Розробка інформаційної технології моніторингу транспортних комунікацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Загальна характеристика роботи

1. Розробити концептуальні засади створення і діяльності закладів проф-техосвіти сільськогосподарського профілю нового типу.

2. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель нав-чально-виробничого процесу у ВПУ-агрофірмі.

3. Обґрунтувати нові підходи до розробки навчальних планів ПТУ і ВПУ сільськогосподарського профілю.

4. Розробити та експериментально перевірити методику проведення лабораторно-практичних занять з предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві».

5. Обґрунтувати основні напрями взаємодії ВПУ-агрофірми та вищого закладу освіти сільськогосподарського профілю.

6. Розробити комплекс науково-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу у ВПУ-агрофірмі.

Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, теорії систем і теорії управління, діалектичний принцип всезагального розвитку предметів і явищ матеріального світу, їх взаємозв'язку і взаємозумовленості, поєднання навчання з продуктивною працею в специфічних умовах сільськогосподарського виробництва; положення щодо професійної спрямованості викладання загальноосвітніх дисциплін у навчальних закладах профтехосвіти, наступності, неперервності багаторівневої професійної освіти, а також положення сучасних вітчизняних і зарубіжних концепцій професійної освіти.

Теоретичною основою стали наукові праці з теорії та історії педагогіки, філософії, психології, економіки, сільськогосподарського виробництва, зокрема: А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського з питань трудового, морального виховання молоді, поєднання навчання з продуктивною працею, виховання любові до рідної землі; теорії професійної підготовки (С.Я. Батишев, В.С. Безрукова, А.П. Беляєва, М.І. Думченко, А.І. Дьомін, Н.В. Кузьміна, М.І. Махмутов, Н.Г. Ничкало); результати досліджень інтеграції загальноосвітньої і професійної підготовки, диференціації та індивідуалізації навчання в закладах профтехосвіти (Г.С. Гуторов, О.С. Дубинчук, М.В. Ільїн, В.С. Леднєв, Л.Д. Хромова, А.Х. Шкляр),

У ході дослідження враховувались положення Державної національної програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», а також ряду нормативних документів Міністерства освіти, Міністерства праці і соціальної політики України.

Дослідження цієї проблеми здійснювалось у 1990-1998 роках у три етапи:

На першому етапі (1990-1992 роки) вивчався стан досліджуваної проблеми в педагогічній, психологічній, економічній, історичній, сільськогосподарській, методичній та іншій літературі. Особливу увагу було приділено історико-педагогічному аспекту підготовки робітничих кадрів для сільського господарства різних реґіонів України. Визначались концептуальні засади створення і діяльності навчальних закладів профтехосвіти сільськогосподарського профілю нового типу. Обгрунтовувались об'єкт, предмет дослідження, конкретизовувались його завдання. Здійснювалось також вивчення стану підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для різних галузей сільськогосподарського виробництва. Аналізувалась нормативно-правова база діяльності закладів професійно-технічної освіти у нових соціально-економічних умовах.

На другому етапі (1993-1996 роки) вивчались дидактичні аспекти досліджуваної проблеми, здійснювався аналіз стану підготовки кваліфікованих робітничих кадрів у ряді зарубіжних країн, зокрема під час відряджень до США та Німеччини. Обгрунтовувалась модель навчально-виробничого процесу в училищі-агрофірмі. На основі порівняльного аналізу навчальних планів та програм для закладів профтехосвіти сільськогосподарського профілю (училища-радгоспу, училища-агрофірми та вищого професійного училища-агрофірми) виявлялись їх особливості. Розроблялись варіанти експериментальних навчальних планів, здійснювалась експериментальна перевірка розробленої нами методики викладання предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві».

На третьому етапі (1996-1998 роки) обгрунтовувались основні напрями взаємодії ВПУ-агрофірми та вищого закладу освіти сільськогосподарського профілю, здійснювалась їх експериментальна перевірка. Розроблялась система науково-методичного забезпечення діяльності ВПУ-агрофірми. Узагальнювались результати експериментальної роботи, що проводилась в училищі-агрофірмі на різних етапах наукового пошуку.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось у Балинському ВПУ-агрофірмі, у професійно-технічних училищах сільськогосподарського профілю Хмельницької, Вінницької, Тернопільської та Львівської областей, у Подільській державній аграрно-технічній академії, Борщівському аграрно-технічному коледжі, а також на базі 8 сільських господарств різних форм власності у різних районах Поділля. У ньому брали участь 1360 учнів, 97 інженерно-педагогічних працівників, 45 працівників Подільської аграрно-технічної академії і 680 працівників сільських господарств Дунаєвецького, Ярмолинецького, Чемеровецького, Новоушицького та Кам'янець-Подільського районів Хмельницької області.

