Фактори, які впливають на електоральну поведінку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

Фактори, які впливають на електоральну поведінку

Ірина Анатоліївна Фарафонова

Керівник юридично-психологічного

Центру ХОСОУ, аспірантка кафедри філософії

Анотація

Автор у публікації досліджує тему публікації, характеризує проблему яка виникає під час виборів та аналізує фактори які впливають на електорат. У даної статті розглянуті фактори, які впливають на електоральну поведінку. Важливими внутрішніми факторами є особистісні мотиви та цінності людини, які впливають на електоральну поведінку. Зовнішніми факторами є різні показники, такі як демографічний показник, територія проведення виборів, вік виборця, програма політичної партії кандидата та інше. Метою дослідження є аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на електоральну поведінку.

Наукова новизна. Узагальнено існуючі теоретичні концепції та підходи і уточнено поняття «внутрішніх та зовнішніх факторів» які впливають на «електоральну поведінку». Досліджено, що аналіз формування філософської та правової думки розглядає різні підходи досліджень у даній темі та показує різні прояви активності електорату, на яку впливають внутрішні та зовнішні фактори. Розроблено, що для вивчення активності громадянина у політичної участі людини є потреби та мотиви виборця, які показують мотиваційний підхід Виявлено, що найпоширенішою формою такої участі є електоральна поведінка, а саме - участь повнолітніх громадян у виборах. Встановлено, що електоральна поведінка розглядається з виявлення внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на виборця. Важливими внутрішніми факторами є особистісні мотиви та цінності людини, які впливають на електоральну поведінку. Зовнішніми факторами є демографічний показник, територія, вік, програма політичної партії та інше.

Ключові слова: електорат, фактори внутрішні, фактори зовнішні, мотиви, активність електорату, політичний процес, вибори, суспільство, виборець, громадянин.

Irina Farafonova Head of the Legal and Psychological Center of HOSOU, PhD student at the Department of Philosophy, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute»

Factors that involve electoral behavior

Abstract

The author of the publication explores the topic of the publication, characterizes the problem that arises at the time of elections and analyzes the factors that influence the electorate. This article examines the factors that influence electoral behavior. Important internal factors include the specific motives and values of a person, which influence electoral behavior. External factors include various indicators, such as demographic indicators, the territory of the elections, the election year, the program of the political party of the candidate, etc. The research method is the analysis of internal and external factors that influence electoral behavior.

Scientific novelty. The main theoretical concepts and approaches are clarified and the concept of “internal and external factors” that influence “electoral behavior” is clarified. It has been observed that the analysis of the formation ofphilosophical and legal thought examines different approaches to this topic and shows the different manifestations of activity in the electorate, as internal and external factors come into play. It has been revealed that in order to instill the activity of a citizen in the political participation ofpeople, they need the motives of the choice, which show a motivational approach. It has been revealed that the broadest form of such participation is electoral behavior, and itself - educational There are full-time citizens in the elections. It has been established that electoral behavior is determined by internal and external factors that influence the voter. Important internal factors include the specific motives and values of a person, which influence electoral behavior. External factors include demographics, territory, age, political party program, etc.

Key words: electorate, internal factors, external factors, motives, activity in the electorate, political process, elections, marriage, elector, citizen.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному суспільстві проблемою дослідження у філософії виникає вивчення факторів, які впливають на електоральну поведінку. Філософія допомагає дослідити загальні, теоретичні, фундаментальні проблеми, які зв'язані з поведінкою людини, її буттям, потребами, мотивами. свідомістю, пізнанням, мораллю, цінностями тощо. До проблеми електоральної поведінки входить аналіз поведінки електорату під час виборів, яка розглядається як з виявлення внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на виборця. Філософія політики приділяє увагу до дослідження філософів, політологів, соціологів до тематики різних форм політичної участі електорату, що свідчать дослідження, які присвячені цій темі. Недостатньо описані фактори, які впливають на електорат. Науковці описують політичну активність громадян, електоральну поведінку і політичну активність людини. Політична поведінка виборця проявляється у різних елементах та факторах, які впливають та підтримують політичну систему та виявляються у групах у сфері політики. Цей феномен проявляється в активній поведінки громадян. Фактори впливають на активність електорату, яка проявляється від абсентеїзму, як повного неприйняття політичних дій кандидатів та партій до їх активній участі у політичному процесі під час виборів. Звісно, форми політичної поведінки зовсім не рівнозначні у якісних відносинах. Одні з них займають дуже скромне місце у політичній практиці та представлені поодинокими акціями, тоді як інші надзвичайно розвинені та серйозно впливають на перебіг подій. Розвиненість чи нерозвиненість кожної з цих конкретних форм поведінки є показниками, якими можна будувати висновки про політичну систему загалом.

Огляд останніх досліджень. Вказана проблематика практично завжди знаходилася в полі уваги дослідників філософії, політології, соціології, культури. Серед досліджень з цієї теми слід вказати вчених, які займались політичними процесами, та виявлений ними вплив політичних ідей на громадян. Вчені, які займались факторами, які впливали на електоральну поведінку: Васильєва Ю.А. займалась поведінкою електората [Васильєва 2005], дослідниця Вільчинська І. займалась вивченням політичної мотивації [Вільчин- ська 2010], Дубовик Н.А. вивчав формування масової свідомості та електоральний вибір [Дубовик 2017], Донченко О.П. займалась проблемами філософії права та вивчала методологічну функцію категорії свободи в праві [Донченко 2003]; українська дослідниця, філософ Фарафонова І.А. займалась проблемою впливу філософських, ціннісних установок на мислення виборця [Фарафонова 2021], також вивчала проблеми біхевіоризму - науку про поведінку [Фарафонова 2022], займалась феноменологічним та конституційно - правовим аналізом України [Фарафонова 2022], проблемою впливу філософських, ціннісних установок на мислення виборця [Фарафонова 2021], вивчала підходи до вивчення електоральної поведінки [Фарафоно- ва 2023], та інші дослідники. «Існують різні підходи та фактори в дослідженні електоральної поведінки. «На політичну поведінку громадян впливають зовнішні та внутрішні фактори. Зовнішні фактори, які впливають на поведінку виборця - це політичний режим тоталітаризм чи демократія, правова система держави, територіальна особливість місцевості, екологічний, географічний фактори, вплив ЗМІ, політичної реклами та інші. Внутрішні фактори, які впливають на електорат: соціально-психологічний, особиста ідентифікація з конкретною партією, внутрішні особистісні мотиви, базові, соціальні потреби людини, а також потреба у свободі, незалежності, бажанні отримати бажаний соціальний статус, цінності і переваги, які людина отримує після виборів, раціональний вибір у раціонально-інструментальному підході та інше. Найважливішим фактором активності громадян є його відношення до політики чинної влади і важливість самих виборів для електорату» [Фарафонова 2023].

Зарубіжні дослідники Девід Каттс, Ед- вард Філдхаус, Пітер Джон займались проблемами партій та голосуванням у Великобританії [Cutts, David, Fieldhouse, John 2009]. Науковець Абрахам Маслоу займався теорією людської мотивацією, потреби та мотивації є підходом електоральної поведінки яка збудована на теорії ієрархії потреб людини. Дослідник А. Маслоу розглядає положення, де спочатку задовольняються людиною потреби нижчого рівня та потім потреби вищого рівня. Потреби особистості спонукають людину до різних дій, однак при цьому проявляється мотив при якому може проявлятися різний ступінь активності та мотивація людини є важливим фактором [Maslow 1943], він дослідив «вищи та нижчи» потреби людини [Maslow 1948], займався дослідженням експресивного компонента поведінки [Maslow 1949]. Вчений Дж.Флавелл займався когні- тивним моніторінгом [Flavell 1979]. Багато вчених займались факторами, які впливають на поведінку людини, мотивами, потребами, активністю електорату.

Метою дослідження є аналіз внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на електоральну поведінку. Філософське та правове розуміння електоральної поведінки розглянуто через аналіз формування філософського та правового напрямку, який розглядає різні підходи досліджень у даній темі. У політичній філософії є важливі дослідження з виборів які містять фактори, які впливають на електоральну поведінку. Філософ вивчає потреби суспільства для пошуку та збереження політичного блага які важливі для дослідження елементів у політичної філософії. Для виконання мети дослідження та завдань мети: забезпечення об'єктивності та достовірності наукових результатів були використані загально-наукові та загально-філософськи методи пізнання. Також застосовані принципи: принцип системності, принцип цілісності, принцип самоорганізації, котрі означають, що внутрішні та зовнішні фактори спроможні самостійно впливати на електорат. Для потреб досягнення мети дослідження використано метод філософського аналізу.

Виклад основного матеріалу

Історично у політичної філософії вибори були зв'язані з міфами та релігією, які пояснювали електоральну поведінку методом досліджень філософських уявлень про свободу та детермінізм які мають практичний досвід у наукової та освітньої спільноти. В історії філософської думки розглядається філософія теоретична та практична, які є незалежні та показують міфологію, релігію та впливають на виборців. Діалектика показує політичні вибори як практика та осмислення поведінки людини в нормах і напрямках для досягнення своєї мети. Факторами, які впливають на поведінку є територіальний, віковий, демографічний та інші. Інтересами виборців були критерії - прагнення до збереження історичних національних особливостей, гідне життя. Виборче право формує перевагу виборців, впливає на їх політичну свідомість, вивчає мотиви, ціннісні установки, переваги. Програми парій є критеріям вибору у політичному процесі. Поведінки політичних лідерів та виборців показують відносини між ними. На електоральну поведінку впливають фактори такі як внутрішні, особистісні установки та мотиви виборців. Вони проявляються як потреби людини, які показують шкалу задоволення, такі як членство в політичних партіях, боротьба за владу та систематична опозиційна діяльність. Незадоволення основних потреб проявляється у невдоволенні політикою еліт та держави може проявитися у протестних формах активності громадян, які можуть виражатися у мітингах та інших незадоволеннях влади, проявитися в абсентеїзму та протестної поведінки. При значній розбіжністю між реальністю та результатами після виборів у виборців зростає негативне ставлення до політичних лідерів яке проявляється невдоволенням політичною системою. При цьому невдоволенні виборці закликають маси і набувають у них підтримку. То слідством є протест політичними діями влади у суспільстві і виникають форми протестної електоральної поведінки, яка проявляється масовими заворушеннями, бунтами, мітингами, демонстраціями, пікетами, страйки, сутички. Політична поведінка розглядається від пасивності до активності громадянина і формами участі та політичної поведінки займають протести. Форма протесту поведінці громадян може проявлятися у виді масових акцій, пікетування, страйків, мітингів, демонстрацій. Політичний протест проявляється у рефлексії людини, яка зображена до відкритого негативному відображенні до політичних партій, лідерів, політики держави, а також до елементів держави у політичній системі.

На електоральну поведінку можуть впливати архетипи первісних образів несвідомого. Політична філософія вивчає вибори які є її важливою складовою частиною. При цьому електоральна поведінка та виборча свідомість є одними з аспектів філософського дослідження.

Завдяки філософського методу феноменології вивчається свідомість електорату. Часто обіцянки, імідж політичного лідера і позитивні результати, які гарантують політичні кандидати проявляються позитивним результатом довкілля при виборчому процесі у поведінки виборців. Аналіз понять «політична поведінка» та «політична участь» є важливими факторами для вивчення електоральної поведінки. Теорії, у яких показується аналіз політичної поведінки громадян - це філософська, соціологічна, соціально-психологічна та теорія раціонального вибору. Ці теорії роз'ясняють поведінку громадян і показують їх участь у політичній системі і житті суспільства. Політична поведінка виборця проявляється у різних внутрішніх та зовнішніх факторах, які впливають та підтримують політичну систему та виявляються у групах у сфері політики. Цей феномен проявлений в активності громадян, яке проявляється від абсентеїзму повного неприйняття політичних дій кандидатів та партій та виявляючи активну участь у виборах. Звісно, наведені вище форми політичної поведінки зовсім на рівнозначні як і кількісному, і у якісному відносинах. Одні з них займають дуже скромне місце у політичній практиці та представлені поодинокими акціями, тоді як інші надзвичайно розвинені та серйозно впливають на перебіг подій. Розвиненість чи нерозвиненість кожної з цих конкретних форм поведінки є показниками, якими можна будувати висновки про політичну систему загалом та культури зокрема. Так, з усіх форм політичної активності в політичних системах розвинених країн Заходу виділяється, перш за все, електоральна поведінка.

Вибори часто проявляються двома формами організації: організованою та спонтанною. Коли електоральна поведінка підключає всі прояви активності виборців у сфері політики, то результатом є організовані вибори та поведінку людини при цьому політичному процесі можна назвати, що напрям поведінки має усвідомлений і цілеспрямований характер. Такий напрям поведінки громадян представляє політичну дію коли діють виборці, політичні партії, кандидати. Часто різні індивіди, а також соціальні групи, спільноти мають прояв несвідомої політичної поведінки та мають цілком мотив не завжди усвідомлений. Тому дослідження політичної поведінки представляється дуже актуальною проблематикою, особливо в умовах політичної дійсності, що активно змінюється. Соціальна та економічна політика держави впливає на ресурси виборців, різні напрямки громадян, щоб мати особистісну свободу та незалежність. Політика держави показує фактори які є важливими для активності поведінки електорату на виборах: від підтримання політичних кандидатів, а також до захоплення програмами та біографією лідерів у влади. Важливою складовою є мотив «задовольнення» соціальних та статусних потреб виборця. Важливими внутрішніми факторами виборців є соціальні потреби виборця, які можна віднести до бажання отримати той ресурс, який забезпечить певний, достойний соціальний статус, а також для затвердження особистості, та доступ до тих чи інших ресурсів є. В цілому внутрішні фактори включають різні елементи, норми, цінності, рішення, що приймаються виборцем.

Наукові дослідження аналізують причини активної поведінки громадян, у виді протесту. Розглядається стан виборця, де його політична поведінка показує невдоволення діями політичної влади. Мотивація громадян до участі у протесту виникає, коли проявляється негативне ставлення до влади яке виникає в електорату через розбіжність між реальністю становища та очікуваними результатами після виборів і коли виборці порівнюють колишній рівень життя з сучасним становищем. Це є фактором і результатом економічного підйому, який виник з депресії електорату. Протестна поведінка електорату має форму невдоволення політичним режимом правлячої еліти, яка може проявлятися від протестної активності виборця до апатії, якої є абсентеїзм. При проблемах політичного протесту та абсентеїзму, при вивченні поведінки виборців абсентеїзм та протестна поведінка показують невдоволення діями політичних лідерів та існуючою політичною системою.

Протестні настрої у суспільстві виникають через різні фактори, які проявлені як:

- невіра політичним партіям,

- реформи, які погіршують стан електорату,

- низькі темпи економічного розвитку;

- недовіра громадян до політичної влади, яка існує;

- негативне ставлення до політичного режиму та інше.

Невдоволення громадян політичними процесами у соціумі викликає активність громадян, які показують недовіру до суспільства політичною елітою.

Отже політична поведінка регулюється політичною діяльністю, яка вивчає форми прояви електоральної поведінки і мають слідуючи напрямки рефлексії на дії політичної системи:

1. Участь виборця у політичних партіях та групах підтримки, організаціях підтримки лідера та партії.

2. Рефлексія електорату, реакція на дії політичних лідерів та їх партій.

3. Пряма дія громадянина та участь у партіях як кандидата та члена партії.

4. Виконання громадянина політичних функцій у партіях або особисто.

5. Делегування повноважень громадянина у політичному процесі при виборах та участь у політичних діях, які обумовлюють електоральну поведінку.

Ці політичні дії можуть мати амплітуду активності електорату від високої активності до невисокої активності при виборчому процесі.

Політичні лідери не встигають за запитами громадян покращить умови соціуму та тому виникають протестні настрої. Причинами активізація протестних форм поведінки можуть бути змінення у соціальній та економічній сфері буття людини, зростання податків, цін, втрата звичного соціального статусу, економічний спад та ін. При підвищеній участі виборців існує такий тип електоральної поведінки, як абсентеїзм, який є політичною апатією і проявлений іноді у депресії та ухиленням від участі в політичному житті. Це часто проявляється у втраті інтересу до політики та політичних норм, а іноді у депресії при неможливості, щось змінити у соціумі.

Фактор незадоволення виборців політичним режимом зростає і проявляється негативним становищем у суспільстві. Серед причин абсентеїзму проявлений відсутній інтерес до виборів і до політичного процесу де часто проявлені особисті проблеми та інтереси. Апатія до політичного життя суспільства проявлена через власні проблеми, недовіри до політичних партій та політичних лідерів і зневірою впливати на політичне життя суспільства. Важливо проводити соціологічні опитування, які зможуть проаналізувати конкретні обставини людини та це може дати можливість виявити різні особисті причини, які роз'яснюють причини, через які виборець не зміг відвідати вибори. Безумовно, що політична діяльність охоплює у соціумі будь-яку політичну активність, яка може бути організована та спонтанна і проявлена у сфері політики через свідомість - усвідомлену та неусвідомлену, яка керує поведінкою людини. На політичну поведінку може впливати фактор маніпулювання політичної еліти, за допомогою якої відображаються явища, пов'язані з реагуванням суб'єктів політики на різні ресурси, які проявлені і реалізуються як стимули для виборців. ЗМІ формують фактор зовнішньої емоції громадян та проводять маніпулювання свідомістю виборців та використовують міфи та інші засоби зовнішнього впливу на електорат, у тому числі чутки, які є неофіційною інформацією.

Здійснено, що аналіз дослідження оснований на філософському розумінні вивчення впливу ЗМІ на електоральну поведінку. ЗМІ формують емоції громадян, громадські думки, дії, які притаманні їх цільової аудиторії. ЗМІ приховано маніпулюють свідомістю виборців до створення міфів, потрібного ефекту політичних подій, пошук ворога, насаджування стереотипів для активності або пасивності поведінки електорату. З'ясовано, що засоби масової інформації формують та впливають на соціалізацію людей у суспільстві та трансформують важливі галузі соціуму. Завдяки мас медіа громадяни дізнаються про нові досягнення в галузі науки, філософії, релігії, права, економіки, політики, права.

Висновки

електоральна поведінка

Таким чином, проаналізоване, що при виборах політичні лідери використовують різні фактори та мотиви електорату в конкретних умовах, які відповідають ідеям електорату, виборця або групи людей, партії. Визначено, що на електоральну поведінку впливають внутрішні та зовнішні фактори. К факторам відносять психологічний, соціальний, культурний, духовний та економічний розвиток людини та суспільства. Політична система держави та політики створюють різні соціальні норми як засіб для маніпулювання та вплив на електоральну поведінку громадянина. Підсумовуючи, відзначимо, що, згідно з дослідженнями проаналізовано кількість факторів, що впливають на політичну поведінку виборця. Вивчення їх впливу на електоральну поведінку стає важливим предметом досліджень під час виборів для політичних філософів. соціологів. Описані форми та види електоральної поведінки. Проведено у публікації аналіз понять «електоральна поведінка», «політична участь», «абсентеїзм» та «протестна поведінка»; описані їх форми та види. Наведено огляд різних підходів електоральної поведінки: соціологічної, соціально-психологічної, раціонального вибору. Внутрішні та зовнішні фактори безпосередньо впливають на поведінку виборців.

Бібліографічні посилання

Cutts, D., Fieldhouse E., and Peter, J. (2009). «Is Voting Habit Forming? The Longitudinal Impact of a GOTV Campaign in the UK». Journal of Elections, Public Opinion and Parties, 19(3), 251-263.

Flavell, J.H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive developmental inquiry. American Psychologist, 34(10), 96-101.

Maslow, A.H. (1943). A theory of human motivation, Psychological Review, 50, 370-396.

Maslow, A.H. (1948). “Higher” and “lower” needs. Jour, of Psychology, 25, 433-436.

Maslow, A.H. (1949). The expressive component of behavior. Psychol. Review, 56, 261-272.

Васильєва, Ю.А. (2005). Особливості електоральної поведінки (теоретико-методологічний аналіз).

Політологічний вісник. Зб-к наук. Праць, 18, 386-392.

Вільчинська, І. (2010). Політична мотивація: основні наукові підходи та теорії: монографія. Київ: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.

Донченко, О.П. (2003). Методологічна функція категорії свободи в праві, у: Проблеми філософії права. Т.І. Київ-Чернівці: Рута, 157-158.

Дубовик, Н.А. (2017). Формування масової свідомості та електоральний вибір. S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe: електронний науково-практичний журнал, 2, 24-28. Фарафонова, І.А. (2021). Проблема впливу філософських, ціннісних установок на мислення виборця, у: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції «Філософія в сучасному світі», 19-21 листопада 2021 Харків, 169-171.

Фарафонова, І.А. (2022). Біхевіоризм - наука про поведінку, у: Матеріали XCI Міжнародної науково- практичної iнтернет-конференції «Літні наукові читання - 2022». Рівне, 474-477. Фарафонова, І.А. (2022). Феноменологічний та конституційно - правовий аналіз України, у: Матеріали міжнародного круглого столу «Україна на сучасній геополітичній шахівниці світу: феноменологічний та конституційно-правовий аналіз». Ужгород, С.1П-П4.

Фарафонова, І.А. (2023). Підходи до вивчення електоральної поведінки, у: Філософія в сучасному світі: матеріали 4-їМіжнар. наук.-практ. конф., 17-19 листопада 2023р. Харків, 136-139.

References

Cutts, D., Fieldhouse E., and Peter, J. (2009). «Is Voting Habit Forming? The Longitudinal Impact of a GOTV Campaign in the UK». Journal of Elections, Public Opinion and Parties, 19(3), 251-263.

Donchenko, O.P. (2003). Metodolohichna funktsiia katehorii svobody v pravi [Methodological Function of the Category of Freedom in Law], in: Problemyfilosofiiprava. T.I. Kyiv-Chernivtsi: Ruta, 157-158. (in Ukrainian)

Dubovyk, N.A. (2017). Formuvannia masovoi svidomosti ta elektoralnyi vybir [Formation of mass consciousness and electoral choice]. S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe: elektronnyi naukovo-praktychnyi zhurnal, 2, 24-28. (in Ukrainian)

Farafonova, I.A. (2021). Problema vplyvu filosofskykh, tsinnisnykh ustanovok na myslennia vybortsia [The problem of the influence of philosophical and value-based attitudes on voter thinking], in: Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Filosofiia v suchasnomu sviti», 19-21 lystopada 2021/ Kharkiv, 169-171. (in Ukrainian)

Farafonova, I.A. (2022). Bikhevioryzm - nauka pro povedinku [Behaviorism is the science of behavior], in: Materialy XSI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii «Litni naukovi chytannia - 2022». Rivne, 474-477. (in Ukrainian)

Farafonova, I.A. (2022). Fenomenolohichnyi ta konstytutsiino -pravovyi analiz Ukrainy [Phenomenological and Constitutional and Legal Analysis of Ukraine], in: Materialy mizhnarodnoho kruhloho stolu «Ukraina na suchasnii heopolitychnii shakhivnytsi svitu: fenomenolohichnyi ta konstytutsiino-pravovyi analiz». Uzhhorod, S.111-114. (in Ukrainian)

Farafonova, I.A. (2023). Pidkhody do vyvchennia elektoralnoipovedinky [Approaches to the study of electoral behavior], in: Filosofiia v suchasnomu sviti: materialy 4-yiMizhnar. nauk.-prakt. konf., 17-19 lystopada 2023r. Kharkiv, 136-139. (in Ukrainian)

Flavell, J.H. (1979). Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive developmental inquiry. American Psychologist, 34(10), 96-101.

Maslow, A.H. (1943). A theory of human motivation, Psychological Review, 50, 370-396.

Maslow, A.H. (1948). “Higher” and “lower” needs. Jour, of Psychology, 25, 433-436.

Maslow, A.H. (1949). The expressive component of behavior. Psychol. Review, 56, 261-272.

Vasylieva, Yu.A. (2005). Osoblyvosti elektoralnoi povedinky [Peculiarities of electoral behavior] (teoretyko- metodolohichnyi analiz). Politolohichnyi visnyk. Zb-k nauk. Prats, 18, 386-392. (in Ukrainian)

Vilchynska, I. (2010). Politychna motyvatsiia: osnovni naukovi pidkhody ta teorii [Political motivation: main scientific approaches and theories]: monohrafiia. K.: Natsionalna akademiia kerivnykh kadriv kultury i mystetstv. (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru