Реалізація державної кластерної політики в Чехії: інституційні та організаційно-економічні засади
Опис політики держави у сфері розвитку та підтримки кластерів. Фундаментальні розробки та практична реалізація кластерної політики у Чехії. Заходи підтримки розвитку кластерних програм у Чехії. Цілі та спрямованість національної кластерної програми.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.06.2024 |
| Размер файла | 29,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реалізація державної кластерної політики в Чехії: інституційні та організаційно-економічні засади
(Трушкіна Н.В., Інститут економіки промисловості НАН України)
Вступ
На даний час дієвим інструментом трансформації національних економік європейських країн визнано механізм кластеризації, який передбачає розроблення концепції кластерних утворень і системи заходів щодо фінансового стимулювання кластерних ініціатив. Концепція кластеризації економік є принципово новим підходом до територіальної організації екосистем, що фокусує увагу на зв'язках між компаніями, наявності кластерів взаємопов'язаних сфер економічної діяльності. У більшості країн Європи ефективно впроваджується кластерний підхід задля досягнення сталого розвитку економічних систем різного рівня у контексті реалізації стратегій смарт-спеціалізації [1-10]. Це відповідає основним положенням «Маніфесту кластерізації ЄС» та «Європейського кластерного меморандуму».
За експертною оцінкою, кластеризацією охоплено близько 50% економік провідних країн світу: Великобританія - 168 кластерів, Німеччина - 32, Данія - 34, Італія - 206, Франція - 96, Нідерланди - 20, Фінляндія - 9. У ЄС налічується більше 2 тис. кластерів, в яких зайнято 38% робочої сили. Згідно з розрахунками фахівців, мережа вже створених кластерів забезпечує понад 50% валового національного продукту і підвищення рівня конкурентоспроможності економіки.
За результатами дослідження, проведеного The European Observatory for Clusters and Industrial Change (EOCIC) [11], встановлено, що ключовою метою розвитку кластерних ініціатив є мережева взаємодія шляхом створення кластерних утворень, зміцнення структур співпраці між різними групами стейкхолдерів, підвищення рівня конкурентоспроможності малого й середнього бізнесу, інтернаціоналізація тощо. Більшість кластерних програм орієнтовано на кластерні структури у галузях та/або технологіях, що розвиваються. Водночас кластерам у «зрілих» галузях або у секторах, що реструктуруються, також приділяється з начна увага. Європейські країни орієнтуються на обидва типи кластерів у своїх програмах, що призводить до висновку, що ці країни дотримуються змішаної стратегії щодо нових видів діяльності, з одного боку, та існуючих видів діяльності, з іншого боку.
Більшість кластерних програм реалізуються з використанням різних джерел фінансування. Державний сектор має велике значення. Але значну роль відіграють також і приватні інвестиції. Кластерні організації також часто застосовують різні джерела задля фінансування своєї діяльності. Хоча державне фінансування займає перше місце, за рахунок членських внесків фінансується суттєва частка діяльності кластерних організацій. Коли йдеться про впровадження кластерної політики, національні міністерства відіграють вирішальну роль, частково у співпраці з іншими підрозділами або установами. При цьому варто зазначити, що країни Європи дотримуються індивідуальних підходів до реалізації своїх кластерних програм. Ступінь консультацій між урядами та кластерними організаціями підтверджує високий рівень взаємодії між стратегічним і оперативним рівнями підтримки кластерів.
Отже, європейська практика свідчить про активізацію в останні десятиріччя процесів формування й функціонування кластерних об'єднань [12-21]. Кластерні структури стають найбільш ефективним механізмом реалізації державної й регіональної політик, що стимулює збалансований сталий розвиток територій на основі використання місцевих умов, ресурсів і конкурентних переваг.
З огляду на це, мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей і тенденцій кластерного розвитку Чехії та визначенні пріоритетних напрямів реалізації державної кластерної політики.
Виклад основного матеріалу
Аналіз свідчить, що Чехія посідає передові позиції серед європейських країн з утворення кластерів (мереж стійких бізнес-зв'язків і моделей партнерства), посилюючи кластерну складову сталого розвитку національної економіки. Для цієї країни характерним є високий рівень розвиненості мережевої кооперації у кластерних структурах. За даними Всесвітнього економічного форуму, активна кластерна ініціатива в Чехії дозволила значно підвищити свій рейтинг конкурентоспроможності та інвестиційну привабливість.
Для Чехії притаманна переважно індійсько-китайська модель з провідною роллю держави у формуванні кластерів. Характер кластерної політики - «зверху вниз» (цілеспрямована політика держави). Допомога з боку держави веде до поступового вбудовування кластерів у галузеві державні програми, а також до стратегії інноваційного розвитку державних компаній. Для кластерів, які співпрацюють з великими компаніями, важливим є спільне використання інфраструктури, формування виробничих ланцюжків, а також інтеграція з постачальниками.
У роботі [22] дослідники стверджують, що переважає думка про те, що держава не має визначати пріоритети розвитку, субсидувати проекти, проводити відбір потенційних учасників, при цьому виходячи з власних, часто бюрократичних інтересів. Прямими обов'язками держави є: ініціатива та співфінансування кластерних проектів; підтримка існуючих кластерів за напрямами їх розвитку (а не тільки тих, які є передовими та інтенсивно розвиваються). Політика держави у сфері розвитку та підтримки кластерів містить низку базових заходів, які найчастіше використовуються [23]. До них відносяться: фінансова підтримка реалізованих кластерних проєктів; зменшення податкового навантаження на витрати на дослідження та розробки, а також на діяльність, яка безпосередньо не пов'язана з дослідженнями та розробками; трансферт інформації та технологій виробництва; формування сприятливих умов розвитку технопарків та інкубаторів бізнесу; заходи з формування позитивного іміджу регіону, у якому розвивається кластер; розвиток транспортної інфраструктури та комунікацій; зменшення ступеня державного адміністрування; підтримка різноманітних громадських заходів; розвиток та підвищення ефективності функціонування соціальної інфраструктури.
Державна підтримка кластерних ініціатив у Чехії забезпечується Міністерством промисловості та торгівлі, яке залучає фінансування для кластерних ініціатив зі Структурних фондів ЄС, а також Агентством з інвестицій та розвитку бізнесу Czechlnvest (табл. Г).
Фундаментальні розробки та практична реалізація кластерної політики у Чехії розпочалися у 2004 році. У цей період за підтримки Єврокомісії під егідою Міністерства промисловості та торгівлі Чехії діє програма «Кластери». Її цілі - створення та розвиток кластерів, закріплення таких горизонтальних і вертикальних форм кооперації, як наприклад, постачальник - споживач; науково-дослідний інститут - виробник; оптова торгівля - роздрібна. У результаті реалізації національної програми у Чехії було створено більше 20 успішних кластерів, які отримали субсидії зі Структурних фондів у розмірі 75% витрат у перший рік заснування, 65% - у другий рік, 55% - у третій рік.
Як правило, підприємства певної галузі спільно з університетами у тому чи іншому регіоні утворюють кластер - юридичну особу, яка координує спільні розробки, виробництво та збут та отримує дотації. Кластер має обслуговувати не менше ніж 15 самостійних організацій, з них 75% мають займатися виробництвом, торгівлею або наданням послуг. Більшість учасників кластеру (не менше 60%) мають бути малими або середніми підприємствами [24].
У 2005 р. розроблено Національну кластерну стратегію на 2005-2008 роки, а пізніше сертифіковану методологію для регіональної та національної кластерної політики. Реалізація даної стратегії дозволила поширити інформацію про переваги кластерної організації виробництва, проводити тренінги для координаторів кластерів, складати карти існуючих і потенційних кластерів, розробляти принципи і заходи з підтримки кластерних ініціатив та оцінювання діяльності кластерів.
