Державне регулювання процесів інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу як умова забезпечення національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державне регулювання процесів інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу як умова забезпечення національної безпеки

Ткачова Наталія Миколаївна доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри теорії та практики управління, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», м. Київ

Анотація

У статті зазначено, що необхідною умовою розвитку держави в умовах військової агресії росії є реформування енергетичної сфери України, яка є невід'ємною складовою забезпечення Національної безпеки; доведено, що енергетика є ключовим сектором в економіці держави. Забезпечення надійною, безпечною та доступною енергією стає необхідністю для ефективного функціонування держави, нормального існування суспільства та оптимального розвитку інших галузей економіки.

Розглянуто основні напрями політики державного регулювання інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу, а саме: гармонізація законодавства, розвиток конкурентоспроможного ринку, безпека постачання, розвиток відновлювальних джерел енергії та співпраця з міжнародними партнерами.

Мета статті полягає у дослідженні сучасного стану енергетичної безпеки України і розробці пропозицій щодо удосконалення державної політики України у сфері забезпечення енергобезпеки та сприяння процесам інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу.

Проведено аналіз інструментів державного регулювання та контролю в сфері енергетики.

Проаналізовано основні положення Енергетичної стратегії України на період до 2050 року, як основного документу, який сприятиме досягненню стратегічних цілей інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу. Визначено, що основні напрями державної політики щодо забезпечення енергетичної безпеки мають бути максимально наближені до климатичної нейтральності. Основним завданням стратегії є перетворення України на енергетичний хаб Європи, а вироблення в Україні чистої енергії сприятиме остаточній відмові від російського викопного палива.

Доведено, що головним аспектом державного регулювання процесів інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу є правове регулювання, яке передбачає гармонізацію національного законодавства з правовими актами Європейського Союзу в енергетичній сфері.

Зазначено, що диверсифікація та децентралізація генерації є шляхом, яким необхідно розвивати енергосистему України в умовах військового стану. національна безпека енергетичний європейський

Ключові слова: Національна безпека, енергетична безпека, державне регулювання, євроінтеграція, енергосистема України

Tkachova Nataliia Mykolayivna Doctor of Public Administration, Professor, Professor of Department of Theory and Practice of Management, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv

STATE REGULATION OF THE PROCESSES OF INTEGRATION OF THE ENERGY SYSTEM OF UKRAINE INTO THE EUROPEAN ENERGY SPHERE AS A CONDITION FOR ENSURING NATIONAL SECURITY

Abstract. The article states that a necessary condition for the development of the state in the conditions of Russia's military aggression is the reform of the energy sector of Ukraine, which is an integral component of National Security; it has been proven that energy is a key sector in the state's economy. Providing reliable, safe and affordable energy becomes a necessity for the effective functioning of the state, the normal existence of society and the optimal development of other sectors of the economy. The main directions of the policy of state regulation of the integration of the energy system of Ukraine into the European energy sphere are considered, namely: harmonization of legislation, development of a competitive market, security of supply, development of renewable energy sources and cooperation with international partners.

The purpose of the article is to study the current state of Ukraine's energy security and develop proposals for improving Ukraine's state policy in the field of energy security and promoting the integration of Ukraine's energy system into the European energy sphere.

An analysis of state regulation and control tools in the field of energy was carried out.

The main provisions of the Energy Strategy of Ukraine for the period until 2050 have been analyzed, as the main document that will contribute to the achievement of the strategic goals of the integration of the energy system of Ukraine into the European energy sphere. It was determined that the main directions of the state policy on ensuring energy security should be as close as possible to climate neutrality. The main task of the strategy is to transform Ukraine into the energy hub of Europe, and the production of clean energy in Ukraine will contribute to the final abandonment of Russian fossil fuels.

It has been proven that the main aspect of state regulation of the processes of integration of the energy system of Ukraine into the European energy sphere is legal regulation, which provides for the harmonization of national legislation with legal acts of the European Union in the energy sphere.

It is noted that diversification and decentralization of generation is the way to develop the energy system of Ukraine in the conditions of martial law.

Keywords: National security, energy security, state regulation, European integration, energy system of Ukraine.

Постановка проблеми

Енергетика представляє собою ключовий сектор в економіці будь-якої держави. Забезпечення надійною, безпечною та доступною енергією стає необхідністю для ефективного функціонування держави, нормального існування суспільства та оптимального розвитку інших галузей економіки. Оскільки енергетика визнається однією з ключових складових національної безпеки, цей сектор піддається особливому регулюванню. В умовах сьогодення посилюється необхідність в державному регулюванні процесів інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу, а саме: гармонізація законодавства, розвиток конкурентоспроможного ринку, безпека постачання, розвиток відновлювальних джерел енергії та співпраця з міжнародними партнерами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Незмінною метою співробітництва між Україною та ЄС у сфері енергетики залишається повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС. Нагальними є питання щодо посилення енергетичної безпеки, сприяння розвитку належної інфраструктури та посилення ринкової інтеграції та регуляторної адаптації до ключових елементів acquis ЄС, сприянню енергетичній ефективності та використанню поновлюваних джерел енергії, а також намаганню досягти високого рівня ядерної безпеки.

Серед вчених, які займалися питаннями висвітлення проблем сучасного стану енергетичної безпеки України, слід відзначити наукові доробки відомих дослідників, зокрема: Барбіра Ф., Вертеба Я.Р., Ковалко М.П., Москалюка С.В., Плачкова С.Г., Продан Ю.В., Сменковського А.Ю., Шевцова А.І., але деякі питання і особливості державного регулювання процесів сприяння інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу, забезпечення енергобезпеки в сучасних умовах потребують деталізації.

Мета статті полягає у дослідженні сучасного стану енергетичної безпеки України і розробці пропозицій щодо удосконалення державної політики України у сфері забезпечення енергобезпеки та сприяння процесам інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу.

Виклад основного матеріалу

Державне регулювання процесів інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу є важливим для стабільності та ефективності енергетичного ринку України. Цей процес передбачає впровадження ряду заходів та політик, спрямованих на гармонізацію енергетичних структур та стандартів України з європейськими.

Повномасштабне військове вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року остаточно відрізало Україну від енергосистеми країни - агресора. Того ж дня, Україна розпочала планові випробування роботи енергосистеми в ізольованому режимі. А вже 16 березня 2022 року, відбулася одна з найважливіших подій для розвитку та безпеки енергетики України - синхронізація українсько-молдавських енергосистем (UA/MD) з ENTSO-E. Таке термінове об'єднання стало важливою подією у процесі інтеграції України до європейського енергетичного ринку.

Реалізація енергетичної політики держави передбачає використання різноманітних інструментів державного регулювання та контролю в господарюванні. Зокрема, методи адміністративно-правового впливу, такі як ліцензування, сертифікація та стандартизація, що мають регулювальний характер і становлять обмеження для певних видів діяльності. Крім того, вони встановлюють систему вимог щодо якості товарів (послуг) та безпеки функціонування комплексів виробництва.

Методи державного регулювання діяльності учасників енергетичного ринку - це способи встановлення обов'язкових вимог, застосування цих вимог до господарської діяльності та виробленої продукції суб'єктів енергетичного ринку, що затверджені нормативно-правовими актами.

Слід відзначити, що в галузі енергетики застосовуються різноманітні методи державного регулювання та контролю, зокрема:

-державне регулювання та контроль у галузях діяльності суб'єктів природних монополій в енергетиці здійснюються відповідно до законодавства України;

-контроль за інвестиційною діяльністю суб'єктів природних монополій в енергетиці;

-державне встановлення цін (тарифів) на конкретні види продукції або послуги у сфері електроенергетики та належний контроль за регульованими цінами (тарифами);

-антимонопольне регулювання та контроль;

-державна власність в енергетичній сфері;

-контроль (нагляд) у сферах енергетичного та екологічного аспектів;

-ліцензування енергозбутової діяльності. [1]

Шляхом використання різних методів державного регулювання та контролю здійснюється спрямований вплив на паливно-енергетичний комплекс як об'єкт управління. Ці методи можуть бути розділені на довгострокові та короткострокові, прямі (лінійні) та непрямі (функціональні).

Довгострокове державне регулювання та контроль (нагляд) за паливно- енергетичним комплексом (ПЕК) реалізуються у рамках державних програм розвитку, підтримуються ретельним аналізом та контролем енергетичних та паливних процесів, а також сценарним прогнозуванням.

Короткострокове державне регулювання та контроль (нагляд) за ПЕК є необхідним для оперативного реагування на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища, тому гнучкість і швидкість є одними з основних принципів його застосування. Щодо прямого і непрямого державного регулювання та контролю, вони тісно взаємодіють із застосуванням адміністративних, правових та економічних інструментів впливу.

Прямі методи державного регулювання і контролю, базуючись на силі державної влади, безпосередньо впливають на діяльність господарюючих суб'єктів, зобов'язуючи підприємства приймати рішення, що не ґрунтуються на самостійному економічному виборі, а на директивах держави. Ці методи включають використання адміністративних засобів впливу, які характери-зуються безпосереднім владним втручанням державних органів у регульовані відносини та поведінку відповідних суб'єктів. Держава використовує прямі методи регулювання і контролю там, де конкурентоспроможність не може ефективно забезпечуватися лише ринковим механізмом. Саме в сфері енергетики, де вирішуються стратегічні завдання і присутні значні ризики для приватних інвестицій, а громадська вигода виявляється важливішою, ніж інтереси окремих підприємств або призводить до додаткових витрат.

Важливим документом, який сприятиме досягненню стратегічних цілей інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу є Енергетична стратегія України на період до 2050 року, затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 р. № 373-р «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2050 року» [2].

Ключовими принципами Енергетичної стратегії України є економічна обґрунтованість, екологічність, доступність, соціальна справедливість та ринковість.

Враховуючи, що наразі текст ЕС до 2050 р. засекречений в цілях безпеки і поки існує в режимі «для службового користування», в опублікованому Міністерством енергетики України у лютому 2022 року проєкті Енергетичної стратегії до 2050 року, визначені наступні цілі:

-досягнення максимального рівня кліматичної нейтральності;

-підвищення рівня ефективності використання енергетичних ресурсів;

-ефективне функціонування внутрішніх ринків та інтеграція з ринками ЄС;

-гарантування енергетичної самодостатності за рахунок внутрішніх ресурсів із врахуванням економічної ефективності;

-розвиток альтернативної енергетики та інноваційних рішень.

Основним завданням стратегії є перетворення України на енергетичний хаб Європи, яке завдяки виробленню в Україні чистої енергії сприятиме остаточній відмові від російського викопного палива. Крім того, ЕС до 2050 р. відповідає плану Європейського зеленого курсу та міжнародним зобов'язанням України, зокрема Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Серед заходів, спрямованих на покращення функціонування енергетичної системи України та забезпечення її сумісності та взаємодії з європейськими структурами, можна також відзначити співпрацю з міжнародними енергетичними організаціями, розширення міжнародних з'єднань для підтримки обміну енергією та впровадження сучасних технологій у сфері енергетики.

Головним аспектом державного регулювання процесів інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу є правове регулювання. Україна приймає та впроваджує закони, регулюючи взаємодію з європейськими партнерами в енергетичній сфері. Це включає гармонізацію національного законодавства з правовими актами Європейського Союзу в енергетичній сфері.

Правовою основою, що регулює процес інтеграції, зокрема у сфері енергетики є Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Відповідно до якої, Україна прийняла зобов'язання адаптувати чинне та майбутнє законодавство до норм законодавства ЄС у ключових сферах, зокрема в енергетичній. Укладанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передувала Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, що була ратифікована Законом України від 10.11.1994 р. № 237/94-ВР.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС була ратифікована 16 вересня 2014 року. Верховна Рада України та Європейський Парламент ратифікували Угоду про асоціацію одночасно. Першого вересня 2017 року угода набула чинності в повному обсязі. Ця угода визначає якісно нову форму відносин між Україною та ЄС, що ґрунтується на політичних та економічних основах, а також представляє собою стратегічне керівництво для проведення системних реформ в Україні, зокрема в енергетичній сфері. [3]

Зобов'язаннями України у сфері енергетики, відповідно до Угоди про асоціацію, передбачені першою главою, яка стосується співпраці в енергетичній сфері та ядерній енергетиці.

Так у розділі п'ять щодо економічного та галузевого співробітництва, зокрема у статтею 338 цього розділу передбачено взаємне співробітництво в таких сферах:

-впровадження стратегій та політик в галузі енергетики, а також розробка та аналіз прогнозів і сценаріїв, що супроводжуються удосконаленням системи статистичного обліку енергетичного сектора та ґрунтується на оперативному інформаційному обміні показниками енергетичного балансу, що відповідає міжнародним стандартам. Окрім того, враховується необхідність розвитку енергетичної інфраструктури;

-створення ефективних механізмів для вирішення потенційних кризових ситуацій в галузі енергетики, зокрема, заснованих на принципах солідарності;

--удосконалення та підтримка діючої інфраструктури, що становить суспільний інтерес. Це включає енергогенеруючі потужності, підвищення цілісності, надійності та безпеки енергетичних мереж. Також акцентується на поетапній інтеграції електроенергетичної системи України в європейську мережу, відновленні енергетичної транзитної інфраструктури та встановленні транскордонної системи обчислення на зовнішніх кордонах України. Планується створення нової енергетичної інфраструктури, спрямованої на диверсифікацію джерел, постачальників та транспортних маршрутів енергії, враховуючи принципи економічної доцільності та екологічної стійкості;

-розвиток енергетичних ринків, які є конкурентоспроможними, прозорими і недискримінаційними, базується на впровадженні правил та стандартів Європейського союзу через проведення регуляторних реформ;

-зміцнення довгострокової стабільності та безпеки щодо торгівлі енергетичними ресурсами, щодо виробництва, зберігання і транспортування, розвідки та видобутку, їх очищення, передачі та розподілу. Це здійснюється на взаємовигідній основі відповідно до міжнародних правил;

-досягнення прогресу у встановленні привабливого та стабільного клімату для інвестицій, завдяки створенню сприятливих інституційних та правових умов, а також сприяння взаємному інвестуванню в енергетичний сектор з урахування основ недискримінації;

-забезпечення якісного співробітництва з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Європейським банком з реконструкції і розвитку (ЄБРР), а також з іншими міжнародними організаціями та фінансовими інструментами підтримки для підтримки співпраці у сфері енергетики;

-заохочення енергоефективності та енергозбереження, включаючи формування політики, правової структури та нормативної бази з метою досягнення прогресу щодо відповідності стандартам Європейського Союзу. Ця співпраця включає виробництво та транспортування, ефективну генерацію, розподіл та використання енергії на базі використання ринкових механізмів, а також ефективне використання енергії в будівлях, обладнанні та освітленні;

-сприяння розвитку і підтримки відновлювальної енергетики, враховуючи принципи економічної доцільності та екологічності, а також альтернативних видів палива, що включає постійне виробництво біопалива. Важливий аспект - співробітництво у сфері нормотворчої діяльності, сертифікації, стандартизації і технологічного розвитку;

-спільне впровадження Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату1997 року) для зменшення викидів парникових газів через реалізацію проектів у сфері енергетичної ефективності та ВДЕ;

-науково-технічне співробітництво та обмін інформацією для розвитку та удосконалення технологій у виробництві енергії, її транспортуванні, постачанні та кінцевому споживанні. Особлива увага приділяється енергозберігаючим і екологічно безпечним технологіям, таким як вловлювання та зберігання вуглецю, а також ефективні та "чисті" технології у вугільній галузі;

- співпраця в енергетичній сфері у рамках міжнародних органів стандартизації. [4]

«Укренерго» почала реалізовувати план приєднання до ENTSO-E в 2017 році і згідно з планом мала синхронізували українську та європейську енергосистеми в 2023році.

14 грудня 2023 Україна стала членом «енергетичного ЄС» - Генеральна асамблея Асоціації Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) ухвалила рішення про повноправне членство «Укренерго», українського оператора енергосистеми, в цій організації, а з 1 січня 2024 року «Укренерго» стало 40-им повноцінним членом ENTSO-E. Повноправне членство дає можливість Україні мати вплив на розбудову європейського енергетичного простору. «Укренерго» матиме такі ж права і обов'язки як і всі оператори Європи: зможе голосувати під час засідань Генеральної Асамблеї ENTSO-E, повноправно працювати в Комітетах ENTSO-E та робочих групах, які розробляють рішення, що визначають енергетичну політику ЄС на десятиліття вперед. При цьому «Укренерго» матиме четверту за розміром кількість голосів в організації, після операторів Франції, Італії та Іспанії, оскільки це залежить від кількості споживачів, яку обслуговує відповідний оператор енергосистеми.

Слід зазначити, що енергетика є слабкою ланкою під час війни. Після атак росіян на об'єкти енергетичної інфраструктури 22-23 березня 2024р. оператори системи розподілу, які працюють у Харківській, Одеській і Хмельницькій областях, закликали споживачів максимально економно і раціонально користуватися електрикою, щоб допомогти відновленню пошкоджених об'єктів. Вже відбуваються певні кроки в напрямку посилення стійкості енергосистеми.

Україна розглядає газотурбінні та газопоршневі електростанції як варіант створення альтернативної мобільної генерації в умовах пошкодження генерації внаслідок російських обстрілів. До цього, в листопаді, влада заявляла про намір будувати та експлуатувати малі ядерні реактори в кооперації з партнерами із США. Виглядає так, що диверсифікація та децентралізація генерації - це той шлях, яким необхідно розвивати енергосистему України навіть в умовах регулярних обстрілів зі сторони росіян.

Окрім того, при впровадженні Четвертого Енергетичного пакета ЄС, який є інструментом зеленого енергетичного переходу та покликаний децентралізувати генерацію, передбачається стимулювати розвиток прос'юмеризму (виробництва електроенергії споживачами). Досвід останніх місяців показує, що децентралізація генерації та створення паралельних мереж постачання електроенергії кінцевим споживачам є елементом забезпечення енергетичної безпеки нашої держави.

Саме співпраця з ЄС є важливою основою для реконструкції енергетичного сектору. Вона включає напрямки запровадження спільних механізмів подолання кризових явищ в енергетиці, створення привабливого інвестиційного середовища, впровадження заходів з енергоефективності та енергозбереження, науково-технічне співробітництво та стандартизація технічних вимог в енергетиці.

Висновки

Для удосконалення політики забезпечення національної безпеки, інструментів державного регулювання енергетичної галузі, досягнення стратегічних цілей інтеграції енергосистеми України в європейську енергетичну сферу, необхідно здійснити ряд інтеграційних заходів, спрямованих, на гармонізацію національного законодавства та нормативно- правової бази. Інтеграційні заходи мають відповідати принципам Четвертого енергетичного пакету Європейського Союзу, який закладає основні принципи та правила для внутрішнього енергетичного ринку ЄС, охоплюючи регулювання діяльності постачальників, операторів передачі та регуляторів. Гармонізація з цими принципами дозволить Україні підтримувати ефективні зв'язки з європейськими партнерами та гарантувати стабільність та надійність енергопостачання в умовах військової агресії росії.

Література:

1.Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2050 року» [Електронний ресурс] - Режим доступу: : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/373-2023-%D1%80#Text

2.Цепенда В.М. Методичне забезпечення державного контролю в сфері енергетики / В. Цепенда// Право та державне управління .-2020.- № 2.-С.344-350.

3.Закон України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 984_011#Text

4.Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату [Електронний ресурс] - Режим доступу: : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995 801#Text

References:

1.Rozporiadzhennia Kabinety Ministriv «Pro skhvalennia Energetychnoi strategii Ukrainy na period do 2050roky» [Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine «On the approval of the Energy Strategy of Ukraine for the period up to 2050»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/373-2023-%D1%80#Text [in Ukrainian].

2.Tsependa V.V. (2020). Metodychne zabezpechennia derzhacvnogo kontroliu v sferi yenergetski [Methodical provision of state control in the field of energy].Pravo i derzhavne upravlinnia- Law and public administration, 2, 344-350 [in Ukrainian].

3.Zakon Ukrainy «Pro ratyifikatsiiy Ugody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu z odniei storony, ta Evropeiskim Soiuzom, Evropeiskim spivtovarystvom z atomnoi energii I ikhnimy derzhavamy - chlenamy, z inshoi storony» [Law of Ukraine "On Ratification of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand"] (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 984 011#Text [in Ukrainian].

4.Kiotskii protocol do Ramkovoi konventsii Organiatsii Obednanykh Natsii pro zminu klimatu pryiniatyi [Kyoto Protocol to the United Nations Framework Convention on Climate Change} (n.d.). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_ 801#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru