"М’яка сила" Республіки Корея та її особливості

Размещено на http://www.allbest.ru/

"М'яка сила" Республіки Корея та її особливості

Хоменко Вікторія Русланівна

Національний авіаційний університет

У цій статті розглядається реалізація зовнішньополітичної стратегії «м'яка сила» Республікою Корея та її ключові особливості. Багато країн, включаючи Республіку Корея, ефективно розпоряджаються інструментами «м'якої сили» при розробці своїх стратегій та проведенні політики на різних рівнях. У статті проаналізовано основні компоненти та інструменти "м'якої сили"у зовнішньополітичному дискурсі Республіки Корея. Визначено основні елементи «Корейських хвиль», включаючи публічну дипломатію та культурну економіку Південної Кореї, що експортує поп-культуру, розваги, музику, телесеріали та фільми. Ключові слова: «м'яка сила», публічна дипломатія, «Корейські хвилі», Республіка Корея.

Постановка проблеми

З початку XXI століття концепція «м'якої сили» набула широкого поширення у міжнародному науково-політологічному дискурсі та у практичній дипломатії. Цілком закономірно, що в умовах конкуренції, що зростає у світі, глобальної політичної нестабільності та меншої передбачуваності політика «м'якої сили» стала ефективним інструментом забезпечення зовнішньополітичних інтересів держав, що гармонійно доповнює класичну традиційну дипломатію. Концепція «м'якої сили» у Південній Кореї викликає особливий інтерес, оскільки Сеул включив її у зовнішньополітичну стратегію, крім того, вклав багато ресурсів у її просування на світову арену. Просування національної мови та поширення культури і традицій там діють як ефективні інструменти реалізації «м'якої сили», з допомогою яких уряд держави формує позитивний образ країни.

Аналіз останніх досліджень та публікацій з цієї теми

Дослідження концепції «м'якої сили», а також особливостей «м'якої сили» Республіки Корея складають роботи сучасних українських та зарубіжних фахівців у сфері міжнародних відносин, які безпосередньо вивчали питання використання «Корейської хвилі» як інструменту «м'якої сили» Республіки Корея. Основною роботою є праця Дж. Ная, який вперше вів поняття «м'якої сили». Серед дослідників, які вивчали «м'яку силу» також слід зазначити таких авторів як Н. Нікулішин, М. Цурюпа, М. Г. Капітоненко, А. В. Луценко, І, Слісаренко, Y. Fan. Дослідження по темі «м'якої сили» Республіки Корея та її еволюцію дають такі автори Л. С. Матлай, Yihang Huang, C. B. Cabalza, Ma Young Sam, Riza Weganofa, Sook-Jong Lee, Dr. Minsung Kim. республіка корея м'яка сила

Метою цієї статті є виявлення способів та особливостей впровадження та використання «м'якої сили» в зовнішній політиці Республіки Корея.

Виклад основного матеріалу

Термін «м'яка сила» вперше було введено в обіг американським політологом Джозефом Наєм. Джозеф Най - провідний експерт у сфері міжнародних відносин, який розробляє низку напрямів у рамках неолібералізму, у тому числі теорію комплексної взаємозалежності. Термін «м'яка сила» (soft power) вперше був згаданий Дж. Найєм у його книзі «Bound to Lead: The Changing Nature of American Power» (1990 р.). Згодом він розвинув це поняття у своїй книзі «Soft Power: The Means to Success in World Politics» (2004 р.) [9].

«М'яка сила» - це форма політичної влади, здатність домагатися бажаних результатів на основі добровільної участі, симпатії та привабливості, на відміну від «жорсткої сили», яка має на меті примус проти волі [1]. За словами Ная, мова та культура - це «м'яка сила», яка відіграє ключову роль у міжнародних відносинах, впливаючи безпосередньо чи опосередковано на світову політику та ділові зв'язки [3].

Стратегію «м'якої сили» американський політолог вважає однією з найефективніших стратегій зовнішньої політики для міжнародних акторів у ХХІ ст.. Для Дж. Ная «м'яка сила» постає як здатність формувати порядок денний у світовій політиці, щоб конструювати чи змінювати переваги своїх партнерів. Подібне визначення стало одним із перших, яке Дж. Най дав феномену «м'якої сили» у статті 1990 р., де вказував, що «м'яка сила» - це здатність країни структурувати ситуацію таким чином, щоб інші країни формували свої переваги або визначали свої інтереси у вигідному для цієї країни руслі [2]. Най розширив своє визначення цього феномену і надав одне з найповніших визначень у роботі 2011 р. «Майбутнє влади»: «М'яка сила - це здатність впливати на інших за допомогою інструментів, що прилучають міжнародний порядок денний, а також за допомогою переконання та позитивної привабливості з метою досягнення бажаних результатів» [3].

До «м'якої сили» відносяться: приваблива сила економічного зростання та добробуту населення країни, привабливі образи соціального ладу та моделей розвитку держави, творча сила нації, зміцнююча сила народу країни, приваблива зовнішньополітична стратегія [6]. Ефективне використання «м'якої сили» розглядається як основа підвищення міжнародної конкурентоспроможності країни.Можна виділити такі різновиди «м'якої сили»:

1. Economic Soft Power (економічна «м'яка сила») - показники економічної привабливості, включаючи інвестиційну;

2. Human Capital Soft Power - гуманітарний капітал, заснований на привабливості системи загальної та університетської освіти, наукової та технологічної діяльності;

3. Cultural Soft Power - інструменти культурного впливу, а саме - міжнародне визнання значущості та величі культурної спадщини країни, політика популяризації національної культури, розширення міжкультурних комунікацій, туристична привабливість країни, поширення національної мови та національної кухні;

4. Political Soft Power - система показників рівня розвитку інститутів політичної демократії та захисту прав людини;

5. Diplomatic Soft Power - дипломатична репутація країни, показники ефективності дипломатичних зусиль у сфері переговорного процесу, ступінь миролюбності, здатність до запобігання агресії та нейтралізації загроз, здатність до встановлення глобального порядку денного [16].

Аналізуючи теоретичний розвиток концепції «м'якої сили», можна дійти до висновку, що «м'яка сила» - це зброя масового впливу, яка не поступається сучасним військовим засобам [7].

Під компонентами «м'якої сили» розуміються такі показники як репутація експортних ринків, репутація державного управління, людські якості населення, розвиток туризму, інвестиції та імміграції, історичне минуле, культура, умови для бізнесу, популярність медіапродукції, поширеність мови, ставлення до зовнішньої політики, розвиток науки, репутація високопрофесійних послуг (освітні, медичні, фінансові, юридичні) [10].

«М'яка сила» є сукупністю зовнішніх і внутрішніх чинників держави. До зовнішніх факторів можна віднести такі: зовнішня політика та авторитет у міжнародних справах; становище у глобальній ієрархії та геополітичний статус країни; цивілізаційний статус (в усіх країнах є національна культура, але не всі країни є спадкоємцями конкретної цивілізації); політична та економічна модель розвитку держави; стратегія розвитку держави та вміння її реалізувати на практиці; інформаційні ресурси країни, її комунікативна мобільність та розташування на Великій комунікаційній магістралі [14]. Внутрішні (соціокультурні) чинники наведені такими параметрами: ідеологія; стиль, якість та рівень життя; цінності (зокрема національна ідея); менталітет нації; культура країни (мистецтво, література, кіноіндустрія, театр, шоу-бізнес); креативний потенціал держави [9].

Механізми реалізації концепції «м'якої сили» включають насамперед активні заходи щодо просування цінностей та ідеалів так званого «вільного світу», іншими словами, ідеології, а також культурну політику. Кожна держава вибирає свій підхід до використання інструментів «м'якої сили», що створює відмінності в її механізмах у політиках різних країн, а отже, і породжує нові концепції «м'якої сили». Так, серед інструментів впливу «м'якої сили» найбільш ефективними є: технології, економічна модель, рівень і якість життя, освіта, масова культура (поп-музика, фільми, література), події глобального рівня (спортивні та культурні заходи: Олімпійські ігри, світові чемпіонати, кінофестивалі та ін.).

Історично склалося так, що Республіка Корея перебуває на перетині регіональних інтересів таких потужних держав, як Росія, Японія та Китай. З моменту утворення південнокорейської держави у 1948 р. їй було складно розвивати свою «жорстку силу», якої було б достатньо для захисту від агресивного північного сусіда та втручання країн ООН під егідою США у внутрішні справи країни. У післявоєнний час Південна Корея почала розвивати свої «жорсткі» ресурси - військовий потенціал та економічну міць - мотивуючи свої дії потребою у захисті від Північної Кореї та необхідністю позбавити населення від голоду та злиднів. Тим не менш, сьогодні Республіка Корея має необхідні ресурси і потенціал, що дає підстави віднести країну до одних з майбутніх лідерів «м'якої сили» у східноазіатському регіоні [25].

Феномен корейської «м'якої сили» з'явився спонтанно завдяки несподіваній популярності корейських «мильних опер» і поп-музики в Сінгапурі, В'єтнамі, Японії, Китаї (одна з перших - «Те чжан гим», у перекладі «Перлина Палацу»). Так, корейці заговорили про важливість не лише інформаційних технологій, а й культурних технологій. Як зазначає один з південнокорейських учених, «коли ми були країною, що розвивається, ми жили за рахунок промислового виробництва. Тепер треба рухатися вперед і жити рахунок індустрії культури» [19].

Дж. Най у своїй статті 2010 р. також відзначав зростаючий потенціал «м'якої сили» Південної Кореї - країни, представник якої став Генеральним секретарем ООН, де пройшов саміт G-20 [18].

Уряд Південної Кореї з кінця 1980-х рр. надавав велику підтримку розвитку культурного продукту, і, хоча успіх феномена «Корейської хвилі» не був спочатку запланований, на початку зростання популярності корейської культури за кордоном корейський уряд зумів розглянути можливості, що відкриваються, і скористатися ними [13]. Наприкінці 1990-х рр. спостерігалося «Халлю» або «Корейська хвиля» - популярність усього корейського, що росте: від моди і фільмів до музики та кухні. Таким чином, традиції корейського мистецтва, ремесел та кухні поширилися по всьому світу [15].

Існує безліч думок про те, що саме стало причиною появи «корейської хвилі». Наприклад, є припущення, що корейська культура стала успішною заміною японської, яка на початку 90-х рр. переживала не найкращі часи і досі перебуває у пошуках нового шляху розвитку. Популярні раніше самурайські фільми, книги, наповнені філософією дзен-буддизму та синтоїзму, анімація та комікси в стилі манга стали для аудиторії, що тягнеться до екзотики, вже чимось звичним та повсякденним і втратили більшу частину своєї привабливості [11].

Завдяки політиці «м'якої сили» Кореї вдалося зайняти нішу основного культурного експортера на Далекому Сході та в Південно-Східній Азії, яку до неї займала Японія, яка згодом втратила лідерство в даному регіоні в даному напрямку. І згодом саме Республіка Корея стає для західних обивателів якоюсь основною особою, яка представляє Азію [25].

На тлі сусідніх представників культурної експансії Південна Корея спочатку представляла контент, максимально наближений до тенденцій світової масової культури без особливого поглиблення в будь-які ідіоматичні або локальні культурні особливості. Цей захід «знеособлення» культурного продукту, або «видалення запаху» внутрішнього культурного середовища, є досить логічним у плані довгострокових перспектив через послаблення або відсутність культурного відторгнення споживача країни-імпортера. Відсутність «запаху культури» також дозволяє спростити процес локалізації культурних продуктів іншими мовами [19].

Пояснюючи причини популярності корейського кіно, офіційна корейська точка зору зводиться до наступних фраз: «авторам у своїх роботах вдається органічно поєднати Схід і Захід, що головною темою фільмів є любов, взаємини людей, виховання почуття доброти і справедливості крізь призму власного сприйняття, яке в той ж час не відрізняється ні з чиїм іншим» [11].

Республіка активно підтримує національного виробника, зокрема у сфері культури. З 1980 р. політика в галузі культури та створення фільмів Південної Кореї фокусується на створенні та підтримці функціонування справді суворих механізмів не тільки збереження, а й заохочення створення фільмів та проведення виставок. Наприклад, Закон про кіно, ухвалений 1985 р., передбачав той факт, що імпортери іноземних фільмів можуть отримати ліцензію на імпорт лише тоді, коли ними виробляється чи підтримується прибуток від кіноіндустрії домашнього регіону [12]. Через два роки та ж умова була прийнята для іноземних компаній, які бажають знімати, виробляти і розповсюджувати кінофільми безпосередньо в Кореї [15].

Дослідники загалом згодні, що найімовірнішим поясненням популярності південнокорейських шоу, співаків та фільмів по всій Азії є високий рівень доходів у Південній Кореї, культурна близькість та схожість їх із сусідніми азіатськими країнами. У свою чергу успіх «Корейської хвилі» чимало сприяв тому, що Південна Корея станом на 2021 р. є десятою за величиною економічних показників країна у світі, і корейські компанії, пов'язані з індустрією розваг, здатні фінансувати виробництво шоу і фільмів з бюджетом набагато вище, ніж у більшості країн Азії [8].

Азіатські медіа різних рівнів абсолютно ясно наголошують на важливості національного ребрендингу, що стався завдяки саме «Корейській хвилі». І з початку цього явища корейський уряд відігравав активну роль у сприянні засобам масової інформації у пропаганді корейської культури по всьому світу [11].

Республіка Корея, згідно з різними рейтингами «м'якої сили», займає останнім часом місця в другій десятці, що, безсумнівно, є високим показником. Наприклад, за 2019 р. Південна Корея була на 19 місці [22]. Технології дали імпульс країні, а далі перехопила естафету поп-культура. Південна Корея сьогодні розвивається високими темпами: аналогічно кардинальній економічній трансформації у повоєнні роки країна набирає активи «м'якої сили» дуже швидко. На додачу до свого статусу - як провідного технологічного хабу, дипломатичного авторитету, отриманого після проведення різних самітів та успішного просування бренду «Зроблено в Кореї», країна може пишатися вільними виборами, демократією та свободою слова [17].

Маючи такі високі оцінки від провідних експертів з прав людини та громадянських свобод, Південна Корея є привабливою для розгляду потенціалу їй «м'якої сили». Цей чинник якнайкраще впливає на вибір туристами цієї країни для відвідування. Не можна не відзначити зусилля РК щодо експорту своєї культури - від кухні до к-поп музики. «Корейська хвиля» в кіно є найбільшою історією успіху в області «м'якої сили» у регіоні, ставши глобальним феноменом. До нього слід додати експорт поп-культури - музики, серіалів, традиційної кухні, комп'ютерних ігор [5].

Важливо відзначити туризм як елемент «м'якої корейської сили». У Республіку Корею приїжджає щорічно близько 10 млн. туристів, що на тлі 50 млн. населення виглядає переконливо, і спостерігається досить велике зростання туристичного потоку (порядку 14%) щорічно, який пов'язаний з формуванням позитивного іміджу держави, відсутністю бюрократичних перешкод і туристичним класом, що розвивається, розвиненою рекреаційною інфраструктурою [15].

Країна ранкової свіжості посідає 21 -е місце у списку країн з доходів від туризму, що є досить високим показником. Основний потік туристів приходить до неї з країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Корея зі своїм бурхливим економічним зростанням, гарантованими свободами та соціальною забезпеченістю виглядає набагато привабливіше, ніж багато країн-сусідів. Люди бачать, що ця країна досягла величезного технічного та соціального прогресу після багатьох років залежності та воєн, бачать спроби південнокорейського уряду йти на мирні переговори з КНДР, але при цьому бачать й їхню жорсткість. Це викликає і повагу, і інтерес до РК [23].

Варто також згадати про економічну складову «м'якої сили» держави. Республіка Корея - країна із 50- мільйонним населенням. Її ВВП становить майже 1,3 трильйона доларів, а дохід душу населення - понад 31 тис. доларів. Основними галузями економіки є високотехнологічне виробництво та машинобудування (тобто найбільш затребувані галузі). Всім відомі такі бренди як Samsung, LG, Daewoo, Kia, Hyundai. Ці монстри світової індустрії виробляють найширший асортимент продукції: починаючи від моторів та турбін, закінчуючи смартфонами та іншими високотехнологічними продуктами. Samsung ж взагалі є однією з найуспішніших і найдорожчих компаній світу, які виробляють IT -продукти [20].

Багато, не тільки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а й у всьому світі, бажають отримати продукцію корейських концернів, оскільки вона асоціюється з надійністю, відмінними якостями та оптимальною ціною. Природно, що це не просто збіг обставин, а й цілеспрямована робота держави щодо формування у себе сприятливого бізнес-клімату. Корея відзначається всіма експертами як країна з однією з інноваційних економік світу, що призводить до значного зростання інвестиційної привабливості. Якщо в країну йдуть бізнес та гроші, значить у країни надійний імідж. Інфраструктура, побудована державою та гарантії підприємцям знаходяться на високому світовому рівні. З урахуванням спрямованості корейської освіти на технічні науки бізнесмени з легкістю можуть засновувати та розвивати бізнес у цій країні [12]. Поширення багатьох заводів біля інших держав також є причиною впливу позитивний імідж країни. Там, де є корейські заводи, там користується вона попитом, що неминуче впливає на хороше ставлення до продукції і до країни загалом. По всьому світу поширені телефони від Samsung, або автотранспорт від Hyundai. Тобто марка «зроблено в Кореї» - це не порожній звук, а справжній бренд [20].

Важливу роль в південнокорейській політиці «м'якої сили» відіграє й освіта. Корея постійно нарощує свої витрати на освіту, які зараз сягають 5% ВВП, що у світових масштабах є величезною сумою. Справедливо наголосити на тому факті, що корейці основну увагу приділяють технічним спеціальностям, які затребувані по всьому світу.

Суспільні та гуманітарні інститути. Найбільшими та найкращими університетами країни, що входять до списків найкращих, є Похангський університет науки і технологій (Pohang University of Science and Technology, 53 позиція у списку), Korea Advanced Institute of Science and Technology (KAIST, 94 місце), S eoul National University (124 місце). Багато корейських інститутів відкриває свої представництва по регіону, наприклад, Ханьянський університет (314 місце) відкриває галузеві філії в Малайзії на 2500 студентів. Також Корея відкриває їх у Китаї, Індонезії, Пакистані, Саудівській Аравії. Більшість університетів пропонує великий вибір програм навчання, що узгоджуються із західними стандартами, а також забезпечує роботою своїх випускників. Поширена практика, коли концерни за свої гроші навчають студента, із зобов'язанням роботи для нього за контрактом. Особливо варто виділити корейський інститут міжнародної освіти, який надає дослідницькі гуманітарні розробки, налагоджує зв'язки між університетами за кордоном та забезпечує приплив іноземних студентів [16].

Культура, як елемент «м'якої сили». Нові засоби масової інформації, такі як Інтернет та супутникове телебачення довели своє життєво важливе значення у поширенні корейської культури на таких ринках, як Близький Схід, у Європі та за її межами [17], [4]. Інтеразіатська культурна близькість також відіграє у поширенні корейської культури там де азіатський глядач визначає себе більше з корейською культурою, ніж із західною культурою. Корейська поп-культура поєднує в собі традиційно азіатські та західні елементи, що дає можливість говорити про її гібридність та змішаність. Ця подвійність є ключем до успіху: її не вважають ворожою, а цікавою. З 1990-х рр. корейська культура стає все більш глобальною [15].

Окрім співаків, бойс- і герлсбендів, корейці розвивають сферу розважальної індустрії у вигляді онлайн ігор, які мають попит по всьому світу, а також фільмів і серіалів (навіть популярні та відомі мультсеріали малюють у Кореї). Загалом легка, ненав'язлива культура K-попа є головним іміджмейкером Кореї в культурному плані [5].

Головним ключем стратегії «м'якої сили» Республіки Кореї є міжнародна активність. На міжнародній арені південнокорейський уряд веде активну діяльність із налагодження міжнародних зв'язків, поліпшення комунікації. РК є членом 52 міжнародних організацій, з яких 16 входять до складу ООН, а також багатьох міжнародних неурядових органів.

Створений у 1991 р. Корейський фонд координує та сприяє у реалізації широкого кола програм міжнародних культурних обмінів. На території країни проводяться міжнародні форуми та виставки, такі як саміт глав країн АТЕС, престижна міжнародна виставка ЕКСПО. Республіка Корея сприяє досягненню цілей розвитку тисячоліття, затверджених ООН, і для цього планує поступово розширювати свою офіційну допомогу з метою розвитку [25].

Крім того, Південна Корея вступила у 2010 р. до Комітету сприяння розвитку Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Двостороння допомога поділяється на гранти та пільгові кредити. Надання грантів, що складаються з програм безоплатних позичок та технічного сприяння, здійснює Корейська агенція міжнародного співробітництва (KOICA, заснована у 1991 р.) відповідно до директивних вказівок Міністерства закордонних справ та зовнішньої торгівлі Республіки Корея [21]. Програми безоплатної допомоги здійснюються виключно Корейським агентством міжнародного співробітництва, а деякі проєкти технічного сприяння реалізуються іншими державними агенціями та організаціями. Наданням пільгових кредитів займається Фонд економічного розвитку та співробітництва за програмами, розробленими Експортно-імпортним банком Республіки Корея під контролем Міністерства стратегічного планування та фінансів [25].

Особливу увагу приділяє Південна Корея Азіатсько-Тихоокеанському регіону, співпраці з В'єтнамом, Малайзією, Індонезією. Це пояснюється тим, що країна тільки починає розширювати межі контактів, і для початку їй необхідно зміцнитись у регіоні, створюючи позитивний образ чуйного та добросусідського партнера. У січні 2009 р. було створено Президентський комітет з національного брендингу з метою підвищення національного статусу та престижу Республіки Корея. Його мета - формування іміджу Кореї як «відповідальної нації, яку всі люблять». Комітет покликаний відігравати роль «диспетчера» у всіх програмах, пов'язаних із просуванням позитивного іміджу Кореї, проводити в життя план «управління національною репутацією» та враховувати громадську думку у країнах-партнерах. Незважаючи на глобальну фінансову кризу, на проведення цієї програми було виділено 74 млн. доларів на рік [21].

Говорячи про спорт як елемент «м'якої сили», слід зазначити, що Південна Корея, як представниця Азії, славиться своїми бойовими мистецтвами: Тхеквондо зараз є єдиноборством, якому навчають військовослужбовців, Хапкідо, Тхеккен [24]. Культура азіатських єдиноборств оспівана безліччю фільмів та творів. Система професійних та аматорських асоціацій бойових мистецтв поширює корейську філософію по всьому світу [19].

Республіка Корея асоціюється з бурхливим прогресом, забезпеченням демократичних та гуманітарних свобод, технологічним розвитком. К-поп став відомий у світі досить добре, як і продукція корейських корпорацій. Все це стало елементами для ефективної «м'якої сили». Концепція технологічного прориву та «повзучої інтеграції» працює. Основний ареал дії поширюється надалі, а не лише на Азіатсько - Тихоокеанський регіон, що показує наступне - Корея лише відпрацьовує основні методики, «розширюючись» від кордонів закритої азіатської держави до всесвітньо визнаного лідера. Кореї необхідно насамперед приділяти увагу своїм вченим-гуманітаріям, оскільки вони здатні розробити багатосторонній проєкт щодо впливу Південної Кореї «м'якими» методами. Успіх багато в чому досягається за рахунок фінансування та упору на іміджеві проєкти.

Отже, провівши детальний аналіз концепції «м'якої сили» можна дійти до висновку про те, що вона є мистецтвом переконання, використанням нематеріальних ресурсів культури та політичних ідеалів для впливу на людей в інших країнах - це не завоювання і не підпорядкування, а «оволодіння розумами» людей і залучення симпатій до своєї країни та її культури.

Південна Корея є однією з країн, яка сьогодні цілеспрямовано займається розробкою актуальних стратегій «м'якої сили». В даний час Країна ранкової свіжості має наступні значущі ресурси «м'якої сили»: 1) успішний досвід швидкої модернізації та демократизації; 2) поширення так званих «Корейських Хвиль», перш за все, в країнах Східної Азії, а також по всьому світу.

Особливістю дискурсу «м'якої сили» в Південній Кореї є включення в «м'які» ресурси комерційних брендів: міжнародний успішний експорт корейської продукції перетворив комерційні бренди на аспект «м'якої сили» дипломатії Південної Кореї (Samsung, Hundai Kia Automotive Group і LG були прийняті як світові торгові марки).

В даний час відчутними результатами успішної корейської стратегії «м'якої сили» виступають: розширення ринків торгівлі південно-корейськими товарами, значне збільшення туристських потоків до Південної Кореї, консультаційна та експертна допомога політикам та бізнесменам з інших країн з питань модернізації та демократизації. У країнах, у яких вітається «Корейська Хвиля», набувають поширення корейський стиль життя, корейський тип споживання та сервісу, стають популярними корейські бренди та зірки. Крім того, Південна Корея має намір скласти серйозну конкуренцію США та Японії у просуванні на світові ринки таких ресурсів «м'якої сили» як мультиплікація, комп'ютерні ігри та, звичайно, ІТ-технології.

Джерела

1. Капітоненко М. Г. М'яка сила у світовій політиці: теоретичні аспекти / М. Г. Капітоненко //Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2010. С. 20-21.

2. 2.Луценко А. В. Теоретичні засади стратегії «м'якої сили» в сучасних міжнародних відносинах/ А. В. Луценко// Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. Вип. 45. - К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2008. С. 126.

3. Нікулішин Н. Основні підходи до розкриття змісту поняття «м'яка сила» у сучасній вітчизняній науці / Н. Нікулішин // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку. - 2014. - Випуск 26. - С. 3237.

4. Нова публічна дипломатія у світовому сприйнятті образу держави (на прикладі Республіка Корея) [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ela.kpi.Ua/bitstream/123456789/17147/1/23_Matlai.pdf

5. «Секретна зброя Південної Кореї»: k-pop як політичний інструмент [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://adastra.org.ua/blog/sekretna-zbroya- pivdennoyi-koreyi-k-pop-yak-politichnij-instrument

6. Слісаренко І. Теорія і практика «м'якої сили» в міжнародних відносинах. ОСВІТА РЕГІОНУ.2008.№1-2. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/24

7. Цюрупа М. Поняття «м'якої сили» держави та особливості її застосування в сучасній світовій політиці / Наукові записки Інституту політичних і

етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. 2007. Вип. 36.С. 47-59.URL:https://ipiend.gov.ua/wp-

content/uploads/2018/07/tsiurupa_poniattia.pdf

8. Які країни мають найбільший показник ВВП: топ-50 за 2021 рік [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://apostrophe.ua/ua/news/economy/2021-12- 27/u-kakih-stran-samyiy-bolshoy-pokazatel-vvp-top-50-za-2021-god/254155

9. Cabalza C. B. «Is South Korea Open for Soft Power Diplomacy»? Executive Policy 1.13, 2011. - P. 1- 4.

10. Fan Y. Soft power: power of attraction or confusion? / Y. Fan // Place Branding and Public Diplomacy. - 2008. - Vol. 4, No. 2. - Р. 147-158.

11. Ganghariya G. Profileration of Hallyu wave and Korean popular culture across the world: a systematic literature rewiev from 2000-2019 / G. Ganghariya, R. Kanozia // Journal of Content, Community & Communication. - 2020. - Vol. 11. - P. 177-207.

12. Jo J. Korean dramas, circulation of affect and digital assemblages: Korean soft power in the United States/ J. Jo // The Soft Power of the Korean Wave: Parasite, BTS and Drama / Editor: Y. Kim. - 2021. - P. 208-219.

13. Kim Y. Popular culture and soft power in the social media age / Y. Kim. // The Soft Power of the Korean Wave: Parasite, BTS and Drama / Editor: Y. Kim. - 2021. - P. 1-38.

14. Nye Jr., Joseph S. Soft Power. The means to success in world politics. - N.Y.: Public Affairs, 2004. - 193 P.

15. Analysis on South Korean Soft Power- Taking BTS, Parasite and Squid Game as Examples. URL: https://www.atlantis-press.com/proceedings/cacc-22/125974269

16. Cultural Soft Power of Korea. URL: https://www.researchgate.net/publication/330153466_Cultural_Soft_Power_of_Korea

17. Is South Korea the New Quintessential Representation of Soft Power? URL: https://www.e-ir.info/2022/09/18/is-south-korea-the-new-quintessential-sofl-power/

18. Joseph S. Nye. South Korea's growing soft power / URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/south-korea-s-growing-so:f;-power?barrier=accessreg

19. Ma Young Sam, Song Jung-he, Moore D. «Korea's Public Diplomacy: A New Initiative for the Future». URL: http://en.asaninst.org/wp- content/uploads/2013/10/20121221163140FDFF775FF865B6F3FE03803A3D455D6A-x.pd

20. Riza Weganofa, «Korean Wave» -The Pop Culture Comes As Cultural and Economic Imperialism in Asia. URL: http://rizaweganofa.blogspot.ru/2013/02/korean- wave-pop-culture-comes-as_2696.html

21. Sook-Jong Lee. South Korea's Soft Power Diplomacy // EAI Issue Briefing. 2009. June 1. URL: https://www.files.ethz.ch/isn/136823/200908061729956.pdf

22. South Korea - Soft Power. URL: https://softpower30.com/country/south-korea/

23. South Korea's soft power strategies to deal with North Korea's threat. URL: https://www.unav.edu/web/global-affairs/detalle/-/blogs/south-korea-s-soft-power- strategies-to-deal-with-north-korea-s-threat

24. South Korea's soft power strategy. URL: https://www.britishcouncil.org/research-policy-insight/insight-articles/south-korea-soft-power

25. The Growth of South Korean Soft Power and Its Geopolitical Implications. URL: https://www.airuniversity.af.edu/JIPA/Display/Article/3212634/the-growth-of- south-korean-soft-power-and-its-geopolitical-implications/

Размещено на Allbest.ru