База даних для шеф-кухаря

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Потоки інформації, що циркулюють у світі, який оточує людей, величезні. У часі вони мають тенденцію до збільшення. Тому в будь-якій організації виникає проблема такої організації управління даними, ко-торая забезпечила б найбільш ефективну роботу. Більшість віддають перевагу комп'ютеризовантм засобам - бази даних, що дозволяють ефективно зберігати, структурувати і систематизувати великі обсяги даних. Сьогодні без баз даних неможливо уявити роботу більшості фінансових, промислових, торговельних та інших організацій.

Існує багато вагомих причин перекладу інформації на комп'ютерну основу. Зараз вартість зберігання інформації в файлах на комп'ютері дешевше, ніж на папері. Бази даних дозволяють зберігати, структурувати інформацію і витягувати оптимальним для користувача чином. Використання клієнт-серверних технологій дозволяють зберегти значні кошти і час для отримання необхідної інформації, спрощують доступ і ведення.

Для використання таких величезних обсягів інформації, що зберігається, по-мимо розвитку системних пристроїв, засобів передачі даних, пам'яті необ-діми засоби забезпечення діалогу людина-комп'ютер, які дозволяють користувачеві вводити запити, читати файли, модифікувати збережені дані, додавати нові дані або приймати рішення на підставі збережених даних. Для забезпечення цих функцій створені спеціалізовані засоби - системи управління базами даних (СКБД).

Мета даної роботи - проектування та розробка бази даних для шеф-кухаря в ресторані для спрощення, оптимізації та модернізації роботи з інформацією для підвищення ефективності роботи всього підприємства в цілому, закріплення і розширення теоретичних знань і практичних навичок за фахом і застосування їх при вирішенні технічного завдання.

1. Теоретичні основи бази даних «шеф-кухар»

1.1 Поняття бази даних

База даних - це організована структура, призначена для зберігання інформації. У сучасних базах даних зберігаються не тільки дані, але й інформація.

Це твердження легко пояснити, якщо, наприклад, розглянути базу даних великого банку. В ній є всі необхідні відомості про клієнтів, про їхні адреси, кредитну історію, стан розрахункових рахунків, фінансових операціях і т.д. Доступ до цієї бази даних мається в досить великої кількості співробітників банку, але серед них навряд чи знайдеться така особа, яка має доступ до всієї бази цілком і при цьому здатне одноосібно вносити в неї довільні зміни. Крім даних, база містить методи і засоби, що дозволяють кожному зі співробітників оперувати тільки з тими даними, які входять в його компетенцію. У результаті взаємодії даних, що містяться в базі, з методами, доступними конкретним співробітникам, утвориться інформація, яку вони споживають і на підставі якої в межах власної компетенції роблять введення і редагування даних.

З поняттям бази даних тісно пов'язане поняття системи управління базою даних. Це комплекс програмних засобів, призначених для створення структури нової бази, наповнення її вмістом, редагування вмісту і візуалізації інформації. Під візуалізацією інформації бази розуміється відбір відображуваних даних відповідно до заданого критерію, їхнє упорядкування, оформлення і наступна видача на пристрої виводу чи передачі по каналах зв'язку.

Мета будь-якої інформаційної системи - обробка даних про об'єкти реального світу. У широкому сенсі слова база даних - це сукупність відомостей про конкретні об'єкти реального світу в якій-небудь предметної області. Під предметною областю прийнято розуміти частину реального світу, що підлягає вивченню для організації управління і, в кінцевому рахунку, автоматизації, наприклад підприємство, вуз і т.д.

Створюючи базу даних, користувач прагне впорядкувати інформацію за різними ознаками і швидко витягати вибірку з довільним поєднанням ознак. Зробити це можливо, тільки якщо дані структуровані.

Структурування - це введення угод про способи представлення даних.

Неструктурованими називають дані, записані, наприклад, в текстовому файлі.

Користувачами бази даних можуть бути різні прикладні програми, програмні комплекси, а також фахівці предметної області, що виступають в ролі споживачів або джерел даних, що називаються кінцевими користувачами.

У сучасній технології баз даних передбачається, що створення бази даних, її підтримка та забезпечення доступу користувачів до неї здійснюються централізовано за допомогою спеціального програмного інструментарію - системи управління базами даних.

База даних (БД) - це пойменована сукупність структурованих даних, які стосуються певної предметної області.

Система управління базами даних (СКБД) - це комплекс програмних і мовних засобів, необхідних для створення баз даних, підтримання їх в актуальному стані та організації пошуку в них необхідної інформації.

Інформаційний об'єкт - це опис деякої сутності (реального об'єкта, явища, процесу, події) у вигляді сукупності логічно пов'язаних реквізитів (інформаційних елементів). Такими сутностями для інформаційних об'єктів можуть служити: цех, склад, матеріал, ВНЗ, студент, здача іспитів і т.д.

Інформаційний об'єкт певного реквізитного складу і структури утворює клас (тип), якому присвоюється унікальне ім'я (символьне позначення), наприклад Студент, Сесія. Стипендія.

Інформаційний об'єкт має безліч реалізації - екземпляром, кожен з яких представлений сукупністю конкретних значень реквізитів і ідентифікується значенням ключа (простого - один реквізит або складової - кілька реквізитів). Інші реквізити інформаційного об'єкта є описовими. При цьому одні й ті ж реквізити в одних інформаційних об'єктах можуть бути ключовими, а в інших - описовими. Інформаційний об'єкт може мати кілька ключів.

Централізований характер управління даними в базі даних передбачає необхідність існування деякого особи (групи осіб), на яке покладаються функції адміністрування даними, збереженими в базі.

У світі існує безліч систем управління базами даних. Незважаючи на те, що вони можуть по-різному працювати з різними об'єктами і надають користувачу різні функції й засоби, більшість СУБД спираються на єдиний устояний комплекс основних понять. Це дає нам можливість розглянути одну систему й узагальнити її поняття, прийоми та методи на весь клас СУБД. В якості такого навчального об'єкта ми виберемо СУБД Microsoft Access, що входить в пакет Microsoft Office.

У деяких системах засоби управління базами даних застосовуються для того, щоб користувачі могли використовувати дані таким, шляхом, який не був передбачений розробниками системи. Адміністратори або співробітники можуть звертатися до обчислювальної системі з питаннями, які заздалегідь в ній не передбачалися. Наявність цієї можливості означає таку організацію даних в системі, при якій доступ до них можна здійснювати за різними шляхами, причому одні і ті ж дані можуть використовуватися для відповідей на різні питання. Вся істотна інформація про об'єкти запам'ятовується одночасно і повністю, а не тільки та її частина, яка необхідна для однієї програми.

В даний час існують системи управління базами даних (СКБД), що реалізують ці можливості як на рівні локальних баз даних, розташованих на одному диску (Paradox, Dbase), так і промислових баз даних (Acсess, Oracle, FoxPro). Розробляється нами база даних «Навчальний план», призначена для зберігання інформації, пов'язаної з веденням навчального плану конкретних груп, також повинна бути неізбиточной, в ній повинні бути встановлені численні проміжні взаємозв'язку між елементами, причому повинна підтримуватися і незалежність даних.

Ми визначили, що розробляється програма повинна включати наступні можливості баз даних:

1. База даних повинна розвиватися без великих витрат на ведення.

2. Кошти, передбачені для адміністратора даних, повинні дозволяти йому виконувати функції контролера і забезпечувати збереження даних.

3. Повинні забезпечуватися ефективні процедури управління захистом таємності, цілісності та безпеки даних.

4. Інвертовані файли повинні дозволяти здійснювати швидкий пошук даних в базі даних.

5. База даних повинна конструюватися для видачі відповідей на не плановані заздалегідь інформаційні запити.

6. Повинні забезпечуватися засоби переміщення даних.

1.2 Структура таблиці баз даних

Нормалізація таблиць бази даних - перший крок на шляху проектування структури реляційної бази даних. Строго кажучи, звичайно, не найперший * спочатку треба вирішити, що ж ми взагалі будемо зберігати в Боте, тобто визначитися зі структурою полів, їх типами і розмірністю, сенсом збереженої в них інформації. Але це, як кажуть, мається на увазі за умовчанням.

Теорія нормалізації реляційних баз даних була розроблена в кінці 70-х років 20 століття. Відповідно до неї, виділяються шість нормальних форм, п'ять з яких так, і називаються: перша, друга, третя, четверта, п'ята нормальна форма, а також нормальна форма Бойса-Кодда, що лежить між третьою і четвертою.

База даних вважається нормалізованої, якщо її таблиці (принаймні, більшість таблиць) представлені як мінімум в третій нормальній формі. Часто багато таблиці нормалізуються до четвертої нормальної форми, іноді, навпаки, проводиться денормализация. Використання таблиць у п'ятій нормальній формі (вірніше сказати, свідомого приведення їх до п'ятої нормальній формі) в реальних базах даних я особисто не зустрічав.

Головна мета нормалізації бази даних - усунення надмірності та дублювання інформації. В ідеалі при нормалізації треба домогтися, щоб будь-яке значення зберігалося в базі в одному примірнику, причому значення це не має бути отримано розрахунковим шляхом з інших даних, що зберігаються в базі.

Напевно, немає сенсу детально розглядати приклади нормалізації таблиць. Такої інформації і в Інтернеті, і в книгах більш ніж достатньо. Нагадаю тільки, яким основним вимогам повинна задовольняти кожна з нормальних форм.

Перша нормальна форма.

- Забороняє повторювані стовпці (що містять однакову за змістом інформацію) забороняє множинні стовпці (містять значення типу списку і т. п.)

- Вимагає визначити первинний ключ для таблиці, тобто той стовпець або комбінацію стовпців, які однозначно визначають кожен рядок

Друга нормальна форма:

Друга нормальна форма вимагає, щоб неключові стовпці таблиць залежали від первинного ключа в цілому, але не від його частини. Маленька ремарочка: якщо таблиця знаходиться в першій нормальній формі і первинний ключ у неї складається з одного стовпця, то вона автоматично знаходиться і в другій нормальній формі.

Третя нормальна форма:

Щоб таблиця знаходилася в третій нормальній формі, необхідно, щоб неключові стовпці в ній не залежали від інших неключових стовпців, а залежали лише від первинного ключа. Найпоширеніша ситуація в даному контексті - це розрахункові стовпці, значення яких можна отримати шляхом будь-яких маніпуляцій з іншими стовпцями таблиці. Для приведення таблиці в третю нормальну форму такі стовпці з таблиць треба видалити.

Нормальна форма Бойса-Кодда:

Нормальна форма Бойса-Кодца вимагає, щоб в таблиці був тільки один потенційний первинний ключ. Найчастіше у таблиць, що знаходяться в третій нормальній формі, так і буває, але не завжди. Якщо виявився другий стовпець (комбінація стовпців), що дозволяє однозначно ідентифікувати рядок, то для приведення до нормального формі Бойса-Кодда такі дані треба винести в окрему таблицю.

Четверта нормальна форма:

Для приведення таблиці, що знаходиться в нормальній формі Бойса-Кодда, до четвертої нормальної форми необхідно усунути наявні в ній багатозначні залежності. Тобто забезпечити, щоб вставка / видалення будь-якого рядка таблиці не вимагала б вставки / видалення / модифікації інших рядків цієї ж таблиці.

П'ята нормальна форма: база дані автоматизований access

Таблицю, що знаходиться в четвертій нормальній формі і, здавалося б, уже нормалізовану до межі, в деяких випадках ще можна буває розбити на три або більше (але не на дві!) Таблиць, з'єднавши які, ми отримаємо вихідну таблицю. Отримані в результаті такої, як правило, вельми штучною, декомпозиції таблиці і називають перебувають у п'ятій нормальній формі. Формальне визначення п'ятий нормальної форми таке: це форма, в якій усунуті залежності з'єднання. У більшості випадків практичної користі від нормалізації таблиць до п'ятої нормальної форми не спостерігається.

Розроблено формальні спеціальні математичні методи нормалізації таблиць реляційних баз даних. На практиці ж тлумачний проектувальник баз даних, детально ознайомившись з предметною областю, як правило, досить швидко накидає структуру, в якій більшість таблиць знаходяться в четвертій нормальної формі.

Таблиця - особлива форма передачі змісту, яку відрізняє від тексту організація слів і чисел в колонки (графи) і горизонтальні рядки таким чином, що кожен елемент є одночасно складовою частиною і рядки, і колонки.

Таблиці - фундаментальні об'єкти реляційної бази даних, в яких зберігається основна частина даних програми. Окрема таблиця найчастіше зберігає інформацію по конкретній темі (наприклад, відомості про навчальні предмети: назва, кількість годин, індекс). Інформація в таблиці організується в рядки (записи) та стовпчики (поля). Таблиці притаманні два компоненти: структура таблиці і дані таблиці.

Структура таблиці (також називається визначенням таблиці) специфікується при створенні таблиці. Структура таблиці повинна бути спроектована і створена перед введенням в таблицю-яких даних. Вона визначає, які дані таблиця буде зберігати, а також правила, асоційовані з введенням, зміною або видаленням даних (бізнес-правила, або обмеження).

Структура таблиці включає наступну інформацію:

1. Ім'я таблиці - Ім'я, по якому до таблиці можна звернутися у властивостях, методах і операторах SQL.

2. Стовпці таблиці - Категорії інформації, збереженої в таблиці. Кожен стовпець має ім'я і тип даного.

3. Табличні та стовпові обмеження - Обмеження цілісності, визначені на рівні таблиці або на рівні стовпця.

Дані таблиці - інформація, яка збережена в таблиці. Всі дані таблиці зберігаються в рядках, кожна з яких містить порції інформації у стовпцях, визначених у структурі таблиці. Дані - та частина таблиці, до якої зазвичай повинні мати доступ користувачі програми.

На перетині кожного рядка з кожним стовпцем таблиці міститься в точності одне значення даних. Наприклад, у другому рядку в стовпці «На уроках» міститься значення годин. У стовпці Індекс тієї ж рядки міститься значення «ОГС 300», яке є індексом даної навчальної дисципліни.

Всі значення, що містяться в одному і тому ж стовпці, є даними одного типу. Безліч значень, які можуть міститися в стовпці, називається доменом цього стовпця. Доменом стовпця «Індекс» є безліч назві навчальних дисциплін.

У кожного стовпця в таблиці є своє ім'я, яке зазвичай служить заголовком стовпця. Всі стовпці в одній таблиці повинні мати унікальні імена, однак дозволяється присвоювати однакові імена стовпців, розташованим в різних таблицях.

Стовпці таблиці впорядковані зліва направо, і їх порядок визначається при створенні таблиці. В будь-якій таблиці завжди є як мінімум один стовпець. У стандарті ANSI / ISO не вказується максимально допустиму кількість стовпців в таблиці, проте майже у всіх комерційних СУБД ця межа існує і зазвичай становить приблизно 255 стовпців.

На відміну від стовпців, рядки таблиці не мають певного порядку. Це означає, що якщо послідовно виконати два однакових запиту для відображення вмісту таблиці, немає гарантії, що обидва рази рядки будуть перераховані в одному і тому ж порядку.

У таблиці може міститися будь-яку кількість рядків. Цілком припустимо існування таблиці з нульовим кількістю рядків. Така таблиця називається порожньою. Порожня таблиця зберігає структуру, визначену її стовпцями, просто в ній не міститься дані. Стандарт ANSI / ISO не накладає обмежень на кількість рядків у таблиці, і в багатьох СУБД розмір таблиць обмежений лише вільним дисковим простором комп'ютера. В інших СУБД є максимальна межа, проте він досить високий - близько двох мільярдів рядків, а іноді й більше.

Важливим об'єктом в побудові бази даних є поняття індексу.

Індекси - об'єкти бази даних, які забезпечують швидкий доступ до окремих рядків в таблиці. Індекс створюється з метою підвищення продуктивність операцій запитів і сортування даних таблиці. Індекси також використовуються для підтримки в таблицях деяких типів ключових обмежень; ці індекси часто створюються автоматично при визначенні обмеження.

Індекс - незалежний об'єкт, логічно окремий від таблиці, створення або видалення індексу ніяк не впливає на визначення або дані індексованої таблиці. Він зберігає високо оптимізовані версії всіх значень одного або більше стовпців таблиці. Коли значення запитується з індексованого стовпця, процесор (ядро) бази даних використовує індекс для швидкого знаходження, необхідного значення. Індекси повинні постійно підтримуватися, щоб відображати останні зміни індексованих стовпців таблиці. Процедури поновлення індексу при вставці, модифікації або видалення значення в індексований стовпець автоматично виконуються процесором бази даних. Хоча ці операції не вимагають ніяких дій з боку користувача, вони, проте, знижують ефективність деяких операцій маніпулювання даними (крім запитів на вибірку). Проте зменшення продуктивності, асоційоване з підтриманням індексу, в більшості випадків з лишком компенсується перевагами підвищення швидкодії доступу до даних, що забезпечує індекс. Індекси забезпечують найбільші вигоди для відносно статичних таблиць, за якими часто виконуються запити.

Міць реляційних баз даних полягає в тому, що з їх допомогою можна швидко знайти і зв'язати дані з різних таблиць за допомогою запитів; форм і звітів. Для цього кожна таблиця повинна містити одне або кілька полів, однозначно ідентифікують кожен запис в таблиці. Ці поля називаються ключовими полями таблиці. Ключові поля ще також називають первинним ключем. Можна виділити три типи ключових полів: лічильник, простий ключ і складовою ключ.

Оскільки рядки в реляційної таблиці не впорядковані, не можна вибрати рядок за її номером в таблиці. У таблиці немає «першої», «останньою» або «тринадцятих» рядка.

Ключове поле можна задати таким чином, щоб при додаванні кожного запису в таблицю в це поле автоматично вносилося порядкове число, тобто організувати лічильник. Це найбільш простий спосіб створення ключових полів.

Якщо поле містить унікальні значення, такі як коди чи інвентарні номери, то це поле можна визначити як простий ключ. Якщо вибране поле містить повторювані або порожні значення, то воно не буде визначено як ключове. Для визначення записів, що містять повторювані дані, можна виконати запит на пошук повторюваних записів. Якщо усунути повтори шляхом зміни значень неможливо, то слід або додати в таблицю поле лічильника і зробити його ключовим, або визначити складовою ключ.

1.3 Мова програмування Borland Delphi 7

Дана програма написана на мові програмування Delphi 7. Delphi - одна з найбільш потужних систем, що дозволяють на найсучаснішому рівні створювати як окремі прикладні програми Windows, так і розгалужені комплекси, призначені для роботи в корпоративних мережах і в Інтернет. Це продукт, унікальним чином поєднує високопродуктивний компілятор, об'єктно-орієнтовані засоби візуального програмування та універсальний механізм доступу до баз даних.

Delphi - це система візуального об'єктно-орієнтованого програмування, що дозволяє вирішувати безліч завдань, зокрема:

1. Створювати закінчені програми для Windows самої різної спрямованості, від суто обчислювальних і логічних, до графічних і мультимедіа.

2. Швидко створювати (навіть початківцям програмістам) професійно виглядає віконний інтерфейс для будь-яких додатків, написаних на будь-якій мові; інтерфейс задовольняє всім вимогам Windows і автоматично настроюється на ту систему, яка встановлена ??на комп'ютері користувача, оскільки використовує багато функцій, процедури, бібліотеки Windows.

3. Створювати потужні системи роботи з локальними і віддаленими базами даних будь-яких типів; при цьому є засоби автономної налагодження програми з наступним виходом в мережу.

4. Створювати багатоланкові розподілені додатки, засновані на різних технологіях.

5. Створювати додатки, які управляють іншими додатки, в чесності, такими програмами Microsoft Office, як Word, Excel та ін

6. Створювати крос-платформні додатки, які можна компілювати і експлуатувати, як і в Windows, так і в системі Linux.

7. Створювати програми різних класів для роботи в Інтернет.

8. Створювати професійні програми установки для додатків Windows, враховують всю специфіку і всі вимоги Windows.

9. І багато іншого, включаючи створення звітів, довідкових систем, бібліотек DLL, компонентів ActiveX.

Delphi - надзвичайно швидко розвивається система, так як її творці постійно відстежують все нове в інформаційних технологіях.

Delphi 7 прекрасний засіб створення додатків для Windows, Delphi перетворюється на інструмент створення додатків для багатоланкових розподілених крос-платформних корпоративних інформаційних систем.

Delphi використовується для генерування і виводу на друк складних звітів баз даних.

Delphi надає можливість зв'язуватися зі свого додатки з такими продуктами Microsoft, як Word, Excel, а також з Access, як це зроблено в нашому дипломному проекті.

Процес розробки в Delphi гранично спрощений. У першу чергу це відноситься до створення інтерфейсу, на який іде 80% часу розробки програми. Просто ставите потрібні компоненти на поверхню Windows-вікна (в Delphi воно називається формою) і налаштовуєте їх властивості за допомогою спеціального інструменту (Object Inspector). З його допомогою можна пов'язати події цих компонентів (натискання на кнопку, вибір мишею елемента в списку і так далі) з кодом його обробки і ось простий додаток готово. Причому розробник отримує в своє розпорядження потужні засоби налагодження (аж до покрокового виконання команд процесора), зручну контекстну довідкову систему (в тому числі і по Microsoft API), засоби колективної роботи над проектом, всього просто не перелічити.

Мова повною мірою підтримує всі вимоги, що пред'являються до об'єктно-орієнтованого мови програмування.

Таким чином, можете використовувати Delphi для створення як найпростіших додатків, на розробку яких потрібно 2-3 години, так і серйозних корпоративних проектів, призначених для роботи десятків і сотень користувачів. Причому для цього можна використовувати самі останні віяння в світі комп'ютерних технологій з мінімальними витратами часу і сил.

1.4 MS Access засіб для розробки СУБД

Модулі, на відміну від макросів, є більш тонким і потужним засобом створення програмних розширень у середовищі Access, максимально наближається за своїми функціональними можливостями до таких професійних інструментів, як Delphi, Visual Basic або Power Builder. Одночасно застосування модулів вимагає від користувача навичок і кваліфікації програміста, а також знання основних принципів об'єктно-орієнтованого програмування.

Для програмування в Access використовується процедурний мова Visual Basic для додатків (VBA-Visual Basic for Applications) з додаванням об'єктних розширень та елементів SQL. Сам процес створення програмних розширень у середовищі Access передбачає активне використання технології об'екгно-орнентшрованного програмування (ООП). В основі ООП лежить ідея «упакованої функціональності», відповідно до якої програма будується з фундаментальних сутностей, називаних об'єктами. Кожен з об'єктів характеризується набором властивостей (англ, - property) та операцій, які він може виконувати (англ, - method). Реалізація взаємодій між об'єктами лягає на виконуючу середу того засоби розробки, на якому пишеться програма, і тому робота програміста в рамках технології ООП зводиться до створення об'єктів, опису їх властивостей і реакцій на ті йди інші зовнішні події.

Фундаментальним поняттям ООП є клас. Клас - це шаблон, на основі якого може бути створений конкретний програмний об'єкт. Створений об'єкт в такому випадку стає екземпляром класу. До основоположним принципам ООП відносяться:

1. інкапсуляція - об'єднання властивостей і дій, притаманних об'єкту, в єдиному пакеті і приховування подробиць їх реалізації від навколишнього світу. Це означає, що користувальницький доступ до об'єкта допускається тільки через його властивості та методи;

2. спадкування - передбачає створення нових класів на базі існуючих, що дає можливість класу-нащадка мати (наслідувати) всі властивості класу-батька;

3. поліморфізм - (від грец. «багатоликість») означає, що породжені об'єкти володіють інформацією про те, які методи вони повинні використовувати 1 залежно від того, де вони знаходяться в ланцюжку спадкування;

4. модульність - об'єкти містять в собі повне визначення їх характеристик, ніякі визначення методів і властивостей об'єкта не повинні розташовуватися поза ним, що робить можливим вільне копіювання та впровадження одного об'єкта в інші.

Багато програмні об'єкти в Access збігаються з фізичними об'єктами бази даних, такими як таблиці, форми, звіти. Для назви складових об'єктів, які включають в себе сукупність більш простих об'єктів, використовується термін сімейство. Наприклад, об'єкт звіт входить в сімейство звіти. Крім «видимих» об'єктів існує і велика кількість «прихованих» об'єктів, управляти якими можна тільки з програмних додатків.

В Access існують два типи модулів: стандартні і модулі класу. Стандартні модулі містять процедури і функції, які можуть бути викликані з будь-якого вікна бази даних. Як правило, такі модулі містять програмний код універсального характеру, призначений для застосування в різних місцях поточного додатка або навіть в різних додатках.

Модулі класу використовуються, для створення нових класів об'єктів. При створенні конкретного об'єкта, що є екземпляром такого класу, будь-які процедури, визначені в модулі, стають властивостями і методами цього об'єкта.

Модулі форм і модулі звітів є модулями класу, пов'язаними з певною формою або звітом. Зауважимо, що в ранніх версіях Access вони були єдино можливим інструментом об'єктно-орієнтованого програмування. Ці модулі містять процедури обробки подій, що запускаються у відповідь на їх виникнення у формі або звіті. Процедури обробки подій використовуються для управління поведінкою форми або звіту та їх відгуком на події, наприклад такі, як натискання кнопки.

Найважливішою областю застосування об'єктно-орієнтованого програмування в Access є програмування доступу до даних. Для вирішення даного завдання фірмою Microsoft був розроблений спеціальний інтерфейс - DAO (Data Access Objects).

Рівні доступу

СУБД MS Access забезпечує бази даних захистом двома найпоширенішими способами захисту: установка пароля, необхідного при відкритті бази даних, і захист на рівні користувачів, яка дозволяє обмежити, до якої частини бази даних користувач матиме доступ або яку її частину він зможе змінювати.

Установка пароля при відкритті бази даних - найпоширеніший спосіб захисту. Після установки пароля, при відкритті бази даних з'являється діалогове вікно, що пропонує користувачеві ввести пароль. Відкрити базу даних зможуть лише ті користувачі, які введуть правильний пароль. Цей спосіб досить надійний (MS Access шифрує пароль таким чином, що до нього немає прямого доступу при читанні файлу бази даних), але він застосовується тільки при відкритті бази даних. Після відкриття бази даних всі об'єкти стають доступними для користувача (поки не визначена захист на рівні користувачів). Для бази даних, якою спільно користується невелика група користувачів або на автономному комп'ютері, установка пароля зазвичай виявляється достатньою.

Найбільш гнучким і поширеним способом захисту бази даних є захист даних на рівні користувачів. Цей спосіб захисту подібний способам, використовуваним в більшості мережевих систем. Від користувачів потрібно ідентифікувати себе і ввести пароль, коли вони запускають MS Access. Всередині файлу робочої групи вони ідентифікуються як члени групи. MS Access за замовчуванням створює дві групи: адміністратори (група «Admins») і користувачі (група «Users»). Допускається також визначення інших груп. Групам і користувачам надаються дозволи на доступ, що обмежують можливість доступу до кожного об'єкту бази даних.

Слід відзначити три головних переваги захисту на рівні користувачів:

1. програма захищається як інтелектуальна власність;

2. додаток захищається від пошкодження внаслідок ненавмисного зміни користувачами програм або об'єктів, від яких залежить робота програми;

3. захищаються конфіденційні відомості та базі даних

2. Практична частина

2.1 Створення таблиць

Програма: Microsoft Office Access 2003 (йде в поставці з Microsoft Office)

Створено 7 таблиць (див. Рисунок 1):

- bludo

- izmer

- product

- raskladka

- spezii

- strana

- vid_bluda

Рисунок 1 - 7 таблиць в Microsoft Office Access 2003



Рисунок 2 - Таблиця «bluda»

Рисунок 3 - Таблиця «strana», «vid_bluda», «spezii»

2.2 Основні використовувані компоненти та їх призначення

Button - використовуються для створення кнопок з певними функціями.

Edit - поля введення вихідних даних.

Label - мітки, написи.

Image - картинки.

StringGrid - таблиця, для зберігання і відображення значень функції при поточних значеннях аргументу, використовується при побудові графіка.

Timer - таймер для відображення поточного часу і дати в рядку стану.

StatusBar - рядок стану, містить три панелі - активна підказка, час, дата.

MainMenu - головне меню, містить пункти для доступу до основних функцій програми.

ImageList - набір картинок, що містить зображення картинок пунктів головного меню.

Table - компонент для роботи з таблицею.

DataSource - компонент для зв'язку з даними таблиці.

DBImage - компонент для відображення та роботи з малюнками з бази.

DBMemo - компонент для відображення та роботи з текстами з бази.

QuickReз - компонент для створення звітів, чека.

2.3 Форми проекту

Додаток збирається з багатьох елементів: форм, програмних модулів, зовнішніх бібліотек, картинок, піктограм та ін Кожен елемент розміщується в окремому файлі і має строго певне призначення. Набір всіх файлів, необхідних для створення додатку, називається проектом. Компілятор послідовно обробляє файли проекту і будує з них виконуваний файл. Основні файли проекту можна розділити на кілька типів:

· Файли опису форм - текстові файли з розширенням DFM, описують форми з компонентами. У цих файлах запам'ятовуються початкові значення властивостей, встановлені вами у вікні властивостей.

· Файли програмних модулів - текстові файли з розширенням PAS, що містять вихідні програмні коди на мові Delphi. У цих файлах ви пишіть методи обробки подій, що генеруються формами і компонентами.

· Головний файл проекту - текстовий файл з розширенням DPR, що містить головний програмний блок. Файл проекту підключає всі використовувані програмні модулі і містить оператори для запуску програми. Цей файл середовище Delphi створює і контролює сама.

На підставі сказаного можна зобразити процес створення додатку в середовищі Delphi від постановки завдання до отримання готового виконуваного файлу (див. Рисунок 2):

Рисунок 2. - Процес створення додатку в середовищі Delphi

Проект містить одинадцять форм:

Рисунок 3. - Форма проекту «О программе»



Рисунок 4. - Форма проекту «Поварская книга»

Рисунок 5. - Форма «Рецепт блюда»



Рисунок 5. - Форма «Чек»

2.4 Системні вимоги

	Мінімальні	Рекомендовані
Операційна система	Windows 98/Me/2000/XP/Vista/7	Windows XP
Процесор	Pentium II	Pentium III
Оперативна пам'ять	64 MB	128 MB
Вільний дисковий простір	50 MB і більш*	1000 MB і більш *
Дозвіл екрану	1024 x 768	1280 x 1024
Принтер	Будь який	Будь який

Для правильної роботи програми переконайтеся, що комп'ютер, на якому ус-новлюють програма, відповідає перерахованим вище вимогам.

Висновки

Існує багато вагомих причин перекладу існуючої інформації на комп'ютерну основу. Зараз вартість зберігання інформації в файлах персонального комп'ютера значно дешевше, ніж на папері. Бази даних дозволяють зберігати, структурувати інформацію і витягувати оптимальним для користувача чином.

Використання потужних засобів MS Access зі створення бази даних в операційній системі Windows і зокрема додатків баз даних, дозволило створити програмний продукт максимально орієнтований на кінцевого користувача, який не обізнаний у питаннях теорії баз даних.

Дана програма написана на мові програмування Delphi 7 і Access, які представляють собою середовище розробки баз даних, орієнтованих на роботу в Windows.

В процесі розробки бази даних я придбав навички в роботі з програмами Borland Delphi 7 і Access, а також навчився створювати автоматизований процес пошуку по базі даних, який надає можливість компонувати дані.

Список використаної літератури та джерел

1. Андерсен В. Базы данных Microsoft Access. Проблемы и решения: Прост, пособ. / Пер. с англ. - М.: Издательство ЭКОМ, 2001. - 384 с.

2. Васильев A. VBA в Office 2000: Учеб. курс/А. Васильев, А. Андреев. - СПб.: Питер, 2001. - 432 е.: ил.

3. Вейскас Дж. Эффективная работа: Microsoft Office Access 2003. Издательский дом Питер, 2005. 1168 с.

4. Виллариал Б. Программирование Access 2002 в примерах: Пер. с англ. - М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2003. - 496 с,

5. Гарнаев А.Ю. Самоучитель VBA.-СПб.: БХВ - Петербург, 2001. - 512 е.:

6. Microsoft Office Access 2003. Продвинутый курс.

7. Горев А., Ахаян Р., Макашарипов С. Эффективная работа с СУБД. - СПб.: Питер, 1997. - 704 с.

8. Гофман В.Э., Хомоненко А.Д. Работа с базами данных в Delphi. СПб,: БХВ-Петербург, 2006. 656 е.: ил.

9. Грэм Малкольм. Программирование для Microsoft SQL SERVER 2000 с использованием XML. Пер. с англ. М.

10. Диго С.М. Проектирование и использование баз данных. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 487 с.

11. Киммел Пол. Освой самостоятельно программирование для Microsoft Access 2002 за 24 часа.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильяме», 2003. -

12. Сборник рецептур блюд и кулинарных изделий для предприятий общественного питания

13. Когловский М.Р. Технология баз данных на персональных ЭВМ. - М.:

14. Финансы и статистика, 1992. - 315 с.

Размещено на Allbest.ru

...