Інтернет-сайти вищих навчальних закладів як інноваційні канали комунікації в умовах формування інформаційного суспільства в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНИХ СПРАВ

УДК [316.774:004.738.5]:378(0433)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ІННОВАЦІЙНІ КАНАЛИ КОМУНІКАЦІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Спеціальність 22.00.04 - спеціальні і галузеві соціології

КАЛАШНІКОВА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВНА

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському гуманітарному університеті "Народна українська академія", Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Бірюкова Марина Василівна, кандидат соціологічних наук, доцент, Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія", доцент кафедри соціології.

Офіційні опоненти:

Клімова Галина Павлівна, доктор філософських наук, професор, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри соціології і політології;

Поступний Олександр Миколайович, кандидат філософських наук, доцент, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", завідувач кафедри соціології і політології.

Провідна установа:

Дніпропетровський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра соціології.

Захист відбудеться "19" листопада 2005 р. о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.06 у Національному університеті внутрішніх справ МВС України за адресою: 61080, м. Харків, проспект 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного університету внутрішніх справ.

Автореферат розісланий 17 жовтня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доц. В.Л. Лапшина.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми обумовлена перманентним збільшенням обсягів циркулюючої в соціумі інформації, наростаючою інтенсивністю інформаційних потоків, зростанням значущості інформаційної сфери, інформаційних технологій та інноваційних каналів комунікації, що дозволяють охарактеризувати сучасний етап розвитку України як період переходу до інформаційного суспільства або період активізації інформаційних потоків.

Активний розвиток засобів масової комунікації у ХХ столітті став невід'ємною умовою і характеристикою переходу до інформаційного суспільства. Інтернет - новітній засіб комунікації між джерелами інформації, що формує віртуальну реальність. В умовах активізації інформаційних потоків віртуальний простір за своїм впливом стає рівнозначним об'єктивній реальності. Елементами, що структурують та впорядковують віртуальний простір і водночас виступають комунікаційними каналами, які насичують віртуальний простір змістом, є Інтернет-сайти. Їх першочергове завдання - представляти в інформаційному просторі суб'єкти й об'єкти, що функціонують у різних сферах життєдіяльності суспільства: політиці, економіці, освіті.

В умовах активізації інформаційних потоків особливої значущості набуває представництво у віртуальному просторі суб'єктів освітньої сфери, що обумовлене специфічною роллю інституту вищої освіти в суспільстві нового типу. Вищий навчальний заклад (ВНЗ) як елемент системи вищої освіти в умовах активізації інформаційних потоків виступає базовим інститутом формування інформаційного суспільства. Всебічне включення в інформаційні процеси, розвиток інноваційних каналів комунікації забезпечує ВНЗ можливість розвиватися синхронно із суспільством, що трансформується, забезпечуючи поле для формування інформаційного суспільства. Представництво ВНЗ у віртуальному просторі здійснюється через спеціалізовані Інтернет-сайти, що дозволяє йому виступати активним учасником процесу формування інформаційного суспільства.

Разом з тим, зміни, які відбуваються в соціумі і які пов'язані з переходом до інформаційного суспільства, не тільки трансформують наявну систему освіти, але й наповнюють її новим змістом. Тому ВНЗ як стійке соціальне утворення покликаний задовольняти певні суспільні потреби, для чого важливо специфічним чином організувати діяльність. При цьому основним завданням ВНЗ в умовах активізації інформаційних потоків, поряд з його прямим призначенням, виступає формування суспільної свідомості, адекватної інформаційному суспільству.

Необхідно відзначити, що тема освіти, у тому числі й вищої, була й залишається традиційно популярною і, внаслідок цього, активно розроблювальною. Теоретико-методологічні основи вивчення освіти як базового соціального інституту закладені в працях М. Вебера, Дж. Дьюї, Е. Дюркгейма, Н. Лумана, Б. Саймона, Н. Смелзера, П. Сорокіна.

Сьогодні у країнах СНД дослідження в галузі соціології освіти ведуться досить активно. У Росії величезний внесок у соціологію освіти зробили В. Добреньков, В. Нечаєв, В. Сєриков, Ф. Шереги, В. Харчева та багато інших. В Україні необхідно відзначити внесок у соціологію освіти таких учених, як І. Гавриленко, В. Городяненко, Н. Кондратенко, М. Лукашевич, О. Якуба та ін. Соціологічному й філософському осмисленню пошуку нової освітньої парадигми присвячені дослідження В. Астахової, Л. Герасіної, Є. Подольської, В. Сухіної, Ю. Чернецького.

Проблеми реформування вищої школи всебічно освітлені в роботах В. Андрущенка, К. Астахової, В. Бакірова, Г. Климової, О. Кузя, К. Михайльової, О. Скідіна, В. Соболєва, Н. Чибісової та ін. Болонський процес як чинник, що спричиняє трансформацію системи вищої освіти в Україні, став темою досліджень М. Бірюкової, В. Гуменника, О. Дікової-Фаворської, О. Поступного.

У сучасній літературі активно розробляється тематика трансформації вищої освіти в умовах формування інформаційного суспільства. Ряд українських і російських учених - Р. Абрамов, Ж. Алфьоров, В. Бондаренко, А. Буданова, Т. Єршова, Я. Засурський, В. Касьяненко, І. Мелюхін - присвятили свої роботи аналізу характерних рис й ознак інформаційного суспільства. Негативні наслідки розвитку інформаційного суспільства були досліджені в роботах І. Алексєєва, А. Єлякова, В. Іноземцева. У працях Ю. Арського, В. Костюка, І. Курносова, А. Лаврухіна, Ю. Нисневича, А. Ракітова, Г. Смоляна, Д. Черешкіна, А. Чугунова проаналізовано специфіку переходу до інформаційного суспільства країн пострадянського простору.

Упровадженню інформаційних технологій у сферу освіти, комп'ютеризації освітнього процесу присвячені дослідження таких учених, як Г. Батигін, Б. Гершунський, М. Зуб, Г. Ільїн, Є. Казакова, О. Навроцький, Л. Старикова, Н. Шаронова.

Популярність Інтернету і швидкість розростання мережі споживачів сьогодні - одна із найактуальніших для дослідження тем. Водночас кількість фундаментальних праць, присвячених розгляду Інтернет-сайтів як первинних елементів віртуального середовища, є незначною. В основному література з даної теми представлена статтями, тезами, що публікуються в періодичних виданнях і збірниках матеріалів різних конференцій, а також розміщуються безпосередньо в Інтернеті. Це закономірно з погляду процесу освоєння наукою, зокрема соціологією, нового соціального середовища.

Тема "Інтернет як об'єкт вивчення соціологів" отримала розвиток у працях Є. Белінської, Б. Докторова, П. Залесського, В. Лупанова, М. Чекулаєва, А. Черенкова, В. Щербини. Аналіз функціонування освітніх Інтернет-сайтів посідає значне місце в роботах О. Долженка, І. Ільченко, Г. Козлакової, О. Луганського, О. Никитенка, П. Орлова.

Незважаючи на значний теоретико-методологічний фундамент, у нинішніх обставинах складних трансформаційних процесів, що проходять в Україні, стала очевидною недостатня кількість досліджень, присвячених вивченню позиціонування ВНЗ в якісно нових умовах віртуального простору.

Отже, вивчення вищих навчальних закладів як елементів механізму формування інформаційного суспільства в Україні сьогодні має вагоме теоретичне й практичне значення.

У теоретичному аспекті необхідно конкретизувати роль ВНЗ в умовах переходу до інформаційного суспільства, уточнити комплекс реалізованих ним завдань, межі трансформації його функціональної структури. Особливе значення має дослідження інноваційних методів реалізації інформаційного потенціалу ВНЗ, серед яких провідне місце посідають спеціалізовані Інтернет-сайти. У період переходу до інформаційного суспільства "обличчям" сфери освіти України у світовому інформаційному просторі є Інтернет-сайти вищих навчальних закладів. Позиціонування на віртуальному ринку стає настільки ж значущим, як позиціонування на реальному. Водночас, перспективи, що відкриваються на віртуальному ринку, є більш масштабними.

Практичне значення досліджуваної проблеми пов'язане з тим, що для ефективного представництва на внутрішньому й світовому ринках освітніх послуг (віртуальному і реальному) ВНЗ України потрібен моніторинговий аналіз ситуації у віртуальному просторі, виявлення спектра вимог споживачів і рівня розвитку конкурентів, пошук своєї "ніші", об'єктивна оцінка власних сил і позицій.

Об'єкт дослідження - українські вищі навчальні заклади як елементи інформаційного суспільства, що формується в Україні.

Предмет дослідження - спеціалізовані Інтернет-сайти як інноваційні канали комунікації й реалізації інформаційного потенціалу українських вищих навчальних закладів в умовах активізації інформаційних потоків.

Метою роботи є виявлення специфіки використання спеціалізованих Інтернет-сайтів як інноваційних каналів комунікації, що забезпечують формування і реалізацію інформаційного потенціалу ВНЗ України в умовах переходу до інформаційного суспільства.

Мета дослідження обумовила необхідність розв'язання таких завдань:

· на основі аналізу базових теорій інформаційного суспільства та їх еволюційного розвитку виділити й проаналізувати формотворчі елементи соціальної структури інформаційного суспільства як частину механізму переходу України на новий етап розвитку;

· виявити специфіку функціонування інформаційного простору та інноваційних каналів комунікації в умовах трансформації України в інформаційне суспільство;

· визначити взаємозв'язок і ступінь взаємозалежності віртуального середовища, а саме Інтернету, і сучасного освітнього простору України;

· охарактеризувати специфіку функціонування й розвитку ВНЗ у період активізації інформаційних потоків;

· виробити практичні рекомендації, спрямовані на оптимізацію використання інформаційного потенціалу ВНЗ України, реалізованого за допомогою спеціалізованих Інтернет-сайтів.

Методологія дослідження. Теоретичною базою дослідження є твори, що входять до складу світової соціологічної спадщини, в яких розглядаються проблеми інформаційного суспільства, передумов його формування та розвитку.

Як теоретичний підхід до аналізу Інтернету використовується функціональний підхід.

Емпіричною базою дослідження стали соціологічні дослідження, проведені Лабораторією проблем вищої школи Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія", - "Абітурієнти ХГІ "НУА" 2001 року" (n=117); "Абітурієнти ХГУ "НУА" 2002 року" (n=189); "Абітурієнти НУА 2003 року" (n=100); "Слухачі ФДП - 2001" (n=58); "Слухачі ФДП - 2002" (n=106); результати досліджень, проведені й опубліковані Інститутом соціології НАН України.

Автор самостійно провів два дослідження спеціалізованих Інтернет-сайтів ВНЗ: по місту Харків (грудень 2003; n=28) і по Україні (лютий-березень 2004; n=268).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у межах наукової теми кафедри соціології ХГУ "НУА" "Освіта як цінність особистості і суспільства", яка є частиною комплексної теми ХГУ "НУА" "Формування інтелектуального потенціалу нації на межі століть: економічні, політичні соціокультурні аспекти" (Номер державної реєстрації №0199U004470).

Основні результати досліджень і їх наукова новизна.

1. На основі аналізу специфіки сучасного етапу розвитку України запропоновано авторську інтерпретацію поняття "період активізації інформаційних потоків", яке покликане відобразити такі сутнісні характеристики: перманентне зростання обсягу інформації, інтенсивність її циркуляції в суспільстві (завдяки інноваційним каналам комунікації), її визначальний вплив на модернізацію базових соціальних інститутів, у першу чергу - освіти.

2. Отримало подальший розвиток дослідження процесу переходу України до інформаційного суспільства (на базі теорії соціальних змін Т. Парсонса). Доведено, що формотворчими елементами інформаційного суспільства є інформаційний простір й освіта. У цьому контексті визначено, що інтенсивний розвиток освіти у період активізації інформаційних потоків забезпечує своєрідну основу, фундамент для побудови суспільства нового типу. Виявлено взаємозалежність і взаємообумовленість інформаційної сфери й освітнього простору.

3. Отримало подальший розвиток дослідження специфіки розвитку інформаційного простору в Україні. На основі комплексного соціологічного аналізу виявлено його ключову роль в таких процесах: перехід країни до нового типу соціуму; розвиток і функціонування демократії в суспільстві; створення працездатних, альтернативних державним, механізмів розв'язання глобальних проблем; формування умов, при яких розвиток соціуму набуває прогнозованого і частково керованого характеру.

4. На основі аналізу й систематизації різних інтенцій категорії "інформаційний потенціал" запропоновано авторську інтерпретацію поняття "інформаційний потенціал ВНЗ", сутність якого відображає соціальний аспект використання інформаційних технологій для позиціонування й реалізації наукового й освітнього потенціалу ВНЗ.

5. Уперше запропоновано розглядати спеціалізовані Інтернет-сайти ВНЗ як канал реалізації інформаційного потенціалу ВНЗ, відповідність Інтернет-сайтів цілям і завданням інтерактивного каналу комунікації, заданій функціональній структурі.

6. Представлено авторську розробку функціонального змісту Інтернет-сайтів. Основними функціями виступають: представницька, або функція позиціонування; рекламна; PR-функція; інформаційна; комунікаційна; коригувальна; інноваційна. Виділення системи функцій Інтернет-сайту дозволило створити цілісну теоретичну модель його функціональної структури. На підставі аналізу результатів емпіричного виміру показників реалізованого в Інтернет-просторі інформаційного потенціалу ВНЗ України було аргументовано висновок про деформації поліфункціональності сайтів через низку об'єктивних причин.

Теоретичне й практичне значення результатів дисертаційного дослідження.

У дисертаційному дослідженні одержали подальший розвиток визначення таких понять, як "інформаційний потенціал ВНЗ", "функціональна структура Інтернет-сайтів". Розглянуто роль ВНЗ в умовах переходу до інформаційного суспільства, а також комплекс реалізованих ним завдань. Створено теоретичну модель функціональної структури спеціалізованих Інтернет-сайтів ВНЗ України. Висновки, сформульовані в дисертації, можуть бути використані в теорії, методиці із вдосконалення вивчення активності в інформаційному просторі суб'єктів освітньої сфери.

Положення дисертації можна використати як теоретичну основу при укладанні програм конкретно-соціологічних досліджень, а також як матеріал для розробки курсів спеціалізації з управління соціальними процесами, соціології освіти й деяких інших.

Практичне значення даного дослідження полягає в емпіричному вимірі функціональної структури Інтернет-сайтів ВНЗ України, в аналізі його результатів, що дозволили зробити висновок про нерівномірне використання функціональних можливостей даних Інтернет-сайтів, у запропонованих автором рекомендаціях з вивчення стану інформаційного потенціалу українських ВНЗ, реалізованого за допомогою спеціалізованих Інтернет-сайтів, і врахуванні його в розробці заходів щодо приєднання України до Болонського процесу, а також у процесі прийняття органами влади управлінських рішень у даному полі, формування регіональних систем інформаційного розвитку сфери освіти, моніторингу її функціонування і розвитку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідалися на ІХ Міжнародній науково-практичній конференції "Харківські соціологічні читання" (Харків, 12-13 листопада 2003 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія і методика виховної роботи в умовах безперервної освіти" (Харків, 10-12 лютого 2005 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції "Ділові жінки і сім'я" (Харків, 26 лютого 2005 р.), на конференції "Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління" (Донецьк, 25 березня 2005 р.), на XII Міжнародній студентській науково-практичній конференції "Євроінтеграція й освітня система України: проблеми й перспективи" (Харків, 9 квітня 2005 р.), на VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Творчість та освіта у вимірах ХХІ століття" (Київ, 12-13 травня 2005 р.), на VII Міжнародній науково-практичній конференції "Молодь в умовах нової соціальної перспективи" (Житомир, 17-18 травня 2005 р.). Результати дослідження доповідалися на кафедральних методологічних семінарах, на засіданнях кафедри соціології ХГУ "НУА".

Публікації. Основні положення наукового дослідження викладено в шести опублікованих працях, загальним обсягом 2,5 друк. аркуша, серед яких 4 публікації в наукових фахових виданнях, що входять до переліку провідних наукових видань із соціологічних наук ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 175 сторінок; текстова частина - 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, оцінюється ступінь наукового опрацювання проблеми; формулюються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет; визначаються теоретико-методологічні основи й емпірична база дослідження; доводиться наукова новизна отриманих результатів, їх теоретичне і практичне значення.

Перший розділ - "Формування інформаційного суспільства в Україні: соціологічний аналіз" - спрямований на осмислення специфіки переходу до інформаційного суспільства і розвитку інформаційного простору в Україні.

У підрозділі 1.1 "Теоретичні підходи до аналізу інформаційного суспільства" - аналізуються основні концепції і підходи до дослідження основних тенденцій розвитку інформаційного суспільства.

У сучасній науці вчені активно розвивають концепції інформаційного суспільства Д. Белла, М. Кастельса, Й. Масуди та інших, співвідносячи їх теоретичні конструкції з реальними соціальними трансформаціями й новими тенденціями розвитку соціуму. Автор робить висновок про те, що нині завдання розробки концепцій інформаційного суспільства перейшло з переважно теоретичної у практичну площину. Мета теорій інформаційного суспільства - стати фундаментом для вироблення концепції суспільства нового типу, стати методологічною базою, підґрунтям для розробки стратегічного й тактичного планів формування інформаційного суспільства. Важливо відзначити, що в розроблених проектах мають бути однаково враховані як можливості максимально ефективного використання позитивних рис нового суспільного устрою, так і шляхи подолання комплексу негативних наслідків, що супроводжують трансформацію соціуму. Внаслідок цього затребуваними є різні підходи до аналізу інформаційного суспільства: комплексний, де відзначається сукупність рис, що характеризують стан базових сфер життєдіяльності інформаційного суспільства (А. Буданова); профільний, у межах якого еволюція однієї зі сфер функціонування і розвитку соціуму виділяється як пріоритетна і формотворча риса для суспільства нового типу (В. Касьяненко, Ж. Алфьоров, А. Ракітов). Крім вищезгаданих підходів можна виділити дихотомічну систему оцінних концепцій: "позитивна" (М. Курносов, Г. Смолян і Д. Черешкин, В. Іноземцева) і "критична" (Т. Єршова, А. Єляков), де акцент робиться на комплексі позитивних або негативних рис, які несе із собою інформаційне суспільство.

Перехід до інформаційного суспільства порушує питання про наявність механізму здійснення даної трансформації. На думку автора, механізм формування нової соціальної системи, якою є інформаційне суспільство, являє собою модернізацію існуючих форм соціальних структур, норм, інститутів, зразків поведінки під впливом окремих елементів соціальної структури, що є формотворчими елементами нового суспільного устрою. Еволюція вищезгаданих соціальних структур (за Т. Парсонсом, "адаптивне відновлення") формує платформу для розвитку всіх структурних елементів соціальної системи. З погляду дисертанта, для інформаційного суспільства формотворчими елементами виступають інформаційний простір і сфера освіти.

У дисертації відзначається, що проблеми формування інформаційного суспільства в Україні мають багато спільного з аналогічними процесами в інших країнах, що пояснюється швидким поширенням новітніх інформаційних технологій, глобалізацією інформаційно-технологічних ринків. Специфіка трансформаційних процесів, що протікають в Україні, пов'язана з недостатньо розвиненою інформаційною структурою, спільним перехідним станом економіки, а також відносною новизною демократичного устрою суспільства.

Підрозділ 1.2 "Специфіка розвитку інформаційного простору в сучасній Україні" - присвячений аналізу функціонування інформаційного простору в Україні як ключового елемента соціуму в умовах переходу до інформаційного суспільства.

На думку дисертанта, особливості сучасного етапу розвитку України найбільш адекватно відображає авторський термін "період активізації інформаційних потоків", під яким розуміють часовий відрізок, що характеризується зростанням обсягу інформації та інтенсивності її циркуляції в суспільстві, завдяки широкому поширенню і доступності цілого комплексу засобів комунікації (у т. ч., мережі Інтернет), внаслідок чого було створено нову інформаційну сферу й набули широкого поширення нелокальні інформаційні взаємодії.

У період активізації інформаційних потоків інформаційний простір у сучасній Україні є ключовим через низку об'єктивних причин. По-перше, перехід країни до нового типу суспільства, головною цінністю якого є інформація, інформаційні потоки, перетворить інформаційний простір у базовий. По-друге, завдяки тому, що його активне функціонування й доступність усіляких інформаційних ресурсів, забезпечена широким спектром інформаційних комунікацій, створюють платформу для розвитку й функціонування демократії в суспільстві. По-третє, еволюція інформаційного простору забезпечує створення працездатних, альтернативних державним, механізмів розв'язання глобальних проблем. По-четверте, розвиток інформаційного простору, активізація інформаційних потоків сприяли тому, що еволюція суспільства багато в чому набула прогнозованого і частково керованого характеру, забезпечуючи людству не тільки більш комфортні умови переходу з одного етапу розвитку в інший, але й даючи шанс на виживання в умовах глобальних катаклізмів і катастроф.

У підрозділі 1.3 "Соціальні аспекти функціонування Інтернету в період активізації інформаційних потоків" - аналізується вплив функціонування Інтернет-сайтів як інноваційних каналів комунікації на різні сфери громадського життя.

Перехід до інформаційного суспільства характеризується активним поширенням інформаційних технологій, їх проникненням у різні сфери людської діяльності, різні рівні соціальних структур. Сучасні інформаційні технології обумовили появу унікальної реальності - віртуальної, створеної в просторі Інтернету. Саме з Інтернетом як основним, базовим атрибутом пов'язують становлення і розвиток інформаційного суспільства.

Виникнувши як інформаційна технологія, Інтернет трансформувався в паралельну соціальну реальність і в умовах активізації інформаційних потоків значною мірою ініціює трансформацію реального світу. Важливо відзначити, що вплив Інтернету на процеси, що відбуваються в соціумі в період активізації інформаційних потоків, багатоплановий. По-перше, трансформується система соціальних відносин внаслідок низки об'єктивних причин, серед яких послаблення традиційних локальних соціальних зв'язків. По-друге, змінюється спосіб життя населення. По-третє, активна циркуляція інформаційних потоків сприяє розвитку демократії й зниженню рівня централізації в управлінні тощо. Отже, Інтернет виступає як інструмент формування інформаційного суспільства, створюючи умови, в яких цей перехід може бути здійснений і поступово культивуючи спосіб життя, що відповідає новому типу суспільства.

Інтернет як канал комунікації, як простір, де здійснюється віртуальна взаємодія й функціонування об'єктів і суб'єктів всіх сфер життєдіяльності суспільства, неминуче взаємодіє з кожною з них. Так, важливо відзначити, що зв'язок освітнього простору з Інтернет-простором є багатобічним і багаторівневим, що є наслідком взаємопроникнення, створення своєрідного симбіозу.

Другий розділ - "Освітній простір в умовах формування інформаційного суспільства" - присвячений аналізу трансформації освітнього простору в період активізації інформаційних потоків.

У підрозділі 2.1 "Інформаційна сфера і сучасний освітній простір України: особливості взаємодії" - розглядається специфіка функціонування пересічних сфер (освітньої й інформаційної) в умовах активізації інформаційних потоків.

Зміст інформаційної сфери, власне інформація, методи її передання відіграють величезну роль у всіх сферах діяльності людини. Однією з основних функцій соціальної інформації є соціалізуюча. Традиційна освіта функціонує як інституціональний механізм соціалізації, змістом соціалізації виступає власне соціальна інформація і процес її засвоєння. У той же час розвиток інформаційної сфери знаходив своє відбиття в еволюції процесів соціалізації, властивих певному етапу історії людства. Збільшення інформаційних потоків, які циркулюють у суспільстві, супроводжує еволюційні процеси в соціумі і визначає трансформацію змісту соціалізації, що переважно збігається із процесом освіти. Отже, у сучасних умовах особливого значення набувають інноваційні канали комунікації, які забезпечують циркуляцію інформаційних потоків, серед яких особливе місце посідає Інтернет.

Специфіка розвитку освітнього простору України в період активізації інформаційних потоків визначається кількома визначальними чинниками. По-перше, це глобальні тенденції, пов'язані з переходом до інформаційного суспільства і єдиного світового співтовариства. По-друге, це позиція Української держави в даному питанні, що виражена в освітній політиці, програмах розвитку освітньої сфери, чинного законодавства у сфері освіти й суміжних сферах, відкритість і демократичність інститутів суспільства. І, по-третє, це автономна діяльність власне ВНЗ з оновленою функціональною структурою, спрямована на самовдосконалення, розвиток і реалізацію свого потенціалу.

Дисертант відзначає, що наявність найтіснішого взаємоз'вязку і взаємозалежності інформаційної сфери й сфери освіти необхідно враховувати у процесі регулювання діяльності кожної з них. Сьогодні система управління освітянським співтовариством в Україні перебуває в стані трансформації, коли відбуваються пошук і відбір сучасних моделей і механізмів освітнього менеджменту, їх апробація на практиці й правове закріплення. У такий же спосіб можна охарактеризувати й систему управління інформаційним простором та Інтернетом. На сьогодні постає важливе завдання синхронізації управління розвитком цих двох провідних сфер, що визначають обличчя держави і її місце в сучасному світі.

Підбиваючи підсумок, автор підкреслює ключову роль держави як суб'єкта управління віртуальним та освітнім простором. Збалансоване управління основними сферами життєдіяльності суспільства - пріоритетне завдання діяльності держави. Синхронізація таких процесів, як управління функціонуванням і одночасно реформуванням системи освіти, пов'язаним з переходом до нового типу суспільства, і створення, контроль і регулювання нової сфери - Інтернет-простору - багато в чому пересічні сфери.

У підрозділі 2.2 "Специфіка розвитку ВНЗ у період активізації інформаційних потоків" - визначається й аналізується комплекс чинників, що обумовлюють трансформацію вищих навчальних закладів в умовах переходу до інформаційного суспільства.

У період активізації інформаційних потоків інтенсивний розвиток системи освіти, перш за все вищої, становить один із основних чинників міжнародного позиціонування України. Створити платформу для розв'язання даного завдання покликана "Національна доктрина розвитку освіти України", з успішною реалізацією якої ми пов'язуємо можливість інтеграції України в європейське освітнє співтовариство в межах Болонського процесу.

Автор відзначає, що, крім нормативних документів, специфіку розвитку ВНЗ в період активізації інформаційних потоків визначає цілий комплекс чинників.

Першим чинником виступає функціонування ВНЗ як суб'єкта ринку освітніх послуг. В умовах формування єдиного європейського освітнього простору необхідним для ВНЗ стає не тільки позиціонування на внутрішньому українському ринку освіти, але й на європейському, що висуває комплекс додаткових вимог до діяльності вищого освітнього закладу. Серед цих вимог ключовими виступають, по-перше, розвиток інформаційно-освітнього простору ВНЗ (або інформаційно-освітнього середовища), що складається з електронних продуктів різного типу діяльності - таких, як електронні бібліотеки, медіатеки, освітні портали, спеціалізовані Інтернет-сайти. Завдання його формування в такій постановці відносно нові, що обумовлює складність у застосування нестандартних рішень на основі експериментального пошуку. Розвиток інформаційно-освітнього простору ВНЗ забезпечується використанням інформаційних технологій. Водночас інформаційні технології забезпечують можливість зміни самої моделі навчального процесу, сприяючи здійсненню переходу від репродуктивного до креативного навчання, висуваючи при цьому нові вимоги як до тих, хто навчає, так і до тих, кого навчають.

По-друге, додатковою вимогою виступає реалізація інформаційного потенціалу ВНЗ за допомогою використання інноваційних каналів комунікації. На думку дисертанта, інформаційний потенціал ВНЗ є засобом реалізації наукового й освітнього потенціалу, одним з елементів триєдиної сутності потенціалу ВНЗ. Саме це надалі визначатиме ступінь успішності ВНЗ, його конкурентоспроможність, в остаточному підсумку - життєздатність.

Другим чинником виступає демократизація всіх сфер громадського життя України, що припускає розвиток демократії в рамках функціонування ВНЗ, реалізований за допомогою різних форм самоврядування.

Перехід до інформаційного суспільства стане можливим в умовах оновленої, адекватної новим умовам суспільної свідомості. Аналогічно успішне завершення трансформаційних процесів, що характеризують ВНЗ України на сучасному етапі, може бути здійснено за таких самих умов. Отже, новим завданням періоду активізації інформаційних потоків став активний вплив ВНЗ на суспільну свідомість з метою прищепити нові цінності, стандарти, зразки поведінки. Отже, робота над корекцією суспільної свідомості виступатиме третім чинником, що визначає специфіку діяльності ВНЗ в період активізації інформаційних потоків. Поставлене завдання може бути розв'язане через соціалізуючу й виховну діяльність ВНЗ в умовах безперервної освіти.

Дисертант відзначав, що в сучасних умовах перед вищими навчальними закладами стоїть завдання виховання принципово нового покоління фахівців. Наскільки вищі навчальні заклади України відповідають покладеній на них місії, покликаний оцінити, у першу чергу, інститут акредитації, що має спеціально створену систему параметрів оцінювання. Поряд із цим можна говорити про те, що назріла потреба у створенні додаткових критеріїв оцінювання діяльності ВНЗ. Система параметрів оцінювання рівня реалізації інформаційного потенціалу ВНЗ, що включає в себе сукупність таких показників, як наявність спеціалізованого Інтернет-сайту, його відповідність цілям і завданням інтерактивного каналу комунікації, заданій функціональній структурі, виступає як альтернативна офіційній і претендує на статус додаткового критерію.

Отже, сьогодні потрібна така освіта, що здатна адаптувати людей у суспільстві інформаційного типу. Для розв'язання цього завдання необхідною умовою виступає перманентний розвиток ВНЗ за допомогою впровадження й використання інновацій, у тому числі в галузі інформаційних технологій. Реалізувати свій інформаційний потенціал ВНЗ зможе лише за умови розвинутої мережі сучасних комунікаційних зв'язків. У період активізації інформаційних потоків функціонування ВНЗ може здійснюватися із залученням не тільки ЗМІ, що стали традиційними, але й таких каналів, як Інтернет-сайти. Можливості їх використання сьогодні обмежені комплексом об'єктивних і суб'єктивних чинників.

Третій розділ - "Інтернет-сайти як інноваційні канали формування, реалізації і трансляції інформаційного потенціалу ВНЗ" - присвячений аналізу позитивних і негативних аспектів наявної практики реалізації інформаційного потенціалу ВНЗ.

У підрозділі 3.1 "Особливості використання ВНЗ каналів комунікації у період активізації інформаційних потоків" - розглянуто найбільш перспективні комунікаційні канали ВНЗ.

Ефективність реалізації вищезгаданого завдання прямо залежить від якісної відповідності комунікаційних каналів поставленим цілям, тобто від упровадження інновацій у сфері комунікацій. Реалізувати свій інформаційний потенціал ВНЗ зможе лише за умови розвинутої мережі сучасних комунікацій.

Відзначаючи головну роль інновацій у сфері комунікацій, ми, в першу чергу, мали на увазі комп'ютерні технології й Інтернет, оскільки саме цей вид комунікації найбільш перспективний в умовах інформаційного суспільства. Крім засобів масової інформації (телебачення, радіо, преса), що стали традиційними, функціонування ВНЗ у період активізації інформаційних потоків може здійснюватися із залученням таких каналів, як Інтернет-сайти. Величезний потенціал Інтернет-комунікацій поки ще непорівнянний з реальними можливостями їх застосування, як би швидко вони не розвивалися. Можливості ці сьогодні обмежені як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками. До об'єктивних можна віднести такі чинники: робота в Інтернеті можлива тільки для тих, у кого є можливість доступу до персонального комп'ютера і "всесвітньої павутини" і відповідний обсяг знань, умінь і навичок. Суб'єктивним чинником виступає неготовність суспільної свідомості прийняти інновації, зокрема у сфері комунікацій та освіти.

Інтернет-сайти українських ВНЗ виступають як інтерактивні канали формування, реалізації й трансляції їх інформаційного потенціалу. Специфіка функціонування освітнього простору в умовах трансформаційних процесів в Україні при переході до інформаційного суспільства полягає в орієнтації на новітні технології, адаптації освітнього процесу до нових вимог і реалій і підготовці контингенту, який навчають, до нових умов життєдіяльності в інформаційному суспільстві через формування адекватного світосприймання.

Підрозділ 3.2 "Інтернет-сайти українських ВНЗ: практика реалізації і трансляції інформаційного потенціалу" - присвячений аналізу змістової й функціональної структури сайтів ВНЗ України.

Одним із ключових об'єктів, що опосередковують процес комунікації в Інтернеті, виступають, на думку автора, Інтернет-сайти. Характерні риси виділених елементів віртуального середовища, що роблять їх оптимальними для вивчення й аналізу об'єктами, можуть бути сформульовані так: по-перше, відносна тривалість існування в Інтернет-просторі. Інтернет-сайт може бути охарактеризований як один із найстабільніших елементів віртуального середовища. По-друге, постійна динаміка Інтернет-сайтів як органічний атрибут їх функціонування. По-третє, доступність для дослідницької діяльності, у тому числі моніторингових досліджень.

Інтернет-сайти як інтерактивні канали формування, реалізації й трансляції інформаційного потенціалу ВНЗ мають складну функціональну структуру. У ході проведеного аналізу ми виділили такий спектр функцій Інтернет-сайтів ВНЗ України: представницька функція, або функція позиціонування; інформаційна функція; комунікаційна функція; рекламна функція; PR-функція; коригувальна функція; інноваційна функція; функція соціальної диференціації (вияв власних переваг); функція зворотного зв'язку (канал зворотного зв'язку). Представлена система соціальних функцій Інтернет-сайтів є авторською теоретичною конструкцією.

У даному підрозділі подано аналіз результатів оригінального дослідження Інтернет-сайтів ВНЗ України, проведений автором. У межах соціологічного дослідження на тему "Проблеми й перспективи реалізації інформаційного потенціалу ВНЗ (регіональний і державний рівень)" було здійснено емпіричний вимір функціональної структури Інтернет-сайтів ВНЗ України.

ВИСНОВКИ

За підсумками проведеного дослідження автор сформулював такі висновки:

1. Діючі сайти ВНЗ України демонструють нерівномірне використання закладених функціональних можливостей Інтернет-сайтів.

2 Деформація поліфункціональності сайтів ВНЗ України є наслідком нерозвиненості українського Інтернет-простору (зокрема, йдеться про домен "UA").

3. Причини деформації поліфункціональності сайтів вітчизняних ВНЗ мають подвійний характер. З одного боку, це яскраво виражене відставання технічного оснащення, слабка розвиненість інформаційних технологій і відсутність достатньої кількості висококваліфікованих фахівців у даній галузі, тобто технічний аспект. З другого боку, це відставання у сфері суспільної свідомості, засилля консервативного сприйняття реалій сучасного життя і пов'язаний з цим опір інноваціям, тобто моральний аспект проблеми.

4. Наслідком деформації поліфункціональності Інтернет-сайтів ВНЗ України стала деформація структури сайтів, що виражається у відсутності динаміки, а конкретніше - статичності переважної більшості даних об'єктів, що виступає перешкодою для реалізації можливостей сайтів, як потенційних, так і реальних.

Одним із пріоритетних завдань сучасної української системи вищої освіти є вихід на світовий ринок освітніх послуг. Це обумовлено багатьма об'єктивними причинами, суть яких було проаналізовано у працях провідних вітчизняних учених, політиків, суспільних діячів. Навчальний заклад, здійснюючи освітянську місію в "реальному" суспільстві, акумулюючи й поширюючи накопичені людством знання, має відстоювати свою спеціалізацію й у "віртуальному" просторі, використовуючи новий інформаційний канал - мережу Інтернет. Таким чином, критерієм готовності, здатності використовувати комп'ютерні технології для репрезентації можливостей ВНЗ може слугувати рівень розвитку такого способу представництва ВНЗ, як Інтернет-сайти.

Вивчення Інтернет-сайтів ВНЗ як інноваційних каналів комунікації дозволило визначити наявні тенденції й перспективи подальшого розвитку в умовах формування інформаційного суспільства в Україні.

На основі аналізу базових теорій інформаційного суспільства і їх еволюційного розвитку у працях сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників автор зробив висновок про те, що в період активізації інформаційних потоків основне завдання розробок концепцій інформаційного суспільства полягає у формуванні практичних планів переходу до суспільства нового типу з максимальним урахуванням позитивних і негативних сторін даного процесу, а також з розробкою заходів щодо подолання останніх. інформаційне суспільство простір освіта

Специфіка розвитку освітнього простору України і ВНЗ як елементів цього простору у період активізації інформаційних потоків обумовлена, крім нормативно-правового регулювання, низкою чинників, серед яких необхідно виділити, по-перше, функціонування ВНЗ як суб'єкта ринку освітніх послуг; по-друге, демократизацію всіх сфер громадського життя України, що передбачає розвиток демократії в межах функціонування ВНЗ; по-третє, зміщення акцентів у діяльності ВНЗ на цілеспрямовану роботу з корекції суспільної свідомості.

В умовах активізації інформаційних потоків особливого значення набуває представництво у віртуальному просторі суб'єктів освітньої сфери. Інтернет-сайти ВНЗ України виступають як інноваційні канали комунікації, канали формування, реалізації й трансляції інформаційного потенціалу ВНЗ. Із цього погляду особливий інтерес викликає функціональний зміст сайтів.

Система функцій веб-сайтів ВНЗ України в основних параметрах відповідає виведеній в межах дисертаційного дослідження теоретичній моделі, проте, автор відзначив, що нерівномірне використання закладених функціональних можливостей характеризує переважну більшість спеціалізованих Інтернет-сторінок ВНЗ. Цей висновок підтверджують отримані емпіричні результати, що відображають рівень розвитку інформаційного потенціалу ВНЗ України, реалізованого в Інтернет-просторі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Калашникова Л.В. Образование в информационном обществе: глобальные тенденции и проблемы // Вчені зап. Харк. гуманіт. ун-ту "Нар. укр. акад." - 2003. - Т. 8. - С. 34-41.

2. Калашнікова Л.В. Специфіка розвитку системи вищої освіти України в період активізації інформаційних потоків // Вісн. міжнар. слов'ян. ун-ту. - Сер. "Соціологічні науки". - Т. 7. - 2004. - № 1. - С. 18-20.

3. Калашникова Л.В. Реализация информационного потенциала вузов: проблемы и перспективы (на примере Харьковского региона) // Вчені зап. Харк. гуманіт. ун-ту "Нар. укр. акад.." - 2005. - Т. 11. - С. 161-169.

4. Калашникова Л.В. Интернет и Интернет-сайты как перспективные каналы трансляции и формирования общественного мнения // Вісн. міжнар. слов'ян. ун-ту. - Сер. "Соціологічні науки". - Т. 7. - 2004. - № 2. - С. 26-30.

5. Калашникова Л.В. Каналы коммуникационного взаимодействия вуза с социумом: краткий анализ // Зб. наук. пр. ДонДУУ: "Соціологія управління". Сер. "Спеціальні та галузеві соціології". - Т. 6. - Вип. 2. - Донецьк: ДонДУУ, 2005. - С. 125-134.

6. Калашникова Л.В. Специфика трансформации системы высшего образования Украины в условиях Евроинтеграции // Євроінтеграція та освітня система України: проблеми і перспективи: Прогр. і матеріали ХІІ Міжнар. студент. наук. конф., Харків, 9 квіт. 2005 р. / М-во освіти і науки України, Ін-т вищої освіти АПН України, Нар. укр. акад. та ін.; - Х.: Вид-во НУА, 2005. - С. 170-171.

АНОТАЦІЯ

Калашнікова Л.В. Інтернет-сайти вищих навчальних закладів як інноваційні канали комунікації в умовах формування інформаційного суспільства в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - галузеві соціології. - Національний університет внутрішніх справ, Харків, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню Інтернет-сайтів ВНЗ як інноваційних каналів комунікації в умовах активізації інформаційних потоків.

У роботі доводиться пріоритетний вплив на становлення інформаційного суспільства інформаційного простору і сфери освіти як формотворчих елементів нового суспільного устрою. Виявлено, що специфіка розвитку інформаційного простору обумовлена його ключовою роллю в процесі переходу України до інформаційного суспільства.

Спеціалізовані Інтернет-сайти ВНЗ розглядаються як інноваційний канал комунікації, одним із завдань якого виступає реалізація інформаційного потенціалу ВНЗ. У цьому контексті важливе значення має дослідження функціональної структури спеціалізованих Інтернет-сайтів ВНЗ України.

У проведеному дослідженні підтверджується недостатній рівень розвитку Інтернет-сайтів ВНЗ України й відзначається деформація заданої поліфункціональності.

Ключові слова: інформаційне суспільство, інформаційний простір, освітній простір, інноваційні канали комунікації, інформаційний потенціал ВНЗ, Інтернет-сайти ВНЗ, функції Інтернет-сайтів.

АННОТАЦИЯ

Калашникова Л.В. Интернет-сайты высших учебных заведений как инновационные каналы коммуникации в условиях формирования информационного общества в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание степени кандидата социологических наук, по специальности 22.00.04 - отраслевые социологии. - Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена исследованию Интернет-сайтов высших учебных заведений (вузов) как инновационных каналов коммуникации в условиях активизации информационных потоков.

Актуальность темы диссертации обуславливается переходом Украины к информационному типу общества и связанным с этим перманентным увеличением объемов циркулирующей в социуме информации, нарастающей интенсивности информационных потоков, возрастанием значимости информационной сферы, информационных технологий и инновационных каналов коммуникации. В работе проанализирован тот факт, что в современной науке ученые активно развивают концепции информационного общества Белла, Кастельса, Масуды и других, соотнося их теоретические конструкции с реальными социальными трансформациями и новыми тенденциями развития социума. В диссертации сделан вывод о том, что в настоящее время задача разработки концепций информационного общества перешла из преимущественно теоретической в практическую плоскость, т.е. стать основой для выработки концепции информационного общества, стать методологической базой, основой для разработки стратегического и тактических планов формирования информационного общества.

В работе доказывается приоритетное влияние на становление информационного общества информационного пространства и сферы образования как формообразующих элементов нового общественного устройства. Выявлено, что специфика развития информационного пространства обусловлена его ключевой ролью в процессе перехода Украины к информационному обществу.

В качестве одной из характерных особенностей информационного общества анализируется опосредование подавляющего большинства видов деятельности Интернет-коммуникациями. Интернет выступает как новейшее средство коммуникации между источниками информации, формирующее виртуальную реальность. В условиях активизации информационных потоков виртуальное пространство по своему влиянию становится равнозначным объективной реальности. Элементами, структурирующими и упорядочивающими виртуальное пространство, и в то же время коммуникационными каналами, насыщающими виртуальное пространство содержанием, являются Интернет-сайты. Их первоочередная задача - представлять в информационном пространстве субъектов и объекты, которые функционируют в различных сферах жизнедеятельности общества: политике, экономике, образовании.

Специфика развития образовательного пространства Украины и вузов как элементов этого пространства в период активизации информационных потоков обусловлена, помимо нормативно-правового регулирования, рядом факторов, среди которых необходимо выделить: 1) функционирование вуза как субъекта рынка образовательных услуг; 2) демократизацию всех сфер общественной жизни Украины, что предполагает развитие демократии в рамках функционирования вуза; 3) смещение акцентов в деятельности вуза на целенаправленную работу по коррекции общественного сознания.

В условиях активизации информационных потоков особую значимость приобретает представительство в виртуальном пространстве субъектов образовательной сферы, что обусловлено особой ролью института высшего образования в обществе нового типа. Вуз как элемент системы высшего образования в условиях активизации информационных потоков выступает базовым элементом формирования информационного общества. Всестороннее включение в информационные процессы, развитие инновационных каналов коммуникации обеспечивает вузу возможность развиваться синхронно с трансформирующимся социумом, обеспечивая поле для формирования информационного общества. Представительство вуза в виртуальном пространстве осуществляется через специализированные Интернет-сайты, что позволяет ему выступать активным участником процесса формирования информационного общества.

Специализированные Интернет-сайты высших учебных заведений рассматриваются как инновационный канал коммуникации, одной из задач которого выступает реализация информационного потенциала вуза. В этом контексте важно исследование функциональной структуры специализированных Интернет-сайтов вузов Украины. С нашей точки зрения, основными функциями Интернет-сайтов вузов выступают: представительская, или функция позиционирования; информационная; коммуникационная; рекламная; PR-функция; корректирующая; инновационная; функция социальной дифференциации; обратной связи (канал обратной связи).

В проведенном исследовании подтверждается недостаточный уровень развития Интернет-сайтов вузов Украины и отмечается деформация заданной полифункциональности.

Ключевые слова: информационное общество, информационное пространство, образовательное пространство, инновационные каналы коммуникации, информационный потенциал вузов, Интернет-сайты вузов, функции Интернет-сайтов.

SUMMARY

Kalashnikova L.V. Internet-sites of higher educational institutions as innovative communicatin channels in conditions of forming of informational society in Ukraine. - Manuscript.

Dissertation thesis for a degree of Candidate of Sociological Sciences. specialty 22.00.04 - Special and branch sociologies. - National University of internal affairs, Kharkiv, 2005.

The dissertation is devoted to research the Internet-sites of high schools as innovative channels of the communications in conditions of activation of information streams. In work priority influence on becoming of an information society of information space and sphere of formation, as form-building elements of a new social system is proved. It is revealed, that specificity of development of information space is caused by its key role during transition of Ukraine to an information society.

The specialized Internet-sites of higher educational institutions are considered as the channel of realization of information potential of the high school, capable to position its scientifically-educational potential. In this context research of functional structure the specialized Internet-sites of high schools of Ukraine is important

...