Військовослужбовці мають навчатися впродовж усієї служби й так підвищувати власну кваліфікацію

Дослідження реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір та набуття членства в НАТО, сучасний етап розвитку Збройних Сил України, необхідність забезпечення їх та інших складових сил оборони вмотивованим.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 25.06.2024
Размер файла 718,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військовослужбовці мають навчатися впродовж усієї служби й так підвищувати власну кваліфікацію

(Романенко Є.О., Національний Авіаційний Університет)

Вступ

В умовах збройної агресії з боку Російської Федерації проти нашої держави та реалізації стратегічного курсу держави на приєднання до європейської спільноти, її безпекових структур ЗС України потрібні військові частини (підрозділи), спроможні виконувати завдання із захисту держави, діяти спільно з підрозділами держав - членів НАТО.[1]

Реалізація стратегічного курсу України на інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір та набуття членства в НАТО, сучасний етап розвитку Збройних Сил України, необхідність забезпечення їх та інших складових сил оборони вмотивованим, професійним і освіченим особовим складом потребують формування єдиних поглядів щодо розвитку військової освіти, регулювання процесів, цілей та її спроможностей, тобто визначення політики Міністерства оборони у сфері військової освіти затвердженою 15 грудня 2021 року. [2]

Політика Міністерства оборони України у сфері військової освіти - сукупність принципів, напрямів, форм та методів діяльності органів військового управління, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти, спрямованих на розвиток військової освіти як інтегрованої до державної системи освіти, яка функціонує на засадах єдиної законодавчої та нормативно-правової бази, національних стандартах та стандартах держав-членів НАТО.

Правову основу Політики складають Конституція України та закони України, закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки» від 17.12.2021 №1986-IX, Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від

14 вересня 2020 року № 392/2020, Стратегія воєнної безпеки України, затверджена Указом Президента України від

25 березня 2021 р!оку № 121/2021, Стратегічний оборонний бюлетень України, затверджений Указом Президента України від 17 вересня 2021 року № 473/2021, “Про затвердження Положення про вищі військові навчальні заклади” Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 467, наказ Міноборони (від 05.07.2022 р. № 175) «Про організацію підготовки офіцерського, сержантського і старшинського складу в закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти», наказ Міноборони (від 07.07.2022 р. № 183) «Про затвердження Змін до Інструкції про організацію освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти в особливий період», інші законодавчі та нормативно-правові акти з питань національної безпеки і оборони, які регулюють функціонування системи військової освіти.

Потреба суттєвих змін у сфері військової освіти зумовлена необхідністю забезпечення безперервного професійного розвитку військових фахівців упродовж військової кар'єри (службової діяльності) для набуття оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей виконувати завдання оборонного планування, застосування Збройних Сил України, спільних дій у складі об'єднаних органів військового управління, а також їх сумісності з підрозділами збройних сил держав-членів НАТО до виконання спільних бойових завдань. євроатлантичний безпековий стратегічний нато

Оскільки Україна рухається до вступу в НАТО, усі сили безпеки і оборони мають бути сумісними. Досвід війни показує величезну потребу в покращені цієї сумісності. Раніше була створена міжвідомча група для роботи над концепцією трансформації військової освіти в Україні. Ця концепція передбачає створення єдиної системи підготовки спеціалістів військового управління оперативного рівня. Це означає, що військовослужбовці ЗСУ, МВС та СБУ мають навчитися працювати, як єдиний механізм, бути взаємосумісними. Концепція ще не затверджена. [3]

Виклад основного матеріалу

Аналіз нинішнього стану системи військової освіти, а також світових тенденцій та досвіду провідних країн-членів НАТО щодо розвитку військової освітньої галузі в умовах змін форм, методів і засобів ведення бойових дій та збройної боротьби засвідчує про наявність низки проблем і стримуючих чинників ефективного функціонування системи військової освіти що зумовлені, здебільшого, новими викликами, які постали перед суспільством, державою, Збройними Силами України і на які потрібно адекватно реагувати.

До основних причин виникнення цих проблем варто віднести:

- недосконалий процес прогнозування розвитку системи військової освіти, незавершеність розроблення законодавчих та нормативно-правових актів з питань розвитку, удосконалення та функціонування системи військової освіти на середньострокову та довгострокову перспективу в контексті забезпечення національної безпеки України та захисту її національних інтересів з урахуванням досвіду країн-членів НАТО;

- неповна відповідність змісту військової освіти сучасному досвіду бойової та оперативної підготовки військ

(сил), їх застосуванню у війнах, локальних конфліктах, антитерористичних і міжнародних операціях з підтримання миру та безпеки, стандартам країн-членів НАТО;

- якість освітнього процесу у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, закладах фахової передвищої військової освіти не у повній мірі відповідає передовим технологіям сучасності, повільно впроваджуються сучасні інформаційні, інформаційно-комунікаційні, інтерактивні, особистісно- орієнтовані педагогічні технології і технології дистанційного навчання, зокрема в рамках виконання Програми НАТО “Удосконалення військової освіти” (DEEP);

- відсутність централізованої підготовки офіцерського складу оперативного та стратегічного рівнів для складових сил оборони;

-недостатній рівень підготовки науково-педагогічних (педагогічних) працівників і інструкторів вищих військових навчальних закладів, військових

- навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти та навчальних центрів (далі - військові навчальні заклади) для викладання за навчальними програмами, який відповідає потребам інтеграції в НАТО;

- недосконалість організаційно-штатної структури військових навчальних закладів та невідповідність їх динаміці розвитку Збройних Сил України;

- недостатній рівень практичної підготовки випускників військових навчальних закладів, їх відповідальності за прийняття управлінських рішень для виконання функціональних обов'язків за посадою;

- система вивчення іноземних мов військовослужбовцями не у повній мірі забезпечує достатній рівень володіння іноземними мовами для ефективної участі в заходах міжнародного оборонного співробітництва, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, впровадження стандартів та процедур НАТО;

- недієва система відповідальності замовників та військових навчальних закладів за якість підготовки здобувачів військової освіти, реалізацію законодавчо закріплених вимог щодо внутрішнього та зовнішнього забезпечення і гарантування якості освіти та освітньої діяльності;

- недостатнє забезпечення освітнього процесу новими, сучасними зразками озброєння і військової техніки, тренажерами, навчально-тренувальними системами, комплексами, лабораторіями, центрами моделювання.

Враховуючи наведене, подальший розвиток військової освіти вимагає її оновлення, застосування нових підходів до формування її структури та змісту, що дозволить забезпечити ефективну планомірну реалізацію закріпленого Конституцією України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Організації Північноатлантичного договору, забезпечити Збройні Сили України вмотивованим, професійним і освіченим особовим складом.[2]

В квітні 2022 року, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки» ухвалений ще 17 грудня 2021 року. [4]. Ним фактично реформовано вищу військову освіту.

Законом визначено, що вищий військовий навчальний заклад - це: заклад вищої освіти державної форми власності, що здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах офіцерського (сержантського і старшинського) складу з метою задоволення потреб Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, інших розвідувальних органів України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону”.

Також тепер з'являться заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання. До них належать заклади вищої освіти державної форми власності, які здійснюють на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад'юнктів для подальшої служби на посадах середнього та вищого складу: Національної поліції України, начальницького складу з метою задоволення потреб Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

За законом державні органи, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади, заклади вищої освіти зі специфічними умовами навчання, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, мають право право встановлювати особливості їх функціонування.

Зокрема, вони можуть своїми нормативно-правовими актами встановлювати особливі вимоги щодо:

1) управління відповідними закладами освіти та організації освітнього процесу в них;

2) діяльності та повноважень органів управління і громадського самоврядування;

3) кандидатів на посади керівників (заступників керівників) вишів, їх структурних підрозділів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти;

4) призначення та звільнення з посад керівників (заступників керівників);

5) додаткових до визначених стандартами вищої освіти компетентностей та програмних результатів навчання за відповідними освітніми програмами, порядку розроблення та затвердження освітніх програм;

6) формування переліку спеціалізацій підготовки здобувачів спеціалізованої освіти;

7) кандидатів на посади педагогічних, науково- педагогічних і наукових працівників та конкурсного відбору на ці посади;

8) реалізації прав та обов'язків педагогічних, науково- педагогічних та наукових працівників та осіб, які навчаються у таких вишах;

9) відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення курсантів, слухачів, ад'юнктів (аспірантів), докторантів;

10) підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів в ад'юнктурі (аспірантурі) та докторантурі;

11) нормативів чисельності курсантів, слухачів, ад'юнктів (аспірантів) на одну посаду науково-педагогічного працівника;

12) порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії у вищих військових навчальних закладах;

13) формування індивідуальних навчальних планів та індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти;

14) практичної підготовки осіб, які здобувають вищу освіту у відповідних вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. [4]

В умовах широкомасштабної війни у зв'язку з активним переходом на експлуатацію закордонних зразків озброєння та військової техніки за стандартами НАТО військовослужбовці мають бути широко обізнаними з функціоналом цієї техніки, демонструвати відповідний рівень володіння іноземними мовами, щоб за можливості швидко оволодіти навичками застосування іноземного ОВТ, необхідно також продовжувати ґрунтовно та якісно готувати резерв військових фахівців з належним багажем знань і компетентностей. Набуття чинності змін до профільного законодавства дало змогу легітимізувати функціонування нової складової багаторівневої системи військової освіти -- професійної військової освіти (L-курси). Тож з 2022/2023 навчального року, після двох років апробації в межах пілотного проєкту,[5] вона запрацює на повну потужність. Про це йдеться в наказі Міноборони (від 05.07.2022 р. № 175) «Про організацію підготовки офіцерського, сержантського і старшинського складу в закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти».[6] У виданому наказі чітко прописано, який обсяг навчального навантаження за освітніми програмами, зокрема і курсів професійної військової освіти, необхідно виконати курсанту(слухачу), щоб здобути певний ступінь вищої освіти та рівень військової освіти,

З нового навчального року в усіх військових вишах системи Міноборони підготовка фахівців для проходження військової служби за контрактом на посадах осіб офіцерського складу здійснюватиметься за освітньо-професійними (освітньо- науковими) програмами для отримання певного ступеня вищої освіти одночасно з вивченням відповідного курсу професійної військової освіти. Крім того, передбачено можливість проходження L-курсів на основі вже здобутого ступеня вищої освіти «бакалавр» та «магістр».

Професійна військова освіта -- нова складова системи військової освіти, яка функціонує шляхом запровадження багаторівневої системи L-курсів для офіцерського складу. На L-курсах здійснюється підготовка мотивованих та відповідальних офіцерів-лідерів з розвиненим прагненням навчатися та кар'єрно зростати, обізнаних у процедурах прийняття військових рішень та планування операцій за стандартами НАТО, власним баченням вирішення завдань і широким спектром знань: від фундаментальних до професійно-спеціальних.

Рівні військової освіти (тактичний, оперативний та стратегічний) здобуваються офіцерським складом Збройних Сил України саме в системі професійної військової освіти. На курсах професійної військової освіти оперативного та стратегічного рівнів мають змогу навчатися представники всіх складових сил оборони.

Схожий принцип закладено в підготовку фахівців для проходження військової служби за контрактом на посадах сержантського і старшинського складу. Майбутні фахівці в ході здобуття початкового рівня вищої освіти та освітньо- професійного ступеня фахової передвищої освіти (у закладах фахової передвищої військової освіти) опановуватимуть освітні програми курсів лідерства середнього рівня в системі професійної військової підготовки сержантів та старшин.

Рис.1 Схема військової освіти та підготовки для офіцерського складу

Що таке L-курси. Літера “L” у перекладі з англійської -- лідер. Тож L-курси -- це курси лідерства, на яких у військових вишах готують мотивованих та відповідальних офіцерів- лідерів з розвиненим прагненням навчатися та кар'єрно зростати, лідерськими якостями, власним баченням вирішення того чи іншого завдання і, звісно, широким спектром знань: від фундаментальних до професійно-спеціальних.

Основна мета L-курсів полягає в тому, аби сформувати у штабних офіцерів критичне стратегічне мислення та функціональні спроможності визначати, стримувати та давати гідну відсіч гібридним воєнним загрозам у складному динамічному та глобально інтегрованому середовищі. Зараз потрібні лідери всіх рівнів, які можуть інтелектуально переважати супротивника.

Особлива увага концентрується на розвитку професійної військової освіти та підвищенні кваліфікації. Під час навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра (магістра) курсанти проходять базовий курс професійної підготовки L-1A. Останнім блоком навчальних дисциплін передбачено фаховий курс професійної підготовки L-ІВ (взвод). Така підготовка дасть змогу випускнику обіймати первинні посади (командир взводу, заступник командира роти).