Таблиця 1 Головні риси кластерної політики Чеської Республіки
|
Структура політики |
Зміст |
|
|
Початок реалізації |
2001 |
|
|
Орган, який відповідальний за реалізацію політики |
1) Міністерство промисловості і торгівлі (Ministry of Industry and Trade). 2) Державне агентство CzechInvest (CzechInvest State Agency) |
|
|
Основні закони, положення |
1) Національна кластерна програма Чехії (Czech National Cluster Program). 2) National Cluster Strategy 20052008. 3) Operational Programme Industry and Enterprise - CLUSTERS (2004-2006). 4) Operational Programme Enterprise and Innovation (2007-2013) - COOPERATION. 5) Operational Programme Enterprise and Innovations for Competitiveness (2014-2020). 6) Кластерна програма OPPIK COOPERATION 2014-2020 |
|
|
Приклади кластерних ініціатив |
- Пакувальний кластер у Яромері Omnipack; - Моравсько-Сілезький деревообробний кластер; - PLASTR - кластер пластмас |
|
|
Організації, що сприяють кластерам, інтеграційні майданчики, бази даних |
1) Корпорація розвитку CzechInvest. 2) Національна кластерна асоціація (NCA) National Cluster Association CZ |
|
|
Характер кластерної політики |
«Зверху вниз» (цілеспрямована державна політика) |
|
|
Фінансування |
1) Гранти у рамках оперативної програми «Підприємництво та інновації для підвищення конкурентоспроможності» (20142020). |
|
|
Керівний орган: Міністерство промисловості та торгівлі. Основний посередник фінансової підтримки: CzechInvest. 2) Фінансування із структурних фондів Європейського Союзу |
||
|
Обсяг фінансування |
Мінімальний розмір субсидії одного проєкта: CZK 500 thousand. Максимальний розмір субсидії одного проєкта: * CZK 15 million for excellent clusters; • CZK 12 million for developed clusters; • CZK 8 million for developing clusters |
|
|
Ключова сфера кластеризації економіки |
Переробка промисловість |
Джерело: складено на основі [25].
Особливістю кластерної політики Чеської Республіки є розвиток найперспективніших з вже існуючих кластерів, створення кластерів світового класу, міжкластерних об'єднань та їх інтернаціоналізація (табл. 2).
Таблиця 2
Заходи підтримки розвитку кластерних програм у Чехії
|
Заходи |
Відповіді |
|
|
Посилення взаємодії з кластерами в Європі |
+ |
|
|
Зміцнення партнерства й співпраці з кластерами за межами Європи |
+ |
|
|
Доступ до ринків, включаючи міжнародні ринки |
+ |
|
|
Надання інформації про кластери в Європі |
+ |
|
|
Інформація про модернізацію та розширення галузей і фірм |
+ |
|
|
Інформація про стимулювання нових промислових видів діяльності |
+ |
|
|
Інформація щодо поліпшення рамкових умов для розвитку кластеру |
+ |
|
|
Фінансування Я&П/інноваційних фондів |
+ |
|
|
Надання інформації про кластери за межами Європи |
0 |
|
|
Інформація про підтримку стартапів у кластері |
0 |
|
|
Інформація про забезпечення інноваційної інфраструктури (наприклад, бізнес-інкубатори, технологічні парки, ІКТ) |
0 |
|
|
Навчання кластерному менеджменту |
0 |
|
|
Інформація щодо просування секторів послуг, пов'язаних із бізнесом |
- |
|
|
Розвиток навичок і людських ресурсів (наприклад, вища освіта, професійне навчання) |
- |
|
|
Інформація про сприяння цифровізації |
- |
|
|
Інформація щодо просування інновацій бізнес-моделей |
- |
Примітки: виявлено у результаті онлайн-опитування про національні кластерні програми: + висока/дуже висока важливість; 0: середня важливість; - низька важливість.
Джерело: складено на основі [11].
До ключових завдань підтримки розвитку кластерних утворень у Чехії віднесено: підтримку інтернаціоналізації; підтримку передового досвіду членів кластера; сприяння науково-дослідним розробкам і впровадженню новітніх технологій; зміцнення інноваційних екосистем та інноваційного потенціалу регіонів; активізацію розвитку малого й середнього підприємництва; зміцнення структур співробітництва між компаніями або між галузями та наукою.