Методи дослідження теоретичного рівня: аналіз педагогічної, психологічної, історичної, економічної літератури та інших джерел з досліджуваної проблеми; вивчення нормативно-правових документів, навчальних планів, програм, планів роботи закладів профтехосвіти сільськогосподарського профілю та іншої навчально-методичної документації; емпіричного рівня: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, бесіди); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); прогностичні (моделювання, проектування, експертні оцінки); експериментальні (констатуючий і формуючий експерименти); кількісна та якісна обробка даних.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано концептуальні засади створення і діяльності ВПУ-агрофірми, розроблено модель навчально-виробничого процесу в цьому закладі в умовах багаторівневої професійної освіти; виявлено особливості організації виробничого навчання та виробничої практики в реальних умовах сільськогосподарського виробництва; обґрунтовано основні напрями взаємодії ВПУ-агрофірми та вищого закладу освіти сільськогосподарського профілю; набули подальшого розвитку положення щодо планування та проведення лабораторно-практичних робіт з предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві».

Теоретичне значення дослідження полягає в: обґрунтуванні положення щодо неперервної багаторівневої професійної освіти сільськогосподарського профілю; розробці принципів відбору та структурування навчального матеріалу із спеціальних дисциплін; визначенні основних циклів навчально-виробничої діяльності в училищі-агрофірмі; розробці ланкової системи виробничого навчання в реальних умовах сільськогосподарського виробництва; теоретичному обґрунтуванні дидактичних вимог до розробки нових навчальних планів, програм, навчально-методичної документації для організації навчально-виробничого процесу у ВПУ-агрофірмі.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці: навчальних планів для ВПУ-агрофірми; моделі інтегрованої сільськогосподарської професії: тракторист-машиніст ІІІ класу, слюсар-ремонтник ІІ розряду, тракторист-машиніст широкого профілю, слюсар-ремонтник ІІІ-ІV розряду, водій транспортних засобів категорій «В», «С», молодший спеціаліст із спеціальності «Механізація сільського господарства»;

- методики викладання предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві»; методики виробничого навчання в реальних умовах сучасного сільськогосподарського виробництва; науково-методичних рекомендацій для інженерно-педагогічних працівників закладів профтехосвіти та вищих закладів освіти сільськогосподарського профілю, а також у розробці науково-методичного комплексу ВПУ-агрофірми.

Результати дослідження впроваджено: у вищих професійних училищах-агрофірмах та інших навчальних закладах профтехосвіти сільськогосподарського профілю Хмельницької області (довідка №1015 від 13.11.1998 р.), Львівської області (довідка №531 від 28.112.1998 р.), а також у професійно-технічних та вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації сільськогосподарського профілю різних реґіонів України (довідка Міністерства освіти України №117 від 30 грудня 1998 р.)

Особистий внесок дисертанта полягає:

- у теоретичному обґрунтуванні моделі навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі, розробці методики викладання предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві»;

- у розробці навчальних планів та програм нового покоління для закладів профтехосвіти сільськогосподарського профілю;

- у визначенні основних напрямів взаємодії ВПУ-агрофірми та вищого закладу освіти ІІІ-ІV рівня акредитації;

- в обґрунтуванні і практичній розробці науково-методичного забезпечення діяльності ВПУ-агрофірми.

Вірогідність наукових положень та висновків дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, використанням комплексу методів, які відповідають меті, предмету і завданням дослідження, аналізом значної кількості науково-методичних джерел з проблем неперервної багаторівневої професійної освіти сільськогосподарського профілю, поєднанням кількісного та якісного аналізу дослідницьких даних, а також результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

На захист виносяться:

- теоретично обґрунтована модель навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі;

- методика викладання предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві»;

- основні напрями взаємодії ВПУ-агрофірми та вищого закладу освіти сільськогосподарського профілю у підготовці висококваліфікованих робітничих кадрів та молодших спеціалістів;

- науково-методичний комплекс, спрямований на забезпечення навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та обласних науково-практичних конференціях з проблем професійної освіти (Москва 1991 р.; Львів 1994 р., Вінниця, 1996 р.); республіканських школах передового досвіду, які працюють на базі професійно-технічних училищ Хмельницької області (1991, 1993 рр.), науково-практичних семінарах (Львів, 1993 р., Вінниця 1997 р.). Основні положення дослідження доповідались на наукових конференціях у Німеччині (1996, 1997 рр.) та на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах, які проводились на базі Балинського ВПУ-агрофірми у 1997-1998 роках.

Запропонована модель навчально-виробничого процесу у ВПУ-агрофірмі, розроблені навчальні плани, програми, методики та методичні рекомендації обговорювались на науково-практичних семінарах інженерно-педагогічних працівників Хмельницької, Вінницької, Тернопільської, Київської, Львівської та інших областей України.

