Розвиток міграційних процесів в умовах трансформації міжнародних відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток міграційних процесів в умовах трансформації міжнародних відносин

Наталія Сергіївна Мамонтенко

к.е.н., доцент кафедри, Національний університет "Одеська політехніка"

У статті розглянуто розвиток міграційних процесів на фоні трансформації міжнародних відносин та наслідків які утворились в умовах глобалізації. Доведено, що проблеми глобальної трансформації стають більш актуальними, впливаючи на міграційні та соціальні процеси. Країни, які раніше не були привабливими точками міграції, тепер стають активними учасниками міграційних процесів. Цей феномен створює нові можливості та виклики в управлінні міграційними процесами для міжнародних організацій. Крім того, глобальна міграція впливає на демографічний склад країн які розвиваються, зокрема на зміну співвідношення молодого та старого населення, народжуваності та смертності. Міграція може змінити чисельність і склад населення та мати значні соціальні та економічні наслідки.

Ключові слова: міграційний процес, трансформація, демографічний стан, міграційний потік, управління міграцією

Nataliia MAMONTENKO

DEVELOPMENT OF MIGRATION PROCESSES IN THE CONTEXT OF TRANSFORMATION OF INTERNATIONAL RELATIONS

Introduction. The practical study of migration trends in the modern global economy and the increase in the movement ofpeople has become a key area of research. This subject requires reliable theoretical and methodological support due to the rapid pace of change and the ever-changing socio-economic landscape, as well as the challenges of transforming global relations. In fact, migration processes have always been an integral part of international relations, but the conditions and context of their development are constantly changing. Transformations in international relations caused by political, economic, social, and environmental factors have a particular impact on the direction of migration processes. Therefore, it is necessary to reassess existing approaches to global migration policy, taking into account their impact on the socio-economic development of countries with different socio-economic systems.

ВСТУП

Практичне вивчення тенденцій міграційного процесу в сучасній глобальній економіці та збільшення переміщення людей, стали ключовим напрямом наукових досліджень. Цей предмет потребує надійної теоретичної та методологічної підтримки через швидкі темпи змін і постійно мінливий соціально-економічний ландшафт та виклики трансформації глобальних відносин.

Насправді міграційні процеси завжди були невід'ємною частиною міжнародних відносин, але умови та контекст їхнього розвитку постійно змінюються. Трансформації в міжнародних відносинах, спричинені політичними, економічними, соціальними, екологічними чинниками, особливо впливають на характер спрямованість міграційних процесів. Отже, необхідно переоцінити наявні підходи до глобальної міграційної політики, враховуючи їх вплив на соціально-економічний розвиток країн із різноманітними соціально-економічними системами.

Розвитку міграційних процесів в умовах трансформації міжнародних відносин присвячено дослідження таких вчених, як Н. Черненко, О.С. Воронко, О. Баєва, О. Пищуліна, В. Юрчишин та багато інших. Однак вони неповною мірою охоплювали проблеми глобальної трансформації міжнародних відносин пов'язаних з реформацією міграційного процесу.

МЕТА дослідження - визначення концептуально нових підходів до міграційних процесів, а також розкриття трансформаційних процесів в міжнародних економічних відносинах.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження ґрунтується на фундаментальних положеннях сучасної економічної науки та міжнародної економіки, що становлять його методологічну основу. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: методи індукції та дедукції, логічний метод, метод наукової абстракції, системний підхід, аналіз. Всі методи, які біли перераховані, дають можливість виділити особливості міграційних процесів в умовах трансформації міжнародних відносин.

РЕЗУЛЬТАТИ

Міграційні процеси є світовим суспільним явищем, яке отримало новий поштовх до розвитку та посилення під впливом процесів інтеграції та глобалізації. У світі іє безліч видів міграції, з яких найпоширенішими є трудова. Міжнародна організація з міграції залежно від тенденцій міграції групує усі країни світу за трьома основними напрямами: країни-донори (країни походження емігрантів); країни проміжної дислокації (транзитні країни) та країни-реципієнти (країни, що приймають іммігрантів до себе) [5].

Міграцію можна визначити як переміщення через міжнародні кордони з місця проживання або в межах держави проживання. Міграцію можна розглядати з різних поглядів як у позитивному сенсі (переїзд у пошуках нової роботи або кращих умов життя), так і в негативному (втеча від політичних репресій, конфліктів, насильства, стихійних лих або порушень прав людини). В принципі міграція передбачає значні зміни в культурних структурах як мігранта, так і країни приймача [1].

В останні роки міжнародні відносини між країнами почали загострюватись на фоні зростання протиріч в глобальному вимірі. Основною причиною цього феномену є наближення системної кризи, яка викликана пе- ренакопиченням капіталу [3]. Цей феномен характеризується тим що, розширене відтворення капіталу впирається в межі зростання. Так, констатується те, що глобальні відносини починають входити в затяжний процес реформування міжнародних відносин.

Фактичними ознаками початку трансформації міжнародних відносин є воєнний конфлікт в Україні та Ізраїлі [2]. З початком трансформації виникає проблема міграційного процесу, який є масовим, котрий несе за собою низку позитивних і негативних чинників. Позитивним є те що міграція сприяє:

1. Економічному розвитку. Забезпечує додаткову робочу силу в непопулярних секторах, наприклад аграрний, що сприяє збільшенню виробництва та стимулює економіку. Також постають як в ролі інвестицій інтелектуального капіталу.

2. Розвиток людських ресурсів. Міграція може сприяти обміну знаннями та навичками між країнами. Мігранти часто привозять з собою нові ідеї, технології та культурні підходи, що сприяють інноваціям та розвитку.

3. Демографічне оновлення. Міграція може допомогти збалансувати демографічні тренди в країнах, де спостерігається старіння населення або зменшення рівня народжуваності. Прибуття молодого і працездатного населення може збільшити рівень економічного активізму та сприяти стабільності.

4. Міжкультурний обмін. Міграція створює можливості для міжкультурного обміну та розуміння. Взаємодія між різними культурами може сприяти толерантності, відкритості та розвитку глобальної спільноти.

5. Гуманітарні вигоди. Міграція може бути шляхом для людей, щоб уникнути переслідування, війни, природних катастроф або інших негативних ситуацій у своїх країнах походження. Держава може надати їм захист, безпеку та можливість нового початку.

Ці позитивні чинники варто враховувати при формулюванні політики міграції, щоб максимізувати їх вигоди для всіх сторін і забезпечити баланс між різними інтересами.

Міграція також може мати негативні наслідки як для країн походження, так і для країн прийому. Ось деякі з них:

1. Економічні втрати: В окремих випадках міграція може викликати втрати для країн походження, оскільки вони втрачають робочий клас та фахівців, які можуть бути ключовими для їх економічного розвитку. Це явище, що відоме як «експорт мозків», може призводити до зменшення потенціалу для економічного зростання та інновацій.

2. Соціальні напруги: Масова міграція може створювати соціальні напруги в країнах прийому, особливо якщо вона супроводжується проблемами інтеграції та конфліктами між мігрантами та місцевим населенням. Це може призвести до розколу в суспільстві та зростання ксенофобії та расизму.

3. Нерівність і експлуатація: Міграція часто стає наслідком нерівності в розподілі багатства та може призводити до експлуатації мігрантів як недокументо- ваних працівників або до використання їх низького статусу для зниження вартості робочої сили.

4. Негативний вплив на середовище: Зростання населення внаслідок міграції може призвести до негативного впливу на середовище, такий як забруднення повітря та води, деградація природних екосистем та збільшення використання ресурсів.

5. Гуманітарні кризи: Масова міграція може призвести до гуманітарних криз, зокрема коли мігранти стикаються з переслідуванням, насильством, війною або природними катастрофами.

Враховуючи ці негативні чинники, важливо розробляти політику міграції, яка враховує потреби та інтереси всіх сторін, сприяє соціальній та економічній інтеграції мігрантів та забезпечує захист їх прав та гідне ставлення до мігрантів.

Отже, проаналізовано основні наслідки міграційного процесу для країн-донорів, а також наслідки міграційного процесу для проміжних країн, що розвиваються, та країн, що відправляють мігрантів. Наприклад, для країн- донорів міграційний процес має такі наслідки позитивні та негативні соціально-економічні та демографічні наслідки. Однак з огляду на необхідність економічного зростання в країнах-донорах, міграційний процес має лише короткострокові позитивні наслідки. Позитивні наслідки міграційного процесу для країн які розвинуті мають переважно політичний характер і сприяють розвитку міждержавних відносин. Міграційний процес для приймаючих країн мають сприятливі економічні та демографічні наслідки. Вони також можуть спричинити або посилити негативні соціальні, історичні та культурні наслідки.

Постає питання до реформування міграційних процесів, виражене в обмеженні кількості приймання країнами мігрантів, для забезпечення національних інтересів. Також можуть бути створені нові умови прийняття, тобто нові правила перебування мігрантів. Міграція в країну, яка приймає, - це добрий процес до того моменту як він не почав бути збитковим. Коли глобальний світ знаходиться на межі кризи, у разі з реформуванням міграційного потоку це може завдавати додаткові збитки на державний бюджет країни приймача мігрантів, тому це питання є актуальним у трансформації глобального світу.

Масова міграція також може спричинити напруженість у сфері продовольчої безпеки. Наприклад, підвищений попит на певні харчові продукти може спричинити тиск на ланцюги постачання і призвести до зростання цін на деякі продукти. Крім того, мігранти можуть мати інші харчові звички та культурні уподобання, що може вплинути на попит на певні види продовольства та потребу в інших методах вирощування та перероблення.

В умовах соціально-економічної нестабільності модель середовища розвитку міграційного процесу має будуватися на основі нарощування потенціалу інтелектуально-кадрової та економічної безпеки, обґрунтування пріоритетів розвитку національної економіки в умовах обмеженості ресурсів. Методологічні оцінювання середовища розвитку міграційного процесу мають визначати не лише рівень виштовхування населення за кордон та залучення мігрантів до країни призначення, а й оптимальне стримування трудової та освітньої міграції [4].

ВИСНОВКИ

Отже, на глобальній арені відбувається процес трансформації міжнародних економічних відносин, причиною яких є наближення системної кризи, яка викликана пе- ренакопиченням капіталу. Цей феномен торкається кожної країни світу. У процесі глобальної трансформації, для збереження відносин між країнами, потрібно реформувати систему міграційного забезпечення.

Важливо, щоб міграційна політика регулювалася на міжнародному рівні, щоб кожна держава могла контролювати своє населення, ринок праці та підтримувати свою економіку. А також забезпечила права іноземних робітників: умови праці, заробітна плата, соціальний захист, медичне страхування.

Перспективою подальших досліджень є статистичний аналіз кількості мігрантів, їх вплив на економіки країн які приймають. Це включає аналіз впливу міграції на ринок праці, економічний зріст та розподіл багатства, соціокультурний вплив, політичні наслідки, безпекові аспекти, технологічні інновації.

Список використаних джерел

1. Черненко Н. Міграційні процеси в умовах війни: шляхи розв'язання проблем. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2023. № 16. С. 229-235.

2. Воронко О.С. Вплив глобалізації на міжнародну міграцію робочої сили. ВісникЛТЕУ. Економічні науки.2023. №73. С. 69-72.

3. Баєва О. Причини та наслідки інтелектуальної міграції людського капіталу. Економіка та суспільство. 2023. № 52. URL: https://doi.org/10.32782/10.32782/2524-0072/2023-52-13

4. Пищуліна О., Юрчишин В. Міграційні прояви та впливи - уроки для України. Аналітична доповідь. Центр Разумкова. 2023. С. 3-5.

5. International migration report highlights 2019. URL: https://www.un.org/development/desa/pd/sites/

References

1. Chernenko N. Migration processes in times of war: ways to solve problems. Tavrian Scientific Bulletin. Series: Economics. 2023. Vol.16, pp. 229-235 [in Ukrainian].

2. Voronko O.S. The impact of globalisation on international labour migration. Bulletin of LTEU. Economic sciences. 2023. Vol. 73, pp. 69-72 [in Ukrainian].

3. Baieva, O. Causes and conse-quences of intellectual migration of human capital. Economy and society. 2023. Vol. 52. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-13 (accessed March 7, 2024) [in Ukrainian].

4. Ptshchulina O., Yurchyshyn V. Migration manifestations and impacts - lessons for Ukraine. Analytical report. Razumkov Centre. 2023. pp. 3-5. [in Ukrainian].

5. International migration report highlights 2019. URL: https://www.un.org/development/desa/pd/sites/