Вплив політичних поглядів Б. Грінченка на процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

ВПЛИВ ПОЛІТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ Б. ГРІНЧЕНКА НА ПРОЦЕС ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПАРТІЇ В УКРАЇНСЬКУ РАДИКАЛЬНУ ПАРТІЮ

Резнік Максим Миколайович аспірант

м. Київ



Анотація

У статті здійснено систематизацію політичних засад Української народної партії та Української радикальної партії, а також Досліджено процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію. Обґрунтовано вплив політичних поглядів Б. Грінченка на процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію.

Об'єктом дослідження є процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію. Проаналізовано етапи цієї трансформації, розкриваючи ключові етапи та особливості перехідного процесу. грінченко партія народний радикальний

Предметом дослідження є діяльність Б. Грінченка в контексті роботи у складі Української народної партії та подальшої участі в Українській радикальній партії. Автор аналізує конкретні кроки та внесок Б. Грінченка у політичний розвиток обох партій.

Наукова новизна статті проявляється в обґрунтуванні впливу політичних поглядів Б. Грінченка на трансформацію Української народної партії в Українську радикальну партію. Автор простежує вплив ідей та концепцій Б. Грінченка на формування нового політичного вектора.

Важливим напрямом подальших досліджень може стати вивчення передвиборчої діяльності Б. Грінченка в контексті виборів в І Державну Думу. Автор робить акцент на необхідності подальших досліджень, що дозволить глибше розкрити роль та вплив Б. Грінченка на політичну арену у даному історичному контексті. Аналізуючи політичні погляди Б. Грінченка, автор статті намагається виявити їх віддзеркалення у стратегіях та програмах обох політичних партій, що створює можливість зрозуміти, яким чином ідеї письменника вплинули на їхню трансформацію.

Зокрема, розкривається роль Б. Грінченка у формуванні ідентичності обох партій, їхніх цілей та прагнень. Освітній вимір політичних уявлень Грінченка виявляється в контексті реалізації цих ідей партійною платформою.

Ключові слова: Українська народна партія, Українська радикальна партія, націоналістичний рух, Українська державна партія, Державна дума, Б. Грінченко.



Annotation

Reznik Maksym Mykolayovych Рostgraduate, Borys Grinchenko Kyiv metropolitan university, Kyiv

THE INFLUENCE OF B. HRINCHENKO'S POLITICAL VIEWS ON THE PROCESS OF TRANSFORMATION OF THE UKRAINIAN PEOPLE'S PARTY INTO THE UKRAINIAN RADICAL PARTY

The article systematically categorizes the political principles of the Ukrainian People's Party and the Ukrainian Radical Party, exploring the transformation process of the Ukrainian People's Party into the Ukrainian Radical Party. The impact of B. Hrychenko's political views on this transformation process is justified.

The object of the research is the process of transformation of the Ukrainian People's Party into the Ukrainian Radical Party. The stages of this transformation are analyzed, revealing key aspects and features of the transitional process.

The subject of the study is B. Hrychenko's activities in the context of working within the Ukrainian People's Party and subsequent participation in the Ukrainian Radical Party. The author analyzes specific steps and contributions of B. Hrychenko to the political development of both parties.

The scientific novelty of the article manifests in justifying the influence of B. Hrychenko's political views on the transformation of the Ukrainian People's Party into the Ukrainian Radical Party. The author traces the impact of B. Hrychenko's ideas and concepts on the formation of a new political vector.

A crucial direction for further research could be the examination of B. Hrychenko's pre-election activities in the context of the elections to the First State Duma. The author emphasizes the necessity of further studies to deepen the understanding of B. Hrychenko's role and influence on the political arena in the given historical context.

Analyzing B. Hrychenko's political views, the article attempts to identify their reflection in the strategies and programs of both political parties, providing insight into how the writer's ideas influenced their transformation.

In particular, it unveils B. Hrychenko's role in shaping the identity of both parties, their goals, and aspirations. The educational dimension of Hrychenko's political ideas is revealed in the context of their implementation by the parties' platforms.

Keywords: Ukrainian People's Party, Ukrainian Radical Party, nationalist movement, Ukrainian State Party, State Duma, B. Hrychenko.



Постановка проблеми

Сучасні складні умови функціонування нашої держави висувають на перший план питання вивчення та узагальнення досвіду функціонування націоналістичних рухів України, тих, хто ще багато сторічь тому боровся за незалежність й самостійність, прославляв українську мову та вбачав в обличчі Росії загрозу для суверенності нашої держави.

Вагоме значення в еволюції націоналістичних рухів українців мала постать великого діяча - Б. Грінченка.

Саме окресленому питанню й присвячена представлена наукова стаття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У вітчизняній історіографії одними з перших до проблеми висвітлення історії діяльності партій ліберально-демократичного спрямування у своїх публіцистичних працях звернулися лідери українського руху першої чверті ХХ ст. - І. Стешенко [12], С. Єфремов [5], В. Дорошенко [3].

Важливими історичними джерелами щодо ролі ліберально-демократичних партій в національно-державному відродженні Наддніпрянської України 1904-1905 рр. є збірники програмних та довідкових матеріалів політичних партій України означеного періоду: Українські політичні партії кінця ХІХ - початку ХХ ст.: програмові і довід. матеріали; Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали: довідник: у 2 ч.; Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: документи і матеріали: у 3-х т. тощо, тогочасні періодичні та партійні видання, мемуарна література.

У радянській історіографії безпосередньо проблема українського національного руху, у тому числі і діяльність політичних партій ліберально-демократичного напрямку з класово-ідеологічних причин, належала до розряду «закритих» тем.

До оцінки діяльності УРП зверталися сучасні історики у своїх працях і монографіях Т. Гунчак [2], Г. Касьянов [7], Я. Грицак [1], Феденко [15] та інші).

Формулювання мети і завдань

Окремим питанням діяльності Української народної та Української радикальної партій присвячена велика кількість наукових досліджень, але узагальненню причин трансформації даних партій й ролі Б. Грінченка в процесі таких перевтілень увага майже не приділена, що й зумовило мету даного дослідження, яка полягає в обґрунтуванні впливу політичних поглядів Б. Грінченка на процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію.

Завданнями даного дослідження є:

систематизація політичних засад діяльності Української народної партії та Українську радикальної партії;

дослідження процесу трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію;

обґрунтування впливу політичних поглядів Б. Грінченка на процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію.

Виклад основного матеріалу

Українська народна партія (далі - УНП) - перша українська партія самостійницького напряму, що була заснована М. Міхновським у 1902. Українська народна партія об'єднала прихильників націоналізму та ідеї боротьби за створення української незалежної держави. До складу Української народної партії увійшли окремі члени Революційної української партії і представники українських громад.

Основи політичної платформи Української народної партії було викладено у брошурі М. Міхновського "Самостійна Україна".

1903 року було видано програмний документ «Десять заповідей УНП».

Десять заповідей УНП:

1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна - республіка робітників.

2. Усі люди - твої брати, але москалі, ляхи, угри, румуни та євреї - це вороги нашого народу, доки вони панують над нами та стягують нас.

3. Україна для українців! Отже, вижени звідусіль з України чужинцівгнобителів.

4. Скрізь та завжди вживай українську мову. Нехай ні дружина твоя, ні діти твої не поженуть твого пана мовою чужинців.

5. Поважай діячів рідного краю, ненавидимо ворогів його, зневажай перевертнів-відступників - і добре буде всьому твоєму народові та тобі.

6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.

7. Не зробися ренегатом-відступником.

8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.

9. Допомагай своєму землякові перед усіма, тримайся купи.

10. Не бери дружини з чужинців, бо діти твої будуть тобі ворогами, не дружи з ворогами нашого народу, бо ти надаєш їм сили та відваги, не накладай разом із гнобителями нашими, бо зрадником будеш (Мірчук, 1999).

До найбільш активних членів Української народної партії належали Б. Грінченко, М. Шемет, С. Шемет, О. Макаренко, С. Макаренко, В. Шевченко, Г. Шевченко, О. Степаненко та ін. (Нариси з історії українського національного руху, 1994).

Проте в 1904 році Українська народна партія трансформувалась в Українську демократичну партію та Українську радикальну партію.

Наслідком націоналістичних ідей початку ХХ століття стало виникнення окремих політичних партій, чільне місце серед яких займала Українська народна партія та Українська радикальна партія.

Хронологія процесу трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію представлена на рисунку 1.

Рис. 1 Хронологія процесу трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію

Джерело: систематизовано особисто

В контексті даного дослідження необхідним є узагальнення особливостей, передумов та наслідків процесу перетворення УНП в УДП та згодом в УРП. Задля цього, перш за все, доречно звернутись до наукових джерел, присвячених окресленому питанню. На думку більшості вчених [2; 6; 12], така трансформація була пов'язана із розбіжностями в поглядах на «драгоманівську» концепцію розвитку суспільства.

Окремі вчені [3; 10] пов'язують такі процеси із ідеями соціалізму, які були втілені в принципи діяльності партії, але не знайшли одноголосного ставлення до механізмів їх прийняття та адаптації.

Соціалізм виступав спробою моделювання не держави, а самого суспільства за допомогою держави. У цьому сенсі державі призначається роль інструменту для зламу старих структур [16, 31]

Однак у своїй серцевині соціалістична ідеологія не пропонувала нічого конструктивного для моделювання держави [17, 112-118]

Культ соціалістичного інтернаціоналізму в Україні призвів до того, що багато українських соціалістів боялися навіть думати про моделювання майбутньої української державності, оскільки перебували під постійним тиском -- як внутрішнім, так і зовнішнім. Українські та російські соціалісти стояли на принципово різних позиціях.

У програмах українських соціалістичних партій важливе місце посідали вимоги національно-територіальної автономії. Саме ці вимоги викликали відчайдушний опір російських соціалістів, які традиційно розглядали Україну як невід'ємну частину Росії.

Тож українців так легко записували до розряду контрреволюціонерів. І в результаті українські соціалісти всіляко відхрещувалися від звинувачень у сепаратизмі, «самостійництві», лякаючись навіть тіні незалежної української держави.

Навіть радикально-націоналістично налаштований український лідер Микола Міхновський писав у своєму проекті програми Української народної партії про «чистий світлий храм соціалістичного устрою» та декларував солідарність українців з «іншими знедоленими народами» [14, 63]

Отже, ми можемо узагальнити структурно-логічну схему трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію (рис. 2).



Рис. 2 Структурно-логічна схему трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію

Джерело: узагальнено особисто

Такі процеси трансформації супроводжувались також зміною базових засад політичної платформи окреслених партій. Основні ідеї політичної платформи Української народної партії та їх трансформація в Українську радикальну партію представлені на рисунку 3:

Отже, згодом під впливом революційних подій 1905-1907 років Українська народна партія почала звертатись до соціалістичних ідей і гасел, що знайшло відображення в програмі Української народної партії, прийнятій у 1907 році, яка передбачала:

ототожнення боротьби за національне визволення із боротьбою проти панування в Україні чужих держав й проти капіталізму;

готовність прийняти також тимчасову автономію в межах Всеросійської імперії;

бачення майбутньої самостійної України виключно соціалістичною державою;

вимоги 8-годинного робочого дня, скорочення робочого дня на шкідливих виробництвах, заборону дитячої праці тощо;



Рис. 3 Основні ідеї політичної платформи Української народної партії та їх трансформація в Українську радикальну партію Джерело: узагальнено особисто

ідеї націоналізації землі шляхом позбавлення земельної власності іноземців (росіян, поляків, німців та ін.) без компенсації, а українських поміщиків - з компенсаційними виплатами.

Неабияку роль у процесі такої трансформації відіграла особистість Б. Грінченка, який згодом став одним із керівників Української радикальної партії, а саме: Б. Грінченко хоча й виступав прихильником окремих соціалістичних ідей, проте був достатньо радикально налаштованим націоналістом, а отже демократичні погляди та підхід до тотальної соціалізації не влаштовував його в контексті діяльності Української народної партії. Крім того, Б. Грінченко був на відмінність від частини представників УНП прихильником Драгоманова та послідовником його ідей. Саме це, на нашу думку, спричинило вирішальний вплив на розпочаті в той час процеси трансформації політичних партій.



Висновки

В статті проведено систематизацію політичних засад діяльності Української народної партії та Української радикальної партії. Досліджено процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію: в колі УНП почали з'являтись розбіжностями в поглядах на «драгоманівську» концепцію розвитку суспільства, відбуватись процеси впровадження ідей соціалізму, які не знайшли серед представників партії одноголосного ставлення до механізмів їх прийняття та адаптації. Крім того, серед представників партії з'явились суперечки щодо «ступеня радикальності» діяльності партії. Як наслідок, УНП розділилась на дві окремі течії. Обґрунтовано вплив політичних поглядів Б. Грінченка на процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію - Б. Грінченко хоча й виступав прихильником окремих соціалістичних ідей, проте був достатньо радикально налаштованим націоналістом, а отже демократичні погляди та підхід до тотальної соціалізації не влаштовував його в контексті діяльності Української народної партії. Крім того, Б. Грінченко був на відмінність від частини представників УНП прихильником Драгоманова та послідовником його ідей. Саме це, на нашу думку, спричинило вирішальний вплив на розпочаті в той час процеси трансформації політичних партій.

Наукова новизна статті полягає в обґрунтуванні впливу політичних поглядів Б. Грінченка на процес трансформації Української народної партії в Українську радикальну партію.

В якості напряму подальших досліджень доречно виділити вивчення передвиборчої діяльності Б. Грінченка в контексті виборів в І Державну Думу.



Література

1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ - ХХ століття: навч. посіб. [для учнів гуманіт. гімназій, ліцеїв, студентів історичних факультетів вузів, вчителів] / Я. Грицак. К.: Ґенеза, 1996. 360 с.

2. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: нариси політичної історії / Т. Гунчак. К.: Либідь, 1993. 288 с.

3. Дорошенко В. Українство в Росії. Новійші часи / В. Дорошенко. Відень: Союз визволення України, 1916.

4. Дорошенко Д. Спомини про давнє минуле (1901 - 1914) / Д. Дорошенко. Вінніпег, Манітоба: Тризуб, 1949

5. Єфремов С. З громадського життя на Україні / С. Єфремов. СПб., 1909. 105 с.

6. Історія українських політичних партій: кінець ХІХ ст. 1917 р.: хрестоматіяпосібник / упоряд.: Б.І. Корольов, І.С. Михальський. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. Ч. І. 561 с.

7. Касьянов Г.В. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ - ХХ ст.: соціальнополітичний портрет / Г.В. Касьянов. К.: Глобус, 1992. 176 с.

8. Мірчук П. Відродження великої ідеї. / Українська видавнича спілка. -- Київ: Українська видавнича спілка, 1999.

9. Нариси з історії українського національного руху / Ін-т історії України НАН України. К.: Вища школа, 1994. 190 с.

10. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Документи і матеріали: довідник: у 2 ч. / за ред. В.Ф. Панібудьласки. К.: Вища школа, 1997. Ч. І. 583 с.

11. Нова україньска партия // Діло (Львів). 1905. 13 (26) червня (ч. 131). С. 2.

12. Стешенко І. Український національно-громадський рух і 1905 рік / І. Стешенко // Вільна Україна. 1906. № 1-2. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Історія». Випуск 42

13. Українська суспільно-політична думка в 20 столітті: документи і матеріяли: у 3-х т. / упор. Т. Гунчак і Р. Сольчаник. НьюЙорк: Сучасність, 1983. Т. 1. 510 с.

14. Українські політичні партії кінця ХІХ - початку ХХ ст.: програмові і довід. матеріали / упоряд. В.Ф. Шевченко та ін. К.: Консалтинг, Фенікс, 1993. 561 с.

15. Феденко П. Український громадський рух: курс лекцій / П. Феденко. Подебради: Б.в., 1934.

16. Чикаленко Є. Спогади (1861 - 1907) / Є. Чикаленко. Львів: Діло, 1926. Ч. Ш. 130 с.

17. Himka John-Paul. Socialism in Galicia: The Emergence of Polish Social Democracy and Ukrainian Radicalism, 1860--1890. Cambridge, MA, 1983. Р. 112, 118, 167.

References

1. Hrytsak YA. (1993) Narys istoriyi Ukrayiny. Formuvannya modernoyi ukrayins'koyi natsiyi XIXXX stolittya: [Essay on the history of Ukraine. Formation of the modern Ukrainian nation in the 19th and 20th centuries] Kyiv.: Geneza. [in Ukrainian].

2. Hunchak T. (1993) Ukrayina: persha polovyna XX stolittya: narysy politychnoyi istoriyi [Ukraine: the first half of the 20th century: essays on political history]. Kyiv.: Lybid'. [in Ukrainian].

3. Doroshenko V. (1916) Ukrayinstvo v Rosiyi. Novyyshi chasy [Ukrainianism in Russia. Newer times]. Viden': Soyuz vyzvolennya Ukrayiny. [in Ukrainian].

4. Doroshenko D. (1949) Spomyny pro davnye mynule (1901 - 1914) [Memories of the ancient past (1901-1914). Vinnipeh. Manitoba: Tryzub. [in Ukrainian].

5. Yefremov, S. (1909). Z hromadskoho zhyttia na Ukraini [From public life in Ukraine]. Saint Petersburg [in Ukrainian].

6. Korolov, B.I., & Mykhalskyi, I.S. (Comps.). (2003). Istoriia ukrainskykh politychnykh partii: kinets ХІХ st. - 1917 r. [The history of Ukrainian political parties: The end of the nineteenth century - 1917]. Kyiv: Vydvo Yevrop. [in Ukrainian].

7. Kasianov, H.V. (1992). Ukrainska intelihentsiia na rubezhi ХІХ - ХХ st.: sotsialnopolitychnyi portret [Ukrainian intelligentsia at the turn of the nineteenth and twentieth centuries: socio-political portrait]. Kyiv: Hlobus [in Ukrainian].

8. Mirchuk P. (1999) Vidrodzhennya velykoyi ideyi. [Revival of a great idea]. Kyiv. Ukrayins'ka vydavnycha spilka.

9. Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. (1994). Narysy z istorii ukrainskoho natsionalnoho rukhu [Essays on the history of the Ukrainian national movement]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

10. Panibudlaska, V.F. (Ed.). (1997). Natsionalni protsesy v Ukraini: istoriia i suchasnist. Dokumenty i materialy: dovidnyk [National processes in Ukraine: history and modern times. Documents and materials: Directory]. (Pt. 1). Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

11. Nova ukrainska partyia [New Ukrainian Party]. (1905, June 13 (26)). Dilo - Bussiness, 131, p. 2 [in Ukrainian].

12. Steshenko, I. (1906). Ukrainskyi natsionalno-hromadskyi rukh i 1905 rik [Ukrainian National and Public Movement and 1905]. Vilna Ukraina - Free Ukraine, 1-2 [in Ukrainian]

13. Hunchak, T., & Solchanyk, R. (Comps.). (1983). Ukrainska suspilno-politychna dumka v 20 stolitti: dokumenty i materiialy [Ukrainian socio-political thought in the 20th century: documents and materials]. (Vols. 1-3; Vol. 1). Niu-York: Suchasnist [in Ukrainian].

14. Shevchenko, V.F. (Comp.). (1993). Ukrainski politychni partii kintsia ХІХ - pochatku ХХ st.: prohramovi i dovidkovi materialy [Ukrainian political parties of the late XIX - early XX centuries: programs and evidence materials]. Kyiv: Konsaltynh, Feniks [in Ukrainian].

15. Fedenko, P. (1934). Ukrainskyi hromadskyi rukh [Ukrainian Civic Movement]. Podebrady: B.v. [in Ukrainian].

16. Chykalenko, Ye. (1926). Spohady (1861 - 1907) [Memoirs (1861 - 1907)]. (Pt. 3). Lviv: Dilo [in Ukrainian].

17. Himka, John-Paul. (1983). Socialism in Galicia: The Emergence of Polish Social Democracy and Ukrainian Radicalism, 1860--1890. Cambridge, MA. P. 112, 118, 167.

Размещено на Allbest.ru

...