Результати дослідження відображено у семи одноосібних публікаціях автора, з них 1 навчально-методичний посібник, 4 статті у наукових фахових журналах, 2 статті у науково-методичних збірниках, а також у 2-х навчальних планах, програмі з предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві».

Структура роботи. Дисертація обсягом 179 сторінок машинописного тексту складається з вступу, трьох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (298 найменувань з них 4 іноземними мовами), 45 таблиць та 16 рисунків що займають 82 сторінки, а також 53 додатки на 162 сторінках.

Основний зміст дисертації

навчальний професійний училище агрофірма

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, його гіпотезу та основні завдання, викладено теоретико-методологічні засади дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичну та практичну значущість отриманих результатів, висвітлено напрями впровадження та апробації результатів експериментального дослідження, сформульовано положення, винесені на захист.

У першому розділі - «Професійне навчання кваліфікованих робітників для сільськогосподарського виробництва як педагогічна проблема» - викладено результати вивчення історичного аспекту проблеми підготовки кадрів для села у закладах профтехосвіти України, сформульовано концептуальні засади створення і діяльності закладів профтехосвіти сільськогосподарського профілю нового типу, охарактеризовано нормативно-правову базу діяльності професійно-технічних навчальних закладів у нових соціально-економічних умовах.

Вивчення історичного аспекту підготовки робітничих кадрів для сільського господарства в Україні дало змогу зробити висновок, що на різних етапах розвитку нашої держави залежно від соціально-економічних, матеріально-технічних, політичних та інших умов відповідно змінювались зміст, форми та методи підготовки робітників для сільськогосподарського виробництва.

Здійснений історико-педагогічний аналіз дав змогу виявити особливості розвитку професійно-технічної освіти сільськогосподарського профілю на різних етапах, порівняти періодизації розвитку профтехосвіти в Україні (М.Ф. Пузанова, Г.І. Терещенка, О.Л. Хромової та І.Л. Лікарчука), виявити особливості у змісті та формах організації підготовки кадрів для села, проаналізувати динаміку розвитку закладів профтехосвіти різного типу, зокрема: шкіл радгоспного, машинотракторного й колгоспного учнівства (РГУ, МТУ, КГУ), шкіл-заводів, шкіл ФЗУ, а згодом - профтехучилищ, середніх профтехучилищ сільськогосподарського профілю, училищ-агрофірм та ВПУ-агрофірм.

У розділі розкрито фактори, що негативно впливають на розв'язання завдань оновлення і подальшого розвитку професійної освіти сільськогосподарського профілю, серед них: невідповідність наявної структури загальної середньої та вищої освіти потребам ринкової економіки; зменшення, недостатність та нестабільність фінансування освіти; непридатність знань та умінь, отриманих в закладах освіти, для застосування в умовах ринкової економіки; невідповідність механізмів контролю і відсутність гарантій якості освіти; посилення тенденцій нерівноправності в отриманні освіти. Поряд з цим мала місце надмірна ідеологізація навчально-виховного процесу у професійно-технічних училищах сільськогосподарського профілю, як і в закладах профтехосвіти інших типів, що негативно відбилось на змісті навчально-виховної діяльності.

Водночас вивчення показало, що у досвіді підготовки робітничих кадрів мали місце прогресивні ідеї, зокрема: інтегрування змісту загально освітньої і професійної підготовки, профілювання загальноосвітньої підготовки, забезпечення практичного спрямування змісту навчального матеріалу та інші.

У розділі розкрито розвиток організаційно-педагогічних форм підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва в нашій країні. Висвітлено соціально-економічні передумови створення училища-агрофірми як професійного навчально-виховного закладу нового типу, в якому можна здійснювати:

- цілеспрямовану орієнтацію та забезпечення взаємозв'язку загальноосвітньої та професійно-технічної підготовки на різних рівнях професійного навчання, інтегрування змісту навчального матеріалу із загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, розробку і впровадження інноваційних форм організації багаторівневого професійного навчання;

- опрацювання нової навчально-методичної документації, кваліфікаційних характеристик нового покоління з урахуванням сучасних та перспективних вимог, результатів наукових досліджень, досягнень у сільськогосподарському виробництві, оперативне внесення змін до навчальних планів і програм з урахуванням вимог державного стандарту.

На основі аналізу концептуальних засад створення і діяльності закладів профтехосвіти нового типу нами зроблено висновок про необхідність врахування нових тенденцій, пов'язаних з перебудовчими процесами, новими потребами економіки держави в умовах розвитку ринкових відносин, здобутками інформаційно-технологічної революції, а також досягнень у різних галузях промислового та сільськогосподарського виробництва.

Здійснений аналіз особливостей організації закладів нового типу дав змогу зробити висновок щодо необхідності створення сукупності відповідних психолого-педагогічних, матеріально-технічних, гігієнічних, організаційних та інших умов. Провідною особливістю діяльності закладів профтехосвіти нового типу є інноваційний підхід до здійснення навчально-виробничого процесу в реальних умовах сільськогосподарського виробництва.

Вивчення нормативно-правової бази діяльності закладів профтехосвіти показало невідповідність багатьох нормативно-правових документів сучасним потребам. Доведено об'єктивну необхідність розробки нової правової бази, котра враховувала б вимоги законодавства, зокрема, Законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту» та положення Концепції аграрної політики в Україні.

У другому розділі - «Ступенева організація навчально-виробничого про-цесу у ВПУ-агрофірмі» - обгрунтовано модель навчально-виробничого процесу у ВПУ-агрофірмі, викладено результати порівняльного аналізу навчальних планів закладів профтехосвіти сільськогосподарського профілю, зокрема ПТУ, училища-агрофірми та вищого професійного училища-агрофірми, а також авторську методику викладання предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві».

На основі узагальнення результатів теоретичного вивчення літературних та інших джерел з досліджуваної проблеми, а також вітчизняних та зарубіжних концепцій неперервної багаторівневої професійної освіти нами розроблено модель навчально-виробничого процесу у ВПУ-агрофірмі (схема 1).

З урахуванням специфіки ВПУ-агрофірми як закладу нового типу, на основі принципів демократизації і гуманізації, гнучкості, поєднання загальної середньої і професійної освіти, етапності в оволодінні інтегрованими професіями, оптимізації навчального навантаження залежно від складності професій, визначення обов'язкового галузевого і реґіонального компонентів у змісті освіти було запропоновано новий навчальний план для ступеневої організації професійного навчання майстрів сільськогосподарського виробництва, водіїв автомобіля категорій «В», «С» та молодших спеціалістів зі спеціальності 5.09190101 «Механізація сільського господарства».

Обґрунтовано зміст професійного навчання за ступенями:

І ступінь - тракторист-машиніст категорій «А», «В», слюсар-ремонтник ІІ розряду - на базі основної загальноосвітньої школи;

ІІ ступінь - тракторист-машиніст широкого профілю категорій «С», «Д», «Е», слюсар-ремонтник ІІІ-ІV розряду, водій транспортних засобів категорій «В» і «С»;

ІІІ ступінь - молодший спеціаліст (із спеціальності 5.09190101 «Механізація сільського господарства»).

Відповідно до Концепції професійної освіти України базова (інваріантна) складова частина змісту формувалась на основі державних стандартів, а варіативна частина визначалась безпосередньо навчальним закладом за участю фахівців підприємств - замовників кадрів конкретного реґіону з урахуванням певних технологій, наявності сільськогосподарської техніки, організації праці та економічних відносин.

У розділі обґрунтовано вимоги до змісту предметів професійно-технічного та професійно-практичного циклів. Викладено особливості планування та проведення лабораторно-практичних занять з предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві». Виявлено специфіку організації виробничого навчання та виробничої практики в училищі-агрофірмі.

Розроблена нами методика ланкового навчання під час лабораторно-практичних занять з предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві» побудована на основі індивідуального навчання в системі: «майстер виробничого навчання - учень», «механізатор-наставник - учень». При цьому наголошується на важливості використання вузькопрофільного професійного досвіду. Його носієм є механізатор, який щорічно на практиці відпрацьовує, шліфує його до найменших деталей і передає учневі з відповідною теоретичною підготовкою. Ефективність такого способу передачі практичних знань доведена результатами навчально-виробничого процесу, що здійснюється на основі запропонованої нами методики. Отже, випускників ВПУ-агрофірми не потрібно доучувати практичним навичкам певний період у конкретному господарстві. Йдеться лише про їх адаптацію під час навчання в училищі-агрофірмі до практичної роботи.

На прикладі проведення лабораторно-практичних занять з предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві» розкрито специфіку організації навчально-виробничого процесу в училищі-агрофірмі і доведено ефективність запропонованої методики. Викладено результати навчально-виробничого процесу, що здійснюється на основі запропонованих нами концептуальних підходів та розробленої методики професійного навчання в реальних умовах сільськогосподарського виробництва. Важливе значення для організації навчально-виробничого процесу має врахування специфіки виробничого навчання та виробничої практики в цьому навчальному закладі.

На цьому етапі дослідження було приділено увагу обґрунтуванню реґіонального компонента спеціального курсу і виробничого навчання. Реґіональний компонент відображає специфіку конкретного виробництва, а тому він визначається ВПУ-агрофірмою з участю педагогів, головних спеціалістів цього навчального закладу та районного управління сільського господарства. Поряд з цим зазначимо, що навчальний час, передбачений реґіональним компонентом, використовується у межах тем спеціальних предметів і виробничого навчання згідно з програмами.

Принципово новий підхід до професійної підготовки майбутніх робітників сільськогосподарського виробництва потребує створення умов для забезпечення поетапного вивчення спеціального курсу, здійснення виробничого навчання учнів з кожної з інтегрованих професій того чи іншого ступеня навчання, а також атестації знань, умінь і навичок учнів в кінці визначених етапів (ступенів). Згідно з викладеними вище концептуальними положеннями під час планування виробничого навчання було передбачено мінімальний час на формування професійних навичок у цілісному навчально-виробничому процесі училища-агрофірми.

Розроблена та експериментально перевірена програма виробничого навчання та виробничої практики враховує конкретні умови різних галузей сільськогосподарського виробництва, для яких здійснюється підготовка кадрів, оволодіння учнями сучасною технікою і технологією, ефективними прийомами і способами роботи.

На основі узагальнення результатів проведеної експериментальної роботи зроблено такі висновки:

- запропонована модель закладу профтехосвіти нового типу, організація навчально-виробничого процесу в реальних умовах сільськогосподарського виробництва, сучасна матеріально-технічна база училища-агрофірми позитивно впливають на якість професійного навчання. Такий підхід дає змогу забезпечувати вивчення тем, передбачених і скоригованих у сезонному плані проведення сільськогосподарських робіт. Зазначимо, що це зводить нанівець імітацію сільськогосподарських процесів у навчальній діяльності, яка не давала належних результатів у професійному навчанні;

- навчально-виробничий процес у ВПУ-агрофірмі має яскраво виражену специфіку. Поряд з іншими факторами вона зумовлюється впровадженням нової моделі навчально-виробничого процесу, оновленим змістом професійного навчання, а також науково обґрунтованими підходами до розв'язання освітньо-виховних і виробничих завдань у професійно-технічному закладі сільськогосподарського профілю нового типу. Розроблені нами чотири графіки навчально-виробничого процесу в училищі-агрофірмі відображають цю специфіку. У кожному графіку враховано особливості змісту і форм організації професійного навчання у цьому закладі сільськогосподарського профілю. Аналіз динаміки змін у графіках навчально-виробничого процесу на всіх курсах дав змогу виявити тенденцію до інтегрування змісту теоретичного і виробничого навчання з деяким випередженням теоретичного навчання на першому, другому та четвертому курсах.

На завершальному етапі підготовки висококваліфікованих майстрів сільськогосподарського виробництва має місце помітне зростання рівня професійно-практичної підготовки. Обґрунтовано також висновок щодо важливості забезпечення у ВПУ-агрофірмі загальноприйнятих у світі умов для навчання і виховання морально, фізично і психічно здорової особи. Це зумовлює необхідність розв'язання освітньо-виховних завдань, пов'язаних із забезпеченням підготовки кадрів на основі прогресивних концепцій, впровадження у навчально-виробничий процес нових педагогічних технологій, науково-методичних досягнень, посилення органічного зв'язку навчання з продуктивною працею в реальних умовах сільськогосподарського виробництва.

За цих умов зростає значення використання в навчально-виробничому процесі училища-агрофірми нових високоефективних систем професійного навчання з використанням новітньої техніки, тренажерів, проблемних дослідницьких методів. Особливого значення надається гнучкому поєднанню індивідуальної та групової навчально-виробничої діяльності учнів.

Що ж стосується виробничого навчання, то нами простежено тенденцію від зростання на першому курсі до зменшення на другому і значного підвищення на третьому та стабільності на четвертому курсах. На нашу думку, це пояснюється створенням належних умов для здійснення цілісного навчально-виробничого процесу, який забезпечує підготовку висококваліфікованих майстрів сільськогосподарського виробництва, молодших спеціалістів, здатних працювати в ринкових умовах, бути фермерами, самостійно вести фермерські господарства.

Врахування результатів аналізу стану досліджуваної проблеми та узагальнення результатів вивчення досвіду організації підготовки кваліфікованих робітничих кадрів у закладах профтехосвіти сільськогосподарського профілю, а також вимог, що випливають з Указу Президента «Про реформування професійно-технічної освіти» (1996 р.), із Закону України «Про професійно-технічну освіту» (1998 р.) та «Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)», прийнятого Кабінетом Міністрів України, дало змогу розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо організації навчально-виробничого процесу в училищі-агрофірмі в реальних умовах сільськогосподарського виробництва на основі запропонованої моделі.

У третьому розділі - «Педагогічні умови підвищення ефективності навчально-виробничого процесу в училищі-агрофірмі» - простежено розвиток взаємодії ВПУ-агрофірми та вищих закладів освіти сільськогосподарського профілю, визначено її основні напрями; охарактеризовано зміст і структуру науково-методичного забезпечення діяльності ВПУ-агрофірми; проаналізовано результати експериментальної роботи.

Навчально-виробничий процес у ВПУ-агрофірмі спрямовується на формування в учнів потреби постійного професійного самовдосконалення, само-освіти, подальшого навчання після закінчення цього закладу та необхідності підтримувати й підвищувати свою кваліфікацію у будь-яких доступних формах, зокрема продовжувати навчання у вищому закладі освіти сільськогосподарського профілю за скороченими термінами навчання.

У розділі доведено значення наукового обґрунтування термінів навчання, розробки нових навчальних планів та програм ступеневого навчання, спрямованих на забезпечення високого рівня підготовки кадрів для сільськогосподарського виробництва відповідно до нинішніх та перспективних вимог, а також оптимального поєднання гуманітарних, природничо-математичних і професійних знань.

Структура професійного навчання на першому ступені передбачає - підготовку робітників нижчої або середньої кваліфікації з однієї професії (2 роки навчання); на другому ступені - робітників середньої та вищої кваліфікації (3 роки навчання); на третьому ступені - молодших спеціалістів (4 роки навчання); на четвертому ступені - інженерів (3-4 роки навчання у вищому закладі освіти сільськогосподарського профілю ІІІ-ІV рівнів акредитації).

На основі узагальнення результатів вивчення стану взаємодії ВПУ-агрофірми та вищих закладів освіти сільськогосподарського профілю визначено її основні напрями. При цьому враховувались положення розробленої нами концепції та нові вимоги щодо освітньо-виховної діяльності закладів професійно-технічної та вищої освіти сільськогосподарського профілю. До цих напрямів віднесено:

- створення умов для подальшого навчання учнів ВПУ-агрофірми у вищому навчальному закладі сільськогосподарського профілю 3-4 рівня акредитації;

- спільна розробка навчальних планів, програм та науково-методичних рекомендацій для забезпечення навчання учнів, які продовжуватимуть навчання у вищому закладі освіти;

- організація стажування викладачів ВПУ-агрофірми на кафедрах вищого закладу освіти;

- допомога вищого закладу освіти ВПУ-агрофірмі в науково-методичному забезпеченні професійної підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів, спільне проведення засідань методичних комісій, практичних семінарів, конференцій тощо.

У розділі зроблено порівняльний аналіз успішності випускників цього закладу профтехосвіти - нинішніх студентів Подільської аграрно-технічної академії, з успішністю студентів навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які входять в Подільський аграрно-технічний навчальний комплекс. Так, середній бал успішності під час чотирьох сесій складає - 3,96%. Результати підготовки висококваліфікованих конкурентноздатних робітників у Балинському ВПУ-агрофірмі підтверджують висновок про ефективність ступеневої професійної освіти.

Викладено узагальнені результати експериментальної роботи, що проводилась на різних етапах наукового пошуку. Проаналізовано діяльність експериментального педагогічного майданчика, який працює на базі Балинського ВПУ-агрофірми з 1994 року. Його основне завдання - відпрацювання на наукових засадах нових педагогічних технологій підготовки і перепідготовки висококваліфікованих робітників для сільськогосподарського виробництва в училищі-агрофірмі.

Висвітлено питання міжнародного співробітництва ВПУ-агрофірми з професійними навчальними закладами США та Німеччини. Викладено хід реалізації завдань в межах програми «ТРАНСФОРМ», зокрема проекту «Підтримки кооперативних та міжгосподарських структур в Україні на базі Балинського ВПУ-агрофірми та інших закладів».

Спільно з німецькими сільськогосподарськими фірмами АгрЕво (AgrEvo), Байер (Bayer), БАСФ (BASF), КВС (KWS), Лембке (Lembke), Фендт (Fendt), Клаас (Claas), РАУ (RAU) на полях ВПУ-агрофірми було закладено демонстраційне поле, на якому вирощувалось 8 культур, 30 сортів західної та української селекції. Всі роботи по вирощуванню цих культур проводились учнями ВПУ-агрофірми під керівництвом доктора Віллі Древса - керівника відділу підготовки кадрів та підвищення кваліфікації Закритого акціонерного товариства головного кооперативу «Райффайзен Україна».

Така організація міжнародного співробітництва в галузі професійно-технічної освіти сприяє підвищенню ефективності навчально-виробничого процесу в реальних умовах сільськогосподарського виробництва. Підтвердженням цього є також матеріали спільного виїзного засідання Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти АПН України, вчених рад Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Інституту змісту і методів навчання Міністерства освіти України, яке відбулося у Балинському ВПУ-агрофірмі 3 жовтня 1997 року. Питання «Про досвід організації навчально-виховного процесу в Балинському ВПУ-агрофірмі Хмельницької області» обговорювалось на засіданні Президії Академії педагогічних наук України 26 вересня 1998 р. Президія АПН України схвалила досвід організації навчально-виховного процесу в цьому закладі, визнала його як новаторський та такий, що заслуговує поширення у навчальних закладах професійно-технічної освіти України.

