Основні напрямки та інструменти модернізації політики ЄС у безпековій сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізький національний університет

Основні напрямки та інструменти модернізації політики ЄС у безпековій сфері

Хорішко Лілія Сергіївна, доктор політичних наук, професор кафедри політології

Анотація

Динамічні зміни безпекового середовища, спровоковані наростанням конфліктогенного потенціалу в міжнародних відносинах, ставлять під загрозу стабільність і порядок функціонування світової спільноти на засадах свободи та демократії. Це активізує європейський політичний дискурс щодо підвищення рівня суб'єктності та стійкості ЄС у протидії загрозам у сфері безпеки та оборони. Йдеться про посилення колективної відповідальності держав-членів ЄС щодо захисту ключових європейських інтересів і цінностей. Президент Єврокомісії У. фон дер Ляєн та Високий представник із закордонних справ і політики безпеки Ж. Боррель актуалізують питання щодо стратегічних напрямків та інструментів модернізації безпекової політики на порядку денному, демонструючи прагнення ЄС до лідерства на глобальному рівні. ЄС прийнято ряд стратегічних документів, спрямованих на визначення ключових принципів формування європейського безпекового середовища в умовах глобальних викликів сучасності. Ключові пріоритети у сфері безпеки та оборони, серед яких синхронізація зусиль, інвестування, безпека, партнерство, визначено у Стратегічному компасі. Сприяти реалізації вказаних пріоритетів мають Європейська оборонна стратегія (EDIS) та Європейська програма оборонної промисловості (EDIP). Значна увага приділена пошуку можливостей синхронізації зусиль і діяльності держав-членів у сфері безпеки та оборони. До ключових інструментів модернізації політики у сфері безпеки та оборони віднесено - посилення закупівельної спроможності європейської оборонної промисловості, збільшення потужностей виробництва боєприпасів, продаж продукції оборонного призначення, зміцнення глобального партнерства.

Ключові слова: безпека, міжнародна політика, модернізація політики, політичний діалог і партнерство, політичне лідерство, порядок денний.

Abstract

Khorishko Liliia Serhiivna, Doctor of Political Sciences, Professor of the Department of Political Science, Zaporizhzhia National University

MAIN DIRECTIONS AND TOOLS FOR MODERNIZATION THE EU SECURITY POLICY

Dynamic changes in the security environment, provoked by the growth of conflict potential in international relations, threaten the stability and order of the world community's functioning on the basis of freedom and democracy. This will intensify the European political discourse on increasing the EU's subjectivity and resilience in countering security and defense threats. It is about strengthening the collective responsibility of EU member states to protect key European interests and values. President of the European Commission U. von der Leyen and High Representative for Foreign Affairs and Security Policy J. Borrell put the issue of strategic directions and tools for modernizing security policy on the agenda, demonstrating the EU's desire for global leadership. The update of security issues shows readiness to carry out systemic modernization of security and defense policy. The EU has adopted a number of strategic documents aimed at defining the key principles of the European security environment in the context of global challenges. Key priorities in the field of security and defense, including synchronization of efforts, investment, security, and partnership, are defined in the Strategic Compass. The European Defense Strategy (EDIS) and the European Defense Industry Program (EDIP) should contribute to the implementation of these priorities. Considerable attention is paid to finding opportunities to synchronize the efforts and activities of member states in the field of security and defense. The key tools for modernizing security and defense policy include strengthening the purchasing power of the European defense industry, increasing ammunition production capacity, selling defense products, and strengthening global partnerships.

Key words: security, international policy, policy modernization, political dialogue and partnership, political leadership, agenda.

Постановка проблеми

В умовах сучасної політичної дійсності зростає рівень деструктивного впливу на регіональну та глобальну безпеку, що ставить під загрозу стабільність і порядок функціонування світової спільноти на засадах свободи, демократії та дотримання принципів міжнародного права. Відтак для сучасних суб'єктів політики відкритим є питання щодо конструювання нових смислів у розумінні безпекової політики та визначенні адекватних сучасним викликам засобів її реалізації. Особливої актуальності питання модернізації політики у сфері безпеки та оборони набуває для ЄС у контексті підвищення рівня суб'єктності у захисті своїх інтересів, цінностей та реалізації лідерського потенціалу на глобальному рівні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика функціонування безпекових інституцій ЄС в умовах глобальних викликів сучасності представлена у наукових розвідках А. Каляєва, Т. Подорожної, О. Шаповал. Перспективи та ймовірні загрози у безпековій сфері ЄС окреслені у наукових роботах А. Гудзь Я. Завади, В. Павленко. Водночас питання модернізації політики ЄС у безпековій сфері набуває все більшої актуальності у контексті пошуку нових інструментів протидії сучасним загрозам, а тому потребує розширення наукових розвідок.

Мета статті - дослідити основні напрямки та інструменти модернізації політики ЄС у безпековій сфері в умовах сучасної політичної дійсності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Забезпечення стійкості функціонування в умовах глобальних викликів сьогодення - ключове питання порядку денного ЄС. Провідні очільники ЄС демонструють політичне лідерство в актуалізації політичного дискурсу щодо безпекової політики та можливостей її модернізації. Виступаючи на конференції послів ЄС, Президент Єврокомісії У. фон дер Ляєн акцентувала увагу присутніх на посиленні конфліктогенного потенціалу у міжнародних відносинах, що вимагає від Європи стратегічного мислення й активізації зовнішньополітичної діяльності [1]. Повномасштабне російське вторгнення в Україну не тільки актуалізувало питання розширення можливостей ЄС у протидії загрозам у сфері безпеки та оборони, але й синхронізувало зусилля держав -членів у наданні політичної, економічної та військово-технічної підтримки українському народу в боротьбі за відновлення територіальної цілісності та суверенітету. Наголошено на важливості процесу євроінтеграції України як провідного інструменту забезпечення довгострокової безпеки європейського континенту в цілому.

Виступаючи на пленарному засіданні Європарламенту У. фон дер Ляєн зазначила, що війна є ймовірним ризиком стійкості функціонування ЄС, а тому держави-члени мають активізувати зусилля задля модернізації ОПК та упровадження технологічних інновацій у сфері безпеки [2]. Наголошено на тому, що стійкість європейської архітектури безпеки залежить від політичної волі та швидкої синхронізації зусиль європейської спільноти у протидії сучасним загрозам. Передусім, йдеться про повномасштабне російське вторгнення в Україну, посилення авторитарних тенденцій й агресивної економічної конкуренції.

На Європейському саміті з оборони та безпеки Президент Єврокомісії окреслила ключові пріоритети забезпечення стійкості ЄС, серед яких - готовність, інвестиції, партнерство [3]. По-перше, сучасні геополітичні ризики визнано загрозою для реалізації політики як на національному, так і наднаціональному рівнях, що вимагає системного підходу до їх аналізу та готовності до синхронізації зусиль і дій держав-членів. По-друге, комплексне інвестування у сферу безпеки та оборони розглядається як ключовий інструмент модернізації ОПК держав -членів ЄС у контексті підвищення рівня інноваційності та технологічності процесів виробництва сучасних засобів протидії загрозам, що розширить можливості оперативної сумісності збройних сил. По-третє, політичний діалог і партнерство з НАТО та іншими стейкхолдерами визнано ключовим фактором забезпечення європейського суверенітету та готовності нести колективну відповідальність у сфері безпеки та оборони. безпековий конфліктогенний оборона

Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Ж. Боррель вважає, що російська агресія й імперські амбіції керівництва держави є великою стратегічною загрозою для сталого розвитку європейського співтовариства. Швидкість і результативність спільних зусиль у наданні, насамперед, військової допомоги Силам оборони України - це інвестиції у майбутню безпеку ЄС. Ефективність реагування ЄС на вказану загрозу залежить від здатності держав-членів синхронізувати зусилля у сфері безпеки та оборони [4]. У цьому контексті перед європейською спільнотою постає ряд завдань: 1) зміна підходів до процесу прийняття стратегічних рішень задля усунення впливу третіх сторін; 2) технологічно-інноваційна модернізація ОПК; 3) розширення ініціативи як на рівні ЄС, так і окремих держав-членів у наданні допомоги Україні в боротьбі проти російської агресії.

Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки, Ж. Боррель акцентував увагу на трьох складових геополітичного порядку денного, які формують безпекові виклики для ЄС [5]. Йдеться про війну в Україні, ситуацію на Близькому Сході, взаємовідносини з країнами Глобального Півдня. Високим представником ЄС також окреслено ряд першочергових заходів у сфері безпеки та оборони - переосмислення стратегічних підходів у безпековій сфері, модернізація ОПК, розширення функціоналу оборонних інституцій, активізація партнерства зі стейкхолдерами. Акцентовано увагу на потребі підвищення рівня суб'єктності держав-членів ЄС у забезпеченні обороноздатності задля покращення взаємодії та швидкості реагування на виклики сьогодення.

Актуалізація безпекових питань очільниками ЄС свідчить про готовність здійснювати системну модернізацію політики у сфері безпеки та оборони. Ключові пріоритети модернізаційної політики викладені у Стратегічному компасі [6]. По-перше, акцентовано увагу на потребі синхронізації зусиль у проведенні багатоцільових військових навчань з метою формування навичок швидкого реагування на виклики, розширення спектру діяльності військових і цивільних місій, розробці алгоритму використання Європейського фонду миру для підтримки партнерів. По-друге, наголошено на необхідності збільшення видатків на оборону й активізації залучення інвестицій у розвиток оборонних технологічних інновацій з метою посилення безпекової стійкості. По -третє, до першочергових заходів у сфері безпеки віднесено посилення розвідувальних спроможностей, утворення групи швидкого реагування на гібридні загрози, упровадження нових технологій протидії кіберзагрозам. По-четверте, наголошено на потребі поглиблення політичного діалогу та двостороннього партнерства у сфері безпеки та оборони з метою розширення можливостей європейської спільноти в реагуванні на сучасні глобальні виклики та загрози.

У цьому контексті прийнято Європейську оборонну стратегію (EDIS) та Європейську програму оборонної промисловості (EDIP), які мають розширити ресурсний потенціал ЄС у реалізації вказаних пріоритетів.

EDIS окреслює ключові напрямки розвитку оборонної політики ЄС до 2035 року, акцентуючи увагу на поглибленні співпраці держав-членів та інших стейкхолдерів, розширенні можливостей швидкого реагування оборонної промисловості на ймовірні загрози, упровадженні культури оборонної готовності [7]. Привертає увагу готовність ЄС реалізовувати стратегічні проєкти, серед яких - формування спільної європейської протиповітряної та протиракетної оборони, розвиток мереж кіберзахисту «Space Domain Awareness», а також морських і підводних засобів захисту. Не менш важливою є ініціатива щодо розробки й упровадження конкретних заходів, спрямованих на пом'якшення негативного сприйняття оборонної промисловості серед молоді. Залучення її ресурсного потенціалу до інноваційно-технологічного розвитку та модернізації ОПК європейських країн розглядається як фактор зниження ризиків дефіциту трудових ресурсів і забезпечення довгострокової конкурентоспроможності у безпековій сфері. У цьому контексті розширено напрямки співпраці з Європейським коледжем з безпеки та оборони.

Водночас EDIP - це планування конкретних заходів щодо реалізації оборонної стратегії [8]. Йдеться про виділення 1.5 млрд євро з бюджету ЄС протягом 2025-2027 років на оборонні потреби. Серед ключових заходів можна виокремити: 1) підвищення рівня ефективності та швидкості виробництва продукції національних ОПК у тому числі за рахунок перепрофілювання цивільних виробничих ліній; 2) розширення логістичних маршрутів придбання та постачання продукції оборонного призначення; 3) сприяння підвищенню рівня безпечності існуючих логістичних зв'язків та прогнозування потенційних загроз з метою розробки додаткових маршрутів.

ЄС акцентує увагу на декількох інструментах оптимізації політики у сфері безпеки та оборони. По-перше, EDIRPA (посилення закупівельної спроможності європейської оборонної промисловості, 500 млн євро), що передбачає підтримку діяльності консорціумів з виробництва оборонної продукції та зміцнення ОПК країн -членів через спільні закупівлі [9]. По-друге ASAP (підтримка виробництва боєприпасів, 500 млн євро), метою якого є збільшення потужностей виробництва боєприпасів для поповнення їх дефіциту на складах держав-членів і розширення можливостей постачання оборонної продукції для задоволення потреб України у боротьбі з державою-агресором [8]. По-третє, з 2028 року заплановано упровадження спеціального механізм продажу європейської продукції оборонного призначення. В його основі - формування каталогу оборонної продукції, секторальне інвестування виробництва, спрощення закупівельної процедури для стейкхолдерів [10]. По-четверте, зміцнення глобального партнерства в сфері безпеки та оборони. Одним із ключових напрямків визнано участь у забезпеченні глобальної морської безпеки. Свідченням цього є ряд військово-морських операцій, що тривають під егідою ЄС: 1) ASPIDES - захист комерційних суден у Червоному морі та Перській затоці; 2) IRINI - забезпечує виконання Резолюції РБ ООН про ембарго на постачання зброї Лівії у Середземному морі; 3) ATALANTA - сприяння морській безпеці в північно-західній частині Індійського океану [11]. Вказані інструменти спрямовані на координацію зусиль держав-членів ЄС у реалізації цілей та завдань Європейської оборонної стратегії.

Отже, ЄС активно здійснює модернізацію політики у сфері безпеки та оборони, прагнучи забезпечити стійкість функціонування й адекватне реагування на глобальні виклики сьогодення. Свідченням цього є включеність даного питання очільниками ЄС до порядку денного. До ключових пріоритетів модернізаційної політики віднесено синхронізацію зусиль держав-членів ЄС, інвестування в технологізацію та розвиток ОПК, розширення можливостей протидії глобальним загрозам. Активно розробляються та вдосконалюються інструменти забезпечення ефективності модернізаційної політики у сфері безпеки та оборони.

Література

1. Speech by President von der Leyen at the EU Ambassadors Conference 2023.

2. Speech by President von der Leyen at the European Parliament Plenary on strengthening European defence in a volatile geopolitical landscape.

3. Keynote speech by President von der Leyen at the European Defence and Security Summit.

4. Borrell J. Europe between two wars.

5. Munich Security Conference: High Representative Josep Borrell on the new geopolitical agenda.

6. Strategic compass for security and defence.

7. A new European Defence Industrial Strategy: Achieving EU readiness through a responsive and resilient European Defence Industry.

8. The European Defence Industry Programme (EDIP). URL: https://defence-industry- space.ec.europa.eu/eu-defence-industry/edip-future-defence_en (last accessed: 16.04.2024).

9. European Commission proposes €500 million instrument for common defence procurement - EDIRPA.

10. The Act in Support of Ammunition Production (ASAP) at a glance.

11. Borrell J. Europe's Demosthenes moment: putting defence at the centre of EU policies.

References

1. Speech by President von der Leyen at the EU Ambassadors Conference (2023).

2. Speech by President von der Leyen at the European Parliament Plenary on strengthening European defence in a volatile geopolitical landscape (2024).

3. Keynote speech by President von der Leyen at the European Defence and Security Summit (2024).

4. Borrell J. (2024). Europe between two wars.

5. Munich Security Conference: High Representative Josep Borrell on the new geopolitical agenda (2024)

6. Strategic compass for security and defence (2022).

7. A new European Defence Industrial Strategy: Achieving EU readiness through a responsive and resilient European Defence Industry (2024).

8. The European Defence Industry Programme (EDIP) (2024).

9. European Commission proposes €500 million instrument for common defence procurement - EDIRPA (2024).

10. The Act in Support of Ammunition Production (ASAP) at a glance (2024).

11. Borrell J. (2024). Europe's Demosthenes moment: putting defence at the centre of EU policies.

Размещено на Allbest.ru