Ґенеза поняття "інформаційна війна"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ґенеза поняття «інформаційна війна»

Фісун А.О.

Сучасний стан розвитку людства перебуває на порозі формування глобального інформаційного суспільства, суспільства цивілізаційних змін, революційною ознакою якого є використання інформації як засобу для досягнення бажаної мети. На сьогоднішній день до сфер ведення протиборства, крім землі, води, повітря та Космосу, можна зарахувати інформаційний простір вимір протистояння, де зброєю виступає інформація та боротьба ведеться за цілеспрямовану зміну індивідуальної та суспільної свідомості. Ця обставина виводить у число пріоритетних наукових питань вивчення процесів та механізмів, пов'язаних з інформаційним протиборством, їх наслідків та загроз.

Вперше термін «інформаційна війна» був використаний в 1985 р. у Китаї Шень Вейгуаном. В основі теоретичних підходів китайських фахівців в галузі інформаційного протиборства погляд давньокитайського філософа Сунь-Цзи. У своєму трактаті «Мистецтво війни» Сунь-Цзи писав: «У всякій війні, як правило, найкраща політика зводиться до захоплення держави цілісною; зруйнувати її значно легше...Отримати сотню перемог у боях це не межа мистецтва. Цокорити супротивника без бою ось вінець мистецтва» [8,с. 101]. Він зазначав, що «війна це шлях обману», тому виграє той, хто вміє вести війну, не борючись [5,с.231]. Основні ідеї Сунь-Цзи активно розвивалися іншими китайськими теоретиками. До їх числа відноситься військовий теоретик Чжуге Лян (III ст. н.е.), визнаний Mao Цзедуном як гідний наставник. Він, як і СуньЦзи, вважав, що «у воєнних діях атака на розум головне завдання. Психологічна війна це головне, бій це другорядна справа» [5,с.231]. В свою чергу Mao Цзедун радив: «Для досягнення перемоги ми повинні по можливості зробити ворога сліпим і глухим, щільно закривши його очі і вуха, і відвернути його командирів, створюючи плутанину в їх умах» [14,с.1].

Офіційне визначення термін «інформаційна війна» вперше отримав у керівних документах СІЛА, зокрема в директиві MO СІЛА T 3600.1 від 12 грудня 1992 року за назвою «Інформаційна війна». Під ним розумілось комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної боротьби й збройної боротьби (при домінуванні засобів інформаційної боротьби).

На сьогоднішній день дослідження феномену інформаційних війн, процесу їх зародження та розвитку, форм прояву та методів реалізації є максимально актуальним. Знання про арсенал сил, засобів інформаційної війни виступає основним інструментом досягнення геополітичного домінування на міжнародній арені. Крім того, все більш зростаюча роль інформації в світі зумовлює актуальність інформаційної безпеки як невід'ємної складової національної безпеки будь-якої високорозвиненої держави.

Сучасні модернізаційні процеси призвели до того, що політика набула віртуальний характер, що означає реалізацію та захист національного інтересу в цій площині. Це вимагає побудову ефективної інформаційної політики, що на сьогоднішній день є прерогативою країн, що розвиваються,а для інших учасників інформаційно-політичного простору ця тенденція загрожує інформаційним неоколоніалізмом. Таким чином,проблемну ситуацію даної роботи можна вбачати крізь призму зазначених процесів: сучасний інформаційно-політичний простір одночасно із процесами глобалізації та інтеграції, уніфікації світу, небезпечно наповнюється відкритою та прихованою інформаційною агресією, яка має різні форми прояву та наслідки.

В сучасному науковому просторі проблемам вивчення феномену «інформаційна війна» приділено багато уваги. Серед теоретичних проблем дослідження можна передусім виділити відсутність загальноприйнятого визначення інформаційної війни та інформаційно-політичного простору, відсутність методологічного осмислення співвідношення цих понять та ін.

Предметом дослідження є аналіз різногалузевих концепцій щодо поняття «інформаційна війна». Метою виступає комплексний теоретичний аналіз підходів до явища, спроба формування синтетичного та інтегративного визначення досліджуваного феномену. Дослідження інформаційної війни в роботі відбувається шляхом концептуального підходу (від лат. conceptio розуміння, система). Тобто за допомогою концептуального підходу до теоретичного знання розглядаються різногалу зеві теорії відносно предмету дослідження, системно та комплексно.

Феномен інформаційної війни, за А.В.Манойло, в рамках наукового дослідження може розглядатися на різних рівнях пізнання [6]: як соціальне явище; як поле політичних конфліктів; як особлива форма політичного конфлікту; як інструмент інформаційної політики. До цього треба додати як форма психологічного впливу. В рамках кожного із зазначених рівнів розгляду об'єкт досліджується в межах власної наукової гіпотези [6]:

1. Соціологічна гіпотеза: інформаційна війна соціальне явище й нова форма суспільних відносин, породжувана інформаційним суспільством (В.Крисько, Г.Почепцов).

2. Системна гіпотеза: інформаційна війна поле політичних конфліктів, що перебувають у тісному взаємозв'язку й взаємодії, кожний з яких розглядається як одинична реалізація ансамблю конфліктних ситуацій, які генеруються інформаційно-політичним полем (І.Н.Панарін, С.П.Расторгуєв).

3. Конфліктологічна гіпотеза: інформаційна війна політичний конфлікт із метою розв'язання протиріч із приводу влади й керування, у якому зіткнення сторін здійснюється у формі інформаційних операцій із застосуванням інформаційної зброї (О.Г.Караяні, В.П.Петров).

4. Системно-функціональна або інструментальна гіпотеза: інформаційна війна складова системи політичного регулювання, інструмент інформаційної політики (А.В.Манойло, І.Н.Панарін, П.Г.Панаріна).

5. Психологічна гіпотеза: інформаційно-психологічна війна це вплив на масову та індивідуальну свідомість, метою якого є досягнення стійкого результату у формуванні громадської думки в заданому маніпулятором ключі, закладання патернів поведінки (С.А.Зелінський, В.Є.Лепський).

В залежності від основних аспектів дослідження об'єкту, які виділяють науковці, та від гіпотез щодо сутності явища виділимо шість основних підходів відносно поняття інформаційна війна:

Соціально-комунікативний підхід поняття інформаційної війни зводиться до окремих інформаційних заходів, інформаційних способів і засобів корпоративної конкуренції. Основна суть це засіб комунікації, зв'язків та каналів цієї комунікації, характерних для інформаційного суспільства XXI сторіччя. Тобто як продукт еволюційного розвитку способів та засобів комунікації між людьми, суспільствами, державами та світом взагалі. До представників цього підходу можна віднести: М. Л.Волковського, В.Крисько, ВЛісічкіна, українського дослідника Г.Почепцова.

М. Л.Волковський крізь призму історичних подій визначає інформаційний вплив, як вплив словом, інформацією, який ставить своєю основною метою формування певних ідей, поглядів, переконань, уявлень, викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття і навіть бурхливі масові реакції [2,с.669]. В дослідженнях Г.Г.Почепцова «інформаційна війна» визначається як всеосяжна, цілісна стратегія, покликана віддати належне значущості і цінності інформації в питаннях командування, управління та виконання наказів збройними силами та реалізації національної політики [9,с.З].

Перевагами соціально-комунікативного підходу є зображення сутності досліджуваного явища шляхом певного зведення закономірностей розвитку людського суспільства до закономірностей біологічної еволюції й висування принципів природного добору, боротьби за існування й виживання найбільш пристосованих як визначальних факторів громадського життя. Соціальний конфлікт є вічним і непереборним. Еволюція людини й людства в цілому привели до того, що агресія як спосіб захисту від представників інших видів і нападу на них вже втратила свій зміст. Її трансформованою формою стала саме інформаційна агресія. He можна не погодитись з представниками даного підходу, що інформаційна війна це закономірне явище сучасного світу. Але автори, стверджуючи цей факт, все ж таки, не дають рекомендацій, як спрямувати цю «закономірність» у конструктивному напрямку і чи не призведе вона до деградації людських цінностей або навіть знищення людства?

Психологічний підхід основна суть інформаційної війни це система способів та засобів психологічного впливу на індивідуальну та масову свідомість з метою спрямування її у вигідному для суб'єкта впливу напрямку. Це використання психотропної зброї, побудова віртуального світу та заміна ним світу реального та ін. Ідеї цього напряму розвивають: Д.А.Волкогонов, С.А.Зелінський, О.Г.Караяні, В.Крисько, В.Є.Лепський, В.Лісічкін, А.М.Морозов, В.Прокоф'єв, Л.Шелєпін.

А.М.Морозов робить висновок, що інформаційно-психологічна війна це вплив на суперника через засоби масового психологічного впливу для зміни світогляду та з метою ініціювання процесу самознищення, добровільної здачі території, ресурсів і т.п. Вона завдає незворотні пошкодження, так як народ з пошкодженим світоглядом відтворює нові покоління, кожне з яких гірше попереднього, і так до повної деградації і зачистки території [7]. В.Є. Лепський ідентифікує негативні інформаційно-психологічні впливи, перш за все, як маніпулятивні дії на особистість, на її уявлення та емоційновольову сферу, на групову і масову свідомість, інструмент психологічного тиску з метою явного або прихованого спонукання індивідуальних і соціальних суб'єктів до дій на шкоду власним інтересам в інтересах окремих осіб, груп або організацій, що здійснюють ці дії [1 ,с.7-8]. Він, наголошує, що за незначним винятком у специфіці термінології, не слід відокремлювати ведення психологічних воєн від інформаційних, тому як це суть одного й того ж, бо інформація є основним руховим механізмом ведення психологічних війн [4,с.8].

Перевагами даного підходу є розгляд феномену з точки зору психологічного впливу. Даний підхід комплексно розкриває психологічний аспект явища, маніпулятивну її складову, що є дуже вагомими домінантами явища. Але втрачається інша сторона оборонна. Тобто інформаційна війна, з одного боку, це активні (наступальні) дії, а з іншого пасивні, спрямовані на захист власних психологічних, інформаційних та інших ресурсів. Також нівелюється технічний аспект матеріальні засоби інформаційного протиборства (у тому числі інформаційна зброя). He розглядається вплив та наслідки цього впливу на економічну сферу суспільства.

Військово-прикладний підхід в основному, представники військових відомств, як закордонних, так і вітчизняних відносять інформаційну агресію до сфери військового протиборства й розглядають її як комплексне спільне застосування сил і засобів інформаційної й збройної боротьби. В рамках цього підходу були розроблені трудиР.Зафранскі, О.Г.Караяні, М.Лібікі, В.П.Петрова, С.В Петрова, С.П.Расторгуєва, УШвартау.

Американські військові використовують термін інформаційні операції, як «заходи з метою впливу на інформацію та інформаційні системи противника, з одночасним захистом власної інформації та інформаційних систем» [13]. Фундаментальною для даного підходу є праця «Що таке інформаційна війна?» М.Лібікі. Він визначає цей феномен у самому широкому розумінні, як стратегічні, оперативні та тактичні рівні конкуренції по всьому спектру світу, які ведуться між конкурентами, супротивниками, використовуючи інформаційні засоби для досягнення своїх цілей [12]. М.Лібікі висуває тезу, що «інформаційна війна», як окремий метод ведення війни, не існує. Є, навпаки, декілька різних форм інформаційної війни, кожна з яких претендує на більш широку концепцію, зокрема [12]: командно-контрольні, розвідувальні війни; радіоелектронна боротьба; психологічні операції; хакерська війна, програмні атаки на інформаційні системи; інформаційно-економічна війна; кібервійни.

Беззаперечно, позитивні сторони даного підходу дають змогу представити досліджуване явище в якості системи, яка охоплює політичний, економічний, психологічний та інший аспекти. Але не можливо не помітити «агресивний характер» даної концепції. В даному випадку інформаційна війна уявляється як щось блискавичне, зорієнтоване на швидке досягнення бажаного результату, втрачається її стратегічне значення, наприклад, інформаційна експансія, яка має пролонгований характер. Дослідники розглядають шляхи досягнення поставленої мети, але наслідки для іншої сторони, конкурента залишаються поза рамками наукової уваги. Даний підхід розкриває суть явища з точки зору природи політичного конфлікту, втрачаючи соціальний контекст.

Державно-інструментальний інформаційна війна як інструмент зовнішньої та внутрішньої політики. Представники цього підходу Франк Р. Барнет, С.Н.Бухарін, Т.Иошихара, М.Лібікі, К.Лорд, В.Хатчінсон, В.В.Циганов, українські вчені О.В. Литвиненко, А.О.Рось, В.О.Фомін-розглядають проектування та побудову систем управління інформаційними війнами в соціально-економічних системах різної природи та масштабу від підприємства чи корпорації до держави та світового співтовариства.

В.Хатчінсон, головний редактор журналу «Information Warfare», основну увагу приділяє питанням інформаційних операцій крізь призму пропаганди, впливу і обману. Інформаційна війна в першу чергу це конструкт «війни мислення» [11,с.217]. Інформаційна перевага є сенсом існування інформаційної війни, це управління «інфосферою». По суті, це контроль та управління джерелами поширення інформації [11 ,с.220]. Т.Иошихара зазначає, що серцем інформаційних війн є інформація. Таким чином, інформаційна війна визначається, як «можливість для збору, обробки та розповсюдження безперервного потоку інформації, в процесі експлуатації або відмови супротивника від здатності робити те ж саме» [14,с.3-4].

Український дослідник, доктор політичних наук О.В. Литвиненко розуміє інформаційну війну, як форму конфлікту, в якій відбуваються атаки на інформаційні системи, як засіб для впливу на знання або припущення противника. В.В.Циганов та С.Н.Бухарін, які досліджують особливості прояву цього феномену в бізнесі та політиці, визначають інформаційну війну, як динамічний процес, що відбувається в складній само організованій системі, що виникає, коли елемент соціально-економічної системи не задоволений своїм положенням в ній.

Державно-інструментальний підхід представляється найбільш комплексним порівняно із ін. підходами. Він охоплює максимально широке поле проблем, пов'язаних з даним феноменом від маніпуляції свідомістю окремого індивіда до вироблення цілісної стратегії проведення інформаційної кампанії певною організацією або державою чи навіть групою держав.

Геополітичний підхід група дослідників вважають інформаційну війну явищем зовні мирного періоду міждержавного протиборства, що дозволяє вирішувати зовнішньополітичні завдання несиловим у традиційному розумінні шляхом. Даний феномен відносять до сфери геополітичного протиборства й розглядають її як особливий вид відносин між державами, при якому для вирішення існуючих протиріч використовуються методи, засоби й технології впливу на інформаційну сферу цих держав. Цілий комплекс наукових робіт представлений трудами І.Н.Панаріна, П.Г.Панаріной, А.В.Манойло.

Спеціалісти в галузі державної інформаційної політики А.В .Манойло, А.І. Петренко, Д.Б.Фролов під інформаційною війною розуміють дії, спрямовані на нанесення противнику конкретного, відчутного збитку в окремих галузях його діяльності [5,с.481].

О.М. Панарін «інформаційну війну» визначає, як цілеспрямоване вироблення та розповсюдження спеціальної інформації, яка чинить безпосередній вплив на функціонування та розвиток інформаційно-психологічної середи суспільства, психіку та поведінку політичної еліти та населення певної території чи держави [8,с.38].

Геополітичний підхід можна вважати найбільш «широким», в рамках якого досліджуваний феномен розглядається на рівні геополітичних суб'єктів інформаційнополітичного простору на рівні окремих держав чи їх об'єднань. Логічно згадати в даному ключі закони експансії або «просторового росту держав» Ф.Ратцеля. В даному випадку просторове (або навіть інформаційно-просторове) розширення є природним процесом, пов'язаним із внутрішнім життєвим циклом держав. Таким чином, інформаційна війна це певний природний закон. Але все ж таки втрачається «вузьке» значення об'єкту на рівні окремої людини. Ці теорії не намагаються відповісти на питання про джерела агресивних політичних рішень та насильства, про природу джерел виникнення феномену інформаційної війни.

Віртуально-кібернетичний підхід інформаційна війна, як сукупність технічних, програмних та інших засобів, які використовуються у віртуальному просторі, з метою ураження інформаційних систем супротивника (комп'ютерні віруси та ін.) - С.П.Расторгуєв, а також з метою максимально швидкого розповсюдження необхідної інформації (соціальні сіті, блоги, банери та ін.) М.Жаров, Т.Шевяков.

С.П.Расторгуєв запропонував розглядати сутність інформаційної війни, як приховані цілеспрямовані інформаційні впливи інформаційних систем одна на одну з метою одержання певного виграшу в матеріальній сфері [10,с.51]. М.Жаров та Т.Шевяков роблять акцент на тому, що «будь-яка людина, що потрапляє в Інтернет, рано чи пізно опиняється втягнутою в орбіту мережевих воєн, коли прихильники і противники когоабо чого-небудь повстають один на одного». При цьому вони зазначають, що інформаційно-блогова або мережева війна, це внутрішньо середова особливість Інтернету, це може бути і жорстка дискусія, яка не виходить за рамки пристойності, а може бути і цілковите свавілля із взаємними образами, атаками на ресурси противника, зломами пошти. Блоги потужний інструмент формування громадської думки [3,с.3].

Віртуально-кібернетичний підхід суть інформаційної війни розкриває крізь площину математичного виміру, намагаючись дати логічне пояснення явищу. Цей підхід є наймолодшим серед інших та відбиває тенденції сучасного інформаційного простору та розвитку інформаційних технологій і систем (особливо в контексті інформаційноблогових процесів). Але одночасно ці теорії створили тріаду елементів інформаційного простору: людина, інформація, технічні засоби (засоби доставки, обробки, перетворення та розподілу інформації). Тому, по-перше, втрачений психологічний аспект явища, по-друге, не розглядається роль держави в цьому процесі, а тільки на рівні окремих суб'єктів ,по-третє, теорії мають більш теоретичне ніж практичне значення не включають в себе конкретні тактики та прийоми, які дають змогу виявити інформаційну агресію, припинити або захиститись від неї.

Кожен із зазначених підходів не розкриває сутність інформаційної війни комплексно ні як політичного конфлікту, ні як соціального явища, що, можливо, і є основною причиною неефективності обираних сьогодні засобів і методів політичного регулювання даної категорії суспільних відносин. Поняття інформаційної війни є багатогранним, тому і дати йому повне і вичерпне визначення досить важко. Таким чином, в історії досліджень феномену інформаційної війни можна прослідити такі тенденції:

- по-перше («регіональна тенденція»), дослідники американського континенту розглядають інформаційну війну переважно з державно-інструментальних та військових позицій. В той час як « східні» науковці даний феномен трактують в рамках психологічних теорій. Представники пострадянського простору свої дослідження концентрують в царині психологічних, комунікативних процесів та геополітичного вектору. Досить дивним залишається факт практичної відсутності наукових досліджень цього питання у просторі Європейських країн. Більшість фундаментальних праць належить представникам СІЛА та Російської Федерації.

- по-друге («предметна тенденція»), точкою відліку у історичній ретроспективі відносно інформаційних війн є психологічний аспект. Далі лінія розвитку досліджень була спрямована на державно-інструментальній напрям, а з бурхливим розвитком інформаційних технологій на проблеми безпеки віртуального простору та появу нового феномену кібертероризму.

На основі результатів здійсненого аналізу, враховуючи подані підходи до поняття «інформаційна війна» та його сутності, можна за допомогою комплексного підходу вивести синтетичне поняття досліджуваного феномену: «Інформаційна війна» це комплексний відкритий чи прихований цілеспрямований інформаційний вплив однієї сторони, чи взаємний вплив сторін одна на одну, який включає систему методів та засобів впливу на людей, їх психіку та поведінку на інформаційні ресурси та інформаційні системи, з метою досягнення інформаційної переваги (в забезпеченні національної стратегії), що здатний привести до прийняття сприятливих для ініціатора впливу рішень або паралізувати інформаційну інфраструктуру супротивника, з одночасним зміцненням та захистом власної інформації та інформаційних систем.

інформаційний війна світ

Список використаних джерел

1. Аносов В.Д., JIencкий В.Е. Исходные посылки проблематики ииформационно-психологической безопасности /Проблемы информационно-психологической безопасности /Под ред.

А.В.Брушлинского и В.Е.Лепского. М.: Институт психологии РАН, 1996. С.7-11.

2. Волковский Н. Л. История информационных войн. В 2 частях. Спб.: ООО Издательство Полигон, 2003. 4.2. 735 с.

3. Жаров М., Шевяков Т. Хроники информационной войны. М.: Европа, 2009. 48 с.

4. 3елинский С.А. Информационно-психологическое воздействие на массовое сознание.

Средства массовой коммуникации, информации и пропаганды как проводник манипулятивных методик воздействия на подсознание и моделирования поступков индивида и масс. СПб.: Издательско-Торговый Дом СКИФИЯ, 2008. 280 с.

5. Манойло А.В., Петренко А.И., Фролов Д.П. Государственная информационная политика в условиях информационно-психологической войны. 2-е изд., стереотип. М.: Горячая линия Телеком, 2009. 541с.

6. Манойло А.В. Управление психологической войной [Електронний ресурс]. Режим доступу: http ://andreymanoylo. vov. ru/uprpsiv.html.

7. Морозов А.М. От физической к психологической войне. Эволюция форм войны в процессе развития цивилизации [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://psyfactor.org/biowar.htm.

8. Панарин И.Н., Панарина П.Г. Информационная война и мир. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. 204 с.

9. Почепцов Г.Г. Информационные войны. М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000. 576 с.

10. Расторгуев С.П. Информационная война. М.: Радио и связь, 1998. 416 с.

11 .Hutchinson W. Information Warfare and Deception // Informing Science. 2006. -№9. -p.213-225.

12. Libicki M. What is Information Warfare? [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www. iwar. org.uk/iwar/resources/ndu/infowar/a003cont.html

13.Sobiesk E. Redefining the Role of Information Warfare in Chinese Strategy. GSEC Practical Assignment [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sans.org/reading_room/whitepapers/ warfare/redefining-role-information-warfare-chinese-strategy_896.

Размещено на Allbest.ru