselennia: vnutrishnia ta zovnishnia [Analysis of Population Migration Indicators: Internal and External]. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pravo, publichne upravlinnia ta administruvannia. Vyp. 7. URL: https://doi.org/10.54929/2786-5746-2023-7-02-11. [in Ukrainian].

3. Bezzubko, L.V., Topchii, K.A. (2020). Osvitnia mihratsiia v Ukraini [Educational Migration in Ukraine]. Halytskyi ekonomichnyi visnyk. 4 (65), 217-223. [in Ukrainian].

4. Bondar, T.V., Haniukov, O.A. (2023). Zovnishnia mihratsiia ukraintsiv do ta pislia povnomasshtabnoi ahresii (porivnialnyi analiz) [ External migration of Ukrainians before and after full-scale aggression (comparative analysis)]. Ukr. Socium , 1(84), 32-54. [in Ukrainian].

5. Za kordonom perebuvaiut blyzko 6,5 mln bizhentsiv z Ukrainy (2024) [There are about 6.5 million refugees from Ukraine]. URL: https://espreso.tv/suspilstvo-za-kordonom-perebuvayut- blizko-65-mln-bizhentsiv-z-ukraini-oon. [in Ukrainian].

6. EU received over 1.1 million asylum applications in 2023. URL: https://euaa.europa.eu/ news-events/eu-received-over-1-million-asylum-applications-2023.

7. Yak povernuty ukraintsiv z-za kordonu? Svizhe doslidzhennia ta analiz demohrafiv shchodo mihratsii (2023) [How to return Ukrainians from abroad? A recent study and analysis of demographers on migration]. URL: https://infolight.in.ua/2023/12/15/iak-povernuty-ukraintsiv- z-za-kordonu-svizhe-doslidzhennia-ta-analiz-demohrafiv-shchodo-mihratsii/.[in Ukrainian].

8. Korniienko, O.O. (2025). Osoblyvosti suchasnoho etapu mizhnarodnykh mihratsiinykh protsesiv [Features of the current stage of international migration processes]. Ekonomichnyi prostir. 104, 28-43. [in Ukrainian].

9. Stratehiia (2017) derzhavnoi mihratsiinoi polityky Ukrainy na period do 2025 r.: skhvaleno rozporiadzhenniam Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 12.07.2017 r., № 482-r. (iz zminamy) [The strategy of the state migration policy of Ukraine for the period until 2025 was approved by the decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 07.12.2017, No. 482 (with amendments). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2017-%D1%80#n10. [in Ukrainian].

10. How the world views migration. International Organization for Migration (2015). URL: http://publications.iom.int/system/files/how_the_world_gallup.pdf.

11. World Migration Report. International Organization for Migration (2024). URL: https://worldmigrationreport.iom.int/.

12. Holyshevska, A. (2023). Yaki krainy platiat ukraintsiam za povernennia dodomu ta chomu: vazhlyvi momenty [Which countries pay Ukrainians to return home and why: important points.]. UKR: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20231024-yaki-krayiny-platyat-ukrayinczyam- za-povernennya-dodomu-ta-chomu-vazhlyvi-momenty/. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru