Методологічні основи дослідження розвитку місцевої демократії
Визначення міжнародних стандартів демократичного управління на рівні базових адміністративно-територіальних одиниць. Принципи та методи дослідження місцевої демократії. Дослідження оснвоних етапів процесу оцінювання стану розвитку місцевої демократії.
| Рубрика | Политология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.07.2024 |
| Размер файла | 57,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Полтавський державний аграрний університет
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОЇ ДЕМОКРАТІЇ
ЛОЗИНСЬКА Тамара Миколаївна,
доктор наук з державного управління,
професор, завідувач кафедри публічного
управління та адміністрування
Анотація
Лозинська Т.М. Методологічні основи дослідження розвитку місцевої демократії.
Стаття містить обґрунтування методологічних основ дослідження місцевої демократії. Важливість зазначеного питання визначається потребою у більшій методологічній чіткості дослідження стану місцевої демократії, що сприятиме впорядкуванню системи взаємовідносин між владою і суспільством. Для цілей статті методологія розглядається як сукупність знань і уявлень про принципи, підходи та умови застосування, методів, прийомів і процедур наукового пізнання та практичної діяльності. У статті обґрунтовується, що особливості методології дослідження розвитку місцевої демократії визначаються: а) відмінностями територіальних громад за розміром (чисельністю населення), економічним розвитком, розподілом влади; б) наявністю в структурі місцевої демократії двох складників: участі та змагальності; в) відсутністю в політичному процесі або надзвичайною слабкістю змагальності за ідеї; г) детермінованістю місцевої демократії багатьма чинниками, що вимагає використання до її вивчення міждисциплінарного підходу.
Ключові слова: методологія, принцип, інструмент, участь, змагальність, місцева демократія, метод, міждисциплінарний підхід.
Abstract
Lozynska T. Methodological basics of researching the development of local democracy.
The article contains a justification of the methodological foundations of the study of local democracy. The importance of the mentioned question is determined by the need for greater methodological clarity in the study of the state of local democracy, which will contribute to streamlining the system of relations between the government and society's practical activity. The article states that the starting point for such a subject of research as the development of local democracy is the provision of the natural right of a person to decide the issue of his own life directly or indirectly, which corresponds to the community theory of the formation of self-governing power. The point of view of Y. Habermas is supported by the fact that the political system of a particular state is defined as democratic to the extent that the decision-makers in power are elected through impartial periodic elections, during which candidates compete for voters' votes. It is noted that competitiveness and participation, necessary for studying the local democratic process, determine the formation of research principles and the choice of research methods. The methodology for the study of democratic processes at the local level should reflect its interdisciplinary nature (local democracy is the subject of research not only in public administration but also in law, political science, sociology, history, etc.), the formation of close relations between the population and local government and their mutual influence, which in the best way form the conditions of direct democracy. The article substantiates that the peculiarities of the methodology of the study of the development of local democracy are determined by: a) differences of territorial communities in terms of size (population), economic development, distribution of power; b) the presence of two components in the structure of local democracy: participation and competitiveness; c) absence in the political process or extreme weakness of competition for ideas; d) the determinism of local democracy by many factors, which requires the use of an interdisciplinary approach to its study.
Keywords: methodology, principle, tool, participation, competitiveness, local democracy, method, interdisciplinary approach.
Постановка проблеми у загальному вигляді
Серед дослідницьких проблем становлення публічного управління найбільш актуальною залишається проблема демократизації суспільства, що одночасно пов'язано з пошуком ефективніших інструментів впливу громадськості на владу, яка обирається народом і діє в інтересах народу. Оскільки демократизація суспільства проявляється насамперед через розвиток локальної (місцевої) демократії, важливими є питання методології дослідження цього багатовимірного та складного суспільного явища. У практичній площині наявність більшої методологічної чіткості в дослідженні стану місцевої демократії дозволить отримати результати, які сприятимуть впорядкуванню системи взаємовідносин між владою і суспільством щодо «...цілей суспільного розвитку, засобів їх досягнення та розподілу ресурсі» [1, с. 206].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Методологія дослідження демократичних процесів розроблялася багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими. Велике значення для розуміння сутності й протиріч демократії мають роботи С. Хантінгтона [2], Ю. Габермаса [3], Дж. Кіна [4]. Принципи демократизації суспільства європейських країн досліджувалися А. Головченком [1], методологічні основи дослідження розвитку місцевої демократії розроблялися в роботах Б. Калиновського та Т. Кулик [5], концептуальні підходи до аналізу громадської участі викладені в статтях М. Лендьєла [6].
Наукові здобутки перелічених та інших авторів склали теоретичний фундамент написання статті й дозволили зробити висновок, що методологія дослідження місцевої демократії є не достатньо розробленою, що не сприяє формуванню об'єктивного уявлення про її стан.
Формулювання цілей статті (постановка завдання)
Стаття спрямована на обґрунтування методологічних основ дослідження розвитку місцевої демократії (принципів, методів, концепцій, теорій).
Виклад основного матеріалу дослідження
Будь-яке дослідження насамперед є пізнавальним процесом, у ході якого отримують емпіричні та теоретичні знання про предмет дослідження. Методологічну основу наукового дослідження складають вихідні загальнонаукові положення, які існують поза предметом дослідження, а не виводяться із дослідження. У рамках світоглядної позиції автора вихідним щодо відношення до такого предмету дослідження як розвиток місцевої демократії є положення про природне право людини прямо або опосередковано вирішувати питання власного життя, що відповідає громадівській теорії формування самоврядної влади. Основоположність ідеї природного права, на відміну від визнання первинності держави у наданні громадянам політичних прав, обумовлює глибину і міцність демократичних основ суспільства, що також впливає на формування методології дослідження. Методологія дослідження включає наукові методи пізнання, систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження та здійснюється вибір засобів і прийомів пізнання [7; 8; 9].
Варто відмітити, що дослідження в публічній сфері не можуть не враховувати правові основи діяльності суб'єктів публічного управління, які обумовлюються імперативними правовими нормами, що містяться в законодавчих актах [10]. Зобов'язуючі приписи щодо розвитку місцевої демократії містяться в низці міжнародних документів і відіграють роль міжнародних стандартів демократичного управління на рівні базових адміністративно-територіальних одиниць. До таких документів можна віднести:
- Європейську хартію місцевого самоврядування [11];
- Переглянуту Європейську хартію про участь молоді в місцевому та регіональному житті [14];
- Додатковий протокол до Європейської Хартії місцевого самоврядування про право участі у справах місцевого органу влади [12];
- Рекомендацію Комітету Міністрів Ради Європи «Про участь громадян у громадському житті на місцевому рівні» [13].
У наукових роботах, присвячених дослідженню демократичних процесів, зокрема дослідженню місцевої демократії, поширеною практикою є обґрунтування принципів, на які мають спиратися інструменти місцевої демократії [15, с. 7], але в контексті цього наукового пошуку слід окреслити методологічні принципи власне дослідження місцевої демократії. Система відповідних принципів обумовлюється тим підходом, який може обрати дослідник до виявлення змісту поняття «демократія», оскільки в словосполученні «місцева демократія» домінантною структурною одиницею виступає саме демократія. На думку Ю. Габермаса, політична система певної держави визначається як демократична тією мірою, якою владні особи, що ухвалюють рішення, обираються шляхом неупереджених періодичних виборів, у ході яких кандидати змагаються за голоси виборців [3, с. 17]. Ю. Габермас підкреслює, що ідентифікована таким чином демократія включає два важливі аспекти: змагальність і участь. Ці два аспекти - змагальність (кількість партій, що висунула своїх кандидатів, участь опозиції, тендерне представництво тощо) і участь (кількість людей, що брали участь у виборчій кампанії, кількість
Так, у 2023 р. власник мережі мультимаркетів «Аврора» перереєстрував усі, розміщені в Полтаві підприємства, в Опішні через непрозорість використання коштів міського бюджету, куди він сплачує податки.
Децентралізація публічної влади в Україні, що здійснювалася паралельно з реформою місцевого самоврядування, передбачала суттєве підвищення спроможності новостворених територіальних громад завдяки їх укрупненню та використанню можливостей місцевої демократії. Але слід відмітити, що в Україні розвиток інституційного середовища випереджує стан розвитку кандидатів, висунених на вибори, та кількість людей, що прийшла на вибори) - важливі для вивчення місцевого демократичного процесу, детермінують як формування принципів дослідження, так і вибір методів дослідження (табл. 1). Слід погодитися з дослідниками, які вважають, що вивчення місцевої демократії вимагає комплексного підходу, оскільки це явище в усій повноті відображає механізм формування та реалізації територіальними громадами особливого виду влади - місцевого самоврядування [5]. Очевидно, що методологія дослідження демократичних процесів на місцевому рівні має відображати його міждисциплінарний характер (місцева демократія є предметом дослідження не лише публічного управління, а й права, політології, соціології, історії тощо), формування тісних стосунків між населенням і місцевою владою і їх взаємовпливи, що найкращим чином формують умови безпосередньої демократії. Однак місцева демократія - це не стільки участь населення у створенні органу місцевої влади, скільки діяльність акторів, їхніх об'єднань (формальних і неформальних), які є учасниками політичного процесу, впливають на місцеву політику і прийняття рішень. Велике значення у місцевих політичних процесах відіграють, наприклад, представники місцевого бізнесу, які можуть приймати підприємницькі рішення всупереч інтересам громади при виникненні розбіжностей у політичних поглядах представників влади і бізнесу.
Таблиця 1
Принципи та методи дослідження місцевої демократії
|
Принцип |
Сутність принципу |
Метод |
Сутність методу |
|
|
Єдності теорії та практики |
Практика виступає критерієм істинності теорії, тому протягом певного часу має бути здійснена верифікація моделей місцевої демократії |
Спостере ження |
Загальний метод дослідження, який фіксує, описує події та явища, тобто виступає способом навмисної реєстрації даних про демократичний процес |
|
|
Історич ності |
Допускає, що всі процеси та явища є унікальними і при вивченні місцевої демократії мають бути враховані місце, час, конкретно історичні події |
Опитування |
Отримання інформації за допомогою усного інтерв'ю або письмового анкетування, що дозволяє виявити суспільну оцінку демократизації |
|
|
Об'єкти вності |
Вимагає уникнення оцінних суджень дослідника |
Вимірювання |
Процес визначення параметрів явища, дає змогу встановити міру демократії |
|
|
Детермі новано сті |
Передбачає вивчення предмета дослідження з урахуванням його взаємозв'язків і залежностей |
Оцінювання |
Встановлення наслідків процесу демократизації (позитивних зрушень і недоліків) |
|
|
Комплек сності |
Враховує, що вивчення такого складного предмета як місцева демократія, не може бути здійснене на підставі єдиного методу, має бути використаний комплекс прийомів і методів |
Контент-ана- лізу |
Дослідження змісту текстів із залученням можливостей кількісного аналізу для виявлення частоти згадування термінів, назв, імен тощо |
|
|
Систем ності |
Дозволяє вивчати предмет як систему взаємопов'язаних елементів |
Теоретичного моделювання |
Описове, схематичне або математичне зображення об'єкта, що вивчається |
Джерело: систематизовано автором за [5; 7; 8; 9; 15]
політичної культури в суспільстві, тому громади дуже часто не використовують можливості демократичного процесу для формування та впливу на владу. У цьому зв'язку з методологічної точки зору виникає цікавість: чи прослідковується взаємозалежність між розмірами громад та активізацією політичної участі населення та посиленням змагальності? Є ще одне питання, яке не можна оминути при дослідженні місцевої демократії - це питання розподілу влади між більшою кількістю акторів при зростанні політичної активності населення. Схожа проблема досліджувалася Р. Далем ще в 60-х роках минулого століття, тому не можна сказати, що вона є новою для науковців, але українські дослідники мало переймалися вивченням моделей демократії із залученням методів вимірювання. Р. Далю належить парадоксальний висновок щодо рівня політичної участі громадян, який заперечує поширене твердження про необхідність повної громадянської участі у демократичному управлінні [16]. Зазначимо, що в останніх виборах до місцевих рад, які проводилися 25 жовтня 2020 р., брали участь кандидати, які висувалися від 194 партій (табл. 2), але таке політичне розмаїття не створило підгрунтя для цивілізованої політичної боротьбі, оскільки політична змагальність точиться не між інституційними одиницями, а між
Таблиця 2
Перші у списку політичні партії, які брали участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року із 194 партій
|
Перелік партій, допущених до виборів |
||||||
|
Блок Володимира Сальдо |
«Команда Сергія Мінька» |
«Удар» Віталія Кличка |
«Перспектива міста» |
«Екологія та Соціальний захист» |
Партія Пенсіонерів України |
|
|
«Херсонці» |
«Живіть в достатку» |
«Партія чернівчан» |
«За майбутнє» |
«Олімп» |
«Партія розвитку громад» |
|
|
Аграрна партія України |
«Основа» |
«Альтернатива» |
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» |
«Ліва опозиція» |
«Команда Сергія Рудика. «Час змін!» |
|
|
«Україна славетна» |
«Християнські соціалісти» |
«Наші» |
«За Права Людини» |
Партія захисту прав людини |
«Жінки за майбутнє» |
|
|
Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» |
«Соціалістична Україна» |
Блок Вілкула «Українська перспектива» |
«Громадянська позиція» |
«Варта» |
«Щаслива Україна» |
|
|
«Нова політика» |
Партія Зелених України |
«Справедли вість |
Громадський рух «народний контроль» |
«Офіцерський корпус» |
«Успішна Україна» |
|
|
«Екологічна альтернатива» |
«Запорука» (за порядок в Україні)» |
Партія Володимира Буряка «Єднання» |
«Партія Шарія» |
«Всеукраїнське об'єднання «Громадський контроль» |
«Партія твого міста» |
|
|
«Бджола» |
Блок Світличної «Разом!» |
«КМКС» Партія угорців України |
«Березанська громада» |
«Порядок» |
«Партія національного егоїзму» |
|
|
«Рідне місто» |
Українська Галицька Партія |
Партія Ігоря Колихаєва «Нам тут жити!» |
«Блок Едуарда Гурвіца» |
«Голос» |
Всеукраїнське об'єднання «Платформа громад» |
|
|
«Національний корпус» |
«Влада народу» |
«За конкретні справи» |
«Воля» |
«Громадська сила» |
«Незалежність» |
|
|
«Розумна сила» |
«Громадсько-політична платформа Надії Савченко» |
Г ромадянський рух «Свідомі» |
«Єдина громада» |
«Біла Церква разом» |
Партія промисловців і підприємців України |
|
|
Українська Народна Партія |
«Партія миру та розвитку» |
«Команда Симчишина» |
«Партія місцевого самоврядування» |
Християнсько-Демократичний Союз |
«Порядок. Вдповідальність. Справедливіш» |
|
|
Блок Кернеса - «Успішний Харків!» |
«Соціалістична партія Олександра Мороза» |
Республіканська Партія України |
«Команда Андрія Балоги» |
Молодіжна партія України |
«Довіра» |
|
|
«Опозиційний блок» |
«Блок Вадима Бойченка» |
«Товариш» |
«Демократична сокира» |
Всеукраїнське об'єднання «Черкащани» |
«Партія простих людей Сергія Капліна» |
Джерело: складено за [18]
Дослідження, які стосуються вимірювання розвитку демократії, мають також вивчати і трансформацією відносин між людьми, яка сприяє перерозподілу влади між ними, що не завжди пов'язано з формуванням демократичних інститутів та отриманням позитивних наслідків для життєзабезпечення населення, таких як захист власності, громадська безпека надання комунальних, освітніх, адміністративних та інших послуг. Тому в контексті розвитку методології вимірювання впливу різних чинників, зокрема і розміру громад на політичну активність населення, доцільно відслідковувати зміни економічного життя громад, громадського контролю та його результативності, доступу до ресурсів та демографічних тенденцій.
Процес оцінювання стану розвитку місцевої демократії доцільно представити у вигляді послідовно виконуваних процедур на різних етапах дослідження: I етап. Формування вибірки територіальних громад, які мають стати базою для дослідження. Критеріями відбору можуть бути розмір громад (великі, середні, малі) та економічні показники розвитку в кожній з груп. II етап. У обраних у кожній групі громадах виявляється розподіл влади (моноцентричний або поліцентричний) [19] і обираються громади з різними типами управління. III етап. За визначеними типами громад (наприклад, велика громада з високими показниками економічного розвитку та моноцентричним управлінням) досліджуються: а) доступ до політичними ідеями. Наявність політичне розмаїття західні політологи вважають свідченням розвитку демократії та присутності здорової політичної конкуренції, але в реаліях української політики лише переліку партій, які брали участь у виборах, буває недостатньо для того, щоб зробити остаточні висновки щодо стану демократії, іноді необхідним є аналіз персоналій, які в різні роки представляли різні партії. На сьогодні відсутні строго наукові докази прямої залежності між розміром громад (чисельністю населення) та зростанням активності політичної участі громадян [16; 17], тобто є інші, більш важливі чинники впливу на розвиток місцевої демократії, ніж кількість виборців. місцевий демократія адміністративний управління
Фахівці шведського Міжнародному інституту демократії та сприяння виборам радять також включати до оцінювання тендерні фактори, стан соціальної згуртованості, питання збереження і захисту етнічного і соціокультурного розмаїття, причини виникнення конфліктів на місцевому рівні тощо. Викладені міркування свідчать про необхідність серйозного розроблення методології дослідження розвитку місцевої демократії за різними напрямами.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Методологія дослідження розвитку місцевої демократії, структура якої включає сукупність наукових підходів, принципів, загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, детермінованих складним характером предметного поля, час від часу потребує перегляду, оскільки стан, умови, форми прояву демократичного процесу змінюються разом із зміною суспільних відносин. Два важливі аспекти демократії: участь та змагальність детермінують як формування принципів дослідження, так і вибір методів дослідження, застосування яких немає імперативного характеру. Серед запропонованих методів дослідження важливим є метод вимірювання, який дозволяє оцінити рівень розвитку місцевої демократії. Його використання передбачає виконання послідовних аналітичних дій, яке здійснюється в три етапи. Особливості методології дослідження розвитку місцевої демократії визначаються: а) відмінностями територіальних громад за розміром (чисельністю населення), економічним розвитком, розподілом влади; б) наявністю в структурі місцевої демократії двох складників: участі та змагальності; в) відсутністю в політичному процесі або надзвичайною слабкістю змагальності за ідеї; г) детермінованістю місцевої демократії багатьма чинниками, що вимагає використання до її вивчення міждисциплінарного підходу.
Перспективними є дослідження, що стосуються удосконалення вимірювання розвитку місцевої демократії у напрямі виявлення практики застосування демократичних принципів управління, реальної дотичності громадян до прийняття рішень, дієвості народного контролю.
Література
1. Головченко А.В. Методологічні проблеми демократизації суспільства країн центрально-східної Європи. Актуальні проблеми політики. 2012. С. 203-215. URL: http://app.nuoua.od.ua/archive/45_2012/26.pdf.
2. Huntington by Samuel P. The Third Wave: Democratization in the Late Twentieth Century. Oklahoma: University of Oklahoma Press, 1991. 384 р. URL: https://books.google.co.ck/books?id=6REC58gdt2sC&printsec=frontcover&rview=1&hl=ru#v=onepage&q&f=false
3. Габермас Ю. Громадянство і національна ідентичність. Умови громадянства. Київ, 2005. С. 49-70.
4. Keane J. Global Civil Society? New York: Cambridge University Press, 2003. 236 р. URL: http://www.untagsmd.ac.id/files/Perpustakaan_Digital_1/CIVIL%20SOCIETY%20Global%20Civil%20Society.pdf.
5. Калиновський Б., Кулик Т. Методологія дослідження конституційно-правових засад функціонування та розвитку місцевої демократії в Україні. Філософські та методологічні проблеми права. 2018. № 1-2 (15-16). С. 45-55.
6. Лендьєл М. Сучасні концептуальні підходи до аналізу політичної участі на місцевому рівні у суспільствах центрально-східної Європи. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: політологія, соціологія, філософія. 2020. Випуск 12. С. 27-41.
7. Добронравова І.С., Руденко О.В., Сидоренко Л.І. Методологія та організація наукових досліджень: навчальний посібник. Київ: ВПЦ "Київський університет", 2018. 607 с.
8. Єрмоленко Д.О. Поняття і структура методології дослідження правосвідомості молоді. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2015. Випуск 35. Частина І. Том 1. С. 11-13.
9. Самсонов В.В., Сільвестров А.М., Тачиніна О.М. Методологія наукових досліджень та приклади її використання: навчальний посібник. Київ: НУХТ, 2022. 385 с.
10. Мельниченко Б. Правова основа організації та діяльності органів публічного управління в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 12. С. 174-177.
11. Європейська хартія місцевого самоврядування: Хартія. Міжнародний документ № 994_036 від 15 жовтня 1985 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/994_036.
12. Додатковий протокол до Європейської Хартії місцевого самоврядування про право участі у справах місцевого органу влади: Протокол. Міжнародний документ № 994_946 від 16 листопада 2009 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/994_946.
13. Рекомендація Комітету міністрів Ради Європи "Про участь громадян у місцевому публічному житті": Рекомендації. Міжнародний документ № Rec(2001)19 від 06 грудня 2001 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/994_739.
14. Переглянута Європейська хартія про участь молоді в місцевому та регіональному житті. URL: https://rm.coe.int/168071b58f.
15. Лациба М.В., Лукеря І.М., Ващук-Огданська О.Л. Місцева демократія в Україні: нові стандарти. Київ: Агентство «Україна», 2013. 236 с.
16. Dahl RA. A Critique of the Ruling Elite Model II. American Political Science Revie. 1958. Vol. 52. № 2. P. 463-469.
17. Скоблик Н.В. Відповідальність лідерів перед громадянами й контроль громадян над ними в працях Р. Даля. Наукові записки. Політичні науки. 2001.Том 19. С. 12-16.
18. Перелік політичних партій, якими прийнято рішення про участь їх місцевих організацій у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. URL: https://cvk.gov.ua/vibory_category/mistsevi-vibori/vibori-deputativ-verhovnoi-radiavtonomnoi-respubliki-krim-oblasnih-rayonnih-miskih-rayonnih-silskih-selishhnih-rad-25-10-2020.html.
19. Кемп Б., Хіменез М. Система оцінювання стану демократії на місцевому рівні. Bulls Graphics, Sweden: International Institute for Democracy and Electoral Assistance, 2017. 119 с.
References
1. Holovchenko, A.V. (2012). «Methodological problems of democratization of the society of the countries of CentralEastern Europe». Aktual'ni problemy polityky. рр. 203-215. Available at: http://app.nuoua.od.ua/archive/45_2012/26.pdf.
2. Huntington by Samuel, P. (1991).The Third Wave: Democratization in the Late Twentieth Century. Oklahoma: University of Oklahoma Press. Available at: https://books.google.co.ck/books?id=6REC58gdt2sC&printsec=frontcover&rview=1&hl=ru#v=onepage&q&f=false.
3. Habermas, Yu. (2005). Hromadianstvo i natsional'na identychnist'. Umovy hromadianstva. [Citizenship and national identity]. Kyiv. Ukraine. Available at: http://litopys.org.ua/ rizne/haber.htm.
4. Keane, J. (2003). Global Civil Society? New York: Cambridge University Press. Available at: http://www.untagsmd.ac.id/files/Perpustakaan_Digital_1/CIVIL%20SOCIETY%20Global%20Civil%20Society.pdf.
5. Kalynovs 'kyj, B., Kulyk, T. (2018). «Methodology of the study of the constitutional and legal foundations of the functioning and development of local democracy in Ukraine». Filosojs'ki ta metodolohichniproblemy prava. № 1-2 (15-16). рр. 45-55.
6. Lend'iel, M. (2020). «Modern conceptual approaches to the analysis of political participation at the local level in the societies of Central and Eastern Europe». Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Seriia: politolohiia, sotsiolohiia, filosofiia. Issue 12. рр. 27-41.
7. Dobronravova, I.S., Rudenko, O.V., Sydorenko, L.I. (2018). Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen'. [Methodology and organization of scientific research]. VPTs "Kyivs'kyj universytet". Kyiv. Ukraine.
8. Yermolenko, D.O. (2015). «The concept and structure of the research methodology of legal awareness of young people». Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriia: Pravo. Issue 35. Part I. Vol. 1. pp. 11-13.
9. Samsonov, V.V., Sil'vestrov, A.M., Tachynina, O.M. (2022). Metodolohiia naukovykh doslidzhen' ta pryklady ii vykorystannia. [Methodology of scientific research and examples of its use]. NUKhT. Kyiv. Ukraine.
10. Mel'nychenko, B. (2017). «Legal basis of the organization and activity of public administration bodies in Ukraine». Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo. № 12. pp. 174-177.
11. Yevropejs'ka khartiia mistsevoho samovriaduvannia: Khartiia. Mizhnarodnyj dokument. (1985). [European Charter of Local Self-Government: Charter. International Document]. № 994_036 dated October 15, 1985. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/994_036.
12. Dodatkovyj protokol do Yevropejs'koi Khartii mistsevoho samovriaduvannia pro pravo uchasti u spravakh mistsevoho orhanu vlady: Protokol. Mizhnarodnyj dokument. (2009). [Additional Protocol to the European Charter of Local Self-Government on the right to participate in local government affairs: Protocol. International document]. № 994_946 dated November 16, 2009. Available at: https: / / zakon.rada.gov.ua/laws/ card/994_946.
13. Rekomendatsiia Komitetu ministriv Rady Yevropy "Pro uchast' hromadian u mistsevomu publichnomu zhytti": Rekomendatsii. Mizhnarodnyj dokument. (2001). [Recommendation of the Committee of Ministers of the Council of Europe "On the participation of citizens in local public life": Recommendations. International document]. № Rec(2001)19 dated December 6, 2001. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/994_739.
14. Perehlianuta Yevropejs'ka khartiia pro uchast' molodi v mistsevomu ta rehional'nomu zhytti. [Revised European Charter on Youth Participation in Local and Regional Life]. Available at: https://rm.coe.int/168071b58f.
15. Latsyba, M.V., Lukeria, I.M., Vaschuk-Ohdans'ka, O.L. (2013). Mistseva demokratiia v Ukraini: novi standarty. [Local democracy in Ukraine: new standards]. Ahentstvo «Ukraina». Kyiv. Ukraine.
16. Dahl, RA. (2958). «A Critique of the Ruling Elite Model II». American Political Science Revie. Vol. 52. № 2. рр. 463-469.
17. Skoblyk, N.V. (2001). «Leaders' responsibility to citizens and citizens' control over them in the works of R. Dahl». Naukovi zapysky. Politychni nauky. Vol. 19. pp. 12-16.
18. Perelik politychnykh partij, iakymy pryjniato rishennia pro uchast' ikh mistsevykh orhanizatsij u mistsevykh vyborakh 25 zhovtnia 2020 roku. [List of political parties that decided on the participation of their local organizations in local elections on October 25, 2020]. Available at: https://cvk.gov.ua/vibory_category/mistsevi-vibori/vibori-deputativ-verhovnoi-radi-avtonomnoi-respubliki-krim-oblasnih-rayonnih-miskih-rayonnih-silskih-selishhnih-rad-25-10-2020.html.
19. Kemp, B., Khimenez, M. (2017). Systema otsiniuvannia stanu demokratii na mistsevomu rivni. Bulls Graphics, Sweden: International Institute for Democracy and Electoral Assistance.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні засади та історичне дослідження демократичного державного правління. Суперечність між демократією та елітизмом як основна проблема елітарної теорії демократії. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку теорії елітарної демократії.
контрольная работа [30,7 K], добавлен 13.12.2007Поняття інформаційної демократії. Наукові розвідки американських фахівців-комунікативістів. Розвиток сучасних наукових течій у США, досягнення цієї країни у питаннях дослідження інформаційної демократії, які можна користати для досліджень в Україні.
статья [38,1 K], добавлен 11.09.2017Сучасні проблеми демократії і шляхи її розвитку. Урядова корупція як отрута для демократії. Головні механізми для упорядкування партійної системи. Суперечність між конфліктом і консенсусом як найбільша суперечність демократії. Етнічні й партійні поділи.
реферат [14,5 K], добавлен 05.05.2011Деомократія: ліберально-демократична та радикально-демократична теорії. Моделі демократії: модель конкурентної елітиської демократії, демократії Ліпсета-Лернера, "поліархічної демократії" Роберта Даля. Інституціональна модель "інтегративної демократії".
творческая работа [26,4 K], добавлен 17.10.2007Методологічні та теоретико-концептуальні аспекти дослідження політичної системи Перу. Від військової диктатури до демократії. Вивчення чинників та факторів які впливають на швидке подолання трансформаційного переходу до демократії та багатопартійності.
курсовая работа [475,3 K], добавлен 23.06.2011Виникнення демократії в античний період, її ознаки. Класична теорія демократії Нового часу, сформульована утилітаристами і яка спиралася на важелі античності, її принципи. Значення шумпетерівської теорії демократії. Індивідуалістичні концепції сучасності.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 07.08.2012Політичний зміст демократії. Доктрина ліберальної демократії, її універсальність. Чи була пролетарська демократія?. Новітні концепції демократії. Законодавче конституювання відповідних інститутів демократії.
реферат [26,9 K], добавлен 29.08.2007Форми електронних механізмів прямої демократії. Дослідження проблем впровадження е-демократії та е-урядування. Вирішення проблем впровадження електронних механізмів прямої демократії в Україні. Перебудова роботи держапарату на базі цифрових технологій.
курсовая работа [6,1 M], добавлен 25.05.2019Різноманітність тлумачень демократії згруповані у декілька традиційних теорій демократії. Основні принципи демократії та їх сутність. Демократичні процедури: вибори, референдуми, плебісцити. Характеристика демократичної влади в різних аспектах.
реферат [23,1 K], добавлен 13.06.2010Моделі демократичних трансформацій сучасних недемократичних режимів у напрямі до демократії. Основні стадії демократичного переходу. Особливості та перспективи демократичного переходу в Україні. Фаза демократизації. Теорія консолідованої демократії.
реферат [22,5 K], добавлен 28.01.2009Демократія і народовладдя як нерозривно пов'язані сторони державності. Ознаки демократії, що характеризують її як форму організації і здійснення державної (політичної) влади народу. Демократія як загальнолюдська цінність. Функції і принципи демократії.
реферат [27,6 K], добавлен 21.01.2011Основне значення поняття "демократія", походження й тлумачення, історичний підхід до дослідження цього соціального явища, з'ясування його сутності й природи в класичних теоріях, різноманітність форм. Основні позиції марксистської концепції демократії.
реферат [23,3 K], добавлен 10.03.2010Особливості становлення ринкових інститутів і демократії в Україні у перехідний період. Зв'язок сучасної демократії з боротьбою партій за владу. Тактика МВФ щодо України. Значення проблеми соціальної справедливості для країн с перехідним типом економіки.
реферат [25,2 K], добавлен 10.03.2010Багатоманітність - головна властивість демократії. Багатоманітність національностей. Феномен націоналізму. Проблема сумісності націоналізму і демократії. Державно-політичні проблеми за умов національної багатоманітності. Національно-культурна автономія.
реферат [36,1 K], добавлен 28.01.2009Поняття демократії, умови її існування в суспільстві. Головні цінності демократії, переваги як політичного устрою. Політична діяльність та участь громадян в управлінні суспільством. Вибори як один з інструментів демократії. Організація влади в Україні.
презентация [2,6 M], добавлен 21.05.2013Аналіз поняття демократії - форми державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють державу. Форми і моделі демократії.
реферат [31,5 K], добавлен 26.12.2010Демократія як відображення розмаїття життєдіяльності людей у конкретних соціально-економічних умовах, категорія форми та змісту влади. Співвідношення та взаємозв'язок свободи і рівності. Залежність демократії від добробуту і стабільності суспільства.
реферат [22,2 K], добавлен 10.03.2010Поняття та сутність демократії як форми державного правління народу, вибраного народом і для народу. Взаємозв’язок нормативних і емпіричних означень демократії, її характерні риси. Особливості державних форм правління в Іраку, вплив релігійних цінностей.
реферат [18,9 K], добавлен 05.12.2010Сучасні демократичні держави. Політична організація влади народу. Законність як режим суспільно-політичного життя. Функції і принципи демократії. Виборність органів держави і постійний контакт із ними населення. Проведення референдуму в Україні.
лекция [30,3 K], добавлен 21.12.2010- Політологічно-правові концепції 70-х років ХХ ст. у контексті розвитку теорії електронної демократії
Основні підходи до формування ідей, що стали підґрунтям появи концепції електронної демократії, як нової форми політико-правового режиму форми держави. Особливості діяльності видатних мислителів, що формували уявлення про інформаційне суспільство.
статья [32,4 K], добавлен 19.09.2017