Здобуття професійної військової освіти на відповідних курсах професійної військової освіти здійснюється за освітньо-професійними програмами та рівнями військової освіти. Схема військової освіти та підготовки офіцерського складу наведена на рис.1:

тактичний рівень військової освіти.

L-1B - фаховий курс тактичного рівня;

L-1C - командний курс тактичного рівня;

L-2 - командно-штабний курс тактичного рівня.

оперативний рівень військової освіти:

L-3 - курс офіцерів об'єднаних штабів оперативного рівня.

стратегічний рівень військової освіти:

L-4 - курс вищого керівного складу стратегічного рівня;

L-5 - курс стратегічного управління вищого рівня та державної політики.

L-1B - фаховий курс тактичного рівня (взвод) (TLP - Troop Leading Process для сухопутних військ або аналогічний процес для інших видів збройних сил і родів військ). На курсі здійснюється підготовка осіб для комплектування посад молодшого офіцерського складу за відповідною військово- обліковою спеціальністю (групою військово-облікових спеціальностей) у вищому військовому навчальному закладі.

L-1C - командний курс тактичного рівня (рота у сухопутних військах) (TLP+MDMP - Military Decision Making Process для сухопутних військ або аналогічний процес для інших видів збройних сил і родів військ). Здійснюється підготовка осіб офіцерського складу, які зараховані до резерву кандидатів для просування по службі на посади у військових частинах (підрозділах) ЗС України, а також сил безпеки та оборони штатно-посадової категорії “капітан”, що мають ступінь вищої освіти “бакалавр” і вище за відповідними військово-обліковими спеціальностями (групою військово- облікових спеціальностей) у вищому військовому навчальному закладі.

L-2 - командно-штабний курс тактичного рівня (батальйон, штаб бригад у сухопутних військах або аналогічних частинах) (MDMP для сухопутних військ або аналогічний процес для інших видів збройних сил і родів військ). Здійснюється підготовка осіб офіцерського складу, які зараховані до резерву кандидатів для просування по службі на посади у військових частинах (підрозділах) ЗС України, а також сил безпеки та оборони за штатно-посадовою категорію не нижче “майор”, що мають ступінь вищої освіти “бакалавр" і вище, на посади тактичного рівня штатно-посадової категорії “майор”. Навчання проводиться у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.

L-3 - курс офіцерів об'єднаних штабів оперативного рівня (operational- level planning). Здійснюється підготовка осіб офіцерського складу, які обіймають посади без відповідного рівня військової освіти за штатно- посадовою категорію не нижче “підполковник”, що мають ступінь вищої освіти “бакалавр” і вище. Навчання проводиться у НУОУ.

L-4 - курс вищого керівного складу стратегічного рівня (JOPP). Здійснюється підготовка осіб офіцерського складу, які обіймають посади без відповідного рівня військової освіти за штатно-посадовою категорію не нижче “полковник”, що мають ступінь вищої освіти “магістр” і вище. Навчання проводиться у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.

L-5 - курс стратегічного управління вищого рівня та державної політики. Залучаються генерали та адмірали, які мають ступінь вищої освіти “магістр” та стратегічний рівень військової освіти (Курс вищого керівного складу стратегічного рівня - L-4); керівники структурних підрозділів МО України, ГШ ЗС України, інших складових сил безпеки і оборони, центральних органів державної влади, до сфери відповідальності яких відносяться питання оборони та безпеки держави, які мають ступінь вищої освіти “магістр” (за напрямом “державне управління”, “національна безпека”). Навчання проводиться у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського.

Здобуття рівнів військової освіти може здійснюватися у військових навчальних закладах держав - членів НАТО.

На навчання на курсах професійної військової освіти (за винятком курсів L-1B та L-5) скеровуються (приймаються) офіцери, які:

- проходять службу за контрактом у Збройних Силах України або складових сил безпеки і оборони;

- мають вищу освіту та ступінь вищої освіти бакалавра або магістра (спеціаліста);

- обіймають посади без відповідного рівня військової освіти.

Відбір та прийом слухачів на курси ПВО L-5 здійснюється за окремим рішенням Міністерства оборони України.

Після успішного навчання слухачам видається свідоцтво про закінчення відповідного курсу професійної військової освіти. У свідоцтві вказуються кількість отриманих кредитів ЄКТС (години) за виконання освітньо-професійної програми. [5]

Висновки

Враховуючи загальні тенденції розвитку системи національної та міжнародної безпеки, змін принципів і методів ведення збройної боротьби, нові вимоги до якості військової освіти відповідно до стандартів країн - членів НАТО професіоналізація військової освіти здійснюється на основі розвитку системи професійної підготовки військових фахівців і залишається невід'ємною складовою системи військової освіти України,. Метою отримання рівня військової освіти офіцерів Збройних Сил України та інших складових сил оборони є набуття нових професійних компетентностей на основі здобутої вищої освіти та практичного досвіду.

Остаточно відходить у минуле радянська практика -- закінчив військовий виш і більше не потрібно вчитися. Вже незабаром кожному призначенню на нову посаду, яка передбачає наявність певного рівня як вищої, так і військової освіти, передуватиме процес навчання в системі професійної військової освіти. У разі потреби кожен офіцер після успішного завершення L-курсів матиме право вступати до магістратури. Освітній процес буде безперервним і впродовж кар'єри кожен військовослужбовець поетапно удосконалюватиме власну військову майстерність та мовну підготовку. Планується, що перед присвоєнням чергового військового звання військовослужбовці навчатимуться на відповідних курсах професійної військової освіти (L-курси).

Необхідно пришвидшити роботу та затвердити Концепцію трансформації військової освіти в Україні. У Концепції будуть визначені основні напрями подальшого розвитку військової освіти, зокрема щодо набуття нових професійних компетентностей військовими фахівцями впродовж усієї кар'єри. Ця Концепція замінить постанову Кабміну 1997 року, що вже застаріла,

Список використаних джерел:

1. Романенко Є.О. Збитки України внаслідок вторгнення Рф //Modern! aspekty vedy: XX. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. str. 14-31

2. Політика Міністерства оборони України у сфері військової освіти. Затверджено 15 грудня 2021 року

htts://www.mil.gov.ua/politika_mou_osvita

3. В Україні трансформують військову освіту

https://yaizakon.com.ua/v-ukrayini-transformuyut-vijskovu-osvitu/

4. Про внесення змін до деяких законів України щодо військової освіти та науки: Закон України від 17.12.2021 року № 1986-IX, https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1986-20#Text

5. ВКП 7-00(01).01 Інструкція з організації та проведення курсів професійної військової освіти (тимчасова) Затверджена 27 липня 2021р.

6. Про організацію підготовки офіцерського, сержантського і старшинського складу в закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; наказ Міноборони від 05.07. 2022 р. № 175.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Розгляд сучасних пріоритетів стратегічного партнерства України зі Сполученими Штатами Америки у сфері безпеки і оборони в контексті гібридної війни. Аналіз положень безпекової політики США, викладених в оновлених редакціях стратегічних документів.

    статья [24,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Суспільні трансформації та політичні аспекти загроз національній безпеці України. Стан Збройних Сил України: реалії і перспективи розвитку. Геополітичне положення країни. Етапи становлення та проблема наукового та інформаційно-аналітичного забезпечення.

    курсовая работа [114,5 K], добавлен 25.05.2015

  • Визначення основ категорії "національні інтереси". З'ясування співвідношення стратегій Росії і Сполучених Штатів Америки з національними інтересами України. створенні євроатлантичного простору стабільності та безпеки, поступова інтеграція до НАТО.

    реферат [26,0 K], добавлен 22.12.2015

  • Поняття "політичний простір" і його застосування в сучасній політичній науці. Тенденції та зв’язки, які безпосередньо впливають на процес інтеграції політичної системи України у політичний простір ЄС. Міжпартійне співробітництво у процесі євроінтеграції.

    статья [27,5 K], добавлен 11.09.2017

  • Дослідження сутності, головних завдань, напрямків, принципів та шляхів реалізації державної молодіжної політики. Аналіз нормативно-правових актів, що її регулюють. Проблеми працевлаштування молоді в Україні. Причини безробіття. Забезпечення молоді житлом.