Серед пріоритетних видів економічної діяльності для створення кластерів у Чехії можна вказати такі, як ІТ-сектор і кібербезпека, смарт-спеціалізації, аграрний сектор, хімічна промисловість, енергетика та еко-енергоефективність, машинобудування, транспорт і логістика, біотехнології та медицина, туристична сфера і рекреація, деревообробка і креативна індустрія [26]. Серед прикладів кластерних ініціатив є такі: пакувальний кластер у Яромері Omnipack, Моравсько-Сілезький деревообробний кластер, PLASTR - Кластер пластмас.
Таким чином, у Чехії кластеризація економіки підтримується спеціальними програмами, впровадження яких сприяло створенню 74 кластерів, 25 з яких об'єднані в Національну Асоціацію кластерів (неприбуткова організація, що об'єднує 12 діючих кластерів, 2 університети, 2 науково- дослідних агентства та приватну консалтингову компанію). Однак через значне скорочення підтримки державою кластерних ініціатив у 2007-2008 рр. відбувся перехід ініціативи у реалізації кластерної політики від держави (topdown approach) до створеної Національної Асоціації кластерів.
Слід зазначити, що кластерна політика у Чехії перейшла до нової фази, що характеризується переходом ініціативи безпосередньо до кластерних об'єднань (bottom-up approach), які представляють інтереси чеських кластерів на рівні держави та ЄС, сприяють транснаціоналізації кластерних ініціатив та залученню зовнішнього фінансування. При цьому зміна підходів до розроблення кластерної політики, яка відбулася у Чехії у 2008 р., не знижує важливої ролі й значення держави. У 2010 р. зі Структурних фондів ЄС на заснування та розвиток кластерів у Чеській Республіці було виділено 40 млн євро.
Однак слід відмітити, що у регіоні Severozapad Czech Republic не розроблено жодної регіональної кластерної політики чи стратегії. Немає стратегії чи політики підтримки кластерів у минулому і немає планів щодо розробки стратегії чи політики в найближчому майбутньому.
У 2014-2020 рр. у Чехії розроблено програму «Кластери співпраці» («Cooperation Clusters») (табл. 3) задля підтримки розвитку інноваційних мереж - кластерів як інструменту підвищення інтенсивності спільної науково-дослідної та інноваційної діяльності між суб'єктами господарювання та науковою спільнотою. Посилення взаємозв'язків на регіональному, надрегіональному і міжнародному рівнях сприятиме розвитку національної економіки, заснованої на знаннях, інноваціях, концепції смарт-спеціалізації.
Таблиця 3 Цілі та спрямованість національної кластерної програми
«Cooperation Clusters»
|
Складові програми |
Зміст |
|
|
Основні цілі (сильна/дуже сильна зосередженість) |
Підвищення конкурентоспроможності малого й середнього бізнесу |
|
|
Посилення структур співпраці між компаніями або промисловістю та науковою сферою |
||
|
Сприяння інноваційному потенціалу |
||
|
Сприяння НДДКР, розробка та впровадження технологій Зміцнення інноваційних екосистем у конкретних регіонах Підтримка діяльності з інтернаціоналізації Підвищення видимості кластерів Підтримка досконалості членів кластеру |
||
|
Річний бюджет |
10 млн євро |
|
|
Конкретна галузева/технологічна спрямованість |
Сфери смарт-спеціалізації - переважно обробна промисловість, ефективне використання ресурсів та інформаційні технології |
|
|
Тип кластера |
Кластери у нових технологіях Кластери в індустріях, що розвиваються Кластери у «зрілих» сферах Кластери світового класу, європейські кремнієві долини |
Джерело: складено на підставі [11].
У рамках стратегічного документу «Cooperation Clusters» Міністерство промисловості і торгівлі Чехії розробило оперативну програму «Підприємництво та інновації для конкурентоспроможності 2014-2020», для успішної реалізації якої необхідно виконати такі етапи: підготовка колективних дослідницьких проєктів;
створення/розвиток та оснащення кластерного центру з відкритим доступом для цілей промислових досліджень, розробок та інновацій;
налагодження співпраці в Європейському дослідницькому просторі, залучення до транскордонних мереж кластерів (з визначенням майбутніх викликів і ключових технологій), скоординований підхід до третіх ринків;
розвиток кластерної організації, тобто діяльність з розширення кластеру та підвищення якості управління ним, поліпшення співпраці, обміну знаннями, маркетингу, нетворкінгу тощо.
Висновки
Проведений аналіз чеської практики з формування та реалізації кластерних стратегій дозволяє зробити такі висновки.
По-перше, Чехія орієнтується на «зрілі» галузі, тобто на сфери, які перебувають на стадії зрілої фази свого життєвого циклу або які вже пройшли через фази розвитку та зростання. Очевидно, що країна дотримується змішаної стратегії, включаючи підтримку нових технологій або індустрій, а також «зрілих» секторів. Це підкреслює високу зосередженість на новій діяльності через нові сфери, що з'являються, і у той же час на індустріях, у яких наявний високий рівень досвіду та які є предметом реструктуризації. Це, у свою чергу, відкриває шлях для появи нових видів економічної діяльності у майбутньому.
По-друге, на відміну від Польщі, яка не має стратегії кластеризації на державному рівні, уряд Чехії приділяє значну увагу питанням стратегування, а саме розробленню й реалізації програмних документів, які регулюють кластерний розвиток. кластерна програма чехія політика
По-третє, з метою ефективної реалізації кластерної політики у Чехії варто впроваджувати комплекс таких заходів: взаємодія кластерів із місцевою владою; участь представників кластерів у створенні стратегічних документів;
підтримка розвитку кластерів у пріоритетних сферах економічної діяльності; підтримка інститутів, які регулюють кластерну політику; формування належних інституційних умов для розвитку кластерних структур; вивчення потенціалу регіональних кластерів для їх перетворення на ключові національні кластери тощо.
По-четверте, оскільки транспорт і логістика є пріоритетними сферами економічної діяльності, то доцільно впроваджувати та розвивати кластерний підхід до управління транспортними потоками та формування національної транспортно-логістичної системи. При цьому стратегічним вектором трансформації транспортно-логістичної системи Чехії як країни Вишеградської четвірки є об'єднання елементів транспортної та логістичної інфраструктури у транспортно-логістичний кластер у контексті реалізації стратегій смарт-спеціалізації та цифровізації організаційних й управлінських процесів До складу кластера можуть входити підприємства у сфері транспорту й логістики, об'єкти інноваційної інфраструктури (технопарки, бізнес-інкубатори тощо), органи державної, регіональної та місцевої влади, громадські організації, наукові установи та центри, заклади вищої освіти. Це стане напрямом подальших наукових досліджень.
Список використаних джерел:
1. Амоша О.І., Ляшенко В.І. Перспективи формування транскордонних єврорегіональних інноваційних систем і нанотехнологічних кластерів. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2008. Вип. 3. С. 159-176.
2. Іванов С.В., Ляшенко В.І., Трушкіна Н.В.
Правові аспекти створення транспортно-логістичних
кластерів в регіонах України. Gesellschaftsrechtliche Transformationen von wirtschaftlichen Systemen in den Zeiten der Neo-Industrialisierung: Collective monograph / Akademie der Wirtschaftswissenschaften der Ukraine. Nuremberg: Verlag SWG imex GmbH, 2020. S. 661-668.
3. Trushkina N., Dzwigol H., Kwilinski A. Cluster Model of Organizing Logistics in the Region (on the Example of the Economic District “Podillya”). Journal of European Economy. 2021. Vol. 20. No. 1. P. 127-145. https://doi.org/10.35774/ jee2021.01.127.
4. Liashenko V., Ivanov S., Trushkina N. A Conceptual Approach to Forming a Transport and Logistics Cluster as a Component of the Region's Innovative Infrastructure (on the Example of Prydniprovsky Economic Region of Ukraine). Virtual Economics. 2021. Vol. 4. No. 1. P. 19-53. https://doi.org/10.34021/ ve.2021.04.01(2).
5. Ляшенко В.І., Квілінський О.С., Трушкіна Н.В. Особливості розвитку транспортно-логістичної системи Німеччини в контексті збалансованого сталого розвитку. Stages of Formation and Development of the Economy of Independent Ukraine: Collective monograph / Ed. by Doctor of Economics Sciences, Prof. Yu. Pasichnyk; Academy of Economic Science of Ukraine. Germany, Nuremberg: Verlag SWG imex GmbH, 2021. P. 183-192.
6. Пушак Г.І., Трушкіна Н.В. Обгрунтування доцільності створення транспортно-логістичного кластеру в Карпатському економічному районі. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 1(63). С. 61-77. https://doi.org/10.12958/1817- 3772-2021-1(63)-61-77.
7. Ляшенко В.І., Осадча Н.В., Трушкіна Н.В.
Можливі організаційно-правові форми транспортно-
логістичного кластеру в Причорноморському економічному районі. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 67. С. 60-70. https://doi.org/10.32843/bses.67-10.
8. Ляшенко В., Трушкіна Н. Регіональні особливості формування транспортно-логістичних кластерів в економічних районах України. Economic and Legal Principles of Economic Growth in the Post-Crisis Period: collective monograph / Edited by Yu. Pasichnyk; Academy of Economic Science of Ukraine. Austria, Steyr: Shioda GmbH, 2021. Р. 113-134.
9. Трушкіна Н.В. Кластерна модель організації логістичної діяльності в Причорноморському економічному районі. Причорноморські економічні студії. 2021. Вип. 62. С. 95-106. https://doi.org/10.32843/bses.62-16.
10. Liashenko V., Trushkina N. Institutional Principles of Formation of Cross-border Transport and Logistics Cluster in the Conditions of Digital and Sustainable Development. Green, Blue & Digital Economy Journal. 2021. Vol. 2. No. 3. P. 90-100. https://doi.org/10.30525/2661-5169/2021-3-14.
11. Cluster programmes in Europe and beyond. European Observatory for Clusters and Industrial Change. Luxembourg, Publications Office of the European Union, 2019. 164 р.
12. Ляшенко В., Трушкіна Н. Транскордонний транспортно-логістичний кластер як організаційна форма партнерства України та Польщі. Формування стратегії соціально-економічного розвитку підприємницьких структур в Україні: матеріали Vff Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 25-27 листопада 2021 р.) / упоряд. А. М. Штангрет; редкол.: Є. М. Палига, Л. П. Стеців, С. М. Шинкар та ін. Львів: Укр. акад. друкарства, 2021. С. 161-163.
13. Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Кластерні структури як ефективна форма партнерства: європейська практика. Science and Technology: Abstracts of the 24th International Scientific and Practical Conference (Poland, Lublin October 11-12, 2021). Lublin: Mysl Naukowa, 2021. P. 105-111.
14. Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Особливості кластерної політики Німеччини. Science and Society: Abstracts of the 25th International Scientific and Practical Conference (Germany, Berlin, November 1-2, 2021). Berlin: Littera Verlag, 2021. P. 110-116.
15. Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Кластеризація національної економіки: досвід Нідерландів. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XV Міжнар. наук.-практ. конф. (Нідерланди, м. Роттердам, 7 листопада 2021 р.) / за ред. Є.О. Романенка, І.В. Жукової. Київ: ГО «ВАДНД», 2021. С. 126-130.
16. Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Кластерні ініціативи як інструмент модернізації національної економіки: досвід Фінляндії. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XVI Міжнар. наук.-практ. конф. (Фінляндія, м. Тампере, 7 грудня 2021 р.) / за ред. Є.О. Романенка, І.В. Жукової. Київ: ГО «ВАДНД», 2021. С. 147-151.
17. Trushkina N., Shyposha V. Cluster Initiatives as a Mechanism for Modernizing the National Economy: Adaptation of European Practice. Moderni aspekty vedy: XIV Dil mezinarodni kolektivni monografie. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2021. Str. 590-601.
18. Амоша О.І., Трушкіна Н.В., Шипоша В.А.
Механізм формування та управління розвитком бізнес- інтегрованих структур у східних регіонах України. Економічний вісник Донбасу. 2021. № 3(65). С. 4-23.
https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-4-23.
19. Драчук Ю.З., Трушкіна Н.В., Шипоша В.А. Застосування міжнародного досвіду формування кластерних структур у сучасних умовах регіонального розвитку України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Економіка і менеджмент: зб. наук. пр. / Міжнародний
гуманітарний ун-т. Одеса: Гельветика, 2021. Вип. 50.
С. 18-30. https://doi.org/10.32841/2413-2675/2021-50-2.
20. Trushkina N., Shyposha V. Clustering of the national economy as an effective tool for the sustainable development of European Countries. Three Seas Economic Journal. 2021. Vol. 2. No. 4. P. 63-70. https://doi.org/10.30525/ 2661-5150/2021-4-11.
21. Liashenko V., Trushkina N. Cross-border transport and logistics cluster as an effective form of cooperation between the regions of Ukraine and Visegrad Four. Visegrad Group: a form of establishment and development of European integration: collective monograph / edited by A. Krysovatyy, T. Shengelia; Ivane Javakhishvili Tbilisi State University, West Ukrainian National University. Tbilisi: Publishing House “Universal”, 2021. P. 265-288.
22. Ketels C., Memedovic O. From clusters to cluster
based economic development. International Journal of Technological Learning, Innovation and Development. 2008. Vol. 1. No. 3.
Р. 375-392. https://doi.org/10.1504/ IJTLID.2008.019979.
23. Акопян А.Р. Развитие кластерной политики зарубежных стран в условиях глобальной конкуренции. Вестник ГУУ. 2016. № 7-8. С. 185-191.
24. Кірик М.А. Кластеризація в стратегії інноваційного розвитку зарубіжних країн. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер.: Економічні науки. 2014. Вип. 6. Ч. 1. С. 78-83.
25. Колчинская Е.Э., Лимонов Л.Э., Степанова Е.С.
Кластерная политика как часть стратегии развития региона. Региональная экономика. 2018. № 1(19). С. 85-100.
https://doi.org/10.15688/re.volsu.2018.E8
26. Національна програма кластерного розвитку до 2027 року. Концепція. Орієнтири розвитку. Рекомендації / О. Юрчак та ін. Київ: А1П1АУ, Платформа Industry4Ukraine, 2020. 76 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальна характеристика державного і суспільного устрою Чехії. Аналіз і вивчення особливостей політичної системи Чехії як сукупності взаємодії політичних суб'єктів, пов'язаних із здійсненням влади. Історія трансформації політичної системи Чехословаччини.
контрольная работа [26,9 K], добавлен 11.06.2011Сутність та соціальна природа політики. Групи визначень політики та її функції. Ефективність виконання функцій політики, принципи формування і здійснення. Класифікація та головні тенденції розвитку політики в сучасних умовах. Специфіка воєнної політики.
реферат [28,2 K], добавлен 14.01.2009Особливості законодавчого процесу Чехії, повноваження Президента. Судова влада та Уряд. Політичні партії та засоби масової інформації в політичній системі суспільства. Партійно-політичний спектр чеського суспільства, його політико-електоральний аналіз.
реферат [34,0 K], добавлен 11.06.2011Сутність, соціальна природа та принципи політики. Обґрунтування антропологічного розуміння політики. Класифікація і тенденції розвитку політики в сучасному суспільстві. Специфіка воєнної політики. Національна, валютно-фінансова та екологічна політика.
реферат [34,9 K], добавлен 14.01.2009Поняття інвестицій та інновацій. Забезпечення реалізації інвестиційно-інноваційної політики: нормативно-правова база; форми. Державна інноваційна політика. Результати діяльності відповідних структур у сфері підтримки інвестиційно-інноваційної діяльності.
курсовая работа [820,9 K], добавлен 18.05.2011Воєнна політика держави: сутність, структура та функції. Засоби досягнення воєнно-політичної мети. Принципи воєнної політики України. Воєнна доктрина держави. Армія як знаряддя воєнної політики. Типи армій. Фактори взаємовідносин армії і політики.
