Парламентські вибори у Великій Британії 1945 року: аналіз поразки консервативної партії в контексті зміни соціальних потреб суспільства після Другої Світової Війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Парламентські вибори у великій британії 1945 року: аналіз поразки консервативної партії в контексті зміни соціальних потреб суспільства після Другої Світової Війни

Олег Машевський, д-р іст. наук, проф.,

Шаповал Дмитро, студент магістратури

Київ, Україна



Анотація

Стаття охоплює аналіз парламентських виборів 1945 року у Великій Британії, як ключового моменту розвитку держави після Другої світової війни. Вона пропонує докладне дослідження історичного контексту перед виборами, розглядаючи соціально-політичну ситуацію, що характеризується післявоєнною реконструкцією та зміною соціальних парадигм. У статті аналізуються стратегії та програми ключових політичних партій, розкриваються їхні протилежні візії для повоєнної Великої Британії. Крім того, вона аналізує суспільні настрої та змінні очікування громадськості, які значно вплинули на виборчі результати, підкреслюючи зростаючий запит виборців на комплексні соціальні реформи та економічну стабільність.

Центральною темою статті є аналіз поразки консерваторів, яка пояснюється низкою чинників, включаючи їхнє сприйняття соціальних потреб суспільства, динаміку лідерства та демографічні зміни серед виборців. Стаття докладно досліджує реакцію консерваторів на виклики повоєнного періоду, порівнюючи її з програмою лейбористів, спрямованою на політику соціального забезпечення та економічну реконструкцію.

Стаття розглядає результати парламентських виборів у Великій Британії 1945 року та їх вплив на соціальні потреби нації після війни. Втрата місць консерваторами, і зростання представництва лейбористів, свідчать про зміну політичного ландшафту та настроїв суспільства. У статті досліджується недооцінка соціальних потреб, що привело до поразки Консервативної партії. Після війни, знищені міста та економічні труднощі створили радикальні зміни в соціальних потребах, зокрема у житловій політиці та соціальному захисті. Підхід консерваторів був менш соціально направлений у порівнянні з програмами лейбористів.

Також відзначається недостатній акцент консерваторів на економічній стабільності та соціальному захисті, що не відповідало запиту виборців. Публічний образ консерваторів вже не відповідав вимогам часу, а розрив між елітами та звичайними громадянами ставав проблемою. Також аналізується вплив лідерства та публічного образу лідерів партій на результати 1945 виборів року, де відзначається, що лідерство В. Черчилля базувалось на воєнних заслугах, але не було спроможним дієво реагувати на соціальні та економічні зміни.

Ключові слова: Велика Британія, вибори, консерватори, лейбористи, Вінстон Черчилль, Клемент Еттлі.



Abstract

Oleh Mashevskyi,

Dr. habil. (History), Professor,

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,Ukraine

Dmytro Shapoval,

Master's Student,

Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

PARLIAMENTARY ELECTIONS IN THE UNITED KINGDOM IN 1945: ANALYSIS OF THE CONSERVATIVE PARTY'S DEFEAT IN THE CONTEXT OF CHANGING SOCIAL NEEDS AFTER WORLD WAR II

The article covers an analysis of the 1945 parliamentary elections in Great Britain as a pivotal moment in the country's development following World War II. It offers a detailed examination of the historical context preceding the elections, considering the socio-political situation marked by post-war reconstruction and shifting social paradigms. The article analyzes the strategies and programs of key political parties, revealing their contrasting visions for post-war Britain. Additionally, it examines societal attitudes and changing public expectations, which significantly influenced electoral outcomes, highlighting a growing demand from voters for comprehensive social reforms and economic stability.

Central to the article is the analysis of the Conservative Party's defeat, which is explained by several factors, including their perception of societal needs, leadership dynamics, and demographic changes among voters. The article thoroughly explores the Conservatives' response to the challenges of the post-war period, comparing it with the Labour Party's agenda focused on social welfare policy and economic reconstruction.

The article discusses the outcomes of the 1945 parliamentary elections in Great Britain and their impact on the nation's social needs post-war. The loss of seats by the Conservatives and the rise in Labour representation signify a shift in the political landscape and societal attitudes. The article examines the underestimation of social needs, which led to the Conservative Party's defeat. Post-war, destroyed cities and economic difficulties created radical changes in social needs, particularly in housing policy and social protection. The Conservative approach was less socially oriented compared to Labour's programs.

Furthermore, the insufficient emphasis by the Conservatives on economic stability and social protection, which did not align with voters' demands, is noted. The public image of the Conservatives no longer matched the requirements of the time, and the gap between elites and ordinary citizens became a problem. The impact of leadership and the public image of party leaders on the results of the 1945 elections is also analyzed, noting that the leadership of Winston Churchill was based on wartime merits but was not able to effectively respond to social and economic changes.

Key words: Great Britain, elections, Conservatives, Labour Party, Winston Churchill, Clement Attlee.



Актуальність теми та постановка проблеми

Розуміння результатів виборів 1945 р. та причин поразки консервативної партії є важливим для аналізу еволюції політичних партій та соціальних настроїв у Великій Британії. Враховуючи глобальні зміни, що відбулися після війни, такий аналіз допоможе краще розуміти, як історичні події впливають на політичні процеси та формують національну ідентичність. Дане питання є особливо цікавим для вивчення, враховуючи трансформаційні процеси які переживає українська державність в контексті російсько-української війни та зокрема питання проведення майбутніх виборів. парламентський вибори політичний реконструкція

Метою цієї статті є глибокий аналіз причин поразки консервативної партії на парламентських виборах 1945 року в контексті соціальних змін після Другої світової війни.

Аналіз досліджень і публікацій

Такі вчені як Пол Аддісон, Стівен Брук, Майкл Кандія, Бентлі Гілберт вже досліджували різні аспекти парламентських виборів 1945 року в Британії. Вони вивчали контекст цього періоду, аналізували соціальні та політичні причини змін, фокусувалися на запитах суспільства та його потребах. Дослідники Стівен Брук та Майкл Кандія, фокусували свою увагу на перемозі Лейбористської партії та поразці Консервативної партії, відповідно.

У праці Пола Аддісона «Шлях до 1945 року: Британська політика та Друга світова війна» автор розглядає вплив війни на політичний ландшафт Великої Британії та формування національних ідентичностей та ідеологій у цей період. Він аналізує різні аспекти британського суспільства, такі як соціальна стратифікація, економічні трансформації, політичні зміни та військова стратегія. Пол Аддісон досліджує, як ці фактори вплинули на перебіг подій у Великій Британії під час війни та після її завершення у 1945 році, коли була проведена загальна виборча кампанія і Лейбористська партія досягла значної перемоги, що визначила подальший курс країни [2].

У своїй роботі «Треті сторони та голоси виборців: ліберали та загальні вибори 1945 року» Бентлі Гілберт відзначає, що парламентські вибори 1945 року потребують найбільш детального аналізу серед усіх виборів у двадцятому столітті. Важливість його дослідження зумовлена складністю самого виборчого процесу, а також тим, що історики були настільки захоплені тим, як Лейбористська партія впоралася на урядових посадах, що вони забули про те, як саме партія потрапила туди [16].

Перемога лейбористів була такою ж непередбачуваною, як і безпрецедентною. Навіть В. Черчилль та лідери лейбористської партії не могли повірити, навіть маючи багато доказів протилежного, що електорат звільнить людину, яка керувала Британією під час війни. Таким чином, таємниця виборів полягає не в перемозі лейбористів, а в розриві між лідерами країни та її громадянами [16].

Зі свого боку маємо відзначити, що погляди Бентлі Гілберта про непередбачуваність перемоги лейбористів слушні та загалом зрозумілі, але дані висновки ґрунтуються на джерелах часів війни. Якщо ми проаналізуємо запити післявоєнного суспільства, а саме бажання збільшення соціальної підтримки від держави та післявоєнної відбудови у напрямку відмови від геополітичного лідерства на користь внутрішньодержавного розвитку, то перемога Лейбористської партії стає не такою несподіваною.

На наш погляд, Стівен Брук, визнаний одним з провідних дослідників цієї теми, у своїй праці «Лейбористська війна: Лейбористська партія під час Другої світової війни» представляє собою першу наукову історію Лейбористської партії під час Другої світової війни, в якій він пропонує новий погляд на британську політику в роки війни, через соціальну призму. Перемога лейбористів на виборах 1945 року залишається ключовим поворотним моментом у сучасній історії Великої Британії, закладаючи основи для розвитку соціальної держави та керованої економіки. Відтак, праця цього дослідника «Лейбористська війна: Лейбористська партія під час Другої світової війни» внесла важливий вклад у наше розуміння причин поразки Консервативної партії, незважаючи на перемогу очолюваної нею країни у Другій світовій війні [4].

В іншій статті «Лейбористська партія і загальні вибори 1945 року» Стівен Брук звертає увагу на досвід Лейбористської партії під час загальних виборів 1945 року, розглядаючи стратегію, політику та організацію партії наприкінці Другої світової війни. Дослідження ставить за мету розкрити взаємозв'язок між перемогою на виборах та станом громадської думки під час війни. У 1945 році спостерігався рідкісний збіг факторів, що визначив перемогу лейбористів. Обережна та співчуваюча громадськість, втомлена Консервативна партія та унікальна єдність в самій Лейбористській партії -- всі ці елементи вирішили виборчий результат [5].

Дослідник Майкл Кандія у праці «Консервативна партія та загальні вибори 1945 року» звертає свою увагу на слабкі сторони консерваторів у той період. Він висвітлює, що Консервативна партія вийшла на вибори із недоліками в організації та відсутністю узгодженої політики під час війни. Її виборча кампанія зазнала невдач на всіх рівнях, не переконавши глибоко стурбований електорат у своїй здатності виконати обіцянки післявоєнної відбудови [19].

На наш погляд, думка Майкла Кандії про основну причину програшу консерваторів через недоліки партійної організації та відсутність уніфікованої передвиборчої програми є невичерпною. Оскільки, варто враховувати, що Лейбористська партія мала аналогічні проблеми, що не завадило їй отримати перемогу. Проте, також дослідник висловлює думку про невідповідність політики партії та суспільства у питанні післявоєнної відбудови, що на наш погляд є більш об'єктивним поглядом на дане питання.

Незважаючи на існуючі дослідження, можна визначити, що ця тема ще не отримала повного осмислення, і виникає необхідність у подальшому, більш детальному аналізі причин поразки консервативної партії, з урахуванням змін соціальних потреб після війни.

Виклад основного матеріалу

Велика Британія після Другої світової війни пройшла епоху глибоких соціальних, політичних та економічних змін. Цей перехідний період, визначений необхідністю відновлення країни та реформування її політичної системи, досягнув своєї кульмінації під час парламентських виборів 1945 року [1].

Друга світова війна сформувала нові соціальні, політичні та економічні реалії для британців. Війна не лише руйнувала міста, але й змінила соціальний порядок, стимулюючи масову міграцію, зміни у соціальній ієрархії та перегляд національних цінностей [12].

Після завершення бойових дій у 1945 році Велика Британія потребувала значних економічних та соціальних трансформацій. Значна частина промисловості країни була адаптована до військового виробництва, і з завершенням війни ці підприємства очікували реконструкції та переосмислення своєї ролі в мирному житті.

Соціальні зміни також були вражаючими. Велика Британія дивилася на своє майбутнє з новим оптимізмом, але також із розумінням, що старий світовий порядок було втрачено. Центральною проблемою для британського суспільства була необхідність забезпечити житло, освіту та медичну допомогу для своїх громадян [4].

Політичний ландшафт країни перед виборами 1945 року був вкрай нестабільним. Консервативна партія, яка до цього керувала країною за прем'єр - міністра Вінстона Черчилля, була партією, що очолила країну в період війни [19]. Вона зосередила свої зусилля на перемозі над нацистською Німеччиною та відновленні країни після війни. Проте її зосередженість на військових питаннях зумовила те, що інші важливі соціальні та економічні проблеми залишалися без належної уваги.

Лейбористська партія під керівництвом Клемента Еттлі взяла на себе роль опозиції, активно критикуючи консерваторів за їхнє недостатню увагу до внутрішніх проблем країни. Лейбористи обіцяли радикальні соціальні реформи, зокрема створення системи соціального забезпечення, безкоштовної медицини та реформи освіти [3].

На передньому плані політичної діяльності також з'явилися питання деколонізації, відновленні після війни та міжнародної дипломатії, особливо з урахуванням зростаючої напруженості між СРСР та Західним світом.

Лейбористи сформували свою передвиборну стратегію, акцентуючи увагу на відновленні економіки після війни, гарантованому забезпеченні роботою та створенні національної медичної системи. Лідер уряду Національної єдності, консерватор Вінстон Черчилль розраховував на свою популярність, здобуту в період війни, сподіваючись, що це принесе консерваторам виборчу перемогу. Отже, він майже не займався передвиборчою агітацією і спокійно відбув на Потсдамську конференцію. Однак, після підрахунку голосів В. Черчилль змушений був залишити цю конференцію, а його роль на ній взяв на себе переможець виборів Клемент Еттлі [2].

Перед самими виборами В. Черчилль критично оцінив програму лейбористів, заявивши, що для її реалізації вони введуть у Великій Британії щось подібне до гестапо. Виборчий процес також був позначений недовірою виборців до внутрішньої і економічної політики консерваторів до початку війни.

На виборах лейбористи під керівництвом Клемента Еттлі домоглися впевненої перемоги, маючи значущий відрив від основних опонентів - консерваторів під проводом тодішнього прем'єр-міністра Вінстона Черчилля [11].

26 липня 1945 року було оголошено результати виборів (табл.1), затримка була пов'язана з необхідністю обробки голосів тих, хто голосував за межами країни. Лейбористська партія на чолі з Клементом Еттлі перемогла консерваторів на чолі з Вінстоном Черчиллем, отримавши у парламенті на 145 місць більше.

Генрі Пеллінг, вказуючи на дослідження, яке показало постійне лідерство лейбористів в опитуваннях громадської думки після 1942 року, вважав це проявом невдоволення виборців ситуацією в країні. Особливе занепокоєння викликала можливість повернення великого безробіття, як у 1930-х роках.

Також значна частина громадськості була переконана в ефективності планування для економічного зростання та в тому, що В. Черчилль залишиться прем'єр-міністром, незалежно від виборчого результату [12].

Таблиця 1 Результати Парламентських виборів у Великій Британії 1945

Партія	Лідер	Голоси	%	Місць	+/- місць
Лейбористи	Клемент Еттлі	11 967 746	49,7	393	+ 239
Консерватори	Вінстон Черчилль	8 716 211	36,2	197	-190
Ліберали	Арчібальд Сінклейр	2 177 938	9,0	12	-9
Національні ліберали	Ернест Браун	686 652	2,9	11	-22
Незалежні		133 191	0,6	8	+6
Національний уряд		130 513	0,5	2	+1
Загальна багатство		110 634	0,5	1	+1
Комуністи	Харрі Поллітт	97 945	0,4	2	+1
Націоналістична партія Північної Ірландії	Джеймс Мак- Спарран	92 819	0,4	2	0
Незалежні (національні)		65 171	0,3	2	0
Незалежні лейбористи (кандидати)		63 135	0,3	2	0
Незалежні консерватори		57 823	0,2	2	0
Незалежні лейбористи (партія)	Боб Едвардс	46 769	0,2	3	-1
Незалежні прогресисти		35 072	0,1	1	-1
Незалежні ліберали		30 450	0,1	2	-2
Шотландська національна партія	Роберт Макінтайр	26 707	0,1	0	0
Партія Вельсу	Гвінвор Еванс	16 017	0,0	0	0

Таблиця 1 надає докладний розгляд результатів парламентських виборів у Великій Британії 1945 року, які стали знаковими у контексті пост -воєнних змін в соціальних потребах нації:

- втрата місць консерваторами: найбільш очевидним результатом, який привертає увагу, є значна втрата місць консерваторами на чолі з Вінстоном

Черчиллем: вони втратили 190 місць, знизивши їхню присутність у парламенті до 197 місць [7];

різке зростання депутатів лейбористів: Лейбористська партія, під керівництвом Клемента Еттлі, відзначилась рекордним зростанням, отримавши додаткові 239 місць та контролюючи 393 місця загалом. З 49,7% голосів вони стали домінуючою партією у парламенті [7];

зменшення впливу невеликих партій: більшість менших партій, зокрема Ліберали та Національні ліберали, зазнали втрат, що відображає консолідацію політичного поля між двома головними партіями;

поява незалежних: цікавим є зростання кількості незалежних кандидатів, які отримали місця у парламенті. Це може відображати незадоволення діяльністю традиційних партій та бажання виборців підтримувати альтернативні голоси [16];

Парламентські вибори 1945 року в Великій Британії стали водороздільним моментом в історії країни. Вони не лише засвідчили перемогу Лейбористської партії з рекордною кількістю місць у Парламенті, але й несподівану поразку Консервативної партії;

Аналіз причин цієї поразки варто розглядати у контексті політичних і соціальних процесів [14]:

Недооцінка соціальних потреб, які значно трансформувалися протягом війни. Знищені міста, втрати в людських ресурсах та економічні труднощі були суттєвими викликами перед країною. В цьому контексті соціальні потреби населення зазнали радикальних змін:

потреба в новій житловій політиці. Після завершення бойових дій, однією з найбільших проблем стало житлове будівництво. Велика кількість міст та місцевостей була зруйнована або пошкоджена [4];

партія консерваторів визнавала необхідність відбудови, але її підхід був стриманим, без амбітних планів масового житлового будівництва. Це контрастувало з підходом Лейбористської партії, яка пропонувала масштабні програми житлової політики [5];

соціальний захист і догляд за здоров'ям. Мільйони солдатів, які поверталися додому, а також цивільне населення, яке страждало від наслідків війни, потребували медичної допомоги та соціального захисту [4].

Хоча Консервативна партія підтримувала ідею створення Національної служби здоров'я, її підхід був менш радикальний порівняно з лейбористами. Консерватори прагнули зберегти приватність у сфері медицини, що було не в тренді соціальних очікувань [9].

необхідність забезпечення економічної стабільності. Велика Британія зазнала величезних економічних втрат. Була необхідність в створенні робочих місць та забезпеченні реінтеграції ветеранів. Консервативна партія концентрувалася на традиційних методах економічної політики, таких як підтримка вільного ринку. Відсутність конкретних програм для створення робочих місць та соціальної підтримки ветеранів вказувала на їхню неспроможність адекватно реагувати на змінені потреби населення [19].

У контексті поствоєнних змін, що стосувалися Великої Британії, лідерство та публічний образ політичних діячів стали ключовими факторами, що вплинули на виборчі результати 1945 року. Дослідження взаємозв'язку між сприйняттям лідерів консервативної партії та соціальними потребами нації може розкрити чому партія під проводом Вінстона Черчилля потрапила в складну ситуацію на цих виборах [18]:

Вінстон Черчилль, безсумнівно, отримав визнання як військовий лідер. Його риторика, мужність і непохитний дух допомогли Великої Британії з честю пережити найтемніші часи війни. Проте, коли війна завершилася, населення країни очікувало переходу від військового дискурсу до мирного, з акцентом на реконструкцію, соціальний захист і відновлення економіки [19];

недостатній акцент консерваторів на соціальному захисті. Після війни населення Британії зустрілося з безробіттям, нестачею житла і соціальних послуг. В. Черчилль, незважаючи на своє військове лідерство, не змалював чіткого плану соціальних реформ, який би відповідав на ці виклики [19];

публічний образ партії консерваторів вже не відповідав вимогам часу.

Хоча консерватори були пов'язані з патріотичними почуттями під час війни, їхній образ після війни не асоціювався з соціальними змінами, які населення хотіло отримати. В епоху В. Черчилля партія набула слави стабільного керманича, але не реформатора [24];

відчувалася проблема розриву між елітами та звичайними громадянами. Війна різко змінила соціальний ландшафт країни. Багато звичайних громадян, які збідніли під час війни, вимагали рівніших можливостей і соціальної справедливості. Консервативна партія, яка традиційно підтримувала інтереси більш заможної частини суспільства, опинилася в розриві з цими новими настроями [15].

Недооцінка консерваторами настроїв нового електорату. Після завершення Другої світової війни Велика Британія переживала глибокі соціальні трансформації. Війна змінила свідомість та очікування громадян. Повернення військових, зрослий обсяг жіночого трудового ресурсу, зміни в соціальних структурах та економічних реаліях - все це створило новий електорат з новими соціальними потребами:

військові, які поверталися з фронту. Ця категорія громадян долучилася до електорату, прагнучи соціальних гарантій, стабільності та адаптації до мирного життя. Для них було важливо бачити стратегію післявоєнного відновлення. Відсутність чіткої програми від Консервативної партії для ветеранів, спрямованої на їхній соціальний захист та інтеграцію в мирне життя, стала причиною невдоволення [10];

становище жінок після війни. Друга світова війна спричинила масове залучення праці жінок до економіки, особливо у військовому виробництві. Після війни багато жінок не бажали повертатися до домашніх обов'язків, бажаючи продовжити роботу. Проте Консервативна партія не надала достатньо уваги реінтеграції жінок у післявоєнний трудовий ринок, не враховувала їхні змінені амбіції та потреби [4].

соціальні гарантії для громадян. Після війни, з урахуванням великих людських втрат та матеріальних руйнувань, британці прагнули соціальної справедливості та рівних можливостей. Основні потреби населення полягали в доступі до медичної допомоги, освіти та житла. У цьому питанні Консервативна партія також програла, не надавши достатній уваги соціальному захисту населення в своїй програмі [4].

Внутрішні конфлікти та розділеність партії Консерваторів. Після завершення Другої світової війни Велика Британія відчула глибокі соціальні зміни. Потреба в реконструкції, соціальному захисті, житловому будівництві та реформах у сфері освіти стала очевидною. У цьому контексті, Консервативна партія, яка традиційно підтримувала інтереси заможних верств суспільства та середнього класу, опинилася перед складним викликом:

дисонанс у поглядах лідерів партії. В. Черчилль, який був лідером консерваторів, вважав, що основний акцент повинен бути зроблений на економічному відновленні, а не на соціальних реформах. Однак інші члени партії розуміли, що без відповіді на соціальні потреби вони не зможуть отримати підтримку електорату [8];

розбіжності консерваторів навколо питання державного регулювання та втручання в економіку. Деякі консерватори бачили необхідність у більшому втручанні держави, враховуючи нові соціальні потреби, тоді як інші були категорично проти, вважаючи це загрозою для вільного ринку [19].

протиріччя поміж консерваторів щодо соціальних програм. Зміна соціальних потреб після війни вимагала від уряду розробки нових соціальних програм. У середовищі консерваторів було відсутнє єдине бачення щодо того, наскільки радикальними мають бути ці зміни [11].

Таким чином, незважаючи на спроби адаптуватися до нових реалій, Консервативна партія не змогла виступити єдиною та цілісною силою. Відсутність єдиної стратегії, щодо реагування на зміни в соціальних потребах населення, зумовила їхню поразку на парламентських виборах 1945 року [16].



Висновки

Аналіз парламентських виборів 1945 року у Великій Британії демонструє, що поразка Консервативної партії була не просто політичним зсувом на фоні післявоєнного переорієнтування. Це був відгук на глибокі соціальні зміни в суспільстві, які стали наслідком війни.

Після завершення Другої світової війни Велика Британія відчула масштабні соціальні та економічні виклики. Руйнування, соціальна травма, економічна нестабільність - ці фактори створили суспільний попит на активні дії з боку держави.

Консервативна партія, попри свою значущу роль на арені війни, не змогла повноцінно відповісти на нові виклики. Її політика та візії не відповідали переважаючим соціальним прагненням - потребі у соціальних гарантіях, активному державному втручанні в економіку задля її швидкого відновлення.

На противагу цьому, Лейбористська партія виявилася більш гнучкою та чутливою до нових соціальних потреб нації, пропонуючи амбітні реформи у сфері освіти, здоров'я та соціального забезпечення.

Поразка Консервативної партії на парламентських виборах 1945 року була не просто втратою влади. Це було свідченням зміни внутрішніх соціальних орієнтирів Великої Британії, де суспільство прагнуло нового підходу до управління країною у пост-воєнний час.



Список використаних джерел та літератури

1. Aarts K. Political Leaders and Democratic Elections [Electronic resource] / Kees Aarts, Alexandre Blais, Hermann Schmitt // Political Leaders and Democratic Elections. - 2013.

2. Addison P. The road to 1945: British politics and the Second World War [Electronic resource] / Paul Addison. - London: Pimlico, 1994. - 350 p.

3. Baines M. The liberal party and 1945 general election [Electronic resource] / Malcolm

4. Baines // Contemporary Record. - 1995. - Vol. 9, No. 1. - P. 48-61.

5. Brooke S. Labour's War: The Labour Party during the Second World War. [Electronic resource] / Stephen Brooke, Catherine Ann Cline // The American Historical Review. - 1994. - Vol. 99, No. 2. - P. 317-341.

6. Brooke S. The labour party and the 1945 general election [Electronic resource] / Stephen Brooke // Contemporary Record. - 1995. - Vol. 9, no. 1. - P. 1-21.

7. Burgess S. 1945 observed - a history of the histories / Simon Burgess // Contemporary Record. - 1991. - Vol. 5, No. 1. - P. 155-170.

8. Butler D. General elections since 1945 / David Butler // Contemporary Record. - 1989. - Vol. 3, No. 1. - P. 18-19.

9. Callaghan J. Common wealth and the communist party and the 1945 general election / John Callaghan // Contemporary Record. - 1995. - Vol. 9, No. 1. - P. 62-79.

10. Childs D. Britain since 1945: A Political History / David Childs. -Taylor & Francis Group, 2006. - 464 p.

11. Cook C. Longman Companion to Britain Since 1945 / Chris Cook, Stevenson John. - Taylor & Francis Group, 2016. - 368 p.

12. Craig F. British Electoral Facts 1885-1975 / Frederick Walter Scott Craig. - London: Palgrave Macmillan UK, 1976. - 182 p.

13. Deacon D. The present in retrospect: Press reporting of UK General Elections, 1918

14. 2015 [Electronic resource] / David Deacon, Emily Harmer // Journalism. - 2019. - Vol. 20, No. 8. - P. 994-1013.

15. Feigert F. Do By-Elections Constitute Referenda? A Four-Country Comparison [Electronic resource] / Frank Feigert, Pippa Norris // Legislative Studies Quarterly. - 1990. - Vol. 15, No. 2. - P. 183.

16. Fielding S. What did `the people' want?: the meaning of the 1945 general election [Electronic resource] / Steven Fielding // The Historical Journal. - 1992. - Vol. 35, No. 3. - P. 623639.

17. Fry G. A Reconsideration of the British General Election of 1935 and the Electoral Revolution of 1945 / Geoffrey Fry // History. - 1991. - Vol. 76, No. 246. - P. 43-55.

18. Gilbert B. Third Parties and Voters' Decisions: The Liberals and the General Election of 1945 / Bentley Gilbert // Journal of British Studies. - 1972. - Vol. 11, No. 2. - P. 131-141.

19. Johnston R. From votes to seats: The operation of the UK electoral system since 1945 / Ron Johnston. - Manchester: Manchester University Press, 2001. - 241 p.

20. Johnston R. Is There a Crisis of Democracy in Great Britain? Turnout at General Elections Reconsidered / Ron Johnston, Charles Pattie // Challenges to Democracy. - London: Palgrave Macmillan UK, 2001. - P. 61-80.

21. Kandiah M.D. The conservative party and the 1945 general election / Michael David Kandiah // Contemporary Record. - 1995. - Vol. 9, No. 1. - P. 22-47.

22. Lebo M. The PM and the Pendulum: Dynamic Forecasting of British Elections / Matthew Lebo, Helmut Norpoth // British Journal of Political Science. - 2006. - Vol. 37, No. 1. - P. 71-87.

23. McCulloch G. Labour, the Left, and the British General Election of 1945 / Gary McCulloch // The Journal of British Studies. - 1985. - Vol. 24, No. 4. - P. 465-489.

24. Siaroff A. Comparative European Party Systems: An Analysis of Parliamentary Elections Since 1945 [Electronic resource] / Alan Siaroff // Taylor & Francis Group. - 2000. - 488 p.

25. Thorpe A. The Membership of the Communist Party of Great Britan, 1920-1945 [Electronic resource] / Andrew Thorpe // The Historical Journal. -2000. - Vol. 43, No. 3. P. 777800.

References

1. Aarts, K., Blais, A., & Schmitz, H. (2013). Political Leaders and Democratic Elections.

2. Addison, P. (1994). The road to 1945: British politics and the Second World War. London: Cape.

3. Baines, M. (1995). The liberal party and 1945 general election. Contemporary Record, 9 (1), 48-61.

4. Brooke, S. (1994). Labour's War: The Labour Party during the Second World War. The American Historical Review, 99 (2), 317-341.

5. Brooke, S. (1995). The labour party and the 1945 general election. Contemporary Record, 9 (1), 1-21.

6. Burgess, S. (1991). 1945 observed - a history of the histories. Contemporary Record, 5(1), 155-170 [in English].

7. Butler, D. (1989). General elections since 1945. Contemporary Record, 5(1), 18-19 [in English].

8. Callaghan, J. (1995). Common wealth and the communist party and the 1945 general election. Contemporary Record, 9(1), 62-79 [in English].

9. Childs, D. (2006). Britain since 1945: A political history. Abingdon: Taylor & Francis [in English].

10. Cook, C., & Stevenson, J. (2016). Longman Companion to Britain since 1945. Abingdon: Taylor & Francis [in English].

11. Craig, F.W.S. (1976). British Electoral Facts 1885-1975. London: Palgrave Macmillan UK [in English].

12. Deacon, D., & Harmer, E. (2019). The present in retrospect: Press reporting of UK General Elections, 1918-2015. Journalism: Theory, Practice & Criticism, 20(8), 994-1013.

13. Feigert, F.B., & Norris, P. (1990). Do By-Elections constitute referenda? A Four-Country comparison. Legislative Studies Quarterly, 15(2), 182-183 [in English].

14. Fielding, S. (1992). What did `the people' want?: the meaning of the 1945 general election. The Historical Journal, 55(3), 623-639

15. Fry, G.K. (1991). A reconsideration of the British General Election of 1935 and the Electoral Revolution of 1945. History, 76(246), 43-55 [inEnglish].

16. Gilbert, B.B. (1972). Third parties and voters' decisions: the Liberals and the General Election of 1945. Journal of British Studies, 11(2), 131-141 [in English].

17. Johnston, R. (2001). From Votes To Seats: The Operation of the UK Electoral System since 1945. Manchester: Manchester University Press [in English].

18. Johnston, R., & Pattie, C. (2001). Is there a crisis of democracy in Great Britain? Turnout at general elections reconsidered, Challenges to Democracy (pp.61-80). Palgrave Macmillan UK [in English].

19. Kandiah, M. (1995). The conservative party and the 1945 general election. Contemporary Record, 9(1), 22-47 [in English].

20. Lebo, M.J., & Norpoth, H. (2006). The PM and the pendulum: Dynamic forecasting of British elections. British Journal of Political Science, 27(1), 71-87 [in English].

21. McCulloch, G. (1985). Labour, the left, and the British General Election of 1945. Journal of British Studies, 24(4), 465-489 [in English].

22. Siaroff, A. (2000). Comparative European Party Systems: An analysis of parliamentary elections since 1945. Abingdon: Taylor & Francis.

23. Thorpe, A. (2001) The Membership of the Communist Party of Great Britan, 1920-1945.

24. The Historical Journal, 43(3), 777-800.

Размещено на Allbest.ru

...