    реферат [39,5 K], добавлен 15.04.2013

  • Тенденції розвитку двостороннього стратегічного українсько-американського партнерства в контексті долучення України до інтеграційних процесів з Євросоюзом. Міжурядове співробітництво в дипломатичній, економічній та військовій підтримці України США.

    статья [31,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Етапи становлення та розвитку політичної системи українського суспільства. Юридичне закріплення державності України, формування органів влади. Зародження і розвиток конституційного процесу. Необхідність здійснення кардинальної політичної реформи.

    презентация [1,5 M], добавлен 08.11.2015

  • Ієрархія національних інтересів України та їх формування. Практична реалізація концепції національних інтересів в Україні. Приєднання України до світового процесу економічного розвитку. Захист національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз.

    реферат [23,7 K], добавлен 31.01.2010

  • Конституція про Президента України і виконавчу владу. Розмежування компетенцій Президента України і Кабінету Міністрів України. Оптимізація взаємодії інститутів Президента України, Прем’єр-міністра України у рамках парламентсько-президентського правління.

    курсовая работа [28,7 K], добавлен 24.05.2007

  • Стратегии кризисного реагирования НАТО в условиях международной политической оттепели в 1990-е годы. НАТО: кризис институциональной идентичности. Стратегическая концепция НАТО. Россия и антикризисная стратегия НАТО в свете конфликта в Косово.

    курсовая работа [30,5 K], добавлен 27.09.2006

  • Розвиток теорії політичної культури в індустріальному суспільстві, її типи. Дослідження політичної культури американськими вченими С. Вербою та Г. Алмондом в питаннях проектування його результатів на сучасний етап політичного розвитку суспільства.

    курсовая работа [96,1 K], добавлен 19.05.2015

  • Тенденції соціально-економічного розвитку регіонів України. Регіональна соціально-економічна дезінтеграція України та її характер. Економічний регіональний розвиток України. Інвестиційний клімат і привабливість регіонів. Транскордонне співробітництво.

    творческая работа [27,2 K], добавлен 17.10.2007

  • Обгрунтування необхідності комплексного дослідження історії дипломатичних зв’язків України зі Сполученими Штатами Америки. Вивчення питання дипломатичних зв’язків Південної України із США періоду 1832-1919 років. Аналіз діяльності консула Т. Сміта.

    статья [30,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Законодавча влада в Україні. Верховна Рада України в системі державних органів. Порядок формування Верховної Ради України. Народний депутат України. Організація роботи Верховної Ради України. Повноваження Верховної Ради України. Законодавчий процес.

    реферат [15,2 K], добавлен 07.10.2004

  • Головні економічні та політичні чинники, що стримують реформи та обумовлюють сучасний повільний та нестабільний розвиток України. Політична еліта як основна рушійна сила в процесі державотворення та формування громадянського суспільства нашої держави.

    статья [18,6 K], добавлен 15.02.2014

  • Роль и значение мусульманских стран в современных международных отношениях. Реакция исламского мира на террористические акты. Причины разногласий НАТО и исламского мира. Антитеррористические операции НАТО. Партнерство НАТО с Большим Ближним Востоком.

    контрольная работа [39,6 K], добавлен 20.11.2016

  • Студіювання передвиборчих програм кандидатів у Президенти України, які брали участь у виборах 2004 року відносно ставлення до європейського та євроатлантичного вибору. Зовнішньополітичні настанови кандидатів у президенти, їх погляди щодо вступу у НАТО.

    статья [29,4 K], добавлен 20.09.2010

  • Політичний центризм як категорія політичної науки. Критерії розмежування ліво- та правоцентризму. Центристські партії у політичній системі сучасної України. Центристські партії в партійно-політичному спектрі сучасної України, тенденції розвитку.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 17.10.2007

  • Кореляція геополітичних концепцій. Перспективи України у Східній та Південно-Східній Азії. Спрощення митних та інших бюрократичних процедур. Учасники українсько-японських ділових контактів. Співробітництво у сферах інвестицій та обміну технологіями.

    курсовая работа [37,2 K], добавлен 07.06.2011

  • Поняття і структура політичної системи. Вироблення політичного курсу держави та визначення цілей розвитку суспільства. Узагальнення та впорядкування інтересів соціальних верств населення. Забезпечення стабільності розвитку громадської системи загалом.

    реферат [17,3 K], добавлен 26.02.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.