Складові частини BIOS
BIOS як набір програм введення-виведення, взаємодія операційної системи і прикладних програм з різними пристроями як комп'ютера. Програма тестування при включенні живлення комп'ютера POST. Управління чіпсетом та компонентами і ресурсами системної плати.
| Рубрика | Программирование, компьютеры и кибернетика |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.06.2013 |
| Размер файла | 59,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
з інформатики
BIOS
Зміст
- 1. Складові частини BIOS
- 2. Архітектура BIOS
- 2.1 Розширення BIOS
- 2.2 Вектори переривань BIOS
- 2.3 Області даних BIOS
- 3. Настройка BIOS
- 3.1 Тест початкового включення POST
- 3.2 Конфігурація комп'ютера - BIOS Setup
- Література
1. Складові частини BIOS
BIOS - Базова система введення-виведення називається так тому, що включає обширний набір програм введення-виведення, завдяки яким операційна система і прикладні програми можуть взаємодіяти з різними пристроями як самого комп'ютера, так і підключеними до нього. Взагалі кажучи, система BIOS займає особливе місце. З одного боку, її можна розглядати як складову частину апаратних засобів, з другого боку, вона є як би одним з програмних модулів операційної системи. Сам термін BIOS, мабуть, запозичений з операційної системи CP/M, в якій модуль з подібною назвою був реалізований програмно і виконував приблизно подібні дії.
Більшість сучасних відеоадаптерів, а також контролери накопичувачів мають власну систему BIOS, яка звичайно доповнює системну. В багатьох випадках програми, що входять у конкретну BIOS, замінюють відповідні програмні модулі основної BIOS. Виклик програм BIOS, як правило, здійснюється через програмні чи апаратні переривання.
Система BIOS крім програм взаємодії з апаратними засобами на фізичному рівні містить програму тестування при включенні живлення комп'ютера POST (Power-On-Self-Test, самотестування при включенні живлення комп'ютера). Тестуються основні компоненти, такі як процесор, пам'ять, допоміжні мікросхеми, приводи дисків, клавіатуру і відеопідсистему.
Система BIOS реалізована у вигляді однієї мікросхеми, встановленої на материнській платі комп'ютера.
Оскільки вміст BIOS фірми IBM був захищений авторським правом, тобто його не можна піддавати копіюванню, то більшість інших виробників комп'ютерів була змушена використовувати мікросхеми BIOS незалежних фірм, системи BIOS яких, зрозуміло, були практично повністю сумісні з оригіналом. Найвідоміші з цих фірм три: American Megatrends Inc. (AMI), Award Software і Phoenix Technologies. Конкретні версії BIOS нерозривно пов'язані з набором мікросхем (chipset), що використовується на системній платі. До речі, компанія Phoenix Technologies вважається піонером у виробництві ліцензійно-чистих BIOS. Саме в них вперше були реалізовані такі функції, як задавання типу жорсткого диска, підтримка приводу флоппі-дисків місткістю 1,44 Мбайта і т.д. Більше того, вважається, що процедура POST цих BIOS має наймогутнішу діагностику. Справедливості ради треба відзначити, що BIOS компанії AMI найбільш поширені. За деякими даними, AMI займає близько 60% цього сегменту ринку. Крім того, з програми Setup AMI BIOS можна викликати декілька утиліт для тестування основних компонентів системи і роботи з накопичувачами. Проте при їх використанні особливу увагу слід звернути на тип інтерфейсу, який використовує привід накопичувача. комп'ютер bios чіпсет post
Система BIOS у комп'ютерах нерозривно пов'язана з SMOS RAM. Під цим розуміється "незмінна" пам'ять, в якій зберігається інформація про поточні показники годинника, значення часу для будильника, конфігурації комп'ютера: кількості пам'яті, типах накопичувачів і т.д. Саме цієї інформації потребують програмні модулі системи BIOS. Своєю назвою SMOS RAM зобов'язана тому, що ця пам'ять виконана на основі КМОП-струкгур (CMOS-Complementary Metal Oxide Semiconductor), які, як відомо, відрізняються малим енергоспоживанням. CMOS-пам'ять енергонезалежна тільки постільки, оскільки постійно підживляється, наприклад, від акумулятора, розташованого на системній платі, або батареї гальванічних елементів, як правило, змонтованої на корпусі системного блоку. Більшість системних плат допускає живлення CMOS RAM як від вбудованого, так і від зовнішнього джерела.
В разі пошкодження мікросхеми CMOS RAM (або розряді батареї чи акумулятора) програма Setup має нагоду скористатися інформацією за умовчанням (BIOS Setup Default Values), яка зберігається в таблиці відповідної мікросхеми BIOS. До речі, на деяких материнських платах живлення мікросхеми CMOS RAM може здійснюватися як від внутрішнього, так і від зовнішнього джерела. Вибір визначається установкою відповідної перемички.
Програма Setup підтримує установку декількох режимів енергозбереження, наприклад, Doze (дрімаючий), Standby (очікування, або резервний) і Suspend (припинення роботи). Дані режими перераховані в порядку зростання економії електроенергії. Система може переходити в конкретний режим роботи після закінчення певного часу, вказаного в Setup. Крім того, BIOS звичайно підтримує і специфікацію АРМ (Advanced Power Management). Як відомо, вперше її запропонували фірми Microsoft і Intel. В їх сумісному документі містилися основні принципи розробки технології управління споживаною портативним комп'ютером потужністю.
Задавання повної конфігурації комп'ютера здійснюється не тільки установками з програми Setup, але й замиканням (або розмиканням) відповідних перемичок на системній платі. Призначення кожної з них вказано у відповідній документації.
2. Архітектура BIOS
BIOS - базова система введення-виведення, що зберігається в ПЗП, призначена для ізоляції операційної системи і прикладних програм від специфічних особливостей конкретної апаратури. BIOS містить програмну підтримку стандартних ресурсів PC і забезпечує конфігурацію апаратних засобів, їх діагностику і виклик завантажувача операційної системи. BIOS в значній мірі прив'язана до конкретної реалізації системної платі.
Flash-BIOS зберігається у флеш-пам'яті, що дозволяє обновляти версію BIOS перезаписом її з дискети.
Функції BIOS розділяються на наступні групи:
Ініціалізація і початкове тестування апаратних засобів - POST (Power On Self Test).
Настройка і конфігурація апаратних засобів і системних ресурсів - BIOS Setup.
Завантаження операційної системи з дискових носіїв - Bootstrap Loader.
Обслуговування апаратних переривань від системних пристроїв (таймера, клавіатури, дисків) - BIOS Hardware Interrupts.
Відробляння базових функцій програмних звернень (сервісів) до системних пристроїв - BIOS Services.
Всі ці функції виконує системний модуль System BIOS, що зберігається в мікросхемі ПЗП або флеш-пам'яті на системній платі. Більшість сервісних функцій виконується в 16-бітному режимі, хоча деякі нові функції можуть мати і альтернативні виклики для 32-бітного виконання.
2.1 Розширення BIOS
Можливості бездискової машини обмежуються тільки функціями BIOS, але їх склад може бути розширений, для чого є спеціальні системні засоби.
Плати адаптерів, встановлених в слоти системної шини, можуть мати мікросхеми ПЗП своєї програмної підтримки - Additional BIOS (додаткові модулі BIOS). Їх використовують деякі контроллери жорстких дисків, мережні адаптери з віддаленим завантаженням та інші периферійні пристрої. Для цих модулів в просторі пам'яті зарезервована область C8000h-F4000h. POST сканує цю область з кроком 2 Кбайта у пошуках додаткових модулів BIOS на завершальному етапі виконання (після завантаження векторів переривань покажчиками на власні обробники). Додатковий модуль BIOS відеоадаптера (EGA, VGA, SVGA...) має фіксовану адресу С 0000 й ініціалізується раніше (на кроці ініціалізації відеоадаптера).
Додатковий модуль BIOS повинен мати заголовок, вирівняний по межі 2-кілобайтної сторінки пам'яті, тобто біт адреси, що має нульове значення, А[10:0]. Формат заголовка наступний:
Байт-0=55h, байт-1=ААh - ознака початку модуля.
Байт-2 - довжина в блоках по 512 байт.
Байт-3 - точка входу процедури ініціалізації, що закінчується дальнім поверненням (Ret Far).
Коректним вважається модуль, що починається з ознаки 55AAh і нульової суми (по модулю 256) всіх байт в оголошеній області (реальна довжина модуля може перевищувати оголошену, але байт контрольної суми, природно, повинен входити в оголошену область). У разі виявлення коректного модуля POST дальнім викликом (Call Far) викликає процедуру ініціалізації модуля, що починається з 3-ої адреси заголовка модуля. Відповідальність за її коректність повністю лягає на розробника. Процедура може перевизначати вектори переривань, обслуговуваних BIOS. Перевизначивши на себе Bootstrap (INT 19h), можна отримати управління при завантаженні, що й використовується для віддаленого завантаження комп'ютерів через локальну мережу (Remote Boot Reset). Якщо стандартне продовження процедури завантаження не потрібне, а додатковий модуль є, наприклад, управляючою програмою для якого-небудь устаткування, замість процедури ініціалізації в ПЗП може знаходитися і основна програма, що не повертає управління системної послідовності POST.
2.2 Вектори переривань BIOS
При ініціалізації таблиці переривань BIOS відповідає за коректне заповнення частини векторів, що мають відношення до апаратних засобів комп'ютера і сервісів BIOS. На частину з них можуть бути просто встановлені заглушки - вектор посилається на код обробника, що містить єдину інструкцію повернення з переривання - IRET.
BIOS ініціалізує вектори внутрішніх переривань процесора (виключень), які можуть виникнути в реальному режимі роботи (про виключення захищеного режиму в основному піклується відповідна операційна система). До внутрішніх переривань відносяться наступні (INT 70h - INT 77h - тільки для AT):
INT 00h - ділення на 0.
INT 01h - покроковий режим.
INT 03h - точка зупинки.
INT 04h - переповнювання.
INT 06h - недопустима команда 286+.
INT 07h - виклик відсутнього NPU.
Апаратні переривання включають наступні (INT 70h-77h - тільки для AT):
INT 02h - немасковане переривання.
INT 08h - таймер 8253/8254.
INT 09h - клавіатура.
INT 0Ah-0Dh - IRQ2-IRQ5.
INT 0Eh - IRQ6 - контроллер гнучких дисків.
INT OFh - IRQ7.
INT 70h - CMOS-таймер.
INT 71h - IRQ9 (перенаправлено на INT 0Ah).
INT 72h-74h - IRQ10-IRQ12.
INT 75Ь - IRQ13 - виключення співпроцесора.
INT 76h - IRQ14 - контроллер жорстких дисків.
INT 77h - IRQ15.
Вектори переривань, що забезпечують виклики функцій BIOS (сервісів), включають наступні:
INT 05h - друк екрану.
INT 10h - відеосервіс.
INT 11h - список устаткування.
INT 12h - розмір безперервної пам'яті.
INT 13h - дискове введення-виведення.
INT 14h - обслуговування СОМ-портів.
INT 15h - АТ-функції (системний сервіс).
INT 16h - клавіатурне введення-виведення.
INT 17h - обслуговування LPT-портів
INT 18h - ROM-Basic.
INT 19h - початкове завантаження (Bootstrap).
INT 1Ah - системний час і 16-бітні виклики сервісів PCI.
INT 1Bh - обробник ctrl+break.
INT 1Ch - призначена для користувача процедура, що викликається обробником INT 08h (User Timer Interrupt).
INT 33h - підтримка миші.
INT 67h - EMS-функції.
Декілька векторів використовуються як покажчики на системні таблиці. До векторів-покажчиків відносяться наступні:
INT 1Dh - відеопараметри.
INT 1Eh - параметри дискет.
INT 1Fh - знакогенератор CGA.
INT 41h - параметри HDD 0.
INT 46h - параметри HDD 1.
INT 43h - знакогенератор EGA.
INT 4Ah - будильник користувача.
Як видно з наведених списків, більшість векторів BIOS накладається на область векторів 00-1Fh, зарезервовану фірмою Intel під внутрішні переривання і виключення процесорів. Хоча за часів 8086 з них використовувалася зовсім мала кількість, зарезервованою була оголошена вся вказана область. Проте творці IBM PC "влізли" в цю область, що ускладнило життя системних програмістів, які працюють з більш щедрими на виключення сучасними процесорами.
2.3 Області даних BIOS
Окрім векторів переривань, BIOS в оперативній пам'яті має свою область даних BIOS DATA AREA, що починається з адреси 400h (відразу за таблицею переривань). Ця адреса в сегментній моделі адресації реального режиму може бути представлена як 0000:0400h або 0040:0000h, що вказує на одну і ту ж фізичну адресу. Призначення комірок даної області розкриває табл. 2.1. BIOS може також використовувати й розширену область даних EBDA (Extended BIOS Data Area), яка звичайно розташовується під верхньою межею (640 Кбайт) стандартної пам'яті. На її положення вказує слово за адресою 40:0Еh, а перший байт цієї області вказує її розмір в одиницях кілобайтів. Ця область використовується для різних семафорів і покажчиків, її розмір звичайно не перевищує 1 Кбайта.
Таблиця 2.1 Призначення комірок BIOS Data Area
|
Адреса |
Розмір, байт |
Призначення |
|
|
040:000 |
4Ч2 |
Базові адреси портів СОМ 1-СОМ 4 |
|
|
040:008 |
3Ч2 |
Базові адреси портів LPT1-LPT3 |
|
|
040:00Е |
2 |
Базова адреса порту LPT4 або адреса сегменту EBDA |
|
|
040:010 |
2 |
Встановлене устаткування |
|
|
040:013 |
2 |
Розмір стандартної пам'яті |
|
|
040:015 |
2 |
Робочі комірки для тестів |
|
|
040:017 |
39 |
Область прапорів і буфер клавіатури |
|
|
040:03Е |
1 |
Біти [0:3] - дисководи, вимагаючі рекалібрування (біт 0=А:, біт 1=В: і т. д.)Біти [4:5] - вибраний дисковод |
|
|
040:03F |
1 |
Включений мотор дисководів (біт 0-а:, біт 1-в: і т. д.) |
|
|
040:040 |
1 |
Час до відключення мотора (INT 08h вимикає мотор по обнулінню) |
|
|
040:041 |
1 |
Код помилки дискет |
|
|
040:042 |
7 |
Інформація про стан FDC |
|
|
040:049 |
1 |
Поточний активний відеорежим |
|
|
040:04А |
2 |
Ширина екрану (число колонок символів) |
|
|
040:04С |
2 |
Розмір зони відеопам'яті, що використовується (в байтах) |
|
|
040:04Е |
2 |
Зміщення активної відеосторінки від відеосегменту |
|
|
040:050 |
16 |
Позиція курсора (8 пар байт; в молодшому байті - колонка, в старшому - ряд) |
|
|
040:060 |
2 |
Розмір курсора (в молодшому байті - останній рядок, в старшому - перша) |
|
|
040:062 |
1 |
Номер активної відеосторінки |
|
|
040:063 |
2 |
Адреса порту відеоконтроллера 6845 |
|
|
040:065 |
1 |
Поточне значення 6845 CRTMODE (порт 3Ч8h) |
|
|
040:066 |
1 |
Поточне значення 6845 CRTPALETTE (порт 3Ч9h) |
|
|
040:067 |
5 |
Область даних POST |
|
|
040:068 |
4 |
Лічильник переривань від таймера (рахує інтервали 55 мілісекунд) |
|
|
040:070 |
1 |
Переповнювання таймера (перехід через 24 години) |
|
|
040:071 |
1 |
Прапор ctrl+break (біт 7-1 по натисненню) |
|
|
040:072 |
2 |
1234h означає перезавантаження по ctrl+alt+del. Використовується POST |
|
|
040:074 |
4 |
Управління жорстким диском |
|
|
(0474) |
1 |
Статус останньої операції з жорстким диском |
|
|
(0475) |
1 |
Число жорстких дисків |
|
|
(0477) |
1 |
Порт HDC (XT) |
|
|
040:078 |
4Ч1 |
Тайм-аут LPT-портів (478h - LPTl, 479h - LPT2...) |
|
|
040:07С |
4Ч1 |
Тайм-аут Сом-портів (47Ch - COMl, 47Dh - COM2...) |
|
|
040:080 |
2 |
Зміщення початку клавіатурного буфера (звичайно 01Eh) |
|
|
040:082 |
2 |
Зміщення кінця клавіатурного буфера +1 (звичайно 03Еh) |
|
|
040:084 |
1 |
EGA: максимальне число рядів символів - 1 |
|
|
040:085 |
2 |
EGA: число рядків в символі в поточному режимі |
|
|
040:087 |
2 |
EGA: змішана інформація |
|
|
040:08В |
1 |
AT, PS/2: параметри дисковода (швидкості передачі даних і переміщення головок) |
|
|
040:08С |
1 |
AT, PS/2: стан HDC |
|
|
040:08D |
1 |
AT, PS/2: помилки HDD |
|
|
040:08E |
1 |
AT, PS/2: управління перериваннями від HDD |
|
|
040:090 |
1 |
AT, PS/2: стан носія приводу 0 |
|
|
040:091 |
1 |
AT, PS/2: стан носія приводу 1 |
|
|
040:092 |
1 |
AT, PS/2: прапор початку операції приводу 0 |
|
|
040:093 |
1 |
AT, PS/2: прапор початку операції приводу 1 |
|
|
040:094 |
1 |
AT, PS/2: поточний номер циліндра для приводу 0 |
|
|
040:095 |
1 |
AT, PS/2: поточний номер циліндра для приводу 1 |
|
|
040:096 |
1 |
AT: прапор клавіатури, біт 4-1 (10h) при 101-клавішній клавіатурі |
|
|
040:097 |
1 |
AT: прапори індикаторів клавіатури, біти 0-2 - scrollock, numlock, capslock |
|
|
040:098 |
4 |
AT: покажчик на 8-бітний User Wait Flag (INT 15h Fn 86h) |
|
|
040:09С |
4 |
AT: мікросекунд до User Wait |
|
|
040:0А 0 |
1 |
AT: прапор активності User Wait 1 = зайнятий, 80h = пройшов, 0 = підтверджений |
|
|
040:0А 1 |
7 |
AT: резерв для мережних адаптерів |
|
|
040:0А 8 |
4 |
EGA: адреса таблиці покажчиків - SAVEPTR |
|
|
040:0F0 |
16 |
Область взаємодії програм |
|
|
040:100 |
1 |
Стан функції друку екрану 00h = Ok; 01h = друк; 0FFh = помилка при друці |
|
|
040:104 |
1 |
"Фантомний" гнучкий диск: 01h = дискета в приводі А: використовується під ім'ям В: |
|
|
040:110 |
17 |
Область інтеPnPетатора Basic |
|
|
040:130 |
3 |
Використовуються командою MODE |
3. Настройка BIOS
Базова система введення-виведення BIOS є ключовим елементом системної плати, без якого всі її чудові компоненти є лише набором дорогих "залізяк". BIOS, користуючись засобами, що надаються чіпсетом, управляє всіма компонентами і ресурсами системної плати. З цього виходить, що використовувана версія BIOS дуже сильно прив'язана до чіпсета, і, крім того, вона повинна знати особливості використовуваних компонентів (процесор, пам'ять, інтегровані контролери). Код BIOS зберігається в мікросхемі енергозалежної постійної (BIOS) або флеш-пам'яті (Flash BIOS). З погляду регулярної роботи, тип носія BIOS принципового значення не має. З погляду модифікованості флеш-пам'ять має явну перевагу - можливість модернізації прямо в комп'ютері, іноді, правда, що обертається недоліком. Визначити, який носій BIOS використовується на даній системній платі можна, знявши наклейку з мікросхеми (на ній звичайно надруковані вихідні дані BIOS) і прочитавши позначення:
28Fxxx - флеш-пам'ять 12 В;
29Сххх - флеш-пам'ять 5 В;
29LVxxx - флеш-пам'ять 3 В (рідкісний варіант);
28Сххх - EEPROM, близька по властивостях до флеш-пам'яті;
27Сххх - EPROM, записувана на програматорі і стирана ультрафіолетом (якщо є скляне віконце);
РН 29ЕЕ 010 - ROM фірми SST, перезаписується аналогічно флеш-пам'яті;
29ЕЕ 011 - флеш-пам'ять 5В фірми Winbond;
29С 010 - флеш-пам'ять 5 В фірми Atmel.
Причин узятися за модернізацію BIOS може бути декілька, наприклад:
Некоректна робота в деяких режимах (наприклад, мимовільний перехід в енергозберігаючий режим, що виражається в зупинках вінчестера, гасінні екрану або раптовому різкому зниженні продуктивності неначебто нормально функціонуючого комп'ютера). По мірі виявлення помилок виробник випускає нові версії BIOS (можливо, і з новими помилками).
Неузгодженість драйверів BIOS з вимогами нових версій ОС.
Отримання нових функціональних можливостей, підвищення продуктивності.
Бажання мати найсвіжішу версію (для любителів експериментувати на собі).
Стерти конфігураційну інформацію в NVRAM (включаючи і ESCD), якщо для цієї мети немає перемикача або опції в BIOS Setup. Утиліта перепрограмування флеш-пам'яті виконує цю дію автоматично або пропонує його виконати зі свого меню.
Нову версію BIOS краще всього отримувати від виробника системної плати, велика колекція версій і утиліт доступна в мережі Інтернет за адресою http://www.sysdoc.pair.com. Фірми-розробники BIOS (наприклад, AMI, Award) нові версії BIOS для кінцевих користувачів не поставляють. Свої нові продукти з інструментальними засобами вони поставляють розробнику системної плати, який проводить остаточну "підгонку" BIOS під конкретну модель плати, особливості якої він знає краще за всіх. В першому наближенні BIOS різної системної плати з однаковими або близькими чіпсетами можуть виявитися (або показатися) сумісними - принаймні, при включенні виводиться заставка, проходить POST і навіть завантаження. Проте при більш ретельному тестуванні може виявитися, наприклад, що неможливо звернутися до дисків (гнучких або жорстких), не працюють порти, доступна не вся пам'ять і т.п. Добре, якщо при цьому вдасться завантажити утиліту перепрограмування BIOS, щоб повернутися до старої (заздалегідь збереженої!) версії.
Утиліти перезапису флеш-пам'яті прив'язані до підтримуваних типів мікросхем енергозалежної пам'яті, системної плати (чіпсетів) і виробників (іноді й версій) BIOS. Звичайно не вдається штатним способом (у комп'ютері) переписати BIOS із зміною виробника (Award, AMI, Phoenix). Як варіант можлива заміна (хоча б тимчасова) мікросхеми BIOS на зняту з аналогічної системної плати, але якщо мікросхема припаяна, а не встановлена в ліжечко, процедура заміни сильно ускладнюється. Сміливо займатися перепрограмуванням BIOS можна, тільки коли ви маєте доступ до програматора і мікросхема BIOS встановлена в ліжечку.
Якщо нова версія BIOS не дозволяє завантажити комп'ютер, ряд системних плат дозволяє включити режим відновлення (Boot Block Recovery). Для цього на платі повинен бути спеціальний перемикач або джампер. В режимі відновлення працює тільки дисковод, в який необхідно встановити спеціальну дискету з файлом-образом BIOS. При цьому "повідомлення" користувачу можуть зводитися до підморгування індикатором дисковода і гудкам динаміка. Мова цих повідомлень повинна наводитися в описі системної плати. Іноді режим відновлення включається автоматично (якщо Boot Block отримує управління на початку POST завжди, він може оцінити коректність вмісту основного блоку ПЗП і при необхідності включити режим відновлення).
Якщо ж після невдалого перепрограмування режим відновлення не рятує (або відсутній), а доступного програматора немає, тобто хоча й ризикований, але можливий варіант "гарячої заміни" BIOS. Для цього з аналогічної працездатної системної плати витягують мікросхему BIOS, встановлюють її замість зіпсованої, включають і завантажують комп'ютер як для режиму перезапису BIOS. При цьому в Setup повинне бути дозволено вживання тіньовій пам'яті для області системної BIOS. Далі, не вимикаючи живлення (небезпечно, але в безвихідному становищі можна ризикнути) замінюють мікросхему на невірно записану і виконують процедуру перезапису. Комп'ютер продовжує працювати, оскільки код BIOS виконується з тіньової області ОЗП. Файл-образ для перезапису може бути отриманий як копія "рятівної" мікросхеми, зроблена тією ж програмуючою утилітою.
Кажучи про недоліки флеш-BIOS, мається на увазі небезпеку втрати працездатності системної плати не тільки через необачні дії користувача, що модернізує BIOS, але й нове "поле діяльності" для вірусів. Стерти BIOS, знаючи роботу чіпсета і конкретної мікросхеми пам'яті, можна навіть наладчиком DEBUG. Парольний (програмний) захист перезапису може бути зламаний, а надійний апаратний захист (необхідністю подачі високої напруги для стирання і програмування, а також сигнал захисту запису) є далеко не в усіх мікросхем енергозалежної пам'яті і системної платі.
3.1 Тест початкового включення POST
Після включення живлення, апаратного скидання від кнопки RESET або натисненні комбінації клавіш Ctrl+Alt+Del процесор переходить до виконання коду початкового самотестування POST (Power-On Self Test), що зберігається в мікросхемі BIOS. POST виконує тестування процесора, пам'яті і системних засобів введення-виведення, а також конфігурація всіх програмно-керованих апаратних засобів системної плати. Частина конфігурації виконується однозначно, частина управляється джамперами системної плати, але ряд параметрів дозволяє або навіть вимагає конфігурації за бажанням користувача. Для цих цілей служить утиліта Setup, вбудована в код BIOS. Після тестування і конфігурації (що включає настройку пристроїв РnР), POST ініціалізує завантаження операційної системи.
При проходженні кожної секції POST записує її код (номер) в діагностичний регістр. Цей регістр фізично розташовується на спеціальній діагностичній платі, встановлюваній в слот системної шини. Плата містить 8-бітний регістр з світловою (двійковою або шістнадцятковою) індикацією стану бітів. В просторі введення-виведення регістр займає одну адресу, залежну від архітектури PC (точніше, версії BIOS): ISA, EISA - 80h, ISA-Compaq - 84h, ISA-PS/2 - 90h, MCA-PS/2 - 680h, деякі моделі EISA - 300h (часто пишуть те ж і в 80h). По індикаторах плати можна визначити, на якій секції зупинився POST, і визначити причину несправності. Проте для використовування такої діагностики необхідна, по-перше, сама плата-індикатор, і по-друге, "словник" несправностей - таблиця, специфічна для версії BIOS і системної плати.
Під час виконання POST може видавати діагностичні повідомлення у вигляді послідовності коротких і довгих звукових сигналів, а після успішної ініціалізації графічного адаптера короткі текстові повідомлення виводяться на екран монітора.
Звична послідовність кроків POST:
Тестування регістрів процесора.
Перевірка контрольної суми BIOS.
Перевірка і ініціалізація таймера 8253/8254, портів 8255.
Після цього кроку доступна звукова діагностика (табл. 3.1).
Перевірка і ініціалізація контролерів DMA 8237.
Перевірка регенерації пам'яті.
Тестування 64 Кбайт нижньої пам'яті.
Завантаження векторів переривання і стека в нижню область пам'яті.
Ініціалізація відеоконтролера - на екрані з'являється заставка Video BIOS, звичайно з вказівкою моделі відеокарти і об'ємом встановленої відеопам'яті.
Таблиця 3.1 Звукова діагностика POST
|
Сигнал* |
Помилка |
Можливі дії |
|
|
1д 2к |
Не знайдений графічний адаптер |
Встановити (переставити) адаптер |
|
|
1д 3к |
Не підключений монітор (для системної платі з вбудованим графічним адаптером) |
Підключити монітор, перевірити включення термінаторів на моніторі |
|
|
1дХк |
Помилка графічного адаптера (X залежить від версії Video BIOS) |
Встановити (переставити) адаптер |
|
|
1к |
Помилка регенерації DRAM - встановлено некоректне значення періоду регенерації або несправний контроллер регенерації |
Спробувати встановити настройки Setup за умовчанням, замінити DRAM. Якщо не допомагає - несправність у системній платі |
|
|
2к |
Помилка паритету DRAM (відсутній в платі, що не підтримує контроль паритету) |
Замінити (переставити) пам'ять |
|
|
3к |
Помилка перших 64 Кбайт DRAM |
Замінити (переставити) пам'ять |
|
|
4к |
Помилка системного таймера |
Ремонт системної платі |
|
|
5к |
Помилка процесора |
Замінити процесор |
|
|
6к |
Помилка управління GateA20 (контроллер 8042) |
Переустановити або замінити ІС контроллера клавіатури |
|
|
7к |
Помилка захищеного режиму |
Ремонт системної платі |
|
|
8к |
Помилка відеопам'яті |
Замінити відеопам'ять (графічний адаптер) |
|
|
9к |
Помилка контрольної суми BIOS |
Замінити (перезаписати) BIOS |
|
|
10к |
Помилка CMOS (звернення до комірки 0Fh) |
Ремонт системної плати |
|
|
11к |
Помилка кеш-пам'яті |
Замінити кеш-пам'ять, перевірити її швидкодію і настройки Setup при відключеному кеші |
* 1д 2к - один довгий сигнал, за яким слідують два коротких.
Після успіху цього кроку зображення на екрані зміняється заставкою системної BIOS з лічильником об'єму тестованої динамічної пам'яті. Тепер діагностичні повідомлення виводяться на екран (табл. 3.2). POST продовжує роботу, виконуючи наступні кроки:
Тестування повного об'єму ОЗУ.
Тестування клавіатури.
Тестування CMOS-пам'яті і годинника.
Ініціалізація СОМ і LPT портів.
Ініціалізація і тест контроллера НГМД.
Ініціалізація і тест контроллера НЖМД.
Сканування області додаткового BIOS.
Виклик Bootstrap (INT 19h) - завантаження операційної системи, при неможливості - спроба запуску ROM Basic (Int 18h), при невдачі - зупинка процесора з повідомленням "System Halted" (система зупинена).
Таблиця 3.2 Діагностичні повідомлення POST
|
Повідомлення |
Причина і можливі дії |
|
|
PRESS А KEY TO REBOOT |
Пропозиція перезавантаження після натиснення будь-якої клавіші супроводжує повідомлення про помилку, знайдену POST |
|
|
SYSTEM HALTED, (CTRL+ALT+DEL) TO REBOOT |
Зупинка комп'ютера після виявлення серйозної помилки. Можливе тільки перезавантаження по Crtl+Alt+Del, апаратному скиданню або повторному включенню живлення |
|
|
CMOS Battery State Low CMOS BATTERY HAS FAILED |
Впала напруга живлення CMOS. Перевірити напругу на батареї при вимкненому живленні комп'ютера (повинне вище 3 В), перевірити установку джампера 2-3 на роз'ємі зовнішньої батареї. Замінити батарею |
|
|
CMOS Checksum Failure CMOS CHECKSUM ERROR |
Помилка контрольної суми CMOS. Може бути викликана проблемами з живленням CMOS, вживанням непридатною завантажуваною утилітою SETUP, дією вірусу. Виконати "штатний" SETUP |
|
|
CMOS System Optons Not Set |
Не встановлені опції Setup. Виконати SETUP |
|
|
CMOS Time and Date Not Set |
Не встановлений годинник і календар. Виконати SETUP і задати час і дату |
|
|
Display Switch Not ProperDISPLAY SWITCH IS SET INCORRECTLY |
Перевірити положення перемикача типу графічного адаптера (Color/Mono), що є на більшості старих системних плат |
|
|
DISPLAY TYPE HAS CHANGED SINCE LAST BOOT |
З моменту попереднього завантаження змінився тип графічного адаптера (монітора). Виконати SETUP і змінити (підтвердити новий) тип адаптера |
|
|
Keyboard is locked ... Unlock it |
Клавіатура заблокована ключем. Повернути ключ (якщо не допомагає, перевірити правильність приєднання ключа до роз'єму системної плати). |
|
Keyboard Error K/B Interface ErrorKEYBOARD ERROR OR NO KEYBOARD PRESENT |
Помилка клавіатури. Перевірити підключення роз'єму, перемикача XT/AT на клавіатурі, замінити клавіатуру. Цю перевірку можна подавити установкою "Keyboard Not Installed" в SETUP (опція є не у всіх версіях, той же ефект дає установка "HALT ON ALL, BUT KEYBOARD" в опції "Halt on Error") |
|
|
DISK BOOT FAILURE, INSERT SYSTEM DISK AND PRESS ENTER |
Немає доступного завантажувального пристрою (гнучкий, жорсткий диск, CD-ROM, мережний адаптер з мікросхемою BOOT ROM) з дійсним завантажувальним записом. Встановити завантажувальну дискету в А:, перевірити контроллер, конфігурацію і підключення диска С: |
|
|
Invalid Boot Diskette Diskette Boot Failure |
Неможливо завантажити ОС з дискети (немає завантажувального сектора). Замінити дискету |
|
|
No ROM Basic |
Немає пристрою, з якого можна завантажити ОС (гнучкий, жорсткий диск, CD-ROM, мережний адаптер з мікросхемою BOOT ROM), а інтеPnPетатор Basic в ROM відсутній (був у перших моделях PC). Підключити і конфігурувати завантажувальний пристрій |
|
|
DISKETTE DRIVES OR TYPES MISMATCH ERROR - RUN SETUP |
Тип дисковода (А: або В:) не співпадає із записом в CMOS. Виконати Setup і задати правильні типи дисководів |
|
|
FDD Controller Failure FLOPPY DISK CNTRLR ERROR OR NO CNTRLR PRESENT |
Помилка контроллера накопичувачів на гнучких дисках (дисководів, кабелів). Перевірку можна відключити, встановивши в Standard Setup для дисків А: і В: значення Not Installed (None). Якщо контроллера немає, повинно бути встановлено значення Not Installed (None) |
|
|
HDD Controller FailureERROR INITIALIZING HARD DRIVE CONTROLLER |
Помилка контроллера накопичувачів на жорстких дисках (дисководів, кабелів). Перевірку можна відключити, встановивши в Standard Setup для всіх жорстких дисків (двох або чотирьох) значення Not Installed. |
|
|
З: (D:) Drive Error З: (D:) Drive Failure ERROR ENCOUNTERED INITIALIZING HARD DRIVE |
Неможливе звернення до диска С: (D:). Невірно встановлені параметри в Setup, джампери на накопичувачах, інтерфейсні кабелі, невідформатований диск або несправний дисковод |
|
|
CMOS Memory Size MismatchMEMORY SIZE HAS CHANGED SINCE LAST BOOT |
Розбіжність розміру пам'яті, визначеної POST, із значенням, записаним в CMOS. Звичайно відбувається при додаванні або видаленні додаткових модулів пам'яті, але може вказувати і на несправність пам'яті. Ввійти в SETUP (пункт STANDARD SETUP) і вийти зі збереженням результатів в CMOS. Для EISA може бути потрібно виконання ЕСU |
|
|
On Board Parity Error Board Parity Error Parity Error Memory Parity Error at XXXXRAM PARITY ERROR - CHECKING FOR SEGMENT |
Помилка паритету пам'яті, встановленої на системній платі (On Board), платі розширення (Board) або без вказівки місцезнаходження. Збійна адреса XXXX може бути визначена не завжди. Повідомлення може бути викликано і вірусом |
|
|
PRESS Fl TO DISABLE NMI, F2 TO REBOOT |
Пропозиція продовжити роботу із забороненим контролем паритету (заборонене NMI), натискуючи F1, або перезавантажити комп'ютер, натискуючи F2. Може з'являтися при виявленні помилки паритету пам'яті |
|
|
Memory Address Error at XXXX Memory Verify Error at XXXX |
Помилка пам'яті за адресою XXXX. Локалізувати і замінити модуль (мікросхему) пам'яті |
|
|
Address Line Short |
Замикання адресних ліній мікросхем або модулів пам'яті. Переставити (замінити) мікросхеми або модулі DRAM |
|
|
Cache Memory Bad, do Not Enable Cache! |
Помилка кеш-пам'яті. Усунути помилку (замінити або переставити мікросхеми) або заборонити зовнішній (External або L2) кеш в Setup |
|
|
I/O Card Parity Error at XXXX |
Помилка, знайдена на платі розширення (сигнал подається по лінії IOCHK) |
|
|
DMA Bus Time-out |
Пристрій в режимі DMA затримує цикл шини більше, ніж на 7,8 мкс. Причина - несправність плати розширення або системної плати |
|
|
EISA Configuration is Not Complete |
Не повністю задана конфігураційна інформація EISA-система може бути завантажена в режимі ISA для виконання конфігурації утилітою ЕСU (EISA Configuration Utility) |
|
|
Invalid EISA Configuration |
Конфігураційна інформація EISA недійсна. Система може бути завантажена в режимі ISA для виконання конфігурації утилітою ЕСU |
|
|
EISA CMOS Checksum Failure EISA Configuration Checksum Error |
Помилка контрольної суми визначеної CMOS-пам'яті конфігурації пристроїв EISA, можливо, через батарею. Система може бути завантажена в режимі ISA для виконання конфігурації утилітою ЕСU |
|
|
EISA CMOS Inoperational |
Помилка доступу (читання-запис) до додаткової CMOS-пам'яті конфігурації пристроїв EISA, можливо через батарею |
|
|
Expansion Board not ready at Slot X |
Плата розширення в слоті X (EISA) не готова. Перевірити плату і конфігурацію |
|
|
ID information mismatch for Slot X Wrong Board in Slot X |
Ідентифікатор встановленої плати розширення EISA не співпадає із записом в CMOS для цього слота |
|
|
Slot X Should Be Empty But EISA Board FoundSlot X Not Empty |
Слот Х шини EISA повинен бути порожнім, але знайдена плата. Виконати конфігурацію утилітою ЕСU |
|
|
Slot X Should Have EISA Board But Not Found |
Для слота Х шини EISA призначена плата, але вона не знайдена. Виконати конфігурацію утилітою ЕСU |
|
|
Invalid Configuration Information for Slot X |
Некоректна інформація конфігурації для платі розширення EISA в слоті X. Виконати конфігурацію утилітою ЕСU |
|
|
BUS Timeout NMI at Slot X |
Помилка тайм-ауту звертання по системній шині для плати в слоті Х |
|
|
Fail-Safe Timer NMI |
Відбулося переривання від таймера, контролюючого граничний час розтяжки шинного циклу |
|
|
INTR #1 Error |
Помилка контроллера переривань #1 (відповідає за лінії IRQ 0-7) |
|
|
INTR #2 Error |
Помилка контроллера переривань #2 (відповідає за лінії IRQ 8-15) |
|
|
8042 Gate A20 Error! |
Несправність роботи вентиля лінії A20 (Gate A20) в мікросхемі контроллера клавіатури 8042. Можна обійти, встановивши в Setup опцію Gate A20 Control в значення Fast (управління від чіпсета) |
|
|
DMA #1 En-or, DMA Error |
Помилка контроллера DMA (може бути викликана платами розширення) |
При завантаженні системи в разі готовності дисковода А: в пам'ять завантажується перший сектор диска і йому передається управління; при неготовності А: завантажується Master Boot диска С: і йому передається управління. Master Boot завантажує Boot Sector активного розділу в пам'ять і передає управління на його початкову адресу.
Спроба завантаження з дискети може блокуватися або виконуватися тільки після невдалої спроби завантаження з жорсткого диска при відповідному завданні параметра "Boot Sequence" в Setup.
Послідовність завантаження може змінюватися додатковим BIOS мережного адаптера у разі віддаленого завантаження по мережі.
У процесі роботи POST використовуються комірки CMOS 0Fh (Shutdown Flag) - ідентифікатори стану перед початком тесту і BIOS DATA AREA [0:0472] - тип рестарту (1234h=CTRL+ALT+DEL - "теплий" старт, 4321h - скидання зі збереженням пам'яті). Це дозволяє розрізняти причини рестарту (перезавантаження, вихід із захищеного режиму 286 і т. д.) для обходу деяких секцій POST.
В AT результати проходження тестів заносяться в CMOS OEh - Post Diagnostic Status Byte.
3.2 Конфігурація комп'ютера - BIOS Setup
Всі сучасні комп'ютери мають утиліту Setup, вбудовану в BIOS. Утиліта BIOS Setup має інтерфейс у вигляді меню, іноді навіть віконний з підтримкою миші. Віконний інтерфейс в даному випадку дратує, оскільки замість швидкого входу в текстове меню комп'ютер довго шукає підключену мишу, після чого виводить вікна в режимі графіки низького дозволу (дань сумісності). При цьому ніяких принципово нових можливостей (в порівнянні з текстовим режимом і управлінням від клавіатури) не з'являється.
Для входу в Setup під час виконання POST з'являється пропозиція натискувати клавішу Del. Іноді для цього використовується комбінація Ctrl+Alt+Esc, Esc, Ctrl+Esc, бувають і екзотичні варіанти (натискувати клавішу F12 в ті секунди, коли в правому верхньому кутку екрану видний прямокутник). Деякі версії BIOS дозволяють увійти в Setup по комбінації Ctrl+Alt+Esc у будь-який момент роботи комп'ютера. Пропозиція (і спосіб - натиснення F1 чи F2) входу в Setup з'являється, якщо POST знайде помилку устаткування, яка може бути усунена за допомогою Setup. Утримання клавіші Ins під час POST у ряді версій BIOS дозволяють встановити настройки за умовчанням, відміняючи всі "прискорювачі". Це допомагає відновити працездатність після надмірно агресивних спроб "розігнати" комп'ютер.
Меню утиліти Setup, способи переміщення по пунктах і вибору параметрів залежать від схильностей виробника і версії BIOS, але вони зрозумілі з короткого пояснення на екрані. Натиснення F1 або Alt+H викликає коротку контекстну довідку, звичайно пов'язану з навігацією. Смислових пояснень значення параметрів вона не дає. Склад керованих параметрів, детальна і гнучкість управління варіюється від гранично докладних, в яких може заплутатися і досвідчений користувач, до гранично коротких. Що краще - справа смаку. Нижче наведемо пояснення поширених установок. В конкретній версії вони відрекомендовані, звичайно ж, лише вибірково. Деякі установки можуть називатися і не зовсім так, як вказано в таблицях, але бути співзвучними (в англійському варіанті). За період розвитку PC деякі терміни набули нового значення - якщо раніше під типом мікросхем пам'яті (DRAM Type) мали на увазі об'єм мікросхем (64К, 25К, 1М), то тепер це FPM, EDO, BEDO і SDRAM. У зв'язку з цим можливе двояке тлумачення деяких параметрів, але не можна обійняти неосяжне і перерахувати всі існуючі на цей час параметри настройки. Можливі пункти головного меню Setup наведені в табл. 3.3.
Опція "Auto Configuration with BIOS Defaults" дозволяє встановити набір параметрів, що забезпечує нормальну роботу системної плати. При цьому не зачіпається дата, час, параметри гнучких і жорстких дисків. Це є початковою точкою для оптимізації установок, на якій можна і зупинитися.
Таблиця 3.3 Пункти головного меню Setup
|
Пункт меню |
Призначення |
|
|
Standard CMOS Setup |
Установка стандартних параметрів CMOS |
|
|
Advanced CMOS Setup |
Установка розширеного набору параметрів |
|
|
Chipset Setup |
Управління особливостями чіпсета (дозвіл прогресивних властивостей і настройки параметрів) |
|
|
Power Management |
Управління режимом енергозбереження |
|
PCI/PnPSetup Plug And Play |
Конфігурація розподілу ресурсів |
|
|
Peripherial Setup |
Конфігурація периферії системної плати |
|
|
Change Password |
Зміна (установка) пароля |
|
|
Optimal |
Установка оптимальних параметрів |
|
|
Auto Configuration with BIOS Defaults |
Установка "нормальних" параметрів |
|
Auto Configuration with Power-on DefaultsFail-SafeУтримання Del при включенні |
Установка "консервативних" параметрів |
|
Write to CMOS and ExitSave and Exit |
Вихід зі збереженням нових установок |
|
Do Not Write to CMOS and ExitExit without Saving |
Вихід без збереження (залишаються колишні значення) |
Опція "Auto Configuration with Power-on Defaults" - встановлює найконсервативніші значення параметрів: кешування заборонено на обох рівнях, тимчасові діаграми самі розтягнуті і т.п. Якщо системна плата не працює і з такими установками, необхідно перевірити її апаратну конфігурацію - установку джамперів, знімних елементів (процесор, пам'ять, кеш і т. п.). Якщо в Setup не ввійти, ті ж значення параметрів можна набути, утримуючи клавішу Del (іноді Ins) під час включення комп'ютера, або для цих цілей є спеціальний перемикач (джампер) на системній платі. Спосіб порятунку залежить від версії BIOS і моделі системної плати.
Вибрані установки зберігаються при виході з Setup (за бажанням користувача) і починають діяти з моменту початку наступного виконання POST. Таким чином, якщо немає упевненості в правильності вибраних установок, можна вийти з Setup без збереження нових значень.
Вибрані значення установок рекомендується зберегти на папері. На жаль, функція друку екрану по клавіші PrintScreen з Setup працює не завжди (до ініціалізації під час завантаження LPT-порт може утримувати низький рівень на виході 1МГГ#, що не дозволяє принтеру друкувати). Але витрати часу навіть на рукописне збереження параметрів допоможуть згодом заощадити час, сили і нерви в критичній ситуації, оскільки деякі установки можуть приводити до повної втрати працездатності комп'ютера (на щастя, тимчасової - до виправлення значень).
Невдалі параметри конфігурації (або забутий пароль) при неможливості входу в Setup можна скинути відключенням живлення CMOS (замиканням контактів 3, 4 роз'єму акумулятора). В деяких системах пароль скидається тільки спеціальною перемичкою. Проте в CMOS зберігаються зовсім не всі параметри - частина їх міститься в NVRAM, яку відключенням батареї змінити (очистити) неможливо за визначенням (це дійсно енергозалежна пам'ять). Добре, якщо на системній платі є спеціальний перемикач для обнулення NVRAM (або, хоча б, ESCD). Такий перемикач спрацьовує, якщо в положенні "очищення" на системну плату буде подано живлення (разом з сигналом апаратного скидання). Після обнулення плату включають з нормальним положенням перемикача. Зрідка зустрічається опція Setup, призначена для обнулення NVRAM. Якщо явних способів очищення немає, то при необхідності залишається скористатися утилітою перепрограмувало флеш-BIOS (NVRAM звичайно є областю мікросхеми-носія флеш-BIOS). Проте для цього необхідно мати файл-образ BIOS і утиліту програмування. Записом некоректної інформації в NVRAM іноді грішить Windows 95 при установці. Це може привести до втрати працездатності окремих вузлів і навіть плати в цілому, не усуненої ніякими настройками Setup.
Пункт Standard CMOS Setup, що практично завжди є в головному меню утиліти (в старих машинах він просто єдиний), відноситься до настройки параметрів, що зберігаються в елементах стандартної пам'яті CMOS. Це одна з небагатьох областей Setup, в якій все досить просто і зрозуміло (табл. 3.4).
У цьому ж розділі виводиться і об'єм встановленої оперативної пам'яті. В старих комп'ютерах можна (і потрібно) було розподіляти наявну пам'ять, що перевищує стандартні 640 або 512 Кбайт, між Extended і Expanded. Нові версії BIOS тільки показують об'єм, знайдений тестом, і його розподіл між стандартною пам'яттю (Conventional Memory або Base Memory) і розширеної (Extended Memory). Проте при зміні розміру фізично встановленої пам'яті деякі версії BIOS фіксують цю зміну під час POST і вимагають входу в Standard Setup тільки для того, щоб побачити, згодитися і зберегти зміни в CMOS. Інші версії виконують цю модифікацію вмісту CMOS автоматично, не привертаючи уваги користувача.
Іноді в цьому ж меню знаходиться режим реакції тесту POST на помилки конфігурації (чи зупинятися з повідомленням або по можливості ігнорувати). Тут же може бути і дозвіл контролю паритету оперативної пам'яті.
Вживання зовнішніх утиліт (SETUP.COM та ін.), якими заповнювали комірки CMOS в перших моделях АТ, в сучасних комп'ютерах може привести до втрати інформації в CMOS через розбіжність правил підрахунку контрольної суми.
Набір опцій розширеного Setup залежить від версії BIOS. Ці опції включають:
Управління параметрами клавіатури, послідовністю завантаження (С:, А:, CD-ROM); "обмін" гнучких дисків (Swap Floppy); дозвіл тіньової пам'яті, контролю паритету; конфігурація кеш-пам'яті, вбудованої периферії і ін.
Управління тимчасовими параметрами (частоти синхронізації і кількість тактів очікування) циклів шин, оперативної і кеш-пам'яті.
Вбудовані утиліти автоматичного визначення типів IDE-дисків, тестування і форматування дисків.
Група опцій безпеки (Security) - установка пароля на вхід в систему і Setup, обмеження доступу до гнучких дисків.
Засоби антивірусного захисту - попередження про спробу запису в Boot-сектор і перевірка при завантаженні на збіг його контрольної суми з еталонним значенням, що зберігається в CMOS.
Група Power Management або Green Options управляє параметрами системи енергозбереження (час і рівні "засипання" і події, що викликають "пробудження" системи).
Setup систем з шинами МСА, EISA, PCI має спеціальні опції конфігурації системних ресурсів, що надаються периферійним контроллерам.
З утиліт обслуговування жорстких дисків - Hard Disk Utility - до дисків IDE можна сміливо застосовувати лише автоматичне розпізнавання типу диска Auto Detect Hard Disk (IDE Autodetection). Автоматично певні логічні параметри можуть бути занесені у відповідні поля опису диска типу 47, але можливе і їх редагування. Для дисків розміром більше 528 Мбайт пропонується вибір режиму LBA або Large Disk. Для спрощення переносимості жорстких дисків рекомендується погоджуватися з параметрами, пропонованими за умовчанням. Проте для дисків, що раніше використалися з типом 1-46, параметри, визначувані автоматично, можуть не співпасти з параметрами, з якими він форматувався і використовувався. В результаті з нього може відмовитися завантажуватися ОС (легка і очевидна нестиковка), але розбіжність може виявитися і пізніше втратою даних.
Форматування жорстких дисків утилітами BIOS Setup застосовне лише для дисків з контроллерами ST506 (MFM, RLL). Форматування IDE-дисків може привести до непередбачуваних результатів (в кращому разі "розумний" диск проігнорує цю операцію, в разі середньої важкості загубляться оптимальні параметри і диск працюватиме повільно, в гіршому разі диск перестане працювати взагалі).
Таблиця 3.4 Параметри Standard CMOS Setup
|
Опція |
Можливі значення |
Призначення |
|
|
Date (month/date/year) and Time |
Дата (місяць, день і рік) і час |
Встановлює значення годинника-календаря в CMOS, з яких ОС бере поточні значення при завантаженні, після чого ОС звичайно відлічує час самостійно |
|
|
Daylight Saving |
Enable/ Disable |
Дозвіл перемикання на літній/зимовий час в останню неділю жовтня і квітня |
|
|
Hard disk С |
|||
|
Type |
1-47, Not Installed, Auto |
Тип: 0 або Not Installed застосовується за відсутності жорсткого диска (для його відключення), а також для дисків SCSI. |
|
|
Типи 1-46 задають фіксовані параметри, 47 - параметри, визначувані користувачем або утилітою IDE Autodetection. Іноді під параметри користувача виділяють також і тип 46. Значення Auto дозволяє автоматично визначати тип підключеного диска у момент завантаження. Кожному типу відповідають свої значення параметрів Cyln, Head, WPcom, LZone, Sect, Size і режиму трансляції секторів |
|||
|
- Cylinder (Cyl) |
1-65535 |
Кількість циліндрів диска. Для дисків IDE задається логічне значення числа циліндрів |
|
|
- Heads (Hd) |
1-... |
Подобные документы
Загальні поняття програмного забезпечення (ПЗ) для персонального комп'ютеру (ПК). Розвиток прикладного ПЗ для ПК, пакетів прикладних програм, а також про використання прикладних програм в житті кожного користувача. Розгляд пакетів прикладних програм.
реферат [30,9 K], добавлен 03.03.2010Набір програм, призначених для управління комп'ютером, зберігання і обробки інформації, для організації роботи всіх підключених до комп'ютера пристроїв. Загальні відомості про операційну систему. Історичний аспект розвитку ОС Windows та його можливості.
реферат [2,3 M], добавлен 30.03.2009Програма автотестування (POST). Призначення діагностичного програмного забезпечення, категорії програм діагностики. Використання утилітів пошуку несправностей, неполадок і оптимізації. Проведення тестування комп’ютера за допомогою програми CHECKІT.
лабораторная работа [13,6 K], добавлен 03.10.2010"Критичні" комплектуючі комп'ютера. Процесор та оперативна пам'ять. Швидкість роботи комп'ютера. Порівняння швидкодії комплектуючих з роботою еталонних моделей. Стратегія і варіанти модернізації. Функціональні особливості побудови материнської плати.
курсовая работа [4,6 M], добавлен 24.06.2013Класифікація програмного забезпечення, системне та прикладне забезпечення, інструментальні системи. Програмна складова комп'ютерної системи, опис алгоритмів розв'язання певної задачі. Класифікація операційних систем, основні групи прикладних програм.
презентация [945,0 K], добавлен 01.04.2013Способи виявлення й видалення невідомого вірусу. Спроби протидії комп’ютерним вірусам. Способи захисту комп’ютера від зараження вірусами та зберігання інформації на дисках. Класифікація комп'ютерних вірусів та основні типи антивірусних програм.
реферат [17,1 K], добавлен 16.06.2010Структура персонального комп'ютера. Центральний мікропроцесор, внутрішня і зовнішня пам'ять. Клавіатура, ручні маніпулятори та дисплей. Види накопичувачів, призначення жорсткого диску. Периферійні пристрої: принтери, сканери, модеми та факс-модеми.
дипломная работа [44,9 K], добавлен 24.06.2009Призначення програми BurnInTest та її функціональні можливості. Конфігурація тестового стенду. Тестування жорсткого диску комп’ютера з використанням програми HD TunePro. Рекомендації по підвищенню продуктивності та оптимізації комп’ютера, що тестується.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 27.02.2013Операційна система як програма, що завантажується при включенні комп'ютера. Основні частини операційної системи DOS та її види. Основні недоліки ОС Wіndows 3.0. Wіndows NT 3.51 як нова технологія Mіcrosoft. Огляд архітектури ОС Wіndows 3.х, 95 та NT.
реферат [34,8 K], добавлен 11.06.2010Значення операційної системи - програми, яка завантажується при включенні комп'ютера. Компоненти Windows, передача параметрів у мові С++. Системні ресурси та принципи їх роботи. Розробка алгоритму програми емуляції роботи командного процесора ОС.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 18.06.2010Аналіз програмного забезпечення для проведення тестування в комп’ютерному класі. УТК (Універсальний тестовий комплекс). Асистент 2. OPEN TEST. Порівняння програм для тестування. Організація інтерактивного тестування за допомогою програми OPEN TEST.
реферат [30,3 K], добавлен 19.09.2008Історія появи перших обчислювальних машин. Пам'ять як один із основних елементів комп'ютера, що дозволяє йому нормально функціонувати. Значення внутрішньої пам'яті комп'ютера з позиції зберігання інформації. Аналіз зовнішньої пам’яті та її модернізація.
реферат [24,4 K], добавлен 27.12.2011Програми, які виводять на екран характеристики комп'ютера. Розробка програми "Монітор використання ресурсів комп’ютера" на мові програмування ASM-86. Алгоритм програми та її реалізація. Системні вимоги, інструкція для користувача, лістинг програми.
курсовая работа [22,2 K], добавлен 08.08.2009Розвиток комп’ютерної техніки. Основи інформатики. Класифікація персональних комп’ютерів. Складові частини інформатики. Інформація, її види та властивості. Кодування інформації. Структурна схема комп’ютера. Системи числення. Позиційна система числення.
реферат [36,0 K], добавлен 27.10.2003Загальна класифікація роботів. Проектування та розробка системи управління промисловим роботом "Електроніка НЦ ТМ-01" на базі IBM–сумісного персонального комп’ютера. Структурно функціональна схема взаємодії систем робота. Блок схема системи управління.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 25.10.2012Основні блоки персонального комп'ютера та їх значення. Варіанти організації внутрішньомашиного інтерфейсу. Функціональна схема мікропроцесору. Види запам'ятовуючих пристроїв. Послідовність роботи блоків комп'ютера. Основні зовнішні та внутрішні пристрої.
курсовая работа [346,8 K], добавлен 05.01.2014Основні способи тестування роботи паралельної системи. Функціональне тестування та тестування загальної швидкості. Способи організації та налаштування кластера. Програма для створення віртуальних операційних систем шляхом виділення ресурсів комп'ютера.
лабораторная работа [3,4 M], добавлен 02.06.2011Особливості удосконалення програми регулювання системного таймера комп'ютера. Специфіка розробки такої програми для роботи з мишею в текстовому й графічному режимах, що містить функції, пов'язані з її обслуговуванням. Робота з керуванням програмами.
курсовая работа [356,2 K], добавлен 05.03.2012Визначення прикладних та системних програм. Поняття операційної системи, її функції, склад, типи. Проблеми та компроміси систем програмування. Принцип дії архіваторів під час стиснення файлів. Загальна характеристика комп’ютерних вірусів та антивірусів.
презентация [763,5 K], добавлен 25.02.2010Огляд та класифікація комп'ютерних ігор. Алгоритм розташування кораблів на ігровому полі. Виконання алгоритму гри комп'ютера з використанням методу випадкових чисел. Стратегія гри комп'ютера. Обґрунтування вибору середовища програмної реалізації.
курсовая работа [616,5 K], добавлен 26.01.2023
