Натуралізація як фактор включення мігрантів до суспільно-політичних процесів країни перебування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Натуралізація як фактор включення мігрантів до суспільно-політичних процесів країни перебування

Олександр Іванович Радченко,

кандидат юридичних наук, доцент,

Харківський національний університет внутрішніх справ, кафедра конституційного і міжнародного права (доцент);

Данііл Анатолійович Зінченко, Харківський національний університет внутрішніх справ (слухач магістратури);

Висвітлено роль натуралізації в процесі інтеграції мігрантів у суспільно-полі- тичне життя країни перебування. Натуралізацію визначено як ключовий інстру- мент для політичної, соціальної та культурної інтеграції мігрантів, розкрито її по- зитивний вплив на прискорення участі мігрантів у суспільному житті нової батьківщини. Розглянуто потенційні виклики, які можуть постати під час процесу натуралізації. Наголошено на важливості врахування натуралізації в процесі розроб- лення та здійснення державної політики інтеграції мігрантів. міграція відповідальність соціальний

Ключові слова: міграція, відповідальність, соціальні аспекти, юридичні ас- пекти, специфіка, суспільство, суспільно-політичні заходи, рівний доступ, ін- теграція, натуралізація..

Radchenko O. I., Zinchenko D. A. Naturalisation as a factor of migrants' inclusion in the socio-political processes of the host country

Naturalisation provides not only access to the full range of rights and opportunities that are due to citizens, but also contributes to the formation of a sense of belonging to the host country, which is an important factor in social cohesion. In the globalisation context, migra- tion processes are of particular importance, as the growing number of migrants in many coun- tries necessitates their effective integration. Naturalisation is one of the mechanisms that fa- cilitates the involvement of migrants in the political life of the country, giving them the right to vote and the opportunity to participate in the formation of public policy. The article focuses on the challenges and obstacles that migrants may face during the naturalisation process, in- cluding legal barriers, cultural and linguistic differences. Overcoming these challenges is im- portant to facilitate the full integration of migrants into society.

Based on an analysis of different naturalisation models, the paper examines how different countries approach the process of migrant inclusion. For example, some countries offer simplified naturalisation procedures for certain categories of migrants, while others require longer residence and demonstration of language and cultural proficiency. It is emphasised that naturalisation is a key factor in ensuring the harmonious integration of migrants into the socio-political structures of the host country. This not only contributes to economic growth and social sta- bility, but also paves the way for a more inclusive and multicultural society.

The importance of naturalisation for the political inclusion of migrants also lies in the strengthening of democratic institutions. Migrants who are naturalised as citizens have the opportunity to influence political decisions and elections, which contributes to the represen- tation of diverse groups in political processes. This, in turn, leads to fairer and more balanced governance that takes into account the interests of all segments of society, including migrants. In addition, naturalisation promotes social cohesion, as migrants who become full citizens often feel more responsible for the welfare of the host country. This can stimulate greater vol- unteer and civic engagement, which is important for the development of a strong and cohesive society. The naturalisation process also has economic benefits.

Key words: migration, responsibility, social aspects, legal aspects, specificity, so- ciety, socio-political measures, equal access, integration, naturalisation.

Постановка проблеми

У контексті зростання глобальних міграційних потоків країни, які прийняли нових мешканців, стикаються з необхідністю ефективної інтеграції мігрантів у місцеве суспільство. Одним із найважливіших ступенів інтеграції є натуралізація, яка дозволяє мігрантам повно- цінно брати участь у суспільно-політичному житті країни-прихистку. Водночас процеси натуралізації можуть супроводжуватися низкою викликів, таких як бюрократичні перешкоди або соціальна ізоляція. Таким чином, особливої актуальності набуває питання про те, як натуралізація впливає на включення мігрантів у суспільно-політичні процеси країни перебування і які фактори можуть сприяти або пе- решкоджати цьому.

Стан дослідження проблеми

Наукова спільнота активно вивчає питання міграції, інтеграції та натуралізації протягом останніх декількох десятиліть, особливо в кон- тексті глобальних міграційних потоків, що зростають. Дослідники з рі- зних країн аналізують досвід своїх держав у взаємодії з мігрантами, приділяючи особливу увагу процесам їх інтеграції. Більшість робіт зо- середжена на двох аспектах натуралізації: її юридичних механізмах і соціокультурному впливі на мігрантів. У юридичному контексті дослі- джуються законодавчі основи натуралізації, критерії прийому, а також бюрократичні й адміністративні бар'єри на шляху до громадянства. Соціологи та культурологи вивчають, як процес натуралізації впливає на формування ідентичності, ставлення мігрантів до приймаючої кра- їни та їхню активність у суспільних процесах. Деякі дослідники вказу- ють на позитивний вплив натуралізації на економічну адаптацію міг- рантів, їхню соціальну мобільність та активність у громадському житті. Інші ж акцентують увагу на таких проблемах, як дискримінація, мов- ний бар'єр та соціальна ізоляція, які можуть стримувати мігрантів від повноцінного включення в життя країни перебування, незважаючи на формальний статус громадянина. Таким чином, попри значний обсяг досліджень на цю тему, проблема натуралізації як фактора включення мігрантів у суспільно-політичні процеси залишається актуальною і ви- магає подальшого наукового осмислення.

Окреслену тематику досліджувала вітчизняні та зарубіжні науковці. Серед зарубіжних Томас Файст - соціолог, що вивчає питання громадянства і транснаціоналізму, його дослідження зосереджені на тому, як мігранти зберігають зв'язки зі своєю батьківщиною, одно- часно інтегруючись у новому суспільстві; Айлет Шахар - правозна- виця, яка вивчає право на громадянство та його значення для сучас- них міграційних потоків, аналізує юридичні, політичні та соціальні аспекти набуття громадянства; Пеггі Левітт - дослідниця питань гло- бальної міграції і транснаціональних співтовариств, розглядає меха- нізми соціальної інтеграції мігрантів та їхній вплив на суспільство.

Науковці, які досліджували питання міграції, зазвичай зосереджувалися на таких аспектах:

– правові основи натуралізації;

– критерії набуття громадянства;

– бюрократичні та адміністративні бар'єри на шляху до громадянства;

– вплив натуралізації на економічну адаптацію мігрантів;

– соціальна мобільність та активність у громадському житті;

– взаємозв'язок між натуралізацією та формуванням ідентично- сті мігранта;

– мовний бар'єр і його вплив на процес натуралізації;

– дискримінація на основі громадянства;

– роль громадських організацій у підтримці процесу натуралізації;

– політична активність натуралізованих мігрантів, взаємодія між натуралізованими громадянами та корінним населенням.

Мета і завдання дослідження

Мета статті полягає у глибокому аналізі ролі натуралізації як клю- чового інструменту інтеграції мігрантів у суспільно-політичні про- цеси країни перебування. Ця мета передбачає розгляд натуралізації не лише як юридичного акту, що надає особі права та обов'язки гро- мадянина, а й як комплексного соціокультурного процесу, котрий ві- дображає інтеракції між мігрантами та суспільством, що їх приймає. Завдання дослідження передбачають комплексний аналіз та оці- нку впливу процесу натуралізації на рівень інтеграції мігрантів у суспільстві приймаючої країни.

Наукова новизна дослідження

Наукова новизна дослідження полягає в комплексному підході до вивчення процесу натуралізації мігрантів, який об'єднує юридич- ний, соціологічний та культурологічний аналіз. У межах дослідження вперше проводиться порівняльний аналіз правових норм та практик їх застосування в різних країнах із зосередженням на специфіці включення мігрантів у політичне життя. Також особлива увага при- діляється дослідженню взаємодії спільнот мігрантів із корінним на- селенням, при цьому вивчаються фактори, які сприяють або зава- жають інтеграції. Крім того, акцентовано увагу на ролі культурного й мовного бар'єрів у процесі натуралізації та їх впливу на подальшу активність мігрантів у суспільстві. Все це дозволяє сформулювати новітні рекомендації для вдосконалення політики інтеграції мігран- тів на різних рівнях - від місцевого до національного.

Виклад основного матеріалу

В умовах глобалізації та підвищення мобільності людей процеси міграції стають важливим аспектом сучасної дійсності. Інтеграція мігрантів у суспільство країни перебування є однією з найбільших викликів для держав, що їх приймають. Натуралізація слугує одним із ключових інструментів цього процесу.

Натуралізація в юридичному контексті є процесом, який дозволяє іноземцю отримати громадянство країни, в якій він проживає на за- конних підставах протягом визначеного періоду часу [1, с. 108]. Цей процес відображає бажання особи інтегруватися в суспільство прий- маючої країни, стати його повноправним членом, отримати всі права й обов'язки громадянина [2, c. 25]. Сутністю натуралізації є перехід індивіда від статусу іноземця до статусу громадянина, що відкриває перед ним нові можливості та горизонти, а також покладає на нього додаткові обов'язки. Юридична процедура натуралізації може відрі- знятися в різних державах, але переважно вона включає перевірку знань мови, історії, культури та конституційного права країни, а та- кож дотримання законів і відсутність судимості. Крім того, для успі- шної натуралізації часто вимагається підтвердження стабільного джерела доходу, а також здатність до соціальної адаптації [3, c. 104]. Сутність натуралізації полягає не лише у зміні юридичного статусу особи, а й в її соціальній інтеграції. Отже, натуралізація стає тим «мо- стом», який з'єднує мігранта із суспільством приймаючої країни, до- помагаючи йому стати активним учасником соціально-політичного життя [4].

Процес натуралізації відіграє ключову роль у підсиленні інтегра- ційних процесів між мігрантами та приймаючим суспільством. Отримання громадянства приймаючої країни є не лише формальним актом визнання прав і обов'язків особи, а й психосоціальним перехо- дом, що сприяє відчуттю приналежності та участі в житті суспільства. Важливість натуралізації для інтеграції можна розглядати з різних ас- пектів. По-перше, натуралізація забезпечує мігрантам повний спектр громадянських прав, що включає право голосу, можливість працев- лаштування в державному секторі та участь у громадському житті без обмежень. Це не лише зміцнює їхній соціальний статус, а й сприяє активній участі в різних сферах суспільного життя. По-друге, процес натуралізації передбачає дотримання певних критеріїв, та- ких як знання мови, історії та культури приймаючої країни [5]. Це сприяє глибшому розумінню та прийняттю її цінностей, сприяючи адаптації мігрантів. По-третє, натуралізація може слугувати показ- ником відкритості суспільства та його готовності приймати нових членів. Таке ставлення сприяє створенню позитивного образу мігра- нтів та зменшенню соціальних бар'єрів між корінним населенням та приїжджими. В узагальненому вигляді можна стверджувати, що на- туралізація сприяє формуванню більш гармонійного, взаємопов'яза- ного суспільства, в якому різні культурні та етнічні групи мають мо- жливість співіснувати на засадах рівності, взаємоповаги та співпраці.

Потенційні виклики та обмеження, що виникають у контексті на- туралізації мігрантів, можуть мати глибокий вплив на інтеграційні процеси у приймаючому суспільстві [6, c. 141]. Зокрема, процес нату- ралізації, якщо він не регулюється та не підтримується належним чи- ном, може призвести до численних непорозумінь і конфліктів. Одним із ключових викликів є стигматизація та дискримінація мігрантів.

Незважаючи на отримання громадянства, мігранти можуть зіткну- тися з обмеженнями в соціальній мобільності через уявлення про них як про «інших», що може заважати їх повному включенню в суспіль- ство. Крім того, вимоги до натуралізації можуть бути доволі висо- кими, що робить процес отримання громадянства недоступним для певних груп мігрантів, особливо для тих, хто зіткнувся з економіч- ними чи освітніми обмеженнями. Політичні кон'юнктури та урядова політика, що змінюється, також можуть створювати нестабільність у натуралізації, призводячи до невизначеності та непевності серед спі- льнот мігрантів [7, c. 299]. Також слід враховувати, що різні культу- рні й соціальні контексти мігрантів можуть вимагати додаткових зу- силь для адаптації, а процес натуралізації сам по собі не гарантує автоматичної інтеграції. З огляду на вищезазначене розробка прави- льної стратегії натуралізації, що враховує як потреби мігрантів, так і інтереси приймаючого суспільства, є ключовою для підсилення соці- альної згуртованості та гармонії між різними групами населення.

Висновки

Отже, натуралізація, яка є одним із ключових інструментів інтег- рації мігрантів у суспільство приймаючої країни, відіграє визначальну роль у суспільно-політичних процесах. Через процес натуралізації міг- ранти отримують не лише громадянство, а й можливість активної уча- сті в політичному житті, а також рівноправного доступу до соціальних благ і прав. З одного боку, успішна натуралізація може сприяти ство- ренню більш гармонійного суспільства, де мігранти відчувають себе частиною цілісної спільноти. З іншого - неправильно організований процес може викликати численні проблеми, серед яких стигматиза- ція, дискримінація та відчуження мігрантів від суспільства.

Важливо визнати, що стратегії натуралізації повинні бути адап- товані до конкретного соціокультурного контексту країни. Оскільки кожна країна має свою унікальну історію міграції, культурні особливо- сті та політичні реалії, підходи до натуралізації можуть і мають відріз- нятися. Також слід враховувати, що надання громадянства не гаран- тує автоматичної інтеграції мігранта в суспільство. Для ефективної інтеграції необхідна комплексна стратегія, яка б включала освітні програми, культурний обмін та створення можливостей для економі- чного зростання та соціальної мобільності.

В умовах глобалізації та постійної мобільності населення питання натуралізації стає дедалі актуальнішим. Щоб відповісти на виклики сучасного світу, кожна країна повинна розробляти ефективні меха- нізми, які б дозволяли мігрантам стати повноцінними членами сус- пільства, сприяючи таким чином соціальній згуртованості та стабі- льності.

Список бібліографічних посилань

1. Сподинський О. О. Консти- туційно-правові підстави набуття та припинення громадянства в Укра- їні та країнах Європейського Союзу: порівняльний аналіз : дис. … д-ра філософії : 081. Київ, 2021. 150 с.

2. Савчин Г. Я., Боровікова В. С. Зміст права на громадянство: окремі аспекти. Соціально-правові студії. 2021. Вип. 3. С. 20-27. DOI: https://doi.org/10.32518/2617-4162-2021-3-20-27.

3. Толкачова І. А. Підстави набуття громадянства в Україні та інших кра- їнах СНД. Часопис Київського університету права. 2013. № 2. С. 101-105.

4. Левенець А. В. Інтеграція мігрантів в місцеве суспільство: український та зарубіжний досвід // 72-а наукова конференція професорсько-викла- дацького складу і наукових працівників економіко-правового факуль- тету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (м. Оде- са, 29 листопада - 1 грудня 2017 р.). Одеса : Фенікс, 2017. С. 91-94.

5. Сподинський О. Володіння державною (офіційною) мовою як необ- хідна умова набуття громадянства: український та європейський досвід. Часопис Київського університету права. 2020. Вип. 2. С. 169-172. DOI: https://doi.org/10.36695/2219-5521.2.2020.29. 6. Хом'як А. Інтеграція мігрантів у європейські суспільства: інтеграційна політика та громад- ська думка. Вісник Національного технічного університету України «Ки- ївський політехнічний інститут». Політологія. Соціологія. Право. 2019. Вип. 3 (43). С. 139-146. DOI: https://doi.org/10.20535/2308-5053.2019.

3(43).195706. 7. Малиновська О. А. Міграційна політика: глобальний контекст та українські реалії : монографія. Київ : НІСД, 2018. 472 с.

Размещено на Allbest.ru