Проектування електронної бібліотеки кафедри

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості про електронні бібліотеки

1.1 Визначення статусу електронної бібліотеки

1.2 Електронна бібліотека як веб-сегмент в мережі Інтернет

2. Огляд електронних бібліотек та засобів для їх створення

2.1 Електронна бібліотека в мережі Інтернет

2.2 Огляд засобів для створення електронної бібліотеки

3. Нормативно правові аспекти

3.1 Захист інформації та розмежування прав доступу

4. Проектування електронної бібліотеки кафедри

Висновки

Література

Вступ

Новий історичний етап розвитку суспільства докорінно впливає на розвиток бібліотечної справи, вимагає не лише відповідних змін у науково-практичній діяльності сучасних наукових бібліотек, а й вдосконалення та розвитку окремих положень бібліотекознавства, узгодження бібліотечної теорії та практики з основними сучасними вимогами до бібліотечного та науково-інформаційного обслуговування.

Необхідність інформаційного забезпечення розвитку науки і техніки в Україні зумовлює проблему створення інформаційної інфраструктури, котра сприяла б оптимізації формування та використання документальних ресурсів. Крім того, постала необхідність формування соціокультурного середовища, що базуватиметься на національно-культурних цінностях і розвиватиметься в гармонії зі світовою культурою.

Процес розширення функцій бібліотек і розвиток новітніх технологій зумовили появу в бібліотечних фондах поряд з документами на традиційних носіях інформації і електронних інформаційних ресурсів. Це поєднання має значною мірою синкретичний характер, не відпрацьована інструктивно-нормативна база організації комплектування, опрацювання, зберігання та використання електронних документів, відсутня взаємоузгодженість цих технологій з традиційно бібліотечними.

Останнім часом спостерігається тенденція переходу від традиційного навчального процесу до дистанційної освіти. Дистанційне навчання здійснювалось у формі письмового спілкування, тобто розв'язані завдання відсилались поштою. На сучасному етапі дистанційне навчання здійснюється також за допомогою Інтернету, доступу до мережевих баз даних тощо. Такий процес обов'язково передбачає наявність спеціалізованих бібліотек.

На сьогодні вже накопичений різноманітний практичний досвід у створенні електронних сховищ інформації, однак він не має належного наукового узагальнення в контексті обраної нами теми. Тому, існує практична необхідність подальшого розвитку електронних бібліотек (ЕБ) і, зокрема, технологій комплектування, зберігання та ефективного використання електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів. З огляду на це дана робота є актуальною.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні електронної бібліотеки як інформаційного ресурсу, та проектуванні на основі проведених досліджень основних функцій та структури електронної бібліотеки кафедри.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- розкрити сутність електронної бібліотеки як ефективного засобу оптимального інформаційного забезпечення суспільства в умовах інформатизації;

- проаналізувати ЕБ що функціонують в сегменті мережі Інтернет;

- проаналізувати авторське право в середовищі електронних бібліотек України;

- спроектувати основні функції та структуру ЕБ кафедри.

1. Загальні відомості про електронні бібліотеки

Електронна бібліотека - документальна автоматизована інформаційна система, у якій документи (статті, монографії, звіти, реферати тощо) зберігаються, як правило, у повнотекстовому вигляді на електронних машинних носіях і можуть надаватися користувачам за їхніми запитами через телекомунікаційні мережі. [12]

Основними функціями електронних бібліотек є:

задовольняти інформаційні потреби користувачів (суспільства);

надавати інформаційні послуги (пошук, анотації, інформація про нові надходження та інше);

організовувати інформацію таким чином, щоб її було зручно використовувати (каталогізація та зручна навігація);

керувати місцезнаходженням інформації та здійснювати передачу інформації користувачам та їх посередникам;

забезпечувати інтеграцію інформаційних ресурсів.

Останнім часом будь-яку базу даних також починають прирівнювати до електронних бібліотек. Але розуміння під електронною бібліотекою будь-якої колекції інформаційних об'єктів, позбавляє її системності та значно звужує поняття про бібліотеку як таку. При цьому підході повністю ігноруються такі ознаки бібліотеки як стратегія формування інформаційних фондів, каталогізація, наявність бібліографічного опису тощо.

Діяльність електронної бібліотеки має відповідати основним принципам бібліотечної справи, як галузі інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає:

створення і розвиток мережі бібліотек,

формування та обробку бібліотечних фондів,

організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек,

підготовку бібліотечних кадрів,

наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотеки.

За допомогою електронної бібліотеки можуть бути вирішені такі завдання, як:

* забезпечення більш широкої доступності документів, надання яких читачам ускладнено або обмежено (рідкісних книг, фотоальбомів, рукописних книг, дисертацій, архівів тощо);

* організація фондів документів, видань, існуючих виключно в електронній формі, їх каталогізація і надання в доступ;

* надання користувачам якісно нових можливостей роботи з великими обсягами електронних даних.

Останнім часом розвиток інформаційних технологій зробив актуальною проблему модернізації системи освіти. Суть такої модернізації найбільше відбилася в концепції дистанційної освіти, яка, завдяки такому глобальному явищу як Інтернет, охоплює широкі шари суспільства та стає найважливішим фактором його розвитку. Особливого значення така модернізація системи освіти набуває в Україні.

За функціональною спрямованістю розрізняють ЕБ загального характеру та спеціалізовані. Перші зберігають інформаційні ресурси по багатьох напрямках знань і використовують переважно мінімальний інструментарій, що забезпечує реалізацію стандартних функцій інформаційної системи.

Спеціалізовані ЕБ зберігають та надають доступ до інформаційних ресурсів в певній предметній області. Вони багатофункціональні і, поряд з набором стандартних послуг, надають можливість нетрадиційного характеру обробки, задоволення специфічних вимог (зберігання результатів та архівів експериментів, підтримка часових та просторових характеристик даних, спеціальні форми завдання вхідних та вихідних даних - картографічні, графічні, оцифровані фотографії, звукозаписи тощо).

1.1 Визначення статусу електронної бібліотеки

Електронні бібліотеки здійснюють свою діяльність на підставі закріпленого у статті 34 Конституції України права "вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір".

Хоча закріпленого на законодавчому рівні визначення поняття "електронна бібліотека" досі не має, її функціонування цілком підпадає під дію Закону України "Про бібліотеки та бібліотечну справу". Але колекції документів в електронній формі сьогодні створюються різними організаціями у самих різних напрямках діяльності з метою забезпечення своєї власної роботи й комерційного використання інформаційного продукту.

Під терміном "бібліотечна справа" законодавство розуміє "галузь інформаційної, культурної, освітньої діяльності суспільства, що включає створення і розвиток мережі бібліотек, формування та обробку бібліотечних фондів, організацію бібліотечного, інформаційного та довідково-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотек, підготовку бібліотечних кадрів, наукове та методичне забезпечення розвитку бібліотек" [1, ст.177]. Мова йде про особу або організацію, що професійно займається бібліотечною справою, орієнтує свою діяльність на широке коло користувачів та здійснює обслуговування користувачів із дотриманням усіх правил, передбачених законодавством. За цією ознакою далеко не всі зібрання документів або інформаційних ресурсів можуть бути названі бібліотеками.

Комплектування бібліотечних фондів за загальним правилом здійснюється шляхом отримання обов'язкового примірника документів у порядку, встановленому законом, документів, що випускаються за цільовими програмами книговидання, придбання документів за готівковий і безготівковий рахунки, документообміну, отримання в дарунок, депонування та іншого безкоштовного одержання документів. Легітимну основу формування фондів електронних бібліотек певною мірою забезпечує Закон України "Про обов'язковий екземпляр документів". Згідно із ним бібліотеки повинні забезпечуватись обов'язковим примірником нових аудіовізуальних (кіно, відео, фото), текстових, нотних, картографічних, образотворчих творів, а також електронних видань. Наявність у переліку електронних видань дозволяє законодавчо виправдати поповнення фондів мережних бібліотек творами у електронній формі. Окрім того, бібліотеки, що отримали обов'язкові примірники документів зобов'язані надавати їх юридичним або фізичним особам у тимчасове користування, тобто виконувати бібліотечні функції (зокрема і надавати доступ через Інтернет).

До інформаційних ресурсів прийнято відносити будь-яку сутність (електронну чи іншу), яка спроможна передавати чи підтримувати (зберігати) інтелектуальну інформацію або знання; наприклад, книга, лист, картина, скульптура, база даних. Інформаційний ресурс - це одиниця інформації, яка є унікально іменованою сукупністю даних, структурованих у вигляді іменованих атрибутів. Інформаційні ресурси, що зберігаються в електронному форматі і можуть бути задіяні, знайдені та перетворені засобами електронної мережі або іншої електронної технології обробки даних належать до електронних інформаційних ресурсів. Кожному інформаційному ресурсу відповідає певна множина сервісів, що забезпечують доступ до ресурсу та його опрацювання в інтересах користувача ресурсу. Не всі ресурси можуть бути задіяні в комп'ютерній мережі (наприклад, людські ресурси), але їх опис теж може розглядатися як ресурс.

На даний час одним із ефективних засобів підтримки наукових досліджень є використання автоматизованих бібліотечних систем. У цьому аспекті актуальною є проблема створення в наукових організаціях електронних бібліотек. Вони значно підвищують рівень надання фахівцям бібліотечних послуг, а саме:

- сприяють ефективному доступу до існуючих на даний час електронних інформаційних ресурсів в мережі Інтернету, насамперед до бібліотек та періодичних видань, а також до зарубіжних електронних ресурсів;

- забезпечують якісно новий рівень задоволення інформаційних потреб науковців завдяки використанню новітніх бібліотечно-інформаційних технологій (кількість доступних інформаційних джерел, ступінь їх релевантності, актуальність, повнота й оперативність отримання інформації).

1.2 Електронна бібліотека як веб-сегмент в мережі Інтернет

У сучасному інформаційному суспільстві бібліотеки відіграють надзвичайно важливу роль, зокрема в просвітницькій та навчальній діяльності. На відміну від системи засобів масової інформації та освіти, які пропонують громадянам вибірковий принцип доступу до інформації, бібліотеки є тими інституціями сучасного суспільного процесу, де надбання культури та знань подаються вільно у найбільш широкому розмаїтті. Завданням бібліотек та їхніх працівників є найбільш повне розкриття змісту наявних ресурсів шляхом створення бібліографічних баз даних, каталогів та картотек, котрі значно скорочують користувачам шлях до інформації. Новітні інформаційні технології у сучасних бібліотеках надають можливість значно полегшити та розширити цей шлях, зокрема, за допомогою доступу до бібліографічних ресурсів через мережу Інтернет та розміщення їх на веб-сторінці бібліотеки [14].

Реалії сьогодення свідчать про відсутність єдиного інформаційного простору, втрату стійкого і достатнього фінансування, необхідного для комплектування бібліотечних фондів. Різке подорожчання і, як наслідок цього, мала доступність друкованих видань призвели до необхідності створення нових умов для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого застосування новітніх технологій.

Останнім часом з'явились і широко впроваджуються віртуальні, цифрові та електронні бібліотеки, запозичені з інформатики. Сьогодні вони не є усталеними, досить часто їx вважають синонімами. Тому доцільно звернути увагу на трактування цих термінів.

Назва «віртуальна бібліотека» використовується для визначення комплексу інформаційних джерел, доступних через глобальні комп'ютерні мережі, що в сукупності утворюють Internet. Віртуальна бібліотека не має єдиного місцезнаходження - її ресурси розподілені по всьому світі, а інформаційний потенціал на кілька порядків перевищує документні ресурси будь-якої книгозбірні.

Під «цифровою бібліотекою» розуміється бібліотека, в якій вся інформація зберігається в оцифрованому вигляді та не передбачає наявності документів на традиційних носіях.

В електронній бібліотеці основні процеси здійснюються з використанням комп'ютерів, однак у таких бібліотеках документи на машинних носіях співіснують з аудіо, аудіовізуальними та іншими матеріалами.

Отже, електронна бібліотека включає в себе й цифрову, в ній, окрім суто дискретного подання документів, допускається і їх відбиття в іншій електронній (наприклад, аналоговій) формі. Цифрова та електронна бібліотеки, на відміну від віртуальної, являють собою сукупність документів, що мають конкретне місцезнаходження.

Електронні бібліотеки, в цілому, можна класифікувати за декількома ознаками, такими як:

- засновник електронної бібліотеки, тобто ініціатор процесу її створення;

- вид (види) літератури, представленої в колекції, і коло читачів, на яких вона розрахована;

- принципи комплектування (відбір видань);

- характер наданих послуг (у т.ч. наявність і якість електронного каталогу);

- формати представлених електронних видань.

Отже, електронна бібліотека - інтегрована інформаційна система, яка дозволяє накопичувати, зберігати та ефективно використовувати різноманітні колекції електронних повнотекстових та мультимедійних документів, що доступні в зручному для користувача вигляді. Крім електронних документів об'єктами опрацювання в ЕБ є також бази даних, мапи, карти користувача, посилання, інші ЕБ тощо.

Переважна більшість сучасних видань має електронний аналог у вигляді оригінал-макету, підготовленого до друку за допомогою комп'ютерного верстання. У більшості ці аналоги втрачаються одразу або через певний час після публікації видання.

Термін зберігання друкованих видань обмежується строком експлуатації паперу, з якого виготовлено видання, і залежить від умов його зберігання й інтенсивності використання. Електронний аналог друкованого видання може зберігатися безстроково і експлуатуватися без обмежень за умови періодичного перезапису його на нові носії інформації і ретрансляції в актуальні формати представлення даних. З електронного аналогу у будь-який час може бути здійснено перевидання особливо цінних, рідкісних та наукових видань.

Необхідність створення веб-сайтів бібліотеками обумовлена тим, що вони є:

- ефективним засобом рекламування бібліотеки в міжнародному інформаційному співтоваристві Інтернет;

- забезпечують доступ до власних бібліотечних продуктів широкому колу користувачів у мережі;

- сприяють розвитку нових інформаційних послуг;

- сприяють ефективній реалізації інформаційної та культурно-освітньої функції бібліотеки;

- підвищують інформаційну культуру користувачів.

Зміст сайту, його структурне формування визначається бібліотечними працівниками в співпраці з програмістами. Для ефективної роботи веб-сайт має бути добре структурованим, змістовним і зрозумілим для користувача.

Зрозуміло, що створення бібліотечних сайтів не є одноразовою акцією: сайти повинні постійно підтримуватись в робочому стані, про що свідчать дати їх останнього оновлення. Кількість відвідувань сайтів певною мірою говорить про їх затребуваність, але в той же час не є свідченням належного задоволення інформаційних запитів користувачів.

Бібліотечні веб-ресурси фахівці характеризують за двома ознаками:

- структурою;

- інформаційним наповненням.

У свою чергу за структурою веб-сайти поділяються на

- багаторівневі корпоративні (повнофункціональні ресурси з власним доменним іменем);

- багаторівневі розділи на веб-сайтах (як, правило, таким чином побудовані ресурси відомчих бібліотек);

- веб-сайти, які мають мінімум довідкової інформації про бібліотеку та доступ до електронних ресурсів (з власним доменним іменем).

За інформаційним наповненням веб-ресурси можна розподілити на: ілюстративні (в лаконічній формі наводяться дані про бібліотеку), та інформативні (де, крім інформації про бібліотеку, користувачам доступні вторинні і первинні інформаційні ресурси).

За цими критеріями можна визначити, що веб-сайти обласних універсальних наукових бібліотек є багаторівневими, інформативними, а веб-сайти Централізованої бібліотечної системи у своїй більшості частіше ілюстративні, тобто такі, що представляють інформацію про наявні ресурси, але не надають їх у користування.

Фахівці зі сайтобудування вважають основними критеріями побудови веб-сайтів такі:

- глибина змісту (на веб-сайті повинна бути представлена: бібліографічна, фактографічна, реферативна повнотекстова інформація);

- зовнішні динамічні зв'язки (відсилки до інших електронних документів, джерел, сайтів);

- надійність (ознаками надійності і значимості веб-сайту як джерела інформації є знак копірайту та інформація про поновлення);

- стабільність інформаційних ресурсів (вважається, що навіть ті матеріали, які втратили актуальність, повинні переводитися в архівну частину сайту. Це забезпечує необхідну інформаційну міцність);

- оперативність відновлення інформації (створення сайту - це безперервний процес, який триває доти, поки веб-сайт знаходиться в мережі Інтернет);

- мовні критерії (коректним вважається наявність іншомовних версій);

- наявність зворотного зв'язку з користувачем;

- легкість навігації та доступність для користувачів;

- єдиний дизайн (найпростіше, лаконічніше оформлені сторінки сайтів, на думку фахівців, є більш привабливими для користувачів, ніж ті, у яких використана велика кількість мультимедійних та графічних додатків, що уповільнює доступ. Необхідний розумний баланс між об'ємами графічної та текстової інформації) [6].

Поступово розвиток веб-сайтів набуватиме в діяльності бібліотек все більшого значення. Тому дуже важливо визначити основні напрямки цього розвитку і намагатися координувати та кооперувати запровадження нових видів сервісів таких, «як віртуальна довідка», електронна доставка документів.

2. Огляд електронних бібліотек та засобів для їх створення

Проблематика створення електронних бібліотек і використання електронних ресурсів у бібліотечному обслуговуванні викликає усе більший інтерес. З високим ступенем імовірності можна прогнозувати, що цей інтерес буде тільки збільшуватися. Сучасні тенденції розширення тлумачення поняття "електронна бібліотека" за межі традиційного бібліотечного обслуговування у бік освітніх технологій, інформаційних порталів, методологій і технологій управління знаннями і процесами, з одного боку, і зміцнілі інтелектуальні технології семантичного представлення, аналізу, інтеграції і пошуку інформації, з іншого боку, ставлять перед розроблювачами сучасних проектів електронних бібліотек багато додаткових складних проблем. Проблематиці створення електронних бібліотек присвячено чимало робіт [12-15].

Навіть у більш традиційній трактовці електронної бібліотеки можна говорити не про окремі проблеми створення електронних бібліотек, а про цілі блоки проблемних питань, а саме:

управління технологічними процесами;

управління змістом колекції ресурсів;

створення технологічних ліній;

просування й розвитку сервісів;

створення фінансової моделі.

Останнім часом пріоритетним стає не стільки використання і переклад у цифрову форму фондів бібліотек, скільки запозичення накопичених масивів інформації, одержання доступу до розподілених інформаційних ресурсів, створення єдиного інформаційного середовища.

Аналізуючи спектр існуючих електронних бібліотек, варто визнати, що електронна бібліотека - це інформаційна система з розмитими контурами функціональних характеристик і класів об'єктів обліку та управління. Зміцніле останнім часом розширювальне тлумачення поняття "електронна бібліотека" (за межі традиційного бібліотечного обслуговування) підтверджує доцільність включення широкого класу об'єктів: публікацій, навчальних об'єктів, проектів, новин, відомостей про організації, персон та події, нормативних документів, комунікаційних сервісів, сценаріїв, планів, звітів, завдань і т.п.

Найбільш актуальними визнаються наступні джерела поповнення електронних бібліотек (ЕБ):

оцифровка видань;

інтеграція електронних видань, що вільно зберігаються в мережі Інтернет;

придбання видань на носіях інформації (CD, DVD та інших);

придбання комерційних баз даних;

отримання електронних документів від авторів (правовласників).

Організація і управління електронними колекціями є великою проблемою, бо вони пов'язані з багатьма складними питаннями (розподілена структура серверів, віддалений сервіс користувачам, управління змістом ресурсів, різні види ресурсів, різні набори описів ресурсів, різні формати представлення ресурсів, різні формати файлів ресурсів, різні методи доступу, різні права на доступ, інше).

Поки немає єдиного підходу до надання інформації про об'єкт електронної колекції, його розміщення, формати, доступ до нього. Для вирішення цієї проблеми потрібна ясна і послідовна схема створення метаописів для об'єктів, що залучаються до електронної бібліотеки. Її можна застосовувати для об'єктів у рамках однієї бібліотеки або в межах корпорації. Доцільно прийняти електронний каталог бібліотеки як початкову точку доступу до змісту всіх електронних колекцій. Зміст бібліографічного запису і внесені метадані потім можуть генеруватися в різні системи доступу, з різними цілями, формами і т.д. Переваги такого підходу - можливість різнопланового і повторного використання метаданих, усунення перешкод до розширення границь створення змісту колекцій, швидке поширення інформації серед партнерів, включення додаткової інформації відносно легко, швидко і дешево.

Також важливим є той факт, що останнім часом у бібліотечні технології починають проникати інтелектуальні методи й інструменти, що націлені на рішення проблем інтелектуальної інтеграції, змістовного представлення і пошуку інформації. Методологія створення електронних колекцій для вирішення даних задач базується на нових концептуальних підходах і інструментах: побудови предметних областей, знання-орієнтованих моделях представлення понять і відносин між ними, більш розвинутих моделях метаданих і мета-пошукових механізмів, інтелектуальних агентів тощо. На етапі задуму творцям електронної бібліотеки варто визначитися, яку електронну бібліотеку вони мають будувати: "звичайну бібліотеку текстів і ілюстрацій" або "незвичайну бібліотеку знань"? Отже, значну увагу варто приділити проблематиці створення традиційних електронних бібліотек.

2.1 Огляд сучасних електронних бібліотек

На даний час, розроблено та впроваджено в дію велику кількість різнопланових бібліотек. Деякі бібліотеки надають доступ до повнотекстових версій певної підмножини наявних літературних джерел. Це може бути вільний або санкціонований доступ, тобто ця послуга може бути платною та надаватись зареєстрованим користувачам (фізичним особам чи організаціям). Тексти можуть бути представлені як у html, так і у інших форматах: rtf, pdr. Вони можуть також надаватися у за архівованому вигляді: rar або zip. Такий сервіс має назву - електронна бібліотека, що являє собою базу даних електронних версій різнопланових літературних джерел.

Ресурси значної частини даних інформаційних систем є доступними користувачам мережі Інтернет. Так, наприклад, з основних електронних бібліотек України можна виділити наступні:

Українська бібліотека - «Джерело»;

UkrReferat.com;

BookLand - магазин електронних книг ;

AtlasUa - Карти міст і сіл України;

Велика он-лайн бібліотека e-Reading;

Весна :: Словник - Vesna :: Dictionary;

Галерея АРТкросс;

Наукова електронна бібліотека України ім. Вернадського - Scientific Electronic Library of Ukraine;

PSYLIB - Психологічна бібліотека.

Наприклад, центральна наукова бібліотека ім. Вернадського містить повні тексти Конституцій України, нормативних актів, авторефератів до дисертацій, деяких класичних літературних творів тощо.

На рис. 1 зображено головну сторінку бібліотеки ім. Вернадського [1].

Рис. 1 - Головна сторінка бібліотеки ім. Вернадського

Можна відзначити що в бібліотеці ім. Вернадського достатньо великий обсяг інформації. Користувачу надається можливість вибору мови інтерфейсу. В наявності є контекстний пошук по ресурсам бібліотеки.

Розглянемо PSYLIB - психологічна бібліотека. На рис. 2 зображено каталог бібліотеки [4].

Рис. 2 - Каталог бібліотеки PSYLIB

Проведений аналіз даної електронної бібліотеки дає змогу відзначити її багате та спеціалізоване інформаційне наповнення. На сайті бібліотеки доступний користувачам алфавітний каталог, в наявності якого більше 1500 книг. Також наявний контекстний пошук. Всі інформаційні джерела бібліотеки є структуровані за алфавітним покажчиком.

Огляд інформаційних ресурсів дав можливість встановити, що спостерігається збільшення кількості бібліотек вищих навчальних закладів. На рисунку 3 в якості прикладу наведено зовнішній вигляд головної сторінки Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка [2].

Рис. 3 - Інтерфейс бібліотеки ЛНУ імені І. Франка

В бібліотеці ЛНУ імені І. Франка міститься інформація корисна для абітурієнтів, студентів та випускників. Також користувачу надається можливість зміни мови інтерфейсу на Українську чи Англійську. В наявності багато інформації про університет, стан наукових досліджень; є велика інформаційна база.

Загалом усі електронні бібліотеки мають багато спільного, відмінності в комерційному аспекті, в спеціалізації, інтерфейсі та додаткових можливостях.

Перевагою великих електронних бібліотек є наявність великої кількості інформації. Але для оптимізації навчального процесу більш ефективними будуть спеціалізовані електронні бібліотеки.

2.2 Огляд засобів для створення електронної бібліотеки

Кожного користувача електронних книг цікавить питання їх структуризації або створення електронної бібліотеки всіх накопичених видань на своєму комп'ютері. В якості альтернативного варіанту книги можна зберігати на зовнішніх носіях, однак тут виникає ряд обмежень: відносно невеликий об'єм пам'яті, специфічний інтерфейс, а звідси і загальне незручність тощо. Тому виникає потреба в спеціальні програмних засобах, які б виконували всі функції, необхідні для зручного користування літературними джерелами.

Більшість існуючих електронних бібліотек в мережі Інтернет створені за допомогою технологій створення веб-сайтів, тобто HTML, PHP, Java скріптів, бази даних MySql.

Також, існує багато готових програмних засобів, що дозволяють широкому колу користувачів власноруч створювати електронні бібліотеки. Аналіз даних програм дав змогу виявити переваги та недоліки зазначених засобів. Для прикладу нижче наведено порівняння основних функцій таких програм:

Greenstone

ResCarta

Тип порівняння	ResCarta	Greenstone
Робота з файлами	Можливе додавання графічних і PDF файлів. Принаймні, так написано в оригінальній інструкції, але тоді незрозуміло для чого існують такі типи ресурсів:	Підтримка набагато більшої кількості форматів. Текстові документи, графіка, аудіо, відео документи.
Створення колекцій	Простота створення колекцій	Для створення різних індексів пошуку, класифікаторів перегляду, зміни дизайну потрібні певні знання і навички. Це значно складніше.
Завантаження документів	Можна завантажувати документи тільки з комп'ютера або з мережевих дисків.	Тут вибір значно більше:
Робота з метаданими	Немає	Можливість використання різних наборів метаданих. Метадані можуть бути задані для папки та всі документи, які в ній знаходяться, будуть успадковувати ці дані. Це зручно для опису документів на одному ієрархічному рівні, тобто не потрібно вводити аналогічні дані для всіх документів, а ввести їх один раз для папки. При цьому кожен документ буде окремою одиницею в БД. Наприклад, я це використала для фотографій, завантажених з одного джерела. Також можуть бути задані ієрархічні метадані, структура яких може динамічно оновлюватися, якщо це потрібно. Додавання попередньо заданих метаданих, тобто метаданих, які вже були задані для інших файлів. Тут знову ж таки не потрібно вводити один і той же текст, якщо він повторюється багаторазово для різних файлів, а можна вибрати його із ієрархічного дерева, розкриваючи папки ієрархії до потрібного рівня.
Імпорт метаданих	Це теж можна реалізувати.	Є можливість імпорту метаданих при завантаженні документів з вже існуючих колекцій.
Пошук	Занадто простий пошук. Немає можливості пошуку по створеним метаданим - тобто пошуку за такими полями як автор, назва та інших полях бібліографічного опису немає. Можна шукати тільки по метаданих, доданим в додатку Textual Metadata Editor, і по розпізнаним повних текстів PDF документів. Ні пошуку з усіканням, тільки точна відповідність пошуковому запиту. Немає ніяких налаштувань пошуку та виведення результатів. Ні сортування результатів пошуку.	Пошук здійснюється по всім введеним метаданих. Створення індексів пошуку у відповідності з вашими потребами - можуть бути створені індекси по одному полю, по декількох полях або по всім одночасно. Є можливість налаштовувати пошукову форму - можна вибрати простий або розширений пошук, вибрати кількість пошукових полів, що виводяться в розширеній формі, здійснювати пошук по всьому словами або тільки по деяким. Є можливість вибрати пошук з усіканням або без нього та з урахуванням регістра і без нього. Можливе використання логічних операторів при пошуку. Можна регулювати кількість результатів пошуку, а також вибирати кількість результатів пошуку, що виводяться на сторінці. Ні сортування результатів пошуку. Є історія запитів.
Розширений пошук	Можна здійснювати пошук за кількома колекціям.	Можна здійснювати пошук за кількома колекціям. Можливе створення підколекцій і здійснення пошуку по окремо взятій під колекція, або по усій підколекції.
Перегляд документів	Немає.	Є можливість створення класифікаторів перегляду документів - алфавітні, ієрархічні, тимчасові покажчики. Для тестових файлів можливе створення змістів, глав, посилань тощо.

Таким чином, перевагою ResCarta в порівнянні з Greenstone є простота створення колекцій. На мій погляд, цю програму можна порадити для створення колекцій оцифрованих книг. Нерозпізнані графічні файли можуть бути додані в окрему папку, яка буде завантажена в БД, і описані як один об'єкт. Немає необхідності створювати з окремих сторінок книгу у вигляді PDF-файлу. Також зручно створювати колекції з PDF файлів, наприклад, колекції авторефератів та дисертацій або будь-яких інших книг, але з обмеженими вимогами щодо пошуку, тому пошуковий функціонал системи дуже бідний.

3. Нормативно-правові аспекти

Досягнення у сфері науки і практики всіх галузей знань відбивається у різних видах документів на різних носіях інформації, переважна частина яких зберігається в бібліотечно-інформаційних установах. Більшість документів зберігає знання, які є результатом інтелектуальної діяльності певної особи чи творчого колективу, і може розглядатися як об'єкт авторського права. Основою сучасного інформаційного права є положення про невід'ємне право людини на вільний доступ до інформації. Водночас дуже важливим є створення правового захисту інтелектуальної власності в системі використання інформаційних ресурсів, тобто збереження авторських прав.

Авторське право в Україні - це частина цивільного законодавства, і воно регулює відносини із використання творів науки, літератури і мистецтва.

З позиції права, будь-яка наукова робота, що виконується науковими організаціями, які входять до складу приватних (комерційних) компаній, є результатом комерційної діяльності. Робота, що здійснюється в некомерційній організації на замовлення приватного підприємства, також вважається комерційною. Для бібліотек є вибір - укладати угоди з агентствами, що здійснюють централізоване вирішення проблем авторського права і відрахувань або не займатися такими видами бібліотечно-інформаційної діяльності (копіювання, сканування, роздруківка тощо). Крім того, бібліотеки, поставлені у більш жорсткі умови, ведуть роз'яснювальну роботу у сфері авторського права та інтелектуальної власності. Так, Британська бібліотека організувала спеціальний бізнес-центр з означених проблем, щоб допомогти своїм читачам орієнтуватися в складних питаннях авторського права. На нашу думку, бібліотекам України доцільно запозичити цей досвід, який буде дієвішим за умов активної співпраці спеціалістів бібліотечної та правознавчої галузей.

Міжнародне бібліотечне співтовариство намагається захистити право користувачів на вільний доступ до електронних документів та їхнє копіювання, але більшість держав приймають рішення про обмеження копіювання електронних документів у бібліотеках [8]. Однак дещо іншу позицію має Міжнародна федерація бібліотечних організацій та установ (ІФЛА). Федерацією підтримується позиція щодо безоплатного доступу до інформаційних ресурсів з метою наукових досліджень та освіти, яка мотивується тим, що за відсутності такого рішення бібліотекам і громадянам не буде надана можливість користуватися усіма не забороненими законодавством можливостями щодо електронного копіювання, а це може створити небезпеку соціального характеру [8]. Переваги інформаційного суспільства будуть, насамперед, доступні користувачам, які мають можливість заплатити за доступ до інформаційних ресурсів. Це призведе до подальшого поглиблення нерівності між користувачами, оскільки є й ті, хто неспроможний оплатити цієї послуги.

Потрібно вирішити питання щодо досягнення справедливого та життєздатного балансу між інтересами суб'єктів авторських прав їх створювачами інформаційних систем, у яких організується використання документів, у тому числі - у бібліотечно-інформаційних установах та в мережі Інтернет. Вирішенню цього завдання може значно посприяти створення спеціальної міжвідомчої робочої групи, до складу якої входитимуть провідні фахівці бібліотечної та правознавчої галузей. У компетенції такої групи або комісії - досягнення консенсусу щодо вироблення відповідних нормативно-правових положень, якими б чітко визначалися права бібліотечно-інформаційних установ як посередника між автором та користувачем, а також - межі відповідальності за неправомірне використання об'єкта інтелектуальної власності, зокрема:

створення без згоди авторів електронних копій документів для веб-архівів та їх вільне використання тільки в локальних бібліотечних мережах;

зменшення строку дії авторського права;

упровадження цифрового підпису для електронних документів з метою підтвердження авторських прав (наукового, освітнього, художнього характеру);

відповідальність за неправомірне використання інформації з документних фондів має нести не бібліотека, а користувач;

потрібно чіткіше визначити правові процедури, які передбачають ефективні дії впливу на суб'єкта будь-якого порушення прав інтелектуальної власності (плагіат, привласнення тощо).

Однак, наразі актуальним завданням є не тільки удосконалення законодавства в галузі авторського права та використання інформації, а і його виконання, зокрема, правильне застосування ряду положень, спрямованих на захист авторських прав та вільний доступ громадян до бібліотечних фондів та електронних ресурсів.

У національному законодавстві рівно як і в міжнародних договорах не використовується поняття “Інтернет” як середовище використання творів та об'єктів суміжних прав.

Норми вітчизняного законодавства [16] містять більш широкі поняття, що розповсюджуються на цифрові технології, а саме, відтворення, право на розповсюдження серед широкої публіки (доведення до відома, надання доступу).

Під здійсненням доступу мається на увазі доведення до загального відома через дротові та не дротові засоби зв'язку творів, виконань, фонограм таким чином, що представники публіки можуть здійснювати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їхнім власним вибором.

До виключного права автора, виконавця, виробника фонограм, відеограм, організації мовлення відноситься право дозволяти відтворення, відповідно, твору, виконання, фонограми, відеограми, програми мовлення [3, статті 441, 453-455, 16,статті 15, 39, 40].

Відтворення включає зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер [3, стаття 1].

Отже, для правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет, необхідно отримати дозвіл від суб'єктів авторського права і суміжних прав.

3.1 Захист інформації та розмежування прав доступу

Захист інформації та розмежування прав доступу мають місце у тому випадку, коли бібліотека має інформаційні ресурси та послуги, використання яких обмежується за тими чи іншим причинам. У більшості випадків таке обмеження обумовлюється економічними чинниками - деякі інформаційні ресурси та послуги є платними.

Захист інформації та розмежування прав доступу має наступні складові частини:

система реєстрації користувачів;

забезпечення механізму розмежування прав доступу до джерел та сервісів;

механізм аутентифікації (введення та перевірка імені та пароля користувача).

Реєстрація користувача може проводитися за визначеними принципами. Зареєстрованими користувачами можуть бути окремі фізичні особи, а також юридичні особи (організації) та фізичні особи в межах цих зареєстрованих організацій. Послуга реєстрації може надаватися платно. Її вартість може залежати від типу послуг, що будуть надаватися зареєстрованому користувачеві. Правила реєстрації читачів та організацій можуть бути різними. Вони, як правило, описані на сайті (в системі).

Більшість електронних бібліотек розташованих в мережі Інтернет для обліку читачів пропонують користувачам зареєструватись заповнивши персональну реєстраційну форму користувача. Зареєструватися може любий користувач. У цій формі, крім іншого, треба вказати логін та пароль, які використовуються для входу до бібліотеки. Після цього користувач може входити в бібліотеку з будь-якого комп'ютера, що підключений до мережі Інтернет. При цьому всі налагодження користувача (персональний підбір журналів та статей, збережені пошукові запити, персональна статистика) будуть відновлені.

Розмежування прав доступу є характерним для електронних бібліотек. Розглянемо це питання на прикладі наукових електронних бібліотек (НЕБ). Доступ до НЕБ має свою специфіку у зв'язку з тим, що майже всі з них працюють на комерційний основі. Кожна організація, що володіє електронною бібліотекою, розробляє свою власну політику стосовно доступу до НЕБ. Але, якщо узагальнити різні варіанти, то можна привести наступну схему. Всі послуги та ресурси діляться на дві категорії:

доступ до повних текстів статей;

доступ до всіх інших ресурсів та послуг НЕБ.

Друга категорія, як правило, є безкоштовною і нею можуть користуватися всі користувачі. В деяких випадках необхідно виконати формальну процедуру реєстрації в НЕБ. Як правило, це виконується для того, щоб надати користувачу “персональні” послуги (розсилка повідомлень про нові надходження, надання послуг щодо використання електронної пошти, створення “домашньої” сторінки користувача, створення профілю користувача та інше).

Що стосується першої категорії послуг, то для них виділяються наступні права доступу:

вільний доступ;

індивідуальний доступ до окремих ресурсів (статей);

оформлення підписки;

пільговий доступ.

Вільний доступ зустрічається дуже рідко. Як правило, він надається окремими міжнародними організаціями та асоціаціями (наприклад, ЮНЕСКО) або в рамках спеціальних програм (наприклад, ІНТАС).

У випадку індивідуального доступу до окремих статей передбачається, що користувач попередньо оплачує вартість статті і після цього йому надається право отримати її в електронному вигляді.

Окрема людина чи організація оформлюють підписку доступу до статей всіх або деяких журналів НЕБ. В деяких випадках користувачі визначених категорій (члени міжнародних організацій та асоціацій, учасники спеціальних проектів) отримують пільгові умови доступу до НЕБ, включаючи і вільний доступ до всіх ресурсів.

Механізм аутентифікації передбачає попереднє введення імені та паролю користувача для доступу до інформаційних ресурсів бібліотеки. В більшості випадків надається можливість нагадати користувачу його ім'я та пароль, якщо він їх забув.

Будь-яка бібліотека, як інформаційний, культурний, освітній заклад, що має упорядкований фонд документів, надає доступ до своїх інформаційних ресурсів на підставі статті 1 Закону "Про бібліотеки та бібліотечну справу". Але для електронної бібліотеки, що не має офіційного статусу, надання доступу до своїх фондів третім особам буде порушенням вітчизняного законодавства.

4. Проектування електронної бібліотеки кафедри

електронний бібліотека інтернет доступ

Експерти визначають п'ять головних вимог до користувальницького середовища: концептуальність (цілісність інтерфейсу користувача для різнорідних ресурсів), гнучкість (надання доступу до змісту колекції різними способами), наступність (прийнятність інтерфейсу до подальшого розвитку колекції), доступність (інтуїтивно зрозуміле представлення функцій), здійснюваність (створення дизайну за реальні терміни, використовуючи наявні засоби і ресурси).

При розробці користувальницького середовища необхідно прагнути, у першу чергу, до очевидної простоти й ефективності рішень. Разом з тим, необхідно підвищувати інтерес користувачів до змісту електронної бібліотеки завдяки зовні привабливому дизайнові, використанню ілюстрацій до кожного розділу колекції, але зі збереженням цілісності представлень, ясному алгоритмові доступу до того або іншого об'єкта, прикладам роботи з окремими документами, настроюванню елементів пошукових функцій.

Проектуванням називають процес створення проекту майбутнього об'єкта, та способів його створення. У проектуванні застосовують системний підхід, який полягає у встановлені структури системи, типу зв'язків, визначені атрибутів, аналізуванні впливів зовнішнього середовища. Це комплекс робіт який складається з пошуку, досліджень, розрахунків та розрахування з метою отримання опису достатнього для створення нового об'єкту або виробу, його реконструкції, модернізації, що відповідає заданим вимогам.

Технічне завдання встановлює призначення засобів, галузь їх застосування, характеристику, технічні вимоги, етапи розробки і терміни їх виконання.

Документація яка містить принципові компонувальні і структурні рішення, що дають уявлення про устрій і принцип роботи, а також дані, що визначають основні параметри об'єкта, який розробляється називають ескізним проектом.

Технічний проект - документації, які містять технічні рішення, що дають повне уявлення про об'єкт, що проектується, а також всі початкові дані, необхідні для розробки робочої документації на стадії конструювання.

(Виділене жовтим не знаю чи потрібно вносити чи ні)

Переходжу до нижче приведених питань. Також думаю що в силі до випускової справитись зі створенням бібліотеки за допомогою програмного засобоу Greenstone.

Опис структурної схеми

Структурна схема

Опис функції (Що може реалізувати майбутня бібліотека - можливості наших користувачів).

Висновки

Відмінною рисою сьогоднішнього етапу розвитку суспільства є те, що інформація існує як в традиційній друкованій, так і в електронній формі. Безумовно, книги та інші друковані документи як об'єкти і засоби фіксації і розповсюдження інформації, накопиченої людством існували і будуть існувати. Сучасні інформаційні технології дозволили не тільки приступити до широкомасштабного перекладу наявної інформації в електронну форму, але і до створення нових інформаційних ресурсів відразу в електронному вигляді. Така форма подання інформації крім значного прискорення комунікативних процесів дає можливість на якісно новому рівні організувати процеси виробництва, зберігання і поширення інформації.

Забезпечення публічного (у тому числі віддаленого) доступу користувачів до електронних інформаційних ресурсів стало сьогодні одним з першочергових завдань інформаційного обслуговування. У нинішніх умовах вже не вимагає доказів, що концепція інформаційного обслуговування, що базується тільки на основі друкованих носіїв, застаріла, і їй на зміну прийшла інша, заснована на електронному представленні найрізноманітнішої інформації, тиражованою в необмеженій кількості і миттєво доступною через глобальні мережі передачі даних незалежно від часу та місцезнаходження користувача.

У зв'язку з цим істотно змінюються роль і функції такого соціального інституту, як бібліотека - основного сховища і розповсюджувача інформації. Загальновизнано, що найбільш ефективно інформаційно-бібліотечне обслуговування для потреб науки, культури та освіти сьогодні (і, тим більше, завтра) досягається шляхом створення електронних бібліотек (digital libraries).

Електронні бібліотеки є однією з головних і найбільш цінних складових всього сукупного потенціалу Інтернет. Під електронними (цифровими, віртуальними) бібліотеками розуміють різний зміст: починаючи з простого переліку файлів на будь-якому комп'ютері і закінчуючи всім змістовним наповненням Інтернет. Основна відмінність традиційної та електронної бібліотек полягає в тому, що користувач звертається до сервісів останньої за необхідною інформацією, а не просто за відсилання до документу та / або самим документам. Відмінною рисою електронної бібліотеки є можливість паралельного використання різних пошукових механізмів і засобів доступу до гетерогенним колекціям електронних даних. Так як в якості відповіді на запит до електронної бібліотеки користувачеві може бути представлений далеко не єдиний електронний документ (або його фрагмент) і зовсім не обов'язково в текстовій формі, необхідні такі інформаційні системи, які можуть забезпечити ефективний комплексний пошук і аналіз інформації в колекціях різнорідних об'єктів.

Література

1. Вилегжаніна Т. Україна в інформаційно-бібліотечному просторі/ Т. Вилегжаніна // Бібліотеч. планета. - 2006. - № 3. - С. 4-7.

2. Ермаков С.Г. Создание веб-сайта библиотеки: вопросы методологии и технологи / С.Г. Ермаков, А.М. Стаханевич // Библиотенки и ассоциации в меняющемся мире; новые формы сотрудничества, Тр. конф. / 10-я юбил. междунар. конф. "Крым 2003" - М., 2005. - Т. 1. - С. 275-278.

3. Шейко В. Електронні бібліотеки в Україні: перспективи розвитку /В. Шейко // Бібліотечний вісник. - 2007. - №5. - С. 31-34.

4. Фирсов В. Р. Законодательное обеспечение деятельности библиотек в современных условиях /В. Р. Фирсов// Библиотеки в правовом пространстве. Современные проблемы. - СПб.,2008. - С. 9-28.

5. Когаловский М.Р. Систематика коллекций информационных ресурсов в электронных библиотеках // Программирование. 2000, № 3. с. 30-52.

6. Концептуальное проектирование электронной библиотеки // Электронные библиотеки: принципы создания / Ф.Б. Антропольский, Т.В. Майстрович. - М., 2005. - Гл.4. - С.89-111

7. Шрайберг Я.Л. Основные положения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационных систем и сетей/ Я.Л. Шрайберг. - М.: Либерея, 2001. - 104 c.

8. Создание электронной библиотеки образовательного учреждения / Сост.: Д.П. Тевс, В.А. Петров, М.В. Кузнецова, Н.И. Голубицких и др. - Барнаул: Изд-во БГПУ, 2004. - 129 с.

9. Земсков А.И. Электронные библиотеки: учеб. для ВУЗов / А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг. - М.: Либерия, 2003. - 351 с.

10. Агаджанян А.С. Две функции Интернет и перспективы его использования для библиотек / А.С. Агаджанян // Науч. и техн. б-ки. - 1999. - № 2. - С. 42-46.

11. Шарон Т. Электронные библиотеки в Интернете. / Т. Шарон, А. Франк // Науч. и технич. б-ки. -2001.-№2-127-133.

12. Цивільний кодекс України, Закон України «Про авторське право і суміжні права».

13. Філіпова А. Питання змісту бібліотечних веб-сайтів в Інтернеті // Бібліотеч. планета. - 2008. - № 3. - С.12-15.

14. Антропольский Ф.Б., Майстрович Т.В. Электронные библиотеки: принципы создания - М., - 2005. - С. 151.

Размещено на Allbest.ru

...