На завершальному етапі дослідження проводилась робота, спрямована на визначення шляхів науково-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу ВПУ-агрофірми. Цьому сприяє творче використання результатів історико-педагогічних досліджень, прогресивних ідей вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Висновки

1. Вивчення сучасних вітчизняних та зарубіжних концепцій дало змогу зробити висновок про те, що неперервна професійна освіта є однією з важливих сучасних тенденцій, вона існує в реальному соціальному середовищі і тісно пов'язана з соціально-економічним розвитком кожної держави. Науково обґрунтована побудова неперервної багаторівневої професійної освіти якісно змінює навчально-виробничий процес, що визначається потребами гнучкого регулювання ринку праці, задоволення потреб людини в навчанні та розвитку її соціальної ініціативи й відповідальності.

Розв'язання сучасних завдань підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів у закладах освіти сільськогосподарського профілю зумовлює необхідність пошуку нетрадиційних підходів, нових форм організації навчально-виробничої діяльності, підвищення професійно-кваліфікаційного рівня майбутніх майстрів аграрно-промислового комплексу.

2. Створення професійно-технічних закладів освіти нового типу - закономірний процес у сучасних соціально-економічних умовах, який свідчить про реальні можливості для інноваційної діяльності, розробки, впровадження авторських моделей, програм і методик підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для різних галузей сільськогосподарського виробництва.

3. Узагальнення результатів теоретичного вивчення досліджуваної проблеми та експериментальної роботи дало змогу обґрунтувати модель навчально-виробничого процесу у вищому професійному училищі-агрофірмі, яка побудована на основі таких підходів: створення належних умов для забезпечення ступеневого професійного навчання; спрямованості процесу навчання та виховання на всебічне формування робітника високої кваліфікації, конкурентоспроможного на ринку праці.

На основі порівняльного аналізу навчальних планів закладів різного типу, а також з урахуванням нових потреб до змісту і форм організації професійного навчання нами розроблену нову модель навчального плану для вищого професійного училища-агрофірми, яка передбачає поетапну (ступеневу) організацію підготовки робітничих кадрів для сільськогосподарського виробництва різного рівня кваліфікації, а саме: майстра сільськогосподарського виробництва з кваліфікацією тракторист-машиніст категорії «А», «В», слюсар-ремонтник ІІ розряду; висококваліфікованого майстра сільськогосподарського виробництва, фермера з умінням виконувати роботу тракториста-машиніста широкого профілю, водія автомобіля категорій «В», «С», слюсаря-ремонтника ІV розряду; молодшого спеціаліста (із спеціальності 5.19190101 «Механізація сільськогосподарського виробництва»).

4. Запропонована та експериментально перевірена методика викладання предмета «Організація і технологія механізованих робіт у рослинництві» побудована на основі принципів диференціації, індивідуалізації, інтегрованого під-ходу, наступності, а також з урахуванням сезонності, кліматичних умов, традицій землеробства в конкретному реґіоні. Характерні особливості запропонованої методики полягають в організації навчання майбутніх кваліфікованих робітників в реальних умовах сільськогосподарського виробництва, що зумовило необхідність нетрадиційних підходів до побудови графіків чергування ланок, зокрема: забезпечення вивчення тем, передбачених і скоригованих в сезонному плані проведення сільськогосподарських робіт в реальних умовах виробництва; ланкове навчання під час лабораторно-практичних занять здійснюється на основі індивідуального навчання в системі: «майстер виробничого навчання - учень», «механізатор-наставник - учень».

5. Здійснене дослідження дозволило виявити педагогічні умови підвищення ефективності навчально-виробничого процесу в училища-агрофірмі. До них передусім віднесено розвиток взаємодії ВПУ-агрофірми та закладу вищої освіти сільськогосподарського профілю. Виявлено основні напрями цієї взаємодії у забезпеченні неперервної багаторівневої професійної освіти: продовження навчання учнів ВПУ-агрофірми у вищому навчальному закладі сільськогосподарського профілю 3-4 рівня акредитації; спільна робота з розробки навчальних програм та науково-методичних рекомендацій; спільне проведення засідань методкомісій, семінарів, науково-практичних конференцій та інші.

Розроблений науково-методичний комплекс для вищого професійного училища-агрофірми побудований на основі врахування результатів досліджень в галузі педагогіки, психології, сільськогосподарської науки.

6. Узагальнені результати експериментальної роботи свідчать про ефективність запропонованих моделі та методики організації навчально-виробничого процесу. Так, у 43% учнів підвищився інтерес до праці у сільському господарстві, у 38% підвищилась успішність, 33% вирішили продовжити навчання у вищих закладах освіти, всі студенти-випускники ВПУ-агрофірми успішно навчаються в аграрно-технічній академії.

7. Здійснене дослідження дало змогу сформулювати ряд постановочних питань і пропозицій:

- перебудова професійної освіти сільськогосподарського профілю потребує розв'язання багатьох науково-методичних питань щодо створення навчально-програмної документації, забезпечення гнучкості у підготовці кадрів і диференціації професійного навчання відповідно до потреб ринку праці;

- створення систем науково-інформаційного та методичного обслуговування закладів профтехосвіти сільськогосподарського профілю, видання під-ручників та дидактичних матеріалів із спеціальних предметів українською мовою;

- організація підготовки викладачів спеціальних предметів на педагогічних факультетах при вищих закладах освіти сільськогосподарського профілю, організація реґіональних шкіл передового педагогічного досвіду;

- на основі співпраці із зарубіжними спеціалістами з метою вивчення технології вирощування сільськогосподарських культур на базі кращих професійно-технічних училищ сільськогосподарського профілю організувати «показові дослідні поля»;

- з метою вдосконалення підготовки висококваліфікованих робітників для сільськогосподарського виробництва необхідно створювати нову нормативно-правову базу.

Таким чином, на основі узагальнення результатів наукового пошуку нами простежено еволюцію змісту і форм організації підготовки кадрів у профтехучилищах сільськогосподарського профілю; виявлено особливості неперервної багаторівневої професійної освіти цього профілю; обґрунтовано модель організації навчально-виробничого процесу, розроблено рекомендації щодо вдосконалення підготовки кадрів у закладі нового типу - ВПУ-агрофірмі. Доведено, що відбір і структурування змісту професійного навчання на основі принципів інтегрованості, індивідуалізації та диференціації з урахуванням здібностей та особистих потреб учнів сприяють оволодінню учнями від нескладної базової професії до складної інтегрованої.

Результати дослідження можуть бути використані в педагогічних інститутах, індустріально-педагогічних технікумах, закладах післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, у діяльності органів державної влади та управління розвитком профтехосвіти в Україні, а також науково-методичній роботі в системі «ПТУ - ВПУ-агрофірма - вищий навчальний заклад - інститут підвищення кваліфікації».

Наше дослідження є багатоаспектним і не претендує на вичерпне висвітлення усіх важливих питань організації діяльності вищих професійних училищ-агрофірм. До перспективних напрямів подальшого вивчення цієї проблеми вважаємо за доцільне віднести наступні: теоретичне обґрунтування інтеграції змісту загальноосвітніх та спеціальних знань у закладах профтехосвіти сільськогосподарського профілю, педагогічні умови організації виробничої практики в училищах-агрофірмах; підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників закладів профтехосвіти нового типу; особливості інноваційної діяльності інженерно-педагогічних колективів профтехучилищ сільськогосподарського профілю; дидактичні вимоги до розробки нових навчальних планів для інтегрованих сільськогосподарських професій за рівнями кваліфікації; а також порівняльно-педагогічний аналіз систем професійного навчання у зарубіжних країнах.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

Бугерко А.А. Училище-агрофірма: новий тип навчального закладу: Навчально-методичний посібник / За ред. Н.Г. Ничкало. - К., 1998. - 108 с.

Бугерко А.А. ВПУ-агрофірма в системі безперервної професійної освіти // Професійно-технічна освіта. - 1998. - №2. - С. 15-18.

Бугерко А.А. Модель навчально-виробничого процесу у ВПУ-агрофірмі // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. - №5. - С. 237-240

Бугерко А.А. Виробнича та екологічна діяльність училища-агрофірми на сучасному етапі // Удосконалення навчально-виховного процесу в професійних закладах сільськогосподарського профілю: Науково-методичний збірник / Відп. ред. Ничкало Н.Г. - К.: Інститут системних досліджень. Інститут педагогіки АПН України. - 1993. - С. 75-77.

Бугерко А.А. Училище-агрофірма - новий тип навчального закладу сільськогосподарського профілю // Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі «Школа - ПТУ - ВНЗ»: Науково-методичний збірник. - Вінниця. - 1996. - С. 134-136.

Бугерко А.А. Формування професійних інтересів - рушійна сила пізнання // Професійна освіта. - 1996. - №1-2. - С. 9-10.

Бугерко А.А. ВПУ-агрофірма в системі безперервної професійної освіти // Проблеми розвитку профтехосвіти // Професійна освіта. - 1997. - №1-2. - С. 23-25.

Размещено на Allbest.ru