реферат [38,0 K], добавлен 14.01.2009Періоди розвитку філософської та політичної думки Відродження. Влив гуманізму Відродження на соціально-суспільне життя. Ідеї лютеранства, кальвінізму, протестантизму як стимули у розвитку політології наприкінці XV ст. Суспільно-політичні ідеї Реформації.
реферат [24,2 K], добавлен 29.04.2011Формування Київської Русі як держави феодального типу. Правова держава та громадське суспільство. Магістральні вектори внутрішньої та зовнішньої політики України на сучасному етапі. Економічні засоби зовнішньої політики. Захист інтересів трудящих.
контрольная работа [26,4 K], добавлен 22.04.2007Основні способи тлумачення терміну "політика". Категорія держави в центрі науки про політику. Розгляд політики як царини людської діяльності. Об'єкти і суб'єкти політики, ознаки їх класифікації. Влада - самоціль для політика. Типологія і функції політики.
реферат [21,8 K], добавлен 14.03.2012Поняття політики та її сутнісні ознаки. Визначення відмінності між поведінковим та соціальним підходами в поясненні природи влади. Суть формаційної і цивілізаційної типології держави. Риси громадянського суспільства. Етапи прийняття політичних рішень.
контрольная работа [97,0 K], добавлен 26.05.2016Визначення раціональних та утопічних ідей в марксисткій концепції політики. Стрижневі політичні ідеї марксизму. Політична культура в Україні, перспективи розвитку. Високий рейтинг інтересу до політики є індикатором розвинутого громадянського суспільства.
контрольная работа [29,5 K], добавлен 13.03.2009Взаємодія політики й моралі на етапах розвитку суспільства. Чи може бути політика моральною або аморальною залежно від обставин. Утилітаристська концепція моралі у політичному житті України. Моральне виховання як складова морально-політичного чинника.
эссе [14,4 K], добавлен 27.11.2012Проблема "людина і політика" як ключове питання суспільства. Чинники участі громадян у політичній діяльності, три основних типи взаємин (відносин) людини і політики. Концепція походження держави як насильницької структури. Основні особливості держави.
реферат [22,9 K], добавлен 10.03.2010Глобалізація як один з провідних процесів світового розвитку. Сучасні тенденції світового розвитку у контексті глобалізації. Поняття та сутність глобальної політики. Глобальні соціально-економічні проблеми. Характеристики глобальних проблем людства.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 12.06.2010Історія розвитку ідей про об'єднання Європи та будівництво європейського співтовариства. Особливості політики, структурний склад, цілі Євросоюзу. Склад, привілеї, основні питання Європарламенту. Критерії асоційованого членства в ЄС для інших держав.
научная работа [35,2 K], добавлен 17.01.2010Зміст і сутність політики та політичного життя в суспільстві. Політологія як наука, її категорії, закономірності та методи. Функції політології як науки. Політика як мистецтво. Закони розвитку політичного життя, політичних систем, політичних відносин.
реферат [58,1 K], добавлен 07.11.2008Ієрархія національних інтересів України та їх формування. Практична реалізація концепції національних інтересів в Україні. Приєднання України до світового процесу економічного розвитку. Захист національних інтересів від зовнішніх і внутрішніх загроз.
реферат [23,7 K], добавлен 31.01.2010Розвиток культурної дипломатії Великої Британії та її зовнішньополітичних напрямів 1997-2010 років. Виникнення та характеристика поняття "нового лейборизму", його вплив на різні рівні британського суспільства. Суть подальшого піднесення політики країни.
статья [28,0 K], добавлен 18.08.2017Загальні положення та історія виникнення партії "Жінки за майбутнє". Державний устрій та правова політика. Формування соціальної, економічної політики. Перехід від "ручного управління" економікою до розвитку на основі довгострокових стратегічних програм.
реферат [9,6 K], добавлен 18.03.2011Дослідження сутності, головних завдань, напрямків, принципів та шляхів реалізації державної молодіжної політики. Аналіз нормативно-правових актів, що її регулюють. Проблеми працевлаштування молоді в Україні. Причини безробіття. Забезпечення молоді житлом.
реферат [39,5 K], добавлен 15.04.2013
